П.І. Білоусенко Відповідальний за випуск

Вид материала

Документы

Содержание Схема комплексного аналізу уроку літератури Конспект уроку Тема уроку: Дієприкметник як особлива форма дієслова. Роль Розвивальна мета Виховна мета Методи і прийоми Хід уроку Вибрать можна друга і по духу брата Граматичні ознаки V. Тренувальні вправи Трави, зеленіючи після дощу, … Конспект уроку з української літератури

Подобный материал:

• Л. М. Чучіліна Відповідальний за випуск, 119.23kb.
• І. П. Мозговий Відповідальний за випуск, 1693.67kb.
• Конспект лекцій укладач Г. І. Мардар Відповідальний за випуск Літературний редактор, 4525.72kb.
• Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 849.62kb.
• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 609.39kb.
• Програма київ 2012 Розробник програми Н. Ковган, Т. Сопова Відповідальний за випуск, 77.1kb.
• Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет, 1256.51kb.
• Н. П. Супрунець Редактор: О. В. Рязанцева Відповідальний Л. О. Новакова, за випуск:, 229.2kb.
• Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту, 398.48kb.

Схема комплексного аналізу уроку літератури

1. Тема уроку. Точність та обґрунтованість формулювання.
   
2. Усвідомлення місця теми уроку в курсі цього класу, у програмі в цілому. Здійснення ретроспективних та перспективних зв’язків.
   
3. Основна мета, завдання уроку, їх обґрунтованість. Відповідність мети й завдань уроку концепції обраної програми.
   
4. Відповідність змісту уроку й педагогічної техніки його меті й завданням, концепції змісту освіти, дидактичній системі.
   
5. Ефективність реалізації мети й завдань уроку в ході його.
   
6. Організація роботи: повідомлення теми, мети й завдань уроку, готовність учнів до виконаня завдань, поставлених на уроці ( наявність знань, умінь, навичок, без яких ці завдання не можуть бути вирішені, наявність текстів, необхідних довідкових матеріалів, словників та ін.).
   
7. Обладнання уроку: змінні стенди й виставки, портрет письменника, ілюстрації до виучуваного літературного твору та ін.
   
8. Структура уроку. Основні навчальні ситуації уроку. “Переходи” від однієї навчальної ситуації до іншої, чіткість узагальнень з кожної навчальної ситуації та кінцевих висновків. Композиційна значущість уроку.
   
9. Тип уроку.
   
10. Форма проведення уроку.
    
11. Літературознавча концепція уроку. Критерії відбору історико-літературного матеріалу. Фактична й літературознавча точність.
    
12. Відповідність методів і прийомів навчання меті та змісту уроку, віковим та індивідуальним особливостям сприйняття учнів.
    
13. Використання різних форм, методів, прийомів, засобів навчання, їх ефективність.
    
14. Обрані способи вивчення художнього твору (види читання, шляхи аналізу й інтерпретації).
    
15. Характер та умови роботи з текстом (знання учнями тексту, уміння його використовувати, усвідомленість вибору способу освоєння тексту, умови реалізації обраного способу, ініційованість проблемних ситуацій, їх вирішення та ін.).
    
16. Формування знань, умінь, навичок (відповідно до вимог програми).
    
17. Формування читацьких здібностей учнів.
    
18. Розвиток читацького сприйняття.
    
19. Формування літературно-творчих здібностей учнів.
    
20. Розвиток психологічних особливостей особистості (емоцій, почуттів, пам’яті, мислення, уяви, асоціацій).
    
21. Формування когнітивних, креативних, організаторських якостей учнів.
    
22. Формування спеціальних умінь, пов’язаних з аналізом художнього твору.
    
23. Вивчення питань з теорії літератури. Обсяг теоретико-літературних знань учнів та вміння застосовувати їх в аналізі художнього твору.
    
24. Розвиток мовлення учнів. Обсяг усного та писемного мовлення учнів.
    
25. Здійснення внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків.
    
26. Види діяльності учителя й учнів. Обсяг репродуктивної, творчої, дослідницької діяльності.
    
27. Поєднання в процесі уроку колективних, групових та індивідуальних форм навчання.
    
28. Самостійна робота учнів на уроці, навчання прийомам самостійної роботи.
    
29. Способи актуалізації базових знань учнів.
    
30. Системність уроку: подання історико-літературного матеріалу, формування теоретичних понять, використання методів і прийомів та ін.
    
31. Як оцінювались знання учнів на уроці? Чи володіє вчитель усім арсеналом заохочень, чи сприяє вихованню інтересу до предмета? Використання педагогічного діагностування, системи контролю результатів навчання. Знання норм оцінки знань, умінь, навичок учнів.
    
32. Характер, обсяг та посильність домашнього завдання. Якою мірою вирішуються завдання узагальнення й систематизації вивченого й підготовки до вивчення нового матеріалу? Обсяг випереджальних завдань.
    
33. Формування рефлексивних здібностей учнів.
    
34. Використання наочних посібників і технічних засобів навчання. Види наочності, функції наочних посібників.
    
35. Темп уроку.
    
36. Емоційна атмосфера уроку.
    
37. Педагогічний такт учителя, його вміння встановити дисципліну, знайти контакт з дітьми. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів. Мовлення вчителя.
    
38. Роль учителя й учня на уроці. Риторика взаємодії учителя й учня. Форми співробітництва. Основи взаємодії: авторитарні, діалогічні.
    
39. Вибір принципів навчання й освітнього процесу (особистісного цілепокладання учня, вибору індивідуальної освітньої траекторії, метапредметних основ освітнього процесу, продуктивності навчання, первинності освітньої продукції учня, ситуативності навчання, освітньої рефлексії).
    
40. Врахування статусу класу.
    
41. Поєднання екстенсивних та інтенсивних форм навчання.
    
42. Шляхи оптимізації навчального процесу.
    
43. Використання інновацій, педагогічних технологій, комунікативних технологій.
    
44. Освітні й розвиваючі результати уроку. Який із складників уроку: дидактичний, літературознавчий, психолого-педагогічний, комунікативний був сильнішим?
    

Звіт про практику повинен відображати виконання завдань з усіх розділів практики, відповідати вимогам, що ставляться до його написання й оформлення, бути захищеним у порядку і строки, передбачені програмою практики.

Протягом шостого тижня студенти завершують виконання програми практики, оформляють документацію практики.

Студенти отримують оцінки в учителів, класних керівників, у методистів з психолого-педагогічних дисциплін, здають груповим методистам на перевірку документи з української мови та літератури: розгорнутий конспект уроку з української мови, розгорнутий конспект уроку з української літератури, письмовий аналіз одного відвіданого уроку або з мови, або з літератури.

Потім студенти здають відомості-характеристики груповим методистам для виставлення підсумкової оцінки за практику.

Усі документи вкладаються в папку з титульним листом (Додаток А).

Правильність і своєчасність оформлення документів також входить у загальну оцінку за практику.

Протягом десяти днів після педпрактики за її програмою студенти повинні захистити результати своєї роботи в школі на заліковій співбесіді й отримати диференційовану оцінку за модульно-рейтинговою системою (Додаток Б).

Підбиваються підсумки педпрактики на заключній конференції, де студенти діляться зі своїми колегами враженнями про практику.





КОНСПЕКТ УРОКУ

з української мови,

проведеного студенткою (студентом)____ курсу групи______

філологічного факультету (спеціальність – українська мова та література)

Запорізького національного університету

Тригуб Юлією Олександрівною

у 5-Б класі гімназії № 25 м.Запоріжжя

Дата

Учитель: Сиводід Жанна Олександрівна

Методист: доцент Єфименко Микола Петрович


Тема уроку: Дієприкметник як особлива форма дієслова. Роль

дієприкметників у мовленні. Відмінювання дієприкметників.

Навчальна мета: ознайомити школярів із дієприкметником як особливою

формою дієслова, його морфологічними ознаками та

синтаксичною роллю.

Розвивальна мета: формувати вміння розрізняти дієприкметники та

прикметники з ознаками прикметника і дієслова; правильно

вживати в усному і писемному мовленні різні форми

дієприкметників.

Виховна мета: виховувати любов до рідного краю, слова, збагачувати

словниковий запас учнів новими словами.

Повторення: смислові та морфологічні особливості, синтаксична роль

прикметника й дієслова.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота з підручником.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, кодоскоп, картина В.М.Васнєцова “Оленочка”,

аудіозапис поезії В.Симоненка “Лебеді материнства”.

Література

1. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. – К., 1986.
   
2. Симоненкова Л.М., Симоненкова Т.П. Матеріали до календарного планування уроків української мови для 6 класу // Укр. мова і літ. в шк. 1988. - № 9. – С.76.
   
3. Плющ М.Я. Вивчення морфології в 5-6 класах. – К., 1988.
   
4. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в серадній школі. – К.: Вища школа, 1989. – 439 с.
   
5. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І.Пентилюк: підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000.–264 с.
   

Хід уроку

І.Оргмомент (1-2 хв.).

ІІ. Актуалізація опорних знань (5-7 хв.).

1. Записати строфу вірша В.Симоненка “Лебеді материнства” з дошки в зошити
   

Вибрать можна друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

(епіграф уроку)

а) підкреслити дієслово вибратьта прикметник рідну;

б) визначити їх значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль.

2. Зіставити словосполучення вибрать (ти) друга і вибраний другом; рідна мати і зріднені міста.
   

а) що спільне і що відмінне в цих словосполученнях? (дія, ознака);

б) якими частинами мови є слова вибрать, рідна? (дієсловом, прикметником);

в) що означають слова вибраний, зріднений? (дію і прикмету).

3. Повторення (фронтальна бесіда):
   

• Дати визначення дієслова як частини мови.
  
• Які морфологічні ознаки властиві дієслову?
  
• Дати визначення неозначеної форми дієслова.
  
• Якого виду бувають дієслова?
  
• Як змінюється дієслово?
  
• Яка частина мови називається прикметником?
  
• Назвати морфологічні ознаки прикметника.
  
• Як змінюються прикметники?
  

ІІІ. Визначення теми і мети уроку (1-2 хв.).

Дієприкметник як особлива форма дієслова, що він означає, які його морфологічні ознаки, синтаксична роль; роль дієприкметника у мовленні, відмінювання, розділові знаки в реченнях з дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами.

ІV. Робота над засвоєнням нових знань (10 хв.).

1. Розповідь учителя.
   

Дієприкметник не є окремою частиною мови, це лише форма дієслова, причому особлива. Вона відрізняється від інших дієслівних форм.

2. Пригадайте, які категорії дієслова ви знаєте? (вид, час, стан, керування залежним словом).
   
3. Пригадайте основні ознаки прикметника (ознака, рід, число, відмінок, синтаксична роль).
   

Отже, дієприкметник має властивості дієслова й прикметника: як дієслово він указує на дію, а як прикметник виражає ознаку предмета.

4. Робота з підручником (читання визначення).

5. Робота над таблицею “Дієприкметник”.

Дієприкметник – особлива форма дієслова
Виражає ознаку предмета за дією
Відповідає на питання який?
Граматичні ознаки
як у дієслова	як у прикметника
вид (доконаний, недоконаний);	1) відноситься до іменника;
2) час (теперішній, майбутній);	2) змінюється за родами, числами, відмінками
3) однакові залежні слова (іменник, займенник, прислівник)	3) буває означенням і присудком

6. Слово вчителя.
   

Ми порівняно рідко вживаємо дієприкметник у своєму усному і писемному мовленні. Тим часом дієприкметник має важливе значення для економного висловлювання думок. І справді, замість довгого речення, такого, наприклад, як: Список тих, хто бажав їхати на екскурсію, швидко виріс, можна сказати й коротше, й динамічніше: Список бажаючих їхати на екскурсію швидко виріс. У дієприкметнику бажаючих визначають ознаки, спільні з дієсловом і прикметником. Користування дієприкметниками є показником володіння літературною мовою.

7. Відмінювання дієприкметників (самостійна робота з підручником):
   

а) як відмінюються дієприкметники?

б) що треба знати, щоб правильно визначити відмінкове закінчення дієприкметника?


V. Тренувальні вправи (14 хв.).

1. Пояснювальний диктант.
   

Знайти дієприкметники, визначити їх граматичні (морфологічні, синтаксичні) ознаки.

Місяць з висоти оглядає заснуле село, мов недремний дозорець (І.Цюпа). До току під’їжджають машини, навантажені зерном (О.Десняк). Своє серце, піснею полите, Тарас до Щепкіна поніс (М.Бажан).

2. Робота з проекційним екраном.
   

Вибрати з тексту дієприкметники. Визначити їх граматичні ознаки.

Зал військової слави. Приспущені пурпурові стяги. На стінах золотом написані імена героїв. У цьому залі горить Вічний вогонь. Перед могилою полеглих у бою з ворогом – майдан Скорботи. Мати, схилена над загиблим сином. А на вершині кургану височить вилита з металу скульптура “Батьківщина-мати кличе!” – постать жінки з піднятим у руці мечем.


Пізнавальне завдання № 1 (усно)

Визначити, чим відрізняються ознаки предмета, що виражені словами, поданими у лівій і правій колонці таблиці.


ОЛІВЕЦЬ

довгий затуплений

кольоровий зламаний

гранчастий підструганий

м’який пофарбований

тупий списаний

Яку ознаку предмета означають прикметники? (постійну чи непостійну).

Відповідь: слова зліва означають постійну ознаку – це прикметники; слова справа означають непостійну ознаку – це дієприкметники.

3. Хто швидше?
   

Провідміняйте словосполучення:

свіжий пахучий хліб; написаний пером; здобута в боях.

Скласти з ними (на вибір) речення.

4. Закінчити речення (текст написано на дошці).
   

Трави, зеленіючи після дощу, …

Села, обсаджені садами, …

Лани, що засіяли озиминою, …

Прилад, виготовлений учнями, …

Зобов’язання, яке взяв наш клас, …

5. Твір за картиною В. М. Васнєцова “Оленочка”.
   

Бесіда за планом:

Хто зображений на картині?

(бідна селянська дівчинка-сирітка Оленочка).

Що робить дівчинка?

(сидить на лісовій галявинці біля річки на сірому відгоря камені, гірко оплакує свою долю).

Якою є Оленочка?

(худенька, тендітна, із загрубілими босими ногами, одягнута в старенький, місцями вицвілий одяг).

Який душевний стан дівчинки?

(вона ображена, переслідувана злими й недобрими людьми; горе її безутішне. У душі згорьованої дівчинки криється глибокий сум, проглядає і в безсило пониклій фігурці, і в блідому личкові із запеченими губами, і у великих очах, повних безнадії й невиплаканих сліз).

Яка пора року зображена?

(початок осені).

Що на це вказує?

(осички і берізки починають вкриватися багрянцем, у воді плаває жовте опале листя; галявина, вкрита пожовклою травою).

Що можна сказати про оточуючу природу?

(це простий пейзаж, який своєю задумливою, чутливою тишею, порушеною лише неясним шелестом осичок і берізок, тремтячих при кожному порухові вітру берізок, відповідає душевному станові сирітки. Співчуття до бідної дівчинки прозирає в усьому: листочки дерев нагадують сльозинки, зажурені сидять на гілці пташки, все затихло).

Яка погода?

(хмарний день; сонця не видно; заплакане осіннє небо).

Яке почуття викликає картина?

(почуття суму, бажання допомогти дівчинці в її горі).

Який можна використати для цього тип мовлення?

(Опис). Чому?


VІ. Завдання додому (3-4 хв.).

1. Повторити вивчене на уроці: § 67, 68.
   
2. Продовжити роботу над твором: скласти план і написати твір у чорновому варіанті (використати дієприкметники).
   

VІІ. Підведення попередніх підсумків, засвоєння нових знань (5 хв.).

1. Про що ви дізналися на уроці?
   
2. Чому навчилися?
   

Підсумовуючи, вчитель аналізує якість набутих учнями знань, рівень їхніх умінь та навичок, оголошує та коментує виставлені оцінки.


КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Автор: Ніколаєнко Наталя Юріївна

Вчитель української мови та літератури СЗОШ №1

м.Комсомольська

Полтавської обл.


“Тихе сяйво над моєю долею”

Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою

Ліни Костенко в 11 класі


Мета: дати учням можливість заглибитись у художній світ любовної лірики поетеси, пройнятись його ошляхетнюючим впливом, зрозуміти красу поетичної форми поетеси.


Обладнання: портрет Ліни Костенко, збірки поезій, репродукція картини С.Боттічеллі “Весна”, записи музичних творів.