Методичні вказівки з вивчення “ Економіка праці”за темами курсу Тема 1
Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1956.79kb.
- Методичні вказівки до самостійного вивчення з курсу «Економіка І організація інноваційної, 994.13kb.
- Програма І методичні вказівки до вивчення курсу, 341.29kb.
- Міністерство освіти І науки украіни, 977.4kb.
- І. В. Фісун методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Менеджмент», 620.87kb.
- І. В. Фісун методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Маркетинг», 454.74kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська державна академія міського господарства, 881.01kb.
- Методичні вказівки, 442.88kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- В. В. Калініченко доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України, 378.77kb.
Методичні вказівки з вивчення “ Економіка праці”за темами курсу
Тема 1. Предмет “Економіки праці”
Питання 1. Праця як об’єкт і предмет “Економіки праці”
Об’єктом вивчення “Економіки праці” є праця як доцільна діяльність людей, яка завжди та одночасно є взаємодією між людиною й природою та відносинами людей у процесі та з приводу виробництва. Особливості праці як об’єкта вивчення є:
- по-перше, праця - це доцільна діяльність щодо створення матеріальних та духовних цінностей, яка повинна бути ефективно, раціонально, економічно організована;
- друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремого індивідуума, але й суспільства в цілому, основою функціонування будь-якої організації;
- третє, у процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які є стержнем суспільних відносин на рівні економіки, регіону, фірми та окремих індивідуумів.
У цьому розумінні праця вивчається багатьма дисциплінами: фізіологія та психологія праці, гігієна праці, соціологія праці, статистика праці, нормування й організація праці , трудове право, політекономія та інші. Розрізняються ці дисципліни залежно від того, яку сторону об’єкта вони вивчають.
У процесі праці відокремлюють, з одного боку, технічну організацію праці, яка характеризується конкретними формами й методами поєднання предметів праці, знарядь праці та працівника. З іншого – відносини, які обумовлені спільною участю в процесі праці усіх суб’єктів виробництва, тобто – соціально–трудові відносини, які характеризують соціальну організацію праці.
Органічне поєднання технічної та соціальної форми організації праці є змістом суспільної форми організації праці, суспільного упорядкування праці. “Економіка праці” як наука формує закони та принципи суспільного упорядкування праці з метою досягнення високого рівня її ефективності. Тому предметом “ Економіки праці” є економічні закономірності побудови та здійснення трудових процесів, чинників і умов їх ефективності та економічні відносини людей, які виникають із приводу формування та використання ресурсів праці як у цілому в країні, так і на підприємствах, організаціях, установах. Слід мати на увазі, що в науковій та навчальній літературі є й інші точки зору на предмет “Економіка праці”. Доцільно їх вивчити та обґрунтувати прийняту для себе точку зору.
Питання 2. Основні поняття про працю
Будь-якій процес праці складається з таких елементів: предмет праці; засоби праці; технологія виробництва; організації праці; самої праці як процесу усвідомленого впливу на предмет праці з метою виготовлення певних продуктів праці.
“Працю” як категорію й поняття слід відрізняти від інших понять, які характеризують життєдіяльність людини.
2.1.“Праця – діяльність”, їх взаємозв’язок наведено на рис.1.
ДІЯЛЬНІСТЬ(функціонування) |
Фізіологічно
обумовлена
Фізіологічно
не обумовлена
Інстинктивна
Усвідомлена
-
Не заборонена (легітимна)
1.
2.
Цілеспрямована
Утворювальна
3.
Затребувана
4.
ПРАЦЯ
1- заборонена; 2- безцільна; 3- не пов’язана із створенням; 4- не затребувана
Рис. 1. Взаємоз’язок понять “Праця-діяльність”
2.2.“Праця – робота”, їх взаємозв’язок наведено на рис 2.
Поняття | Сфери застосування | ||||
Людина | Підпри- Ємство | Тварини | Машини | Сили природи | |
1. Діяльність | | | | | |
2. Функціонування | | | | | |
3. Робота | | | | | |
4. Праця | | | | | |
Умовні визначення - синоніми
Рис. 2. Сфери застосування понять.
2.3.Як соціально-економічна категорія в понятті “праця” виділяють: зміст праці; характер праці; функції праці; форми вияву праці.
Зміст праці – сукупність елементів, які визначаються професійною приналежністю робіт, їх структурою, складністю, послідовністю виконання. Виділяють: працю в сфері матеріального і нематеріального виробництва; у сфері послуг, науки, культури, мистецтва в інших галузях; працю в різних галузях ( у машинобудуванні, сільському господарстві, в будівництві та інші.), за видами діяльності – праця адміністратора, вченого, інженера; праця за професіями та спеціальностями: інженер-програміст. бухгалтер; економіст із праці, слюсар-сантехнік та інші.
Зміст праці відображується у тарифно-кваліфікаційних довідниках, посадових інструкціях, трудових обов’язках, положеннях про підрозділи.
Характер праці – це якісні характеристики праці, які виділяють особливості її функціонування незалежно від змісту праці: вільний і примусовий; особистий та суспільний; індивідуальний та колективний; змістовий, малозмістовний, не змістовий; розумовий та фізичний; творчий та рутинний ; престижний та не престижний; праця нормальної важкості та напруженості, важка та напружена, особлива важка та особливо напружена та інші.
Характер праці зумовлює привабливість праці, особливості її мотивації та стимулювання, режимів праці й відпочинку та інших умов її використання.
За формами вияву виділяють: біологічний аспект трудової діяльності (витрати психологічної енергії людини); організаційно-технологічний аспект (полягає в певній системі взаємодії людини та засобів виробництва); організаційно-соціальний аспект. Останній відображує виробничу взаємодію працівників по горизонталі (між робітниками, які працюють на суміжних робочих місцях; основними та допоміжними робітниками) й по вертикалі (виробничі відносини між керівниками та підлеглими). Ці взаємовідносини залежать від форми організації праці; соціального складу та чисельності персоналу; організаційно-правових форм підприємства.