Загальні положення

Вид материала

Документы

Содержание Загальні положення Цілі та завдання навчального курсу. Основна література до вивчення курсу

Подобный материал:

• І. Загальні положення, 60.53kb.
• Загальні положення, 157.52kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
• И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
• І. Загальні положення, 36.77kb.
• 1. загальні положення, 89.5kb.
• Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
• Закон україни, 706.59kb.
• Закон україни, 745.76kb.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Юридичний факультет

Кафедра історії та теорії держави і права


СОЦІОЛОГІЯ:
ЗАГАЛЬНА ТА ПРАВОВА


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


для студентів юридичного факультету


Львів 2007


І.Й.Бойко, О.В.Грищук

Соціологія: загальна та правова. Плани семінарських занять та методичні вказівки для студентів юридичного факультету – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2006. – 16 с.


Схвалено кафедрою історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протокол № 11 від 18.05.2005 р.


Авторські права застережені

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У сучасних умовах в Україні ведеться активна робота щодо створення сприятливих умов для розвитку соціологічної науки. У 2001р. Президент України видав указ “Про розвиток соціологічної науки в Україні”, яким передбачено окремим державним органам виконавчої влади вживати необхідних заходів для підвищення ролі соціологічної науки у здійсненні соціально-економічних і політичних реформ, зміцнення демократичних засад суспільства.

Соціологія права – це комплексна наука, сформована на стику загальної соціології та правознавства. За своїм змістом соціологія права є системою соціологічних і правових знань, які спрямовані на вивчення закономірностей взаємовпливу права і особи, соціальних груп, суспільства в цілому. Крім того, важливим є також вивчення специфічних закономірностей державно-правового регулювання суспільних відносин, що складаються як у процесі формування правових норм, так і при їх реалізації.

Цілі та завдання навчального курсу.

Ціллю курсу є ознайомлення студентів з основними поняттями і концепціями загальної соціології та соціології права, а також опанування студентами знань про предмет, історичну еволюцію та зміcт сучасної соціології права.

Серед завдань учбового курсу необхідно виділити:

1. З’ясувати місце і роль соціології як науки про загальні закономірності суспільства;
   
2. Визначити специфіку соціології права як науки, що сформувалася на стику соціології та правознавства;
   
3. Розкрити історичні передумови виникнення і розвитку загальної та правової соціології;
   
4. Показати місце права в системі регулювання суспільних відносин та виявити його соціальну обумовленіст;
   
5. Висвітлити основні методи збору та дослідження первинної соціологічної інформації;
   
6. З’ясувати способи та шляхи вирішення юридичних конфліктів.
   

Згідно з навчальним планом, крім лекційного курсу, передбачені семінарські заняття, головною метою яких є поглиблення та систематизація вивчення найбільш важливих тем курсу, а також нубути навичок публічних виступів, ведення дискусій, вміння на практиці здійснити соціально-правове дослідження актуальних питань державно-правового регулювання суспільних відносин.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

“СОЦІОЛОГІЯ: ЗАГАЛЬНА ТА ПРАВОВА”

1. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М. – 2002. – 608с.
   
2. Артемьев А.И. Социология личности. – М. – 2001. – 256с.
   
3. Бачинин В.А. Социология: Три курса лекций студентам-юристам. – Харьков: Консум, 2003. – 576с.
   
4. Гурвич Г.Д. Философия и социология права: Избранные сочинения / Пер. М.В. Антонова, Л.В. Ворониной. – СПб.: Издательский дом СПбГУ, 2004. – 848 с.
   
5. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.).– К., 1993.
   
6. Карбонье Ж. Юридическая социология.– М., 1998.
   
7. Касьянов В.В. Социология для юристов. – Ростов-на-Дону. – 2005. – 288с.
   
8. Кульчар К. Основы социологии права.– М., 1981.
   
9. Курганов С.И., Кравченко А.И. Социология для юристов.– М., 2000.
   
10. Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права: Учебник для вузов. – М., 1995.
    
11. Лапаева В.В. Социология права.– М., 2000.
    
12. Минюшев Ф.И. Социальная антропология. – М. – 2004. – 288с.
    
13. Назарова Н.С. Социология.– Одесса, 1992.
    
14. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження.– К., 1996.
    
15. Піча В.М. Соціологія : загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. - К., 2000.
    
16. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.– К., 1996.
    
17. Подгурецкий А. Очерк социологии права.– М., 1974.
    
18. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина. – К.: Атіка, 2004. – 464с.
    
19. Соціологічна думка України.– К., 1996.
    
20. Соціологія: Курс лекцій / За ред. М.В.Пічі.– К., 1996.
    
21. Социология: Учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.
    
22. Філософія права: проблеми та підходи. Навчальний посібник. / За загальною ред. проф. Рабіновича П.М. – Львів – 2005. – 323с.
    
23. Черниш Н.Й. Соціологія: Курс лекцій. - Львів, 1996, 1998.
    
24. Юридическая социология. Учебник для вузов.– М., 2000.
    
25. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. - Харків, 1996.
    

тЕМА 1.

соціологія – наука про загальні закономірності суспільства

Поняття та суть соціології. Об’єкт і предмет соціології. Соціологічні закони і категорії. Основні підходи до розуміння суспільства і людини. Структура соціологічного знання. Теоретична і практична соціологія. Функції соціології та їх роль у суспільстві. Теоретична, описова, інформаційна та прогностична функції соціології.

Місце соціології у системі суспільних наук. Зв’язок соціології з іншими суспільними і гуманітарними науками (соціальною філософією, історією, правознавством, економічною теорією, соціальною психологією, соціальною статистикою, політологією).

Методи соціологічної науки. Зростання ролі соціології у сучасних умовах, її значення у процесах державотворення і правотворення в Україні.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Поняття, об’єкт і предмет соціології.
   
2. Формування соціологічних законів і категорій.
   
3. Структура соціології. Теоретична і практична соціологія.
   
4. Функції соціології в суспільстві.
   
5. Методи соціології.
   

рекомендована література

1. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение.– М., 1995.
   
2. Лукашенко Н.П. Введение в социологию.– К., 1996.
   
3. Лукич Р. Методология права.– М., 1981.
   
4. Назарова Н.С. Социология.– Одесса, 1992.
   
5. Піча В.М. Соціологія : загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. - К., 2000.
   
6. Предмет, структура и функции социологии / Социология: учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.– Гл.1.
   
7. Соціологія. Курс лекцій / Под ред. І.Ф.Безродного.– К., 1994.
   
8. Соціологія: Курс лекцій / За ред. В.М.Рісі.– К., 1996.
   
9. Тихомирова Е.Б. Основи соціології.- К., 1996.
   
10. Черниш Н.Й. Соціологія: Курс лекцій.– Львів, 1998.
    
11. Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів.– Харків, 1996.
    

методичні вказівки

Основна мета семінару – визначити сутність науки соціології. Дати визначення соціології як науки. При вивченні питання про науку соціологію варто з’ясувати відмінності між об’єктом і предметом соціології. У першу чергу потрібно звернути увагу на відмінності між теоретичною і практичною соціологією. Особливу увагу необхідно приділити змісту основних функцій соціології в системі гуманітарних і суспільних наук.

тема 2.
соціологія права як наука і навчальна дисципліна

Місце правової соціології в системі соціологічних знань. Дискусії щодо місця правової соціології у вітчизняному суспільствознавстві.

Загальна соціологія та її вплив на формування правової соціології.

Соціологічний підхід до права. Специфіка правової соціології.

Об’єкт, предмет та структура правової соціології.

Методи та функції правової соціології.

Правова соціологія в системі юридичних наук. Спільні та відмінні риси загальної теорії права, філософії права, правової соціології, кримінології.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Співвідношення соціології права та загальної соціології.
   
2. Соціологічний підхід до розуміння права. Специфіка правової соціології.
   
3. Структура соціології права.
   
4. Об’єкт і предмет соціології права.
   
5. Місце правової соціології в системі юридичних та інших гуманітарних наук.
   
6. Функції правової соціології.
   
7. Загальна характеристика методів правової соціології.
   

рекомендована література

1. Бачинин В.А. Социология: Три курса лекций студентам-юристам. – Харьков: Консум, 2003. – 576с.
   
2. Бойко І.Й. Спірні питання соціології права // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали 7 регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2001. – Львів, 2001.
   
3. Кирилов Д.А. Социология и правоведение // Государство и право.– 1999.– № 8.
   
4. Кульчар К. Основы социологии права.– М., 1981.
   
5. Кудрявцев В.Н. Социология, право и криминология // Советское государство и право.– 1969.– № 2.
   
6. Лапаева В.В. Социология права: в поисках новой парадигмы // Государство и право.– 1993.– № 7.
   
7. Лукич Р. Методология права.– М., 1981.
   
8. Некрасов А.И. Основы социологии права.– Одесса, 1996.
   
9. Предмет социологии права как науки / Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права: Учебник для вузов.– М., 1995.– Гл.1.
   
10. Социология права как самостоятельная юридическая дисциплина / Лапаева В.В. Социология права.– М., 2000.– Гл.1.
    
11. Социология права / Социология: Учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.– Гл. 7.
    
12. Тадевосян Э.В. К вопросу о социологии права // Социологические исследования.– 1997.– № 11.
    
13. Тадевосян Э.В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право.– 1998.– № 1.
    
14. Філософія права. Навчальний посібник / За загальною ред. М.В.Костицького, Б.В.Чміля.– К., 2000.
    
15. Юридическая социология как отрасль социологической науки / Юридическая социология. Учебник для вузов.– М., 2000.–Гл.1.
    
16. Юридическая социология между социологией и правом / Карбоньє Ж. Юридическая социология.– М., 1986.– Гл.1.
    
17. Явич Л.С. Социология и право // Правоведение.– 1970.– № 4.
    

методичні вказівки

У цій темі важливо з’ясувати, поняття об’єкта та предмета соціології права. Виявити співвідношення соціології права та загальної соціології. Розкрити особливості соціологічного підходу до розуміння права, а також специфіку вивчення соціології права.

Важливо, щоб студенти назвали соціальні фактори, які впливають на дію права. Необхідно з’ясувати в чому відмінність між фактичними і правовими відносинами, навести приклади.

Аналізуючи місце правової соціології в системі юридичних та інших гуманітарних наук, варто з’ясувати чим правова соціологія відрізняється від філософії права, загальної теорії права, загальної соціології, кримінології.

тема 3.
історичні передумови виникнення загальної соціології та соціології права

Історичні передумови виникнення загальної соціології та соціології права, їх особливості на території України. Соціологічний підхід до права в Україні в ХІХ – на початку ХХ ст. Становлення правової соціології як самостійної науки в радянський період.

Філософсько-правові і політико-правові передумови виникнення і формування правової соціології.

Основоположники соціології А.Кетле, О.Конт, Дж. С.Миль, Г.Спенсер. Значення їхніх праць для становлення правової соціології.

Правова соціологія Е.Дюркгейма, Є.Ерліха, М.Вебера, Г.Гурвича, Р.Паунда.

Право в соціальній системі Т.Парсонса.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Загальна характеристика історичних передумов виникнення загальної соціології та соціології права
   
2. Правова соціологія Е.Дюркгейма.
   
3. Теорія “живого права” Є.Ерліха.
   
4. Соціологія права М.Вебера.
   
5. Соціальна обумовленість права у теорії Г.Гурвича.
   
6. Соціологічна юриспруденція Р.Паунда
   

рекомендована література

1. Бачинин В.А. Социология: Три курса лекций студентам-юристам. – Харьков: Консум, 2003. – 576с.
   
2. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.).– К., 1993.
   
3. История социологии в Западной Европе и США.– М., 1993.
   
4. История юридической социологии / Карбонье Ж. Юридическая социология.– М., 1998.– Гл.1.
   
5. История социологии права / Лапаева В.В. Социология права.– М., 2000.– Розд.ІІ.
   
6. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології.– К., 1996.
   
7. Соціологічна думка України.– К., 1996.
   
8. Танчер В. Українська соціологія – нелегкий шлях до теорії // Філософська і соціологічна думка.– 1993.– № 11–12.
   
9. Юридическая социология. Учебник для вузов.– М., 2000.– Гл. 2, 3, 4, 5.
   

методичні вказівки

При вивченні питань цієї теми, насамперед, необхідно дати характеристику історичних передумов виникнення правової соціології.

При підготовці до семінару слід опрацювати праці філософів, які можна розглядати як наукові передумови виникнення правової соціології.

Студенти повинні знати особливості впливу права на суспільство Е.Дюркгейма, Є.Ерліха, М.Вебера, Г.Гурвича, Р.Паунда.

тема 4.

методи збору та узагальнення первинної соціологічної інформації . ОСНОВНІ ЕТАПИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основні етапи соціологічного дослідження: складання програми дослідження; визначення об’єкту і одиниць спостереження; обґрунтування методики збору соціальної інформації; збір емпіричного матеріалу; обробка і аналіз інформації та її інтерпретація; формування висновків дослідження та оформлення їх у звіті.

Загальна характеристика методів соціологічного дослідження. Спостереження як спосіб отримання первинної інформації. Різновиди спостереження. Польове і лабораторне, звичайне і включене, випадкове і систематичне спостереження.

Соціологічні методи аналізу документів. Контент-аналіз документів, його суть і місце в соціологічному дослідженні. Традиційний і формалізований аналіз. Інформаційна цінність документа.

Опитування як один з основних методів отримання соціологічної інформації. Основні види опитування: анкетне опитування, інтерв’ю, експертні оцінки; соціометричне, поштове, пресове, телефонне опитування та особливості їх застосування.

Соціологічна анкета і техніка її складання. Структура анкети: вступна, основна, демографічна частини. Вимоги до формування запитань анкети. Проблема анонімності при анкетних опитуваннях.

Загальна характеристика методу експеремент. Загальна характеристика та основні етапи узагальнення первинної соціологічної інформації.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Поняття, основні етапи організації та проведення соціологічного дослідження.
   
2. Метод спостереження в соціології: поняття та види.
   
3. Метод аналізу документів. Контент-аналіз: поняття та види.
   
4. Метод опитування в соціології та його різновиди.
   
5. Експеримент як метод соціологічного дослідження.
   
6. Узагальнення первинної соціологічної інформації та його значення для практики.
   

рекомендована література

1. Воронцов Ю.П. Методы сбора информации в социологическом исследовании.– М., 1974.
   
2. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований.– М., 1988.
   
3. Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований.– М., 1969.
   
4. Как провести социологическое исследование.– М., 1990.
   
5. Методика конкретных социологических исследований / Казими-
   рчук В.П., Кудрявцев В.Н. Современная социология права: Учебник для вузов.– М., 1995.– Гл. VIII.
   
6. Методы сбора информации в социологических исследованиях.– М., 1990.
   
7. Методы сбора эмпирической информации в социологии права / Лапаева В.В. Социология права.– М., 2000.– Гл.2.
   
8. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження.– К., 1996.
   
9. Практикум по социологии.– М., 1992.
   
10. Рабочая книга социолога.– М., 1983.
    
11. Рукавишников В.О., Паниото В.И. Почтовый опрос в социологическом исследовании.– К., 1988.
    
12. Экспертные оценки в социологических исследованиях.– К., 1990.
    
13. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методология. Программа. Методы.– М., 1972.
    

методичні вказівки

При підготовці до семінару необхідно звернути увагу, насамперед, на визначення поняття “конкретно-соціологічне дослідження”. Студентам необхідно розробити програму соціологічного дослідження певної державно-правової проблеми та показати її структуру.

В сучасних умовах важливим є вміння юристів розробити бланк спостереження з метою вивчення обраної державно-правової проблеми.

При підготовці до семінару значну увагу необхідно звернути на питання про сутність контент-аналізу документів.

Особливу увагу необхідно звернути на методику проведення анкетного опитування. Важливою є також характеристика інтерв’ю як процесу соціально-психологічної взаємодії.

Студент повинен вміти дійснити порівняльний аналіз поштового, пресового і телефонного опитувань щодо актуальної державно-правової проблеми.

В цілому важливість даної теми полягає у виробленні у студентів вмінь і навичок застосування основних методів збору первинної соціологічної інформації, а також її узагальнення.

тема 5.

право в ситемі регулювання суспільних відносин.

Право як засіб соціальної організації, орієнтації та соціального контролю поведінки. Право як особлива форма людської діяльності і сфера суспільного життя. Соціальні норми як основа механізму регулювання суспільних відносин. Види соціальних норм. Особливості формування та дії соціальних норм. Правові норми. Соціальна зумовленість формування та розвитку юридичного права. Соціальні функції юридичного права. Соціальний механізм правового регулювання. Фактори реалізації права. Механізм переконання і примусу. Право в "кодексах" і право в житті: вплив соціальних факторів на функціонування права в суспільстві. Взаємозв’язок культури і права. Співвідношення моралі і права в контексті проблеми справедливості. Ефективність правового регулювання суспільних відносин (загально­теоретична характеристика).

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Соціальні норми як засіб регулювання суспільних відносин: поняття та види.
   
2. Співвідношення моралі та права.
   
3. Право як засіб соціальної організації, орієнтації та соціального контролю.
   
4. Право як соціальний інститут.
   
5. Методи визначення правової природи соціальних норм.
   
6. Соціальний механізм дії права.
   
7. Ефективність норм права.
   

рекомендована література

1. Казимирчук В.П. Социальный механизм действия права // Советское государство и право.– 1970.– № 10.
   
2. Паньков Е.М. Социальные нормы – регуляторы поведения личности.– М., 1972.
   
3. Право и общество / Юридическая социология. Учебник для вузов.– М., 2000.– Гл.6.
   
4. Право и социология.– М., 1973.
   
5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави.– К., 1995.
   
6. Скакун О.Ф. Теория государства и права.– Харьков, 2000.
   
7. Социальные институты / Социология: учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.– Гл.4.
   
8. Социальные функции и социальный механизм действия права / Лапае-
   ва В.В. Социология права.– М., 2000.– Гл.2.
   
9. Фаткуллин Ф.Н., Чулюкин Л.Д. Социальная ценность и эффективность правовой нормы.– Казань, 1977.
   

методичні вказівки

Під час вивчення цієї теми потрібно визначити місце права в системі регулювання суспільних відносин. Визначити співвідношення права і моралі.

Назвати основні риси права. З’ясувати, що розуміється під правом як соціальним інститутом. Вказати характерні риси цього соціального інституту.

Важливо визначити, що розуміється під дисфункціями соціального інституту. Чи наявні дисфункції в дії юридичного права в нашій державі?

Надзвичайно важливим є визначення механізму дії права, показати на які ланки механізму можуть вплинути законодавча і виконавча влада.

Використовуючи соціологічні методи, студент повинен з’ясувати, чи впливає правова норма на психологію її виконавця або, навпаки, чи впливає особистість виконавця норми на процес її реалізації, аргументувати свою думку, навести приклади.

Необхідно розкрити поняття ефективності права, знати критерії визначення ефективності дії правової норми.

тема 6.

соціальна обумовленість права

Багатозначність поняття “право”: право як загально-соціальне явище (природне право) та право як спеціально-соціальне явище (юридичне право). Особливості природного права. Соціальні джерела природного права (свобода, рівність, справедливість).

Людська гідність – соціальне джерело загально-соціального (природного) права, що розкриває особливе, виняткове місце людини в суспільстві.

Розвиток ідеї людської гідності та прав людини у період античності; у християнському вченні, творах Аврелія Августина та Томи Аквінського; в епоху Нового часу; у концепції Еммануїла Канта.

Закріплення ідеї людської гідності у міжнародних актах захисту прав людини.

Правові норми як засіб забезпечення соціального порядку.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Багатозначність поняття “право”: право як загально-соціальне явище (природне право) та право як спеціально-соціальне явище (юридичне право).
   
2. Людська гідність – соціальне джерело загально-соціального (природного) права.
   
3. Людська гідність у міжнародних правових актах.
   
4. Розвиток ідеї людської гідності та прав людини у період античності.
   
5. Розвиток ідеї людської гідності та прав людини у християнському вченні, творах Аврелія Августина та Томи Аквінського.
   
6. Розвиток ідеї людської гідності та прав людини у епоху Нового часу.
   
7. Розвиток ідеї людської гідності та прав людини у концепції Еммануїла Канта.
   
8. Правові норми як засіб забезпечення соціального порядку.
   

рекомендована література

1. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 256 с.
   
2. Бачинин В.А. Социология: Три курса лекций студентам-юристам. – Харьков: Консум, 2003. – 576с.
   
3. Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права: От истоков этики и права к мировозрению: Учеб. Пособие. – М.: Юрайт, 1998. – 336с.
   
4. Грищук О. Людська гідність у правових актах ООН // Вісник Львівського університету. – Випуск 39: Серія юридична. – 2004. – С.37-41.
   
5. Грищук О.В. Гідність людини: юридичні аспекти// Вісник Львівського університету. – Випуск 37: Серія юридична. – 2002. – С.14-21.
   
6. Гурвич Г.Д. Философия и социология права: Избранные сочинения / Пер. М.В. Антонова, Л.В. Ворониной. – СПб.: Издательский дом СПбГУ, 2004. – 848 с.
   
7. История филосифии права. – СПб.: Юридический институт, СПб университет МВД России, 1998. – 640с.
   
8. Нерсесянц В.С. Филосифия права. М.: Изд. Группа Норма Инфра-М, 1997. – 658с.
   
9. П.Рабінович, О.Грищук. Гідність людини як фундамент її природного права на компенсацію моральної шкоди// Вісник Академії правових наук України. 2002. - Випуск 2 (29).
   
10. Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина. – К.: Атіка, 2004. – 464с.
    
11. Філософія права. Навч. посібник./ О.Г.Данільян, Л.Д.Байрачна, С.І.Максимов та ін., За заг. Ред. О.Г.Данільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 272с.
    
12. Хованская А.В. Достоинство человека: международный опыт правового понимания// Государство и право. – 2002. - №3. – с.48-54.
    

методичні вказівки

Під час вивчення цієї теми потрібно визначити значення терміну “право”, наголосити на його багатозначності. Особливу увагу слід приділити розмежуванню права на два елементи: право як загально-соціальне явище (природне право) та право як спеціально-соціальне явище (юридичне право).

Важливо визначити, які соціальні передумови є визначальними у формуванні природного права. Особливу увагу приділити визначенню змісту людської гідності як соціального джерела загально-соціального (природного) права.

Студенти повинні засвоїти особливості розвитку ідеї людської гідності від античних часів до нашого часу.

Необхідно розкрити значення норм права як засобу забезпечення соціального порядку.

тема 7.

соціологія законодавчого процесу

Законотворчий процес як об’єкт пізнання правової соціології.

Зміст правотворчого процесу. Соціологічний підхід до вивчення правотворчого процесу. Соціологічні дослідження проблем законо­творчості. Стадії правотворчої діяльності та особливості використання соціологічних методів при підготовці законопроекту, його прийнятті і реалізації. Соціально-правовий експеримент. Вивчення факторів соціальної зумовленості законотворчості.

Поняття ефективності закону. Основні фактори ефективності законодавства. Методи визначення ефективності закону.

Поняття громадської думки. Становлення громадської думки в Україні як інституту громадянського суспільства. Значення громадської думки для законодавця. Способи вивчення громадської думки щодо актуальних питань законотворчості.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Соціологічний підхід до вивчення правотворчого процесу.
   
2. Соціологія законодавчої діяльності.
   
3. Стадії правотворчої діяльності та особливості використання соціологічних методів при підготовці законопроекту, його прийнятті і реалізації.
   
4. Поняття громадської думки та її значення для законодавця.
   
5. Методи визначення ефективності закону.
   

рекомендована література

1. Гаврилов О.А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование.– М., 1993.
   
2. Лапаева В.В. Социологическое обеспечение законотворчества // Советское государство и право.– 1989.– № 10.
   
3. Опришко В.Ф. Основні положення проекту концепції розвитку законодавства України до 2005 р. // Концепція розвитку законодавства України.– К., 1996.
   
4. Ошеров М.С., Спиридонов Л.И. Общественное мнение и право.– Ленинград, 1985.
   
5. Поленина С.В. Качество закона и эффективность законодательства.– М., 1993.
   
6. Рабінович П.М. Законодавство сучасної України: до характеристики тенденцій розвитку // Вісник Академії наук України.– Харків, 1996.– № 7.
   
7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави.– К., 1995.
   
8. Социальная обусловленность права / Казимирчук В.П., Кудрявцев В.Н. Современная социология права: Учебник для вузов.– М., 1995.– Гл.ІІ.
   
9. Социология законодавства и правотворческий процесс / Юридическая социология: Учебник для вузов.– М., 2000.– Гл.7.
   
10. Шумшученко Ю.С. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України // Концепція розвитку законодавства України.– К., 1995.
    
11. Эффективность законодательства / Лапаева В.В. Социология права.– М., 2000.– Гл.3.
    

методичні вказівки

При підготовці до семінару необхідно дати характеристику особливостей соціологічного підходу до вивчення правотворчого процесу. Визначити, що таке "тіньова" нормотворчість, ким створюються "тіньові" норми, хто і чому їх дотримує, що діє сильніше: офіційна чи "тіньова" норма.

Особливу увагу потрібно приділити визначенню соціології законодавчої діяльності. Навести приклади співпадіння і розходження законодавчого рішення з громадською думкою.

тема 8.

соціологія правової свідомості та правомірної поведінки

Поняття правосвідомості як юридичної і як соціологічної категорії. Необхідність вивчення правосвідомості як соціального явища. Поняття, зміст та історичні типи правосвідомості. Основні особливості поняття правосвідомості як соціологічної категорії.

Правосвідомість як предмет соціологічного дослідження.

Дослідження соціоструктури правосвідомості. Вивчення форм прояву і функціонування правосвідомості, її структурно-функціональної моделі. Дослідження сфери взаємодії політичної, моральної і правової форм свідомості.

Методика дослідження різних аспектів правосвідомості і визначення її рівнів.

Правомірна поведінка: поняття, види, особливості її дослідження в соціології.

Соціально-професійна група юристів: соціальний портрет, поведінка, свідомість.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Правосвідомість як предмет соціологічного дослідження.
   
2. Особливості дослідження правомірної поведінки в соціології.
   
3. Соціально-професійна група юристів: соціальний портрет, право­свідомість, поведінка.
   
4. Особливості методики конкретно-соціологічного дослідження правової свідомості і правомірної поведінки.
   

рекомендована література

1. Головченко В.В. Эффективность правового воспитания: понятие, критерии и методика измерения.– К., 1985.
   
2. Кудрявцев В.Н. Правосознание юристов // Советская юстиция.– 1974.– № 10.
   
3. Литвиненко А. Право та культура: теорія і практика // Право України.– 1997.– № 6.
   
4. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность.– М., 1973.
   
5. Правовое воспитание молодежи. – К., 1985. Гл. 1, 4.
   
6. Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность.– Львів, 1985. Разд. ІІІ.
   
7. Соколов Н.Я. Професиональное правосознание юристов.– М., 1988.
   
8. Фарбер И.Е. Правосознание как форма общественного сознания.–М., 1963.
   
9. Шупінська О. Загальне і особливе у співвідношення категорій правової та юридичної культури // Право України.– 1999.– № 11.
   
10. Щегорцов В.А. Социология правосознания.– М., 1981.
    

методичні вказівки

Розкриваючи поняття правової свідомості, потрібно з’ясувати елементи, які складають структуру правосвідомості.

Розглядаючи питання про правосвідомість, необхідно пояснити під впливом яких соціальних факторів відбувається формування правової свідомості особистості, групи.

За допомогою соціологічних методів, студенти повинні визначити, чи правильно стверджувати, що право безпосередньо впливає на поведінку людей.

Не менш важливо детально з’ясувати мотиви правомірної та неправомірної поведінки, що виділяють в соціології та теорії права.

тема 9.

юридична конфліктологія

Юридична конфліктологія та її місце в соціології права.

Поняття юридичного конфлікту. Структура юридичного конфлікту. Динаміка юридичного конфлікту. Способи і шляхи вирішення юридичного конфлікту.

Юридичні конфлікти в економічній сфері сучасної України.

Юридичні конфлікти в політичній сфері сучасної України.

Юридичні конфлікти в культурній сфері сучасної України.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Юридична конфліктологія та її місце в соціології права.
   
2. Динаміка і способи вирішення соціального конфлікту.
   
3. Загальна характеристика соціально-правових конфліктів в сучасній Україні.
   
4. Методика дослідження юридичного конфлікту соціологічними методами.
   

рекомендована література

1. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. - Харьков, 1997.
   
2. Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. - Ростов-на-Дону, 1998.
   
3. Кудрявцев В.Н. Юридический конфликт // Государство и право.– 1995.–№ 9.
   
4. Основы конфликтологии / Под ред. В.Н.Кудрявцева.– М., 1997.
   
5. Правовая конфликтология / Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права: Учебник для вузов.– М., 1995.
   
6. Социология конфликта / Социология: Учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.– Гл.9.
   
7. Юридическая конфликтология / Под ред. В.Н.Кудрявцева.– М., 1995.
   
8. Юридический конфликт / Юридическая социология. Учебник для вузов.– М., 2000.
   
9. Юридический конфликт: процедуры разрешения / Под ред. В.Н.Кудрявцева.– М., 1995.
   

методичні вказівки

При підготовці до семінару необхідно звернути увагу на властивості конфлікту як виду соціальної взаємодії. З’ясувати в чому полягає специфіка юридичного конфлікту.

Студенти повинні дати характеристику структурного і процесуального підходу до визначення юридичного конфлікту, назвати типи і види юридичних конфліктів.

Важливим буде аналіз елементів структури юридичного конфлікту, а також розкриття юридичного конфлікту, його стадій, визначення способів вирішення юридичного конфлікту.

Значну увагу варто приділити виявленню юридичних конфліктів в економічній сфері сучасної України, у сфері політики, у сфері культури та ідеології.

тема 10.

девіантна поведінка та соціологія злочинності

Поняття девіантності. Загальна характеристика девіантної поведінки. Причини і соціальні фактори девіантної поведінки. Форми (види) девіантної поведінки. Прояви девіантної поведінки в сучасній Україні, її причини і шляхи послаблення та скорочення.

Концептуальні підходи до соціології злочинності. Специфіка соціологічного аналізу злочину. Злочинність в сучасній Україні: прогнози розвитку.

Соціологія кримінального покарання. Соціальні функції кримінального покарання. Вища міра покарання: соціологічні міркування.

плАН семінарського заняття (2 год.)

1. Поняття та сутність девіантної поведінки та її різновиди.
   
2. Причини та соціальні фактори девіантної поведінки в Україні.
   
3. Проблеми девіантної поведінки в Україні.
   
4. Методика дослідження девіантної поведінки.
   
5. Особливості соціологічного аналізу злочинності.
   

рекомендована література

1. Бабаев М. О пределах статистического анализа динамики преступности // Государство и право. – 2001. - №9.
   
2. Буторин Л. Регистрация и учет преступлений // Законность. – 2001. - №8.
   
3. Гаврилов Б. О реальности российской уголовной статистики // Законность. – 1999. - №6.
   
4. Голина В. Преступность: понятие и реальность // Проблеми законності. Харьков, 1997. - Вип. 32.
   
5. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности.– М., 1998.
   
6. Кондратюк Л. Антропология преступления (микрокриминология). М., 2001.
   
7. Ларин А. Преступность и раскрываемость преступлений // Государство и право. – 1999. - №4.
   
8. Ли Д. Преступность в структуре общества. М., 2000.
   
9. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. К., 1997.
   
10. Литвак О. Про профілактику злочинності // Право України.– 1999.– № 11
    
11. Попович В. Теоретико-методологічний рівень розробки проблеми латентності злочинів // Право України. – 1999. - №11.
    
12. Социальные нормы и девиантное поведение / Социология: Учебник для юридических вузов.– СПб, 2000.– Гл. 8.
    
13. Тарновська О.С. Девіантна поведінка // Словник-довідник термінів з конфліктології.– К., 1995.
    
14. Шестаков Д. Понятие преступности в российской и германской критической криминологии // Известия вузов. Правоведение. СПб., 1997.
    
15. Юридический конфликт: процедуры разрешения.– М., 1985.
    

методичні вказівки

Під час підготовки до семінару необхідно звернути увагу на питання, чи може бути порушеною соціальна норма.

Використовуючи соціологічні методи, необхідно з’ясувати під впливом яких факторів змінюється думка про правові норми і про девіантність.

Важливим є встановити причини девіантної поведінки на рівні особистих мотивів, визначити критерії оцінки девіантності як позитивного, так і як негативного явища, назвати основні соціологічні теорії, які аналізують злочинність, охарактеризувати основні тенденції розвитку злочинності в Україні у сучасних умовах, визначити особливості соціологічного підходу до вивчення злочинності.