Зведена інформація про стан виконання доручення Прем’єр-міністра України від 09. 02. 2008 №29 станом на 05. 06

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Доцільно

ДДІВ

Підтримується


МОН

вважаємо прийнятними



Комплексний законопроект щодо охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності

5. Доопрацювати проект Закону, враховуючи вимоги СОТ та узгодивши його з іншими нормативно-правовими актами в сфері захисту прав інтелектуальної власності з метою його якнайшвидшого прийняття

Цивільний Кодекс україни, Закон

Державний департамент інтелектуальної власності

Прийняття нового акту

1 квартал 2008 - 2 квартал 2008

Доцільно

ДДІВ

Пропонуємо змінити формулювання.

„Доопрацювати проекти законів щодо приведення спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності у відповідність до норм Цивільного кодексу України та законодавства Європейського Союзу”


МОН

слід уточнити, який саме закон пропонується доопрацювати з врахуванням вимог СОТ.


Розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм,
відеограм, комп’ютерних програм, баз даних

6. Внести зміни в Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних», якими скасувати обов`язкове маркування примірників об’єктів авторського (суміжного) права контрольними марками або замінити на інший вид захисту.

Закон

Державний департамент інтелектуальної власності

Внесення змін

1 квартал 2008 - 2 квартал 2008

Доцільно

ДДІВ

Не підтримується

Зазначена пропозиція є порушенням сутності системи захисту інтелектуальної власності взагалі. Такий підхід призведе втрат Державного бюджету України та сприятиме створенню умов для поширення значного обсягу контрафактної продукції (товару), що є передумовою для знищення в Україні ринку об’єктів права інтелектуальної власності.

Звертаємо увагу, що маркування примірників контрольними марками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних робить ринок аудіовізуальної продукції в Україні більш прозорим, дозволяє споживачам, контролюючим та правоохоронним органам відрізняти якісну ліцензійну продукцію від контрафактної та призводить до зростання частки ліцензійної аудіо- та відеопродукції на вказаному ринку.



Збільшення цивільно-правових санкцій за порушення авторського права

7. Встановити кратний розмір відшкодування збитків, заподіяних порушенням авторського права, та доповнити пункт б) частини 2 статті 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» таким положенням: «2. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: ...б) двократне відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; ... .»

Закон

Комітет ВРУ з питань науки та освіти

Внесення змін

3 квартал 2008 - 4 квартал 2008

Доцільно

ДДІВ

Підтримується

Під час опрацювання розробленого законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері авторського права і суміжних прав будуть передбачені відповідні положення.


МОН

Пропозицію вважаємо прийнятною.


МВС

Розробив законопроект „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за випуск або реалізацію недоброякісної продукції та порушення прав інтелектуальної власності)”, погоджується з МОН, Мінекономіки, Мінфіном та Держспоживстандартом. Кабінет Міністрів України поінформовано листом від 21.03.2008.

МВС внаслідок опрацювання проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за випуск або реалізацію недоброякісної продукції та порушення прав інтелектуальної власності)” з Мін’юстом листом від 14 травня 2008 року № 8200/58/1-08 звернувся до Кабінету Міністрів України про зняття з контролю питання щодо його розробки та подання на розгляд Уряду. Кабінетом Міністрів України погоджено зняття цього питання з контролю.




Електронна форма ліцензії на використання комп’ютерної програми

8. 1) Внести зміни до Закону України «Про авторське право та суміжні права», якими прямо передбачити можливість передачі права користування примірником комп’ютерної програми шляхом укладення між правовласником та користувачем угоди у виді конклюдентних дій (різновидом якої є обгорткова ліцензійна угода);

2) Включити до статті 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» норму такого змісту: «Ліцензія, ліцензійний договір, інший договір щодо надання права на використання примірника твору, вираженого в електронній формі, задовольняє вимогам Цивільного кодексу України про письмову форму правочину, якщо нормальне використання цього примірника неможливе без висловлення згоди з умовами цієї ліцензії, ліцензійного або іншого договору перед початком нормального використання цього примірника».

Цивільний Кодекс, Закон

Комітет ВРУ з питань науки та освіти

Внесення змін

2 квартал 2008 - 3 квартал 2008

Доцільно.

Питання актуальне, але пропозиції бізнес-асоціації не дадуть змоги його вирішити. Необхідно внести комплексні зміни до законодавства.

ДДІВ

Не підтримується

Міжнародним на національним законодавством у сфері авторського права і суміжних прав передбачені положення щодо використання об’єктів авторського права тільки на підставі дозволу автору.


Можливість встановлення обмежень щодо користування комп’ютерною програмою

9. Доповнити частину 7 статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» таким реченням: «Автор (чи інша особа, яка має авторське право), вправі передбачити в ліцензії на використання твору, ліцензійному договорі, іншому договорі щодо розпоряджання майновими правами на твір умови повторного введення в обіг примірників твору».

Закон

Комітет ВРУ з питань науки та освіти

Внесення змін

3 квартал 2008 - 4 квартал 2008

Доцільно.

Питання актуальне, але пропозиції бізнес-асоціації не дадуть змоги його вирішити. Необхідно внести комплексні зміни до законодавства.

ДДІВ

Зазначена пропозиція потребує вивчення та уточнення стосовно застосування принципу вичерпання прав щодо окремих способів розповсюдження деяких об’єктів авторського права і суміжних прав.


Підтвердження навмисності порушення авторських прав у карному провадженні

10. Ініціювати прийняття відповідного нормативно-правового акту (роз’яснення), в якому б чітко вказувалося, що в тих випадках, коли для установки на комп’ютер твору, вираженого в електронній формі, необхідно висловити згоду з певними умовами ліцензії на використання цього твору, ліцензійного договору, подальше порушення умов цієї ліцензії, ліцензійного договору слід вважати навмисним

Закон, Постанова Пленуму Верховного Суду України

Верховний суд України

Прийняття нового акту

3 квартал 2008 - 4 квартал 2008

Доцільно.

Питання актуальне, але пропозиції бізнес-асоціації не дадуть змоги його вирішити. Необхідно внести комплексні зміни до законодавства.

ДДІВ

Не підтримується

Оскільки питання використання комп'ютерних програми без відповідного дозволу (ліцензії) як одного з видів порушення авторських прав врегульоване в Цивільному кодексі, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України, Законі України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”.

МІН’ЮСТ

Передання майнових прав інтелектуальної власності є предметом регулювання цивільного законодавства (Глава 75 Цивільного кодексу). Відтак питання порушення умов договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності вирішується відповідно до цивільного законодавства.

Отже, дана пропозиція не може бути предметом як кримінального так і кримінально-процесуального законодавства.

Розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань інтелектуальної власності належить до компетенції Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки (абзац п‘ятий пункту 4 Положення про Державний Департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року №997)


Деталізація диспозиції статті 176 Кримінального кодексу України

11. 1) Нормативно зафіксувати, що до порушень авторського права належить, у тому числі, незаконне використання комп’ютерної програми у вигляді відтворення її копії в пам’яті комп’ютера, що в свою чергу сприятиме формуванню правильної практики правозастосування;

2) Ініціювати узагальнення Верховним Судом України існуючої судової практики та прийняття Пленумом Верховного Суду постанови, в якій викладалися б основні принципи розгляду відповідних кримінальних справ, з огляду на те, що українські суди вже акумулювали певний обсяг рішень у справах, пов’язаних із захистом авторського права на комп’ютерні програми. Зокрема, Верховний Суд України має роз’яснити, що за порушення авторського права в діяльності юридичної особи за відсутності доказів іншого відповідальність несе керівник цієї юридичної особи

Закон, Постанова Пленуму Верховного Суду України

Верховний суд України

Внесення змін

3 квартал 2008 - 4 квартал 2008

Доцільно.

Питання актуальне, але пропозиції бізнес-асоціації не дадуть змоги його вирішити. Необхідно внести комплексні зміни до законодавства.

ДДІВ

1)Підтримується

У законопроекті про внесення змін до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав передбачений термін відтворення -– пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне виготовлення одного або більше примірників об’єктів авторського права і (або) суміжних прав будь-яким способом та у будь-якій формі, повністю чи частково, для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

МІН’ЮСТ

Дане питання має вирішуватись шляхом внесення змін до спеціального законодавства, а саме Закону України «Про авторське право та суміжні права, адже воно є первинним по відношенню до Кримінального кодексу.

До того ж зазначаємо, що незаконне використання ком‘ютерної програми у вигляді відтворення її копії в пам‘яті комп‘ютера врегульоване чинним законодавством, оскільки відповідно до абзацу десятого статті 1 цього Закону відтворення є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер


МОН

1) Згідно із приміткою до статті 1 Договору ВОІВ про авторське право, право на відтворення застосовується у цифровому середовищі, зберігання твору, що охороняється в цифровій формі в електронному засобі є відтворенням в контексті Статті 9 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" „відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер”.

Тобто визначення, передбачене у Законі, відповідає положенням, закріпленим у Договорі ВОІВ.

У проекті Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав” пропонується уточними термін „відтворення” з врахуванням положень Директиви 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві, а саме: „відтворення – пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне виготовлення одного або більше примірників об’єктів авторського права і (або) суміжних прав будь-яким способом та у будь-якій формі, повністю чи частково, для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер”.


2) На сьогодні Верховний Суд України проводить опрацювання існуючої судової практики розгляду кримінальних справ щодо захисту прав інтелектуальної власності. Опрацьовані матеріали будуть покладені в основу відповідних рекомендацій Пленуму Верховного Суду України.


Затвердження методики визначення збитку

12. Передбачити в законодавстві України спосіб (способи) розрахунку збитку у разі порушення авторських прав. Приміром, слід ініціювати прийняття Міністерством освіти та науки України відповідної методики визначення розміру збитку, заподіяного порушенням майнових прав на твір. У ній має бути передбачено, що у зазначених випадках збиток визначається на підставі розцінок правовласника, які ним зазвичай використовуються при здійсненні першого продажу примірника твору

нормативно-правовий акт

Державний департамент інтелектуальної власності

Прийняття нового акту

2 квартал 2008 - 3 квартал 2008

Доцільно

ДДІВ


Щодо питання затвердження методики визначення розміру збитків в частині зазначення „профільним органом” Державний департамент інтелектуальної власності необхідно зауважити, що дорученням Кабінету Міністрів України від 20.07.07 № 30458/2/1-07 (пункт 11) до абзацу четвертого пункту 5 Рекомендацій парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” Міністерство юстиції України (далі – Мін‘юст) визначено головним виконавцем розроблення і затвердження в установленому порядку методики визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності.

Отже, зважаючи на вищенаведене та беручи до уваги, що застосування методики визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності, передбачається переважно на етапі судового розгляду, просимо включити Мін‘юст до „профільного органу”, відповідального за виконання зазначеного заходу.

МОН відповідно до повноважень, визначених Положенням про нього, у разі надходження відповідного проекту нормативно-правового акта, готовий взяти участь у його опрацюванні та надати пропозиції з питань, що віднесені до його компетенції.


МОН

Відповідно до пункту 11 доручення Кабінету Міністрів України від 20.07.07 № 30458/2/1-07 до абзацу четвертого пункту 5 Рекомендацій парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” головним виконавцем розроблення і затвердження в установленому порядку методики визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності визначено Мін`юст.


МІН’ЮСТ

Відповідно до пункту 1 Національного стандарту № 4 „Оцінка майнових прав інтелектуальної власності”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185, Національний стандарт № 4 (далі – Стандарт № 4) є обов'язковим для застосування суб'єктами оціночної діяльності під час проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, а також особами, які здійснюють відповідно до законодавства рецензування звітів про оцінку.

Стандарт може застосовуватись для визначення розміру збитків, завданих у зв'язку з неправомірним використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Стандарту № 4 вибір бази оцінки майнових прав інтелектуальної власності здійснюється відповідно до вимог, установлених Національним стандартом № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав” (далі - Національний стандарт № 1).

Пунктом 6 Стандарту № 4 встановлено, що застосування методичних підходів та обґрунтування висновку про вартість майнових прав інтелектуальної власності здійснюються з урахуванням вимог, установлених Національним стандартом № 1 та цим Стандартом.

Відповідно до пункту 26 Стандарту № 4 розмір збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності визначається станом на дату оцінки із застосуванням оціночної процедури накопичення прибутку (доходу), який не отримав суб'єкт права інтелектуальної власності та/або ліцензіат внаслідок неправомірного використання об'єкта права інтелектуальної власності, виходячи з обсягів виробництва та/або реалізації контрафактної продукції.

Таким чином, Національним стандартом № 4 „Оцінка майнових прав інтелектуальної власності” визначено принципи та підходи стосовно проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, в тому числі, і у випадку визначення розміру збитків за неправомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Отже, на даний час на законодавчому рівні питання щодо визначення розміру шкоди, завданої порушенням прав інтелектуальної власності, врегульовано.

Зважаючи на вищевикладене, та з метою дотримання однієї з вимог нормопроектувальної техніки стосовно зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання (пункт 5 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870), вважаємо за недоцільне розробку окремого акту Кабінету Міністрів України, який би визначав методику визначення розміру збитків, заподіяних порушенням майнових прав на твір.



Повноваження інспекторів з питань інтелектуальної власності

13. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року, № 674, якими розширити коло повноважень інспекторів з питань інтелектуальної власності, зокрема, конкретних дій, які можуть бути вчинені цими інспекторами, визначення статусу проведених ними перевірок, складених документів тощо, а також розширити коло об’єктів інтелектуальної власності, до захисту яких можуть бути долучені ці інспектори (торговельні марки, промислові зразки і т.п.).

Постанова КМУ

Державний департамент інтелектуальної власності

Внесення змін

2 квартал 2008 - 3 квартал 2008

Доцільно

ДДІВ

Підтримується, за умови збільшення чисельності державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Необхідно внести зміни до Законів України, а саме: Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів».

Державний департамент інтелектуальної власності


МОН

Згідно вимог пункту 4 статті 19 Господарського Кодексу України та пункту 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повноваження держінспекторів з питань інтелектуальної власності ДДІВ стосовно державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері промислової власності можливо розширити тільки шляхом визначення таких повноважень в одному, або в декількох законах щодо охорони прав на об’єкти промислової власності.

На даний час відповідні пропозиції щодо розширення повноважень держінспекторів вже підготовлені.




Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності

14. Передбачити меншу суму застави або еквівалентної гарантії в Наказі Державної митної служби № 520

Наказ

ДМСУ

Внесення змін

2 квартал 2008 - 3 квартал 2008