Ковальов Євген Іванович, старший викладач Сєвєродонецького відділення Інституту післядиплом

Вид материала

Диплом

Содержание Засоби обігу Міра вартості Засоби утворення скарбів і нагромадження Засіб платежу Світові гроші

Подобный материал:

• Конспект лекцій з дисципліни „Екологія / Холкіна О. О. Сєвєродонецьк: Сєвєродонецького, 261.64kb.
• Східноукраїнський національний університет, 1051.78kb.
• Проблеми цивільного та підприємницького права в україні b. I. Бірюков володимир Іванович, 167.83kb.
• Кисельова Ольга Олексіївна, ст викладач кафедри хлібопекарського та кондитерського, 94.5kb.
• Грабовський Петро Петрович, викладач Житомирського обласного інституту післядиплом, 401.79kb.
• Костюкевич А. М., старший викладач, 161.86kb.
• Н. А. Сторчак Система державної влади в Україні в контексті конституційної реформи, 229.49kb.
• Фізична реабілітація як складова частина професійної підготовки корекційного педагога, 293.3kb.
• Українська мова за фаховим спрямуванням методичні вказівки І завдання до навчального, 352.67kb.
• Протокол розкриття конкурсних пропозицій, 157.38kb.

Тези


І. Гроші необхідний інструмент функціонування ринкової економіки. Їх основні функції-засобу обігу, міри вартості, засобу нагромадження. Функцію засобу обігу виконують тоді, ко­ли обслуговують купівлю та продаж товарів. Функцію міри вар­тості гроші виконують під час визначення цін на товари та по­слуги. Функція засобу нагромадження передбачає, що гроші вико­ристовуються для зберігання і примноження багатства.

2. Грошима в сучасному розумінні є монети, паперові гроші, замінники грошей, банківські рахунки, міжнародні гроші. Мо­нети та паперові гроші - це готівка. До замінників грошей на­лежать чеки, векселі, кредитні картки. Банківські рахунки - це різноманітні внески /депозити/ клієнтів банку, за якими банк здійснює тимчасовий нагляд. Міжнародними є гроші, створені для спрощення розрахунків між державами, - СДР, ЕКЮ.

3. Гроші – це сукупність активів, які регулярно використовуються людьми для придбання товарів та послуг у інших індивідів. В економіці гроші виконують п`ять функцій: засоби обігу, міра вартості, засіб утворення скарбів і нагромадження , засіб платежу та світові гроші. Сукупність цих п’яти функцій відрізняють гроші від інших видів активів.

Засоби обігу – особливий товар, який покупці обмінюють на товари чи послуги і передають його продавцю. Ця передача грошей від покупця до продавця дозволяє відбутися товарній угоді.

Закон грошового обігу визначається за формулою:


,

де КГ – кількість грошей в обігу;

ЦТ – сума цін товарів;

К – сума цін товарів, проданих у кредит;

ВР – взаємні розрахунки;

О – число оборотів однойменної грошової одиниці .

Міра вартості – одиниця виміру, яка використовується людьми для встановлення ціни на товари і послуги та запису зобов`язань. Коли ми виміряємо й реєструємо вартісне відображення будь-якого економічного параметру в якості одиниці розрахунку, ми також використовуємо гроші.

Засоби утворення скарбів і нагромадження - особливий засіб, який використовується людьми для переносу купівельної спроможності із сьогодення в майбутнє. В сучасній економіці засобами накопичення використовують не тільки гроші, а й акції, облігації, нерухомість, витвори мистецтва та інше. Під терміном багатство розуміється сукупність всіх засобів накопичення, включаючи як гроші та і інші види активів.

Засіб платежу – виявляється у зв`язку з потребою продажу товарів і послуг при відкладені платежу і викликається різницею в часі виробництва і реалізації ряду товарів або ж необхідністю купівлі товарів за відсутності наявних грошей. У даному разі продавець виступає як кредитор, а покупець, як боржник.

Світові гроші – викликані розширенням торгово-грошових відносин за межі національних ринків і використовуються головним чином як засіб платежу. Виконують функцію загальної матеріалізації суспільного багатства. Ця властивість виявляється, коли видаються зовнішні предмети, переміщуються нагромаджені багатства (золоті запаси в іноземні банки), сплачуються воєнні контрибуції.

Для визначення ступені полегшення, з якою різні види активів можуть бути перетворені в прийнятий в економіці засіб обігу, економісти використовують поняття ліквідності. Ліквідність - це легкість, з якою той чи інший вид активів може бути перетворений в прийнятий в економіці засіб обігу.


Види грошей:

• Товарні гроші – це гроші, які володіють внутрішньою цінністю. Внутрішня цінність використовується по відношенню до тих грошей, які будуть мати цінність і тоді, коли вони не використовуються в якості грошей (наприклад, золото, срібло). Коли в економіці використовують в якості грошей золоті монети (або паперові гроші, які можуть по перший вимозі обмінюватися на золото), існує золотий стандарт.
  
• Декретовані (паперові) гроші – це гроші, які не мають внутрішньої цінності і вводяться в обіг згідно розпорядження уряду.
  
• Готівкові гроші – це банкноти та монети, які знаходяться в обігу і обслуговують населення, його споживчі інтереси.
  
• Безстрокові депозити – це засоби, які знаходяться на банківських рахунках, власник яких використовує їх за допомогою виписки чеків.
  
• Кредитна картка – це не засіб платежу, а лише засіб його відстрочки.
  

4. Зовнішнім проявом інфляції є тотальне зростання цін. Швидкість зростання цін визначається індексом цін.

5. Інфляція – це процес, який проявляє себе в систематичному переповнені каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення.

Розрізняють слідуючи види інфляції:

• Повзуча – така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа (наприклад, 5%) і проявляється у незначному зростанні цін.
  
• Галопуюча – це така інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно і супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері і набуває хронічного характеру.
  
• Гіперінфляція – надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокуванню гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів. Гроші починають втрачати свої функції.
  

6. Інфляція призводить до негативних наслідків, серед яких: знецінення заощаджень, зменшення рівня споживання, по­глиблення майнової нерівності, зникнення стимулів до продуктив­ної праці, гальмування технічного прогресу, втрата цінами ре­гулюючої ролі, необхідність переходу до адміністративних ме­тодів регулювання економіки.

7. До стратегічних антиінфляційних заходів належать:

• обмеження кількості грошей в обігу через жорстку державну політику в цій сфері, послаблення інфляційного очікування за умови зростання довіри населення до дій уряду і підприємців;
  

• скорочення дефіциту бюджету; протидія зовнішнім інфляційним впливам; підвищення курсу валюти. До тактичних антиінфляційних заходів належать : збільшення рівня товарності господарств, роздержавлення економіки; стимулювання імпорту; обмеження ліквідності грошей.
  

8. Основним змістом грошової політики держави є регулю­вання кредитів і грошової маси.

9.Ринок кредитів являє собою особливу сферу відносин між домашніми господарствами, підприємцями, державою та іноземними грома­дянами як постачальниками і споживачами кредитних ресурсів.

10. Ринок кредитів характеризується двома важливими фактора­ми: попитом на гроші та пропозицією грошей. У свою чергу, попит на гроші формується під впливом: рівня економічної активності, потреб у інвестиціях, балансу державного бюджету.

11. Пропозиція грошей визначається : емісійною політикою держави, активністю комерційних банків, купівлею-продажем цінних паперів центральним банком, рухом валюти з країни в країну.

12. Інструментом кредитної та грошової політики є банківська система - сукупність фінансово-кредитних установ із специфічною підпорядкованістю та розподілом функцій між ними.

ІЗ. Грошова політика може здійснюватись або за кейсіанським, або за монетариським підходом.

14. Фінанси – сукупність економічних відносин, пов`язаних з системою творення та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного відтворення. Вони включають лише ті відносини, які стосуються процесу утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів. Суб`єктами фінансових відношень виступають: підприємства, організації, державні органи управління, держава в цілому й населення країни. Фінанси обслуговують кругообіг та оборот виробничих фондів у грошовій, виробничій і товарній формах, а також охоплюють широкий спектр податкових платежів населення, позики, лотереї, вклади в ощадбанки тимчасово вільних грошей.

15 .Суть фінансів концентровано виражена у виконанні ними таких функцій:

• акумулювання грошових коштів у конкретних видах цільових фондів (розподільча функція). Об`єктами дії розподільчої функції фінансів виступає грошова форма валового суспільного продукту і частина національного багатства.
  

а) утворюють первинні доходи у вигляді прибутку, нарахування на соціальне страхування, утворення резервних і страхових фондів в заміщення вартості спожитих засобів виробництва;

б) забезпечують загальнодержавні потреби, формуються ресурси на утримання і розвиток невиробничої сфери, розподіл національного доходу.

• Контрольна функція передбачає здійснення перевірки дотримання підприємствами та організаціями порядку акумулювання та використання фондів грошових ресурсів суспільного призначення та виконання фінансових зобов`язань перед державою.
  
• Стимулююча функція покликана підвищувати ефективність використання факторів виробництва з метою піднесення продуктивності праці і якості продукції.
  

16. Суб`єктами фінансових відношень є :

Фінанси підприємств , організацій і галузей народного господарства це система економічних відносин, яка пов`язана з формуванням і розподілом грошових доходів і нагромаджень, утворенням і використанням фондів грошових коштів, за допомогою яких забезпечуються поточна господарська діяльність , виробничий і соціальний розвиток.

Загальнодержавні фінанси (фінанси держави) – це система грошових фондів, які має держава і які спрямовуються на фінансове забезпечення її функцій: управління, оборону, соціальні гарантії, охорону навколишнього середовища тощо. Державний бюджет – система грошових відносин, яка виникає між державою і суб`єктами фінансових відношень, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб; це щорічний баланс надходжень і видатків , який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності.

Фінанси населення – це грошові фонди, які утворюються у жителів країни з надходжень, отриманих від трудової, господарської та іншої діяльності і які спрямовуються на примноження їх власності та підвищення добробуту.

17. Фінансова система включає в себе сукупність різних форм організації фінансових відношень між державою та суб`єктами фінансової системи. Фінансова система України побудована за трирівневим принципом, складовими якої є:

а) фінанси підприємств, організацій закладів до яких входять: фінанси підприємств , що функціонують на комерційних засадах, фінанси організацій і закладів сфер некомерційної діяльності, фінанси громадських об`єднань і організацій;

б) фінанси населення до яких входять :страхування, соціальне страхування, особисте страхування, майнове страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків;

в) державні фінанси , до складу яких входять: державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит.