Питання та ситуаційні задачі до пмк черепно-мозкова травма

Вид материалаДокументы

Содержание


Вади розвитку ЦНС
Ситуаційні задачі
В межах яких швів відбувається патологічний процес? Яку патологію можна запідозрити у дитини? Яка лікувальна тактика показана в
Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?
Ситуаційні задачі
Остеохондроз хребта
Подобный материал:
1   2   3

Вади розвитку ЦНС

        1. Зазначте основні етіопатогенетичні чинники формування вад розвитку нервової системи.
        2. Назвіть критичні для формування вад розвитку невральної трубки періоди ембріогенезу.
        3. Перерахуйте основні вади розвитку головного мозку.
        4. Назвіть основні вади розвитку спинного мозку.
        5. Перерахуйте основні методи анте- та постнатальної діагностики вад розвитку невральної трубки у плода та новонародженого.
        6. Назвіть основні варіанти черепно-мозкових гриж та зазначте клінічні прояви даної патології.
        7. Охарактеризуйте сучасні принципи діагностики та хірургічної корекції черепно-мозкових гриж у дітей раннього віку.
        8. Назвіть основні типи мальфомації Кіарі, охарактеризуйте клінічні прояви даної патології та можливі методи її хірургічного лікування.
        9. Перерахуйте основні принципи хірургічного лікування арахноїдальних кіст головного мозку.
        10. Назвіть основні варіанти краніостенозу, охарактеризуйте клінічні прояви даної патології та методи хірургічної корекції захворювання.
        11. Перерахуйте основні варіанти spina bifida.
        12. Зазначте основні клінічні прояви spina bifida та методи діагностики даної патології.
        13. Назвіть основні принципи хірургічного лікування spina bifida.
        14. Зазначте основні клінічні прояви синдрому фіксованого спинного мозку та можливі варіанти його корекції.
        15. Назвіть основні принципи профілактики виникнення вад розвитку нервової системи.



Ситуаційні задачі


Задача 1.

Дитина народилася у строк. Пологи не ускладнені. В лобовій ділянці по середній лінії є пухлиноподібне випинання 4×4×5 см. Шкіра в ділянці випинання не змінена, випинання збільшується при напруженні дитини. В неврологічному статусі зміни не виявлені. Назвіть попередній діагноз. З якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз?


Задача 2.

У дитини в антенатальному періоді діагностовано великих розмірів пухлиноподібне випинання в потиличній ділянці. Пологи проведено шляхом планового кесарського розтину. Після народження дитини при огляді шкірних покривів в ділянці випинання, виявлено їх витончення, з ознаками мацерації. Випинання збільшується при плачі дитини. В неврологічному статусі без патологічних змін. Визначте вид патології. Які методи антенатальної діагностики були проведені дитині і яка подальша лікувальна тактика має бути запропонована?


Задача 3.

Жінка 30-ти років скаржиться на виражений головний біль з ірадіацією в шию та праву руку, похитуванні та запамороченні при ходьбі, незначними порушеннями мови та поперхуванням при ковтанні рідкої їжі. У неврологічному статусі виявлено підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів з обох сторін, виражену мозочкову симптоматику, незначну дисфункцію каудальної групи черепних нервів. На МРТ головного мозку шлуночки по середній лінії, помірно розширені, об’ємних утворень не виявлено, визначається зміщення мигдаликів мозочка на верхнього краю дуги атланта. Яку патологію можна запідозрити у хворої, з якими захворюваннями слід проводити диференційний діагноз? Яка лікувальна тактика показана в даному випадку?

Задача 4.

У хлопчика 4-х місячного віку виявлено звуження мозкового черепа, з витяжінням спереді дозаду, лоб та потилична ділянка шишкоподібно деформовані. При вимірювання окружності голови виявлено значне зменшення біпарієтального розміру з формування доліхоцефалічної форми голови.

В межах яких швів відбувається патологічний процес? Яку патологію можна запідозрити у дитини? Яка лікувальна тактика показана в даному випадку?


Задача 5.

Дитина народжена у строк, від патологічних стрімких пологів. У попереко-крижовій ділянці виявлено випинання розміром 8×8×6 см. Шкіра в ділянці випинання витончена з ознаками мацерації та ліквореї. Стан дитини при народженні 5 балів за шкалою Апгар. Мати від проведення ультразвукового обстеження під час вагітності відмовлялася. Яку вроджену патологію можна запідозрити у дитини? Яку помилку при веденні вагітності та пологів допустив акушер-гінеколог? Яку подальшу лікувальну тактику слід рекомендувати в даному випадку?


Хребетно-спинномозкова травма



  1. Епідеміологія спінальної травми.
  2. Класифікація травматичних ушкоджень хребта і спинного мозку.
  3. Механізми виникнення ХСМТ.
  4. Що може бути причиною стиснення спинного мозку при ХСМТ?
  5. Кінічні ознаки ушкодження спинного мозку.
  6. Що таке спінальний шок?
  7. Клінічна симптоматика ХСМТ в залежності від рівня ураження.
  8. Допоміжні методи при діагностиці ХСМТ.
  9. Невідкладна допомога при ХСМТ на догоспітальному етапі.
  10. Методи імобілізації хворого на догоспітальному етапі.
  11. Тактика надання спеціалізованої медичної допомоги при ХСМТ при на різних рівнях ураження.
  12. Принципи консервативного лікування ХСМТ
  13. Сучасні принципи хірургічного лікування ушкоджень хребта й спинного мозку.
  14. Ранні та пізні ускладнення при травматичному ушкодженні хребта й спинного мозку.
  15. Профілактика ускладнень при ХСМТ.
  16. Принципи реабілітації хворих із травматичним ушкодженням хребта й спинного мозку.



Ситуаційні задачі

Задача 1.

Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно: при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання. Який попередній діагноз слід поставити і який допоміжний метод обстеження є найбільш інформативним для його підтвердження?


Задача 2.

Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломовивих С67 хребців, компресійно-уламчастий перелом С7 хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С67 з використанням титанової стабілізуючої системи. Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?


Задача 3.

У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні Th7 хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами. Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?


Задача 4.

Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.

Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?


Задача 5.

У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L5 корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?


Задача 6.

Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції Th3 хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня Th5 сегменту. Яке ускладнення найільш ймовірно розвинулося у хворого?


Задача 7.

Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С6, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору. Який діагноз слід поставити у даному випадку і яке лікування показане хворому?


Травматичні ушкодження периферичних нервів

  1. Етіологія та епідеміологія травми периферичних нервів.
  2. Класифікація травматичних ушкоджень периферичних нервів.
  3. Патофізіологія травми периферичного нерва.
  4. Валлерівська дегенерація – визначення, патоморфологія та механізми.
  5. Загальна клінічна картина ушкодження периферичного нерва.
  6. Клініка ушкодження пахвового нерва.
  7. Клініка ушкодження м’язево-шкірного нерва.
  8. Клініка ушкодження ліктьового нерва.
  9. Клініка ушкодження серединного нерва.
  10. Клініка ушкодження промененвого нерва.
  11. Варіанти ушкодження плечового сплетення та їх клінічна картина.
  12. Клініка ушкодження стегнового нерва.
  13. Клініка ушкодження сідничного нерва.
  14. Клініка ушкодження великогомілкового нерва.
  15. Клініка ушкодження малогомілкового нерва.
  16. Принципи діагностики ушкоджень периферичних нервів.
  17. Інструментальні методи в діагностиці уражень периферичних нервів.
  18. Невідкладна допомога при травмі кінцівок.
  19. Особливості первинної обробки ран при відкритих ушкодженнях периферичних нервів.
  20. Об’єм медичної допомоги хворим із травмою периферичних нервів у непрофільній лікувальній установі.
  21. Об’єм медичної допомоги хворим із травмою периферичних нервів у нейрохірургічному стаціонарі.
  22. Лікувальна тактика при закритих ушкодженнях кістково-зв’язкового апарату у поєднанні з ушкодженням периферичних нервів.
  23. Абсолютні покази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
  24. Відносні покази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
  25. Протипокази до нейрохірургічного втручання при ушкодженнях периферичних нервів.
  26. Принципи нейрохірургічних втручань з приводу травматичного пошкодження периферичних нервів.
  27. Відновні нейрохірургічні втручання при травматичних ушкодженнях периферичних нервів.


Ситуаційні задачі


Задача 1.

У хворого має місце різана рана нижньої третини лівого плеча. Після поранення звисла ліва кисть. Хворий не може розігнути кисть, відвести великий палець, розігнути пальці. Який нерв пошкоджений у хворого?


Задача 2.

У хворого виявлений уламчатий перелом лівого плеча на межі середньої та нижньої третини. Об’єм рухів у кисті не порушений. Після виконання оперативного металоостеосинтезу повисла ліва кисть, розгинання кисті відсутнє, хворий не може розігнути також пальці, відвести великий палець. Який діагноз слід поставити у даному випадку? Які інструментальні методи слід застосувати для підтвердження діагнозу?


Задача 3.

Хворий доставлений у хірургічну клініку центральної районної лікарні з різаною раною внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя. Припускається ушкодження ліктьової артерії, серединного та ліктьового нервів. Які симптоми можуть підтверджувати це припущення? Який обсяг першої медичної допомоги слід забезпечити у даному випадку?


Задача 4.

Під час роботи деталь від верстата пошкодила робітникові ліве стегно. Після отримання травми хворий не може розгинати ногу в коліні, з’явилось оніміння по передній поверхні стегна і внутрішній поверхні лівої гомілки. Який діагноз слід запідозрити у даному випадку? Яку тактику обстеження та лікування слід застосувати?


Задача 5.

У дитини 9 років мала місце різане ушкодження зовнішньої поверхні верхньої третини правої гомілки після чого у неї “повисла” ступня. Який діагноз слід запідозрити у даному випадку? Яку тактику обстеження та лікування слід застосувати?


Пухлини спинного мозку

  1. Як часто зустрічаються пухлини спинного мозку?
  2. Класифікація пухлин спинного мозку за характером росту та локалізацією.
  3. Класифікація пухлин спинного мозку за гістогенезом.
  4. Які особливості клінічного перебігу інтрамедулярних пухлин спинного мозку?
  5. Особливості клінічного перебігу екстрамедулярних пухлин спинного мозку.
  6. Які додаткові методи обстеження застосовують при підозрі на пухлину спинного мозку?
  7. Які ліквородинамічні проби використовуються при пухлинах спинного мозку? Їх діагностичне значення.
  8. Які зміни у спинномозковій рідині можна виявити при пухлинах спинного мозку?
  9. Що лежить в основі постановки топічного діагнозу при пухлинах спинного мозку?
  10. З якими видами патології необхідно диференціювати пухлини спинного мозку?
  11. Основні принципи хірургічного лікування пухлин спинного мозку.
  12. При яких гісто-біологічних формах пухлин спинного мозку застосовується комбіноване лікування? Його обгрунтування.
  13. Принципи реабілітації хворих, прооперованих з приводу пухлин спинного мозку.


Ситуаційні задачі


Задача 1.

У хворої 53 років мають місце нижній спастичний парапарез, гіпестезія з рівня Th6 сегменту за провідниковим типом, імперативні позиви до сечовипускання. При люмбальній пункції: лікворний тиск 85 мм водн. ст., при ліквородинамічних пробах виявлений частковий блок. Яке захворювання можна запідозрити у хворої?


Задача 2.

Хворий 25 років скаржиться на постійний біль у міжлопатковій ділянці. При чханні, кашлі біль набуває стріляючого характеру. Об’єктивно: нижній спастичний парапарез, при постукуванні по остистому відростку Th7 болі посилюються. Яке захворювання можна запідозрити у хворого і які методи слід використати для уточнення діагнозу?


Задача 3.

Хворий 43 років скаржиться на болі в районі попереку протягом 2 років, які посилюються переважно в лежачому положенні і віддають в нижні кінцівки. За останній місяць у хворого наросла слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась дисфункція тазових органів по типу затримки сечовипускання. Лікувався в стаціонарі з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, больового синдрому. Проте консеративне лікування виявилось неефективним, стан хворого прогресивно погіршувався. Яке захворювання слід запідозрити у хворого?


Задача 4.

Хвора відмічає появу оніміння правої стопи, слабкість у лівій нозі. Через 3 міс з’явились оніміння лівої стопи, слабкість у правій нозі. Чутливі порушення поступово поширились знизу до верху, наросла слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась затримка сечовипускання. Об’єктивно: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси підвищені, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з обох сторін; гіпестезія за провідниковим типом з рівня Th8 сегмента, затримка сечовипускання. Яке захворювання слід запідозрити у хворої і які методи лікування показані у цьому випадку?


Задача 5.

При огляді хворої в неврологічному статусі виявлено: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси підвищені, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з обох сторін; гіпестезія за провідниковим типом з рівня сегменту Th5. З анамнезу відомо, що хвора хворіє протягом 2,5 років, перебіг захворювання прогредієнтний. Який попередній діагноз можна поставити у даному випадку?


Задача 6.

У хлопчика 9 років з`явився прогресуючий сколіоз грудного відділу хребта. Протягом року лікувався в спеціалізованому інтернаті, але ефекту від лікування не було, сколіоз прогресував. З`явились корінцеві болі у верхньо-грудному відділі хребта, слабкість у нижніх кінцівках. Була проведена ортопедична операція з приводу сколіозу хребта. Протягом року хворий перестав ходити внаслідок нижньої параплегії, розвинулась повна аналгезія за провідниковим типом з рівня сегмента Th5, затримка сечовипускання. Із допоміжних методів обстеження була проведена рентгенографія. Яке захворювання слід підозрювати у даному випадку і який метод обстеження є найбільш інформативним для підтвердження діагнозу?


Задача 7.

Хворого 45 років турбують слабкість в нижніх кінцівках, більш виражена в правій нозі, відчуття оніміння лівої ноги, відчуття «повзання мурашок» в правій нозі від стопи до рівня середньої третини правого стегна, статодинамічні порушення. Хворіє близько 1 року. Який діагноз найбільш вірогідний у даному випадку і який інструментальний метод обстеження слід використати для об’єктивізації діагнозу?

  1. Патогенез остеохондрозу хребта Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.
  2. Патогенез остеохондрозу хребта.
  3. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  4. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  5. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  6. Клініка радикулярного синдрому.
  7. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  8. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  9. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  10. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  11. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  12. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  13. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  14. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  15. Профілактика остеохондрозу хребта.


Остеохондроз хребта

Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.

Патогенез остеохондрозу хребта.

Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.

Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.

Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.

Клініка радикулярного синдрому.

Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.

Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.

Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.

Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.

Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.

Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.

Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.

Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.

Профілактика остеохондрозу хребтаЕпідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта
  1. самоконтролю



  1. Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.
  2. Патогенез остеохондрозу хребта.
  3. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  4. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  5. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  6. Клініка радикулярного синдрому.
  7. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  8. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  9. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  10. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  11. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  12. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  13. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  14. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  15. Профілактика остеохондрозу хребта.



  1. Ситуаційні Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.

  2. Патогенез остеохондрозу хребта.

  3. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  4. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  5. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  6. Клініка радикулярного синдрому.
  7. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  8. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  9. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  10. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  11. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  12. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  13. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  14. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  1. Профілактика остеохондрозу хребтаЕпідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.
  2. Патогенез остеохондрозу хребта.
  3. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  4. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  5. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  6. Клініка радикулярного синдрому.
  7. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  8. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  9. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  10. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  11. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  12. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  13. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  14. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  15. Профілактика остеохондрозу хребта.
  16. Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.
  17. Патогенез остеохондрозу хребта.
  18. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  19. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  20. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  21. Клініка радикулярного синдрому.
  22. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  23. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  24. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  25. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  26. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  27. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  28. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  29. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  30. Профілактика остеохондрозу хребта.

Питання для самоконтролю

  1. Епідеміологія та етіологія остеохондрозу хребта.
  2. Патогенез остеохондрозу хребта.
  3. Патоморфологічні зміни міжхребцевих дисків.
  4. Класифікація патоморфологічних змін міжхребцевих дисків.
  5. Класифікація клінічних форм остеохондрозу хребта.
  6. Клініка радикулярного синдрому.
  7. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  8. Клініка остеохондрозу грудного відділу хребта.
  9. Клініка остеохондрозу поперекового відділу хребта.
  10. Клініка остеохондрозу шийного відділу хребта.
  11. Інструментальна діагностика остеохондрозу хребта.
  12. Консервативне лікування остеохондрозу хребта в гострому періоді больового синдрому.
  13. Консервативне лікування остеохондрозу хребта після вдалого усунення гострого больового синдрому.
  14. Хірургічне лікування остеохондрозу хребта.
  15. Профілактика остеохондрозу хребта.