Про психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області

Вид материала

Документы

Содержание Голова науково-методичної ради А. М. Старєва Склад вибіркової сукупності учасників Аналітичні матеріали Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53, 10 робіт Миколаївська ЗОШ Аналітичні матеріали Миколаївська ЗОШ Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25, 10 робіт

Подобный материал:

• Регіональна Програма розвитку внутрішньої торгівлі у Миколаївській області на період, 511.14kb.
• Психолого-педагогічні засади виховання І розвитку обдарованих дітей (лекція), 294.05kb.
• Зміст порядок денний Порядок роботи науково-методичної ради Здоров’я дітей – пріоритетна, 646.45kb.
• Т. О., Яресько К. В. Методологія педагогіки: багатовимірний аспект розгляду постановка, 111.36kb.
• Укра ї н а южноукраїнська міська рада, 65.86kb.
• І. Аналіз роботи районного методичного об’єднання вчителів світової літератури у 2010-2011, 150.18kb.
• Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.
• Відділення змісту корекційної та інклюзивної освіти, 17.56kb.
• Підготовка студентів до професійної діяльності у галузі корекційної педагогіки, 53.34kb.
• Про стан виконання Програми розвитку системи освіти Богуславського району на 2008-2012, 145.34kb.

Виконання запланованих заходів науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання дасть можливість підготувати учасників навчально-виховного процесу до роботи з інклюзивними класами.

Таким чином, через залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до інклюзивної форми навчання мають активізуватися творчі ресурси дітей, педагогів та батьків, що сприятиме взаємозбагаченню та посиленню особистісного потенціалу кожного з учасників навчально-виховного процесу.

Заслухавши й обговоривши доповіді Нор К. Ф., к.п.н., завідувача кафедри педагогічної та психологічної освіти МОІППО, Пінюгіної К. О., завідувача лабораторії практичної психології і соціальної роботи МОІППО та Ляхової В. П., практичного психолога лабораторії практичної психології і соціальної роботи, старшого викладача кафедри педагогічної та психологічної освіти МОІППО з питання «Психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області»,


методична рада рекомендує:

1. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (лабораторії інклюзивної освіти МОІППО):
   

1. Розробити модель науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання.
   
2. Визначити експериментальні майданчики з метою апробації моделі науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання.
   
3. Створити сторінку «Інклюзивна освіта» на порталі МОІППО для педагогів, батьків та громадськості.
   
4. Організувати надання консультативної допомоги керівникам навчальних закладів, педагогічним працівникам і батькам.
   
5. Розробити та включити у зміст курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників спецкурси із проблем інклюзивного навчання.
   

2. Кафедрі педагогічної та психологічної освіти МОІППО:
   
   1. Провести комплекс тренінгів для ознайомлення учасників із основними аспектами становлення інклюзивної освіти в м. Миколаєві та області та з механізмами відстоювання прав дітей із особливими потребами на доступ до якісної освіти (для представників громадських організацій інвалідів, міських та районних відділів освіти, працівників шкіл у пілотних районах області, залучених засобів масової інформації).
      
   2. Провести Skype-конференції та виїзні консультації в пілотних районах області.
      
   3. Підготувати інформаційно-методичні матеріали, оригінал-макети соціальної реклами для використання в інформаційних кампаніях у пілотних регіонах.
      
   4. Створити і розповсюдити в пілотних регіонах навчально-методичний фільм «Школа, відкрита для всіх» (із досвіду виконання партнерської програми впровадження інклюзивного навчання в Білоцерківській ЗОШ І – ІІ ступенів № 20).
      
   5. Забезпечити інформаційний супровід проекту.
      
   6. Активізувати громадськість щодо впровадження інклюзивної освіти шляхом проведення творчого учнівського конкурсу «Я і моя школа».
      

3. Лабораторії практичної психології і соціальної роботи МОІППО:
   
   1. Здійснювати координацію діяльності працівників психологічної служби закладів, у яких упроваджується інклюзивне навчання.
      
   2. Надавати методичну та консультативно-роз’яснювальну допомогу з проблем упровадження інклюзивної освіти.
      

4. Методистам, які відповідають за психологічну службу району (міста), практичним психологам і соціальним педагогам:
   
   1. Формувати професійну компетентність із питань упровадження інклюзивної освіти.
      
   2. Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з проблем інклюзивного навчання серед батьківської громадськості.
      
5. Відділам (управлінням) освіти райдерж-адміністрацій (міських рад), районним (міським) методичним кабінетам (центрам):
   
   1. Забезпечити проходження проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів області з питань упровадження інклюзивної освіти на базі МОІППО.
      

Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Секретар Л. В. Джумська


Про результати моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів області


Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані допомагати предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти, завдяки яким активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня.

Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Політика держави у сфері художньо-естетичної освіти регламентується Конституцією України; Законом України «Про загальну середню освіту»; Національною доктриною розвитку освіти; Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»; Концепцією загальної середньої освіти; Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти; Державним стандартом початкової загальної освіти; Державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи; Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та комплексною програмою художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах тощо.

Шкільна мистецька освіта – це ядро системи художньо-естетичного виховання. Особливістю шкільної художньо-естетичної освіти є її неперервність, наскрізність та наступність. Безпосереднє здійснення завдань художньо-естетичної освіти й виховання залежить від учителя, рівня і якості його кваліфікації.

На виконання Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 16.06.09 № 524, наказу Міністерства освіти і науки від 22.10.10 № 995 «Про проведення моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів», відповідно до листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 01.11.10 № 1.4/18-4166 щодо здійснення моніторингового дослідження та з метою покращення якості художньо-естетичної освіти учнів початкової школи, створення ефективного освітнього середовища та оптимальних умов для підвищення рівня мистецької освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, у період із 23 листопада по 25 грудня 2010 року Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти було здійснено моніторинг якості художньо-естетичної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах області.

Учасниками дослідження були вчителі музичного та образотворчого мистецтв, які викладають у 4-х класах, керівники загальноосвітніх навчальних закладів та учні 4-х класів.


Склад вибіркової сукупності учасників

моніторингового дослідження


(керівники загальноосвітніх навчальних закладів області, учителі музики та образотворчого мистецтв, які викладають у 4-х класах)

1. Миколаївські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 3, 10, 16, 20, 22, 24, 26 Миколаївської міської ради.
   
2. Вознесенські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 2, 5, 10 Возне-сенської міської ради.
   
3. Первомайські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 1, 6, 17 Перво-майської міської ради.
   
4. Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Арбузинської районної ради.
   
5. Семенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Арбузинської районої ради.
   
6. Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської районної ради.
   
7. Кашперомиколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської районної ради.
   
8. Комісарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березанської районної ради.
   
9. Миролюбівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Братської районної ради.
   
10. Лепетиська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березнегуватської районної ради.
    
11. Новоукраїнська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березневу-ватської районної ради.
    
12. Федорівська ЗОШ І-ІІ ступенів Врадіївської районної ради.
    
13. Дмитрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Вознесенської районної ради.
    
14. Жовтнева ЗОШ І-ІІ ступенів Доманівської районної ради.
    
15. Ольгопольська ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецької районної ради.
    
16. Возсіятська ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецької районної ради.
    
17. Володимирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Казанківської районної ради.
    
18. Миколо-Гулаківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Казанківської районної ради.
    

№	Назва ЗНЗ	Предмет	Кількість учасників	Дата прове-дення	Інструктор (член робочої групи)
1.	Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Миколаївської міської ради	Образо-творче мистецтво	10	23.11.10	Крик Д. О.
2.	Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 Миколаївської міської ради	Образо-творче мистецтво	10	23.11.10	Даниленко Р. В.
3.	Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53 Миколаївської міської ради	Музичне мистецтво	10	23.11.10	Кібалова Т. В.
4.	Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 Миколаївської міської ради	Музичне мистецтво	10	23.11.10	Кулешова О. А.
5.	Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Очаківської районної ради	Образо-творче мистецтво	6	24.11.10	Крик Д. О.
6.	Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Очаківської районної ради	Музичне мистецтво	6	24.11.10	Кібалова Т. В.
7.	Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської районної ради	Музичне мистецтво	6	26.11.10	Даниленко Р. В.
8.	Українківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовтне-вої районної ради	Образо-творче мистецтво	6	26.11.10	Крик Д. О.

За результатами проведеного моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надіслав до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України інформаційну довідку про проведення дослідження в області, аналітичні матеріали щодо якості виконання учнями практичної роботи з музичного мистецтва, аналітичні матеріали щодо якості виконання учнями практичної роботи з образотворчого мистецтва, анкети учнів, керівників загальноосвітніх навчальних, учителів, які викладають музичне і образотворче мистецтва у 4-х класах, зразки практичних робіт учнів.


Аналітичні матеріали

щодо якості виконання учнями

практичної роботи з музичного мистецтва

Успішність навчання значною мірою визначається рівнем оволодіння учнями загальнонавчальними вміннями і навичками, формуванням музичного (інтонаційного, образного, творчого) мислення школярів, базових художніх компетентностей у різних видах музично-творчої діяльності. У ході перевірки робіт учні показали такі результати:

На високому рівні – 13,42%

На достатньому рівні – 2 – 6,45%

На середньому рівні – 11 – 13,0 %

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53 Миколаївської міської ради та в Іванівській ЗОШ учні написали на високому та достатньому рівні, виявили знання теоретичного матеріалу, уміння висловлювати свою думку, аналізувати музичні твори, володіння вмінням розрізняти музичні Не було відповідей у 1 роботі – 3,7 %

інструменти за групами та видами оркестру, визначати національну приналежність композиторів і музичний твір за формою та жанром.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53, 10 робіт

11б. – 2

10 б. – 6

9 б. – 2

Коефіцієнт якості 10 б. – 100 %

Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

11б. – 2

10 б. – 4

Коефіцієнт якості 10,3 б. – 100 %

Це свідчить, що музичне мистецтво викладається відповідно до вимог діючої програми. Предмет викладає вчитель–фахівець. Уроки проходять в оснащених методичною, дидактичною, інформаційною базою кабінетах.

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 та Криво-балківській ЗОШ І-ІІІ ступенів учні не орієнтуються в музичних жанрах, співацьких голосах, національній приналежності композиторів, не використовують музичну термінологію; не вміють аналізувати музичний твір, що слухали на уроці, не вміють висловлювати власну думку про нього.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33, 10 робіт 6 б. – 1 5 б. – 3 4 б. – 5 1 б. – 1 Коефіцієнт якості – 4,2 б.

Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів 4б. – 2 3б. – 2 1б. – 1 0б. – 1 Коефіцієнт якості – 2,5 б.

Результати моніторингового дослідження у вище-зазначених навчальних закладах дають підставу вважати, що музичне мистецтво викладається не в системі, програма не виконується, навчально-методичне, дидактичне й технічне забезпечення викладання предмета відсутнє, учитель музичного мистецтва – не фахівець.


Аналітичні матеріали¹

щодо якості виконання учнями

практичної роботи з образотворчого мистецтва

Успішність навчання учнів із образотворчого мистецтва значною мірою визначається рівнем оволодіння учнями загальнонавчальними вміннями і навичками, рівнем художньо-образного мислення, а також рівнем базових художніх компетентностей у різних видах художньо-творчої діяльності.

У ході перевірки робіт учні показали такі результати:

– на високому рівні – 4 (12,9%);

– на достатньому рівні – 13 (6,45%);

– на середньому рівні – 7 (22,5 %);

– на початковому рівні – 7 (22,5 %).

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів №14 Миколаївської міської ради та в Українківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради учні виконали теоретичну частину та практичну роботу на високому та достатньому рівнях; виявили знання теоретичного матеріалу, знають види та жанри образотворчого мистецтва, засоби виразності, графіки та композиції, твори декоративно-прикладного мистецтва, орієнтуються в палітрі кольорів і визначають розміщення композиційного центру, розуміють та вміють виконувати тематичний пейзаж, висловлюють власну думку.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14, 10 робіт	Українківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 6 робіт
11 б. – 3	10 б. – 1
9 б. – 2	9 б. – 3
8 б. – 3	8 б – 2
7 б. – 2	7 б – 3
Коефіцієнт якості 8,9 б.	Коефіцієнт якості 7,8 б.

Це свідчить про те, що образотворче мистецтво викладається відповідно до вимог діючої програми. Предмет викладає фахівець – учитель образотворчого мистецтва. Уроки проходять в оснащених методичною, дидактичною, інформаційною базою кабінетах.

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 Мико-лаївської міської ради та Іванівській ЗОШ І-ІІІ ступенів учні не орієнтуються у видах і жанрах образотворчого мистецтва, творах декоративно-прикладного мистецтва, засобах виразності графіки та композиції, не володіють практичними навичками виконання тематичного пейзажу, не можуть висловити власну думку.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25, 10 робіт	Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 6 робіт
8 б. – 1	5 б. – 1
5 б. – 1	4 б. – 1
4 б. – 5	3 б. – 4
3 б. – 3
Коефіцієнт якості 4,2 б.	Коефіцієнт якості 3,5 б.

Результати моніторингового дослідження у вище-зазначених навчальних закладах дають підставу вважати, що образотворче мистецтво викладається не в системі, програма виконується не в повному обсязі, навчально-методичне, дидактичне, технічне оснащення викладання предмета не відповідає програмному забезпеченню, викладання образотворчого мистецтва здійснює вчитель початкових класів.

Отже, констатуючи значення художньо-естетичної освіти, яка завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому як у певно визначених історичних умовах, так і в умовах його власного самовідтворення, наголошуємо на важливості якісного викладання предметів художньо-естетичного циклу, що сприятиме формуванню нового художньо освіченого, інтелектуально й духовно розвиненого покоління українців. Нагадаємо, що основними принципами художньо-естетичної освіти є цілісність, систематичність, безперервність, тематична побудова програм. Саме тому уроки музичного, образотворчого мистецтв повинні викладати фахівці.

Нова філософія художньо-естетичного виховання потребує від системи післядипломної освіти підвищення професійної компетенції вчителя мистецьких дисциплін, яка має забезпечити мистецтвознавчий і культурологічний рівні школярів, формування високої гуманістичної культури. Завдання лабораторії художньо-естетичної освіти – забезпечення високого рівня якості художньо-естетичної освіти та виховання на Миколаївщині.

Заслухавши інформацію Кібалової Т. В., методиста лабораторії методики художньо-естетичної освіти МОІППО,

методична рада вирішила:

1. Узяти до відома інформацію Кібалової Т. В. щодо результатів моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах ЗНЗ області.
   
2. Відмітити високий та достатній рівні викладання музичного та образотворчого мистецтв учителями – фахівцями.
   
3. Відмітити недостатній рівень викладання предметів образотворчого мистецтва та музики вчителями – нефахівцями.
   

З урахуванням вищевикладеного

методична рада рекомендує:

І. Лабораторії методики художньо-естетичної освіти МОІППО:

1. Продовжити проведення інформаційно-організаційної роботи з реалізації Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки.
   
2. Удосконалювати методичну роботу з учителями музичного та образотворчого мистецтв, які викладають у початкових класах.
   
3. Проводити систематично моніторинг якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах із музичного та образотворчого мистецтв.
   

ІІ. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами (центрами):

2.1. Активізувати роботу з реалізації Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки.

2.2. Забезпечити оперативне інформування педагогів району, міста про результати моніторингових досліджень.

2.3. Упроваджувати корегуючі заходи за результат-тами моніторингових досліджень.

ІІІ. Директорам загальноосвітніх навчальних закладів:

3.1. Передбачати під час комплектації педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах годинне навантаження з музичного, образотворчого мистецтв і художньої культури, насамперед фахівців із мистецько-педагогічною освітою (пункт 5 Плану в розділі «Кадрове забезпечення та підвищення кваліфікації педагогічних працівників»).

3.2. Створити умови для забезпечення якісного викладання предметів художньо-естетичного циклу.