Основи організації бухгалтерського обліку

Вид материала

Документы

Содержание Перспективне планування Зведені плани Якісні показники відображують ступінь поліпшення методо­логії, організації, техніки обліку й економічного аналізу, еконо­мічні Показники ефективності обліку та аналізу

Подобный материал:

• Програми дисциплін ● Бухгалтерський облік Основи теорії бухгалтерського обліку, 160.6kb.
• План Суть І види обліку Принципи організації бухгалтерського обліку в банках Організація, 15.63kb.
• Зміст передмова з розділ Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах, 5637.85kb.
• В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю, 63kb.
• План рахунків бухгалтерського обліку 21 > Форми бухгалтерського обліку 25 > Особливості, 45.5kb.
• Програма вступного тестового випробування з бухгалтерського обліку, 122.05kb.
• Основи навчальної програми враховують вимоги Ради з освіти Міжнародної Федерації бухгалтерів,, 143.95kb.
• Навчально-методичний комплекс «основи фінансів та бухгалтерського обліку» для підготовки, 1065.73kb.
• План рахунків в системі бухгалтерського обліку І фінансової звітності. Система внутрішнього, 41.23kb.
• На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних, 76.65kb.

План лекції

11.1. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

11.2. Види планів розвитку обліку, контролю та аналізу і їхній зміст

11.3. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

11.1. Організація планування розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Особливістю сучасного етапу розвитку нашої економіки є формування господарського механізму вдосконалення управлін­ня господарською діяльністю і важливих його функцій — бухгал­терського обліку, контролю та економічного аналізу.

Бухгалтерський облік, економічний контроль та аналіз потріб­но, подібно до всієї системи управління, удосконалювати. Це можливо здійснювати тільки на планових засадах.

Загальні засади такого планування закладені в державній ор­ганізації бухгалтерського обліку. Організаційне керівництво об­ліком в Україні покладено на два відомства — Державний комі­тет статистики та Міністерство фінансів.

Розробляючи систему національних рахунків, Комітет статис­тики закладає основи майбутнього плану рахунків бухгалтерсь­кого обліку.

Поряд із цим Державний комітет статистики України вирішує (часто разом з Міністерством фінансів України) і методологічні питання обліку — розробляє єдину методологію обліку, визначає загальний мінімум показників звітності, здійснює загальне керів­ництво організацією первинного обліку, перевіряє стан обліку і звітності тощо.

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні покладено на Міністерство фінансів.

Міністерство фінансів України здійснює методологічне керів­ництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерсь­кого обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти і т. ін.

Важлива роль в управлінні і розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу належить громадським організаціям, секції бухгалтерського обліку науково-технічної ради Міністерства фі­нансів України, асоціації бухгалтерів, таких як Федерація бухгал­терів та аудиторів України, Спілка аудиторів України тощо.


11.2. Види планів розвитку обліку, контролю та аналізу і їхній зміст

Облік, контроль та аналіз постійно розвиваються, що об'єк­тивно потребує їх перспективного, річного і поточного плануван­ня. Перспективне планування передбачає визначення централь­ного напряму розвитку бухгалтерського обліку, економічного конт­ролю та аналізу; річне і поточне — планування сукупності захо­дів щодо їх удосконалення.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу поділяють на перспективні, річні та поточні. Залежно від рівня розробки планів (для того чи іншого рівня ієрархічного ланцюга управління господарством) розрізняють плани первинної ланки і вищих ланок (зведені плани організацій).

План заходів щодо розвитку обліку, контролю та аналізу пер­винної ланки являє собою перелік робіт з різних напрямів їх удос­коналення.

Зведені плани складають на основі планів первинних ла­нок, до них вміщують лише найважливіші заходи щодо вдос­коналення бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу включають:

• плани вдосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — упровадження прогресивних форм і методів обліку; нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, особливо з використанням економіко-математичних методів; розроблення та впровадження облікових й аналітичних задач із застосуванням ЕОМ;
  
• плани вдосконалення організації облікового, контрольного йаналітичного процесів — упровадження нових форм носіїв облікової, контрольної й аналітичної інформації; розроблення і впровадження раціональних схем вирішення облікових, контрольних і аналітичних завдань;
  
• плани розвитку організаційної структури управління обліком, контролем та аналізом — розроблення раціональної організаційної структури управління, удосконалення складу структурних підрозділів;
  
• плани розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, контролю та аналізу — розроблення і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розроблення і впровадження посадових
  

інструкцій, графіків, стандартів тощо; уточнення діючих поло­жень, посадових інструкцій;

• план розвитку інформаційного і технічного забезпечення бліку, контролю та аналізу — розроблення і впровадження моделей інформаційного забезпечення вирішення облікових контрольних та аналітичних завдань; упровадження сучасної обчислювальної техніки і раціональної технології обробки інформації;
  
• план науково-дослідницьких і експериментальних робіт, розроблення і реалізація заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу, проведення в цьому напрямі експериментальних робіт науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, галузевими науково-дослідними лабораторіями і т. д.;
  
• план соціального розвитку колективу — підготовка і підвищення кваліфікації апарату; проведення переатестації працівників; поліпшення умов праці працівників, зайнятих обліком, контролем та аналізом у функціональних підрозділах, заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб.
  

Плани оформлюють в окремих таблицях, де в підметі вказу­ють заходи, а в присудку — відповідальних виконавців, строки виконання, затрати на реалізацію планів, ефективність від упро­вадження.


11.3. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Ефективність заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних і грошо­вих витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.

Якісні показники відображують ступінь поліпшення методо­логії, організації, техніки обліку й економічного аналізу, еконо­мічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших за­ходів. Під час оцінки проведення певного заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

• зменшення трудомісткості роботи (у зв'язку з упровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);
  
• зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;
  
• середньорічний контингент, що навчається;
  
• питома вага працівників механізованої праці в апараті;
  
• частка механізованої праці в загальних трудових затратах.
  

Зменшення трудомісткості (зниження трудових затрат) завдя­ки тому чи іншому заходу визначають розрахунком коефіцієнта ефективності зниження трудових затрат:

К_З.Т.З.=Т_о/Т_і,

де Т_о, Т_і — відповідно трудові затрати до і після проведення за­ходів.

Слід зазначити, що коефіцієнт ефективності зниження трудо­вих затрат характеризує лише зниження затрат завдяки прове­денню заходів, чого для загальної оцінки економічної ефективнос­ті не досить.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт. Коефіцієнт зниження вартості витрат відображає в сукупності витрати живої та уречевленої праці й обчислюється за формулою:

К_З.В.В.=С_о/С_і,

де С_о, С_і — відповідно вартість живої та уречевленої праці в дію­чих та запропонованих умовах.

Ці розрахунки дають змогу визначити абсолютну Е_а = С_о – С_і і відносну економію витрат.

Питому вагу працівників автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості облікових працівників. Частку автоматизова­ної праці в загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт розраховують як співвідношення суми добут­ку кількості працівників, зайнятих автоматизованою працею, і коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Рівень автоматизації облікового процесу Р_а визначають за фор­мулою:



де О_роб — обсяг облікових робіт; З_ч — затрати часу на виконання облікових робіт; О_орм — обсяг робіт, виконаних обліковим пра­цівником на робочому місці з використанням засобів обчислюваль­ної техніки; О_о.р.р — обсяг робіт, виконаних обліковим працівни­ком ручним способом.

Рівень механізації трудового процесу Р_мтп облікового праців­ника визначають за формулою:



Ефективність автоматизації обліку можна визначити не тільки в цілому, а й за окремими етапами, а також за операціями обліко­вого процесу.

Слід зазначити, що більшість заходів щодо організації обліко­вого й аналітичного процесів не підлягають прямому розрахунку на ефективність у гривнях. Разом з тим ці заходи впливають на підвищення ефективності виробництва через інші функції управ­ління — контроль, регулювання, стимулювання.