М. Ю. Коломоєць Білетні питання

Вид материала

Содержание

ДОДАТОК до екзаменаційної білетної програми
з соціальної медицини та організації охорони здоров’я для

Подобный материал:

Пам’ятка робочій групі з підготовки питання щодо стану курсового, дипломного, магістерського, 27.58kb.
Пам’ятка робочій групі з підготовки питання щодо стану методичного забезпечення навчального, 31.74kb.
Затверджено Атестаційною колегією Міносвіти та науки України Протокол №4/9 – 2/4 від, 104.83kb.
Олександр Новицький цад лраа «Helios», 136.54kb.
Курс Модуль 1-1 Гімнастика в державній системі фізичного виховання Контрольні питання, 232.75kb.
Програмні питання для підготовки до іспиту з дисципліни “Управління соціальною та екологічною, 56.81kb.
Національна валюта України, 1126.1kb.
Питання для підготовки до семінарських та практичних занять з курсу «Економіка підприємства», 80.3kb.
Генеза націй модерністський підхід Примордіалістська версія, 549.58kb.
Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

перший проректор Буковинського державного медичного університету

”____”______________2007р.

професор ___________М.Ю.Коломоєць

Білетні питання

до іспиту з соціальної медицини та організації охорони здоров’я

для студентів V курсу, медичного факультету №1 та №2,

спеціальність ”лікувальна справа”

Соціальна медицина та ООЗ як наука. Цілі , задачі , методи . Історія розвитку соціальної медицини в Україні.
Земська медицина. Міжнародне значення земської медицини, її розвиток в Україні.
Міська та фабрично-заводська медицина, її розвиток в Україні.
Розвиток державної системи охорони здоров’я в Україні.
Теоретичні та організаційні принципи системи охорони здоров’я в Україні. Розвиток їх в умовах переходу до ринкової економіки.
Поняття ринкової економіки. Основні закономірності ринкової системи. Функціонування системи медичної допомоги в умовах ринку.
Структура управління охороною здоров’я в Україні. Поняття про керуючу та керовані підсистеми управління, зворотній зв’язок.
Основні напрямки перебудови управління охороною здоров’я в Україні.
Проблеми охорони здоров’я населення в Україні.
Основи законодавства України про охорону здоров’я.
Економіка охорони здоров’я. Завдання та об’єкти вивчення макро- та мікроекономіки.
Форми фінансування охорони здоров’я (бюджетна, страхова, приватна, змішана).
Державне соціальне медичне страхування. Роль органів охорони здоров’я та лікарів в системі соціального медичного страхування.
Медичне страхування населення України: досвід, проблеми, напрямки їх вирішення.
Основи медичного страхування. Особливості обов’язкового та добровільного медичного страхування.
Поняття про страхову медицину. Проблеми впровадження страхової медицини в Україні.
Поняття про бюджетно-страхову медицину.
Поняття про чинники ризику. Класифікація чинників ризику та способи їх виявлення.
Поняття про соціо-екологічне середовище та його чинники ризику для здоров’я населення.
Чинники ризику природнього та антропогенного середовища. Методи виявлення дії чинників ризику.
Спосіб життя. Роль способу життя в здоров’ї населення. Чинники ризику та антиризику, зумовлені способом життя.
Здоровий спосіб життя. Методи формування здорового способу життя. Поняття про санологію.
Профілактична спрямованість в діяльності системи охорони здоров’я. Цільові програми профілактики хронічних захворювань.
Загальна диспансеризація населення. Мета, задачі, проблеми.
Всесвітня організація охорони здоров’я, структура, ціль, форми діяльності. Участь України в діяльності ВООЗ.
Професійні права та обов’язки лікаря. Лікарська етика та деонтологія в лікарській практиці.
Акселерація та ретардація фізичного та статевого розвитку як соціально-медична проблема.
Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності як соціально-медична проблема. Основні показники.
Інвалідність як соціально-медична проблема. Основні показники.
Довголіття як соціально-медична проблема.
Соціально-медичні аспекти зміни структури патології населення в Україні.
Серцево-судинні хвороби як соціально-медична проблема.
Онкологічні захворювання як соціально-медична проблема.
Психічні захворювання, алкоголізм та наркоманія як соціально-медичні проблеми.
СНІД як соціально-медична проблема.
Співвідношення соціального та біологічного в життєдіяльності людини та населення.
Основи використання статистичних методів дослідження в соціальній медицині та організації охорони здоров’я: зміст, джерела інформації.
Основні етапи статистичного дослідження: зміст і використання в практиці охорони здоров’я.
Розробка плану і програми статистичного дослідження.
Поняття “робоча гіпотеза”, “статистична сукупність”, “програма спостереження” в соціально-медичних дослідженнях.
Поняття про генеральну та вибіркову сукупність, кількісна та якісна репрезентативність вибірки.
Поняття про групування статистичних ознак. Види групувань. Роль групувань в соціально-медичних дослідженнях.
Таблиці, види таблиць. Основні вимоги до складання таблиць.
Абсолютні та відносні величини. Види відносних показників в практиці охорони здоров’я. Методи їх обчислення і використання.
Варіаційний ряд, його характеристики, види середніх величин.
Динамічний ряд. Методи математичної обробки та аналізу динамічного ряду, використання в практиці охорони здоров’я.
Методи обчислення середніх величин за способом змішання та моментів. Основні властивості середніх величин.
Показники варіації ознак. Середньоквадратичне відхилення, правило 3-х сигм, коефіцієнт варіації, їх практичне значення.
Поняття про суцільний та вибірковий методи дослідження. Похибка репрезентативності для відносних та середніх величин.
Основні етапи визначення достовірності результату вибіркового дослідження.
Поняття про малі вибірки та методи оцінки достовірності вибіркового дослідження при малих вибірках.
Методи визначення достовірності різниці при порівнянні відносних показників.
Правила порівняння показників в статистичних дослідженнях.
Методи порівняння середніх величин.
Методи визначення необхідного числа спостережень при проведенні статистичних досліджень.
Методи стандартизації (прямий, непрямий, обернутий) та їх використання в охороні здоров’я.
Графічне зображення показників за результатами статистичного дослідження. Вимоги до графічних зображень.
Статистика здоров’я населення і статистика охорони здоров’я в інформаційному забезпеченні управління охороною здоров’я.
Здоров’я населення та методи його вивчення.
Переписи населення. Методи проведення. Значення переписів в організації медичного обслуговування населення.
Народжуваність: реєстрація народжуваності, загальні та спеціальні показники народжуваності.
Основні фактори, що впливають на рівні народжуваності. Форми стимуляції народжуваності.
Реєстрація смерті. Лікарське свідоцтво про смерть. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть. Вимоги до їх заповнення.
Смертність населення: реєстрація, рівень, структура, вікові особливості та їх графічне зображення.
Смертність немовлят: реєстрація, рівень, динаміка, структура, вікові особливості.
Перинатальна смертність: реєстрація, рівень, причини.
Материнська смертність, причини і методи обчислення.
Сучасна демографічна ситуація в Україні. Проблеми відтворення населення. Основні показники.
Оцінка показників відтворення населення: сумарний коефіцієнт плідності, брутто- і нетто- коефіцієнти відтворення.
Оцінка показників природнього руху за народжуваністю і смертністю населення.
Середня очікувана тривалість життя. Таблиці смертності (дожиття), методика побудови, їх значення в оцінці здоров’я населення.
Фізичний розвиток як показник здоров’я населення. Залежність фізичного розвитку від біологічних та соціальних чинників.
Показники фізичного розвитку. Використання правила 3-х сигм, коефіцієнтів кореляції та регресії в оцінці фізичного розвитку.
Поняття “первинна захворюваність”, “загальна захворюваність” та “патологічна ураженість”. Використання цих показників в аналізі роботи лікаря.
Методи вивчення загальної захворюваності населення, джерела даних.
Міжнародна статистична класифікація хвороб, та проблем, пов’язаних із здоров’ям (10-го перегляду). Принципи побудови. Теоретичне та практичне значення .
Найважливіші неепідемічні захворювання населення, особливості реєстрації, обліку та диспансерного нагляду.
Термінове повідомлення (ф.058/о), правила його заповнення. Перелік захворювань, на які заповнюється ф.058/о, їх реєстрація.
Особливості реєстрації та обліку різних груп інфекційних захворювань.
Методика вивчення госпітальної захворюваності, джерела, основні показники.
Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності: порядок обліку та аналізу. Основні показники.
Поглиблений аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Основні показники.
Порядок видачі та продовження листків непрацездатності в поліклініці при захворюваннях.
Порядок видачі листків непрацездатності по догляду за хворим дорослим та дитиною.
Порядок видачі та продовження листків непрацездатності в поліклініці при травмах, вагітності та пологах, аборту та ін.
Порядок видачі листків непрацездатності працюючим інвалідам. Особливості видачі листків непрацездатності при тривалій непрацездатності (більше 4 - 5 місяців).
Порядок видачі лікарняних листків працюючим інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Міська лікарня. Структура. Основні показники.
Основні якісні показники оцінки роботи поліклініки та стаціонару.
Дільничний принцип в організації медичної допомоги міському населенню.
Дільничний лікар-терапевт в організації амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню. Елементи роботи дільничного лікаря.
Бригадний метод в організації амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню.
Диспансеризація хворих на лікарській дільниці (облік, документація, показники роботи).
Поняття про первинну, вторинну та третинну медичну допомогу населенню.
Проблеми реформування дільничної служби в Україні.
Сімейний лікар як вища форма організації амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню. Зміст та форми діяльності.
ЛКК та її завдання. Роль ЛКК в експертизі непрацездатності.
Порядок направлення хворих на санаторно-курортне лікування. Роль дільничного лікаря та ЛКК.
Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Завдання, організація роботи, основна документація.
Порядок направлення хворих на МСЕК. Документація. Роль дільничного лікаря та ЛКК.
Диспансерний метод в роботі лікувально-профілактичних закладів. Зміст, контингенти.

Види спеціальних диспансерів. Принципи організації їх роботи та обліку хворих.
Організація спеціалізованої медичної допомоги міському населенню.
Пологовий будинок. Структура, завдання. Основні показники роботи стаціонару пологового будинку.
Жіноча консультація пологового будинку. Структура, завдання, основна документація та показники роботи.
Дитяча поліклініка. Структура, основні показники діяльності. Активний патронаж в роботі дитячої полікліки.
Організація медичного обслуговування дітей в дитячих дошкільних закладах та школах.
Організація медичного обслуговування підлітків.
Основні організаційні форми медичного обслуговування робітників промислових підприємств (цехова служба територіальної поліклініки, медико-санітарна частина та інше).
Медико-санітарна частина, завдання, структура, показники роботи. Особливості фінансування медико-санітарних частин на сучасному етапі.
Цеховий дільничний принцип медичного обслуговування робітників промислових підприємств. Основні розділи роботи цехового лікаря.
Диспансерний метод в роботі цехового лікаря. Види профоглядів на підприємствах.
Протиепідемічна робота міської поліклініки. Організація профілактичних щеплень.
Комплексний план оздоровчих заходів на підприємстві, основні розділи. Роль цехового лікаря в підготовці та виконанні комплексного плану.
Особливості організації медичної допомоги сільському населенню.
Сільська лікарська дільниця. Структура. Основні показники роботи сільських лікарських амбулаторій.
Центральна районна лікарня. Структура. Місце ЦРЛ в наданні медичної допомоги сільському населенню.
Обласна лікарня. Структура. Роль оргметодвідділу в управлінні службами охорони здоров’я.
Особливості медичного обслуговування дітей в сільській місцевості.
Особливості медичного обслуговування вагітних та породіль в сільській місцевості.
Особливості організації швидкої та невідкладної медичної допомоги в містах і сільській місцевості.
Проблеми сільської охорони здоров’я та шляхи її вирішення.
Звіт лікувально-профілактичного закладу: структура, джерела даних. Основні показники, що визначаються за звітом.
Основні розділи річного звіту лікувально-профілактичного закладу. Показники діяльності.
Порядок складання та затвердження плану діяльності лікарні. Основні елементи плану.
Основні методи, що використовуються в економіці охорони здоров’я. Поняття про аналітичний, балансовий, нормативний методи та метод порівняння.
Нормативний підхід до визначення потреб населення в стаціонарних та поліклінічних послугах.

Моделі госпрозрахунку в ринкових умовах господарювання в охороні здоров’я. Поняття про “госпрозрахунковий прибуток”, “орендний підряд” та “колективну власність”.
Госпрозрахункові форми оплати праці медичних працівників.
Територіально-медичні об’єднання (ТМО), їх форми і джерела фінансування.
Поняття про клініко-статистичні групи. Їх використання в економічній діяльності стаціонарів.
Експертна оцінка якості надання медичної допомоги. Зміст, цілі. Карта експертної оцінки, методика її застосування.
Методика оцінки рівня якості роботи лікаря за стандартами якості.
Методи складання та застосування моделей кінцевих результатів в оцінці діяльності лікувально-профілактичних закладів.
Місце, роль і основні напрями діяльності санепідслужби в охороні здоров’я населення. Правові основи діяльності.
Санітарно-епідеміологічна станція, структура, форми санітарного нагляду. Основні показники діяльності СЕС.
Основні напрями взаємодії СЕС з діяльністю практичних лікарів. Порядок проведення медичних оглядів працівників за наказом МОЗ України №280 від 23.07.2002 р.
Організація протиепідемічної роботи на міській та сільській лікарських дільницях. Режимні накази.
Обласні центри здоров’я. Методи та засоби санітарно-освітньої роботи.
Санітарна самодіяльність населення та її роль в організації медико-санітарної допомоги населенню.
Сімейна медицина (завдання, принципи, моделі).
Лікар загальної практики (сімейний лікар). Загальні та професійні вимоги до нього.
Типова угода про медичне обслуговування сім’ї між сім’єю і лікарем загальної практики (сімейним лікарем).
Медичний паспорт сім’ї (ф.025-8/о). Оцінка медичного статусу сім’ї за групами ризику.
Бригадний метод надання медичної допомоги населенню. Методика нарахування заробітної плати медичному персоналу згідно коефіцієнту трудової участі (КТУ) в умовах бригадної форми організації праці.

Схвалено на методичній нараді кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я „ ____” _____________ 2007року. (Протокол № ____ )

Завідувач кафедри, доцент _____________________ В.Е. Кардаш.

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін гігієнічного профілю

„ ____” _____________ 2007року. ( Протокол № ____ )

Голова комісії, професор ________________________ С.Е.Дейнека.

ДОДАТОК

до екзаменаційної білетної програми

з соціальної медицини та організації охорони здоров’я

для студентів V курсу

спеціальність ”лікувальна справа”

CИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

з соціальної медицини та організації охорони здоров’я для

студентів V курсу, медичного факультету №1 та №2, спеціальність ” ”лікувальна справа”

до перевідного іспиту 2007-2008 н.р.

Задача 1.

Необхідно оцінити динаміку народжуваності населення в Н-му районі. Які необхідні для цього дані? Як їх одержати? Які показники необхідно вирахувати? Як зареєструвати народження дитини?

Задача 2.

Необхідно оцінити динаміку смертності немовлят в Н-му районі. Які дані і з яких документів для цього будуть використані? За якою методикою проводяться необхідні розрахунки? Як оцінити одержані результати? Чи можна їх відобразити графічно?

Задача 3.

Необхідно оцінити динаміку смертності в Н-му районі від провідних причин. Які дані та з яких облікових документів треба використати? Які показники необхідно вирахувати? Як реєструється смертність?

Задача 4.

Сьогодні для оцінки відтворення населення використовуються показники природнього приросту. З яких документів їх одержати? Як відобразити ці показники графічно? Як оцінити відтворення населення за показниками природнього приросту?

Задача 5.

В I та II хірургічних відділеннях лікарні летальність була 1,6 та 1,9, відповідно. Як вираховані ці показники? Які потрібні для цього дані та документи? Чи можна вважавати, що ІІ відділення працює гірше, ніж перше?

Задача 6.

Дуже часто рівень кваліфікації спеціалістів визначають шляхом співставлення діагнозів, визначених в поліклініці з тими, що визначені в стаціонарах, а діагнозів стаціонару з патологоанатомічними (розтину). Як проводиться це порівняння та яка документація для цього використовується? Чи вірний такий підхід?

Задача 7.

В інфекційне відділення направлений хворий з підозрою на дизентерію. Які документи треба оформити? На підставі яких документів (як, де і коли) аналізується інфекційна захворюваність населення?

Задача 8.

Лікар запідозрив у пацієнта злоякісну пухлину. Де і ким проводиться спостереження за хворим? Де і як проводиться аналіз онкозахворюваності? Які документи будуть при цьому заповнюватися?

Задача 9.

Лікар виявив у себе на дільниці 6 хворих ревматизмом. Як будуть вони реєструватися лікарем, де буде проводитися їх подальше обстеження? Як оцінити ефективність спостереження за ними?

Задача 10.

Групі лікарів доручено вивчити захворюваність студентів. Які дані для цього потрібні та які показники необхідно вирахувати? Яка документація буде використана? Дати перелік та формули показників.

Задача 11.

У Кіцманському районі Чернівецької області вже на протязі ряду років спостерігається від’ємний природній приріст. Які показники необхідно обчислити, щоб зробити вірне заключення щодо відтворення населення у даному районі і які дані при цьому будуть використані?

Задача 12.

Для порівняння роботи двох лікувально-профілактичних закладів групі лікарів доручено вивчити загальну смертність у районі діяльності цих лікарень. Які дані для цих цілей будуть потрібні, їх джерела? Які показники необхідно обчислити?

Задача 13.

Групі студентів доручено вивчити і порівняти смертність немовлят у двох сільських районах. Які дані будуть використані, їх джерела та які показники необхідно обчислити?

Задача 14.

Групі лікарів доручено вивчити та порівняти народжуваність у двох сільських районах. Які дані будуть використані, їх джерела та які показники необхідно обчислити?

Задача 15.

Серед населення склалося враження, що частота інфарктів міокарду після Чорнобильської катастрофи збільшилася. Як виявити, чи дійсно збільшилася частота інфарктів міокарду? Які дані потрібні та які показники необхідно обчислити?

Задача 16.

Серед 80 хворих, що прооперовані у зв’язку з косою паховою килою, де шовним матеріалом були капронові нитки, частота рецидивів відмічена у 3%. Серед 65 таких же хворих, де для операцій був використаний шовк - у 5%. Які показники необхідно обчислити, щоб вирішити питання, який із шовних матеріалів краще вживати у цій операції?

Задача 17.

Лікарю доручено провести поглиблений аналіз захворюваності з тимчасовою непрацездатністю на промисловому підприємстві. Які дані для цього будуть використані, їх джерела та які показники треба вирахувати?

Задача 18.

Студентам доручили узагальнено вивчити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. Які дані будуть використані та які показники необхідно вирахувати?

Задача 19.

В групі хворих вивчався рівень цукру у крові з паралельним вимірюванням артеріального тиску. Мета дослідження - встановити чи існує зв’язок між вмістом цукру у крові та артеріальним тиском. Які дані для цього потрібні та які показники необхідно вирахувати? Дати перелік та формули показників. Як визначити силу та напрямок зв’язку?

Задача 20.

Під час комплексного медичного огляду 20 тис. населення виявлено 12600 захворювань. Які показники у даному випадку можна вирахувати? Які використовуються для цього документи? Як оцінити результат?

Задача 21.

На підприємстві 2200 робітників. За 2000 рік зареєстровано 1760 випадків втрати працездатності. Які показники можна обчислити за цими даними? З яких документів їх одержати? Як оцінити результати?

Задача 22

На промисловому підприємстві 1800 робітників. У 2000 році зареєстровано 1260 захворювань, у зв’язку з чим втрачено 1080 робочих днів. Вказати, які показники можна визначити за цими даними, в який розділ вивчення захворюваності входить цей вид захворюваності та з яких документів можна одержати необхідні дані? Як оцінити результати?

Задача 23

В місті Н. чисельнисть населення складає 200 тис. чоловік. Серед них у віці 60 років та старше 68 тис. чоловік. Всього за рік померло 1500 чоловік, в т.ч. у віці 60 років та старше - 900. Які показники тут можна вирахувати? Які документи видаються на померлих осіб? Чи можна визначити захворюваність населення за даними смертності?

Задача 24

У лікарні на 100 ліжок у 2000 р. лікувалось 2000 хворих, якими було зайнято 34000 ліжко-днів. Які показники тут можна визначити? В аналізі якого розділу звіту лікувально-профілактичного закладу вони використовуються?

Задача 25

В поліклініці за рік зараєстровано 60000 відвідувань до дільничних терапевтів, в тому числі із своїх дільниць - 6000, на дому - 2400, із них на своїх дільницях - 2300. Які показники можна визначити за наявності цих даних? В який розділ звіту лікувально-профілактичного закладу вони можуть бути включені? Які ще показники можуть бути внесені в даний розділ звіту та як їх оцінити?

Задача 26

В лікарні на 200 ліжок було проведено хворими 65000 ліжко-днів. Які показники тут можна обчислити та до якого розділу звіту лікувально-профілактичного закладу вони відносяться? Дати їм оцінку.

Задача 27

У місті Н. 150 тис. населення. В 2000 р. було вперше виявлено 210 випадків злоякісних пухлин. Який показник на підставі цих даних можна обчислити та як його оцінити? У якому розділі звіту лікувально-профілактичного закладу дається характеристика цього показника? До якого розділу захворюваності він відноситься? Який документ заповнюється дільничним лікарем на вперше виявлених хворих?

Задача 28

В місті Н. 200 тис. чоловік В 2000 році вперше зареєстровано 220 випадків туберкульозу. Який показник можна визначити при наявності цих даних та до яких величин він відноситься? В якому додатку до звіта лікувально-профілактичного закладу дається характеристика цього показника? До якого розділу обліку захворюваності він належить? Який документ заповнюється дільничним лікарем на вперше виявлених хворих? Назвіть синоніми інтенсивного показника?

Задача 29

Визначити результати лікування хворих в стаціонарі за наявності наступних даних:

- виписано з одужанням - 800 осіб

- виписано з покращанням - 400 осіб

- виписано без змін - 80 осіб

- померло - 30 осіб

Всього лікувалось - 1310 хворих

Назвіть синоніми екстенсивного показника, а також до яких показників оцінки діяльності стаціонару вони відносяться?

Задача 30

В місті Н. 20 тис. чоловік. Визначити число штатних лікарських посад терапевтів необхідних для забезпечення амбулаторно-поліклінічною допомогою. Перерахувати основні функціональні обов’язки дільничного терапевта.

Задача 31

У сільських дільничних лікарнях Н-го району в 2000 р. були наступні показники летальності:

- лікарня А - 1,5 % лікувалося 200

- лікарня Б - 2,0 % лікувалося 500

- лікарня В - 2,5 % лікувалося 600

Визначити середній рівень лікарняної летальності по всіх дільничних лікарнях разом взятих. Чим відрізняються показники летальності від показників смертності?

Задача 32

На комплексному медичному огляді 20 тис. чоловік виявлено 12600 захворювань. Визначити коефіцієнт патологічної ураженості оглянутого населення. В чому відмінність цього показника від показників власно захворюваності та хворобливості населення?

Задача 33

При вивченні фізичного розвитку призовників одержані наступні дані:

Вага Число випадків

60-62 кг. 10

63-65 кг. 15

66-68 кг. 25

69-71 кг. 2

72-75 кг. 8

Визначити середню вагу призовників даної групи. Де використовуються одержані показники? Які ще показники важливі для оцінки здоров’я призовників?

Задача 34

У сільських районах Н-ої області у 2000 році були наступні показники народжуваності:

- район А - 1,4 %, населення 15000

- район Б - 16%, населення 20000

- район В - 19%, населення 16000

- район Г - 22%, населення 22000

- район Д - 27%, населення 23000

Визначити середній рівень народжуваності по п’яти районах разом взятих. Які документи будуть використані для одержання цих даних? Як реєструється народжуваність в сільській місцевості?

Задача 35

В лікарні на 200 ліжках в 2000 році було проведено хворими 65000 ліжко-днів. Визначити середню тривалість роботи ліжка за рік. Як оцінити визначений показник? З яких документів можна отримати наведені дані?

Задача 36

У поліклініці за рік зареєстровано 60 тис. відвідувань до дільничного лікаря-терапевта. В тому числі зі своїх дільниць - 50 тис., на дому - 24 тис., в тому числі на своїх дільницях - 22 тис. Визначити показник дільничності в обслуговуванні хворих на дому та у поліклініці.

Задача 37

Сільський житель Н. знаходився у стаціонарі ЦРЛ в зв’язку з загостренням виразкової хвороби з 15.04 по 10.05. Виписався з покращанням, але за станом здоров’я ще непрацездатний, потребує амбулаторного лікування за місцем проживання. Як оформити непрацездатність у даному випадку? На який максимальний строк при виписці зі стаціонару йому можна продовжити листок непрацездатності?

Задача 38

Робітниці М. зроблено аборт 30.08. В зв’язку з ускладненням вона знаходилась у гінекологічному відділенні до 17.09. У цей час вдома залишалася 2-х річна дитина, яку доглядав батько. Як оформити непрацездатність робітниці та організацію догляду за дитиною?

Задача 39

Робітниця С. знаходилась три дні у відпустці без збереження заробітної плати, хворіла ангіною протягом 5 днів. Чи має вона право на одержання листка непрацездатності та на який строк?

Задача 40

Робітник Н. увечері 15.10.98 р. відчув себе погано: з’явилися болі в області серця. Звернувся до лікаря швидкої допомоги, який звільнив його від роботи у нічну зміну і запропонував зранку прийти в поліклініку. Проте, робітник звернувся лише 18.10.92. Лікар визнав його працездатним. Як буде оформлятись у цьому випадку непрацездатність?

Задача 41

На основі якої документації заповнюється розділ звіту лікувально-профілактичного закладу “Діяльність поліклініки”? Які показники вираховуються? Як вони використовуються у практиці охорони здоров’я?

Задача 42

На основі якої документації заповнюється розділ звіту лікувально-профілактичного закладу “Штати закладу за звітний рік”? Які показники обчислюються? Як вони використовуються у практиці охорони здоров’я?

Задача 43

На основі якої документації заповнюється таблиця звіту лікувально-профілактичного закладу “Профілактичні огляди населення”? Які показники обчислюються? Як вони використовуються у практиці охорони здоров’я?

Задача 44

На який максимальний термін видається листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною у поліклініці та стаціонарі? Особливості видачі листків непрацездатності одиноким матерям.

Задача 45

На основі якої документації заповнюється розділ звіту лікувально-профілактичного закладу “Діяльність стаціонару”? Які показники обчислюються? Як вони використовуються у практиці охорони здоров’я?

Задача 46

На основі якої документації заповнюється таблиця звіту лікувально-профілактичного закладу “Склад хворих у стаціонарі; строки та результат лікування”. Які показники вираховуються? Хто і як їх використовує у оцінці роботи закладу?

Задача 47

На основі якої документації заповнюються таблиці звіту лікувально-профілактичного закладу “Хірургічна робота стаціонару”? Які показники обчислюються? Хто та для яких цілей використовує одержані результати?

Задача 48

На основі якої документації заповнюється розділ лікувально-профілактичного закладу “Робота допоміжних відділень”? Які показники обчислюються? Яку роль вони відіграють в оцінці діяльності закладу?

Задача 49

У дільничного лікаря-терапевта за рік було зареєстровано 8726 відвідувань. Дайте оцінку навантаженню лікаря з урахуванням функції лікарської посади. Де реєструються відвідування? Чи можна цей показник використовувати для оцінки “трудової участі” лікаря при бригадній формі роботи?

Задача 50

Необхідно відкрити сезонні ясла у сільській місцевості. Коли їх відкривають? Яка участь лікаря та санітарного фельдшера у підготовці до відкриття сезонних ясел? Які медичні документи будуть оформлятися при цьому?