Про психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області

Вид материала

Документы

Содержание Голова науково-методичної ради А. М. Старєва Організаційно-методичні аспекти П. Матвієнко, доктор Про організацію та проведення

Подобный материал:

• Регіональна Програма розвитку внутрішньої торгівлі у Миколаївській області на період, 511.14kb.
• Психолого-педагогічні засади виховання І розвитку обдарованих дітей (лекція), 294.05kb.
• Зміст порядок денний Порядок роботи науково-методичної ради Здоров’я дітей – пріоритетна, 646.45kb.
• Т. О., Яресько К. В. Методологія педагогіки: багатовимірний аспект розгляду постановка, 111.36kb.
• Укра ї н а южноукраїнська міська рада, 65.86kb.
• І. Аналіз роботи районного методичного об’єднання вчителів світової літератури у 2010-2011, 150.18kb.
• Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.
• Відділення змісту корекційної та інклюзивної освіти, 17.56kb.
• Підготовка студентів до професійної діяльності у галузі корекційної педагогіки, 53.34kb.
• Про стан виконання Програми розвитку системи освіти Богуславського району на 2008-2012, 145.34kb.

Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Секретар Л. В. Джумська


Про організаційно-методичні

аспекти атестації педагогічних

працівників


Час стрімко біжить уперед, наше життя набирає нових обертів, змінюється законодавство, політика та економіка держави, вимоги до нового покоління, конкурентоспроможності молоді в подальшому житті, виникає необхідність отримання гідної освіти, що у свою чергу підвищує вимоги до педагога в системі освіти.

Із 30 грудня 2010 року набуло чинності нове Типове положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), затверджене наказом МОН України від 06.10.10 № 930 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 14.12.10 № 1255/18550. Завдяки новим нормам, уведеним до цього Типового положення, у педагогічних працівників з`явилася мотивація до безперервного підвищення своєї кваліфікації, що сприятиме вдосконаленню якості освіти та підвищенню статусу педагога.

Проведення атестації педагогічних працівників за новим Типовим положенням спонукатиме їх до безперервного підвищення кваліфікації, а також забезпечить проведення атестації на засадах демократизму, відкритості та колегіальності, доброзичливого ставлення до педагогічних працівників, об`єктивного вивчення їх педагогічної діяльності.

У зазначеному Типовому положенні врегульовано порядок проведення атестації педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних установ і закладів післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

У цьому документі також визначено:

• критерії відповідності педагогічних працівників посадам, які вони займають;
  
• вимоги до рівня освіти педагогічних працівників;
  
• вимоги до рівня професійної підготовки та кваліфікації педагогічних працівників при присвоєнні їм кваліфікаційних категорій і педагогічних звань;
  
• основні принципи атестації педагогічних працівників;
  
• порядок створення атестаційних комісій та їх повноваження;
  
• строки проведення атестації;
  
• умови збереження кваліфікаційних категорій і педагогічних звань при переході педагогічних працівників на роботу з одного навчального закладу до іншого;
  
• порядок оскарження рішень атестаційних комісій.
  

У новому Типовому положенні передбачено позиції, які істотно відрізняють його від попереднього, зокрема такі:

• запровадження норм, спрямованих на захист трудових та соціальних прав педагогічних працівників;
  
• заохочення педагогічних працівників до професійного зростання;
  
• диференціація рівня оплати праці педагогічних працівників;
  
• введення норм, відповідно до яких за педагогічними працівниками зберігаються присвоєні їм кваліфікаційні категорії.
  

Також скасовано норму, яка надавала можливість педагогічному працівнику відмовитися від проходження чергової атестації, оскільки статтею 27 Закону України «Про загальну середню освіту» та статтею 32 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено, що атестація педагогічних працівників є обов`язковою і здійснюється, як правило, раз у 5 років. Скасовано також «протокольну атестацію», яка надавала змогу атестаційним комісіям атестувати педагогічних працівників за спрощеною процедурою – без вивчення їх професійної діяльності в міжатестаційний період, а інколи навіть уникаючи проведення засідання атестаційних комісій.

Новим Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист» музичним керівникам та інструкторам із фізичної культури дошкільних навчальних закладів.

Нововведенням є також норма, відповідно до якої присвоєне педагогічне звання не втрачає своєї чинності протягом усього періоду роботи педагогічного працівника, оскільки педагогічне звання присвоюється за багаторічну працю, досягнення значних результатів у роботі.

Акцентуємо увагу на тому, що порівняно з попереднім Типовим положенням кардинально змінено критерії оцінювання роботи педагогічних працівників при присвоєнні їм кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, зокрема введено нові вимоги до визначення рівня їх кваліфікації. Якщо раніше присвоєння кваліфікаційної категорії в більшості випадків залежало від стажу роботи працівника на педагогічній посаді, то нині – від якості його роботи, яка визначається за результатами ґрунтовного аналізу професійної діяльності цих педагогічних працівників.

У новому Типовому положенні чітко визначено вимоги до педагогічних працівників для присвоєння їм певної кваліфікаційної категорії. Наприклад, для присвоєння вищої кваліфікаційної категорії педагогічний працівник має:

• відповідати вимогам, установленим для працівників із кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії»;
  
• володіти інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовувати та поширювати в професійному середовищі;
  
• володіти широким спектром стратегії навчання;
  
• уміти продукувати оригінальні, інноваційні ідеї, застосовувати нестандартні форми проведення навчальних занять;
  
• активно впроваджувати форми і методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів;
  
• вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.
  

На відміну від попереднього Типового положення у новому визначено, що присвоєння кваліфікаційної категорії за результатами атестації здійснюється послідовно (раніше присвоєння кваліфікаційних категорій здійснювалося непослідовно, скажімо, працівник, який мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ категорії», міг атестуватися на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», минаючи при цьому кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії»; спостерігалися випадки, коли кваліфікаційна категорія присвоювалася працівнику, педагогічна діяльність якого неповною мірою відповідала встановленим нормам).

Також передбачено, що позачергова атестація може проводитися не раніше, як через три роки після присвоєння попередньої кваліфікаційної категорії.

Водночас нове Типове положення передбачає і деякі винятки з цієї норми. Зокрема педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад із базових навчальних предметів; переможців ІІІ етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів; переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, учені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без дотримання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Вирішено питання щодо збереження кваліфікаційних категорій (тарифних розрядів) при переході педагогічних працівників на роботу з одного до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти за наявності в працівників відповідної фахової освіти.

Урегульовано також порядок збереження кваліфікаційних категорій, присвоєних за результатами попередньої атестації, за педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після переходу на посаду методиста, але не пізніше ніж через два роки.

Необхідно зауважити, що кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), присвоєні за результатами попередніх атестацій, зберігаються протягом строку, на який вони були присвоєні, а педагогічні звання, присвоєні раніше, вважаються такими, що присвоєні безстроково.

Зауважимо, що Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти введено в навчальний процес курсів підвищення кваліфікації лекції з вивчення норм, які містяться в новому Типовому положенні, зокрема щодо критеріїв оцінювання рівня кваліфікації педагогічного працівника для встановлення його відповідності займаній посаді та для присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань, порядку та строків проведення атестації, оскарження рішень атестаційних комісій тощо.

Також слід зауважити, що з метою захисту трудових прав учителів та викладачів, які мають навантаження з кількох предметів, передбачено, що вони атестуються лише з того предмета, який викладають за спеціальністю. Необхідною умовою при цьому є обов’язкове підвищення кваліфікації з тих навчальних дисциплін, які вчитель викладає (п. 3.20 Типового положення).

Спираючись на Типове положення про атестацію педагогічних працівників, згідно з яким педагогічним працівникам надано право самостійно обирати форми підвищення своєї кваліфікації, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти передбачає проведення курсів підвищення кваліфікації за різними формами навчання: очною (курси загальної підготовки, проблемні, тематичні, тренінгові, експедиції), очно-заочною, очно-дистанційною, стажування, проходження навчання за основним місцем роботи (відповідно до клопотань, наданих органами управління освітою).

В інституті також запроваджено курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи при цьому різні форми навчання, які органічно взаємоузгоджуються з процедурою атестації педагогічних працівників і задовольняють різноманітні професійні запити освітян із максимальним урахуванням умов праці кожного.

У 2011 році планом-графіком підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів області на 2011 рік, затвердженим наказом управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації (від 03.12.10 № 907), заплановано і проводитимуться курси за такими напрямами: фізика та математика, російська мова та світова література, музичне мистецтво та художня культура, географія та економіка, біологія та екологія, історія, етика, правознавство, фізична культура та Захист Вітчизни, фізична культура для тренерів ДЮСШ, хімія та біологія, фізика та астрономія.

Станом на 31 березня 2011 року навчанням охоплено близько 300 осіб.

Протягом 2011 року триватимуть різноманітні форми охоплення підвищенням кваліфікації педагогічних працівників.

Практикуються на замовлення освітніх установ також короткотермінові (тижневі), позапланові курси підвищення кваліфікації для спеціалістів певних спеціалізацій, які не віднесені до статусу педагогічних працівників (тренери ДЮСШ, медичні сестри, практичні психологи ДЮСШ та ін.).

В Інституті запроваджено надання освітніх послуг шляхом очно-дистанційного навчання з урахуванням вимог кредитно-модульної системи, новітніх засобів електронного діагностування професійної компетентності працівників, які можуть урахувати різноманітні професійні запити освітян і забезпечити можливість в отриманні якісної освіти та доступу до освітніх ресурсів незалежно від місця роботи. Працівниками МОІППО враховано можливість одержання додаткових освітніх послуг педагогічними працівниками відповідно до їх основного фаху (поєднання очної, очно-заочної форм).

З метою економії коштів, а також дотримання бюджетного законодавства вивчається питання щодо укладання угод між відділами (управліннями) освіти райдержадміністрацій (міських рад) та Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського про організацію проведення педагогічної практики студентами випускних курсів на період підвищення кваліфікації в системі післядипломної педагогічної освіти.

Завдяки зазначеним змінам, нове Типове положення стане кроком до створення в країні системи публічної атестації педагогічних працівників, у яких з’явиться можливість і мотивація до безперервного підвищення кваліфікації, що, у свою чергу, призведе до вдосконалення якості освіти та підвищення статусу вчителя.

Організаційно-методичні аспекти

атестації педагогічних кадрів


Із досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Первомайської райдержадміністрації


«Кіномитці високо шанують нагороду «Оскар», бо вона – результат оцінки професіоналами. Напевне, саме тому ми так відповідально готуємося до кожної атестації».

П. Матвієнко, доктор

педагогічних наук.


Проблема розвитку особистості педагога, його професійної компетентності завжди знаходиться в полі зору методичної служби відділу освіти Первомайської райдержадміністрації.

Вирішити цю проблему допомагає створення різнорівневої адресної моделі методичної роботи (внутрішньошкільна методична робота, міжшкільні предметні методичні об’єднання, що працюють на базі шкіл – ресурсних центрів округів, районні методичні об’єднання і постійно діючі семінари) та атестація педагогічних кадрів, яка є фактором виявлення рівня професіоналізму педагогічного працівника, якості організованого ним навчально-виховного процесу і дієвим засобом професійного зростання.

Спираючись на Положення про районний методичний кабінет, яке одним із напрямів діяльності методичної служби визначило «участь у роботі атестаційних комісій, надання … оцінки якості навчально-виховної роботи педпрацівників, що атестуються» (п. 3.2.7.), Первомайський РМК щороку складає план роботи з проведення атестації, що передбачає організаційний та науково-методичний супровід атестації педагогів і включає три етапи: підготовчий, основний та підсумковий.

Як відомо, реалізація атестації можлива за дотримання певних умов (нормативно-правових, змістовно-цільових, організаційно-процесуальних тощо). Тому головним завданням РМК на першому – підготовчому – етапі є її інформаційно-методичне забезпечення: проводяться інструктивно-методичні наради заступників директорів шкіл із навчально-виховної роботи та директорів шкіл І-ІІ ступенів, консультації для завідуючих ДНЗ на теми: «Технологія атестації педагогічних працівників», «Вивчення системи роботи педагога, який атестується» або семінари-практикуми для директорів шкіл (голів шкільних атестаційних комісій) на тему «Робота з кадрами під час атестації»; створюється інформаційний банк даних про педагогічних працівників, які проходять атестацію в поточному навчальному році; надається допомога педагогам, атестація яких здійснюється атестаційними комісіями другого рівня, у складанні індивідуальних планів проходження атестації та оформленні карт успішності вчителя (у них педагог здійснює самоаналіз результативності підвищення кваліфікації в міжатестаційний період і роботи з обдарованими учнями).

Технологія організаційно-методичного супроводу методкабінетом атестації педагогів на основному етапі передбачає:

• вивчення професійної діяльності педагогічних працівників (ознайомлення працівників РМК із системою роботи педагогів, закріпленими за ними районними атестаційними комісіями, шляхом використання методів спостереження, співбесіди, анкетування, вивчення документації, аналізу статистичних даних);
  
• створення умов для здійснення неперервної освіти (проходження курсів підвищення кваліфікації, участь у роботі міжшкільних і районних предметних методичних об’єднань, творчих груп, семінарів-практикумів, тренінгів тощо);
  
• проведення системи заходів, спрямованих на поширення продуктивного педагогічного досвіду (творчі звіти та портрети, майстер-класи, захист творчого портфеля, методичні бенефіси, презентація портфоліо, участь у фахових конкурсах, педагогічних виставках тощо);
  
• підготовка педагогами, які атестуються на присвоєння педагогічного звання «учитель-методист», у співпраці з працівниками районного методичного кабінету методичних розробок (зокрема, протягом 2008 – 2010 років узагальнено й розглянуто на засіданні ради РМК досвід роботи вчителя математики Коваленко Т. В. «Розвиток творчого потенціалу учнів шляхом використання методів проблемного навчання», учителя початкових класів Богдан С. В. «Розвиток мислення учнів початкової школи шляхом використання елементів проблемного навчання», учителя української мови і літератури Козаченко А. П. «Урок позакласного читання – одна із складових формування читацької культури учнів»).
  

На підсумковому етапі атестації працівники РМК беруть участь у заключному засіданні атестаційної комісії при відділі освіти і голосуванні. Крім того, методичний кабінет здійснює аналіз перебігу атестації педагогів протягом навчального року та взаємодії учасників атестаційного процесу з метою вдосконалення процедури атестації в майбутньому (так, у травні 2011 року на засіданні ради РМК планується розгляд питання «Науково-методичний супровід атестації педагогів у загальноосвітніх навчальних закладах району»), інформує педагогічну громадськість про підсумки атестації (така інформація в цьому навчальному році буде розміщена на сайті відділу освіти), поповнює інформаційний банк перспективного досвіду новими адресами.

У зв’язку з набранням чинності наказу МОН України від 30 грудня 2010 року № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» методичний кабінет спільно з відділом освіти в січні-лютому 2011 р. провели інструктивно-методичні наради заступників директорів шкіл із навчально-виховної роботи, директорів ЗНЗ і завідуючих ДНЗ. До відома керівників освітніх установ доведено листи МОНУ «Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників» (від 06.01.11 №1/9-6) і «Про застосування деяких норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників» (від 22.02.11 №1/9-118). Із учасниками нарад опрацьовано норми нового Типового положення про атестацію педагогічних працівників та новий алгоритм роботи атестаційних комісій. Для новопризначених директорів шкіл і заступників директорів шкіл із навчально-виховної роботи проведено консультації щодо складання характеристики діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період та оформлення атестаційних листів.

Створена модель організаційно-методичного супроводу атестації педагогічних працівників дає змогу підвищувати їх професійну майстерність, пропагувати кращий досвід роботи, забезпечує усвідомлене включення педагогів, які атестуються, в оцінку своєї праці, і погодженість дій атестаційних комісій першого та другого рівнів.

Разом із тим ми розуміємо, що робота РМК щодо проведення атестації потребує модернізації: на часі створення системи психолого-методичного супроводу атестації і системи моніторингу результативності післядипломної педагогічної освіти в міжатестаційний період, упровадження нових технологій атестації педагогів, які базуються на педагогічній кваліметрії.

Про організацію та проведення

атестації педагогічних працівників


Із досвіду роботи методичного

кабінету відділу освіти

Веселинівської райдержадміністрації


Атестація педагогічних кадрів – одне з найважливіших і найскладніших управлінських та методичних питань. Атестація є суттєвим моментом як у діяльності керівника закладу освіти, усього педагогічного колективу, так і кожного педагогічного працівника, який прагне до самовдосконалення, самоствердження, до більш високого посадового статусу. Тому атестацію ми розглядаємо як складову частину педагогічної та управлінської діяльності закладу і відділу освіти, яка здійснюється протягом усього навчального року.

Атестація – це комплексне оцінювання рівня кваліфікації, педагогічного професіоналізму та результативності діяльності педагогів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, методистів РМК.

Обов'язковою умовою організації та проведення атестації педагогічних працівників є суворе дотримання законодавчих та нормативних вимог, об'єктивність в оцінюванні діяльності педагога, неформальний підхід до проведення атестації.

Атестація педагогічних працівників у закладах освіти Веселинівського району проводиться відповідно до ст. 49 Закону України «Про освіту» та регулюється Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Міністерством освіти та науки України від 06.10.10 № 930.

Багаторічний досвід свідчить, що атестація відіграє основну роль у становленні, згуртуванні та вихованні колективу. Під час атестації вивчаються професійні якості вчителя, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури; активізується творча професійна діяльність педагогічного працівника; відбувається стимулювання до безперервної фахової та професійної освіти; підвищується відповідальність педагогічних працівників за результати навчання і виховання учнів.

Атестація спрямована на оцінку досягнень педагогічного працівника в його діяльності, заохочення (у тому числі матеріальне) його успіхів у справі освіти, виховання і розвитку учнів.

Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень навчально-виховного процесу в закладі освіти може бути як позитивним, так і негативним.

Позитивний – можливий за умови суворого дотримання всіх нормативних вимог щодо організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів.

Негативний – можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації, що призводить до конфліктів у педагогічному колективі та внаслідок цього відволікає педагогічний колектив від безпосередньої роботи, до з'ясування міжособових відносин. Цей вплив відповідно ускладнює, гальмує і знижує рівень навчально-виховного процесу, ускладнює відносини в колективі.

Успішне проведення атестації залежить від чіткості, конкретності організаційних заходів, підготовки розпорядчих документів, наказів, планів.

Починаємо атестацію педагогів із планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму під час організації та проведення атестації, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, які дозволяють об'єктивно оцінювати того, хто атестується.

У ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників дотримуємося таких положень:

• підготовка, проведення атестації, а також її результати спрямовані на утвердження високої ролі вчителя, підвищення його авторитету в колективі освітнього закладу, серед колег, учнів, вихованців та їх батьків;
  
• усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації обов’язково є доступними для педагогів, які атестуються; з порядком і терміном проведення атестаційної експертизи намагаємося ознайомити педагогів заздалегідь; інформаційні матеріали та Типове положення розміщуємо на стенді;
  
• роботу атестаційної комісії спрямовуємо на виявлення успіхів і прорахунків у педагогічній діяльності, які виявляються в розумінні педагогом цілей освіти на сучасному етапі.
  

Атестація педагогічних працівників може виконати покладену на неї функцію лише за умови включення її, з одного боку, у систему управлінської діяльності та, із іншого боку, у систему методичної роботи, спрямованої на забезпечення розвитку творчої ініціативи, підвищення рівня професійної майстерності та якості педагогічної праці.

Атестацію розглядаємо як складову діяльності педагогічного колективу, яка проводиться протягом усього навчального року. Виходячи з цього, робота з педагогічними кадрами відображена в річному плані навчального закладу, у якому:

• відображено результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами щодо підвищення їх професійної майстерності.;
  
• указано кількісні та якісні показники стосовно кваліфікаційних рівнів педагогічних працівників;
  
• визначено завдання, пов'язані зі забезпеченням підвищення рівня професійної компетенції педагогів.
  

Забезпечення належного інформаційного супроводу дає змогу підвищити діяльність атестаційних комісій і методичних служб усіх рівнів.

Щорічно відділом освіти райдержадміністрації видається наказ щодо проведення атестації педагогічних працівників в поточному навчальному році та затверджується план заходів з підготовки і проведення атестації педагогічних працівників установ і закладів району.

Заходи передбачають:

• внесення змін і доповнень до складу атестаційної комісії при відділі освіти райдержадміністрації;
  
• видання наказу «Про атестацію педагогічних працівників освітніх закладів району»;
  
• збір списків педагогічних працівників, які атестуються в поточному навчальному році;
  
• уточнення списків учителів на встановлення вищої кваліфікаційної категорії та присвоєння звання;
  
• проведення інструктивної наради з керівниками закладу та «Університету знань» для заступників директорів із питання атестації;
  
• формування експертної групи;
  
• складання графіку відкритих уроків, позакласних та методичних заходів, творчих звітів учителів, які атестуються;
  
• рецензування та подання матеріалів на розгляд науково-методичної ради МОІППО вчителів, які претендують на присвоєння педагогічного звання;
  
• організація творчих звітів учителів, які атестуються, на засіданнях районних методичних об’єднань;
  
• участь учителів району в майстер-класах (протягом року), «Ярмарці педагогічних ідей» та «Вернісажі творчих ідей» (представлення досвіду роботи вчителів за номінаціями), участь у «Панорамі творчих уроків» (протягом року);
  
• виставка творчих звітів, буклетів, брошур та інших матеріалів у шкільних методичних кабінетах та в районному методичному кабінеті;
  
• залучення вчителів, які атестуються, до участі у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року»;
  
• видання методичних рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів району методистами РМК: «Як успішно пройти атестацію», «Рекомендації щодо проведення атестації педагогічних працівників у закладах освіти», надання групових та індивідуальних консультацій новопризначеним керівникам навчальних закладів «Основні вимоги щодо ведення атестаційної документації»;
  
• видання наказу «Про підсумки атестації педагогічних працівників навчальних закладів району»;
  
• засідання районної атестаційної комісії за планом (тричі на рік).
  

Порядок здійснення атестації

в навчальних закладах Веселинівського району


Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення «зрізів навчальних досягнень учнів», контрольних робіт, тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в навчальних закладах із урахуванням думок батьків та учнів.

Атестація в закладах освіти є неперервним процесом, яка розпочинається у вересні з моменту опублікування наказу по відділу освіти райдержадміністрації та наказу по школі «Про створення атестаційної комісії» і завершується у квітні поточного навчального року. Завершення атестації поточного навчального року є початком атестації нового складу педагогічних працівників у наступному. Тому атестацію розглядаємо як складову діяльності педагогічного колективу протягом усього навчального року.

Атестацію педагогічних працівників проводимо в три основні періоди. На першому підготовчому періоді члени педагогічного колективу ознайомлюються з основними атестаційними умовами й вимогами, що сприяє узгодженню громадської думки, запобігає майбутнім конфліктам. Із цією метою проводяться інструктивно-методичні наради, засідання методичних об’єднань, профспілкові збори, виготовляються спеціальні стенди, формується атестаційні комісії.

Протягом другого періоду здійснюється оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників за двома комплексними показниками – узагальненими підсумками діяльності й експертною оцінкою практичної діяльності. За першим показником учитель має право представити творчий звіт, науково-методичну чи дослідно-експериментальну роботу. Другий показник включає оцінку адміністрації школи, шкільного і районного методичного об’єднань, учнів і батьків, одержану на основі діагностування педагогічної діяльності, уточненого і скорегованого атестаційною комісією. Керівниками шкільних і районних методичних об’єднань розроблені анкети для оцінювання діяльності педагогічного працівника адміністрацією закладу, колегами по роботі, батьками учнів, учнями, членами методичного об’єднання. Розроблений зразок плану індивідуального проходження атестації педагогічного працівника, картка методичної роботи педагогічного працівника та методиста РМК (Додатки 1 – 10).

На третьому заключному етапі здійснюється фіксація результатів роботи вчителя, установлюється кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.

Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов’язковою та здійснюється, як правило, один раз на п’ять років.

Глибоке і всебічне вивчення, узагальнення, об’єктивне оцінювання результатів професійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховного процесу, баченню перспективи подальшого розвитку закладу.

Заслухавши та обговоривши інформацію щодо організаційно-методичних аспектів атестації педагогічних працівників,

методична рада вирішила:

1. Узяти до відома інформацію Бєлової І. М., Джумської Л. В., Бірюкової О. В., Мігдаль Л. П. стосовно новацій у порядку проведення атестації педпрацівників.
   

2. Визнати ефективною роботу МОІППО та відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міських рад) щодо застосування норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників.