Звіт за результатами аудиту фінансової звітності публічного акціонерного товариства

Вид материалаДокументы

Содержание


1.13 «Доходи та витрати»
1.14 "Іноземна валюта"
1.15 «Взаємозалік статей активів та зобов'язань»
Основа для розподілу доходів і витрат за сегментами.
1.17 "Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок".
Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність.
Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти
Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності
Удосконалення розкриття інформації про фінансові інструменти – Зміна МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»
МСБО 1 «Подання фінансової звітності»
МСФЗ 8 “Операційні сегменти”
Умови надання та анулювання прав на акції — Зміна МСФЗ 2 «Виплати на основі акцій»
Тлумачення IFRIC 13 «Програми заохочення клієнтів»
Тлумачення IFRIC 15 “Договори на будівництво об’єктів нерухомості”
МСБО 23 «Витрати на позикові кошти»
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   40

1.13 «Доходи та витрати»

Бухгалтерський облік доходів та витрат Банку у звітному році здійснювався у відповідності до Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 (із змінами), Порядку здійснення внутрішньобанківських операцій в АТ «МІСТО БАНК» та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми нормативними документами Банку.

Доход Банку визнається та оцінюється в момент збільшення активу, або зменшення зобов'язання, що обумовлює ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операції може бути досить точно оцінений. Усі доходи, що відносяться до звітного періоду відображаються в цьому ж періоді незалежно від того коли отримані кошти.

Отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковуються Банком як відстрочені за балансовим рахунок 3600.

Витрати звітного періоду визнаються і оцінюються в момент зменшення активу, або збільшення зобов'язання , що приводить до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати можуть бути досить точно оцінені. Всі витрати, що відносяться до звітного періоду, відображаються в цьому ж періоді, незалежно від того коли сплачені кошти.

Здійснені витрати та платежі, які належать до майбутніх періодів, обліковуються, як відстрочені витрати (балансовий рахунок 3500).

Поправки до витрат або доходів попередніх облікових періодів обліковуються Банком шляхом здійснення коригуючих/виправних проводок на рахунках, по яких раніше відображалися такі доходи чи витрати.

Облік доходів та витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів та витрат закриваються в кінці року в кореспонденції з рахунками групи „504” Результати звітного року, що очікують затвердження.

Облік доходів та витрат Банку здійснюється за принципами нарахування, відповідності доходів і витрат та обачливості.

Нарахування процентів та прирівняних до них комісій, здійснюється Банком щомісячно, незалежно від періодичності розрахунків. Нарахування доходів/витрат Банку здійснюється також на дату оформлення документа, який підтверджує надання послуги.

Дозволяється визнавати доходи (витрати) за одноразовими послугами без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються) . У цих випадках застосовується касовий метод, згідно з яким облік доходів здійснюється у момент їх надходження, а не в момент виникнення - принцип обережності.

Нараховані доходи обліковуються на рахунках нарахованих доходів до строку їх погашення. У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами у термін, який передбачено угодою, не пізніше наступного робочого дня несплачена сума повинна обліковуватись на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів 1, 2, 3 класів.

Процентні та дисконтні доходи та витрати обліковуються у Звіті про фінансові результати за принципом нарахування із застосуванням методу ефективної процентної ставки. Метод ефективної процентної ставки – це метод розрахунку амортизованої вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання та віднесення процентних доходів або процентних витрат на відповідний період. Ефективна процентна ставка – це ставка, що точно дисконтує очікувані майбутні грошові виплати або надходження протягом строку існування фінансового інструмента, або, залежно від обставин, протягом коротшого строку, до чистої балансової вартості фінансового активу або фінансового зобов’язання.

Доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами в даному звіті відображені за статтею «Процентні доходи». Комісійні доходи та витрати, як правило обліковуються за методом нарахування залежно від ступеня завершеності конкретної операції.

Деякі комісійні доходи та витрати (наприклад, за операціями на користь третіх осіб) відображаються після завершення операції. До таких доходів та витрат може застосовуватися касовий метод.


1.14 "Іноземна валюта"

Активи та зобов’язання в іноземній валюті в звіті «Баланс» під час первісного визнання відображаються у національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

На кожну наступну після визнання дату балансу, к тому числі і на звітну дату:

а) усі монетарні статті в іноземній валюті та банківських металах відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу;

б) немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання (дату здійснення операції);

в) немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості.


Монетарні активи і зобов’язання в іноземній валюті та банківських металах відображені у фінансової звітності у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на 31 грудня 2009 року та 31 грудня 2008 року відповідно.


Курс гривні відносно іноземних валют, за якими відображені активи та зобов’язання в фінансовій звітності, які діяли на кінець відповідних років:

31.12.2009 31.12.2008

долар США 7,9850 грн.; 7,7 грн.;

євро 11,448893 грн.; 10,855460 грн.;

10 російських рублів 2,6402 грн. 2,6208 грн.

Дебіторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та кредиторська заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за іноземну валюту відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Кредиторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту та дебіторська заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за іноземну валюту переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Іноземна валюта, що прийнята банком на зберігання, обліковуються за позабалансовим рахунком 9703 у гривнях за офіційним курсом на дату прийняття їх на зберігання. Доходи та витрати в іноземній валюті у Звіті про фінансові результати відображені за офіційним курсом Національного банку України на дату проведення операції.

Доходи та витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображені у звіті «Баланс» за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Переоцінка залишків в іноземній валюті за балансовими рахунками з обліку нарахованих доходів та витрат здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Переоцінка доходів і витрат майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями не переоцінюються в разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Внески до статутного капіталу банку в іноземній валюті переоцінюються за офіційним курсом гривні до іноземних валют до часу визнання збільшення статутного капіталу з відображення курсової різниці за балансовим рахунком 6204.

Залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, переоцінюються під час зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Результати переоцінки цінних паперів, що обліковуються в торговому портфелі, відображаються за балансовим рахунком 6204. Результати переоцінки акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються в портфелі на продаж, відображаються за балансовим рахунком 5102.

Боргові цінні папери в іноземній валюті відносяться до монетарних статей балансу і незалежно від того, у якому портфелі обліковуються, переоцінюються під час зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Результати переоцінки боргових цінних паперів відображаються за балансовим рахунком 6204.

Залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів, що обліковуються за собівартістю, інвестиції до асоційованих та дочірніх компаній в іноземній валюті не переоцінюються.

Переоцінка усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Позитивний (від'ємний) результат переоцінки активів і зобов'язань Банку в іноземній валюті у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу, унаслідок якої змінюється вартість цих активів і зобов'язань у національній валюті, а їх вартість в іноземній валюті залишається без змін, відображається Банком за балансовим рахунком 6204. Усі отримані прибутки та збитки, які отримані в результаті переоцінки включаються до чистого доходу від операцій з іноземною валютою.

З метою уникнення валютного ризику, пов’язаного зі зміною курсів, керівництво Банку протягом 2009 року проводило наступну політику:

Зважений вибір операцій у іноземній валюті;

Встановлення лімітів для операцій на УМВР;

Обмеження розміру відкритої валютної позиції.


1.15 «Взаємозалік статей активів та зобов'язань»

Взаємозалік активів та зобов'язань в звітному році Банком не проводився.


1.16 «Звітність за сегментами»

Критерії за якими визнано звітні сегменти.

Сегмент діяльності – це компонент бізнесу банку, який можна відокремити і який надає визначені послуги. Йому притаманні ризики та прибутковість, що різняться від інших сегментів.

Звітні сегменти визначені за наступними критеріями:
  • дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність у межах сегмента);
  • його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин – загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів даного виду;
  • активи становлять 10% або більше від загальних активів;

Основою для визначення сегментів є внутрішня організаційна структура та система внутрішньої звітності

Згідно структури банку можливо виділити наступні сегменти діяльності: міжбанківський, індивідуальний, корпоративний та інвестиційний бізнес, але дохід міжбанківського та інвестиційного бізнесу становить менш ніж 10% загального доходу Банку, тому у звітності міжбанківський та інвестиційний бізнес об’єднаний з корпоративним бізнесом. Найменування звітних сегментів:
  • послуги корпоративним клієнтам;
  • послуги фізичним особам;
  • інші операції.


Засади ціноутворення за між сегментними операціями

Банком з огляду на особливості організаційної структури, трансфертне ціноутворення протягом 2009 року не застосовувалось.


Основа для розподілу доходів і витрат за сегментами.

Доходом звітного сегмента є дохід, який безпосередньо відноситься до сегмента, та відповідна частина доходу Банку, що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах Банку.

Витратами звітного сегмента є витрати, пов’язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо відносяться до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, уключаючи витрати від зовнішньої діяльності.

Розподіл доходів та витрат на сегменти звіту відбувається за критеріями отримання доходів від клієнтів розподілених за вказаними сегментами та сплати витрат відповідним клієнтам. Загальні адміністративні витрати на утримання банку та його персоналу, який не входить до складу підрозділів звітних сегментів, розподілені між звітними сегментами пропорційно доходам звітних сегментів.

Витрати за сегментом не включають:
  • витрати на сплату податку на прибуток.

Детальніша інформація стосовно звітних сегментів відображена у примітці 26 «Звітні сегменти».


1.17 "Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок".

Змін в обліковій політиці, яки б привели до суттєвих виправлень в балансі та впливали на фінансовий результат роботи Банку, в звітному році не було.


В.о. Голови Правління І. А. Демченко


Головний бухгалтер Н. В. Мазаратій


Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність.

На початок 2010 року в Україні зареєстровано 197 банків, з яких 182 здійснювали діяльність. Кількість банків з іноземним капіталом склала 51, з яких 18 – з 100%. Шість банків були виключені із державного реєстру за останній рік, тоді як ще 14 банків знаходяться на стадії ліквідації. У 11 банках функціонувала тимчасова адміністрація Національного банку України. Сукупні активи банківського сектору на початок 2010 року склали 873,4 млрд. грн., чистий відсотковий дохід –53,7 млрд. грн., чистий комісійний дохід – 13,1 млрд. грн. В той же час, чистий збиток банків за рік перевищив 30 млрд. грн.

2009 рік був для банківської системи досить складним і характеризувався початком глобальних трансформацій на фінансовому ринку.

Впродовж останнього року кредитна активність банків була слабкою. Основні зусилля були сконцентровані на роботі з проблемною заборгованістю, включаючи її продаж і реструктуризацію. Але це не допомогло поліпшити якість активів, значна частина банків мала проблеми з ліквідністю через низьку якість вкладень.

На початку 2009 року спостерігалося істотне погіршення платоспроможності значної кількості банків, що було зумовлене перш за все відтоком депозитів і зниженням ліквідності робочих активів. Банківським установам була надана значна фінансова (у вигляді кредитів рефінансування) і регуляторна (ряд постанов, спрямованих на утримання ресурсної бази) підтримка Національного банку України.

Починаючи з другого кварталу 2009 року спостерігається стабілізація ресурсної бази, а з другого півріччя – приріст депозитів. В той же час, питання довіри до банківської системи України як з боку внутрішніх інвесторів, так і зовнішніх кредиторів залишається відкритим, тому впродовж найближчого року стабільність ресурсної бази значною мірою залежатиме від дій регулятора відносно конкретних банків (включаючи банки, в яких на поточний момент діють тимчасові адміністрації, введені Національним банком України), а також загальної ситуації в країні (економічної та політичної стабільності).

Для банківської системи України характерним залишається неістотний об'єм ринкового фондування, тому, в середньостроковій перспективі основні зусилля банків, ймовірно, будуть сконцентровані на роботі з клієнтськими коштами. В той же час, певний ризик для ліквідності банківських установ пов’язаний із «зустрічним фондуванням» активних операцій і «транзитним кредитуванням», що,зважаючи на особливості вітчизняного банківського законодавства, підсилює уразливість банківського сегменту від дій регулятора та інших контролюючих органів по відношенню до окремих фінансових установ.

Основним завданням банківського сегменту впродовж останнього року була підтримка ліквідності, що також досягалося за рахунок вивільнення коштів із робочих активів. Цей період характеризувався низькою кредитною активністю, а основний об'єм нових кредитів був направлений на рефінансування наявної заборгованості підприємств і населення. На початок 2010 року заборгованість юридичних осіб за банківськими кредитами склала 475 млрд. грн. (станом на 01.01.09 р. – 473 млрд. грн.). При цьому об'єм нових кредитів, наданих у 2009 році банками підприємствам, склав 750,5 млрд. грн., що в цілому відповідало об'єму погашення раніше отриманих кредитів суб'єктами господарської діяльності. В той же час, населенню за рік було надано нові кредити всього лише на суму 45,5 млрд. грн., що, враховуючи погашення кредитів позичальниками, призвело до зменшення заборгованості фізичних осіб на 17%. У деяких випадках реструктуризація відбувалася зі зміною валюти кредиту, що призвело до зменшення питомої ваги валютних кредитів у заборгованості резидентів перед банками з 59% (на початок 2009 року) до 51% (на початок 2010 року), навіть при незначному зростанні офіційного валютного курсу.

У 2009 році була завершена діагностика фінансових установ, метою якої було визначення потреби банківського сектора у додатковому капіталі. В той же час, у зазначений період спостерігалася певна лібералізація вимог до якості капіталу банківських установ, що дало можливість банкам враховувати в капіталі внески акціонерів ще до моменту їх реєстрації, а також включати субординований борг в іноземній валюті. Ймовірно такі кроки, хоча і були вимушеними, але дозволили підтримати зацікавленість низки власників (у тому числі, іноземних) до банківських установ в нашій країні.

Станом на початок поточного року регулятивний капітал банківської системи становив 135,8 млрд. грн. (станом на 01.01.09 р. – 123,07 млрд. грн.). Балансовий капітал у 2009 році зменшився на 4,09 млрд. грн., оскільки збільшення статутних фондів (на 36,74 млрд. грн.) значною мірою було знівельовано збитками банківського сектору (38,45 млрд. грн. за 2009 рік) і знеціненням фінансових інструментів. У 8 банках на початок 2010 року власний капітал мав негативне значення (у 7 із них діє тимчасова адміністрація Національного банку України).

Певний вплив на динаміку капіталу банків у 2009 році мала також деномінація акцій певних банків, проведена тимчасовими адміністраторами.

Приймаючи до уваги зміну вимог до обліку забезпечення за кредитами під час проведення повторного стрес-тестування, не виключено, що вже в 2010 році власникам низки банків (включаючи банки з іноземним капіталом) будуть висунуті вимоги відносно додаткової капіталізації фінансових установ. Це дозволить наростити фінансовий потенціал банківського сектору, у деяких випадках може сприяти консолідації банківського сегменту.

В умовах нестабільної ситуації на фінансовому ринку, нарощування капіталізації банків за рахунок надання коштів на умовах субординованого боргу стало ключовим інструментом для деяких іноземних власників. На початок 2010 року субординований борг був залучений 104 банками, а його об'єм склав 30,92 млрд. грн. або 4% зобов'язань банківської системи на відповідну дату. Останнє характеризує такі кошти не лише як джерело підтримки капіталізації на необхідному рівні (визначеному нормативними вимогами), а як досить значну складову довгострокової ресурсної бази банківської системи. В той же час, можливість збільшення регулятивного капіталу за рахунок субординованого боргу у валюті залучення дозволяє власникам банківських установ частково хеджувати суверенні і валютні ризики, чого неможливо досягти при збільшенні капіталу першого рівня.

Кредити НБУ є найбільш стабільним і надійним джерелом для банків, проте у деяких випадках супроводжуються додатковими обмеженнями свободи дій останніх. У четвертому кварталі 2008 року НБУ надав банкам кредитів на суму, що перевищує 100 млрд. грн. (у 2009 році – 64,4 млрд. грн., включаючи кредити для рефінансування раніше наданих позик), основною метою надання яких була підтримка ліквідності банківського сектора на тлі нестабільної динаміки інших складових ресурсної бази. Це дозволило банкам замістити значну частину клієнтських ресурсів і коштів материнських структур. Національний банк України зберіг політику масштабного кредитування банків і в першому кварталі минулого року, хоча в подальшому сальдо рефінансування було негативним. Станом на початок 2010 року заборгованість банківського сектору перед Національним банком України склала 86,3 млрд. грн.


Клієнтські ресурси (кошти населення і нефінансових корпорацій) зберегли своє ключове значення для банківської системи – на початок 2010 року їх об'єм перевищив 325 млрд. грн., що дозволяє фондувати майже половину кредитного портфеля банківської системи на цю дату. Об'єм нових депозитів, залучених до банківської системи країни від населення і нефінансових корпорацій в 2009 році, склав 970,8 млрд. грн. (при відносно невеликій строковості клієнтських ресурсів), з яких в останньому кварталі 2009 року було залучено 174,9 млрд. грн. депозитів населення і 70,1 млрд. грн. коштів підприємств.


Незважаючи на позитивну динаміку депозитів населення, яка спостерігалася останнім часом, говорити про повернення довіри населення до банківської системи передчасно. Позитивна динаміка коштів фізичних осіб на протязі останнього часу, перш за все, обумовлена: зниженням рівня недовіри серед вкладників (яка домінувала в кінці 2008 і на початку 2009 року), активними заходами щодо залучення клієнтських ресурсів з боку банків, зменшенням доступу у підприємств до банківського фінансування, що вимушує власників надавати в якості забезпечення депозити (для багатьох підприємств це єдина можливість отримати банківське фінансування). В той же час, в процесі взаємодії банків з клієнтами залишається ряд проблем, які стримують повернення вилучених раніше депозитів до банківської системи. Це, перш за все, приклади невчасного повернення таких коштів (банки з тимчасовою адміністрацією і на стадії ліквідації), збереження негативного інформаційного фону і відсутність упевненості у громадян у стабільному функціонуванні банків в майбутньому.


На діяльність АТ «МІСТО БАНК»» також мають вплив характерні для всієї банківської системи негативні тенденції.

Велика частина фізичних осіб-вкладників банку, особливо в східних промислових регіонах (Алчевської, Донецької та Дніпропетровської філій) вимушені вимагати виплати існуючих депозитних вкладів та не мають можливості заощаджувати кошти у банківські вклади через часткову або повну зупинку промислових підприємств-роботодавців. Вплив зовнішньої та внутрішньої кризи спричинив повне або часткове припинення виробництва та позбавив населення можливості отримувати стабільну зарплатню та звичний рівень доходів.

Проте, банк вживає всіх заходів щодо своєчасного виконання прийнятих на себе зобов’язань з метою недопущення загострення соціальної напруженості та поглиблення проблем своїх клієнтів, зокрема тих, які в умовах падіння реальних доходів громадян, гостро потребують цих коштів.

В той же час, в існуючих умовах з одного боку – складного фінансового стану підприємств та населення, та з іншого боку - низького рівня довіри населення до банківської системи в цілому, у банка зменшується можливість залучення на ринку строкових коштів для покриття невідповідності сум активів та пасивів.

Але, незважаючи на складність ситуації, керівництво банку впевнене, що навіть у разі загострення економічної або політичної кризи, накопичений у минулому досвід антикризового управління дозволить банку зберегти його активи і діяльність.


В.о. Голови Правління І. А. Демченко


Головний бухгалтер Н. В. Мазаратій


Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти

В своїй обліковій політиці банк керується принципами бухгалтерського обліку, які базується на чинному законодавстві України, нормативно-правових актах Національного банку України, національних стандартах бухгалтерського обліку та з врахуванням нових та змінених Міжнародних стандартів фінансової звітності та тлумачень, застосування яких стало обов’язковим з 1 січня 2009 року.

Прийняття нових і змінених стандартів не призвело до змін в обліковій політиці банку, яка використовувалась для відображення даних звітного та попередніх років.

Протягом  року  банк  застосував  наведені  нижче  змінені  МСФЗ. Основний вплив цих змін був таким:

Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності

У   травні   2008   року   Рада   з   МСФЗ   в   рамках   щорічного   проекту   з   удосконалення опублікувала  поправки  до  МСФЗ.  Ці  поправки  стосуються  різних  окремих  МСФЗ  і включають як зміни, пов’язані з поданням, визнанням і оцінкою, так і зміни в термінології та  редакторські  виправлення.  Більшість  змін  набувають  чинності  для  річних  звітних періодів,   які   починаються   1   січня   2009   року   або   після   цієї   дати,   з   можливістю дострокового застосування. Поправки, включені до “Удосконалення МСФЗ”, опубліковані в  травні 2008  року,  не  мали  жодного  впливу на  облікову політику,  фінансовий стан  або результати діяльності банку.


Удосконалення розкриття інформації про фінансові інструменти – Зміна МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»

Поправки до МСФЗ 7 були випущеної у березні 2009 року і вимагають розкриття додаткової   інформації   про   оцінку   за   справедливою   вартістю   та   ризик   ліквідності. Інформацію про оцінку за справедливою вартістю необхідно розкривати в залежності від використовуваних  вихідних  даних  з  використанням  трирівневої  ієрархії  для  кожного класу  фінансових  інструментів,  що  оцінюються  за  справедливою  вартістю.  Також  нова редакція  стандарту  вимагає  розкриття  детальної  інформації  стосовно  рівня  3  ієрархії,  а також  інформації  про  переміщення  інструментів  між  рівнями  ієрархії.  Поправки  також роз’яснюють  вимоги до  розкриття  інформації  про  ризик ліквідності стосовно  операцій  з похідними   фінансовими   інструментами   та   активів,   що   використовуються   для   цілей управління ліквідністю. Відповідні розкриття представлені у Примітці  27.


МСБО 1 «Подання фінансової звітності»

МСБО 1   у   новій   редакції   був   випущений   у   вересні   2007   року   і   повинен застосовуватися для річних звітних періодів, які починаються 1 січня 2009 року або після цієї  дати.  У  новій  редакції  стандарту  здійснено  розподіл  змін  у  капіталі,  пов’язаних  із операціями з власниками, та інших змін у капіталі.  Звіт про зміни в капіталі міститиме докладну   інформацію   тільки   щодо   операцій   з   власниками,   а   інші   зміни   будуть представлені  одним   рядком.   Крім   цього,   нова  редакція   стандарту  вводить  звіт   про сукупний  дохід,  у  якому будуть  представлені  всі доходи  і витрати  або  у формі єдиного звіту,  або  у  формі  двох  взаємозалежних  звітів.  Відповідно  до  нової  редакції  стандарту необхідно розкривати інформацію про податковий ефект кожного компоненту  сукупного доходу.   Крім   цього,   якщо   компанія  на  ретроспективній   основі  застосувала  зміни   в обліковій політиці, здійснює ретроспективну трансформацію або перекласифіковує статті фінансової звітності, вона повинна представити порівняльний звіт про фінансовий стан на початок самого раннього порівняльного періоду. Переглянутий МСБО 1 має вплив на подання фінансової звітності Банку, але не має впливу на визнання та оцінку конкретних операцій та залишків за цими операціями. Керівництво банку оцінює вплив цього зміненого стандарту на його фінансову звітність для цілей звітування станом на кінець 2010 року.

МСФЗ 8 “Операційні сегменти”

МСФЗ 8 повинен застосовуватися для річних звітних періодів, що починаються 1 січня  2009  року  або   після  цієї  дати.   Цей   стандарт  вимагає  розкриття  інформації  про операційні  сегменти   Банку  і  скасовує   вимогу  про   визначення   первинних  (бізнес)   і вторинних  (географічних)  звітних  сегментів  банку.  Застосування  цього  стандарту  не матиме  будь-якого  впливу  на  фінансовий  стан  та  результати  діяльності  банку.  Банк визначив у примітці 26 “Звітні сегменти”, що операційні сегменти співпадатимуть із бізнесами-сегментами.


Умови надання та анулювання прав на акції — Зміна МСФЗ 2 «Виплати на основі акцій»

Поправки до МСФЗ 2 були опубліковані в січні 2008 року та набувають чинності для  річних  звітних  періодів,  що  починаються  1  січня  2009  року  або  після  цієї  дати.  Ці поправки уточнюють визначення умов наділення правами і правила обліку винагород, які були анульовані внаслідок невиконання умов, що  не пов’язані з наділенням правами. За звітний період не було сітуацій до яких застосовують ці поправки, тому вони не мали впливу на фінансовий стан або результати діяльності банку.


Тлумачення IFRIC 13 «Програми заохочення клієнтів»

Тлумаченя IFRIC 13 була прийнята у червні 2007 року і має застосовуватись до річних звідних  періодів,  що  починаються  1  січня  2008  р.  або  після  цієї  дати.  Тлумачення  вимагає,   щоб   бонусні   одиниці   за   лояльність   клієнтів   обліковувались   як   окремий компонент  операції  продажу,   в   результаті   якої  вони   були   надані,   і,   отже,   частина справедливої   вартості   отриманої   винагороди   відноситься     на бонусні одиниці та відкладається  на період, коли відбувається використання бонусних одиниць. Ця Інтерпретація не мала жодного впливу на фінансову звітність банку, оскільки в даний час подібні програми не проводяться.


Тлумачення IFRIC 15 “Договори на будівництво об’єктів нерухомості”

Тлумачення  IFRIC 15  була  випущена  в  липні 2008  року і набуває чинності для  річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2009 року або після цієї дати, на ретроспективній основі.  Ця  інтерпретація  уточнює,  коли  і  як  повинні  визнаватися  виручка  і  відповідні витрати,  пов’язані  з  продажем  об’єкту  нерухомості,  якщо  договір  між  забудовником  і покупцем укладений          до завершення будівництва. Інтерпретація також містить керівництво з визначення того, чи підпадає договір під сферу застосування МСФЗ 11  “Договори на  будівництво”  або  МСФЗ 18  “Виручка”,  і замінює собою поточне керівництво  стосовно  об’єктів  нерухомості,  наведене  у  додатку  до  МСФЗ 18.  Ця Інтерпретація не мала жодного впливу на фінансову звітність Банку.


МСБО 23 «Витрати на позикові кошти»

Переглянутий МСФЗ був прийнятий у березні 2007 року і набуває чинності для звітних періодів, що  починаються 1 січня 2009 року або  після цієї дати.  Переглянутий  стандарт вимагає  капіталізації  витрат  на  позики,  коли  такі  витрати стосуються кваліфікованого активу. Кваліфікаційний актив – це актив, для приведення у готовність  до  використання або  продажу  якого  потрібен  значний  період  часу.  Згідно  з перехідними положеннями стандарту, банк розпочне його застосування як перспективну зміну. Зміни стосовно витрат на позики, які були понесені до 1 січня 2009 року і віднесені на витрати, не проводились.


Зміни  до  МСБО  32  “Фінансові  інструменти:  представлення”  і  МСБО 1 “Подання   фінансової   звітності”   -   “Фінансові   інструменти   з   правом   погашення   й зобов’язання, що виникають при ліквідації”

Ці поправки до МСБО були опубліковані в лютому 2008 року і набувають чинності для річних звітних періодів, що  починаються 1 січня 2009 року або після цієї дати. Згідно з цими поправками, фінансові інструменти з правом погашення, які являють  собою  право  на частку  активів  компанії  після  вирахування  всіх  її  зобов’язань, повинні  відображатися  у  складі  капіталу  за  умови  дотримання  певних  критеріїв. Ці поправки не мали жодного впливу на банк.

  

Були опубліковані окремі нові стандарти та тлумачення, що будуть обов’язковими для застосування бБанком в річних облікових періодах, починаючи з 1 січня 2010 року та після цієї дати:
  • МСБО 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність» (переглянутий у січні 2008 року; застосовується до річних періодів, які починаються з 1 липня 2009 року або після цієї дати)
  • МСФЗ 3 «Об’єднання компаній» (переглянутий у січні 2008 року; застосовується до операцій з об’єднання компаній, в яких дата придбання відноситься до першого річного фінансового періоду, який починається 1 липня 2009 року або після цієї дати)
  • Удосконалення Міжнародних стандартів фінансової звітності (опубліковані у квітні 2009 року)
  • МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (переглянутий у липні 2009 року; застосовується до річних періодів, які починаються з 1 січня 2010 року або після цієї дати, проте дозволяється дострокове застосування)

Банк оцінює можливий ефект від використання в майбутньому нових стандартів і вважає, що прийняті, але ще не чинні нові стандарти і їх інтерпретація не будуть мати суттєвого впливу на фінансову звітність банку. Зміни щодо врахування в обліковій політиці тлумачень нових або зміни діючих стандартів фінансової звітності, будуть застосовуватися перспективно.   


В.о. Голови Правління І. А. Демченко


Головний бухгалтер Н. В. Мазаратій

Примітка 4. Грошові кошти та їх еквіваленти

Таблиця 4.1. Грошові кошти та їх еквіваленти

Рядок 

Найменування статті 

Звітний рік 

Попередній рік 





3

4



Готівкові кошти 

762

11 281



Кошти в Національному банку України (крім обов'язкових резервів) 

19 454

14 006



Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України  

8 376

16 219



Кореспондентські рахунки, кредити та депозити "овернайт" у банках: 

8 160

82 379

4.1 

України 

7 194

70 158

4.2 

Інших країн 

966

12 221



Депозити в інших банках зі строком погашення до трьох місяців 

0

0



Договори купівлі і зворотного продажу ("зворотний репо") з іншими банками зі строком погашення до трьох місяців 

0

0



Усього грошових коштів та їх еквівалентів 

36 752

123 885