Протокол №12
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПримітка 26. Управління фінансовими ризиками Ринковий ризик |
- Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся, 1037.59kb.
- Правления Ассоциации "бамап", 52.43kb.
- Методичні рекомендації І тематика курсових робіт для студентів Освітньо-кваліфікаційний, 269.73kb.
- Методика измерения уровня тревожности (Автор Тейлор, в адаптации Немчинова) Протокол., 46.04kb.
- Рабочая учебная программа по истории 5-7,9-11 классы, 1521.34kb.
- Основы работы в Internet, 724.89kb.
- Методичні вказівки та тематика курсових робіт, 275.56kb.
- Правила добровольного медицинского страхования, 206.75kb.
- Программа програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 722.93kb.
- Палата Поволжья" Протокол, 740.59kb.
Таблиця 25.5 "Інформація стосовно характеру доходів і витрат звітних сегментів за попередній рік"
| Рядок | Найменування статті | Найменування звітних сегментів | Вилучення | Усього | |||
| послуги корпоративним клієнтам | послуги фізичним особам | казначейські операції | інші операції | | | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Процентні доходи | 22 238 | 1 157 | 487 | - | - | 23 882 |
| 2 | Комісійні доходи | 396 | 41 | 4 | - | - | 441 |
| 3 | Інші операційні доходи | 76 | 85 | - | - | - | 161 |
| 4 | Усього доходів | 22 710 | 1 283 | 491 | - | - | 24 484 |
| 5 | Процентні витрати | (6 274) | (7 172) | (295) | - | - | (13 741) |
| 6 | Комісійні витрати | - | - | (67) | (5) | - | (72) |
| 7 | Інші операційні витрати | (553) | - | - | (1 855) | - | (2 408) |
| 8 | Усього витрат | (6 827) | (7 172) | (362) | (1 860) | - | (16 221) |
| 9 | Результат сегмента | 15 883 | (5 889) | 129 | (1 860) | - | 8 263 |
| 10 | Нерозподілені доходи | - | - | - | (170) | | (170) |
| 11 | Нерозподілені витрати | - | - | - | (1 467) | | (1 467) |
| 11.1. | Амортизація | - | - | - | (143) | | (143) |
| 12 | Резерви | (3 679) | (1625) | 2 | - | - | (5 302) |
| 13 | Прибуток/(збиток) до оподаткування | 12 204 | (7 514) | 131 | (3 640) | - | 1 181 |
| 14 | Витрати за податком на прибуток | | | | (287) | - | (287) |
| 15 | Прибуток/(збиток) | 12 204 | ( 7514) | 131 | (3 927) | - | 894 |
Таблиця 25.6 "Активи та зобов'язання звітних сегментів за попередній рік"
| Рядок | Найменування статті | Найменування звітних сегментів | Вилучення | Усього | |||
| послуги корпоративним клієнтам | послуги фізичним особам | казначейські операції | інші операції | | | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | Інші активи сегментів | 245 754 | 4 313 | 23 873 | - | - | 273 940 |
| 2 | Усього активів сегментів | 245 754 | 4 313 | 23 873 | - | - | 273 940 |
| 3 | Інші нерозподілені активи | - | - | - | 520 | - | 520 |
| 4 | Усього активів | 245 754 | 4 313 | 23 873 | 520 | | 274 460 |
| 5 | Інші зобов'язання сегментів | 102 081 | 54 100 | 4 457 | - | - | 160 638 |
| 6 | Усього зобов'язань сегментів | 102 081 | 54 100 | 4 457 | - | - | 160 638 |
| 7 | Поточні та відстрочені податкові зобов'язання | - | - | - | 732 | - | 732 |
| 8 | Інші нерозподілені зобов'язання | - | - | - | 72 | - | 72 |
| 9 | Усього зобов'язань | 102 081 | 54 100 | 4 457 | 804 | - | 161 442 |
Інформація за географічними сегментами за 2010 та 2009 роки не складається, оскільки за весь час свого існування Банк здійснював свою діяльність виключно на території України.
Примітка 26. Управління фінансовими ризиками
Кредитний ризик
Управління кредитним ризиком здійснюється шляхом визначення кредитної політики, диверсифікації кредитного портфеля, контролю за концентраціями в розрізі бізнесу, галузей, шляхом створення резервів, кредитного аналізу та моніторингу, застосування систем лімітів.
Цілі управління кредитним ризиком є забезпечення максимальної прибутковості активних операцій банку при дотриманні допустимої величини можливих збитків від кредитного ризику та підвищення конкурентних переваг банку за рахунок більш детальної оцінки ризиків, що приймаються та можливості реалізації гнучкої політики при структуруванні продуктів.
Політика управління кредитним ризиком визначає організації і функціонування системи управління кредитним ризиком в банку. Метою політики є створення ефективної системи управління кредитним ризиком для виконання поточних та стратегічних цілей банку з застосуванням відповідних методів та засобів управління та контролю за ризиками, що генеруються зовнішнім середовищем, структурою активів і пасивів та діяльністю банку. Важливішим завданням кредитної політики є вдосконалення методів достовірної оцінки фінансово-правового стану позичальника.
Діючі у банку методи управління ризиком включають етапи розпізнавання ризику, його кількісної оцінки, регулювання, контролю. Під час оцінки кредитного ризику доцільно розрізняти індивідуальний та портфельний кредитний ризик.
До методів управління індивідуальним кредитним ризиком відносяться: регулярний моніторинг фінансового стану позичальників та емітентів; дотримання лімітів та нормативів; моніторинг забезпечення за кредитами (періодична перевірка та переоцінка застави, врахування падіння вартості застави протягом строку кредитування). Методами зниження індивідуального кредитного ризику є: використання забезпечення; передача ризику (страхування); поетапне кредитування; використання підвищеної процентної ставки в окремих випадках. Оцінка фінансового стану окремих позичальників здійснюється за методикою Банка. Методики оцінки кредитного ризику засновані на класифікації кредитів відповідно до їх якості, тобто, за ймовірністю повернення позичальниками отриманих кредитів. При проведенні оцінки фінансового стану позичальника, банк враховує фінансовий стан клієнта, його соціальну стабільність, інтенсивність користування банківськими позиками та своєчасність розрахунків за ними. Також аналізується наявність забезпечення, поруки.
Методами управління кредитного ризику на рівні кредитного портфеля банку є: диверсифікація кредитного портфеля за структурою, за категоріями кредитного ризику, за галузями за формами власності; встановлення лімітів. Управління кредитним ризиком здійснюється у двох напрямках – щодо окремих контрагентів та портфеля активів у цілому.
Для оцінки сукупного ризику кредитного портфеля банку, здійснюється узагальнення величини ризиків індивідуальних позичальників. Оцінка рівня ризику, пов'язаного з певним позичальником та видом кредиту, базується на оцінці різних видів ризику, які виникають для банку при наданні кредиту.
У процесі управління кредитним ризиком беруть участь Спостережна Рада, Правління Банку, Кредитний комітет, Комітет з питань управління активами та пасивами, структурні підрозділи, що здійснюють активні операції, управління з питань аналізу та управління ризиками.
Розрахунок фінансового стану контрагента, ступеня ризику, оцінку забезпечення, аналіз стану обслуговування боргу при попередніх зверненнях контрагента до Банку, розрахунок сум резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями Банку проводять структурні підрозділи, що здійснюють активні операції, при розгляді звернення контрагента на проведення активної операції. Рішення про проведення запропонованої контрагентом активної операції приймає Кредитний комітет Банку (за кредитними операціями) або Комітет з питань управління активами та пасивами (за операціями з цінними паперами). Надалі, щомісячно вищенаведені підрозділи здійснюють контроль за відповідністю стану боргових зобов'язань умовам договорів, розрахунок сум резервів за всіма проведеними активними операціями, контролюють стан обслуговування боргу, а періодично, відповідно до внутрішніх нормативних документів Банку, здійснюють моніторинг фінансового стану контрагентів, аналізують зміни ринкових умов кредитування, здійснюють контроль за цільовим використанням позикових ресурсів, своєчасно ідентифікують проблемні боргові зобов'язання.
Щомісяця, в останній робочий день місяця, Кредитним комітетом Банку розглядаються портфелі Банку у розрізі відповідних складових – кредити юридичних та фізичних осіб, міжбанківські кредити та депозити, портфелі цінних паперів Банку. Класифікація портфелів проводиться за контрагентами, ступенем ризику та сумами заборгованості. При цьому на розгляд Кредитного комітету також надається розрахунок обсягів резервів під активні операції, а Кредитний комітет приймає рішення про формування цих резервів у повному обсязі, а також надає оцінку кредитному ризику.
Банк здійснює стрес-тестування чутливості активних операцій, згідно внутрішньої методики, з метою визначення підходів для здійснення оцінки стабільності Банку за межами нормального операційного процесу та встановлення ступеня витривалості у разі виникнення екстремальних подій. Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність Банку одного або кількох взаємопов'язаних факторів ризику. Під час визначення основних факторів ризиків Банк здійснює аналіз структури банківських операцій як у цілому, так і за окремими складовими, враховуючи характер цих операцій та спеціалізацію Банку.
Контроль нормативів кредитного ризику здійснюється щоденно управлінням з питань аналізу та управління ризиками за попередній робочий день. Результати цього контролю надаються щомісячно для розгляду Комітету з питань управління активами та пасивами Банку.
Протягом звітного періоду порушень нормативів кредитного ризику ПАТ «АКБ «КОНКОРД» не було. Банк дотримувався встановлених нормативними документами Національного Банку України значень.
Станом на 01.01.2011р. нормативи кредитного ризику становили:
| Нормативи кредитного ризику | Нормативне значення | На 01.01.2011р. |
| максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) | не > 25 | 23,30 |
| великих кредитних ризиків (Н8) | не > 800 | 147,65 |
| максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) | не > 5 | 2,76 |
| максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) | не > 30 | 2,77 |
Ринковий ризик
Ринковий ризик – ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик акумулює ряд ризиків, серед яких: валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику.
Банк розглядає ринковий ризик як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання валютних курсів іноземних валют і банківських металів за умов утримання відкритої валютної позиції та вартості цінних паперів за інструментами, які є в торговому портфелі. Джерелом ринкового ризику є наявність у портфелі Банку інструментів, вартість яких залежить від ринкових котирувань.
Враховуючи недостатній рівень розвитку фінансових ринків в Україні, Банк обмежено використовує торгові інструменти, що несуть ринковий ризик.
Управління ринковим ризиком – сукупність заходів, направлених на мінімізацію впливу ринкового ризику на результати роботи Банку.
Основна ціль: визначення рівня толерантності Банку до ринкового ризику шляхом установлення лімітів (обмежень), впровадження процедур і регламентів.
Мета ефективного управління ринковим ризиком полягає в тому, щоб захистити прибуток і капітал банку.
Процеси щодо управління ринковим ризиком – систематичне оцінювання, вимірювання ризику і ефективне управління відкритою позицією. Політика банку спрямована на утримання довгої валютної позиції, що мінімізує ризик у разі можливої девальвації національної валюти.
Політика банку з управління ринковим ризиком стосується всіх структурних підрозділів, які здійснюють активно-пасивні операції на фінансових ринках та які є чутливими до цінових та курсових рухів. Управління з питань аналізу та управління ризиками здійснює розрахунок та контроль за нормативами інвестування. Результати цього розрахунку та контролю надаються щомісячно для розгляду Комітету з питань управління активами та пасивами Банку. Комітет з питань управління активами та пасивами Банку приймає рішення щодо оцінки ринкового ризику та відповідних заходів для підтримки нормативів інвестування на рівні показників, встановлених НБУ.
Основними елементами управління ринковим ризиком є:
- мінімізація або обмеження ринкового ризику шляхом лімітування обсягів інвестицій Банку;
- моніторинг стану портфелів цінних паперів та інших інвестиційних вкладень Банку;
- диверсифікація;
- здійснення розрахунку справедливої вартості цінних паперів, їх переоцінки та формування резервів для відшкодування можливих збитків Банку від операцій з цінними паперами;
- контроль за дотриманням економічних нормативів;
- обмеження розміру відкритої валютної позиції в цілому по банку шляхом визначення її граничного значення у вигляді певного відсотка (частки) від капіталу банку в межах установлених нормативами НБУ.
Банк, виходячи з встановлених Національним банком лімітів, щоденно розраховує виражені у відсотках ліміти відкритої валютної позиції. Якщо зміна обмінних курсів зміцнюється або послаблюється на 10 відсотків та більше, Банк проводе стрес-тестування чутливості. Показник чутливості визначає ступінь впливу валютного ризику на діяльність Банку. Банк визначає зміни фінансового результату та регулятивного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановленні на звітну дату. Результати стрес-тестування чутливості валютного курсу надаються на засідання Комітету з питань управління активами та пасивами. Цей аналіз підтверджує захищеність капіталу банка від можливих коливань валютного курсу.
Враховуючи незначну частку (6,3%) активів та (6,7%) пасивів у вільноконвертованій валюті, вплив змін валютних курсів на надходження та капітал є помірним.
Банком здійснюється Стрес-тестування за Експрес-аналізом щодо можливості проведення активної операції.
Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність Банку одного або кількох взаємопов'язаних факторів ризику. У разі використання цього підходу стрес-тестування здійснюється оцінка впливу миттєвої зміни одного фактора ризику, тоді як інші базові умови залишаються незмінними.
Показник чутливості визначає ступінь впливу окремого фактора ризику на діяльність Банку залежно від змін, що спричинені цим фактором. Чим вища чутливість, тим більше вплив цього фактора.
Стрес-тестування чутливості здійснюється оперативно, що дуже корисне для прийняття стратегічних рішень щодо зменшення рівня ризику.
Станом на 01.01.2011р. портфель цінних паперів складає 7 740 тис. грн. або 3,1% активів Банку та не створює значного ризику для активів і надходжень.
Портфель цінних паперів Банку складається з торгового портфелю 2 593 тис. грн. (33,5%) та цінних паперів у портфелі Банку на продаж 5 147 тис. грн. (66,5%). Негативно класифіковані цінні папери відсутні.
Цінні папери в торговому портфелі Банку (інвестиційні сертифікати) обліковуються за справедливою вартістю з визначенням результату переоцінки через прибутки/збитки.
Цінні папери в портфелі на продаж складаються з простих векселів, емітованих нефінансовими підприємствами. Цінні папери в портфелі Банку на продаж належать до стандартних (70,4%) та нестандартних (29,6%) цінних паперів. Нестандартні цінні папери складають 0,7% в загальних активах Банку. Цінні папери в портфелі Банку на продаж відображені за справедливою вартістю з урахуванням зменшення їх корисності. Банк щомісячно здійснює перегляд цінних паперів на зменшення корисності.
Станом на 01.01.2011р. нормативи ринкового ризику становили:
| Нормативи інвестування | Нормативне значення | На 01.01.2011р. |
| інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) | не > 15% | 2,61 |
| загальної суми інвестування (Н12) | не > 60% | 2,61 |
| Ліміти відкритої валютної позиції банку | Нормативне значення | На 01.01.2011р. |
| відкритої довгої валютної позиції банку (Л13-1) | не > 20% | 15, 9183 |
| відкритої короткої валютної позиції банку (Л13-2) | не > 10% | 0, 0515 |