1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 9
| Вид материала | Документы |
- 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 3425.59kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.
4.1. Забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків
4.1.1. Макроекономічна стабільність
| Завдання: | Очікувані результати у 2012 році: |
| Поступове зменшення рівня інфляції. | Доведення рівня ІСЦ до 7-8 % (грудень до грудня). |
| Підтримання стабільності національної валюти. | Зменшення амплітуди річних коливань курсу національної валюти до 3 %. |
| Відновлення довіри до банківської системи. | Повернення заощаджень населення у банківську систему т відновлення ресурсної бази для кредитування. |
| Оптимізація рівня і структури державного боргу. | Утримання державного боргу на безпечному рівні відносно ВВП та формування такої його структури, якій притаманні нижчі рівні ризиків. |
| Оптимізація рівня податкового навантаження. | Рівень податкових надходжень до консолідованого бюджету не більше 25 % до ВВП. |
| Підвищення рівня видатків капітального характеру у консолідованому бюджеті. | Капітальні видатки бюджету не менше 5 % ВВП. |
Завдання 4.1.1.1.: Поступове зменшення рівня інфляції.
Основні заходи:
розроблення та реалізація спільного антиінфляційного плану Уряду з Національним банком на 2009-2012 рік та створення фундаментальних чинників цінової стабілізації;
здійснення поступового переходу в середньостроковому періоді до таргетування інфляції і політики плаваючого обмінного курсу з одночасним посиленням дієвості процентної політики;
підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів;
нівелювання впливу видатків Уряду на грошову масу в обігу шляхом координації управління грошовими ресурсами з НБУ та максимального зближення у часі надходжень та витрат
випуск державних цінних паперів для населення;
запобігання ціновим порушенням у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку та анти конкурентних узгоджених дій;
розширення переліку товарів, по яких проводиться реєстрації цін та формування пакету рекомендованих цін для учасників тендерів по державним закупках;
посилення контролю за ціновими пропозиціями по будівельним об’єктах що здійснюються за рахунок бюджетних коштів;
підтримка низьких витрат на виробництво соціальних сортів хліба шляхом постачання борошна, виробленого з продовольчого зерна державного продовольчого резерву, відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”;
демонополізація роздрібних торгових мереж, зокрема через надання на конкурсних засадах земельних ділянок;
досягнення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів.
Завдання 4.1.1.2.: Підтримання стабільності національної валюти відносно провідних світових валют.
Основні заходи:
сприяння зменшенню присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень;
введення режиму керованого плавання обмінного курсу з ефектом посилення гнучкості обмінного курсу гривні;
забезпечення прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур;
створення та постійне удосконалення механізмів хеджування валютних ризиків;
розбудова комплексної системи моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів контролю та протидії спекуляціям, застосуванням пруденційних процедур для упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;
системне здійснення лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;
ужиття інших ринкових заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки, зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного сегменту грошово-кредитного ринку.
Завдання 4.1.1.3.: Відновлення довіри до банківської системи.
Основні заходи:
виконання заходів в межах системної позики Світового банку на оздоровлення фінансового сектору України, включаючи проведення діагностики банків, відновлення ефективної діяльності «життєздатних» комерційних банків системних шляхом капіталізації банків за участю держави та розширення моніторингових функцій та повноважень ФГВФО по роботі з проблемними банками у разі їх ліквідації та реорганізації тощо;
допомога у здійсненні реструктуризації кредитування фізичних осіб шляхом взяття на Уряд частини ризиків за рахунок коштів Стабілізаційного фонду;
забезпечити зважені підходи до питання застосування до банків заходів впливу за порушення економічних нормативів;
створення економічних умов для підвищення в активах банків частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості та стимулювання укладання угод насамперед в національній валюті.
Завдання 4.1.1.4.: Оптимізація рівня і структури державного боргу.
Основні заходи:
оптимізація структури державного боргу за ознаками валюти, відсоткової ставки і строків погашення;
розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;
підвищення якості управління ризиками, пов’язаними з державним боргом;
підвищення ефективності управління борговими зобов’язаннями суб’єктів державного сектору і органів місцевої влади;
застосування на практиці активних операцій, пов'язаних з управлінням державним боргом та ліквідністю єдиного казначейського рахунка;
оптимізація політики з питань управління державним боргом шляхом залучення фінансових ресурсів міжнародних фінансових організацій для фінансування загального фонду державного бюджету в межах запланованих показників на відповідний рік, у тому числі за рахунок системних позик Світового банку;
моніторинг та підтримка безпечного рівня гарантійних зобов’язань Уряду, включаючи зобов’язання по кредитах наданих міжнародними фінансовими організаціями;
проведення реструктуризації зовнішнього державного боргу.
Завдання 4.1.1.5.: Оптимізація рівня податкового навантаження.
Основні заходи:
завершення розроблення та прийняття проекту Податкового кодексу України з урахуванням результатів експертного (фахового) аналізу, рекомендацій відповідно актів acquis communautaire та громадського обговорення;
розширення бази оподаткування та диференціація податкового навантаження по різних верствах населення;
доведення рівня акцизних зборів на алкогольні і тютюнові вироби до середньо-європейських;
запровадження непрямих методів визначення податкових зобов’язань платника податку шляхом контролю за його витратами та доходами;
посилення державного контролю за пріоритетним спрямуванням державних інвестиційних ресурсів на реалізацію соціальних та інфраструктурних проектів у регіонах та недопущення неефективного використання бюджетних коштів;
перегляд та упорядкування передбачених законами зобов'язань держави з урахуванням можливості їх фінансового забезпечення;
поступове скасування прямої державної підтримки реального сектору економіки із збереженням лише державних товарних та фінансових інтервенцій, здешевлення відсоткових ставок за кредитами, а також фінансової підтримки окремих інвестиційних проектів;
упорядкування структури головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізація кількості бюджетних програм, зокрема шляхом поступової концентрації видатків, закріплених за розпорядниками, які є провідними у відповідній галузі;
поступовий перехід до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг (виконаних робіт), а не за принципом утримання бюджетної установи;
поступове зниження навантаження на фонд оплати праці в результаті реформування системи сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
забезпечення адаптації законодавства України з питань митного оподаткування до законодавства Європейського Союзу, зокрема недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом. Приведення митного законодавства у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур;
модернізація системи адміністрування податків;
упорядкування надання прав на житлово-комунальні пільги.
Завдання 4.1.1.6.: Підвищення рівня видатків капітального характеру у консолідованому бюджеті.
Основні заходи:
збільшення капітальних витрат на інфраструктуру включаючи муніципальну в межах реалізації заходів Євро-2012 та інших інфраструктурних проектах, що мають реалізовуватися за участю держави;
сприяння створенню відповідних умов для реалізації інфраструктурних проектів на основі державно-приватного партнерства та концесій;
сприяння зростанню залучень коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації цільових інвестиційних проектів;
збільшення інвестицій в житло відповідно до програми “Доступне житло”;
перехід до формування головними розпорядниками бюджетних коштів інвестиційних планів діяльності в розрізі цільових державних програм та інноваційно-інвестиційних проектів зі встановленням конкретних показників результативності та ефективності виконання поставлених цілей, посилення контролю за обґрунтованістю кошторису проектів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
збільшення витрат місцевих бюджетів на модернізацію об’єктів інфраструктури в регіонах включаючи інвестиції в очисні споруди.
4.1.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Створення сприятливих умов для започаткування бізнесу. | Скорочення процедури започаткування бізнесу до 14 днів. Зняття адміністративних та регуляторних бар’єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу. |
| Упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру. | Скорочення переліку документів дозвільного характеру на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності на 10 %. |
| Розширення застосування декларативного принципу та запровадження принципу мовчазної згоди при започаткуванні та провадженні господарської діяльності, підвищення гнучкості державного регулювання . | Скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Збільшення кількості новоутворених малих підприємств. |
| Перехід на засади міжнародного досвіду в системі технічного регулювання та ринкового нагляду. | Перехід до європейських підходів до контролю безпеки продукції, а саме заміні системи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил на систему ринкового нагляду. |
| Забезпечення належного рівня захисту прав споживачів. | Гармонізація законодавчої та нормативно-правової бази у сфері захисту прав споживачів з європейською. |
Завдання 4.1.2.1.: Створення сприятливих умов для започаткування бізнесу.
Основні заходи:
спрощення процедури започаткування, ведення та виходу з бізнесу;
запровадження державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, а також забезпечення переходу на електронну систему постановки на облік суб’єктів підприємницької діяльності;
забезпечення безперебійної роботи електронної системи постановки на облік шляхом взаємообміну інформацією між державними реєстраторами та органами податкової служби, статистики, пенсійного фонду та фондів соціального страхування без використання паперових носіїв та запровадження єдиного документу, що підтверджуватиме факт державної реєстрації та постановки на облік у відповідних державних органах – розроблення відповідних нормативно-правових актів;
забезпечення доступу до кредитів для малих і середніх підприємств шляхом розвитку ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно-гарантійних установ, запровадження ефективного механізму мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва, зокрема, шляхом залучення іноземних кредитних ресурсів;
упровадження в Україні принципів Європейської хартії малих підприємств – розроблення проектів нормативно-правових актів, необхідних для впровадження в Україні принципів Європейської хартії;
формування цілісної системи підтримки малого і середнього бізнесу шляхом підвищення ефективності реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку підприємництва та відповідних регіональних (місцевих) програм;
забезпечення переходу до якісної ідеології в розвитку малого підприємництва через активізацію інвестиційної та інноваційної складової діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу, підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю відповідно до норм і стандартів ЄС, підтримка експортної діяльності;
вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів ЄС.
Завдання 4.1.2.2.: Упорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру.
Основні заходи:
законодавче встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру: підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру, їх анулювання, призупинення, переоформлення; започаткування господарської діяльності шляхом застосування принципу “мовчазної згоди”;
завершення роботи зі створення і організації діяльності центрів з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності з метою спрощення процедури отримання дозволів та забезпечення уникнення зловживань з боку окремих державних службовців, зменшення часу отримання дозвільних документів та витрат підприємців на їх отримання;
законодавче визначення вичерпного переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та його суттєвого скорочення відповідно до спрощених процедур(прийняття Закону України “Про перелік документів дозвільного характеру”);
посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів за порушення вимог законодавства порядку видачі документів дозвільного характеру;
забезпечення функціонування загальнодержавного Реєстру документів дозвільного характеру, поєднання його бази даних з базами даних Єдиного державного реєстру та єдиного ліцензійного реєстру.
Завдання 4.1.2.3.: Розширення застосування декларативного принципу та запровадження принципу мовчазної згоди при започаткуванні та провадженні господарської діяльності, підвищення гнучкості державного регулювання.
Основні заходи:
недопущення прийняття регуляторних актів, розроблених з порушенням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та дотримання регуляторними органами вимог зазначеного Закону щодо відстеження результативності дії регуляторних актів, проведення моніторингу результативності та перегляду прийнятих регуляторних актів, затвердження заходів з розвитку конкуренції у відповідних галузях економіки;
розроблення та законодавче встановлення механізму унеможливлення необґрунтованого запровадження ліцензування нових видів діяльності та скасування ліцензування деяких видів господарської діяльності;
скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та запровадження для окремих видів діяльності безстрокового терміну дії ліцензії.
Завдання 4.1.2.4.: Перехід на засади міжнародного досвіду в системі технічного регулювання та ринкового нагляду.
Основні заходи:
розроблення проектів нормативно-правових актів, необхідних для запровадження технічних регламентів, адаптації вимог до продукції та процедур підтвердження її відповідності відповідно до законодавства ЄС;
реалізація Плану дій щодо вільного переміщення промислової продукції у рамках приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА) з поетапним розширенням вимог у рамках європейського законодавства Нового та Глобального підходу, з подальшим поширенням в майбутньому принципів АСАА на сфери інших директив ЄС та на ”негармонізовану сферу”;
адміністративна та технічна підтримка розвитку Національної системи ринкового нагляду та контролю, якими займаються відповідальні міністерства та компетентні державні органи, включаючи впровадження технічних регламентів та гармонізованих стандартів, спрямованих на створення надійної бази оцінки відповідності та ринкового нагляду;
проведення заходів пропагування поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;
перехід від обов’язкової сертифікації до проведення оцінки відповідності – впровадження технічних регламентів, вилучення з переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації товарів і послуг, які не підпадають під дію національного законодавства;
перегляд завдань і функцій територіальних органів Держспоживстандарту та забезпечення приведення їх у відповідність із законодавством, включаючи відповідний контроль законності торгових операцій в межах українського ринку, а також представництво України у відповідних міжнародних та європейських організаціях, асоціаціях та форумах.
Завдання 4.1.2.5.: Забезпечення належного рівня захисту прав споживачів.
Основні заходи:
приведення законодавства України у відповідність до вимог європейського законодавства щодо визначення поняття дефектної продукції та прав споживачів при придбанні продукції з істотним недоліком, дефектної або фальсифікованої продукції;
підвищення рівня гарантій прав споживачів щодо якості продукції, отримання споживачами необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги).
4.1.3. Розвиток конкуренції на внутрішньому ринку
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Розвиток та вдосконалення конкурентного середовища, обмеження монополізму. | Зменшення рівня монополізації та зловживань монопольним становищем. |
| Виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання. | Усунення антиконкурентних узгоджених дій як фактору негативного впливу формування ринків та цінової ситуації на них. |
| Удосконалення та розвиток правової системи захисту економічної конкуренції. | Створення законодавчої бази, спрямованої на розвиток системи захисту економічної конкуренції. |
| Забезпечення збалансованої та економічно обґрунтованої тарифної політики. | Запобігання зловживанням монопольним (домінуючим) становищем суб’єктів господарювання. |
Завдання 4.1.3.1.: Розвиток та вдосконалення конкурентного середовища, обмеження монополізму.
Основні заходи:
забезпечення з боку державних органів створення умов, які сприятимуть розвитку конкуренції у відповідних галузях;
виявлення та припинення порушень у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем суб’єктів господарювання;
реалізації положень Концепції вдосконалення державного регулювання природних монополій;
вдосконалення системи державного регулювання суб’єктів природних монополій;
внесення змін до законодавства України, спрямованих на удосконалення державного регулювання природних монополій (зокрема до законів “Про природні монополії”, “Про електроенергетику”, “Про нафту і газ”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про телекомунікації”, “Про поштовий зв’язок”, “Про транспорт”, “Про залізничний транспорт” тощо).
Завдання 4.1.3.2.: Виявлення та припинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання.
Основні заходи:
впровадження нових механізмів розкриття картелів (таємних змов) шляхом запровадження кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні картельні змови;
врегулювання порядку примусового вилучення доказів та накладення арешту на об’єкти нерухомого майна, проведення огляду чи обшуку у приміщеннях суб’єктів господарювання та володіннях фізичних осіб з метою забезпечення доказів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Завдання 4.1.3.3.: Удосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та подальша гармонізація українського законодавства з питань конкуренції із законодавством ЄС.
Основні заходи:
створення системи контролю за наданням державної допомоги з урахуванням норм СОТ та законодавства ЄС;
усунення колізій положень Господарського кодексу України та законодавства про захист економічної конкуренції;
удосконалення процедури отримання дозволу на здійснення економічної концентрації та узгоджені дії суб’єктів господарювання;
прийняття Конкуренційного процесуального кодексу України.
Завдання 4.1.3.4.: Забезпечення збалансованої та економічно обґрунтованої тарифної політики.
Основні заходи:
забезпечення розроблення методологічної бази формування тарифів на товари (послуги), які підлягають державному регулюванню;
запровадження державного регулювання тарифів на послуги з перереєстрації прав власності на іменні цінні папери, випущені в документарній формі (для запобігання порушенню законодавства про захист економічної конкуренції на ринку цінних паперів);
проведення моніторингу цінової ситуації на ринках з метою недопущення необґрунтованого зростання цін на соціально значущі товари та послуги;
посилення контролю за застосуванням торговельних надбавок та механізмами ціноутворення, особливо на ринках нафтопродуктів і продовольчих;
розроблення плану введення диференційованих цін на газ та тарифів на електроенергію для населення в залежності від обсягів використання.
4.1.4. Становлення громадянського суспільства та підвищення ефективності дій Уряду
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики. | Участь громадян та громадських організацій при визначення бюджетних пріоритетів та вирішенні важливих питань місцевого значення. Спрощення процедури проведення реєстрації громадських організацій. |
| Вирішення питань місцевого значення, а також налагодження постійного діалогу між владою, інститутами громадянського суспільства та окремими громадянами. | Створення механізму забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. |
| Виконання суспільного замовлення на формування ефективної системи публічної адміністрації. | Надання високоякісних публічних послуг громадянам на рівні, що відповідає європейським стандартам. |
Завдання 4.1.4.1.: Посилення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики.
Основні заходи:
прийняття Закону України “Про громадські організації”;
виконання Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства;
введення в практику прийняття управлінських рішень обов’язкове обговорення пріоритетів з представниками громадських організацій.
Завдання 4.1.4.2.: Вирішення питань місцевого значення, а також налагодження постійного діалогу між владою, інститутами громадянського суспільства та окремими громадянами.
Основні заходи:
прийняття Закону України “Про участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення ”;
прийняття Закону України: «Про місцеве самоврядування» (нова редакція);
сприяння удосконаленню механізму участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення;
упорядкування системи та структури органів виконавчої влади;
створення в центральних та місцевих органах виконавчої влади сприятливих умов для налагодження діалогу між владою, інститутами громадянського суспільства, громадськими радами та окремими громадянами;
сприяння розширенню співпраці громадських організацій із засобами масової інформації, використанню ними ресурсів мережі Інтернет.
Завдання 4.1.4.3.: Виконання суспільного замовлення на формування ефективної системи публічної адміністрації.
Основні заходи:
утворення координаційної ради з питань реформування публічної адміністрації на чолі з відповідним віце-прем’єр-міністром України;
виконання плану заходів з реформування публічної адміністрації;
прийняття Закону України “Про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади”;
прийняття Закону України “Про державну службу” (нова редакція);
перехід від адміністративно-розпорядчих методів управління до надання послуг громадянам та юридичним особам на всіх рівнях управлінської діяльності у відповідних сферах.
4.1.5. Оптимізація структури державного сектору економіки
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Захист прав власності, недопущення незаконного її відчуження. | Припинення розкрадання державного майна та підвищення ефективності державного управління об’єктами нерухомості. |
| Кардинальне реформування відносин власності. | Проведення приватизації державного майна із забезпеченням принципів прозорості, конкурентності та отримання справедливої ціни за об’єкти державної власності, що забезпечить надходження коштів для ресурсного поповнення Стабілізаційного фонду. |
| Протидія протиправному поглинанню та захопленню підприємств та введення прозорих процедур банкрутства. | Припинення протиправного поглинання та захоплення підприємств та використання процедури банкрутств як інструменту тіньової приватизації. |
Завдання 4.1.5.1.: Захист прав державної власності, недопущення незаконного її відчуження.
Основні заходи:
створення ефективної та надійної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (прийняття законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, внесення відповідних змін до Цивільного та Земельного кодексів України та законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” і “Про оренду землі”);
визначити цілі, завдання, пріоритети та умови приватизації державного майна на 2008-2012 роки (Закон України“Про Державну програму приватизації на 2008 – 2012 роки”);
визначити правові основи діяльності Фонду державного майна України, його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення(“Про Фонд державного майна України”);
привести у відповідність до сучасної економічної ситуації правові механізми приватизації (внести нову редакцію Закони України “Про приватизацію державного майна” та “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ”, внести ряд змін до Законів України “ Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”, та визнати таким, що втратив чинність Закон України “Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб”, що випливає із необхідності узгодження положень цих законодавчих актів із Законом України “Про Державну програму приватизації на 2008 – 2012 роки”);
проведення моніторингу діяльності приватизованих підприємств, в статутному капіталі яких є державна частка, та за його результатами підготовка пропозицій щодо доцільності залишення у державній власності пакетів акцій господарських товариств або їх відчуження;
створення правової бази відчуження із державної власності земель оборони разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України;
створення Державного реєстру прав на нерухоме майно;
прискорення процесу приватизації підприємств вугільної галузі;
розроблення проекту Закону України “Про особливості приватизації (корпоратизації) підприємств оборонно-промислового комплексу”;
проведення моніторингу діяльності приватизованих підприємств, в статутному капіталі яких є державна частка, та за його результатами підготовка пропозицій щодо доцільності залишення у державній власності пакетів акцій господарських товариств або їх відчуження;
створення правової бази набуття із державної власності об’єктів нерухомості разом із земельними ділянками державної власності, на яких ці об’єкти розташовані.
Завдання 4.1.5.2.: Кардинальне реформування відносин власності.
Основні заходи:
удосконалення порядку приватизації об’єктів державної власності разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані; механізму внесення вартості земельної ділянки до статутного фонду товариства, пакет акцій якого пропонується до продажу разом із земельною ділянкою;
удосконалення механізму державного контролю, в тому числі шляхом встановлення відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов договорів купівлі-продажу державного та комунального майна, укладених у процесі приватизації цього майна, за якими чинним законодавством відповідальність не передбачена”;
законодавче визначення умов збереження за функціональним призначенням об’єктів соціальної сфери в процесі їх приватизації.
Завдання 4.1.5.3.: Протидія протиправному поглинанню та захопленню підприємств та перегляд процедури банкрутства.
Основні заходи:
посилення контролю зі сторони державного органу з питань банкрутства за виконанням арбітражними керуючими повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів у ході провадження по справах про банкрутство підприємств-боржників (прийняття Закону України щодо внесення змін до деяких законів України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”);
контрольованість процедур банкрутства з боку держави та їх ефективність для вирішення проблем заборгованості та фінансового оздоровлення підприємств.
4.1.6. Підвищення ефективності управління об’єктами державної власності
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Підвищення ефективності використання державної власності. | Збільшення доходів держави за рахунок підвищення ефективності використання державного майна. |
| Забезпечення прозорої діяльності підприємств державного сектору. | Підвищення прозорості передачі державного і комунального майна в оренду, переоцінки орендованого майна відповідно до його ринкової вартості, удосконалення механізму повернення орендованого майна. |
| Вироблення нових підходів і принципів щодо реалізації державою своїх функцій власника. | Вдосконалення механізму реалізації державою своїх прав як власника. |
Завдання 4.1.6.1.: Підвищення ефективності використання державної власності.
Основні заходи:
врегулювання розбіжностей щодо управління об’єктами державної власності та підвищення ефективності управління державним майном(прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності”);
прийняття Закону України “Про державні унітарні підприємства”;
проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств.
Завдання 4.1.6.2.: Забезпечення прозорої діяльності підприємств державного сектору.
Основні заходи:
законодавче врегулювання питань, пов’язаних з утворенням та діяльністю об’єднань підприємств (розроблення проекту Закону України “Про господарські об’єднання”);
здійснення заходів з відновлення платоспроможності державних підприємств та акціонерних товариств з часткою державної власності у їх статутних капіталах 50 і більше відсотків;
посилення відповідальності керівників державних підприємств та акціонерних товариств з часткою державної власності у їх статутних капіталах 50 і більше відсотків за виконання показників фінансових планів;
впровадження конкурсного відбору керівників державних суб’єктів господарювання.
Завдання 4.1.6.3.: Вироблення нових підходів і принципів щодо реалізації державою своїх функцій власника.
Основні заходи:
прийняття Закону України “Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР”;
узгодження законів України “Про управління об’єктами державної власності” та “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”, що сприятиме усуненню розбіжностей з питань управління об’єктами державної власності Національною та галузевими академіями наук;
сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, збереження робочих місць, а також надходження до Держаного бюджету України без збитку для суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють в приміщеннях державної чи комунальної власності за договорами оренди (прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо орендних відносин)”;
створення правової бази передачі в оренду об’єктів нерухомого державного майна разом із земельними ділянками державної власності, на яких ці об’єкти розташовані.
4.1.7. Розвиток фінансових ринків
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки. | Розбудова конкурентоспроможного фінансового ринку, здатного залучати та перерозподіляти інвестиційні ресурси в реальний сектор економіки. |
| Cтворення необхідних умов для стимулювання накопичення та капіталізації національних заощаджень. | Підвищення рівня капіталізації національних заощаджень. |
| Підтримка внутрішнього ринку державних цінних паперів. | Постійний доступ держави до ліквідних і дешевих фінансових ресурсів, наявність основи (орієнтиру) для ціноутворення на інших сегментах фінансового ринку. |
Завдання 4.1.7.1.: Оздоровлення фінансових ринків та формування ефективно функціонуючого фондового ринку, здатного забезпечити перерозподіл ресурсів між секторами економіки.
Основні заходи:
удосконалення контролю та застосування санкцій за порушення професійними учасниками ринку цінних паперів законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму ”);
підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку з метою підвищення ефективності їх роботи та захисту прав інвесторів (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до статутного капіталу професійних учасників фондового ринку”);
забезпечення належного виконання зобов’язань емітента за іпотечними облігаціями, виконання управителем функцій з управління іпотечним покриттям (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій”);
підвищення довіри потенційних вітчизняних та зарубіжних інвесторів до фондового ринку України та надходженню інвестицій в економіку України (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обігу векселів в Україні)”);
стимулювання здійснення операцій купівлі-продажу цінних паперів на організаторах торгівлі цінними паперами (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”);
вдосконалення системи корпоративного управління у фінансових установах та розкриття інформації, посилення відповідальності за правопорушення у сфері фінансових послуг (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринків фінансових послуг”);
врегулювання на законодавчому рівні вимог до надання окремого виду фінансових послуг — довірчого управління фінансовими активами (сприяння прийняттю Закону України “Про довірче управління фінансовими активами”);
врегулювання механізму здійснення операцій з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за рахунок залучених від фізичних осіб фінансових активів та приведення такої діяльності у відповідність із законодавчими вимогами щодо обов’язковості ліцензування діяльності з надання фінансових послуг (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”);
встановлення системи державного регулювання на ринку ломбардних послуг (сприяння прийняттю Закону України “Про ломбарди і ломбардну діяльність”);
усунення суперечностей у законодавчих актах, що регулюють діяльність з надання банківськими та небанківськими фінансовими установами послуг з факторингу, узгодження положень Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг з відповідними нормами національного законодавства (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо факторингу”);
лібералізація українського фінансового ринку в умовах членства у СОТ, уніфікація стандартів державного страхового нагляду та регулювання в Україні, та приведення їх у відповідність з положеннями, розробленими Міжнародною організацією у сфері нагляду за страховою діяльністю (IAIS), та директив ЄС (доопрацювання та сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” (нова редакція);
уточнення норм, що стосуються розкриття регулярної та особливої інформації про емітента (розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок (щодо розкриття інформації на фондовому ринку)”;
визначення основних механізмів випуску та обігу похідних (деривативів), їх видів, державного нагляду та контролю у цій сфері (доопрацювання та сприяння прийняттю Закону України “Про похідні (деривативи)”.
забезпечення розвитку організованого ринку цінних паперів, обов’язкового здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах”);
забезпечення формування ефективної системи обліку прав власності на цінні папери, створення єдиного центрального депозитарію (сприяння прийняттю Закону України “Про систему депозитарного обліку цінних паперів”);
створення умов для лістингу українських цінних паперів на зарубіжних фондових біржах (розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про депозитарні розписки”);
створення умов для підвищення загальної капіталізацію фондового ринку (розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про місцеві запозичення та місцеві гарантії”);
забезпечення прозорості та відкритості українських емітентів для інвесторів (розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про систему рейтингування”);
забезпечення збільшення залучення інвестиційних коштів (розроблення та сприяння прийняттю Державної програми розвитку ринку середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики на 2010 – 2020 роки);
розроблення та затвердження нормативно-правових актів для створення Державної фінансової установи муніципального розвитку та започаткування її роботи в напрямку модернізації комунальної інфраструктури за рахунок коштів, залучених від випуску облігацій на ринках капіталу, використання обмежених обсягів державного фінансування для залучення коштів з приватного сектору, запозичення коштів на ринках капіталу для надання кредитів кредитоспроможним містам на покращення інфраструктури за найнижчими ринковими відсотковими ставками».
Завдання 4.1.7.2.: Створення необхідних умов для стимулювання накопичення та капіталізації національних заощаджень.
Основні заходи:
врегулювання порядку здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є акціонерними товариствами та емітентами цінних паперів, актуалізації даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства”);
встановлення механізму реалізації переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії, а також наслідків визнання емісії недобросовісною або недійсною (розроблення та сприяння прийняттю Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).
Завдання 4.1.7.3.: Підтримка внутрішнього ринку державних цінних паперів.
Основні заходи:
здійснення досліджень з метою розробки основних параметрів майбутніх випусків внутрішніх державних цінних паперів, які є необхідними для підтримки внутрішнього ринку державних цінних паперів;
внесення змін у нормативно-правову базу в частині надання повноважень уряду здійснювати випуски внутрішніх державних цінних паперів для підтримки внутрішнього ринку державних цінних паперів, в тому числі, у випадку відсутності необхідності фінансування державного бюджету;
розроблення та виконання концептуального документу (стратегії) стосовно підтримки внутрішнього ринку державних цінних паперів.
4.1.8. Зменшення регіональних диспропорцій
| Завдання | Очікувані результати у 2012 році: |
| Підвищення рівня реалізації потенціалу регіонів та їх інвестиційної привабливості. | Зменшення розриву у рівня валового регіонального продукті у розрахунку на одну особу з 6 до 3 разів. |
| | Суттєве зменшення розриву у надходженні прямих іноземних інвестицій на душу населення. |
| Поліпшення якості людських ресурсів, та вирівнювання рівня життя в регіонах України. | Зменшення розриву у середньомісячній заробітній платі знизиться з 2,3 до 1,5 разу Зменшення розбіжності за індексом людського розвитку з “суттєвих” до “несуттєвих ”. |
| Розширення міжрегіональної взаємодії. | Підвищення ефективності використання регіонального потенціалу зменшення техногенних ризиків. |
Завдання 4.1.8.1.: Підвищення рівня реалізації потенціалу регіонів та їх інвестиційної привабливості.
Основні заходи:
проведення зонування території України із рейтингуванням зон в залежності від ступеня пріоритетної підтримки розвитку та ступеня впливу глобальних викликів, включаючи кліматичні на їх розвиток;
проведення фахової оцінки та громадського обговорення пріоритетних видів діяльності (виробництв) по кожному регіону та розроблення системи інвестиційних стимулів, включаючи субвенції на підтримку розвитку; надання земельних ділянок для розміщення нових підприємств; логістика; податкові стимули тощо, та розроблення методики приведення їх до єдиної вартісної оцінки;
формування регіональних фондів інноваційної та інвестиційної підтримки, створення бібліотеки пріоритетних інвест-проектів з метою залучення інвестицій;
проведення конкурсів інноваційних та еко-інноваційних проектів з метою їх подальшої підтримки через;
розширення залучення кредитів МФО для відновлення муніципальної інфраструктури та реформування ЖКГ;
підтримка в розбудові бізнес-інфраструктури: бірж, виставкових залів, бізнес-інкубаторів, промислових парків, об’єктів сфери послуг;
заохочення підприємств та наукових установ до розвитку мережевої економіки на базі кластерів, орієнтованих виробництво конкурентоспроможних продуктів;
розроблення системного виявлення ризиків техногенних катастроф та протидії їх виникненню;
забезпечення розвитку інформаційної інфраструктури на основі сучасних телекомунікаційних систем, в тому числі з використанням волокно-оптичних ліній зв‘язку.
Завдання 4.1.8.2.: Поліпшення якості людських ресурсів, та вирівнювання рівня життя в регіонах України.
Основні заходи:
розробка механізму упередження зростання безробіття через усунення дестимулюючих чинників в системі захисту населення від безробіття;
розширення послуг для тих, хто шукає роботу через навчання і перепідготовку в першу чергу в сферах інноваційної діяльності;
залучення кредитів МФО та технічної допомоги для підготовки та перепідготовки фахівців відповідно до попиту на ринку праці;
розвиток нових форм зайнятості (аутсорсінг, робота на дому тощо);
налагодження соціального діалогу з метою підвищення соціальної відповідальності бізнесу;
стимулювання венчурного бізнесу, запровадження ефективних механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів;
забезпечення зв’язку між ринком освітніх послуг та ринком праці через приведення у відповідність якості професійної підготовки потребам економіки регіону;
впровадження механізмів, які забезпечують рівність доступу до якісних медичних та освітянських послуг в регіонах;
забезпечення рівного доступу та високих стандартів освітянських послуг;
посилення наукового потенціалу в регіонах та сприяння розширенню участі науковців в національних та міжнародних проектах;
розроблення регіональних програм адаптації до кліматичних змін та протидії забрудненню навколишнього середовища, передбачаючи в них -. будівництво очисних споруд, розбудову каналізаційних мереж; сприяння розвитку нетрадиційних джерел енергії, зменшенню забруднення повітря та раціоналізації використання природних ресурсів і відходів, збільшення лісистості, будівництво захисних дамб, берегоукріплення, регулювання гідрологічного режиму річок.
Завдання 4.1.8.3. Розширення міжрегіональної взаємодії.
Основні заходи:
поглиблення виробничої кооперації шляхом створення спільних кластерів у складі підприємств різних регіонів;
розробка спільних інвестиційних проектів;
регулярний обмін інформацією про потреби суб'єктів господарювання в інвестиціях і створенні нових підприємств;
об'єднання зусиль у створенні транспортних коридорів;
об'єднання зусиль по підвищенню адаптації до кліматичних змін, зменшенню техногенних ризиків і розповсюдженню захворювань (пандемій).