Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Назва методики, автор Д.Д. Романовська

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
• Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
• Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
• Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.

Додаток 2



Додаток № 3

Анкета

вчителя по виявленню стану рівня організації

методичної роботи у школі

1. Прізвище, ім’я та по батькові ______________________________________________________________________________________________________________________
   
2. Стаж роботи ___________________________________________________________
   
3. Рік проходження останньої атестації ___________________________________________________________
   
4. Категорія, звання____________________________________________
   
5. Курсова перепідготовка ______________________________________
   
6. Який предмет викладаєте, з якого часу__________________________
   
7. Над якою методичною (темою) проблемою ви працюєте і де вона буде реалізована, у яких формах? _____________________________________________________________________________________________________________________
   
8. Яку оцінку ви даєте інформаційно-методичному забезпеченню шкільного методичного кабінету? (5-11 балів) ___________________________________________________________
   
9. Яка ваша участь у роботі методоб’єднання в цьому навчальному році? ___________________________________________________________
   
10. На які основні складові уроку ви звертаєте увагу під час його аналізу? ___________________________________________________________
    
11. Які рекомендації курсів, чий передовий педагогічний досвід ви запроваджуєте? ______________________________________________________________________________________________________________________
    
12. Які методи ви використовуєте для вдосконалення методики сучасного уроку? ______________________________________________________________________________________________________________________
    
13. Які педагогічні інновації є у вашій школі? ______________________________________________________________________________________________________________________
    
14. Які педагогічні періодичні видання ви (постійно, періодично) читаєте в методкабінеті школи, передплачуєте? ___________________________________________________________
    
15. У яких видах діяльності ви відчуваєте недостатність знань? (так, ні)
    

• У проведенні уроків _______________________________________
  
• У плануванні уроків _______________________________________
  
• У плануванні виховної роботи ______________________________
  
• У взаєминах із учнями _____________________________________
  
• У взаєминах із колегами й керівниками ______________________
  
• У методичній роботі_______________________________________
  
• У самоосвіті _____________________________________________
  

16. Сформулюйте, будь-ласка, свої пропозиції щодо вдосконалення методичної роботи в школі ______________________________________________________________________________________________________________________
    

Дата ”_____” ____________ 20 р.


Додаток № 4

Експертиза комфортності учнів

Клас	Загальна к-сть респондентів	Основна мотивація комфортності	Експертний висновок
		Організація змісту навчання	Організація дозвілля	Використання інноваційних технологій

Рекомендації

ОНМЦППіСР щодо організації діяльності працівників психологічної служби у 2009/2010 н.р.


В сучасному українському суспільстві освіта розглядається як стратегічний ресурс поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені.

Особистісно орієнтована система шкільної освіти вимагає психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну діагностичну основу впровадження моніторингового супроводу управління школою.

Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної охорони фізичного й психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

Практичний психолог і соціальний педагог, відповідно до «Положення про психологічну службу системи освіти України» адміністративно підпорядковується директору освітнього закладу, а методично підпорядковується методисту РМК відділу освіти, що відповідає за психологічну службу або міському (районному) центру практичної психології і соціальної роботи. Методисти, що відповідають за психологічну службу та міські (районні) центри практичної психології і соціальної роботи, методично підпорядковуються обласному науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи. Призначення на посаду завідувача міського (районного) центру практичної психології і соціальної роботи та методиста, що відповідає за психологічну службу відбувається за погодженням обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, що знаходиться в структурі Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти [наказ МОНУ від 15.08.2000р. № 386 «Про затвердження типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи»].

Відповідно до Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, який використовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ від 20.04.2001р. №330) заборонено проведення тренінгів, обстежень, опитувань всіх учасників навчально-виховного процесу представниками сторонніх державних та громадських організацій без попередньої експертизи обласним науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи, на базі якого створена і діє обласна експертна комісія. Працівник психологічної служби школи зобов’язаний довести вищевказану інформацію до відома директора освітнього закладу та не допускати застосування сторонніми організаціями у навчально-виховному процесі матеріалів діагностичних методик (анкети, тести, спостереження тощо), психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і психосоціальних технологій (факультативів, спецкурсів, тренінгів тощо), соціологічних та соціально-психологічних опитувальників, що не отримали дозвіл експертної комісії обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи.

Практичні психологи і соціальні педагоги у своїй роботі можуть користуватися тільки тими діагностичними та корекційними методиками, розвивальними програмами, які пройшли експертизу. Основний каталог методик, які рекомендовані до використання, був сформований у 2003 році рішенням обласної експертної комісії від 15.12.2002р., протокол №3. Якщо працівник психологічної служби хоче скористатися діагностичною методикою, або програмою тренінгового курсу, або програмою індивідуальної чи групової корекції (розвитку) дітей, які не перераховані у вищевказаному психодіагностичному каталозі методик, він повинен подати два примірники методики, анкети, опитувальника, тесту, тренінгової програми керівнику психологічної служби району (міста), який у свою чергу подає методики у обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи на експертизу. Засідання експертної комісії відбувається двічі на рік: у травні та жовтні, тому матеріали необхідно подавати до 1 травня та до 1 жовтня. Без експертизи можна використовувати у роботі методики, що були надруковані у виданнях Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи МОН України, науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Методики необхідно подавати відповідно до наступної форми:

№	Назва методики, автор	Спрямованість	Вік цільової групи	Для вирішення якого завдання використовується	Джерело
наприклад
1	Тест «Схильність до стресів». Автор Дженкінсон, модифікована Фріндманом і Роземаном.	Вивчення емоційно-вольової сфери	З 16 років	Визначення стресостійкості учнів групи ризику	Психологія для старшокласників: навчальний посібник // за ред. М.В. Лемківського. – К, 2001р. с.23-25
2	Анкета для батьків	Вивчення родинних стосунків	З 20 років	Дослідження рівня благополуччя сімейних стосунків	Авторська розробка: Прізвище, ім’я, по-батькові автора
3	Тренінг: Я вчуся керувати собою Л.Козіна.	Запобігання і зниження тривожності і страхів	Діти ДНЗ – 3-5 років	Розвиток емоційної регулятивної поведінки	Газета «Психолог» № 21, 2007р.

Обласна експертна комісія після попереднього вивчення поданих матеріалів приймає одне із наступних рішень:

• затвердити до використання;
  
• відхилити на доопрацювання;
  
• відхилити подані методики.
  

Якщо подається до затвердження тренінгова авторська програма, вона має містити такі розділи: пояснювальна записка (в ній обґрунтовується актуальність обраної теми; визначається мета і завдання програми; вказується цільова група, методи і очікувані результати програми; методи моніторингу ефективності та досягнення очікуваних результатів); навчально-тематичний план занять із вказуванням кількості годин на кожне заняття; описом занять із визначенням мети кожного; списком рекомендованої літератури.

При плануванні своєї роботи практичні психологи і соціальні педагоги мають врахувати, що в 2009/2010 н.р. пріоритетними напрямками діяльності психологічної служби Чернівецької області є:

• Усунення негативних явищ в учнівському середовищі. Першочерговим тут є організація профілактики суїцидальної поведінки серед учнівської молоді та надання психоконсультативної та психокорекційної допомоги дітям, що мають ознаки суїцидальної поведінки або мали суїцидальні спроби.
  
• Просвітницько-профілактична робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу з теми ВІЛ/СНІД.
  
• Профілактика правопорушень, девіантної поведінки, психологічний супровід правовиховної роботи у освітньому закладі.
  
• Організація роботи з педагогічним колективом щодо усунення конфліктних ситуацій та непорозумінь у взаємостосунках: педагоги-учні; педагоги-батьки.
  

У діяльності психологічної служби районів та міст області залишаються щорічні моніторингові дослідження:

1. Моніторинг стану вживання учнівською молоддю області алкоголю, наркотиків та тютюнокуріння, що дозволяє відстежити зміни та ефективність профілактичної роботи в навчальних закладах (листопад).
   
2. Моніторинг обізнаності шляхів передачі та засобів запобігання ВІЛ/СНІДу. В профілактиці шкідливих звичок учні відмічають провідну роль психологічної служби та педагогів-тренерів, які працюють за різними профілактичними програмами («Рівний-рівному», «Діалог», «Школа проти СНІДу») (грудень).
   
3. Моніторинг банку даних дітей трудових мігрантів (виявлено основні проблеми, що виникають у роботі з ними). Кожен психолог і соціальний педагог має створити банк таких дітей, згідно рекомендацій ОНМЦППіСР та протягом року здійснювати вивчення психологічних проблем цих дітей та надавати психологічну допомогу. Практичний психолог і соціальний педагог мають спільно працювати над вирішенням вищезазначених проблем у своїй школі. На таких дітей має бути заповнена діагностична картка і соціальний паспорт. У журналі щоденного обліку роботи мають бути відображені різні консультації, індивідуальна та групова робота (оновлення банку даних, відповідно до форми НМЦППСР до 01 листопада).
   

Обов’язковим є опитування учнів 7-11 класів закладів освіти області з проблеми жорстокого поводження з дітьми в сім’ї та школі і проявів насильства в учнівському середовищі. Одним із аспектів, який має бути на контролі психолога і соціального педагога – виявлення фактів жорстокого ставлення учнів один до одного.

Для працівників психологічної служби залишаються обов’язковими 150 годин профілактичної роботи, з яких не менше 40 годин у рік має бути присвячено темі ВІЛ/СНІД. У цьому році в усіх закладах освіти, де працюють працівники психологічної служби мають бути впроваджені профілактичні тренінги формування навичок здорового способу життя серед дітей та юнацтва за програмою «Діалог». Обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи у квітні 2009 року видав методичний посібник з необхідним соціально-психологічним інструментарієм та програмами тренінгів. За цією програмою необхідно підготувати одну групу учнів протягом кожного навчального семестру.

У психолога і соціального педагога має бути банк даних дітей, що скоїли злочини або схильних до девіантної поведінки, індивідуальні картки та соціальні паспорти (рекомендовані ОНМЦППСР) діагностичного вивчення дітей, виявлення причин порушень у поведінці учнів та розробки конкретних рекомендацій і спільних дій щодо їх усунення (безпосередня робота психолога – чому у дитини девіації в поведінці). Індивідуальна корекційна робота з дітьми «групи ризику» здійснюється хаотично, без розробки індивідуальних програм, без повторної діагностики з метою виявлення змін.

Обов’язковим є здійснення з дітьми, що скоїли злочин та з дітьми, схильними до девіантної поведінки, індивідуальної консультативної та корекційної роботу (в об‘ємі не менше 30 годин). Такі діти також залучаються до групової корекційно-тренінгової роботи (робота у групі – не менше 30 годин). На початку навчального року забезпечити класних керівників класів, де навчаються діти з проявами девіантної поведінки, психологічною характеристикою на клас в цілому і на кожну дитину – з зазначенням конкретних рекомендацій.

Формування здорового соціально-психологічного клімату у класному та педагогічному колективах теж є завданням психологічної служби. Тут основне – визначення категорії дезадаптованих дітей і організація з ними корекційної роботи. Якісною має бути робота психолога по усуненню конфліктних ситуацій, що виникають у взаємостосунках: педагогів між собою, адміністрації і педагогів, педагогів і батьків, педагогів та учнів. Психолог має займати професійну, неупереджену і незалежну позицію і активно усувати конфліктні ситуації в школі.

Потрібно також створити банк діагностичних методик, що пройшли експертизу в науково-методичному центрі практичної психології і соціальної роботи. Проводити обстеження дітей «групи ризику» та їх сімей за окремими індивідуально підібраними діагностичними блоками та розробляти індивідуальні програми корекції з обов’язковим затвердженням експертною комісією обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи. Налагодити співпрацю з батьками шляхом відвідування дітей і батьків на дому з метою надання консультативної допомоги у вирішенні виховних проблем та подолання проявів девіантної поведінки дітей з розробкою поетапного плану дій.

Д.Д. Романовська,

завідувач НМЦППіСР


Рекомендації

працівникам психологічної служби, педагогам навчальних закладів для стимулювання і виховання креативності в школі


Висока цінність і важливість креативності для кожного індивіда, як і для людства в цілому, ніким не піддається сумніву. З однієї сторони, це універсальний історичний еволюційний фактор, з іншої – індивідуальний потенціал, який дає людині можливість не тільки вирішувати проблеми і орієнтуватися в нових ситуаціях, але і активно змінювати навколишнє середовище, своє життя, своє майбутнє. Не дивлячись на те, що така думка більшості, креативності не надавалося і не надається належне значення в багатьох сферах життя, особливо в освіті, на якій лежить відповідальність за те, щоб сьогоднішні діти досягли успіху будучи дорослими. Термін «креативність» можна зустріти в передмовах до учбових програм, проте набагато рідше – конкретних предметних розробках, ще рідше можна найти реалізацію ідеї розвитку креативності в практичній діяльності вчителя чи в реальних учбових ситуаціях.

На основі вищеозначеного наша увага буде зосереджена на школі, оскільки креативність у більш пізньому віці, наприклад при роботі за спеціальностю, у вищій мірі залежить від можливостей і рівня творчого мислення, набутого і досягнутого при отримані освіти, зокрема, в школі.

Можна покращити специфічні навики дивергентного мислення, використовуючи спеціальні креатині методики уже в дорослому віці, але це буде поверхневим, технологічним і дорогим удосконаленням, яке сильно поступається самоочевидному, спонтанному творчому відношенню, внутрішньо мотивованому креативному мисленню і образу дій, вихованого і заохоченого з дитинства.

Навіть найбільш творчий вчитель не може добитися реальних висот в рамках жорстокої статичної системи, яка відкидає відкритість та інновації. «Когнітивна гнучкість мислення залежить від нормативної гнучкості соціальної системи», що надає адекватні умови для розвитку всіх тих здібностей та вмінь, які необхідні не тільки для виживання, але і вдосконалення світу. Дана концепція вимагає змін і збагачення ролі вчителя, який стає не просто адміністратором і викладачем, що ставить оцінку, але і посередником, помічником, який стимулює творчість іншого, партнером, інструктором, організатором, експертом і моделлю.

Ці рекомендації, хоч і сформульовані для шкільних вчителів, в принципі справедливі для будь-якої освітньої установи, інституту або місця роботи, де є мета або потреба в творчій продуктивності або інноваціях.

1. Стимулюйте і підтримуйте творчу атмосферу в групі, що дозволяє говорити, думати, працювати без стресів, тривоги і страху покарань.
   
2. Уникайте групового тиску, заздрості і конкуренції, проте підтримуйте клімат взаємодії і командного змагання.
   
3. Прагніть уникати і запобігати негативним реакціям або санкціям з боку однокласників.
   
4. Забезпечте умови, щоб активні періоди перемежовувалися з розслабленням, даючи можливість роздумувати.
   
5. Проявляйте самі і цінуйте гумор.
   
6. Ініціюйте і підтримуйте вільну гру і маніпулювання ідеями.
   
7. Заохочуйте прагнення ставити питання і самостійно знаходити відповіді.
   
8. Забезпечуйте виникнення стимулюючих, таких, що вимагають творчого відношення ситуацій.
   
9. Будьте обережні і уникайте дуже швидких у відповідь реакцій на сповільнені прояви учнів або затримки рішень.
   
10. Показуйте зразки поведінки: заохочуйте сумніви у фактах, що здаються безперечними, і рішеннях.
    
11. Прагніть уникати «підказуючи» питань або питань, що припускають відповідь тільки «так» чи «ні».
    
12. Замість того щоб ставити питання, прагніть формулювати твердження, що спонукають ставити питання учнів.
    
13. Не пропонуйте шляхів рішення дуже швидко, краще давайте покрокові поради, щоб стимулювати незалежне мислення.
    
14. Дозволяйте робити помилки (звичайно, такі, які фізично або психічно не нашкодять самому учневі або іншим).
    
15. Прагніть виявляти «інші», невірні або невдалі стратегії, що відрізняються (проводити якісний аналіз помилок).
    
16. Підтримуйте вияв цікавості і отримання знань в різноманітних областях.
    
17. Стимулюйте і подавайте приклад систематичних досліджень, розробки нових ідей, уявлень і т.д.
    
18. Проявляйте терпимість і схвалення по відношенню до незвичайних думок, оригінальних ідей, творчих досягнень.
    
19. Учіть школярів приймати і цінувати власне (як і чиєсь ще) творче мислення і досягнуті результати.
    
20. Забезпечуйте наявність різноманітного стимулюючого матеріалу для розробки ідей.
    
21. Підтримуйте і відзначайте важливість повної розробки і реалізації (зі всіма можливими застосуваннями) творчих ідей.
    
22. Застосовуйте і заохочуйте конструктивну критику, а не критику ради критики.
    
23. В освіті, спрямованій на розвиток креативності, як і в інших учбових ситуаціях повне визнання потенціалу індивідуальної особистості повинно бути провідним принципом.