Звіт за результатами аудиту фінансової звітності публічного акціонерного товариства
| Вид материала | Документы |
- Зміст, 238.61kb.
- Звіт незалежних аудиторів тов «аудит консалтинг груп» за результатами аудиту фінансової, 307.4kb.
- Зміст, 200.84kb.
- Аудиторський висновок тов аф «каупервуд» щодо річної фінансової звітності публічного, 66.95kb.
- Положення про Київську філію публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного, 28.97kb.
- Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
- Висновок незалежного аудитора І фінансова звітність відкритого акціонерного товариства, 143.67kb.
- Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, 1126.51kb.
- Аудиторський висновок про фінансову звітність відкритого акціонерного товариства, 152.45kb.
- Аудиторський звіт, 1210.06kb.
За колонками 5.1. та 19.1. «Результат переоцінки» банком зазначені суми дооцінки 1-ої групи основних засобів (нерухоме майно) за станом на кінець дня 31.12.2008 та 31.12.2009.
В балансі банку за станом на кінець дня 31 грудня звітного та попереднього років відсутні внески за незареєстрованим статутним капіталом. За станом на кінець дня 31.12.2009 сума нарахованих неотриманих доходів склала – 88 072 тис. грн., а сума нарахованих несплачених витрат – 8 020 тис. грн.. Сальдо – 80 052 тис. грн..
| " 02 " квітня 2010 року | В.о. Голови Правління __________І. А. Демченко |
| Самойлова І. М . (048)711-67-77 | Головний бухгалтер ____________ Н. В. Мазаратій |
Примітка 1. Облікова політика.
1.1 «Основна діяльність»
В своїй діяльності Банк керується Конституцією України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, іншим чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, іншими нормативними актами, міжнародними стандартами фінансової звітності, національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні, Статутом Банку, Обліковою політ АТ „МІСТО БАНК” та іншими внутрішніми розпорядчими документами.
Банк має 4 філії в Україні:
- Алчевська філія АТ «МІСТО БАНК» зареєстрована 15 травня 2003 року згідно рішення Національного банку України в Луганській області № 110;
- Донецька філія АТ «МІСТО БАНК» зареєстрована 2 вересня 2003 року згідно рішення Національного банку України в Донецькій області № 386;
- Київська філія АТ «МІСТО БАНК» зареєстрована 3 вересня 2003 року згідно рішення Національного банку України по м. Києву і Київській області № 03382;
- Дніпропетровська філія АТ «МІСТО БАНК» зареєстрована 16 лютого 2005 року згідно рішення Національного банку України в Дніпропетровській області № 45;
| № | Балансова установа | Кількість відділень | Назва відділення | Дата погодження відкриття /здійснення запису про відкриття відділення |
| 1 | Головний Банк | 1 | Миколаївське відділення №1 | 20.03.2006 |
| 2 | Алчевська філія | 1 | Центральне відділення | 08.10.2008 |
| 3 | Донецька філія | 4 | Краматорське відділення | 18.11.2004 |
| Будьонівське віділення | 10.02.2005 | |||
| Маріупольське відділення | 14.09.2005 | |||
| Слов’янське відділення | 14.11.2008 |
Основним видом діяльності Баку є надання банківських послуг юридичним та фізичним особам на території України.
Згідно ліцензії Національного банку України № 194 від 02 грудня 2009 року Банк виконує наступні операції:
- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Крім того на підставі ліцензії Банк також може виконувати наступні операції:
- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
- лізинг;
- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, які Банк здійснює на підставі письмового дозволу Національного банку України № 194-4 від 02 грудня 2009 року наступні:
- Операції з валютними цінностями.
- Емісія власних цінних паперів.
- Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.
- Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).
- Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.
- Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї.
- Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
- з інструментами грошового ринку;
- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
- фінансовими ф'ючерсами та опціонами.
- Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.
- Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.
- Діяльність з ведення реєстрів іменних цінних паперів.
- «Основи облікової політики та складання звітності»
Фінансові інструменти відображаються за справедливою вартістю, первісною вартістю або амортизованою вартістю залежно від їх класифікації. Нижче описано ці методи оцінки.
Справедлива вартість - це сума, на яку можна обміняти актив або за допомогою якої можна врегулювати зобов'язання під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними непов'язаними сторонами, що діють на добровільних засадах. Справедлива вартість являє собою поточну ціну пропозиції для фінансових активів та ціну попиту для фінансових зобов'язань, що котируються на активному ринку. Стосовно активів та зобов'язань із ринковими ризиками, що взаємно компенсуються, Банк може використовувати середні ринкові ціни для визначення справедливої вартості позиції із ризиками, що взаємно компенсуються, та застосовувати до чистої відкритої позиції відповідну ціну попиту або ціну пропозиції. Фінансовий інструмент вважається таким, що котирується на активному ринку, якщо котирування цього фінансового інструменту є вільно та регулярно доступними на фондовій біржі чи в іншій організації та якщо ці котирування відображають фактичні та регулярні ринкові операції, що здійснюються на загальних умовах.
Для визначення справедливої вартості певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методики оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, оціночні моделі, що базуються на даних про останні угоди, здійснені між непов'язаними сторонами, та аналіз фінансової інформації про об'єкти інвестування. Застосування методик оцінки може вимагати припущень, що не підкріплені ринковими даними.
Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів або їх еквівалентів або справедлива вартість інших ресурсів, наданих для придбання активу на дату придбання, яка включає витрати на проведення операції. Оцінка за первісною вартістю застосовується лише до інвестицій в інструменти капіталу, які не мають ринкових котирувань і справедлива вартість яких не може бути достовірно визначена, а також похідні фінансові інструменти, які пов'язані з такими інструментами капіталу та розрахунки за якими повинні здійснюватись шляхом поставки таких інструментів капіталу, які не мають котирувань..
Витрати на проведення операції - це притаманні витрати, що безпосередньо пов'язані із придбанням, випуском або вибуттям фінансового інструмента. Притаманні витрати - це витрати, що не були б понесені, якби операція не здійснювалась. Витрати на проведення операції включають виплати та комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам та дилерам; збори, які сплачуються регулюючим органам та фондовим біржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрації права власності. Витрати на проведення операції не включають премій або дисконтів за борговими зобов'язаннями, витрат на фінансування, внутрішніх адміністративних витрат чи витрат на зберігання.
Амортизована вартість - це вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус погашення основного боргу плюс нараховані проценти, а для фінансових активів - мінус будь-яке зменшення вартості щодо понесених збитків від знецінення. Нараховані проценти включають амортизацію відстрочених витрат за угодою при початковому визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних балансових статей.
Метод ефективної процентної ставки - це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента. Ефективна процентна ставка - це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх збитків за кредитами) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструмента або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до чистої балансової вартості фінансового інструмента.
Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процентної ставки, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного інструмента, або інших змінних факторів, які не змінюються залежно від ринкових ставок. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки (див. принцип облікової політики щодо обліку доходів та витрат).
Основні принципи бухгалтерського обліку Банку базується на чинному законодавстві України, нормативно-правових актах Національного банку України, міжнародних стандартах фінансової звітності та національних стандартах бухгалтерського обліку. В своїй обліковій політиці Банк керується принципами достовірності, повноти висвітлення, превалювання сутності над формою, автономності, обачності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, послідовності та історичної (фактичної) собівартості.
Функціональною валютою, у якій ведеться бухгалтерський облік Банку і валютою представлення фінансової звітності є національна валюта України – гривня. Фінансова звітність Банку складається в тисячах гривень.
Основною відмінністю між звітністю, яка складається за вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку та звітністю, яка складається за вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), є те, що за національними стандартами бухгалтерського обліку різниця між активами та зобов'язаннями Банку вважається капіталом, в той час як за МСФЗ ця стаття вважається зобов'язанням, оскільки за своїм характером підлягає поверненню учасникам.
Між обліковою політикою Банку та Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) також існують наступні відмінності:
- Резерв на знецінення заборгованості інших банків
В обліку Банк застосовує для розрахунку резерву фіксовані проценти, передбачені положеннями Національного банку України, залежно від класифікації заборгованості, що не відповідає вимогам МСФЗ.
- Резерв зобов'язань, пов'язаних з кредитуванням (безвідкличних).
В обліку Банк застосовує для розрахунку резерву фіксовані проценти, передбачені положеннями НБУ, залежно від класифікації операції, що не відповідає вимогам МСФЗ.
- Резерв на знецінення кредитів та дебіторської заборгованості
В обліку Банк застосовує для розрахунку резерву фіксовані проценти, передбачені положеннями НБУ, залежно від класифікації заборгованості, що не відповідає вимогам МСФЗ.
- Рекласифікація цінних паперів
Згідно національних правил обліку цінних паперів цільові облігації відносяться до категорії фінансових інструментів. За МСФЗ ці активи не відповідають визначенню фінансових інструментів і не можуть обліковуватися за справедливою вартістю.
- Визнання залишків за транзитними рахунками
Банк відображає суми за транзитними рахунками у фінансової звітності за статями «Інші фінансові активи» та «Інші фінансові зобов’язання», а не у відповідності до економічного змісту активу чи зобов’язання.
Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою активи, які можна конвертувати в готівку за першою вимогою і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Всі короткострокові розміщення коштів на міжбанківському ринку, за винятком депозитів та кредитів «овернайт», включено до заборгованості інших банків. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю.
Заборгованість інших банків. Заборгованість інших банків обліковується тоді, коли Банк надає банкам-контрагентам грошові кошти, які підлягають погашенню на встановлену чи визначену дату. При цьому Банк не має наміру здійснювати торгові операції з дебіторською заборгованістю, що виникає. Ця дебіторська заборгованість не пов'язана з похідними фінансовими інструментами та не має ринкових котирувань. Заборгованість інших банків обліковується за амортизованою вартістю.
Кредити та аванси клієнтам обліковуються за амортизованою вартістю.
Цінні папери в портфелі на продаж. Ця класифікація включає цінні папери, які Банк має намір утримувати протягом невизначеного часу і які можуть бути продані для покриття потреб ліквідності або внаслідок змін процентних ставок, курсу обміну або цін акцій. Цінні папери в портфелі на продаж обліковуються за справедливою вартістю.
Основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за первісною (переоціненою) вартістю мінус накопичена амортизація та збитки від знецінення, за наявності. Витрати на ремонт та технічне обслуговування основних засобів визнаються витратами по мірі їх виникнення.
Амортизація приміщень, вдосконалень орендованого майна та обладнання розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості до ліквідаційної вартості протягом строку корисного використання активу.
Оперативна оренда. У випадках, коли Банк виступає орендарем в рамках оренди, за якою всі ризики та вигоди, притаманні володінню активом, не передаються орендодавцем Банку, загальна сума орендних платежів включається до звіту про фінансові результати рівними частинами протягом строку оренди.
Заборгованість перед іншими банками. Заборгованість перед іншими банками обліковується з моменту надання Банку грошових коштів або інших активів банками-контрагентами та обліковується за амортизованою вартістю.
Кошти клієнтів. Кошти клієнтів включають непохідні фінансові зобов'язання перед фізичними особами, державними або корпоративними клієнтами та обліковуються за амортизованою вартістю.
Податки на прибуток. У фінансовій звітності оподаткування показано відповідно до вимог законодавства України із використанням податкових ставок та законодавчих норм, які діяли або фактично були введені в дію станом на звітну дату. Витрати з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у звіті про фінансові результати.
Кредиторська заборгованість визнається, якщо контрагент виконав свої зобов'язання за угодою, і обліковується за амортизованою вартістю.
Визнання доходів та витрат. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Більш детально принципи оцінки активів та пасивів розглянуто в наступних підпунктах даної примітки.
- «Первісне визнання фінансових інструментів»
Похідні фінансові інструменти та інші фінансові інструменти за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат, спочатку визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.
Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Банк зобов'язується поставити фінансовий актив. Усі інші операції із придбання або продажу визнаються на дату розрахунку, при цьому зміна вартості за період між датою прийняття зобов'язань та датою розрахунку не визнається щодо активів, відображених за первісною або амортизованою вартістю; визнається у складі прибутку або збитку щодо торгових цінних паперів, похідних фінансових інструментів та інших фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через фінансовий результат; і визнається у складі капіталу щодо активів, які відносяться до категорії активів для подальшого продажу.
1.4. «Торгові цінні папери»
Цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на операції з придбання визнаються за рахунками витрат під час первісного визнання таких цінних паперів.
Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.
Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним, то банк застосовує для визначення справедливої вартості такі методи:
- посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;
- аналіз дисконтованих грошових потоків. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, банк використовує ставку дисконту, яка дорівнює діючій нормі прибутковості подібної фінансової інвестиції, що має в основному такі самі умови та характеристики (строк погашення, що залишився; структура потоків грошових коштів; валюта; кредитний рейтинг емітента, процентна ставка);
- інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості цінних паперів.
1.5. «Кредити та заборгованість клієнтів»
Методика оцінювання базується на використанні інформації про: останні ринкові операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами; поточну справедливу вартість іншого подібного (за видом валюти, строком погашення, типом процентної ставки, кредитним рейтингом позичальника тощо) інструмента; аналіз дисконтованих грошових потоків.
Банк оцінює кредити після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії).
Банк відображає в бухгалтерському обліку обмін між позичальником та кредитором борговими фінансовими інструментами за суттєво відмінними умовами як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту. Аналогічно суттєві зміни умов за фінансовим інструментом або його частиною Банк відображає в бухгалтерському обліку як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту.
Банк здійснює аналіз об'єктивних доказів, що свідчать про зменшення корисності фінансового активу на кожну дату балансу. Банк визнає зменшення корисності, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів унаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після первісного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу або групи фінансових активів.
Банк припиняє визнання фінансового активу, якщо:
а) строк дії прав на грошові потоки від фінансового активу, що визначені умовами договору, закінчується;
б) фінансовий актив передається без збереження всіх ризиків та винагород від володіння цим активом.
Банк відображає в бухгалтерському обліку взяті на себе зобов'язання кредитного характеру, у частині акредитивів та фінансових гарантій під час первісного визнання як зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком комісій (винагороди за надану гарантію).
Одночасно Банк обліковує суму зобов'язання кредитного характеру за позабалансовими рахунками. Суми зобов'язання кредитного характеру списуються з позабалансового обліку після закінчення терміну, виконання клієнтом гарантованого зобов’язання. У разі виплати відповідно до договору, сума зобов'язання списується з позабалансового рахунку, а сума відшкодовування відображається на рахунку для обліку дебіторської заборгованості за операціями з іншими фінансовими інструментами.