Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Організація навчально-виховного процесу М.М. Одинак Методичним службам рекомендуємо Комплектування та облік бібліотечного фонду Каталогізація документів Організація та зберігання бібліотечного фонду Обслуговування читачів бібліотеки

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
• Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
• Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
• Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.

Л.С. Грицюк,

методист дошкільного виховання


Організація навчально-виховного процесу

у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2009/2010 навчальному році


Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчально-виховного процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формуван­ня ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо в третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного роз­витку всіх галузей науки та вироб­ництва, і глибоко усвідомлюємо не­зворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві та освіті зо­крема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, яки­ми були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось ново­го. Те, що було гарним учора, не є ак­туальним сьогодні.

Початкова школа – фундамент шкіль­ного навчання, адже саме тут закладається основа для формування осо­бистості майбутнього громадянина, умови для розвитку інтелекту і твор­чих якостей особистості, підготовки до життя у відкритому суспільстві, са­мостійної взаємодії зі світом. Це іс­тина, яку ніхто не заперечує.

Школа – це життєвий простір дити­ни, тут вона не готується до життя, а живе. І тому вся діяльність навчаль­ного закладу має бути організована таким чином, аби сприяти становленню особистості дитини, ґрунтуючись на ідеї самовартісності дитинства. Два­надцять шкільних років – це вели­чезний шлях, що долає дитина. Вона зростає, її організм досягає зрілості, формуються інтелект, стосунки з нав­колишнім світом. Усе це відбувається з покоління в покоління за одними й тими самими законами розвитку. Якщо прийняти розвиток дитини від народження до повноліття за 100 %, то ці відсотки вчені розподіляють так: на вік до трьох років припадає 45 %, до шести – 90 %, на період навчання у загальноосвітньому закладі – 10 %, із них на період навчання у початковій ланці – 7 %. Як бачимо, з того момен­ту коли дитина потрапляє до школи, винятково важлива роль в її психіч­ному розвитку відводиться початковому ступеню освіти. Він повинен не тільки сформувати в учнів уміння та навички, а й розвинути пізнавальні процеси: пам'ять, увагу, мислення, мовлення, уяву. Тим більше, що між цими комплексами психічних властивостей існує глибокий та органіч­ний взаємозв'язок.

В останні роки вчителі початкових класів зазначають зниження інтере­су до навчання у дітей 6-10-річного віку. Чому знижується інтерес дітей до навчання? Причинами втрати інтересу до знань є:

• Невміння вчитися й долати труд­нощі пізнавальної діяльності.
  
• Обсяг та складність матеріалу, який необхідно засвоїти і запам'ятати.
  
• Педагоги часто організовують ді­яльність без опори на бажання й мотиви учнів.
  
• Убогість шкільного життя і на­вчального процесу (монотонність й одноманітність занять, відсут­ність швидкої зміни подій, яскра­вих вражень і нових зустрічей та необхідність тривалий час сидіти і майже не говорити – усе це ро­бить шкільне життя нудним і не­веселим).
  
• Бідність методики й організації навчального процесу.
  
• Застарілість матеріальних засобів навчання (прилади, наочність) і відсутність нових.
  
• Традиційна структура, де пере­важають пасивні форми роботи учнів, практично повторюється на кожному уроці з усіх предме­тів.
  

2009/2010 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань. Тему першого уроку в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів учитель обирає самостійно. Форми і методи проведення першого уроку обираються з урахуванням можливостей навчального закладу та індивідуальних особливостей учнів класу.

Структура 2009/2010 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 20.02.09 № 1/9-120).

Навчальні заняття в початкових класах організовуються за семестровою системою. Перший семестр розпочинається 1 вересня, а закінчується 25 грудня. Другий семестр триває з 11 січня по 29 травня включно.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні – з 26 по 31 жовтня, зимові – з 26 грудня по 9 січня, весняні – з 22 по 31 березня.

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації в 4-х класах, навчальних екскурсій, річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів.

З урахуванням кліматичних умов, місцевих особливостей, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій.

У 2009/2010 навчальному році залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації від 07.07.2008 р. №1/9–433 щодо розроблення робочих навчальних планів для 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів та особливостей вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів.

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії від 24 травня 2006 року):

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1–4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1–4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1–4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1–4-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ МОН від 20.08.2008 р. № 755).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1–2-х класів здійснюється вербально, у 3–4-х класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися, розпочинаючи з ІІ семестру, за 12-бальною шкалою.

Учитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2008 р. за № 151/14842)). У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання.

Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться.

Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів. З навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт.

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. З цією метою можна скористатися чинними навчальними програмами (методичні рекомендації щодо використання варіативної складової, лист ЧОІППО від 22.05.09 № 2/4-321).

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються.

Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям.

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української чи іншої мови навчання (мови і читання), української мови (мови і читання) у школах із навчанням мовами національних меншин, іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залученні додаткових коштів.

Організація навчальних екскурсій у 1–4-х класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61.

Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення.

Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» обов’язки класного керівника в початкових класах покладаються, як правило, на класовода.

Учитель класу організовує навчально-виховну роботу на уроках та активний відпочинок на перервах.

Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів.


М.М. Одинак,

методист початкового навчання


Основні завдання і напрямки роботи шкільної бібліотеки

у 2009/2010 навчальному році


Виходячи із основних завдань державної програми «Освіта», Закону України «Про загальну середню освіту», «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», “Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу», Державної програми «Вчитель», Концепції 12-річної загальноосвітньої школи, Закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу», державних документів про бібліотечну справу у 2009-2010 навчальному році перед бібліотекою школи постають такі завдання:

1. Удосконалення роботи бібліотеки з урахуванням вимог сьогодення.
   
2. Сприяння реалізації державної політики в галузі освіти.
   
3. Виховання в учнів поваги до державних символів України, Конституції України, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина.
   
4. Виховання в читачів інформаційної культури, культури читання, навичок самостійної роботи з книгою, уміння користуватись довідковим апаратом.
   
5. Виховання шанобливого ставлення до книги.
   
6. Широка популяризація української культури, виховання мовного етикету.
   
7. Використання різноманітних форм і методів краєзнавчої роботи.
   
8. Інформаційне обслуговування педагогів, спрямоване на підвищення їх методичної та педагогічної майстерності.
   
9. Своєчасне забезпечення учнів та педагогічного колективу навчальною, художньою та методичною літературою.
   
10. Збереження фонду підручників, поповнення науково-методичної бази школи. Виховання бережливого ставлення до шкільних підручників. Участь у всеукраїнській акції «Живи, книго!».
    
11. Подальший розвиток інформативної функції бібліотеки.
    

2001-2010 рр. оголошені (2001) Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним десятиліттям світової культури та не насилля в інтересах дітей планети.

2003-2011 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним десятиріччям грамотності: освіта для всіх.

2009 рік оголошено Роком молоді в Україні.

2009 рік оголошено ЮНЕСКО Роком Миколи Гоголя.

2009 рік на Буковині – рік Володимира Івасюка.

При планування роботи бібліотеки врахувати ювілейні дати, які припадають на 2009-2010 рік:

• 05.08 – 110 років від дня народження І.Ю. Рєпіна, видатного російського художника-живописця;
  
• 08.08.09 – 175 років від дня народження громадського діяча, видатного українського письменника Осипа-Юрія Федьковича (1834-1888);
  
• 10.09.09 – 65 років від дня заснування Чернівецької обласної бібліотеки для дітей (1944);
  
• 15.10.09 – 50 років від дня народження поетеси Анни Дущак;
  
• 19.11.09 – 50 років від дня народження української поетеси, прозаїка Марії Матіос;
  
• 20.08 – 70 років від дня народження В.О. Шевчука, українського письменника, історика, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка;
  
• 25.08 – 85 років від дня народження Павла Загребельного, українського письменника, літературознавця;
  
• 29.08 – 260 років від дня народження Йогана Вольфганга Гете, німецького поета;
  
• 09.09 – 240 років від дня народження Івана Котляревського, українського поета і драматурга;
  
• 10.09 – 115 років від дня народження Олександра Петровича Довженка, українського письменника, кінорежисера;
  
• 15.09 – 220 років від дня народження Джеймса Ф. Купера, американського письменника-романтика;
  
• 17.09 – від дня народження М.М. Коцюбинського, українського письменника;
  
• 30.09 – Всеукраїнський день бібліотек;
  
• 15.10 – 195 років від дня народження М.Ю. Лермонтова, російського поета;
  
• 11.11 – 120 років від дня народження Остапа Вишні, українського письменника – сатирика і гумориста;
  

У 2010 році відзначаються ювілейні дати від дня народження: 19.03 – 115 років М.Т. Рильського, 02.04 – 205 років Г.К. Андерсена, 02.04 – 170 років Емілля Золя, 20.09 – 160 років драматурга І. Карпенка-Карого. 08.04.2010 – 100 років від дня смерті М. Кропивницького, 04.09.2010 року – 25 років від дня смерті поета В. Стуса.

Успіх реалізації завдань, мети залежить від грамотного планування, яке є організуючим началом всієї діяльності бібліотек.

Система роботи передбачає організацію книжкових фондів і каталогів.

Пріоритетність надається громадянському та патріотичному вихованню, формуванню екологічної культури, забезпеченості підручниками, надання допомоги творчим об’єднанням учнів, інформаційно-бібліографічній роботі.

Бібліотекар повинен добре усвідомлювати, що формування читача неможливе без поглибленої систематичної роботи з літературою. Участь шкільного бібліотекаря у житті школи, підготовці свят і спільних уроків з учителями дає великі можливості для залучення дітей до читання та прищеплення культури роботи з книгою.

Використанню бібліотекарем рекомендаційно-бібліографічних методів сприяє прилученню учнів до читання літератури, допомагає упорядкувати і поглибити читання, накреслити його перспективу.

Бібліографічне інформування читачів здійснюється за допомогою бюлетнів: «Нові надходження в бібліотеку», «Радимо прочитати», «Завітайте до бібліотеки», «Правові знання – учням», виставок літератури «Вчитель і сучасний урок», «Права дитини», «Громадянська освіта учнів», «Реформування освіти», «Шлях до професії», «Освіта ХХІ століття», «Профільне навчання» тощо.

Важливим напрямком роботи бібліотеки є інформаційна підтримка, проведення у школі предметних тижнів. Оформляються як традиційні виставки так і виставки-вікторини, виставки-запитання, які вимагають фактографічної інформації. Інформаційна підтримка навчальної діяльності учнів включає також такі форми роботи як інформаційні бюлетні, години інформації за темами: «А ви читали?», «Чи знаєте ви?», «Сторінками преси».

В роботі використовувати такі методи, як аналіз читацьких формулярів, що дозволяє простежити вплив тих чи інших форм інформаційно-бібліографічної роботи на книговидачу, використовувати метод анкетування.

Для проведення бібліотечних уроків доцільно використовувати уроки позакласного читання та години, відведені для позакласної виховної роботи. Деякі заняття можуть проводити працівники районних, міських дитячих бібліотеках у приміщенні своїх бібліотек.

Звернути особливу увагу на бібліотечні уроки по прищеплюванню учням навиків користування довідковою літературою, вільно працювати з будь-яким видом каталогів.

Основа будь-яких заходів, запорука успіху – це різнобічне опрацювання літератури, періодичної преси, творча співпраця бібліотекарів, учителів та учнів.

Шкільній практиці відомі найрізноманітніші форми і методи виховання учнів. Радимо надавати перевагу інтелектуальним нетрадиційним формам, як то: ситуаційно-рольові ігри, прес-конференції, голосні читання, турніри тощо.

Під час проведення тижня шкільного підручника радимо зосередити увагу бібліотекаря, педагогів на заходах, спрямованих на формування навичок раціонального читання, вміння працювати з джерелами навчальної інформації.

У рамках проведення Всеукраїнської акції «Живи, книго!» проводяться благодійні акції «Подаруй книгу бібліотеці», «Підтримай бібліотеку». Слід звернути увагу, що подаровані книги, повинні відповідати специфіці фондів шкільної бібліотеки та запитам читачів, мати відповідний товарний вигляд. Книги, які дарують бібліотеці учні приймаються до бібліотеки лише з листом-згодою батьків.

Виконуючі завдання акції «Живи, книго!» у навчальних закладах оформляються відповідні стенди.

Переможцями акції у навчальному закладі можуть бути як колективи класу, гуртка, так і окремі учні.

Під час реформування системи освіти в Україні підвищується роль методичної служби, бо на неї покладається відповідальність за навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу й випереджувальне зростання кваліфікаційного рівня бібліотечних кадрів.

Тому головним завданням методичної роботи є надання індивідуальних та групових консультацій шкільним бібліотекарям в опрацюванні сучасних інноваційних підходів в розвитку та впровадженні бібліотечних технологій, реформуванні діяльності бібліотек відповідно до сучасних вимог.

У підвищенні професійної компетенції бібліотекарів важливу роль відіграють всі ланки: семінари, курси, конференції, самоосвіта.

Методичним службам рекомендуємо:

1. зосередити практичну діяльність бібліотекарів на виконання основних нормативних документів, що регламентують навчально-виховний процес, роботу шкільних бібліотек;
   
2. сприяти формуванню навичок основ комп’ютерної грамотності бібліотекарів;
   
3. зосередити зусилля бібліотекарів на подальшій уніфікації бібліотечної документації шкільних бібліотек (облікових документів на бібліотечні фонди, щоденників роботи, читацьких формулярів тощо);
   
4. створити банк інноваційних форм інформаційної роботи бібліотекарів;
   
5. використовувати досвід щодо різних організаційних моделей впровадження бібліотечних інновацій;
   
6. систематично виявляти і надавати інформацію педагогам, методичним службам про наявні ресурси бібліотек шкіл, бібліотек інших систем.
   
7. творчо використовувати в своїй практичній діяльності досвід колег.
   

Під час планування роботи методичних об’єднань шкільних бібліотекарів необхідно враховувати конкретні умови шкільних бібліотек, досвід роботи бібліотекарів, підсумки роботи, матеріальну базу бібліотек, доцільно виділити окремо питання роботи з бібліотекарями-початківцями. На засіданнях методоб’єднань шкільних бібліотекарів обговорюються актуальні питання бібліотечної справи, форми організації бібліотечної роботи, аналізуються виховні заходи, рекомендації, ефективність використання бібліотечних фондів.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф МОНУ. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом МОНУ та оприлюднюється через Інформаційний збірник МОНУ. Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті МОНУ ссылка скрыта. Для учнів 9 класу 12-річної школи підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти (Наказ МОНУ № 56 від 02.02.2009 р.; «Освіта України» № 10, 6 лютого 2009 р.).

При формуванні замовлень на навчальну літературу на 2010/2011 навчальний рік враховувати результати інвентаризації підручників 2009 року.

При виконанні перерозподілу навчальної літератури суворо дотримуватись правил бухгалтерського обліку.

Підручники та посібники, що не придатні для використання, потрібно списати згідно з Інструкцією Міністерства освіти і науки України від 15.06.1995 р. № 1/9-217 «Про порядок доставки, комплектування та облік навчальної літератури».

Звертаємо Вашу увагу, що списання підручників для учнів 2, 3 та 9-го класів, термін використання яких понад 5 років або, які не відповідають вимогам навчальних програм, проводити в міру надходження нових підручників до навчального закладу.

Підручники і навчальні посібники, випущені у 1998-2003 роках, що мають задовільний стан та зовнішній вигляд і відповідають вимогам програм 10-11 класів одинадцятирічної школи, можуть використовуватись у навчально-виховному процесі.

Важливим елементом у системі управління бібліотекою є річний звіт бібліотеки. Звіт використовують при складанні планів, контролі за їх виконанням, аналізі діяльності бібліотеки. Річний звіт готують у кінці навчального року. Підготовлений звіт обговорюється на нарадах та затверджується керівником навчального закладу.

Річний звіт має за мету дати всебічну характеристику діяльності бібліотеки за навчальний рік.

По підготовці річного звіту рекомендуємо проаналізувати якість виконання планових завдань з таких напрямків:

1. Комплектування та облік бібліотечного фонду (аналізуються виконання планових завдань, наводяться відомості про загальну кількість документів у фонді, порівнюються цифрові показники звітного року з показниками попереднього року, визначається динаміка розвитку бібліотечного фонду, його якісний і кількісний склад та відповідність профілю комплектування. Також вказують проблеми у формуванні фондів бібліотеки).
   
2. Каталогізація документів (висвітлюється робота з удосконалення довідково-бібліографічного апарату, картотек, каталогів, характеризується ефективність проведення заходів та впровадження сучасних інформаційних технологій).
   
3. Організація та зберігання бібліотечного фонду (характеризують умови зберігання фонду, матеріальну базу бібліотеки, ефективність запровадження інновацій в організації фонду. Значну увагу приділяють аналізу таких важливих показників діяльності бібліотеки як обертаність фонду та книгозабезпеченість, списанню застарілих, непрофільних документів. Відображається робота по збереженню бібліотечного фонду).
   
4. Обслуговування читачів бібліотеки (характеризується склад користувачів за категоріями, аналізується середня відвідуваність і читаність, ефективність масових заходів).