Суми 20 11
| Вид материала | Документы |
- Таблиця 26 Узгодження суми облікового прибутку (збитку) та суми податкового прибутку, 38.54kb.
- Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, 629.63kb.
- Питання до екзаменів, 398.67kb.
- Питання до колоквіуму, 338.63kb.
- Актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти [Текст] : матеріали Обласної, 487.14kb.
- Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги,, 51.29kb.
- Суми Вид-во СумДУ, 2986.56kb.
- М. Суми, вул. Супруна,16, 66.36kb.
- Сумський державний університет к афедра ф ілософії, 4422.85kb.
- Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого, 358.72kb.
У
ПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУСУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
КАЛЕЙДОСКОП ДОСВІДУ
Дайджест за матеріалами професійних періодичних видань
Вип. 3
Суми 2011
Калейдоскоп досвіду [Текст] : дайджест за матеріалами професійних періодичних видань / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Н. В. Фесенко. – Суми, 2011. – 31 с.
Дайджест включає огляд статей з досвіду функціонування публічних бібліотек України та Російської Федерації (за матеріалами журналів «Бібліотечний форум України», «Библиополе», «Библиотечное дело», «Библиотека», «Научные и технические библиотеки»).
Стане в пригоді працівникам публічних бібліотек.
Матеріал включає статті з досвіду функціонування публічних бібліотек України та Російської Федерації (за матеріалами журналів «Бібліотечний форум України», «Библиополе», «Библиотечное дело», «Библиотека», «Научные и технические библиотеки»).
У випуски «Калейдоскопу досвіду» вже включались статті про створення і функціонування модельних бібліотек. Питання організації модельних бібліотек залишається актуальним для Сумщини, адже планується відкриття таких бібліотек в кожному районі області. Сподіваємось, досвід роботи таких закладів в сусідній, Бєлгородській області, Російської Федерації стане корисним для бібліотечних працівників.
Більшість бібліотек області вже мають досвід проектної діяльності. Проектна діяльність постійно продовжується, хоча деякі бібліотеки лише розпочинають її. І, можливо, для них стаття «Проектное развитие» стане поштовхом для написання проекту.
В області бібліотечні заклади вже почали створювати власні сайти та електронні продукти. Запропоновані статті познайомлять з основними вимогами, якими повинен відповідати сайт бібліотеки, кращими сайтами бібліотек Російської Федерації, досвідом створення сайту сільської бібліотеки, власних електронних баз даних.
До матеріалу включені статті, що стосуються бібліотечної професії, профорієнтаційної діяльності, морально-психологічного клімату колективу, адаптації молодого спеціаліста в колективі.
***
«Публичная библиотека: ответы на вопросы времени» – за такою назвою в журналі (Библиотечное дело. – 2010. – № 1. – С. 30–34) опублікована стаття директора муніципального закладу культури «Центральная публичная библиотека Новоуральского городского округа» С. Бартової.
Якою повинна стати сучасна бібліотека, щоб бути привабливою для людей? Чи готова вона дати відповідь на виклики нового часу? Сьогодні бібліотека, яка багато віків була «монополістом» у світі знань та інформації повинна вступати в жорстку конкурентну боротьбу з багатьма соціальними і комерційними закладами. Зрозуміло, що кожна бібліотека сама визначає для себе стратегію і тактику ведення боротьби за читача, зміцнення свого іміджу і престижу. У одних це виходить краще, в інших гірше. Але важливо, щоб досвід, який накопичили наші колеги, став загальним надбанням і був використаний для досягнення загальної мети.
Зараз в регіонах країни ситуація дуже різна, а проблеми бібліотек не тільки не вирішились, а ще загострились у зв’язку з кризою. Але всі розуміють, що саме в цій ситуації не можна сидіти, склавши руки, і розраховувати, що все минеться. В усі часи саме криза була могутнім поштовхом до оновлення, пошуку нових ідей і рішень, реалізації творчих проектів. Аналіз діяльності публічних бібліотек показав, що у складних економічних умовах вони не тільки виживають, а живуть повнокровним життям.
Стало очевидним, що в умовах кризи першими страждають ті бібліотеки, в яких відсутній механізм управління, зокрема, стратегія управління. У зв’язку з цим багато бібліотек запровадили систему антикризового управління, головна особливість якої – здатність швидко підлаштовуватись під середовище, яке змінюється, і створювати умови для стабілізації, покращення позицій бібліотеки, ліквідації слабких сторін, які сприяють посиленню кризової ситуації. Антикризова команда бібліотеки здійснює дії з виключення ризиків, які можуть мати місце в процесі роботи, а саме: ризик утратити престиж бібліотеки; ризик падіння ефективності і якості роботи; ризик втрати кадрового потенціалу; ризик пониження керованості. Що ж сьогодні відбувається у бібліотеках і як бібліотеки уникають цих ризиків?
Ризик перший – втрата бібліотекою престижу. Щоб зрозуміти, як позиціонується бібліотека в суспільстві, наведемо визначення сучасної бібліотеки, які зустрічаються в професійній пресі. Серед них – «культурний центр», «інформаційний центр», «інтелектуальний центр», «соціальний центр», «мультикультурний центр», «мобільний центр (бібліобус, бібліоавтомобіль)», «загальнодоступний заклад», «відкритий простір», «місце для зустрічей», «заклад сфери обслуговування», «заклад». З деякими визначеннями можна погодитись, деякі викличуть посмішку чи навіть обурення. Ми розуміємо, що бібліотеку не можна назвати закладом, це не додасть їй авторитету. Для нас вона «храм».
Темою щорічної наради керівників федеральних і центральних регіональних бібліотек Російської Федерації стало «Бібліотечне будівництво на сучасному етапі».
Відкриваючи нараду, заступник міністра культури Російської Федерації А. Бусигін відмітив, що із 46 тисяч загальнодоступних бібліотек 8,4 % потребують капітального ремонту і знаходяться в аварійному стані. Хоча кількість таких бібліотек постійно зменшується, число їх залишається значним. Будуються нові бібліотеки, ведуться реконструкції вже працюючих, виділяються кошти на комп’ютеризацію.
З 2006 року реалізується програма «Створення модельних сільських бібліотек». За цей час створено більш, ніж 180 таких бібліотек. Реалізація Програми продовжується. На Першому з’їзді сільських бібліотекарів, який відбувся у місті Брянську, його учасникам був представлений бібліобус, який розробники назвали КІБО (комплекс інформаційно-бібліотечного обслуговування). Це – сучасна мобільна бібліотека, яка, крім 1,5 тисяч книг, комп’ютеризована, має на даху антену для доступу до Інтернету із будь-якого місця і автономну систему живлення. Реалізацію проекту здійснює Фонд «Пушкинская библиотека». Поява КІБО на російських дорогах дозволить вирішити проблему обслуговування невеликих сіл і населених пунктів, які розташовані у важкодоступних місцях.
О
станнім часом виникла іще одна тенденція в бібліотечному обслуговуванні – почали відкриватися, так звані, приватні бібліотеки. Професор Будапештського університету Петер Домокош відкрив у Сиктивкарі (Республіка Комі) бібліотеку, котрій він передав 4,5 тисяч книг, які він збирав протягом піввіку. В місті Череповці (Вологодська область) в одному із торгових комплексів з’явилася бібліотека, повністю створена на приватній основі. ЇЇ відкрила відома в місті людина, проректор з економічних і зовнішніх зв’язків ЧДУ. Бібліотека в основному цифрова (більше 30 тисяч назв електронних книг, наукових статей). Є у фонді і 4 тисячі друкованих видань. Крім цього бібліотека заключила договір з РДБ на надання доступу до банку дисертацій, чого не можуть дозволити собі інші бібліотеки. Не дивлячись на те, що бібліотека комерційна, книги будуть видаватися жителям міста безкоштовно (в режимі читального залу).А у місті Калузі відкрилася перша губернаторська бібліотека, в якій поки що тільки три тисячі книг, подарованих губернатору А. Артамонову вищими посадовими особами, творчими спілками, підприємцями, друзями. Як виявилось, губернатор має до бібліотечної справи безпосереднє відношення – в свій час він три роки працював бібліотекарем в читальному залі і залишив про цей період найкращі спогади.
Ці та інші приклади свідчать про зміцнення позицій бібліотек в регіонах, визнанні їх значення владними структурами і місцевими громадами. Але разом з тим стає очевидним, що головною складовою престижу бібліотеки є стан фондів, його регулярне поновлення і поповнення сучасною літературою і періодикою. Ситуація з комплектуванням у всіх регіонах різна – одні комплектуються лише за рахунок федерального бюджету, інші мають свої кошти, деякі не можуть освоїти кошти із-за обмеженості книжкового ринку в регіоні.
Ризик другий – зниження ефективності і якості роботи. Щоб уникнути цього ризику, бібліотекарі шукають нові форми і напрямки діяльності. «Як пройти в бібліотеку?» – тепер можна запитати і у 2 години ночі. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва міста Вінниці відкрила інформаційну лінію за номером (0432 50-00-92), яка працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень в автоматичному режимі. Голосове меню включає такі пункти, як: інформація про місцезнаходження бібліотеки, її структурні підрозділи, історія і сучасність, про те, як стати читачем бібліотеки і скористатися послугами, які вона надає. Пункт меню, який інформує про акції і заходи, які відбуваються у бібліотеці, буде оновлюватися щомісячно. Унікальна послуга – можливість залишити працівникам бібліотеки повідомлення чи запитання.
Бібліотеки почали активно використовувати в своїй роботі сервіс миттєвих онлайн-повідомлень – ІСQ. Так, в Астраханській обласній дитячій бібліотеці на всіх комп’ютерах встановлена електронна пошта і ІСQ, тепер читач має можливість, не відвідуючи бібліотеку, отримати дані про наявність необхідної книги у фонді, а також уточнити роки життя письменників, громадсько-політичних діячів, дати історичних подій. Строк обробки Інтернет-запитів – до одного дня.
Проект « Мобільна довідкова служба» «Я шукаю відповідь» почав працювати в ЦПБ міста Новоуральська в лютому 2009 року. Для зайнятих і сучасних тінейджерів мобільний телефон – це засіб не тільки зв’язку, але й підвищення самооцінки. Бажання молоді завжди бути «на зв’язку» наштовхнуло на думку використання мобільного телефону для залучення їх для користування послугами бібліотек.
З 1998 року в Росії почалася робота по створенню публічних центрів правової інформації на базі загальнодоступних бібліотек. За ці роки в країні створено близько 3800 ПЦПІ. На основі таких центрів розгорнута значна робота з правового інформування і правової освіти населення. Завдяки відкриттю центрів відбувається переосмислення і підтвердження нової ролі бібліотек в житті місцевих громад.
Ризик третій – втрата кадрового потенціалу. Низька заробітна плата веде до того, що кваліфіковані кадри і молодь звільняються із бібліотек. Прикро бачити, коли бібліотеки покидають професіонали, але особливо прикро, що дуже мало молоді приходить на роботу до бібліотеки. Проблему вдається вирішити лише там, де для молодих знаходять нові мотивації – перспективи творчого і кар’єрного росту, участі в цікавих проектах.
Так, в центральній міській бібліотеці міста Новоалтайська працює більше 50 осіб. Середній вік бібліотекарів – 36 років; найстаршому – 53, наймолодшому – 19 років. Працівників віком від 19 до 30 років – 28 %. У 2004 році молодь об’єдналася і створила творчу спілку, метою якої є утвердження професії в інфраструктурі Новоалтайська, фактична можливість впливу на бібліотечну політику міста. В структурі об’єднання декілька секцій: інноватики, журналістики, зв’язків з громадськістю і дозвілля. Протягом семи років молодіжна рада працює в бібліотеках міста Омська.
Ризик четвертий – зниження керованості. Хочеться ще раз нагадати про важливість створення системи антикризового управління бібліотекою, коли адміністрація бібліотеки може швидко підлаштовуватись під середовище, яке змінюється і тим самим створює можливості для зміцнення позицій бібліотеки. Одним із сучасних інструментів управління бібліотекою потрібно розглядати менеджмент якості, який все більше запроваджується в практику роботи бібліотек. Таким чином, сама по собі криза дає нові можливості для розвитку, перехід на новий якісний рівень діяльності, коли ми не тільки виживаємо, але й розвиваємося.
Сьогодні можна так сформулювати стратегічний напрямок розвитку публічної бібліотеки:
- посилення позицій в регіональній бібліотечній політиці, інтеграція в єдиний інформаційний простір регіону і всієї держави;
- модернізація бібліотечного обслуговування користувачів;
- впровадження нових моделей і форм обслуговування, освітніх і комунікативних технологій.
***
З досвідом створення і функціонування модельних бібліотек та основними вимогами до них знайомить стаття завідувачки науково-методичного відділу Бєлгородської державної універсальної наукової бібліотеки Олени Бочарнікової «Модельная – территория без границ: методическое сопровождение деятельности библиотек области» («Библиополе» (2010. – № 3. – С. 7-13)
Статус «модельна» мають більше 20 % від загальної кількості всіх муніципальних бібліотек регіону (146 із 647).
В даний час розроблена Концепція модельної бібліотеки, яка являє собою творчий методологічний розвиток модельного стандарту. Її основні положення заключаються в наступному:
по-перше, модельна бібліотека – це бібліотека, яка має оптимальний набір матеріальних та інформаційних ресурсів в повному обсязі: доступ в Інтернет, електронну правову систему, копіювально-розмножувальне обладнання, щорічний обсяг нових надходжень – не менше 250 прим. на 1000 жителів, надходження на електронних носіях – 10 % від загальної кількості новинок. Повний перелік ресурсного забезпечення, затверджений регіональним регламентом інформаційного і технічного забезпечення модельної бібліотеки. При відсутності хоча б одного із перерахованих ресурсів бібліотека модельною не визнається.
Згідно з рішенням колегії управління культури Бєлгородської області надання статусу можливе тільки на основі рішення комісії, створеної при голові адміністрації кожного району при обов’язковій участі представника управління культури або обласного методичного центру.
Друга позиція концепції заключається в тому, що модельна бібліотека розглядається не як зразково-показова, а як модель сучасної бібліотеки, що розвивається. Модельна бібліотека – це норма, типова форма існування сучасної муніципальної публічної бібліотеки. У зв’язку з цим здійснюється постійний контроль за виконанням обласної цільової програми (кількісний норматив – по одній в кожному районі щорічно).
Третя позиція концепції стосується змістовного аспекту діяльності модельної бібліотеки. Модельна – та, яка може моделювати свою діяльність у відповідності з потребами суспільства, і використовувати для цього всі свої ресурси.
Обов’язкові напрямки цієї роботи перераховані в «Типовому положенні про модельну бібліотеку». Серед них:
- задоволення інформаційних потреб користувачів з використанням ресурсів Інтернету;
- створення центрів навчання населення роботі з інформаційними технологіями;
- створення власних електронних продуктів; обов’язковим є створення електронної версії літопису населеного пункту, електронної презентації, створення різноманітних баз даних соціально-побутової інформації;
- створення центрів правової інформації (разом з управлінням спеціального зв’язку по Бєлгородській області організовано надання всім модельним бібліотекам безкоштовного доступу до державної системи правових актів);
- створення центрів соціально-побутової інформації (адреси, режим роботи різних закладів як в районі, області, так і в цілому в країні, графіки руху транспорту, умови вступу до вищих навчальних закладів);
- розробка програм на допомогу освітньому і виховному процесам.
Це, звичайно, далеко не повний перелік. Бібліотеки повинні швидко реагувати на нові запити суспільства і пропонувати нові послуги. Так, будучи основними зберігачами краєзнавчої інформації, модельні бібліотеки Бєлгородщини стають екскурсійними центрами: розробляють екскурсійні маршрути, проводять відеоекскурсії, створюють електронну і паперову краєзнавчу продукцію і розповсюджують її серед туристів.
Четверта позиція концепції заключається в тому, що статус модельної бібліотеки може бути наданий як сільській бібліотеці, так і міській, як універсальній, так і спеціалізованій: дитячій, юнацькій. Але такий статус не може одержати центральна (міжпоселенська) бібліотека, навіть, якщо вона розміщена в селі. Адже нормативний мінімальний набір матеріальних і інформаційних ресурсів, необхідний для відкриття модельної бібліотеки, недостатній для якісного виконання функцій центральної.
Створення модельних бібліотек стало пріоритетним напрямком регіональної бібліотечної політики. Розроблені наступні форми і методи її реалізації:
- нормативно-правовий, організаційно-технологічний супровід діяльності модельних бібліотек;
- моніторинг ефективності і якості їх роботи;
- підвищення рівня професійної компетентності спеціалістів.
На допомогу модельним бібліотекам створені інструктивно-методичні посібники і методичні рекомендації. Першим спеціалізованим електронним виданням став диск «Модельные библиотеки Белгородской области», на якому зібрано матеріал, що розкриває досвід роботи по створенню модельних бібліотек на селі.
Ще одним інформаційним ресурсом для забезпечення процесу створення модельних бібліотек є розділ сайту ДУНБ «Модельные библиотеки Белгородськой области», який складається із декількох рубрик:
«Реалізація федерального проекту» – містить інформаційно-регламентуючу складову федерального проекту;
«Створення модельних бібліотек в Бєлгородській області» – організаційні регламентуючі документи;
«Безперервний професійний розвиток спеціалістів модельних бібліотек» – матеріали всіх навчальних заходів;
«Модельні бібліотеки» – згруповані за територіальною ознакою дані про модельні бібліотеки області, дані про бібліотеку, історична довідка, характеристика сучасного стану бібліотеки і основні напрямки її діяльності, фоторяд і прес-папка публікацій в ЗМІ і професійній пресі;
«Додаткові послуги» – детальна інформація про можливості розширення переліку платних послуг.
Окрема увага приділяється моніторингу. Перша система оцінки, розроблена ще у 2006 році, включала більше 50 показників. Спеціаліст кожної модельної бібліотеки самостійно оцінював діяльність своєї бібліотеки за запропонованими критеріями і порівнював одержаний результат з «ідеальною моделлю». Але збільшувалася кількість таких бібліотек, з’явилася необхідність отримання оперативної і регулярної інформації про діяльність бібліотек. З урахуванням нових потреб була розроблена комп’ютерна програма, яка дозволяє вести моніторинг послуг, які надають модельні бібліотеки. Ефективність роботи оцінюється за 20 критеріями, які згруповані в два блоки: інформаційно-бібліотечне обслуговування місцевої спільноти і ресурсне забезпечення модельних бібліотек.
Інформаційно-бібліотечне обслуговування місцевої спільноти: охоплення населення бібліотечним обслуговуванням, кількість користувачів, кількість відвідувань, книговидача, кількість масових заходів, кількість відвідувань масових заходів, кількість клубних об’єднань, кількість довідок, виконаних з використанням мережі Інтернет, нові послуги, пов’язані з використанням нових технологій, наявність скарг або подяк жителів на адресу бібліотеки, платні послуги.
Ресурсне забезпечення модельної бібліотеки: кількість автоматизованих робочих місць; виконання нормативу нових надходжень (250 прим. на 1000 жителів); обсяг фонду; число назв періодичних видань; кількість власних баз даних; середньомісячна заробітна плата.
Комп’ютерне дослідження доповнюється методичним моніторингом з виїздом на місця, який включає методичні експедиції, створення творчих лабораторій на базі модельних бібліотек.
Самостійним напрямком регіональної політики по створенню модельних бібліотек стало підвищення рівня професійної компетентності спеціалістів. Спеціальне навчання працівників модельних бібліотек почалося з часу створення перших таких бібліотек в області і проходить щорічно в рамках 9-денних курсів підвищення кваліфікації на базі обласної бібліотеки разом з регіональним Центром
додаткової професійної освіти.
В регіональну бібліотечну політику входить організація професійних конкурсів, які фінансуються з обласного бюджету. Конкурс «Бібліотекар-2009» відрізнявся від попередніх: він відбувався у віртуальному режимі. Від учасників вимагалось представити «Авторський проект бібліотекаря». Конкурсні роботи були розміщені на сайті обласної бібліотеки, вибір переможців здійснювався за допомогою віртуального голосування.
Для забезпечення бібліотекарів модельних бібліотек створена регіональна інформаційна база даних «Бібліотекар On-line», яка є розділом сайту Бєлгородської ДУНБ.
***
Цікавою є публікація про проектний розвиток бібліотек заступника директора Липецької обласної дитячої бібліотеки Людмили Боєвої «Проектное развитие» («Библиополе». – 2010. – № 3. – С. 37-41).
У зв’язку з тим, що сучасні бібліотеки займають провідні позиції у вирішенні завдань побудови інформаційного суспільства, пріоритетами в їх діяльності є наступні напрямки:
- інтенсивний розвиток інформаційних технологій;
- створення системи забезпечення прав громадян на вільний доступ до інформації;
- формування єдиного інформаційного простору.
Для того, щоб реалізувати ці завдання, потрібні нові підходи до управління бібліотечною діяльністю. Один із інноваційних типів управління – проектний менеджмент.
Що ж таке «проект»? В бібліотечній справі проектом називають сукупність заходів, що направлені на досягнення певної, чіткої мети.
Характерні риси проекту:
- цільовий характер (направленість на конкретний результат);
- разове явище (проект, обмежений певним періодом часу);
- взаємозв’язок певних дій, скоординованих одна з одною;
- соціальна значимість (затребуваність суспільством).
Проекти можуть бути міжнародні, федеральні, міжрегіональні (вони в свою чергу поділяються на республіканські, крайові, обласні, муніципальні).
Цикл роботи по проекту включає декілька етапів: виникнення ідеї і аналіз ситуації; планування роботи і залучення коштів; запуск і реалізація, контроль за реалізацією;завершення і аналіз ефективності.
Перший етап включає аналіз контексту, в якому буде проходити реалізація ідеї. Ідея проекту повинна відповідати пріоритетним напрямкам діяльності вашого закладу (якщо бібліотека в розробці проекту роботи з важкими підлітками робить головний акцент на велосипедну подорож по краю, то цей проект не має нічого спільного з її місією). Проект може стати першим кроком у становленні нового виду діяльності бібліотеки, що потрібний суспільству, з урахуванням її основних функцій (створення Центру правової інформації у співпраці з юридичною службою, створення Центру «Довіра» з відповідною міською структурою). Ідея проекту не повинна носити характер «маніловщини». Вона повинна бути реальною, ще на стадії розробки потрібно чітко визначитися з можливостями і ресурсами, які дозволять здійснити ідею. Потрібно знати реальну відповідь на питання про перспективи проекту (наприклад, якщо сільська бібліотека захоче запросити на Тиждень дитячої та юнацької книги письменників зі столиці, то вона повинна подумати про фінансову частину проекту: оплата гонорару, проїзду, добових, готелю, транспорту…).
В якості ризиків можуть стати наступні фактори: відсутність необхідного приміщення, відсутність ресурсного технічного чи програмного забезпечення, відсутність підготовлених спеціалістів і, врешті-решт, природні умови. В період осмислення ідеї необхідно продумати всі потенційні ризики.
Досвід показує, що в якості ідеї проекту переважає підхід «копіювання чужого досвіду». В цьому немає нічого поганого, якщо ідея адекватно вписується у ваш контекст. При цьому чужа ідея, як правило, є скелетом, на якому накопичуються особливості даного закладу. Дуже часто вирішальна роль у розробці ідеї належить суб’єктивним факторам. Звичайно, ідея виникає у конкретної людини (яка, як правило, стає керівником проекту) на основі особистих емоцій, знань, досвіду.
Що потрібно зробити на першому етапі? Сформувати ідею проекту. Це означає, що з його назви ми повинні зрозуміти, що він собою являє (наприклад, «Діти у світі інформації: створення учбово-консультаційного центру»). В якості позитивних ідей будуть ті, які відповідають двом стратегічним напрямкам діяльності будь-якої бібліотеки: надання нових послуг для користувачів і залучення нових користувачів.
Найбільш розповсюджені теми бібліотечних проектів: милосердя, створення тематичних електронних БД і компакт-дисків, організація центрів (правової інформації, читання, релаксації), навчання кадрів (організація науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів, майстер-класів).
Визначившись з ідеєю, починаємо думати про мету проекту, яка завжди визначає очікуваний результат. Він повинен мати соціальний ефект. Визначення мети проекту повинно бути ясне, чітке, реалістичне.
На основі поставленої мети визначаються завдання проекту. Якщо взяти мету «Розвиток інформаційних послуг для соціально-незахищених груп населення», то завданнями можуть бути: орієнтація в інформаційних ресурсах, оволодіння методами пошуку і використання інформації, осмислення нових можливостей в професійній, навчальній діяльності. Зміст діяльності цього проекту може включати наступні форми роботи: комплектування відповідних видань, організація навчання на ПК, підготовка циклу методичних матеріалів, проведення масової роботи. На стадії розробки завдань проекту виникає питання створення команди виконавців. До початку другого етапу роботи над проектом (планування) потрібно визначити не тільки склад виконавців, але й умови їх участі в проекті, обсяг роботи кожного, визначити хто буде керівником. Важливо знати, чи будуть запрошені спеціалісти інших організацій, на яких умовах вони будуть працювати (за гонорар, по контракту чи трудовій угоді).
Багато проектів базуються на партнерстві з іншими організаціями, в залежності від їх ідеї: громадські організації і державні структури у сфері соціального захисту, природоохоронної діяльності, освіти і виховання.
На першому етапі формування проекту важливо визначити термін і обсяг робіт. Звичайно, бібліотечні проекти розраховуються на один, півтора роки. При визначенні обсягу робіт враховуються наступні фактори: фінансові ресурси, виділений на проект час виконавців, їх кваліфікація, певні технології і методи здійснення проекту, наявність приміщення, де буде здійснюватися проект. Крім того, необхідно визначити співвідношення обсягу робіт по проекту із загальними завданнями і станом закладу (наприклад, реорганізація, капітальний ремонт, кадрові перестановки).
На другому етапі формується план-графік діяльності по проекту з чіткими термінами початку і закінчення робіт. При складанні плана-графіка важливо деталізувати всі процеси і дії з визначенням термінів, відповідальних і необхідного фінансування. Якщо проект має відношення до підвищення кваліфікації, то до нього повинні прикладатися навчальні програми із зазначенням кількості годин по кожній темі.
Кожен пункт плану повинен мати ресурсне і фінансове забезпечення. Ресурсне забезпечення передбачає різні види ресурсів: матеріально-технічні – приміщення, техніка, канцелярські приладдя, послуги зв’язку; інформаційні – всі види видань разом з інформаційно-пошуковими системами; кадри; робочий час. Фінансове забезпечення визначається в постатейному бюджеті – тобто, на кожну дію в ньому є стаття з видатками.
Головною умовою ефективної реалізації проекту є успіх перших двох етапів. Основні моменти на які потрібно звернути увагу на третьому етапі: персональна відповідальність керівника проекту, його гнучкість, принципіальність, вміння керувати людьми, організаторський талант; розподіл обов’язків у відповідності зі статусом і кваліфікацією виконавців, знаходження правил комунікації, певного стилю взаємовідносин і механізмів діяльності в команді, моральне і матеріальне стимулювання, організація ефективного зворотного зв’язку із суб’єктом проекту (з тими людьми, для яких ми працюємо), організація ефективного зв’язку з партнерськими організаціями, які є виконавцями в корпоративному проекті.
Четвертий етап включає в себе наступні процеси: аналіз проведеної роботи і складання звітів (інформаційного, фінансового…); демонстрація результатів зацікавленим структурам. Після завершення робіт команда може бути розформована; проект може отримати новий формат розвитку з новим складом команди; продовження роботи команди по темі проекту в нових умовах.
Ефективність проекту залежить від двох складових: організація діяльності (успішна робота на всіх 4-х етапах діяльності); людський фактор (гарно підібрана команда, досвідчений керівник).
***
В журналі «Библиополе» (2010. – № 11. – С. 12-14.) надрукована стаття завідувачки організаційно-методичного відділу Челябінської обласної юнацької бібліотеки Тетяни Єлісеєвої «