Звіт за результатами аудиту фінансової звітності публічного акціонерного товариства
| Вид материала | Документы |
- Зміст, 238.61kb.
- Звіт незалежних аудиторів тов «аудит консалтинг груп» за результатами аудиту фінансової, 307.4kb.
- Зміст, 200.84kb.
- Аудиторський висновок тов аф «каупервуд» щодо річної фінансової звітності публічного, 66.95kb.
- Положення про Київську філію публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного, 28.97kb.
- Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
- Висновок незалежного аудитора І фінансова звітність відкритого акціонерного товариства, 143.67kb.
- Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, 1126.51kb.
- Аудиторський висновок про фінансову звітність відкритого акціонерного товариства, 152.45kb.
- Аудиторський звіт, 1210.06kb.
1.6. «Цінні папери в портфелі банку на продаж»
У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:
- боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які Банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;
- цінні папери, які Банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;
- акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;
- фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;
- інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.
На дату балансу цінні папери в портфелі на продаж відображаються за наступними методами:
- за справедливою вартістю;
- за собівартістю з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;
- за найменшою з двох величин: балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що переведені в портфель на продаж та утримуються для продажу протягом 12 місяців;
- за найменшою з двох величин: вартістю придбання (собівартістю) та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операції, пов'язаних з продажем, - інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців.
Цінні папери в портфелі Банку на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. Обов'язково на дату балансу результат переоцінки відображається за аналітичним рахунком балансового рахунку 5102 на суму різниці між справедливою вартістю цінного папера і його балансовою вартістю, визначеною на дату переоцінки.
Усі цінні папери в портфелі Банку на продаж на дату балансу підлягають перегляду на зменшення корисності.
Сума втрат від зменшення корисності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, які обліковуються за собівартістю, визначається як позитивна різниця між його балансовою вартістю та сумою очікуваного відшкодування з урахуванням поточної ринкової ставки дохідності та ризику цінного паперу. Ця різниця визнається витратами звітного періоду і відображається в бухгалтерському обліку за балансовим рахунком 7703 у кореспонденції з рахунком 3190.
Під час визнання зменшення корисності за цінними паперами, що обліковуються в портфелі банку на продаж за справедливою вартістю, сума уцінки, накопичена в капіталі на рахунку 5102, вилучається з капіталу і визнається в прибутках/збитках Банку. Одночасно на таку саму суму формується резерв і відображається в обліку за балансовим рахунком 1490, 3190. Витрати на формування резервів відображаються за балансовим рахунком 7703.
Облік результатів переоцінки до справедливої вартості цінних паперів, що обліковуються у портфелі банку на продаж до часу їх реалізації, відображається у „Балансі” в статті „Резерви переоцінки цінних паперів”. Втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку на продаж відображаються у „Звіті про фінансові результати” в статті „Чисті витрати на формування резервів”.
1.7. «Інвестиційна нерухомість»
Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля, що перебувають у розпорядженні власника з метою отримання орендних платежів, доходів від зростання капіталу або того чи іншого, а не для надання послуг або адміністративних цілей.
У 2009 році банком було визнано два об‘єкти нерухомості як інвестиційна нерухомість:
- приміщення банку за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 47;
- приміщення банку за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 33.
Критерієм визнання інвестиційної нерухомості банком була передача цих приміщень в лізинг за договорами про оперативний лізинг з метою отримання орендних платежів.
Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості банк відобразив її в бухгалтерському обліку за справедливої вартістю, яка базується на оцінці незалежного оцінювача – ПП «Оціночна компанія «Гобсек», сертифікат №5465/07 суб‘єкта оціночної діяльності ФДМУ, від 12 лютого 2007 року.
1.8. «Основні засоби»
Основні засоби оприбутковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати по їх придбанню та виготовленню.
Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.
Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом за наступними строками корисного використання:
| 1. | Споруди | 75 років |
| 2. | Капітальний ремонт орендованих приміщень | За строком оренди |
| 3. | Обчислювана техніка, принтери, лічильно-грошова техніка, копіювальні апарати, факс-модеми та т.п., в тому числі: | від 2 до 5 років |
| | Платіжні термінали | 5 років |
| | Банкомати | 5 років |
| 4. | Офісні меблі: | |
| | столи, шафи, шкіряні крісла та т.п. | 10 років |
| | стільці та крісла з пластику типу “ІСО” та “Престиж” | 2 роки |
| | крісла (шкірозамінник) | 5 років |
| 5. | Офісне обладнання: | |
| | сейфи металеві | 15 років |
| | сейфи пістолетні | 5 років |
| 6. | Охоронно-тривожна сигналізація та система пожежної безпеки, система кондиціонування | від 5 до 7 років |
| 7. | Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього | 7 років |
| 8. | Телефонні апарати та обладнання, у тому числі стільникові | 2 роки |
| 9. | Побутова техніка: холодильники, пилососи, автомагнітоли, мікрохвильова піч та т.п. | від 2 до 5 років |
| 10. | Офісні прилади: | від 2 до 5 років |
| | Електродрилі | 2 роки |
| | Електрорадіатори | 2 роки |
| | інші офісні прилади | від 2 до 5 років |
| 11. | Офісний інвентар: | від 2 до 5 років |
| | покриття для підлоги | 2 роки |
| | інший офісний інвентар | від 2 до 5 років |
Протягом звітного року Банк не змінював метод та норми амортизації основних засобів та не переглядав строки їх корисного використання.
Переоцінку основних засобів Банк здійснює, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
Переоцінка групи основних засобів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі Банк проводить з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
На виконання рішення Загальних зборів учасників банку від 28.05.2007 (протокол № 48), наказу Голови Правління № 087-ДСК від 15.08.2007, та згідно Службового розпорядження №99 від 09.12.2009, станом на 31 грудня 2009 року було проведено оцінку основних засобів І групи (нерухомого майна). Незалежну оцінку майна провело Приватне підприємство «Оціночна компанія «Гобсек» (код за ЕДРПОУ 26210462), яке має відповідну визнану кваліфікацію та актуальний досвід оцінки активів аналогічної категорії зі схожим географічним розташуванням. Основою оцінки стала ринкова ціна.
За даними оціночної компанії ринкова вартість нерухомих об’єктів АТ «МІСТО БАНК» склала:
- приміщення банку за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський,13 - 8 582 тис. грн.;
- приміщення банку (на балансі Київської філії) за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 47 - 3 608 тис. грн. *;
- приміщення Київської філії (на балансі Головного банку) за адресою:м. Київ, провулок Несторовський, 6 - 82 951 тис. грн.;
- приміщення Дніпропетровської філії банку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 13, прим. 29 - 15 999 тис. грн.;
- приміщення Лівобережного відділення Дніпропетровської філії банку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 122 – 526 тис. грн.;
- приміщення Алчевської філії банку за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 49 - 4 761 тис. грн.;
- приміщення відділення Алчевської філії банку за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Гмирі, 23, прим. 37 – 678 тис. грн.;
- приміщення Краматорського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 26 - 1 077 тис. грн.;
- приміщення Маріупольського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Будівельників, 75, прим. 2 А-5 – 2 459 тис. грн.;
- приміщення Слав‘янського відділення Донецької філії банку за адресою: Донецька область, м. Слав‘янськ, вул. Жовтневої революції, 52 – 433 тис. грн.;
- приміщення банку (на балансі Донецької філії) за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 33 – 3 247 тис. грн.*
* Данні приміщення передані банком в оперативний лізинг і віднесені у фінансовому обліку до інвестиційної нерухомості.
Сума дооцінки основних засобів першої групи склала 3 975 тис. грн.. Відстрочені податкові зобов’язання, які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів згідно стандарту бухгалтерського обліку 12 «Податки на прибуток» (МСБО 12) та вимоги Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.03.2009 №140, склали 994 тис. грн.
Під час проведення переоцінки основних засобів накопичена амортизація, згідно з «Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року № 480 (зі змінами та доповненнями, (далі – «Інструкція № 480»)), вираховувалась з первісної вартості об‘єкта основних засобів, а отримана балансова вартість дооцінювалась до його справедливої вартості, яка наведена вище. За цим методом переоцінена вартість об‘єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Цей метод «Інструкцією № 480» рекомендовано при переоцінці будівель та споруд.
Таким чином, загальна сума дооцінки основних засобів склала 3 975 тис. грн. та відображена за кредитом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Відстрочені податкові зобов’язання, які є наслідком тимчасових податкових різниць у результаті переоцінки основних засобів склали 994 тис. грн. та були відображені за дебетом балансового рахунку 5100 «Результати переоцінки основних засобів». Таким чином, результат переоцінки нерухомого майна за 2009 рік склав 2 981 тис. грн.
У випадку знецінення приміщень, вдосконалень орендованого майна та обладнання їх вартість зменшується до вартості використання або справедливої вартості за мінусом витрат на продаж залежно від того, яка з них вища. Перевищення суми зменшення балансової вартості над сумою переоцінки, яка раніше була визнана у капіталі, відноситься на фінансовий результат. Збиток від знецінення, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж.
У звітному році у Банку визнання знецінення основних засобів не відбувалось.
1.9 «Нематеріальні активи»
Нематеріальні активи визнаються за первісною вартістю, яка включає всі витрати по їх придбанню.
Метод нарахування амортизації нематеріальних активів – прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта.
Протягом звітного року Банк не змінював метод амортизації нематеріальних активів.
Норми амортизації нематеріальних активів розраховуються виходячи зі строку їх корисного використання. Строк корисного використання нематеріальних активів визначений Банком у розмірі від 2–х до 5-ти років.
Протягом звітного року Банк не переглядав норми амортизації нематеріальних активів.
Переоцінки первісної вартості нематеріальних активів протягом 2009 року не було.
Протягом звітного року Банк не змінював терміни корисного використання нематеріальних активів.
1.10 «Оперативний лізинг»
Основні засоби та нематеріальні активи, що передані в оперативний лізинг (оренду), відображається у „Балансі” в статті „Основні засоби та нематеріальні активи”
Банк як лізингодавець здійснює нарахування лізингових (орендних) платежів. Доходи від оперативного лізингу (оренди) обліковуються у статті „Інші операційні доходи” „Звіту про фінансові результати” рівними частинами протягом строку оренди.
Банк протягом 2009 року надавав основні засоби в оперативний лізинг.
1.11 «Похідні фінансові інструменти»
Похідні фінансові інструменти, що включають валютообмінні контракти та угоди валютного свопу, обліковуються за справедливою вартістю.
Всі похідні фінансові інструменти відображаються як активи, коли їхня справедлива вартість позитивна, і як зобов'язання, коли їхня справедлива вартість негативна. Зміни справедливої вартості похідних фінансових інструментів відносяться на фінансовий результат.
За станом на звітну дату у Банку відсутні операції з похідними фінансовими інструментами.
1.12 « Податок на прибуток»
Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” за № 335/94-ВР від 28 грудня 1994 (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 28.05.97), прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
В звітному періоді діяла така ж ставка.
Чистий прибуток фінансового звіту розраховується з використанням умов обачності, методу нарахування та відповідності.
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається за правилами оподаткування та нормативними документами податкових органів. За цими правилами сума доходу у фінансовому обліку збільшується з метою оподаткування на суму активного залишку (у разі наявності) за рахунками резервів Банку, суми витрат у фінансовому обліку зменшуються на суми витрат Банку за рахунок прибутку, а також у податковому обліку витрати збільшуються на суму амортизації основних засобів, яка розраховується за правилами та нормами податкового обліку і не відображається у фінансовому обліку. Тому сума податку на прибуток у податковому обліку (залишок на балансовому рахунку 7900) може не дорівнювати сумі прибутку, яка визначається як різниця між доходами та витратами у фінансовому обліку.
Різниці між бухгалтерським та податковим обліком приводять до виникнення відмінностей між податковим і обліковим прибутками та зумовлюють потреби відображення наслідків різниць у бухгалтерському обліку та звітності як поточного, так і наступного періодів.
Різниці між обліковим прибутком (збитком) та податковим прибутком (збитком) можуть бути постійними та тимчасовими.
Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку (збитку), або визнаються з метою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.
Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками - це різниці в часі, які виникають унаслідок того, що період, у якому окремі доходи або витрати включаються до складу податкового прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку.
Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:
- визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;
- здійснити їх поділ на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;
- обрахувати всі відстрочені податкові зобов’язання, визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;
- обрахувати всі відстрочені податкові активи, застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню.
Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи.
Ці тимчасові різниці приводять до виникнення у поточному періоді відстрочених податкових зобов’язань щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком:
- гудвілу, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства;
- первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.
Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з оподаткування в майбутніх періодах у податковому обліку, виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.
Ці різниці приводять у поточному періоді до визнання відстрочених податкових активів.
Банком у 2009 році були визнані відстрочені податкові зобов‘язання.
Для визнання розміру відстрочених податкових зобов‘язань була порівняна балансова вартість основних засобів першої групи «Будинки та споруди», які підлягали переоцінці, за даними бухгалтерського обліку з їх балансовою вартістю у податковому обліку. Балансова вартість основних засобів першої групи до переоцінки у бухгалтерському обліку виявилась більш, ніж у податковому обліку на суму 77 137 тис. грн. (тимчасові різниці). Таким чином, враховуючи відстрочені податкові зобов‘язання у поточному році склали 994 тис. грн.. В зв’язку із збитковою діяльністю банку за результатами 2009 року відстрочений податок на прибуток не визнавався.
Балансова вартість основних засобів першої групи за результатами переоцінки стала більша у бухгалтерському обліку на суму 3 975 тис. грн. Визнані відстрочені податкові зобов’язання за наслідками переоцінки за 2009 рік склали 994 тис. грн.. Враховуючи відстрочені податкові зобов‘язання минулого року у сумі 18 834 тис. грн. та зменшення відстроченого податку на прибуток минулого року на суму 492 тис. грн., загальна сума відстрочених податкових зобов‘язань склала 19 336 тис. грн.
В балансі банку відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються розгорнуто за балансовими рахунками 3521 та 3621.
Протягом звітного року у Банка не здійснював фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні компанії. Тому тимчасові різниці, пов’язані з даними інвестиціями, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не визнані у банка відсутні.
Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена у звітному році не визнавалася.