Індивідуальна робота бібліотеки з обдарованими дітьми
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації Методична робота Робота з обдарованими дітьми, 37.8kb.
- Наталія Федорівна Власик, директор Томашгородської зош І-ІІ ст №3, назва посібника, 190.25kb.
- Планроботи, 147.57kb.
- Положення про Ярмолинецьку районну філію Хмельницького територіального відділення Малої, 619.44kb.
- Б. Д. Грінченка Інститут післядиплом, 47.41kb.
- Індивідуальна робота з сучасних педагогічних технологій, 164.73kb.
- Урок математики в 6 класі, 132.3kb.
- Організація інноваційного навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі:, 49.26kb.
- Авторські програми (гуртків, елективних курсів тощо) 19 І. Організаційна робота, 332.91kb.
- Робота з обдарованими учнями, 289.96kb.
Індивідуальна та диференційна робота з читачами в умовах профільної школи.
Виступ на районному семінарі бібліотекарів, який був проведений на базі ЗОШ № 47
Починаючи з 1989 р. в нашій школі виникла необхідність виробить, а вірніше обновить механізм управління навчально-виховним процесом. Мета: індивідуалізація начання, створення нової методичної системи диференційованого навчання.
Так народилась Програма розвитку диференційованого навчання на всіх її ступенях. А з 1 вересня 1990р. школа отримала статус профільної з класами фізико-математичного та гуманітарного циклів. Сьогодні ми можемо впевнено сказать, що наша профільна школа забезпечує завершення загальної середньої освіти, високі результати навчання в класах фізико-математичних циклів. Із року в рік всі випускники фізико-математичних класів-студенти технічних закладів, університетів.
В зв’язку з цим в бібліотеці доводиться більше уваги приділяти індивідуальній та диференційованій роботі.
Індивідуальний та диференційований підходи являються одним із головних принципів в роботі з читачами в умовах профільної школи, що вбирає в себе керівництво читанням, масову роботу (усну форми та наочну агітацію), інформаційну роботу.
Рішенням задач виховання всебічно розвиненої особистості можливо тільки на основі індивідуального підходу до кожного читача, індивідуалізації читання за правилами : «Кожному читачу-його книги», «Кожній книзі-її читача».
Індивідуальний підхід може здійснюватись шляхом безпосередньої дії бібліотекаря на читача. Але він не може бути одним, бо приведе до утворення зачиненої лінії виховного впливу: бібліотекар-читач. О.С.Макаренко неодноразово говорив: «В кожний момент нашого впливу на особистість-це вплив обов’язково повинен бути і впливом на колектив. Або, навпаки, кожне наше пригасання до колективу, обов’язково буде і вихованням кожної особистості, що входить в колектив.
Тому в бібліотеках індивідуальний підхід відбувається через читацький колектив і його представників через сім’ю, товаришів, вчителів.
Індивідуальний підхід до читачів обов’язково присутній у всіх методах масової роботи, але найбільше проявляється в методах індивідуальної роботи.
Здійснювати індивідуальний підхід до читачів не обов’язково. В деяких випадках краще проводити його з деякими читачами одночасно. Але при цьому бібліотекар повинна добре знати кожного із присутніх, а читачі повинні відчувати, що бібліотекар зважає їх особисті особливості.
Даю пораду учням фізико-математичного класу, звертаю увагу на рівень їх підготовки, пропоную книги для їх профілю.
Кількість читачів, котрих можна одночасно охопити індивідуальною роботою, обмежити. Але вона можлива не тільки на основі самої маленької групи ( дві людини-бібліотекар та читач), а так же з групою (3-7 чол.).
Між індивідуальною та масовою роботою існує тісний взаємозв’язок.
Ефективне використання методів масової роботи бібліотеки без включення в них елементів індивідуального підходу до читачів неможливо.
Наприклад, в період підготовки сьогоднішнього уроку-конференції проводились індивідуальні бесіди про книги, велась індивідуальна робота по підготовці виступаючих, а в період конференції треба здійснювати індивідуальний підхід до оцінки кожного.
Індивідуальна робота ставала більш ефективною, якщо вона підтримувалась та підкріплювалась масовими заходами. Масовий захід повинен бути розрахований на конкретну групу читачів.
Індивідуальна робота з читачами повинна здійснюватись на основі їх диференціації, враховуючи їх інтереси, рівень читацького розвитку.
Індивідуальна робота з читачами здійснюється наступним образом. Бібліотекарі задовольняють вимоги читачів на книги та на інші твори, дають пораду та підбирають їм потрібну літературу, керують систематичним читанням, дають інформацію про нову літературу за їх інтересами, сприяють підвищенню культури читання.
Таку допомогу я проводжу для профільного навчання,я к для вчителів, так і для учнів. Оформлена виставка «Горизонти математики», «Любителі фізики».
Даю пораду та підбираю літературу для рефератів, виступів. Даю інформацію про нові книги, що надійшли до бібліотеки.Сприяю підвищенню культури читання, знайомлю зі словниковим апаратом: енциклопедіями, словниками, довідками, вчу, як можна в кожній книзі знайти потрібне та необхідне. Проводжу індивідуальні бесіди та консультації.
Для вчителів та адміністрації веду картотеку. «Індивідуалізація та диференціація навчання.» Складаю списки, новостей, виступаю з оглядом на методичних об’єднаннях математиків, педрадах.
В індивідуальній роботі можна ще використовувати індивідуальні плани читання. Складаю їх для читачів групи обдарованих дітей. Для читаючих за інтересами, слабочитаючих, що потребують уваги, складаю індивідуальні списки читання.
Підводячи висновок всьому сказаному, я хочу ще раз підкреслити, що індивідуальний і диференційований підходи в роботі з читачами являються самим головним та ефективним тільки в умовах профільної школи. Враховуючи це, темою нашої бібліотеки уже декілька років являється «Індивідуальна робота з читачами особисто орієнтованого навчання виховання.»
Сучасний учень і виховання культури читання
«Читати – це ще нічого не значить, що читати
і як розуміти те, що читаєш – ось в чому головна справа».
К.Д.Ушинський
«Вибрати книги заради свого та чужого читання -
не тільки наука, та й мистецтво, удосконаленню якого
немає меж».
Н.А.Рубакін
Без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання школярів, без неї неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників і батьків.
На сьогодні бібліотека залишається чи не єдиним безкоштовним джерелом одержання інформації, місцем самоосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілкування і творчого розвитку дітей, підлітків та викладачів.
Роль читання у суспільстві, потім і в школі почала різко змінюватися в останньої третині ХХ сторіччя, що пов'язано з багатьма факторами, першими серед яких з'являються становлення інформаційного суспільства, розповсюдження комп'ютерних технологій, і як наслідок, розширення поняття грамотності, формування поняття академічної, функціональної, інформаційної, правової, комп'ютерної, економічної грамотності.
Грамотність почала усвідомлюватися суспільством не стільки як мета, скільки як засіб отримання освіти, який в свою чергу впливає на якість життя однієї людини і науки в цілому.
Альберт Лиханов назвав бібліотеку останнім оплотом, який стоїть на захисті дитячого читання. Перед загрозою бездуховності, зросту деструктивних соціальних явищ, таких як наркоманія, суїцид, насилля, дитяче бродяжництво, захист читання дітей, підтримка інтересу до читання стала в ряд завдань державної вагомості. Коли прилучаємо дитину до читання, шкільна бібліотека відкриває шлях до інформації. Вона робить не менш важливу справу: вона захищає його душу, живить розум і серце, сприяє творчої самореалізації особистості, її життєстійкості, у яких складних ситуаціях вона не опинилася.
Життя вносить свої корективи в роботу бібліотеки. Відтепер головна потреба часу полягає в тому, щоб бібліотеки стали інформаційними центрами в школі.
Коли вручаємо дитині книгу, ми даємо їм ключ до відкриття світу і себе в ньому. Наші пошуки ключа до серця дитини ідуть одночасно з пошуками кращих книг про дітей і для дітей. Наше завдання – відкрити дітям світ різноманітної літератури, викликати в їх душах позитивний емоційний відгук, ввести їх до світу творчості, розбудити фантазію і бажання творити.
Самі бібліотекарі визнають, що змінюється час, змінюється образ бібліотеки. Змінюється рівень професіоналізму бібліотекаря:
То примітивне поняття,
Що бібліотекарів заняття -
Тільки книжки почитати,
Часописи полистати
Зникло в минуле…
Від нині…
Як відомо криза дитячого читання виявила себе більш за все в утраті інтересу школярів до цього виду занять. Для значної частини нинішніх дітей читання – усього тільки ординарна учбова робота, яка не надає особливої радості.
Освіченість визначається здібністю, умінням грамотно говорити і розумно читати. Тільки те суспільство, яке читає є суспільством, яке може мислити.
Кругозір дитини, його освіченість, вихованість в першу чергу формуються в школі. І шкільна бібліотека грає в цьому саму активну роль. Бібліотека служить прекрасним літературним середовищем для трансформації і відтворення читацької культури, літературного смаку.
Існує перспективність в сумісних зусиллях директора, вчителів, бібліотекаря, удосконаленню культури читання в рамках освітніх і виховних завдань школи. Такий підхід здатен забезпечити прорив не тільки в підвищенні культури читання в цілому, та і поліпшити якість навчання школярів по різним предметам.
Не можна недооцінювати внесок шкільного бібліотекаря в процес виховання особистості дитини через читання – формування його життєвої позиції. Роль бібліотекаря, добровільно обраного дітьми для спілкування особливо велика: між ними не має класного журналу, не має оцінок. Їх зв'язує книга, читання для души та розуму. Педагогічна функція шкільного бібліотекаря ставить ціллю привабити до читання і книг, м'яко і доброзичливо переорієнтувати від коміксів, «жахів», низькопробної літератури до читання високохудожніх творів, навчити читача «фільтрувати» інформацію.
Важливо пам'ятати, хто і як запропонує дитині книгу. Від цього часто залежить, захоче вона читати чи ні.
Головна ціль в роботі нашої бібліотеки: прищепити дітям любов до книги. Виховати потребу в читанні і культурі читання.
Головне завдання: пояснити учням, що книга є основним засобом поповнення багажу знань.
Застосовуються нові різноманітні ідеї, знахідки, форми і методи роботи залучення учнів до систематичного читання дитячої літератури. С тією метою були проведені анкетування. Молодшим школярам була запропонована така анкета:
Які книги ти любиш читати?
- Уяви собі дуже хорошу книгу. Опиши, яка вона?
- Хто допомагає тобі підбирати книги (батьки, вчителя, друзі, бібліотекар, телебачення)?
- Чи допомагають тобі виставки книг в бібліотеці? Чи вмієш ти користуватися каталогом?
- Уяви, що перед тобою дві книги: одна – більш цікава за змістом і не має картинок, друга – менш цікава, але з великими картинками і великим шрифтом. Яку ти візьмеш в першу чергу?
- Якщо перед тобою дві книги з одним оповіданням: одна товста, з великими кольоровими картинками, але з дрібним шрифтом, друга – тоненька, з маленькими чорно-білими картинками, але з великим шрифтом. Яку ти обереш?
- Чи був випадок, коли ти соромився брати чи спитати книгу в бібліотеці?
- Чи були випадки, коли тебе відмовляли брати книгу?
- Кому ти розповіси про прочитану книгу?
Кожен рік на початок навчального року проводяться екскурсії до бібліотеки з молодшими школярами: «Бібліотека - книжчин дім» (2кл), «Як вибрати книгу» (3кл.), «Вчись читати книгу» (4кл.).Вони дають можливість читачам удосконалювати читацькі навички, підвищують культуру читання.
В поняття культури читання входять уміння: читати за пла-ном, вдумливо сприймати зміст книги та правильно оцінювати його, знаходити необхідну книгу за допомогою довідково-бібліографічних посібників, користуватися довідково-бібліо-графічним апаратом бібліотеки; використовувати раціональні засоби роботи з книгою та дбайливе ставлення до книги.
Уміння ці дуже важливі для читачів. Виховання культури читання починається в молодших класах. Одним з засобів розповсюдження знань з культури читання є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Щорічно складається програма занять, яка передбачає цикл тем для придбання учнями навичок роботи з книгою, навчити вдумливому читанню, яке виключає поверхове читання, роботі з каталогами, картотеками, довідковою літературою.
При складанні програми занять ураховується велике учбове навантаження учнів і те, що неможливо дати дітям одразу всі знання про книгу, бібліотеку, читання, а лише основи знань про книгу і довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.
Міцність та широта знань приходять до учнів поступово. Наприклад, про необхідність користуватися каталогами і кар-тотеками вчитель нагадує учням коли дає завдання скласти ре-ферат на яку-небудь тему.
В програмі навмисно не передбачались домашні завдання. Однак, це міркування не виключає, а навпаки, потребує прак-тичних вправ, які проводяться під час занять.
В кожному класі, після проведення циклу занять, проводи-мо підсумкові заняття. Це підсумкова гра «Клуб веселих та на-читаних»(4кл.),театралізоване свято «Як берегти книгу»(5кл.).
Стало традицією проводити кожен рік проводити театралі-зоване свято «Спасибі, книга перша!».На ньому в ігровій фор-мі дітям прищеплюються перші навички акуратного поводжен-ня з книгою, інтерес і любов до книги, перші знання з культу-ри читання. Після цього заходу всі першокласники стають чи-тачами шкільної бібліотеки, а бібліотекар прикладає зусилля, щоб зберегти перше враження від бібліотеки і зробити всіх активними та грамотними читачами. На жаль на сто відсотків це не вдається зробити.
Коефіцієнт корисного діяння занять з розвитку культури читання безумовно великий. Насамперед слід відзначити, що заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань спонукають інтерес до читання і бібліотеки взагалі. Збільшилась кількість дітей, які вміють орієнтуватися в книжковому фонді, користу-ватися каталогами, довідково-бібліографічним апаратом.
Уроки бібліотечно-бібліографічних знань не дадуть бажа-ного ефекту, якщо в бібліотеці не буде умов для тренувань не-обхідних навичок культури читання. Частина інтер’єру читаль-ного залу належить довідковому відділу. Тут зосереджені сис-тематичний і алфавітний каталоги, систематична картотека статей, краєзнавча картотека, тематичні картотеки: «Видатні діячі та письменники», «Коли скінчилися уроки», «Україна святкує, тематичні теки «Що? Де? Коли?», «Перехрестя веселих забав», «Мудрагелія», «Гімназія кота Чудили», «Твій друг-книга», рекомендаційні списки нової літератури, оформлена тематична полиця «Вчись бути читачем».
В бібліотечному фонді літератури окремо розташований відділ довідкової літератури: енцикопедії, словники, довідни-ки, атласи. Вони розставлені таким чином, щоб читачу хотілося розташуватися тут, читати, виписувати будь-що для себе. Час, проведений читачем біля каталогу або з довідником в руках - цінний час розумової праці, показник прагнення до самостійного пошуку знань.
Беручи до уваги, що багато науково-пізнавальних книг для дітей і підлітків енциклопедичні, насичені багатою інфор-мацією для набуття знань, бібліотека спонукає дітей перечиту-вати ці книги. Для цього в бібліотеці практикуються дні пере-гляду. Вільний перегляд книг, які розкладені на столі за окре-мими галузями знань або кращих книг з різних наукових від-ділів, художньої літератури одного жанру, найбільш яскравих творів всіх часів, «Незаслужено забуті книги», «На землі, в піднебессі, на морі», «Подорож в світ казок», «Ці книги допо-можуть допитливим», «Гортаємо сторінки улюблених творів».Вони мають велике значення не тільки для пропаганди літератури, але і для виникнення у підлітків бажання «ритися в книжках».
Серед наших читачів є коло постійних, відданих друзів бібліотеки; є досить велика група постійних але інертних чи-тачів, які не проявляють яскравого інтересу до будь-яких жан-рів чи авторів;є читачі, які забігають в бібліотеку лише для виконання завдань вчителів;є читачі, які «ковтають пригоди та фантастику» аж ніяк не дурні діти, але вони не бажають брати книгу з інших відділів; немало читачів вміють знаходити кни-ги на свій смак.
Взаємовідносини між цими різними читачами та бібліо-текарем не однакові, тому в роботі з читачами є основою про-блеми, над якою працює бібліотека - «Індивідуальна робота з читачами в умовах особистісно-орієнтованого навчання».
Для підвищення читацької культури, насамперед, вико-ристовуються індивідуальні бесіди, в яких приділяється увага до характеру видання книг, щоб діти звикали до назв: форзац, обкладинка,титул та інших, нехай пізнають цінності довідко-вого апарату книги; з часом читачі навчаються відрізняти та цінувати добре видання. В індивідуальному спілкуванні з кни-гою та на бібліографічних оглядах читачі засвоюють такі по-няття: ілюстрації стародавніх і сучасних художників, фото-знімки; оригінальна або перекладна книга; значення повтор-них видань, передмов, післямов і усього довідкового апарату книги. Бібліотекарю доводиться терпляче разом з читачем пе-реглядати зміст і довідковий апарат книги для того, щоб ви-кликати бажання прочитати її.
Щоб постійно підвищувати рівень культури читання шко-лярів, я також постійно вивчаю книги, критичні огляди, рецензії та інший матеріал в часописах та газетах «Шкільна бібліотека», «Шкільна бібліотека плюс», «Школьная библио-тека», а також вивчаю досвід інших бібліотекарів і використо-вую його в своїй роботі.
Уся робота бібліотеки потребує прийняття унікальності дитини та великої емоційної віддачі. Тільки на цьому грунті створюється в бібліотеці атмосфера моральності - ведучий стимул тяжіння до неї. Бібліотека для душі.
Потрібна чуйність та душевна щедрість самого бібліотека-ря, його готовність зрозуміти та сприйняти дитину, побачити в ній себе, в собі –її. Читання може стати для дітей цікавою, за-хоплюючою справою, коли воно осяяне яскравим світлом дум-ки, почуття, творчості, краси, гри.
Вікові особливості читачів, їх значення в керівництві читанням
Виступ на педраді школи
Життя потребує, щоб школа сьогодні не тільки давала знання з тих чи інших предметів, але і вчила навичкам самонавчання. Слід з малих років розвивати у школярів інтерес до читання, до поглибленої роботи з книгою, підвищенню інтелектуального рівня дітей.
В рішенні такого завдання велика роль належить шкільній бібліотеці.
Педагогічно цілеспрямована дія на дитину-читача спирається на звіт вікових індивідуально-психологічних особливостей його особистості.
У дітей одного і того ж віку індивідуальні відмінності в читанні можуть бути дуже різні. Одначе кожному періоду дитинства притаманні свої закономірності читання, особливі прояви читацьких якостей: типові критерії оцінок; читацькі запити і їх зміст, широта, стійкість, мотиви звернення до літератури. Соціально-психологічні дослідження читання дітей дозволили уточнити вікову диференціацію читальних груп.
В педагогіці дитячого читання виділяють наступні вікові етапи читального розвитку:
- дитячий (6-9 років),
- перехідний від дитячого до підліткового (10-11 років),
- перехідний від підліткового до юнацького (14-15 років).
Проблема бібліотечного впливу на читачів-учнів не втратила своєї актуальності і сьогодні. Не може шкільна бібліотека обмежуватися лише даючи тільки інформаційні послуги, відмовившись від функцій посередника між книгою і читачем. Саме в шкільному віці іде процес читацького становлення дитини, і шкільна бібліотека, спираючись на інтереси дітей зобов'язана навчити їх читати, знайомити з найкращими книгами, які будуть пробуджувати їх до нових запитів, викликати їх інтереси в самонавчанні і творчості.
Дитячий тип читацького розвитку школяра.
У молодших школярів розвиваються найважливіші технічні ознаки, які лежать в основі сприймання літературного твору – емоційна сфера, мислення, уява.
Ідейний зміст твору діти пізнають частіше всього через вчинки героя, етюди змісту. Цей віковий період називають «періодом початкового накопичення». І важливо, щоб дитина накопичувала саме цінне, яке розвиває виховання художнього смаку, культури слова, духовного світу в цілому.
Діти ще не усвідомлюють науково-пізнавальну книгу, як початок інформації, не вміють зв'язувати свої пізнавальні запити з читанням, їх цьому треба вчити.
Цей період характеризується невідповідальністю між відносними можливостями сприймання твору і недоконаною технікою читання.
Наше завдання – виховання стійкого інтересу до книги і бажання побороти труднощі читання. Бібліотекар встановлює взаєморозуміння з читачами. В духовний світ читача входить саме цінне, що відповідає рівню його розвитку і сприяє його подальшому розвитку. Ведучою діяльністю в психологічному розвитку дошкільнят і молодших школярів є сюжетно-рольова гра, а любими жанрами – казки, дитячі вірші і пісні, загадки і інші. Зрозуміло, що в спілкуванні бібліотекаря з читачами цієї категорії присутній ігровий елемент. Тобто, використовуючи свою фантазію і творчий потенціал в процесі роботи, бібліотекар створює атмосферу гри, розробляє цікаві ігрові ситуації, знаходить нові ігрові елементи. Так, наприклад, дітям пропонується проілюструвати прочитану книгу, прийняти участь в літературних іграх-змаганнях типу: «Що ти побачив?», «Допиши і домалюй», «Закінчи казку», «Угадай слово», «З якої ми казки?», «Хто швидше відгадає». Саме такий стиль спілкування з елементами гри дає можливість розширити знання дітей про навколишній світ, розвиває у них почуття гумору, кмітливість, винахідливість, впливає на розвиток мови, уяви, пам'яті, емоцій, уваги і логічного мислення, виховує у них такі риси характеру, як співчуття, чутливість, сердечність, доброту, співпереживання і любов до всього, що їх оточує.
Читачі 10-11 років
Дітей цього віку психологія включає в підлітковий період в циклі дитячого розвитку. Це найважливіший етап становлення особистості, який в цілому характеризується переходом від «дитинства» до «дорослого». Перехід цей довгий і протікає у різних дітей нерівномірно. Це вік особливо розвиваючої, пізнавальної і суспільної активності.
Круг інтересів розширюється. Розвиток дитини, як читача, проявляється в усвідомленні вибору книг. Починають помічати різницю між пізнавальним і художнім твором.
Молодший підліток потребує дорослого втручання між собою і книгою. В цьому віці бібліотека закладає основи самостійного читання.
Читачі 12-13 років
З віком дитини змінюються її інтереси, запити, і відповідно, стиль спілкування з читачами цієї категорії змінюється. Психологічні особливості читачів середнього шкільного віку – природна цікавість, інтерес до нового, готовність сприймати все, що дав учитель в школі, прагнення до навчання. Сприяє добрим умовам для розвитку пізнавального інтересу і читаючої активності. Саме у цьому віці у дітей проходить поступовий перехід від гри до потреби вчитися, до самостійної роботи з книгою, поруч з казкою з'являється інтерес книги пізнавальної, а пізнавальні інтереси досить широкі. Особливо хвилюють суспільні і моральні питання. Життя суспільства, долі людства, щастя, дружба, любов; цікавлять нові відкриття, винаходи, техніка, моделювання, конструювання; формується мотиваційна сфера читання науково-пізнавальної літератури. В характері запитів і змісту читання хлопчиків і дівчаток є суттєві різниці. З цього віку читання художньої літератури усвідомлюється дітьми як вільне і зв'язане з особистими запитами, починається повільна і поступова диференціація мотивів читання. Враховуючи всі ці факти, спілкування бібліотекаря з читачами цієї категорії носить рекомендований характер. Бібліотекар виступає як помічник, і так будує свою роботу, щоб викликати у дітей інтерес до навчання і знань, вчить їх самостійно працювати з книгою, вчить думати про прочитане, уміти систематизувати отриману інформацію.
Значну увагу в цей період становлення дитини як читача приділяється вихованню культури читання; формування свідомого відношення до книги і бібліотеки, умінню самостійно вибрати книгу, вдумливо читати і усвідомлювати прочитане.
Школярі 14-15 років мають інші читацькі властивості і якості: різко виростає соціальна, громадянська активність підлітка. Це вік пошуку морального ідеалу. Розслаблюється роль читання в житті школярів, звужується діапазон читацьких запитів: чіткіше ніж в попередні періоди проявляється різниця по відношенню до читання.
Вивчення читачів в бібліотеці проводиться в процесі повсякденної роботи і переслідує практичні цілі. Вивчаючі інтереси, запити, особливості читання і відношення до книги читачів, бібліотекарем плануються найбільш ефективні шляхи роботи. Вивчення читача – дитини здійснюється в тісному зв'язку з вивченням його як особистості, протікає в процесі керівництва його читанням. Одночасно розвиваються його інтереси.
Вивчення читання дітей включає вивчення об'єму і змісту читання, мотивів звертання до книги, сприймання художньої і науково-пізнавальної книги в залежності від віку, знаходження місця читання в житті дитини серед інших засобів масової інформації, вивчення педагогічної ефективності форм і методів бібліотечної роботи з дітьми, характеру читання читача, який користується абонементом і читацьким залом.
В залежності від завдання, яке стоїть перед бібліотекою, вивчається читання окремих читачів. Не знаючи підліткових особливостей особистості, індивідуальна робота з читачами не буде мати ефективного характеру.
Пошук оптимальних технологій пропаганди
бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів
Робота з молодшими школярами
Головна задача шкільної бібліотеки – формувати у дітей звичку до систематичного читання, потреба в ньому, вміння користуватися книжковим фондом, довідково-бібліографічним апаратом, виховувати культуру читання школярів.
Діти повинні оволодівати необхідним мінімумом бібліотечно-бібліографічних знань, учнів, навичок. Вони привчаються дбайливо користуватися книгою, обдумувати прочитане, виражати своє відношення до нього, вести прості записи про прочитані книги, читати каталожну картку, знайомитися зі структурою книги, визначити приблизний зміст незнайомого твору.
Треба домогтися, щоб вони регулярно відвідували бібліотеку, любили копирсатися у книгах, займатися в читальному залі, уміти користуватися довідковою літературою і дитячою періодикою, охоче зверталися до науково-художньою і науково-популярної літератури, вживали при самостійному читанні.
Виховання бібліотечно-бібліографічної культури школярів – щоденна кропітка робота шкільного бібліотекаря. Вона буде ефективною тільки тоді, коли бібліотекар докладно знає фонд бібліотеки, кожну його книгу, уміє її популяризувати.
З основами бібліотечно-бібліографічних знань школярів необхідно знайомити систематично в процесі повсякденної роботи і на спеціальних бібліотечних уроках.
Мета бібліотекаря в популяризації бібліотечно-бібліографічних знань – навчити школярів-читачів користуватися бібліотекою(її фондом, довідково-бібліографічним апаратом) і книгою. Шкільний бібліотекар повинен сформувати у школярів навички користування відкритого доступу до книжкових фондів, навчити читача вільно орієнтуватися в цілому комплексі джерел, дати уявлення про всі “ключі” до книжкових багатств.
Важливим у системі бібліотечно-бібліографічних знань є знайомство з каталогами і картотеками шкільної бібліотеки. Це знайомство треба починати з молодого шкільного віку, пояснюючи і показуючи зв’язок каталогів і картотек з фондом, з розстановою книг на книжковій полиці.
Шкільний бібліотекар повинен розповісти, як складений каталог, як ним користуватися, про каталожні розподільники і відомості про них, про бібліотечний шифр на каталожних картках, за яким можна знайти книгу на полиці, про призначення каталожних карток, які дають інформацію про автора і назву, жанр книги, об’єм, місці і році видання.
Однією з ефективних і розповсюджених форм популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед молодих школярів є бесіда. Бесіду треба проводити при рекомендації їм книг, при повертанні їх у бібліотеку. Під час рекомендаційної бесіди слід показати або розказати його.
До роботи в популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед молодих школярів можна залучити старшокласників-читачів. Вони можуть проводити літературні ігри, вікторини, екскурсії по бібліотеці.
До проведення бібліотечних уроків для молодих школярів необхідно готуватися творчо. У доступній ігровій формі донести до них ті знання, які їм необхідні для того, щоб стати грамотними читачами.
Гарним помічником у проведенні цих занять служить “Орієнтована (погодинна) програма знань із основ бібліотечно-бібліографічних знань творів”, книга “Библиотечно-библиографические знания – школьникам”: Практическое пособие. – М.:1989. Бібліотекар повинен чітко знати, які задачі стоять перед ним у роботі з кожним класом.
Працюючи з першокласниками, ми повинні ставити перед собою задачу: сформувати у школярів загальну уяву про бібліотеку, багатство і різноманітність книжного фонду; познайомитись з правилами користування бібліотекою і книгою; дати початкові знання про структуру книги (заголовок, автор, ілюстрація); порядок розстановки книг на полках, відкритий книжковий фонд, тематичні полиці, книжні виставки; пробуджувати і формувати інтерес до самостійного читання.
Перше заняття можна провести у формі “Мандрівки в “книжкове” місто” на спеціальному потязі, який поведе бібліотекар. Білетом на поїзд будуть служити яскраві листівки, які вони отримають після того, як відгадають загадки про книгу, бібліотеку і т. ін.
Можна провести гру-знайомство з бібліотекою “По дорозі в читай-місто”(див. журнал “Библиотека” №9, 1993, с. 38-41), “Посвячення першокласників у читачі”(у книзі Ситнік Г. “Шкільна бібліотека і бібліотечні технології”).
Для першокласників можна провести уроки ще по таким темам: “Учбова книга і література “для відпочинку”, “Структура книги”, “Автори книги”, “Художнє забарвлення дитячої книги”, “періодика для дітей”, “Як правильно читати”, “Заключне заняття “Свято читача” або “Прощання з Букварем”.
Для учнів других класів ми повинні ставити такі задачі: поглибити знання школярів про структурні елементи книги і їх призначення; закріпити знання школярами правил користування книгами і бібліотекою; ознайомити зі структурою різних джерел інформації;формувати уміння самостійного вибору книг у бібліотеці.
У вересні слід провести екскурсію у бібліотеку, метою якої є залучення школярів до читання в бібліотеці. До цього часу необхідно підготувати якомога цікавішу за змістом виставу, представити на ній кращі книги. Показати книги дітям відділи бібліотеки, розказати про абонемент і читальний зал;познайомити з різноманітними по тематиці виданнями, показати дітям, як розставлені книги на полицях.
Для другокласників пропонуються ще таки теми бібліотечних уроків: “Читачу бібліотеці”(вибір книг у бібліотеці), “Глядач у бібліотеці”, “Слухач у бібліотеці”, “Структура різних джерел інформації”, підсумкова творча гра “Мандрівка в Країну книг”.
У учнів третіх класів ми повинні формувати навички вибору книг для самостійного читання, орієнтуватися у книзі і серед книг; поглибити знання про структурні елементи книги(зміст, передмова, при книжна анотація, післямова), їх призначення; дати початкові навички роботи з рекомендуючими плакатами; розширити знання про книжковий фонд; розстановку книг в умовах відкритого доступу; сформувати початкові уявлення про науково-пізнавальну, науково-художню і довідкову літературу; познайомити з періодичними виданнями.
Бібліотечний урок по науково-пізнавальній літературі – конкурс “Наукова суперечка”.
1. Що означають слова, джерело, де їх шукати.
2. Конкурс “Книжка з малюками” – знайомити по почерку свого художника – ілюстратора .
3. Кросворд “Книжний дім ”/ по вертикалі БІЛІОТЕКА.
ЗОШ №47
Зав.бібліотекою
Марченко Л.А.