1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року. 9
Вид материала | Документы |
- 1 Стан навколишнього природного середовища та прогноз його змін до 2020 року., 3425.59kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015, 828.97kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Новлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища І стягнення, 400.7kb.
5.2. Підвищення енергобезпеки та покращення енергозабезпечення
5.2.1. Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду
Завдання | Результати |
Підвищення ефективності енергетичної політики Уряду. | Зменшення енергоємності ВВП. Збільшення споживання енергоресурсів власного видобутку. Диверсифікація ринків постачання зовнішніх ринків постачання енергоресурсів. Покриття потреб власними ресурсами до 60 %. |
Основні заходи:
розробка та прийняття Закону України “Про енергетичну політику”, в якому мають бути закладені основи енергетичного законодавства України;
розробка єдиного енергетичного балансу країни за міжнародними методологічними рекомендаціями;
перегляд та реалізація Комплексної державної програми енергозбереження з акцентом державної підтримки впровадження інноваційних технологій через реалізацію пілотних проектів; проведення аудиту та моніторингу програми;
запровадження порядку сплати за споживання енергоресурсів за калорійним еквівалентом;
впровадження, за результатами незалежного енергоаудиту, енергетичного паспорту підприємств, установ, організацій; перегляд діючих нормативів та стандартів питомого споживання енергоресурсів для бюджетних установ та житлового сектору відповідно до міжнародних стандартів;
впровадження сертифікації та маркування енергетичного обладнання;
прийняття проекту Закону України “Про парникові гази”, в якому має бути передбачено використання фінансових механізмів Кіотського протоколу (проектів спільного впровадження);
розширення заходів з інформатизації суспільства щодо політики держави у сфері енергозбереження, залучення профспілок, промислових асоціацій, громадські організацій, масмедіа до висвітлення, пропагування енергозберігаючих заходів;
розвиток конкурентних відносин на ринку природного газу, підвищення надійності і якості послуг шляхом прийняття Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, що передбачатиме захист конкуренції у сфері видобування і продажу, захист прав споживачів природного газу та регулювати процес надання послуг і діяльності операторів всіх видів діяльності на ринку;
внесення змін до системи ціноутворення на вугільну продукцію у напрямку забезпечення переходу до цін на вугільну коксівну продукцію, залежно від цін на метал на світових ринках, та визначення ціни на енергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності, споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічної прийнятності у співставленні з вартістю та аналогічними показниками інших видів палива;
розширення участі України у Рамковій програмі співробітництва з ЄС (5 напрямок “Енергія” );
впровадження системи контролю якості вугілля з удосконаленням відповідних галузевих нормативів і національних стандартів, приведення такої системи у відповідність до європейських та світових стандартів;
здійснення заходів щодо реформування наукових установ вугільної галузі;
розроблення рекомендацій удосконалення системи державної підтримки вугільної промисловості України з урахуванням норм та вимог СОТ і ЄС (у т.ч. спрямованої на скерування коштів на розвиток регіонів, в яких відбувається реструктуризація та вирішення соціальних, екологічних проблем);
запровадження Методики формування цін на енергетичне вугілля, виходячи з його калорійності, технологічної цінності та з урахуванням цін на альтернативні види палива;
гармонізація ціноутворення на енергоресурси та їх постачання населенню відповідно до законодавства ЕС.
5.2.2. Підвищення рівня енергетичної безпеки
Завдання | Результати |
Підвищення рівня енергетичної безпеки. | Диверсифікація джерел зовнішнього постачання ПЕР: природний газ, нафта, ядерне паливо з необхідністю мати не менше ніж 3 джерела постачань за кожним видом з рівнем в 25-30 % від загального обсягу. Оптимізація обсягів видобутку на рівні 100 млн. т. товарного вугілля у 2013 році та 115 млн. т. товарного вугілля у 2020 році. |
Основні заходи:
реалізація інвестиційних проектів у галузі видобутку нафти і газу, нафтопереробки, нафтогазотранспортування, нафтохімії та проведення реконструкції і модернізації об’єктів нафтогазової промисловості;
прискорена реалізація Державної програми “Освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного та Азовського морів” з метою освоєння перспективних нафтогазоносних покладів;
реалізація державної політики щодо диверсифікації джерел постачання нафти та газу в Україну та створення мінімальних запасів нафти, нафтопродуктів та природного газу, у тому числі забезпечення реалізації міжнародних інвестиційних проектів за межами України відповідно до укладених угод (договорів, контрактів), зокрема щодо реалізації проектів з розвідки, розробки та експлуатації родовищ вуглеводнів в Єгипті, ОАЕ та Лівії;
розроблення проектів освоєння ресурсів вуглеводнів українського сектору Чорного та Азовського морів;
модернізація та оновлення енергетичної інфраструктури;
безперебійне забезпечення споживачів енергоресурсами;
створення умов для реагування на ситуацію надзвичайного характеру, забезпечення газом побутових споживачів та гарантій газопостачання;
будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС;
розвиток уранового та цирконієвого виробництв;
будівництво заводу з фабрикації ядерного палива;
диверсифікація джерел постачання ядерного палива з необхідністю мати не менш 3 джерел постачань за кожним видом з рівнем в 25-30% від загального обсягу;
виконання заходів щодо продовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС на строки, збільшені порівняно з проектними, за умови дотримання сучасних стандартів безпеки, насамперед для блоків № 1 і 2 Рівненської АЕС та № 1 Южно-Української АЕС;
виконання організаційно-технічних заходів Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій;
створення резерву ядерного палива та ядерних матеріалів в обсязі 400 тонн;
розроблення та підготовка до впровадження для суб’єктів природних монополій в електроенергетичному секторі методології стимулюючого регулювання, що забезпечить отримання обґрунтованого прибутку на інвестований капітал та стимулюватиме компанії до скорочення неефективних витрат;
реалізація програми інтеграції ОЕС України до об’єднання енергосистем європейських країн;
реалізація пілотних проектів модернізації системи регулювання енергоблоків ТЕС з урахуванням вимог паралельної роботи із синхронною зоною UCTE-впровадження сучасних систем первинного регулювання частоти та потужності на енергоблоках, що братимуть участь у первинному регулюванні для підвищення надійності роботи ОЕС України, забезпечення економії органічного палива.
5.2.3. Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів
Завдання | Результати |
Підвищення ефективності транспортування та споживання енергоресурсів. | Зменшення втрат ресурсів при транспортуванні та забезпечення безперебійного користування ресурсами користувачів. |
Основні заходи:
забезпечення безперебійного транзиту російського природного газу до європейських споживачів територією України;
розробка проекту ефективного використання нафтопроводу “Одеса–Броди” до 2020 р., виходячи з пріоритетності європейського напрямку постачання нафти;
забезпечення використання транзитних потужностей нафтопроводу “Одеса-Броди” з урахуванням кон’юнктури світового ринку нафти;
посилення відповідальності суб’єктів господарювання за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
формування систем обліку електроенергії та інформаційних систем ринку електроенергії для забезпечення переходу від діючої моделі ринку до ринку двосторонніх договорів з балансуючим ринком;
підвищення ефективності споживання енерго ресурсів у житлово-комунальному господарстві включаючи проведення енергоаудиту та енергопаспортизації житлово-комунального господарства;
проведення міжнародних переговорів та укладання Меморандуму про координацію діяльності з країнами транзитерами нафти та газу;
впровадження диференційованих тарифів для населення залежно від обсягів споживання;
забезпечення проведення моніторингу виконання галузевої програми з енергозбереження у житлово-комунальному господарстві.
5.2.4. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії
Завдання | Результати |
Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії | Використання відновлюваних джерел енергії, у тому числі енергії сонця, тепла землі та досягнення їх частки до 10 % у енергетичних ресурсах України. Стимулювання використання сонячної енергії, біогазу, метану вугільних родовищ, газу від підземного спалювання вугілля, торфу, водовугільного палива на основі вуглевідходів (штаби, шлами, пиловий продукт циклонної очистки та ін.). |
Основні заходи:
актуалізація та реалізація Державної програми підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії”;
впровадження додаткових стимулів та механізмів використання альтернативних джерел енергії, стосовно впровадження додаткових стимулів і реального механізму фінансування альтернативних технологій (за прикладом фінансування об’єктів вітроенергетики), а також використання синтетичних газів та рідких синтетичних моторних палив з вугілля, біопалива та інших джерел, що мають перспективний потенціал для України;
забезпечення рівного доступу на ринок усіх видів газу (включаючи вироблений з біомаси) та технічно безпечного їх введення до системи транспортування природного газу;
розроблення та впровадження вітчизняного енергетичного обладнання з використанням шахтного метану, теплових насосів тощо;
забезпечення державної підтримки наукових досліджень та формування нормативно-правових (інституційних) засад впровадження проектів використання прогресивних енергетичних технологій (виробництво та використання біопалива, водню, шахтного метану тощо);
розроблення та впровадження програми використання в якості сировини для вироблення біопалива біомаси в широкому розумінні.