Наукових праць

Вид материала

Документы

Содержание Екологізація навчально-виховного процесу Особливості професійно спрямованого навчання іноземній мові в аграрному внз The article is devoted to the peculiarities of professional teaching of foreign language at agrarian university.

Подобный материал:

• Реферат циклу наукових праць к е. н. Яроцької Ольги Валентинівни, 132.07kb.
• Вимоги до оформлення статей у збірнику наукових праць пдату, 24.02kb.
• Ають до приймальної комісії університету разом з необхідними документами, передбаченими, 438.7kb.
• Правила представлення рукописів в міжнародний збірник наукових праць Луцького національного, 74.13kb.
• Бібліографічний покажчик наукових праць, 3125.96kb.
• Наукова робота за 2008-2009, 347.53kb.
• Реферат цикл наукових праць "Інформаційно-еволюційна економіка І проблеми її становлення, 196.89kb.
• Основні види студентських наукових досліджень види науково-дослідної продукції, 366.46kb.
• Список наукових праць, 17.93kb.
• Список наукових праць, 140.8kb.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дроздова О.В. Формирование профессионально-направленной социокультурной компетенции в процессе обучения французскому языку // Иностранные языки в школе. – 2006. – № 8. – С. 76–81.
   
2. Дульянинов А.Г., Игумнова Ж.И. Рекламные тексты как средство познания культуры в процессе изучения французского языка // Иностранные языки в школе. – № 4. – 2005. – С. 13–19.
   
3. Карловас О.А. ЗМІ як резерв оптимізації навчального процесу // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. – 2002. – Випуск 5. – Том V. – 337 с. – С. 304–307.
   
4. Кремень В.Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. – 1999. – № 11–12. – С. 10–17. – С. 10.
   
5. Онкович Г.В. Теоретичні основи використання засобів масової інформації у навчанні української мови студентів-нефілологів. Автореф. дис. – К., 1995. – С. 7.
   
6. Calvet L-J. Ce meç, c’est un vrai goyot// Le français dans le monde. – 1986. – 204. – P. 42-44.
   
7. Dictionnaire de l’argot / J.-P. Colin, J.P. Mevel, Ch. Leclère. – Paris: Larousse, 1994. – 763 p.
   
8. Kaweski R. De l’utilité des documents autentiques // Le français dans le monde. – № 331. – P. 31–32.
   
9. Yaiche F. La photo dans la classe // Le français dans le monde. – № 329. – C. 51–52.
   

УДК 37.033

С.В. Скрипник

завідувач науково-практичною лабораторією

інноваційних технологій в освіті

Хмельницького обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти


ЕКОЛОГІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

В СІЛЬСЬКИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ


У статті проаналізовано різні підходи до екологізації навчально-виховного процесу в сільській загальноосвітній школі. Зосереджено увагу на тому, що екологізація - це дія на поведінку та мислення учня, при якому він засвоює єдність і неподільність природи Землі, необхідність оптимізації процесів взаємодії людського суспільства з довкіллям, оволодіває елементарними навичками прогнозування, розуміє цінності навколишнього середовища.


In the article the different going is analysed near the ecologization of an educational-educate process in rural general school. Concentrated attention on that ecologization - it operating on a conduct and thought of student, at which it masters unity and indivisibility of nature of Earth, necessity of optimization of processes of co-operation of human society with an environment, seizes elementary skills of prognostication, understands the values of environment.


Одним із стратегічних напрямів у екологічній освіті сільської загальноосвітньої школи є широкомасштабна екологізація навчально-виховного процесу. Проте в даний час єдиного трактування цього терміну немає. Так, на думку Н.Ф. Реймерса, екологізація – це проникнення екологічних ідей у всі сфери суспільного життя. Екологізація – актуалізує Н.Ф. Реймерс – розрахована на збереження можливості існування і розвитку довгого ланцюга поколінь людей в межах закону єдності природа – організм і правила відповідності умов середовища генетичної приреченості організму. У довгостроковому плані він охарактеризував екологізацію як шлях суспільного розвитку, що визначається глобальними екологічними обмеженнями [1, 54].

І.П. Герасимов обгрунтовував поняття «екологізація» як «сукупність методів і засобів оптимізації природокористування…» [2, 33]. Згідно з І.П. Герасимовим головними цілями екологізації є:

• оптимізація умов життєдіяльності людства шляхом збереження і поліпшення властивостей природного середовища;
  
• перехід виробництва на безвідходні технології і замкнуті цикли ресурсоспоживання;
  

• раціональне використання природних ресурсів, яке забезпечує їхню охорону, відновлення і розширене відтворення;
  
• захист і збереження генофонду рослинного і тваринного світу.
  

Екологізацію як принцип екологізму, який полягає у визнанні тісного взаємозв’язку різних форм і проявів сучасного життя з навколишнім середовищем, визначали І.Я. Блехцин і В.Я. Мінєєв [3, 14].

У свою чергу В.П. Максаковський вважав, що екологізація припускає розгляд людини в нерозривному зв’язку з середовищем. «Екологізація, як напрям, – відзначав він, – також характерна для всього міждисциплінарного комплексу наук, який досліджує взаємодію суспільства, виробництва і навколишнього середовища або екорозвиток» [4, 45].

Підсумовуючи вислови дослідників з приводу трактування терміну «екологізація», слід зазначити, що він одержав безліч тлумачень: екологізація науки, техніки, освіти. Так, на думку Н.Ф. Реймерса, загальна екологізація означає різнобічний, системніший, ніж раніше, підхід до об’єктивного світу і більше усвідомлення ролі природи в житті людини [1, 54].

На думку Н.М. Мамедова, слід надати пильну увагу таким питанням, як екологізація системи освіти, формування екологічної свідомості, підвищення соціально-екологічної відповідальності особи [5, 27].

У своїх поглядах на екологічну освіту Н.М. Мамедов вважав, що екологізація припускає включення екологічних аспектів у всі освітні предмети, екологізацію процесу навчання, екологізацію середовища освітніх установ, екологізацію взаємостосунків вчитель-учень [5, 24].

У той же час, ряд дослідників вважали, що екологізація освіти не є механічним додаванням до загальної освіти, а виступає органічною складовою частиною системи освіти в цілому.

Актуалізуючи педагогічну думку щодо реалізації екологічного підходу в шкільній освіті В.В. Николіна відзначала, що разом з екологізацією всіх шкільних дисциплін, необхідним є одночасне включення в навчальні плани інтегрованих екологічних курсів: «Природокористування», «Екологія», «Глобальна екологія» та інших [6, 59].

Як вважав В.С. Преображенський, програма з екологізації повинна бути орієнтована, перш за все, на екологічне виховання особистості, на формування ціннісного ставлення до природи. Він відзначав, проте, що екологізація змісту підручників виявилася не легкою справою, бо вимагає глибокого професійного вивчення, яке не можна замінити біглим читанням декількох вітчизняних і зарубіжних напівпопулярних книжок [7, 38].

На нашу думку, таке масове захоплення «екологізацією» призводить, часом, до механічного насичення шкільних підручників природоохоронним матеріалом. Однобічність такого підходу очевидна, оскільки природоохоронне навчання і виховання в недалекому минулому відчутного результату не принесло. Тому треба дуже відповідально підходити до цієї справи, не повторюючи помилок авторів книг про екологію попередніх років.

У процесі екологізації шкільних дисциплін небезпечної тенденцією стало посилене упровадження в зміст шкільних предметів фактів негативного впливу людини на навколишнє середовище. Ця обставина не може не насторожувати педагогів.

На таку обставину зверталася увага в матеріалах міжвузівської конференції в м. Іваново (1984 р.). Зокрема було підкреслено, що екологізація шкільних дисциплін здійснюється шляхом упровадження до складу шкільних предметів знань про негативні дії людини і шляхів їхнього подолання, тобто про раціональне природокористування і охорону природи.

Так із засобів масової інформації на голови широких верств населення, у тому числі і школярів, обрушуються численні приклади наслідків таких дій, часто невідповідних дійсності. На жаль, не лише журналісти, але й деякі педагоги звертають увагу на насичення шкільних підручників «негативом». З педагогічної точки зору це неприпустимо. Замість мотивації захисту середовища, школярів переконують у безвихідності ситуації, а в результаті у порочності будь-якого виду діяльності людини в довкіллі.

У даному випадку ми стикаємося з недотриманням загальнодидактичного принципу – врахування вікових особливостей школярів в навчально-виховному процесі та виховного впливу природного середовища і особливо сільського.

Ми підтримуємо думку В.Б. Калініна, який вважає крайністю інформувати учнів про проблеми, не підкріпляючи це відомостями про можливість і шляхи вирішення цих проблем. «Якщо діти не бачать позитивних прикладів вирішення проблем, – говорить він, – якщо освіта не даватиме їм можливості знайти власний досвід вирішення екологічних проблем на рівні своєї сім’ї, своєї школи, своєї місцевості – це приведе до апатії, зневіри у власні сили, зниженню соціальної активності. Отже, в екологічній освіті...повинні бути збалансовані «світлі» і «темні» аспекти проблеми стану і охорони навколишнього середовища...» [8, 40].

Тому Н.А. Риков стверджував, що дуже важливо не тільки не залякувати дітей труднощами, але і вселяти в них оптимізм і упевненість у тому, що людство все подолає. «На жаль, – констатував він, – у виховній роботі на уроках біології, природознавства, географія, хімії і фізики зараз домінує використовування негативних прикладів дії на природу...» [9, 215]. «У екологічній освіті необхідно подолати виникле в суспільстві відчуття безвихідності екологічної ситуації, що виникла в суспільстві…» [9, 216]. Ми погоджуємося з його точкою зору, тому що позитивна установка є завжди важливою у вихованні та освіті. Безумовно, як позитивні, так і негативні емоції сприяють розвиткові особистості, але, нам здається, що позитив повинен переважати.

Підводячи підсумок сказаному, можна стверджувати, що більшість вчених дотримуються думки, що екологізація є процесом формування екологічної свідомості учня та формування ціннісного ставлення до природи. При цьому вона не є механічним додаванням до середньої освіти, а виступає органічною складовою частиною системи освіти в цілому. Екологізація підручників є дуже нелегкою справою, бо часто автори не дотримуються балансу між «світлими» і «темними» аспектами проблеми стану і охорони навколишнього середовища, та залякують дітей труднощами. Завдання підручників: вселяти у школярів оптимізм і упевненість у тому, що людство все подолає.

Одним з напрямів екологізації навчально-виховного процесу є впровадження елементів ігрової діяльності, тому що вона включає багато інших різноманітних видів діяльності і є універсальною. Особливо важливим є те, що учні старших класів сільської загальноосвітньої школи беруть участь в іграх без примушення, на добровільних засадах. Педагогічно грамотне керівництво ігровою діяльністю дозволяє розширити кругозір старшокласників, залучити в природоохоронну діяльність велику кількість школярів, допомагає виховувати в особистості відчуття відповідальності за стан рідної природи, а отже сформувати ціннісне ставлення до неї.

Важливими є не окремі заходи, а добре продуманий безперервний процес, система діяльності з вивчення, збереження і поліпшення природного середовища.

Серед традиційних масових форм натуралістичної роботи слід відзначити свята і тематичні дні: День природи, День лісу, День урожаю, Осінній бал, свято Нептуна, Лісовий карнавал та інші. Зміст натуралістичних свят може бути різним, але принципи їхньої організації, в основному, спільні. Не важливо, яка тема обрана для того або іншого свята, головне, щоб вона була направлена на всебічний розвиток старшокласників, формування їхньої активної життєвої позиції, суспільної відповідальності за долю рідної природи і надовго відобразилося в пам’яті всіх його учасників. «Охорона природи – справа кожного» – ось основна ідея, яка червоною ниткою повинна проходити крізь композицію будь-якої натуралістичної справи.

Велику частину виховного навантаження несе на собі період колективної підготовчої роботи до свята. У ході підготовки треба стимулювати творчу ініціативу, винахідливість, вигадку учнів старших класів. Бажано вибрати раду справи, яка уточнює, конкретизує план підготовки і проведення свята, випрацьовує завдання і доручення загонам, командам, бригадам. Кожен колектив готує свій напрям роботи.

Ключ до успіху свят – в подоланні формалізму і штампу в їхньому проведенні. Ми рекомендуємо сміливіше імпровізувати, вводити в програми тематичних днів і свят лялькові театралізовані вистави екологічного змісту, вечори жартівливо-карнавального типу, влаштовувати виставки, аукціони, ярмарки, підтримувати самодіяльну творчість глядачів. У ці дні можна провести тематичні лінійки, спецвипуски стінгазет, конкурси малюнків, плакатів, фотографій, творів-мініатюр про улюблений куточок природи, трудові десанти та інші суспільно корисні справи.

Заслуженою популярністю у старшокласників сільської загальноосвітньої школи користуються конкурси і турніри. Ігрові конкурси мають, зазвичай, комплексний характер, представляючи собою поєднання традиційних вікторин, різних змагань, виступів. Так, турнір знавців природи (Юних екологів) може включати декілька етапів: конкурс на кращого знавця таємниць природи (учень намагається висунути свою гіпотезу щодо розгадки однієї з її таємниць); конкурс малюнків «Природоохоронні знаки» (командам пропонується намалювати різні природоохоронні знаки, які можна встановити в таборі, в лісовій зоні, на екологічній стежці); естафета ерудитів (вона проводиться ланцюжком: перша команда ставить питання другій, друга – третій і т.д.); конкурс усних розповідей на тему «Червона книга», «Зелена книга Землі», «Чорні сторінки довкілля», (учасники турніру повинні розповісти про найдивовижнішого, на їхній погляд, представника флори або фауни, що потрапив на сторінки книги та обґрунтовувати напрями виходу з складних екологічних ситуацій); конкурс знавців голосів природи (команди слухають магнітофонний запис з голосами птахів, інших тварин. Його включають 2–3 рази. Необхідно написати назви тварин в тому порядку, в якому вони звучали); реклама книг про природу (книга може бути запропонована наперед або в ході турніру); конкурс на краще інсценування байки, персонажами якої є представники флори або фауни. Переможців в особистій і командній першості визначають за підсумками турніру в цілому.

Завжди з великим успіхом проходить конкурс науково-фантастичних проектів. Старшокласникам можна запропонувати такі теми проектів: «Чи було життя на Марсі», «Земля заповідна», «Як складуться взаємовідносини людини та природи в майбутньому», «Планета Земля у 3000 р.», «Тваринний світ інших планет», «Наше майбутнє – земля, океан або космос?», «Енергія сонця – людям», «Освоєння сонячної системи». Дуже важливо, щоб захист проектів проходив в доброзичливій атмосфері з дотриманням регламенту: захист проекту – до 7 хв., виступ «опонента» – 5 хв., рецензування – 2 хв. Такий регламент необхідний, щоб обговорення не затягнулося. Після виступів – відповіді авторів проектів на питання слухачів, членів журі.

Ігрова діяльність завжди спрямована на розвиток спостережливості, пам’яті, уміння орієнтуватися, дотримуватися правила поведінки в природі. У більшості випадків її організація не вимагає особливої попередньої підготовки. У той же час, такі ігри можна органічно включати в екскурсії, прогулянки. Вдалим поєднанням ігрової і пізнавальної діяльності є ігри-екскурсії.

Однією з форм роботи з екологічного виховання з учнями старших класів сільської загальноосвітньої школи є прес-конференція. Вона організовується у формі ролевої гри-бесіди членів делегацій або фахівців з питань охорони навколишнього середовища з представниками преси - кореспондентами різних газет, журналів, радіо, телебачення, кіно- та фоторепортерами. Виконання цих ролей створює у підлітків уявлення про міжнародні організації, установи країни, які контролюють діяльність з охорони навколишнього середовища, а також про засоби масової інформації, поширюючи знання з охорони природи серед населення.

Готує прес-конференцію оргкомітет. 2–3 старшокласника з його складу беруть на себе функцію керівників делегацій або установ, інші - функцію журналістів. Учні вивчають і уточнюють необхідний матеріал, тренуються у відповідях на питання. Оргкомітет наперед вивішує оголошення про майбутню прес-конференцію, в якому перераховує всіх членів делегацій, з тим, щоб журналісти могли заздалегідь підготувати питання. Важлива роль в прес-конференції відводиться ведучим. Вони розкривають суть проблеми, представляють делегації, спрямовуютьють хід конференції.

Отже, як засвідчують результати нашого дослідження, педагогічний досвід багатьох вчителів та обґрунтований психологами факт, що екологічні знання, передані за допомогою гри, засвоюються набагато краще і міцніше, ніж сухі факти і статистика. Тому гармонійне поєднання уроків та позаурочної діяльності із засвоєння екологічних знань буде мати гарний результат.

Отже, на основі зазначеного вище, можна стверджувати, що під екологізацією навчально-виховного процесу у сільській загальноосвітній школі слід розуміти, таку дію на розум учня, при якій він засвоює єдність і неподільність природи Землі, необхідність оптимізації процесів взаємодії людського суспільства з навколишнім середовищем, опановує елементарні навики прогнозування, розуміє цінності навколишнього середовища в найширшому значенні, виконує правила індивідуальної поведінки в природі, виявляє готовність особистої участі в процесі оптимізації взаємовідносин людини і навколишнього середовища, володіє просторовим мисленням в аспекті взаємодії суспільства і навколишнього середовища.


Література

1. Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: Учебное пособие. – М., 1994. – 100 c.
   
2. Герасимов И.П. Советская конструктивная география. – М.: Наука, 1976. – 342 с.
   
3. Блехцихин И.Я., Минеев В.А. Производственные силы СССР и окружающая среда: Проблемы и опыт исследования – М.: Мысль, 1981. – 214 с.
   
4. Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географи // География в школе. – 1998. – № 1. – С. 45–50.
   
5. Мамедов Н.М. Концепция устойчивого развития и экологическое образование // Экология и география. – 1995. – № 3. – С. 24–28.
   
6. Николина В.В. Воспитание экологических ценностей у учащихся. – СПб., 1998. – 75 с.
   
7. Преображенский В.С. Что нам нужно? Экологические элементы в программе или ведущая роль экологического подхода? // География в школе. – 1991. – № 3. – С. 37–39.
   
8. Калинин В. Формула экологического образования // Евразия. Природа и люди. – 1997. – № 6. – С. 39–40.
   
9. Рыков Н.А. Географическое образование в средней школе. Концепция перестройки содержания // География и культура: Сборник материалов к IX съезду Географического общества. – Л.: Изд. ГО СССР, 1990. – 289 с.
   

УДК 378.147.61/811.111

Н.М. Тимощук

кандидат філологічних наук, доцент,

Вінницький державний аграрний університет


ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ В АГРАРНОМУ ВНЗ


Стаття присвячена особливостям професійно спрямованого навчання іноземній мові в аграрному університеті.


The article is devoted to the peculiarities of professional teaching of foreign language at agrarian university.


Перехід до ринкових відносин, нові соціально-економічні умови розвитку України, її входження до світового співтовариства спонукають до змін в усіх сферах суспільного життя, зокрема в системі освіти, яка є основою відтворення інтелектуального й духовного потенціалу народу, слугує потужним засобом розв’язання проблем науково-технічного розвитку, національного відродження, професіоналізації життя країни.

Тому перед освітніми закладами постає відповідальне завдання – забезпечити високопрофесійну підготовку фахівців, здатних розв’язувати складні проблеми розбудови демократичної держави. Беручи до уваги превалювання аграрного сектору в економіці України, особливої актуальності набуває проблема підготовки спеціалістів сільськогосподарського профілю, які мають значний вплив на економічне життя суспільства.

Рівень володіння іноземними мовами спеціалістами аграрного профілю безперечно впливатиме на підвищення конкурентноздатності вітчизняних сільськогосподарських і переробних підприємств. У зв’язку з цим одним з головних завдань вищої школи, відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, державної Концепції професійної освіти, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», відбувається поширення іншомовної професійної підготовки спеціалістів. Специфіка іноземної мови як навчального предмета та особливості її викладання в аграрних вищих навчальних закладах (різний рівень мовної компетентності студентів, відсутність природного мовного середовища, обмеженість курсу за кількістю годин, значний обсяг навчального матеріалу, недосконале методичне забезпечення) зумовлюють пріоритетне завдання формування професійних якостей «цілісної культурно-мовної особистості» (М. Гордієнко, Ю. Долматовська, С. Коломієць). Усвідомлюючи актуальність означеної проблеми, дослідники (Г. Боярко, Н. Винокурова, О. Гладишева, С. Мусейчук, В. Пермінова, С. Шеремет та ін.) пропонують різноманітні інноваційні технології формування професійного мовлення студентів у вищих навчальних закладах України.

Зважаючи на те, що автор статті працює у вищому навчальному закладі аграрного профілю, цією публікацією ми маємо на меті запропонувати шляхи підвищення якості професійної підготовки студентів сільськогосподарського профілю в процесі опанування іноземними мовами.

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів аграрних вищих навчальних закладах основною метою навчання іноземній мові професійного спілкування є формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного й ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі, що обумовлена професійними потребами; оволодіння новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела.

Викладачеві іноземної мови слід розвивати усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і писемне мовлення) задля придбання реципієнтами стійких спеціалізованих навичок; надати пріоритетного напрямку комунікативному підходові; використовувати автентичні мовні матеріали, вітчизняні та закордонні навчальні посібники, сучасні аудіо-, відео- й мультимедійні матеріли, які сприятимуть формуванню навиків професійного спілкування; проводити контроль знань студентів на всіх етапах навчання.

Підготовка молодого спеціаліста пов’язана з ґрунтовним оволодінням лексикою майбутньої спеціальності, тому під час вивчення іноземних мов потрібно враховувати спеціалізацію студента вже на першому курсі. Професійна спрямованість досягається в процесі мовної діяльності, зокрема читанні та перекладі фахових текстів, враховуючи як лексикологічний, так і лінгвістичний аспекти. На нашу думку, надзвичайно важливим є оволодіння загальною сільськогосподарською термінологією, а також прийнятою в конкретній галузі: агрономія, економіка АПК, технологія виробництва та переробки продукції тваринництва, зооінженерія, екологія тощо. Особливу увагу викладачеві слід звернути на багатозначні слова-терміни, скорочення, які є частотним явищем спеціалізованої літератури. З цією метою здійснюється відбір лексичного матеріалу з урахуванням майбутнього фаху студентів, створюються словники-мінімуми, розробляються методичні вказівки та посібники з конкретної спеціальності тощо.

Навчаючи студентів немовного закладу іноземної мови, як правило, використовують науково-популярні статті, котрі відповідають майбутньому фахові реципієнтів. У навчальному процесі аграрного університету робота з цим матеріалом має такі завдання:

• ознайомлення з аграрними науковими публікаціями,
  
• з’ясування нових тенденцій зарубіжних сільськогосподарських досліджень;
  
• пошук і підбір матеріалів для наукової та практичної діяльності.
  

Внутрішньою умовою читання науково-популярної літератури є комунікативно-пізнавальна діяльність. Науково-популярні статті мають свій формально-логічний стиль з притаманними лише їм закономірностями. З перших занять слід привчати студентів до аналізу характерних для науково-популярних текстів граматичних та лексичних особливостей. Рекомендовано вводити новий граматичний матеріал, використовуючи простий матеріал спеціальної лексики. Оскільки граматика науково-популярної літератури тяжіє до пасивних, безособових і неособових конструкцій, а також перманентним явищем є складнопідрядні та складносурядні речення, саме цим граматичним конструкціям слід надавати більше уваги порівняно з вивченням інших морфологічних і синтаксичних особливостей іноземної мови. Тому професійно орієнтоване читання є одним із пріоритетних видів мовної діяльності у навчанні студентів аграрних ВНЗ, оскільки саме воно дозволяє майбутнім фахівцям користуватися усіма необхідними засобами інформації, також пов’язане зі стилістичними аспектами мови науки, семантичними ускладненнями та перетвореннями.

Як демонструє досвід, самостійна робота студентів залишається одним з ефективних способів розширення термінологічного вокабулярію студента, проте доцільним є не лише читання та переклад текстів фахового спрямування, але й загального характеру. Організована відповідним чином самостійна робота з цими групами текстів знайомить їх з новою інформацією в аграрній галузі, сільськогосподарською термінологією, сприяє формуванню самоуправління та самоконтролю в іншомовній діяльності, таких професійних якостей особистості, як самостійність та ініціативність.

Позакласна робота з іноземних мов також спрямована на розширення та удосконалення практичних умінь та навичок у сфері іншомовної комунікації. Для її успішного проведення у вищому навчальному закладі слід організувати навчальний процес таким чином, щоб він суттєво різнився від аудиторних занять, міг дійсно зацікавити студентів. Серед найрізноманітніших форм організації позакласної аудиторної роботи студентів чільне місце належить гурткам з розвитку комунікативних навичок та науково-дослідницького напряму. Освітні цілі досягаються шляхом удосконалення навиків та умінь з усіх аспектів іноземної мови (у сфері фонетики, лексики, в усіх видах усної та писемної діяльності студентів). Заняття мають, як правило, краєзнавче спрямування, тому необхідно проводити їх відповідно до особистісного досвіду та кругозору студентів, враховуючи їхній майбутній фах. Доцільними будуть дискусії щодо особливостей розвитку агропромислового комплексу англомовних країн. Принагідно зазначимо, що велике значення має також самостійний пошук та підбір студентами інформації для опрацювання.

Розвиток комунікативних вмінь студентів відіграє важливу роль у професійному навчанні іноземної мови. Мовленнєві вправи та ситуації, які використовуються під час занять, повинні моделювати типові ситуації реального життя у відповідній сфері професійного спілкування. А. М. Ветохов наголошує на широких дієвих навчально-виховних можливостях даного принципу та підкреслює його великий потенціал до подальшого розвитку [2, 25]. Викладачам слід не лише практикувати монологічне мовлення студентів (опрацювання розмовних тем за фахом), а й розвивати навики діалогічної та полілогічної комунікації. «Показниками сформованості культури мовлення є правильність, точність висловлювань, якість і доступність викладу, чистота і виразність мовлення, багатство мовних засобів, доречність висловлювань, відсутність «слів-паразитів», різноманіття лексики, логічність, стилістична довершеність» [3, 9]. Висока комунікативна обізнаність студента формується в умовах навчальної діяльності й розрізняється як інтегральна якість, що об’єднує особистісні та професійні параметри. Цілеспрямована робота в процесі вивчення іноземних мов стимулює активність реципієнтів і попереджує виникнення комунікативних бар’єрів.

Реалізація комунікативного підходу до навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей визначає побудову курсу загалом та орієнтацію на формування навиків професійного спілкування іноземною мовою. Комунікативна компетенція вважається сформованою, якщо «майбутній фахівець використовує іноземну мову, щоб самостійно отримувати й розширювати свої знання і досвід» [1, 28].

Заняття з дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» мають містити, на нашу думку, вправи на корекцію діалогічних барєрів на основі моделювання типових комунікативних ситуацій, які повністю зорієнтовані на вироблення навичок усного і писемного мовлення на спеціалізованому (сільськогосподарському) матеріалі. Саме тому студентам були запропоновані завдання, які сприяли виробленню вміння висловлювати власні думки; з’ясовувати думки співрозмовника-одногрупника, співрозмовника-викладача; висловлювати згоду та незгоду; виявляти головне; доповнювати, узагальнювати розмову.

Ефективними є також завдання, спрямовані на розвиток навичок дискусійного обговорення з використанням прийомів активного слухання в процесі ведення діалогу іноземною мовою. Вміння вести переговори та дискусію передбачає велику кількість лінгвістичних, інтелектуальних і соціальних умінь і навичок. Тому дискусійне обговорення з використанням прийомів активного слухання дозволяє цілеспрямовано працювати над розвитком таких професійних якостей майбутніх спеціалістів: аналітична схильність, прогностичність, самокритичність, емоційна стабільність. Зокрема студенти факультету менеджменту активно висловлювалися щодо таких тем: «Успішний менеджер – це геній чи працелюб?», «Чи повинен менеджер бути психологом?», «Жінки і бізнес», «Гроші в нашому житті», «Чи роблять гроші нас щасливими?» тощо. Дискусія на тему «Яким повинен бути ідеальний менеджер?», наприклад, проводилася на основі опорних прикметників, що характеризують професійні якості спеціаліста. Завдання полягало в тому, щоб кожен з учасників визначив 5 найважливіших якостей та аргументовано довів їх першочерговість. Потім студенти дискутують, відстоюючи власну точку зору, і визначають 5 основних якостей, притаманних «ідеальному керівникові-управлінцю».

Вивчення іноземної мови невідривне від оволодіння культурою країни, мова якої вивчається, особливостями побуту, традицій, ділового етикету й менталітету носіїв мови. Студентам пропонуються вправи, насичені країнознавчою інформацією. У текстах вводяться реалії англомовних країн, переважно Великобританії та США, традиційні форми звертання, особливості поведінки, ведення ділової кореспонденції (Cover Letter, Curriculum vitae and Resume, Inquiry letter, Letter of offer etc.). При доборі навчального матеріалу культурно-країнознавчого характеру слід дотримуватися таких вимог: автентичність, інформативність навчального матеріалу; врахування особливостей побуту, традицій, ділового етикету й менталітету носіїв мови.

З використанням методів проблемного навчання можемо також згадати використання рольових ігор і ситуаційних завдань, які ставлять студентів в умови, коли потрібно вирішувати нестандартні ситуації, комбінувати фаховими знаннями, висувати гіпотези, відшукувати шляхи вирішення проблеми у галузі сільського господарства. Відповідно до методики проведення означеної форми роботи слід заздалегідь визначити ціль і зміст гри, розподілити ролі між учасниками, розробити критерії оцінювання, а також підготувати необхідний матеріал для імітації ситуації професійної діяльності. Оцінювати діяльність студентів під час ділової гри слід за декількома критеріями: 1) професійна компетентність; 2) мовна компетентність; 3) творчий підхід до реалізації змісту. Ділові ігри є не лише одним із засобів набуття вмінь професійного спілкування, вони також сприяють розвитку емпатії студентів, надаючи можливість студенту поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти її позицію та прийняти рішення від її імені. Перераховані вміння не лише розвивають особистість студента, роблячи його більш уважним, розуміючим, але й оптимізують його професійну діяльність.

Останнім часом у викладанні іноземних мов відчувається тяжіння до практичної складової курсу, яка викликає більшу зацікавленість студентів і містить високі стимули для оволодіння навиками іншомовної комунікації при підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Використання викладачем активних методів навчання, нестандартних форм роботи, котрі активізують і стимулюють увагу та мислення студентів, значно підвищує мотивацію вивчення іноземних мов загалом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бородіна Г.І. Комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови у немовному вузі // Іноземні мови. – 2005. – № 2. – С. 28–31.
   
2. Ветохов А.М. Психолого-педагогическая характеристика современных методов обучения иностранному языку в школе // Іноземні мови. – 2006. – № 1. – С. 25–29.
   
3. Замкова Н.Л. Формування професійних якостей майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності у процесі вивчення іноземних мов.: Автореферат дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. / Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України. – К., 2005. – 17 с.