Geum.ru

1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 9

Вид материалаДокументы

Содержание


1.1. Мегатренди світового економічного розвитку
Наростання загрози міжнародного тероризму
Продовольча криза
У період до 2020 року відбудеться еволюція Європейського Союзу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

1.1. Мегатренди світового економічного розвитку


Розвиток світової економіки в період до 2020 року відзначатиметься впливом ряду чинників і мегатрендів, що призведуть до істотних змін загальної картини світової економіки та модифікації форм її організації. Враховуючи місце України на зламі західноєвропейської та східноєвропейської християнської цивілізації, формування нової глобальної архітектури ставить Україну перед жорсткими геополітичними, геостратегічними та геоекономічними викликами, відповіді на які вона має знайти саме у період до 2020 року.

Світова економіка вступила у завершальну стадію етапу світового розвитку, впродовж якого у світі домінувала європейська цивілізація. Проявом цього стало зменшення ролі США і Заходу в цілому у глобальній економіці та міжнародній торгівлі та розосередження впливу і формування нової міжнародної архітектури – як політичної, так і фінансово-економічної.

Цей процес породжує виклик конкретним інтересам, пов’язаним із тими привілеями, які надавала окремим країнам існуюча глобальна фінансово-економічна архітектура, тому становлення нового міжнародного порядку не може не відбуватися через численні протистояння.

Глобалізація стала основою господарської парадигми другої довгої хвилі, яка ще не закінчена. Пройшли два її цикли: розвитку (1980-і роки), зростання (1990-і роки), а десятиліття стагнації імовірно завершиться до 2010 року.

Сьогодні світова економіка перебуває у критичній стадії стагнації, що знаходить прояв у спадній динаміці розвитку основних економік – США, Євросоюзу та Японії.

Очікувана рецесія в США та ЄС має наслідком “згортання” промисловості “третього світу ”, особливо тих країн, які виявлять найгіршу здатність адаптуватися до нових викликів у конкуренції, що загострилася. Виграш отримають ті, хто здатен запропонувати найнижчі ціни, а отже має резерви для їх зниження. Україна, яка має високу енергоємність виробництва і знаходиться у фазі підвищення цін на газ, втрачає свої сегменти на ринках світових ринках.

Очікується, що саме після завершення світової кризи, починаючи з 2010-2011 років, стартує нова довга хвиля, яка досягне свого максимуму у 2020-2040 роках. Саме ті країни, що виявлять здатність до швидкого пристосування в нових, жорстких умовах конкуренції, потраплять до групи лідерів.

Швидкий рух у напрямі підвищення конкурентоспроможності демонструє Китай, який впливає на суттєвий перерозподіл ресурсів у світовій економіці та напруження ресурсної бази світового господарства. У 2008 році саме підвищений споживчій попит населення Китаю спровокував світову продовольчу кризу, а падіння попиту на металопродукцію – падіння цін по усіх компонентах її виробництва.

Вирівнювання економічного потенціалу світу за рахунок упровадження нової технологічної бази економіки дає шанс Україні включитися в хвилю модернізації.

Україна також має головні передумови для розвитку європейської індустріальної культури – високоосвічене населення з високою здатністю до швидкого навчання та перекваліфікації.

Поступове зменшення домінування “Великої сімки” – США, Євросоюзу, Японії під впливом істотного зростання економічної потужності Китаю, Індії, Росії та Бразилії (група БРІК), а також у цілому підвищення впливу великої групи країн, що розвиваються, змінює баланс сил у світовій економічній системі. Україна матиме справу з більш вираженою багатополярністю у політичному та економічному співробітництві, поширенням новітніх технологій комунікацій та передачі інформації, що дозволятиме формувати та розвивати міжнародні мережеві структури (економічні, політичні, соціальні, культурні), певною мірою автономні від дій національних держав. Ймовірне перетворення Китаю та Індії, а також деяких інших країн на нових великих глобальних гравців трансформує геополітичний ландшафт.

Довідково. Прогнозується, що до 2020 р. ВНП Китаю перевищить ВНП будь-якої іншої провідної країни Заходу, за виключенням США, а ВНП Індії перевищить, або буде на межі перевищення показників провідних країн Західної Європи (зокрема, Італії та Франції). Бразилія пережене всі, окрім найбільших країн Європи, а Індонезія наблизиться до показників окремих європейських країн. Проте економічні позиції провідних країн Заходу не падатимуть надто швидко через інерційне збереження ними технологічного лідерства, зумовленого розвинутішими суспільно-економічними інститутами, інфраструктурою та рівнем розвитку людського та інтелектуального потенціалів.

З іншого боку, серед гальмуючих факторів слід зазначити зростання конфронтаційності між старими та новими центрами економічної та політичної влади у світі: будь-які істотні зміни балансу сил завжди призводять до істотних політичних катаклізмів.

Крім того, наростатиме конфлікт між тими країнами, які отримують користь від глобалізації, та тими, які не зможуть вписатися в сучасні глобальні процеси та маргіналізуються (сюди належать багато країн Африки, деякі країни Азії та Латинської Америки).

Перспективний період може стати більшою мірою процесом регіоналізації, що матиме, насамперед, глобальний вимір.

Серед загроз розвитку світової економіки є започаткування перестворення усієї кліматичної машини Землі. Вперше перед світовою спільнотою були оприлюднені мала вкрай невтішні результати досліджень планетофізичних процесів у 2007 році на екологічній конференції в Брюсселі. За геофізичними спостереженнями впродовж короткого періоду набула прискорення інверсія знака геомагнітного полюсу Землі та відповідно відбулася зміна напруги геомагнітного диполя, а також усіх консервативних характеристик Землі. Так, посилюється полярність температурних полюсів, нарощується енергоємність метеокатастроф, вулканічної та сейсмоактивності та загалом активності глибинної геодинаміки. Набули прискорення зміни всього геофізичного портрету та функцій Землі у складі сонячної системи.

Після рекордного спалаху на Сонці у 2003 р. загрозливою стала швидкість танення арктичних льодів (в 32 рази), і до середини століття очікується повне зникнення льоду у Льодовитому океані, який є природнім дзеркалом для сонячної енергії, яка почне повністю поглинатися водою із усіма кліматичними наслідками. Тобто ми є свідками функціонального розформування 16 кліматостабілізуючих факторів.

Важко навіть адекватно оцінити усі проблеми з якими людство зіткнеться у відносно близькій перспективі, але одне зрозуміло, що світовій спільноті необхідно перейти до нової моделі визначення ризиків та глобального співробітництва в царині адаптації людства до об’єктивних змін та мінімізації негативного техногенного втручання людини.

Кліматичні зміни та посилення міжнародних зв’язків і міжнародної міграції призведуть до розповсюдження глобальних епідемій (пандемій). Українські фахівці повинні бути готові до такого розгортання подій.

Наростання загрози міжнародного тероризму, що безпосередньо випливає з руйнування глобальними процесами традиційних стилів життя та морально-етичних уявлень і це є викликом для силових структур, що мають стояти на захисті безпеки країни.

Поширення міжнародної злочинності, зумовлене новими можливостями транскордонних злочинних формувань, які використовують новітні технології шахрайства, передусім у фінансовій сфері.

Світ демонструє нездатність внаслідок істотних суперечностей між державами виробити дієві глобальні регулюючі механізми та подолати кризи в розвитку глобальних економічних інституцій, що нині спіткали СОТ.

Наближаються терміни природного вичерпання енергетичних джерел у поєднанні зі зростанням світового споживання енергії в умовах швидкого розвитку нових економічних гігантів та країн, що розвиваються, в цілому. Розвинені країни стали на шлях інтенсивного впровадження альтернативних джерел енергії та впровадження відповідних енергозберігаючих технологій. Україна декларує цей шлях, але повільно здійснює конкретні кроки.

Довідково. За прогнозами, в глобальній економіці сукупне споживання енергії, ймовірно, зросте упродовж наступних двох десятиліть приблизно на 50 %, порівняно з 34 % протягом 1980–2000 рр., при цьому зросте частка нафти у енергетичному споживанні. – Mapping the Global Future. – P. 12.

Продовольча криза 2008 року продемонструвала хиткі позиції ряду країн, які масово виводили сільськогосподарські землі під виробництво біопалива, слабко борються із падінням родючості ґрунтів внаслідок їх ерозії та іншими факторами. Україна може відновити свою провідну роль на світовому ринку агропереробних продуктів, але це потребує завчасних дій.

У період до 2020 року відбудеться еволюція Європейського Союзу з переходом від превалювання політики територіального розширення до політики внутрішнього упорядкування та поглиблення інтеграції. Останнє розширення ЄС призвело до значного посилення гетерогенності його внутрішньої структури, зумовленої значним зростанням розбіжностей не лише в рівнях соціально-економічного розвитку, але й в інституційних особливостях країн-учасниць. Розуміння цих розбіжностей призводить до посилення неприйняття подальшого розширення функцій комунітарних органів ЄС, а отже й до блокування необхідних для існування в розширеному складі внутрішніх інституційних реформ. Це об’єктивно звужує поле для реалізації політики подальшого розширення ЄС, оскільки в рамках старих інституційних механізмів Євросоюзу воно могло б виявитися фатальним для долі самого ЄС. За таких умов головні зусилля спрямовуватимуться на пошук форм посилення співпраці чинних членів Союзу. При цьому, можлива навіть часткова дезінтеграція Євросоюзу з утворенням в його межах субрегіональних інтеграційних груп з різним ступенем інтенсивності взаємних зв’язків (модель концентричних кіл). Для України важливо якнайшвидше зменшити свій розрив з країнами ЄС в інституційному, інноваційному розвитку та рівня життя.