1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 9

Вид материала

Документы

Содержание 5.4.2. Аграрний сектор і сільські території

Подобный материал:

• 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 3425.59kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
• Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
• Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
• Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.

5.4.2. Аграрний сектор і сільські території

Завдання	Результати
Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін.	Збільшення обсягів щорічного утворення гумусу в обсязі не менше 13-14 млн. т і надходження в ґрунт додатково до природного фону не менше 1 млн. т азоту;
Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях.	Щорічне вапнування 1,9 млн. га і гіпсування 0,3 млн. га та збільшення площі зрошувальних і осушувальних систем відповідно до 2,0 і 2.3 млн.га.
Нарощення виробництва продукції рослинництва.	Доведення рівня біологізації захисту рослин до 30% від загального раціонального обсягу захисних заходів. Переведення на використання біологічних технологій захист рослин орієнтовно 16 млн. га сільгоспугідь, в т.ч. 3 млн. га під озимою пшеницею і формування на цій основі експортного потенціалу екологічно чистого зерна в обсязі 5 млн. т. на рік.
Збільшення виробництва продукції тваринництва.	Доведення поголів’я великої рогатої худоби до 17,3 млн. голів, свиней - до 12,8 млн. голів, овець – до 3,2 млн. голів і птиці 250 млн. голів, чисельність молочних корів в до 5,5 млн. голів і отримання за рахунок збільшення поголів’я понад 60 % приросту виробництва молока, підвищення надою на корову в сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах до 4500 кг.
Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення.	Підняття середньодушового продовольчого споживання і зменшення частки продовольчих витрат у сімейних бюджетах населення.
Фінансування розвитку матеріально-технічної бази наукових установ агропромислового комплексу орієнтовно на рівні 6% від вартості їх основних засобів.	Зростання продукції галузі у 2016-2020 рр. в 1,5 рази у порівнянні з 2006-2010 рр., а середньорічні темпи відтворення основного капіталу – більше 10%.

Завдання 5.4.2.1.: Переорієнтація агровиробництва із урахуванням кліматичних змін.

Основні заходи:

підготовка методики та проведення суцільних досліджень агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення і кліматичних змін та розроблення рекомендацій щодо раціонального розміщення сільськогосподарського виробництва в залежності від стану земель;

розробка і запровадження вологозберігаючих технологій обробітку грунту (поверхневий та нульовий обробіток);

інноваційне відновлення вторинних зрошувальних мереж може відповідати інтересам багатьох нових землекористувачів, суспільства в цілому;

створення більш посухостійких сортів та гібридів;

реструктизація виробництва на користь культур більш стійких до дії посухи, а також прискорений розвиток зрошувального землеробства;

проведення консервації малопродуктивних і приведення у безпечний стан деградованих земель;

проведення заходів покращення балансу гумусу та основних поживних речовин за рахунок збільшення обсягів застосування мінеральних добрив та органічних добрив. в тому числі торфокомпостів і органічних решток рослин;

проведення природоохоронних заходів, включаючи агролісомеліоративні та протиерозійні;

розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту, адаптованих до зональних особливостей, значне поверхневого і нульового обробітку;

впровадження системи органічного землеробства, що дозволить отримувати якісну екологічно-чисту продукцію;

розроблення і широке впровадження системи екологозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур, які забезпечують підвищення родючості ґрунту, поліпшення фіто-санітарного стану та екологічної адаптивності агроценозів.

Завдання 5.4.2.2.: Збереження та відтворення родючості ґрунтів на меліорованих землях.

Основні заходи:

розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту;

здійснення заходів щодо попередження забруднення ґрунтів важкими металами, промисловими викидами, пестицидами та іншими агрохімікатами;

здійснення державного контролю за проведенням заходів щодо охорони та відтворення родючості ґрунтів;

підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель;

оптимізація структури посівних площ і сівозмін з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, попередження ерозійних процесів та відтворення родючості ґрунтового покриву;.

забезпечення підвищення родючості ґрунтів шляхом створення державної програми з виробництва і поставок сільгоспвиробникам мінеральних добрив, засобів захисту рослин та хімічних меліорантів;

впровадження контурно-меліоративну організацію території землекористування з урахуванням грунтово-ландшафтних чинників;

забезпечення максимальну біологізацію системи управління родючістю грунтів за рахунок збільшення їх органічного удобрення, розширення посівів багаторічних трав, бобових культур і сидератів, застосування гумусозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур в науково-обгрунтованих сівозмінах.

Завдання 5.4.2.3.: Нарощення виробництва продукції рослинництва.

Основні заходи:

впровадження ринкових методів регулювання виробництва продукції рослинництва – керуючись перш за все балансами попиту і пропозицій;

раціональне розміщення та поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва продукції рослинництва по природно-економічних зонах України через удосконалення механізмів державної підтримки;

стимулювання через удосконалення механізмів державної підтримки сільгоспвиробників при умові забезпечення посівів сільськогосподарських культур насінням високих репродукцій сортів і гібридів, дотримання вимог сучасних технологій;

запровадження бюджетного фінансування наукових установ та насіннєвих господарств які виробляють насіння перспективних сортів і гібридів високих посівних кондицій;

запровадити інтегровану систему захисту рослин, що зорієнтована перш за все на використання агротехнічного та біологічного методів;

забезпечення зростання окупності застосовуваних мінеральних добрив за рахунок оптимізації доз і співвідношення елементів живлення, строків і способів внесення їх в грунт;

забезпечення рослинництва ефективним генофондом сортів і гібридів сільськогосподарських культур з високими адаптивними властивостями, які менше реагують зниженням урожайності і якості продукції в стресових умовах навколишнього середовища;

створити ефективну систему насінництва, яка дозволить забезпечити високоякісним насінням всі товарні посіви сільськогосподарських культур.

Завдання 5.4.2.4.: Збільшення виробництва продукції тваринництва.

Основні заходи:

сприяння будівництву великих тваринницьких комплексів і ферм шляхом державної фінансової підтримки їх створення через компенсацію плати за користування кредитами, а також закупівлі продукції у держрезерв;

державна допомога у посиленні селекційно-племінної роботи в тваринництві та розширені відтворення поголів’я галузей тваринництва у господарствах усіх форм власності і господарювання;

сприяння розвитку та екологізації винарства і птахівництва, як галузей із швидким оборотом капіталу та окупності виробничих затрат;

впровадження ефективної ресурсозберігаючії технології виробництва продукції тваринництва в усіх господарських формуваннях;

створення консультаційних мереж з допомогою господарствам у забезпеченні збалансованої годівлі тварин, зокрема потребу в протеїні – за рахунок розширення посівів бобових і бобово-злакових кормових культур;

підтримка розвитку потужностей комбікормових заводів;

забезпечення фінансової підтримки виробників продукції тваринництва при придбанні машин і обладнань за рахунок здешевлення коротко-та довгострокових кретинів і удосконалення фінансового лізингу;

удосконалення державного контролю та нагляду за дотриманням санітарних і ветеринарно-санітарних вимог під час утримання тварин та виробництва харчових продуктів тваринного походження згідно з відповідними європейськими регламентами;

акредитація державних лабораторій ветеринарної медицини згідно з вимогами міжнародної акредитації ISO/IEC 17025 (забезпечення належного переоснащення лабораторій та відповідними референт-матеріалами, участь в міждержавних лабораторних раундах, здійснення процедур валідації методів контролю за показниками безпечності харчових продуктів тваринного походження та кормів, запровадження тренінгів персоналу зазначених лабораторій щодо нових методів контролю);

уточнення переліку існуючих санітарних і фітосанітарних заходів з метою узгодження їх відповідно до Угоди СОТ про санітарні і фітосанітарні заходи.

Завдання 5.4.2.5.: Забезпечення продовольчої безпеки та покращення продуктової структури харчування населення.

Основні заходи:

розроблення нормативно-правових актів, які встановлюватимуть вимоги до основних видів сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, враховуючи європейський та міжнародний досвід;

створення “бази даних” вітчизняних та зарубіжних технологій та продуктових інновацій нового покоління на рівні або кращих зарубіжних аналогів;

удосконалення державного контролю дотримання ветеринарних та санітарних вимог у процесі утримання тварин та виробництва продукції тваринного походження;

створення умов для забезпечення простежуваності тварин, продовольчої сировини та харчових продуктів відповідно до регламентів СОТ;

визначення вимог до роботи контролюючих органів, які мають суттєво підвищити ефективність заходів по контролю за якістю харчових продуктів відповідно до регламенту СОТ;

удосконалення системи контролю за виконанням товаровиробниками вимог нормативних документів, технічних регламентів, пов`язаних з безпекою продукції, вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, конкретні зміни ролі держави та операторів ринку в частині забезпечення безпечності харчових продуктів за європейськими принципами;

створення нормативної бази щодо регулювання використання продуктів харчування вироблених із генетично – модифікованих організмів;

сприяння стабілізації та підвищенню ефективності виробництва в галузях харчової і переробної промисловості та захисту інтересів підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках в умовах СОТ;

удосконалення системи державних інституцій, які здійснюють контроль за безпечністю експортної продукції, підтримка розвитку інформаційних систем, створення умов для вільного доступу до інформації, аналізів та прогнозів для всіх учасників ринку.

Завдання 5.4.2.6.: Фінансування розвитку матеріально-технічної бази наукових установ агропромислового комплексу орієнтовно на рівні 6% від вартості їх основних засобів.

Основні заходи:

надання переваг сільськогосподарським товаровиробникам у процесі конкурсного відбору інноваційних проектів для їх підтримки за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

збільшення інвестицій в аграрний сектор, що може бути забезпечено: а) ціновою політикою підтримки високого рівня рентабельності сільськогосподарської продукції; б) відповідною структурою бюджетних інвестиційних програм; в) державною підтримкою кредитних інвестицій в агросферу;

посилення рівня захисту прав інвесторів, а також власників земельних ділянок і майнових об’єктів.