Основи організації бухгалтерського обліку

Вид материала

Документы

Содержание Розрізи аналітики Розрізи аналітичного обліку Розрізи аналітичного обліку

Подобный материал:

• Програми дисциплін ● Бухгалтерський облік Основи теорії бухгалтерського обліку, 160.6kb.
• План Суть І види обліку Принципи організації бухгалтерського обліку в банках Організація, 15.63kb.
• Зміст передмова з розділ Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах, 5637.85kb.
• В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю, 63kb.
• План рахунків бухгалтерського обліку 21 > Форми бухгалтерського обліку 25 > Особливості, 45.5kb.
• Програма вступного тестового випробування з бухгалтерського обліку, 122.05kb.
• Основи навчальної програми враховують вимоги Ради з освіти Міжнародної Федерації бухгалтерів,, 143.95kb.
• Навчально-методичний комплекс «основи фінансів та бухгалтерського обліку» для підготовки, 1065.73kb.
• План рахунків в системі бухгалтерського обліку І фінансової звітності. Система внутрішнього, 41.23kb.
• На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних, 76.65kb.

Тема 7: Організація обліку та аналізу оборотних активів

План лекції

7.1. Організація обліку грошових коштів у касі

7.2. Організація обліку грошових коштів у банку

7.3. Особливості організації обліку цінних паперів

7.4. Організація обліку вексельних операцій

7.5. Аналітичний облік запасів

7.6. Аналітичний облік дебіторської заборгованості

7.7. Аналітичний облік оборотних активів у позабалансовому обліку


7.1. Організація обліку грошових коштів у касі

Об'єктом організації обліку є грошові кошти підприємства, які перебувають у касі (або в касах, якщо їх кілька), в національ­ній та іноземній валюті.

Одиницею організації є окрема каса.

Основу організації обліку грошових коштів у касі визначає за­гальна схема процесу, наведена на рис. 9.3.




Рис. 9.3. Загальна схема облікового процесу касових операцій

Для організації первинного обліку грошових коштів (грошей) у касі доцільно поділити процес на три складові частини: надхо­дження, видача, наявність.

Щодо кожного з наведених напрямів організація обліку здійс­нюється відокремлено.

Для визначення облікових номенклатур первинного обліку з надходження грошей складають таблицю, в якій визначають основні дані, котрі потрібно відобразити в носії— касовому прибутковому ордері.

Для визначення облікових номенклатур первинного обліку з вибуття грошей складають також аналітичну таблицю. Ці дані будуть надалі використані для складання касового ви­даткового ордера.

У зв'язку з тим, що законодавчо визначені два носія первин­ного обліку касових операцій — касовий прибутковий та касовий видатковий ордери — організація зводиться до простого вклю­чення їх до списку первинних документів.

Облікові номенклатури поточного обліку відображаються в системі облікових реєстрів аналітичного та синтетичного обліку й різних розрахункових та підсумкових формах (таблицях). В осно­ву розроблення складу облікових номенклатур поточного обліку потрібно покласти систему показників внутрішньої і зовнішньої звітності, план рахунків, класифікацію об'єктів, які визначено нормативними актами та методичними рекомендаціями і вимо­гами управління об'єктом.

Носіями поточного обліку грошових кошів є:

для аналітичного обліку — касова книга;

для синтетичного обліку — накопичувальні відомості для зведення відповідних даних, які формуються для визначення та складання різних форм звітності: фінансової (Баланс (ф. 1), Звіт про рух грошових коштів (ф. 3)) та внутрішньої — за по­требами.

Об'єктами організації поточного обліку є рух носіїв первин­ного обліку (первинних документів). Робота виконується шляхом складання (а практично продовження графіку (документограми)) первинного документа з операцій поточного обліку.

Облікові номенклатури узагальнюючого (підсумкового) обліку — це показники, що характеризують стан і зміни стану господарсь­ких фактів, у даному разі — грошових коштів. Формування пока­зників залежить від фінансової звітності та інформації, яка потріб­на для внутрішньогосподарських управлінських потреб, для ке­рування підприємством та його підрозділами.

На організацію номенклатур узагальнюючого обліку значний вплив мають показники балансу періоду, форми звітності, особ­ливу увагу потрібно приділити формуванню підсумкових даних для складання приміток до фінансової звітності.

Основним носієм узагальнюючого обліку є баланс періоду. Він має загальноприйняту форму. Його дані визначаються окладом аналітичних і синтетич­них рахунків.

Іншими носіями узагальнюючого обліку є різні накопичуваль­ні відомості, таблиці розрахункового характеру, в яких форму­ються підсумкові дані для потреб управління. Формування цих таблиць залежить від характеру, виду, типу, форми організації діяльності підприємства тощо.

Щодо кожного первинного документа організацією мають бу­ти охоплені всі операції: від першого запису до здачі в архів. На кожний документ складається графік руху.

Після складання графіків щодо кожного первинного докумен­та складається зведений графік документів грошових коштів по підприємству в цілому.


7.2. Організація обліку грошових коштів у банку

Об'єктом організації обліку є грошові кошти підприємства в національній та іноземній валюті, які містяться в банку на різних рахунках, їх наявність і рух.

Одиницею обліку є окремий рахунок.

Для організації первинного обліку грошових коштів у банку доцільно поділити процес обліку на три складові: надходження, вибуття та наявність. Щодо кожного з наведених напрямів орга­нізацію здійснюють відокремлено.

Для визначення облікових номенклатур первинного обліку з надходження грошей складають таблицю, де визначено основні дані, котрі потрібно буде відобра­зити в носіях.

Аналогічно чинять у разі визначення облікових номенклатур первинного обліку з вибуття грошей. У зв'язку з тим, що банківською системою передбачені відпо­відні норми носіїв первинного обліку, на підприємствах вони відбираються за потребами та за характером операцій і включа­ються до переліку.

Для організації руху носіїв первинного обліку для кожного документа складають оперограму (графік), у якій (якому) визна­чаються відповідні роботи, виконавці та час виконання (терміни) від першої операції (запису) до операції з передачі документа на обліковий процес поточного обліку.

Об'єктом організації поточного обліку є рух носіїв первинно­го обліку (первинних документів). Робота виконується шляхом складання, а практично продовження, графіка (документограми) первинного документа з операцій поточного обліку.

Облікова номенклатура поточного обліку відображається в системі облікових реєстрів аналітичного та синтетичного обліку, різних розрахункових і підсумкових таблицях. В основу розроб­лення складу облікових номенклатур поточного обліку потрібно покласти систему показників фінансової, внутрішньої та зовніш­ньої звітності, план рахунків, класифікацію об'єктів, які визначе­но нормативними актами та методичними рекомендаціями, а та­кож вимогами управління.

Для визначення номенклатур поточного обліку складають перелік об'єктів, графік їхнього руху за ознаками виду, джерелами та процесами.

Носіями поточного обліку грошових коштів є:

• виписка банку;
  
• таблиці аналітичного та синтетичного обліку;
  

• накопичувальні відомості для зведення даних, в яких формуються майбутні показники узагальнюючих даних: звітності та управління
  

На кожний носій поточного обліку складається фрагментар­ний ескіз.

Для організації синтетичного обліку першого порядку доціль­но покласти передбачену планом рахунків систему з подальшою деталізацією на субрахунки другого, третього тощо порядку за потребами фінансової звітності та управління.

Завершується організація носіїв поточного обліку складанням альбомів форм.

Облікові номенклатури узагальнюючого (підсумкового) обліку — це показники, що характеризують стан і зміни стану господарсь­ких фактів. У даному разі — грошових коштів на рахунках у бан­ку. Формування показників залежить від потреб підприємства, характеру його діяльності, форм звітності, управлінських потреб тощо.

До складу номенклатур узагальнюючого обліку, окрім фак­тичних даних, включають бізнес-планові, нормативні відомості і т. ін.

Основними носіями узагальнюючого (підсумкового) обліку є баланс періоду. Він має загальноприйняту форму, яка визнача­ється складом аналітичних і синтетичних рахунків.

Іншими носіями узагальнюючого обліку є різні накопичуваль­ні відомості, таблиці розрахункового характеру, в яких форму­ються підсумкові дані для потреб управління відповідними об'єктами.

Складання цих таблиць залежить від характеру діяльності, ви­ду, типу, форми організації підприємства тощо.


7.3. Особливості організації обліку цінних паперів

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право власності (володіння) або відносини позики та визначають взаємо­відносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником, від­повідають вимогам, установленим законодавством про цінні папе­ри. Цінні папери передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів. Об'єктом організації обліку цін­них паперів є емітент власної/невласної емісії; назва цінного папе­ру (акції тощо), номінал цінного паперу та інші характеристики.

Основу організації обліку цінних паперів визначає їхня кла­сифікація за різними ознаками (рис. 9.4).



Рис. 9.4. Класифікація цінних паперів




На рис. 9.6 подано класифікацію цінних паперів за типами операцій, що з ними проводяться.

Рис. 9.6. Типи операцій, які здійснюються з цінними паперами

Організація обліку цінних паперів невласної емісії

Об'єктами організації є: номенклатура, носії номенклатур, рух носіїв номенклатури на трьох етапах облікового процесу.

Первинний облік характеризує надходження (купівлю), вибут­тя (продаж), обмін та інші операції, що можуть мати місце в обох випадках.

Переважна кількість вимог до номенклатури первинного облі­ку цінних паперів невласної емісії визначена в законодавчих та нормативних документах.

Номенклатура значною мірою має бути пов'язана з рухом цінних паперів, формою придбання або про­дажу.

Організація носіїв номенклатури первинного обліку пов'язана з напрямами та характером руху цінних паперів невласної емісії, надходженням і вибуттям.

Значна кількість носіїв визначена Комітетом із цінних паперів та фондового ринку, фондовими та валютними біржами, тому ор­ганізація починається з відбору затверджених форм. У разі по­треби окремі форми дороблюються, або розробляються індиві­дуальні для підприємства форми та затверджуються за встанов­леним порядком.

Відібрані та розроблені форми формуються в альбоми за роз­ділами.

Основу організації поточного обліку цінних паперів невлас­ної емісії визначають аналітичний і синтетичний облік.

На організацію поточного обліку впливає потреба формувати різні дані для прийняття управлінських рішень і майбутнє фор­мування підсумкових даних.

Для організації номенклатур поточного обліку складають таб­лицю для кожного носія індивідуально.

Основними носіями поточного обліку є картки (відомості) аналітичного обліку цінних паперів за назвами й емітентами та картки (відомості) синтетичного обліку за визначеною на підпри­ємстві й планом рахунків класифікацією синтетичних показників (першого, другого та іншого порядку). Крім того, формуються рі­зні розроблювальні відомості.

На кожний носій складається фрагмент ескізу.

Завершальним етапом організації носіїв поточного обліку є формування альбомів. Доцільно альбоми формувати за такими ознаками: надходження; вибуття; інші носії.

У разі використання носіїв первинного обліку на етапі поточ­ного обліку складається спеціальний графік їхнього руху спосо­бом додавання операцій поточного обліку до складеного графіка носія номенклатур первинного обліку.

Основу організації різних звітних форм: внутрішньогосподар­ської, фінансової, статистичної та податкової — формують дані балансу періоду.

Організація номенклатур узагальнюючого обліку формується на підприємстві залежно від характеру операцій.

Особливу увагу під час формування номенклатур потрібно звернути на підсумкові показники різних форм звітності та при­міток до них.

Першим носієм узагальнюючого (підсумкового) обліку є ба­ланс періоду. Він складається за загальновизначеною формою. Іншими носіями узагальнюючого обліку цінних паперів невлас­ної емісії є різні накопичувальні відомості, розроблювані таблиці. Формування цих таблиць залежить від характеру діяльності під­приємства.

Організація узагальнення документообігу та документопото-ків відбувається за загальноприйнятими правилами.


7.4. Організація обліку вексельних операцій

За своїм характером вексель є різновидом цінного паперу, а тому організація обліку вексельних операцій за своїм характером близька до організації обліку інших еквівалентів грошей.

Методика та техніка процесу організації вексельних операцій, загальний характер і послідовність робіт з організації ідентична процесу організації обліку цінних паперів невласної емісії.

Організацію обліку вексельних операцій потрібно виконувати окремо за видами векселів.


7.5. Аналітичний облік запасів

Потреба в організації аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена, по-перше, наявністю великої кількості складів для їх зберігання; по-друге, значною їх номенклатурою.

Розрізи аналітичного обліку для виробничих запасів наведено в табл. 12.14.

Таблиця 12.14.

Розрізи аналітичного обліку виробничих запасів

Субрахунки рахунку 20 "Виробничі запаси "	Розрізи аналітики
201 "Сировина й матеріали"	У розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб
202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби"	У розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб і
203 "Паливо"	У розрізі видів палива, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб
204 "Тара й тарні матеріали"	У розрізі видів тари й тарних матеріалів і матеріально відповідальних осіб
205 "Будівельні матеріали"	За видами (групами) та окремими об'єктами будівельних матеріалів
206 "Матеріали, передані в переробку"	У розрізі, який забезпечує отримання даних про підприємство-переробника та контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами
207 "Запасні частини"	За місцями зберігання й однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду також ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті
208 "Матеріали сільськогосподарського призначення"	За групами та видами матеріалів сільськогосподарського призначення в розрізі їх номенклатури
209 "Інші матеріали"	За видами та групами інших матеріалів

Найбільш типовими розрізами аналітичного обліку можуть бути: склади, комори, матеріально відповідальні особи, групи запасів, види діяльності тощо.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за групами виробничих запасів. Кожна з груп виробничих запасів може поділятися за видами, сортами, марками, типами, розмірами, яким присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер). Номенклатурний номер записується до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказується одиниця виміру та облікова ціна запасу.

Приклад, який ілюструє взаємозв'язок синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків, наведено на рис. 12.7.




Рис. 12.7. Організація аналітичного обліку виробничих запасів

Аналітичний облік МШП організовується за наступними розрізами:

■ за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами;

■ за окремими предметами, які належать до складу кожної групи МШП (за номенклатурними номерами).

Аналітичний облік напівфабрикатів ведеться за їх видами.

В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів здійснюється лише у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів. Аналітичний облік товарів у роздрібній торгівлі ведеться за місцями їх продажу: відділами, секціями, кіосками тощо.

Аналітичний облік витрат виробництва ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат.

Окрім основного виробництва, необхідно організовувати аналітичний облік витрат допоміжних виробництв: інструментального, ремонтного, енергосилового, транспортного.

Для здійснення контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв в цехах основного виробництва встановлюються лічильники, вимірювальні

пристрої, деталізуються нормативи та норми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних виробництв.

Аналітичний облік готової продукції повинен забезпечувати управління інформацією про стан запасів готової продукції на складі, наявність і рух готової продукції за місцями зберігання та. матеріально відповідальними особами.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до її фізичних властивостей; умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції); вартісних.

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або Книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.


7.6. Аналітичний облік дебіторської заборгованості

Для одержання деталізованої інформації, необхідної для управління дебіторською заборгованістю, організовується аналітичний облік (табл. 12.15).

Таблиця 12.15.

Аналітичний облік дебіторської заборгованості

Шифр та назва рахунку	Розрізи аналітичного обліку
16 "Довгостроко­ва дебіторська заборгованість"	За кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення
34 "Короткості-рокові векселі одержані"	За кожним одержаним векселем: векселі, строк сплати по яких ще не настав; векселі, дисконтовані (враховані) банком; векселі, не оплачені у встановлений термін
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"	За кожним покупцем і замовником
37 "Розрахунки з різним дебіторами"	За кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться за кожною підзвітною особою; за позиками членам кредитних спілок — за кожним членом спілки; за розрахунками з працівниками - за кожним працівником
38 "Резерв сумнівних боргів"	У розрізі боржників або за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від того, за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів

Регістром аналітичного обліку розрахунків з дебіторами є реєстр дебіторів. У ньому відображаються назва дебітора, дата і документ, що засвідчує виникнення заборгованості, сума, дата і документ, які засвідчують погашення дебіторської заборгованості.


7.7. Аналітичний облік оборотних активів у позабалансовому обліку

Відображення оборотних активів, що не належать оборотних активів у позабалансовому підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні

(матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, у переробці, на комісії) потребує відповідного рівня налагодження їх аналітичного обліку (табл. 12.16).

Таблиця 12.16.

Організація аналітичного обліку щодо оборотних активів на позабалансових рахунках

Назва рахунку	Розрізи аналітичного обліку
02 "Активи на відповідальному зберіганні"	За замовниками, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування, видами сировини та матеріалів, за місцями їх зберігання чи переробки, за видами товарів і комітентами, за ТМЦ, місцями знаходження та власниками
07 "Списані активи"	За боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей
08 "Бланки суворого обліку"	За кожним бланком і місцями їх зберігання