Основи організації бухгалтерського обліку

Вид материалаДокументы

Содержание


Технічне забезпечення
Елементами технічного забезпечення
Методичні й керівні матеріали
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 10: ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО, ТЕХНІЧНОГО ТА ЕРГОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ

План лекції

10.1. Організація інформаційного забезпечення обліку, контролю та аналізу

10.2. Організація технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу

10.3. Ергономічне забезпечення обліку, контролю та аналізу


10.1. Організація інформаційного забезпечення обліку, контролю та аналізу

Як відомо з курсу «Системи управління», в умовах АІСО має місце інформаційна система забезпечення реалізації всіх функцій управління, у тому числі обліку, контролю й аналізу.

Інформаційне забезпечення обліку розглядається в курсі «Теорія бухгалтерського обліку» як сукупність вхідних даних, система бази даних, їх обробка й одержання вихідної інформації. Загальне визначення і склад інформаційного забезпечення обліку має особливості, зумовлені його специфікою. Основним об'єктом обліку на різних етапах технології обліку в цілому і технології розв'язання кожного облікового завдання зокрема є облікова ін­формація. Так, на певній стадії облікового процесу облікова інфор­мація є метою, результатом вирішення одного облікового зав­дання і разом з тим використовується для розв'язання іншого об­лікового завдання, виступає як інформаційне забезпечення його вирішення. Так, метою завдання з обліку матеріалів є одержання інформації про фактичне відпускання матеріалів, що сприяє розв'язанню завдань з обліку витрат виробництва.

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена, в основному, на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

За умов використання ПК значну частину роботи з організа­ції інформації виконують працівники обчислювального центру, спеціалісти з обробки інформації. Проте такі питання, як орга­нізація системи облікових номенклатур, формування складу ба­зи даних та режиму функціонування автоматизованого банку даних (АБД), порядок збереження облікової інформації, вони не завжди можуть кваліфіковано вирішувати без участі спеціаліс­тів обліку.

Важливим питанням формування інформаційного забезпечен­ня є організація складу, структури бази даних і режиму функціо­нування АБД.

В умовах використання ЕОМ найбільш ефективним з погляду розроблення, упровадження і подальшого розвитку бухгалтерсь­кого обліку є формування загальної бази даних для всіх функціо­нальних підсистем і спеціалізованої для кожної зокрема, у тому числі і для бухгалтерського обліку. Такий підхід особливо важ­ливий при створенні інформаційної моделі керованого об'єкта, оскільки не всі підсистеми та завдання розв'язуються і впрова­джуються одночасно. Крім того, такий диференційований підхід забезпечує формування даних кожної підсистеми й окремих зав­дань з урахуванням потреб інших підсистем. Так, під час форму­вання інформаційного забезпечення комплексу завдань з обліку оплати праці враховують його вимоги в процесі розв'язання за­вдань з обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості

продукції.

Зауважимо, що і загальні, і спеціалізовані підрозділи бази да­них в умовах використання ЕОМ створюються з урахуванням відповідних вимог у разі передавання звітної інформації різним органам управління, відділенням, секторам тощо.

За умов такого використання ПК, коли вони тільки обслугову­ють облік, банк даних з обліку створюється, в основному, в окре­мих АРМ, тобто створюється розподілена локальна база даних.

Режим функціонування БД, як відомо, включає створення бан­ку даних і його коригування, відповіді на запити та обслугову­вання банку даних. Перших два режими — це не що інше, як фор­мування і використання бази даних — основи бухгалтерського обліку, — і саме в їх організації вирішальна роль належить пра­цівникам обліку.

В організації відповідей на запити виділяють дані і вихідну інформацію. Далі з кожного її виду визначають постачальників та споживачів інформації, періодичність її формування.

До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему та методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків об­лікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність вико­нання завдань обліку.

У зв'язку зі зростанням потоків інформації на різних рівнях управління і потребою в одержанні інформації, на робочих міс­цях провадиться робота зі створення розподільних систем оброб­ки інформації (РСОІ) з використанням ПК.



До складу інформаційного забезпечення в цих умовах входять дані, необхідні для вирішення завдань обліку. До них відносять: поточні й групувальні дані про виробничо-господарську діяль­ність, нормативно-довідкову та вихідну інформацію, а також та­ку, яка надходить з інших підсистем.

Методи і засоби подання облікових даних включають засоби описання інформаційних взаємозв'язків даних, організації баз даних на машинних носіях, достовірності інформації, правила документування первинних даних і т. ін.

Реалізація концепції розподільних баз даних (РБД) в умовах використання ЕОМ дає змогу об'єднати такі питання, як центра­лізація і децентралізація, вибір оптимальних структур облікових даних; раціональне розміщення в них завдань та запитань; забез­печення достовірності облікової інформації; зменшення вартості організації і витрат на дані.

Особливе значення має інформаційна взаємодія між робочими місцями бухгалтера з іншими підсистемами. Інформаційну схему взаємозв'язків завдань бухгалтерського обліку подано на рис. 15.1. Названі взаємозв'язки формуються як прямі і як зворотні. Взає­мозв'язок завдань обліку з іншими підсистемами забезпечується спільною структурою кодів рахунків і об'єктів аналітичного об­ліку — кодів структурних підрозділів, — спільною нормативно-довідковою інформацією та спільною структурою інформаційних даних.

Робочі місця бухгалтера в умовах поділу за функціональними ознаками поділяють на три рівні управління:
  • керівництво діяльністю структурних підрозділів підприємства (цех, дільниця, ферма, бригада, склади, відділи і т. д.);
  • управління ділянками обліку (облік основних засобів, матеріальних цінностей);
  • керівництво бухгалтерським обліком у цілому.

Три рівні управління забезпечують весь комплекс питань з бух­галтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльно­сті. Схему взаємозв'язків робочих місць бухгалтера за дільниця­ми обліку зображено на рис. 15.2.

Робочі місця бухгалтера першого рівня призначено для фор­мування і підготовки первинних документів, обробки та викорис­тання інформації, що формується на місцях виникнення остан­ньої. Це дає змогу системно та своєчасно оформити всі відхилення від нормальної роботи структурних підрозділів, опе­ративно втручатися у процес виробництва з економного викорис­тання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.



Рис. 15.2. Схема інформаційних взаємозв'язків робочих місць бухгалтера за дільницями обліку

Робочі місця бухгалтера другого рівня дають можливість про­водити контроль первинної інформації, розв'язувати в діалого­вому режимі регламентовані завдання з кожної дільниці обліку.

Робочі місця бухгалтера третього рівня призначено для про­ведення аналізу роботи структурних підрозділів підприємства в цілому, узагальнення зведених даних, складання оперативної і періодичної звітності, здійснення контролю за використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Розвинута система рівневої побудови робочих місць бухгалте­ра має не тільки велике значення у функціонуванні системи, але є вихідною для побудови інформаційної послідовності під час розв'язання завдань обліку, контролю й аналізу господарської ді­яльності.

Для оптимального вирішення завдань обліку необхідно розро­бити сітьову модель, яка забезпечується такими основними чин­никами:
  • сукупністю функціонування програм і послідовністю їх виконання для забезпечення розв'язання облікових завдань;
  • наявністю інформаційної бази;
  • переліком завдань, виконання яких обов'язково має передувати розв'язанню завдання;
  • вихідною інформацією завдання і впливом її на зміну стану

інформаційної бази.

Послідовність розв'язання завдань забезпечує організацію ро­біт, дає змогу уникнути повторного виконання окремих дій.

Важливим елементом організації інформаційного забезпечен­ня є розроблення форм видання вихідної інформації (машинограм, відеограм). Вихідні форми мають містити квінтесенцію не­обхідної інформації. Дуже важливим з погляду підвищення ефективності управління, проте складним з позиції організації, є створення вихідної інформації за відхиленнями (від норм витрат матеріалів, палива, оплати праці тощо) із зазначенням причин і винуватців цих відхилень.

Важчим питанням, яке також мають вирішувати бухгалтери, є організація зберігання облікової інформації.

Організація обліку, контролю й аналізу включає організацію номенклатур, формування бази даних і режиму функціонування АДБ, порядок збереження контрольної та аналітичної інформації. Специфічним, проте важливим і складним питанням є форму­вання складу номенклатур, показників для вирішення аналітич­них завдань. В умовах ринкової економіки це зумовлює, відповід­но, зміни в наборі показників господарської діяльності, форму­ванні і визначенні їх. Найбільше виправдало себе використання з цією метою інформаційної моделі керованого об'єкта. Причому ця модель має бути динамічною, з можливістю внесення тих або інших змін щодо показників господарської діяльності.

Під час формування інформації для контролю й аналізу госпо­дарської діяльності слід ураховувати, що перелік показників за­лежить насамперед від умов та особливостей управління тією чи іншою ланкою народного господарства.

Застосування прогресивних форм і методів управління також впливає на зміну показників господарської діяльності. Так, упро­вадження нормативного методу (або його елементів) обліку ви­трат і калькулювання собівартості продукції привело до викорис­тання показника нормативної собівартості. У зв'язку з цим змінилася структура показника фактичної собівартості — тепер він розділений на три елементи: нормативна собівартість, зміна норм, відхилення від норми.

Значний вплив на набір показників, які використовуються для розв'язання окремих аналітичних завдань, має застосування еко-номіко-математичних методів і обчислювальної техніки.

Важливим питанням інформаційного забезпечення аналізу є організація узгодження вхідної інформації в часі і просторі. Раціо­нальність періодів просування інформації необхідно розглядати по вертикалі і горизонталі. Перше означає, що період за часом формування тієї чи іншої інформації в ланцюгу управління має суворо відповідати періодам одержання певного виду інформації за всіма ієрархічними сходинками управління, отже, по вертика­лі. Те саме відбувається і по горизонталі. Тобто тимчасові періо­ди просування інформації в одних підсистемах (блоках, задачах) мають відповідати просуванню її в інших. Тимчасові періоди просування одного виду інформації (як по вертикалі, так і по го­ризонталі) мають бути логічно узгоджені з періодами просування інших видів економічної інформації (також по вертикалі і гори­зонталі).

Вирішуючи питання періодизації інформації в часі, необхідно враховувати відмінність між періодичністю надходження інфор­мації і видачею її для користувачів.

Нині набуло поширення формування інформації на замовлен­ня. Це означає, що остання надходить постійно, у певні тимчасові періоди, а одержують її за запитом, отже, не у встановлені стро­ки. Щоб інформація за запитом не втратила своєї актуальності, погоджують періоди надходження і видавання її.

Узгодження інформації в часі поділяють на абсолютне (повне збігання в часі одержання несхожих видів інформації") і відносне (науково обгрунтоване збігання в часі несхожих видів інформації).

Останній вид узгодження в часі несхожої інформації поділя­ють на два підвиди:
  1. нормативне (постійне, регламентне), що забезпечує своєчасність і реальність відомостей у процесі використання на замовлення;
  2. розрахунок одних видів інформації на тривалий період і використання її для порівняння з такими самими показниками інших видів, проте за коротші періоди часу.

Вхідна інформація для розв'язання аналітичних завдань конт­ролю має бути максимально аналітичною. Для досягнення цієї мети для кожного завдання слід установити рівень аналітичності

вхідної інформації, а також визначити шляхи підвищення даної ознаки завдяки застосуванню прогресивних методів нормування, обліку (наприклад упровадження нормативного методу обліку за­трат і калькуляції собівартості продукції) тощо.

10.2. Організація технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу

У курсі «Економічна інформатика і обчислювальні установки» вивчається обчислювальна техніка, а в курсі «Автоматизовані сис­теми управління» — використання її для обліку. Після вивчення цих курсів, а також після засвоєння курсу «Бухгалтерський облік» та інших облікових і аналітичних дисциплін проводять практичні заняття з обліку з використанням обчислювальної техніки (особ­ливо ПК), навчальну практику на підприємствах і в організаціях. Студенти ознайомлюються з застосуванням обчислювальної тех­ніки на основі використання і синтезування здобутих знань. У цьому курсі поставлено завдання на більш високому рівні осмис­лити технічне забезпечення обліку, контролю та аналізу. При цьо­му йдеться не про технічні характеристики обчислювальної техніки, а про те, як організувати технічне забезпечення обліку та аналізу.

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів і ме­тодів, які становлять відповідну основу функціонування бухгал­терського обліку, контролю та аналізу.

Елементами технічного забезпечення обліку є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документація, персонал.

Комплекс технічних засобів (КТЗ), як відомо з курсу машин­ної обробки економічної інформації, включає: збір і реєстрацію інформації; передавання, уведення, обробку, відображення і ви­ведення інформації; підготовку даних, нагромадження, зберіган­ня і пошук інформації; передавання даних по лінії зв'язку; оргтех­ніку; допоміжні експлуатаційні матеріали.

Організація технічного забезпечення здійснюється на основі застосування методичних і керівних матеріалів, а також технічної документації.

Методичні й керівні матеріали поділяють на загальносистем-ні, спеціалізовані і нормативно-довідкові документи, до складу

загальносистемних матеріалів входять державні і галузеві стан­дарти. До спеціалізованих відносять різного роду методики ви­бору комплексу технічних засобів в цілому і окремих його скла­дових частин, побудови технологічного процесу, перетворення інформації.

До нормативно-довідкових документів належать номенклатура технічних засобів, що застосовується в АСУ, альбом структурних схем АСУ, методика розрахунку площ для розміщення КТЗ і т. д.

У документації з технічного забезпечення вказують склад технічних засобів, технологічний процес обробки даних.

До персоналу з технічного забезпечення відносять розробни­ків обчислювального центру, периферійної техніки, монтажно-налагоджувальний, експлуатаційний і обслуговуючий персонал.

Комплекс технічних засобів включає найрізноманітнішу за своїми характеристиками техніку, набір якої визначають за типо­вою номенклатурою перших. Під час проектування комплексу технічних засобів завдання полягає в тому, щоб вибрати оптималь­ний їх варіант, тобто вони мають забезпечувати найбільш ефек­тивну технологію обробки облікової й аналітичної інформації. У разі вибору структури КТЗ враховують такі фактори:
  • склад облікових, контрольних і аналітичних завдань;
  • інформаційну специфіку облікових, контрольних та аналітичних завдань;
  • характеристику об'єкта управління (організаційну і функціональну його структуру);
  • техніко-експлуатаційні дані обчислювальних машин та інших технічних засобів.

Вимоги, що ставляться до складу технічного забезпечення сис­теми підготовки інформації (СПІ), найбільш повно визначені в Методичних матеріалах з організації збирання і реєстрації пер­винних облікових даних в умовах автоматизованого бухгалтерсь­кого обліку. Складовими названого забезпечення є виконання одночасно багатьох функцій на одному технічному засобі; рівно­мірне завантаження технічних засобів; зниження затрат на пере­обладнання; використання технічних засобів у режимі, близько­му до нормального їх стану. При виборі технічних засобів використовують типові проектні рішення (ТПР) з урахуванням специфіки й особливостей організації обліку (аналізу).

Організація автоматизації обліку, контролю та аналізу почи­нається з вибору обладнання — ПК. При цьому беруть машини тільки певного класу, щоб вони були сумісні. Наступний етап — це вибір периферійної техніки для визначеного класу ПК.

10.3. Ергономічне забезпечення обліку, контролю та аналізу

У зв'язку з застосуванням персональних комп'ютерів, ство­ренням АРМБ формується система «людина (бухгалтер) — ма­шина (ПК) — середовище (ЛМС)», що потребує вирішення комп­лексу проблем різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних і т. ін. Реалізуються вони за допомогою ергономічного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання вимог ергономіки в бухгалтерії.

Насамперед АРМ мають бути так розподілені між підрозділа­ми, де здійснюється облік, щоб охопити автоматизацією весь об­ліковий процес і, крім того, максимально врахувати особливості виконуваних робіт, психологічних і фізичних можливостей пра­цівника. З огляду на це ПК слід розраховувати не на одного пра­цівника, а на кількох, наприклад одну ПК на сектор (з обліку ма­теріалів, заробітної плати тощо). При цьому ПК обслуговуватиме не один працівник, а кілька по черзі за встановленим графіком. Це важливо не тільки з позиції продуктивності праці, економіч­ності використання ПК, а й здоров'я бухгалтера. Це дає змогу та­кож ураховувати вимоги антропометрії і біомеханіки в процесі визначення робочих зон бухгалтера, розташування елементів ро­бочого місця, конструкції робочого сидіння.

Для того, щоб обліковий виконавець ефективно працював на ПК в умовах значного підвищення рівня технічної і творчої діяль­ності, високої відповідальності за виконувані роботи, велику ува­гу слід приділяти навичкам швидкості руху рук, роботи наосліп, умінню працювати на ПК (добре знати «меню», файлову систему, спеціальні програмні засоби для управління файлами).

У свою чергу, ефективність праці на ПК значною мірою зале­жить від якісного рівня комп'ютера, засобів і систем відобра­ження інформації. Звичайно, що такі технічні дані в ПК різного класу неоднакові. Вихідну облікову інформацію (відеограми, машинограми) слід формувати так, аби вона, по-перше, була оп­тимальною за складом, по-друге, відповідала не лише вимогам власне обліку, а й планування, контролю та аналізу.

Відображувана вихідна інформація має бути такою, щоб її легко можна було читати. Це не завжди вдається, коли формують складні таблиці, особливо якщо їх механічно переносять на ручні реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Слід ширше практикувати видачу інформації за запитом, і тим самим менше завантажувати ПК.

За умов використання ПК ергономічне забезпечення висуває такі додаткові вимоги:
  • розподіл функцій між бухгалтером і ПК;
  • оптимальний розподіл функцій між бухгалтером та колективом;
  • розроблення послідовності дій роботи бухгалтера, оптимальної за показниками, надійної та якісної діяльності;
  • раціональне розміщення технічних засобів на робочому місці бухгалтера.

У разі використання ПК слід мати на увазі, що:
  • інформація на екрані відеотермінала має бути в зручному для сприйняття вигляді;
  • діалог із системою будують так, аби для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

повідомлення системи мають супроводитися короткими звуковими сигналами, а особливо важливі — довгими.

У розподілі функцій між бухгалтерами необхідно розробити режими праці і відпочинку, чергування видів діяльності, оптималь­ні психологічні показники праці.

Під час розроблення послідовності дій (алгоритму) діяльності бухгалтера враховують, що «середній» працівник за визначений час виконує функції, необхідні для його діяльності. При цьому слід звернути увагу на те, як змінюватиметься ймовірність вико­нання функцій в разі збільшення часу, відведеного на її реаліза­цію. Для вирішення питання реального розташування технічних засобів на робочих місцях бухгалтера слід дотримуватися таких принципів:
  • відповідності робочого місця можливостям бухгалтера (технічні засоби слід розміщувати в зонах, оптимальних за показниками досяжності працівника);
  • значущості, що передбачає розміщення важливих технічних засобів поблизу бухгалтера;
  • обліку частоти використання технічних засобів (розташовувати засоби, які найчастіше використовуються, у зоні досяжності працівника);
  • функціонального групування, що базується на необхідності розташування (зберігання) робочих матеріалів за функціональними характеристиками.

У разі розташування ПК на робочому столі слід додержувати таких вимог:
  • клавіатура має знаходитися перед відеотерміналом під визначеним кутом (відповідно до індивідуальних звичних даних працівника);
  • архівні й еталонні дискети треба зберігати окремо від дискет, які використовують щодня;
  • забезпечувати дискети супровідними ярликами, де зазначають назву інформації, дату запису тощо.

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу, є оптимізація па­раметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове на-

вантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці і т. ін.

Бухгалтерію слід розміщувати поблизу основного виробницт­ва і в одній будівлі з іншими службами управління. У разі неве­ликої чисельності облікового апарату (7—8 осіб) всіх працівни­ків краще зосереджувати в одній великій кімнаті на першому поверсі. Розміщувати працівників бухгалтерії в окремих кімнатах не слід, оскільки це порушує поточність роботи, зв'язок між під­розділами і виконавцями, знижує контроль за ходом праці та трудовою дисципліною. В окремих кімнатах розміщують осіб, які приймають відвідувачів (головний бухгалтер, касир). Оскіль­ки в розумовій праці важлива роль належить зору, робочі місця освітлюють з урахуванням контрастності об'єкта і фону. Освіт­лення може бути природним та штучним.

На продуктивність розумової праці впливає і кольорове оформ­лення інтер'єру — стін, меблів, панелей. У приміщеннях з вікна­ми на північ стіни фарбують у теплий жовтий колір, оскільки він створює ілюзію освітлення сонячними променями. Голубий і світ­ло-зелений кольори, навпаки, уважають холодними, тому їх ви­користовують у приміщеннях з вікнами на південь.

Одним з факторів, які впливають на підвищення продуктив­ності розумової праці, є тиша. Щоб створити нормальні робочі умови в службових приміщеннях, необхідно вжити комплекс ад­міністративних, будівельних і організаційно-технічних заходів.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщенні для розумової праці слід під­тримувати нарівні 18...20 °С.

Негативно впливають на продуктивність праці підвищена во­логість повітря (більш як 60 %), а також його забрудненість. З підвищенням температури і вологості повітря в літні місяці ефективність праці різко знижується. У цьому разі виправдовує себе система кондиціонування повітря.

Нормальні умови повітряного середовища можна забезпечити лише тоді, коли на одного працівника припадатиме не менш як 20 м3 об'єму приміщення. Інтенсивність вентиляції визначають з розрахунку на кожного працюючого близько 30 м свіжого повіт­ря за годину, а в приміщеннях, де на одну людину припадає 20...40 м3, — не менш як 20 м3/год. У приміщенні допускається не більш як 20 мг/л складу окису вуглецю і 2—4 мг/м пилу.

Важливим фактором, який поліпшує склад повітря, знижує нервово-психологічну і зорову втому, є озеленення приміщення з урахуванням географічних умов. У невеликих приміщеннях рослини розміщують на стінах, у великих (за достатньої освітленос­ті) — на підлозі.

Архітектурно-планувальне вирішення інтер'єру приміщень має забезпечувати об'ємно-просторову єдність виробничого се­редовища. Мета естетизації — підвищити змістовність, культуру обліково-аналітичної праці. Естетизація робочих місць має свої особливості, які відрізняються новим підходом до формування виробничого середовища. При цьому слід ураховувати естетичні потреби обліковців. Для виконання роботи з естетизації запро­шують спеціалістів вищої кваліфікації — художників-конструк-торів, ергономіків і психологів.

Реалізація ергономічних вимог дасть змогу забезпечити оптимізацію створення і функціонування системи автоматизованого обліку. Упровадження ергономічних вимог, норм та показників для створення і функціонування системи обліку здійснюється за допомогою розглянутих раніше методів, методик, інструкцій та інших нормативно-технічних документів. Такими документами є як загальні, так і галузеві стандарти з ергономіки, нормативно-довідкові документи з питань роботи з комп'ютером (наприклад робочі інструкції).

За умов масового використання ПК питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від вирі­шення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність пра­ці, якість обліку, контролю та аналізу, а й здоров'я обліковців.

Тема 11: ПЛАНУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.