Суми 20 11
Вид материала | Документы |
СодержаниеМіф перший Міф другий Міф третій Міф четвертий Міф шостий Міф сьомий |
- Таблиця 26 Узгодження суми облікового прибутку (збитку) та суми податкового прибутку, 38.54kb.
- Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, 629.63kb.
- Питання до екзаменів, 398.67kb.
- Питання до колоквіуму, 338.63kb.
- Актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти [Текст] : матеріали Обласної, 487.14kb.
- Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги,, 51.29kb.
- Суми Вид-во СумДУ, 2986.56kb.
- М. Суми, вул. Супруна,16, 66.36kb.
- Сумський державний університет к афедра ф ілософії, 4422.85kb.
- Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого, 358.72kb.
У статті проаналізовано досвід формування та використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках Східної України.
Безперервне збільшення потоків електронної інформації стало характерною ознакою розвитку бібліотечно-інформаційної сфери на сучасному етапі. Повноцінне забезпечення інформаційних потреб користувачів можливе лише за умови використання не тільки документів на традиційних носіях, але й нового електронного інформаційно-комунікаційного середовища. Це змушує бібліотеки опановувати нові електронні ресурси (ЕР), вирішувати проблеми структурування електронної інформації, організації навігації, забезпечення ефективного доступу до неї користувачів через телекомунікаційні мережі.
Проблеми формування та використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках Східної України вивчались та узагальнювались співпрацівниками Харківської державної наукової бібліотеки (ХДНБ) ім. В. Г. Короленка під час відряджень у 2007–2009 роках.
Упровадження ЕР у бібліотечну практику якісно підвищує рівень обслуговування, відкриває користувачу цілий спектр нових, раніше недосяжних можливостей, кардинально видозмінює весь комплекс наявних інформаційних послуг.
Останніми роками у бібліотеках формуються і використовуються такі електронні ресурси: електронні каталоги та інші БД; повнотекстові БД; локальні електронні ресурси (електронні БД, електронні видання, електронні мультимедіа); Інтернет-ресурси; веб-сайти; веб-портали.
Ефективне використання ЕР передбачає максимальне підвищення рівня електронної орієнтації користувачів. Зважаючи на те, що бібліотечно-інформаційне обслуговування дедалі більше переміщується з традиційного на електронний аспект, користувачі дедалі вільніше почуваються в електронному інформаційному середовищі. Однак значна їх кількість потребує консультаційної допомоги, тому що не всі володіють методами і прийомами ефективного електронного пошуку. І саме бібліотека стає посередником, навігатором в електронному інформаційному просторі.
Потреба в індивідуальних та групових консультаціях з питань технології пошуку електронної інформації спричинила необхідність створення у бібліотеках системи навчальних послуг. Про це свідчать такі заходи, як тренінги і практикуми: «Структура мережі Інтернет», «Світ електронної інформації», «Огляд українського Інтернету», «Інтернет для школярів, для студентів вищих навчальних закладів» (Охтирська ЦБС Сумська область); «Засоби пошуку інформації: простий та розширений», «Телеконференція та робота в чаті», «За знаннями – в електронний світ» (Краматорська ЦБС Донецька область).
З метою підвищення рівня обізнаності користувачів з електронними бібліотечними ресурсами бібліотеки проводять певну роботу, зокрема, видають різноманітну рекламно-інформаційну продукцію. Так, Костянтинівська центральна міська бібліотека ім. М. Горького Донецької області друкує листівки «До вашої уваги нова послуга – «Електронна бібліотека», видала буклет про інформаційні електронні ресурси з краєзнавства, Маріупольська центральна бібліотека цієї області – путівник «Бібліотека ім. В. Г. Короленка в інформаційному просторі» тощо.
Збільшується фонд електронних документів у бібліотеках, у багатьох з них відкриваються медіатеки, зали інформаційного сервісу, Інтернет-центри, спеціалізовані читальні зали, де користувачі мають змогу ознайомитися з електронною інформацією.
Враховуючи незаперечні переваги оптичних носіїв інформації, в Луганській ОУНБ було ухвалено рішення щодо організації читального залу електронних документів (ЕЧЗ), головною метою якого є формування бази електронних інформаційних ресурсів бібліотеки, створення умов для максимального доступу до фондів книгозбірні, надання можливості одержання інформації, що існує тільки в електронному вигляді.
Фонд ЕЧЗ складають повнотекстові та бібліографічні БД з питань програмування, історії, образотворчого мистецтва, медицини, музики, іноземних мов, документи краєзнавчого характеру, путівники, навчальні посібники. Деякі електронні документи супроводжуються паралельним друкованим текстом. Друковані аналоги зберігаються у відповідних галузевих відділах бібліотеки.
За допомогою ЕР в ЕЧЗ здійснюється ефективна інформаційна робота, що виявляється у наданні широкого доступу до БД з питань місцевого самоврядування; виконанні запитів за допомогою комп’ютерної правової бази «Ліга: Закон»; розширенні користування ЕР, у т. ч. базою електронних журналів EBSCO, ВІНІТІ; проведенні Інтернет-годин, Інтернет-оглядів, віртуальних екскурсій.
Наявність ЕЧЗ дозволила створити оптимальні умови для накопичення і збереження електронних інформаційних ресурсів, розробити і вдосконалити технологію роботи з ними.
Чималим попитом користуються Інтернет-ресурси публічних бібліотек. Значна кількість послуг з їх використанням надається саме в Інтернет-центрах (ІЦ). Вони працюють у таких напрямках: організація доступу користувачів до ресурсів Інтернету (індивідуальне навчання роботі в мережі Інтернет, надання консультацій з питань користування ЕР); здійснення масового інформування (різні форми); створення вебліографічних списків, бібліографічних закладок-ляссе тощо. ІЦ сприяють задоволенню освітніх потреб усіх користувачів, але основними споживачами Інтернет-ресурсів є молодь, що навчається.
Бібліотеки на сучасному етапі розвитку трансформуються у нові за своєю місією установи, головне завдання яких – бути «воротами» доступу до різноманітної електронної інформації.
Так, Костянтинівська ЦБС спільно з міським управлінням освіти розробила програму «Освіта ХХІ століття», згідно з якою проведено низку семінарів: «Інтернет для вчителя іноземної мови», «Образотворче мистецтво. Школа. Інтернет», «Інтернет на уроці фізики, хімії, математики», «Інтернет у підготовці домашніх завдань» та ін. Проводить серед школярів в он-лайновому режимі міні-олімпіади з пошуку інформації в мережі Інтернет, тематичні олімпіади «Людина та її здоров'я», «Інтернет на службі освіти», семінари-практикуми, зокрема, «Пошук інформації мистецтвознавчої тематики в мережі Інтернет». Популярними в ІЦ бібліотеки є віртуальні екскурсії («Енциклопедії он-лайн», «Слов'янська писемність», «Конституція, Президент, символи України», «Історія українського козацтва»), які супроводжуються оглядом сайтів.
Освітня функція є провідною також у діяльності ІЦ Краматорської ЦБ ім. М. Горького. Тут регулярно проводяться комплексні заходи: «Дні викладача», «Використання сучасних інформаційних технологій в роботі педагогів-організаторів», «День Інтернету», віртуальне знайомство «Книжковий дім у мережі». ІЦ Сумської міської ЦБС проводить роботу з надання освітніх послуг молоді, яка користується дистанційними курсами для вивчення іноземних мов. Останніми роками серед молоді набуває популярності саме дистанційна освіта. ІЦ готує для цієї категорії вебліографічні списки: «На допомогу школярам», «Історія в Інтернеті», «Література в Інтернеті», «Право в Інтернеті» тощо. Створено також серію вебліографічних списків на допомогу викладачам і студентам («Проблеми екології в Інтернеті», «Українська поезія в Інтернеті», «Юридичні ресурси в мережі Інтернет», «Дистанційна освіта – крок у майбутнє», «Новітні педагогічні технології в Інтернеті»). Регулярно проводяться заняття для членів гуртка програмування центру науково-технічної творчості молоді, для студентів вищого училища мистецтв культури ім. Д. Бортнянського «Можливості Інтернету для майбутніх бібліотекарів», «Віртуальний світ бібліотек».
Зусилля бібліотек спрямовані на популяризацію електронних БД і електронних видань. Використовуються різні форми: веб-покажчики («Екологія в житті людини», «Цікаво про Європейський Союз» (Краматорська ЦБС), «Донецькій області – 75 років», «Рік української книги» (Костянтинівська ЦБС)); закладки-ляссе «Електронна бібліотека юриста», «Електронна бібліотека економіста», «Методична електронна бібліотека» (Луганська ОУНБ); веб-лоції «Меценати України» (Краматорська ЦБС); тематичні веб-папки ресурсів «Імпресіонізм: художники», «Українські гетьмани», «Видатні люди України» (Краматорська ЦБС).
Комплексні інформаційні заходи у бібліотеках вже традиційно проводяться з використанням електронних ресурсів. Це віртуальні екскурсії містами, музеями, наприклад: «Донецька Швейцарія – Святогір'я», «Венеція – місто-музей, місто-сон…» (Краматорська ЦБС); «Музеями світу, Європи, України» (Луганська ОУНБ); інформаційні ділові ігри «Запрограмуй свій успіх» (Дружківська ЦБС); презентації електронних документів «Електронні ресурси баз даних ЕВSСО» (Луганська ОУНБ); слайд-мандрівки, Інтернет-подорожі незвичними музеями (Костянтинівська ЦБС); віртуальні уроки мистецтва тощо.
У Сумській міській ЦБС засідання молодіжних читацьких клубів «Палітра», «Ренесанс», «Магеллан» проводяться переважно у вигляді відеоуроків, відеовечорів, слайд-вечорів.
Понад 10 років ОУНБ створюють бібліографічні та фактографічні електронні БД, зокрема, електронні каталоги. Електронна бібліографічна інформація – це основний інформаційний ресурс бібліотек і найповніша ресурсна база, завдяки якій користувачі мають змогу познайомитись з новими надходженнями до фондів, знаходити інформацію за темами.
У публічних бібліотеках створюється значна кількість ЕР краєзнавчої спрямованості. Так, Маріупольська ЦБ ім. В. Г. Короленка тривалий час використовувала готові мультимедійні продукти краєзнавчого характеру, а потім розпочала створювати власні, серед яких компакт-диск «Краєзнавчі простори Маріуполя», що містить інформацію про історію міста, історію бібліотеки, електронні повнотекстові видання Маріупольських краєзнавців і письменників міста, дайджести з краєзнавства: «Будинки і храми Донецької області», «Заповідні місця Донецької області», «Греки Приазов'я», «Екологічний стан Донецької області». Цікаві розділи «Літературний Маріуполь», «Фотоархів», «Пам'ятні місця Маріуполя», «Аудіо та відео» (відеоролики про промисловий потенціал, культурну спадщину міста). Цей диск затребуваний учителями, учнями, студентами, представниками влади, істориками тощо.
Створення таких ресурсів на компакт-диску – це спроба структурувати та об'єднати електронні ресурси і забезпечити доступ до них населення регіону.
У Дніпропетровській ОУНБ вже понад 10 років ведеться БД «Краєзнавство», створюється корпоративний краєзнавчий каталог «Дніпропетровщина».
Сумська ЦМБ ім. Т. Шевченка працює за цільовою міні-програмою «Знати свій край», в межах якої широко використовуються Інтернет-технології для пошуку інформації краєзнавчого спрямування.
Луганська ОУНБ активно створює краєзнавчі БД, зокрема, «Літературно-історичний архів письменників Луганщини»; «Видатні діячі Луганщини»; «Література про Луганську область»; «Видатні краєзнавці Луганщини»; «Бібліотечні фахівці Луганщини».
Для більш повного задоволення інформаційних запитів публічні бібліотеки використовують можливості веб-технологій. На веб-сайтах користувачі здійснюють пошук в електронних каталогах.
Сайт ХДНБК містить інформацію про бібліотеку, її фонди та ресурси, запроваджено обслуговування віддалених користувачів електронними інформаційними ресурсами. Найбільшим попитом стабільно користуються електронні ресурси книгозбірні, електронний каталог нових надходжень, бібліографічна БД статей із російських періодичних видань та зведений каталог періодичних видань, що надійшли до бібліотек Харкова. На сайті є також повнотекстова інформація, перш за все, видання бібліотеки.
Віддаленим користувачам Луганської ОУНБ є доступним широкий спектр онлайнових сервісів. Крім електронного каталогу, сайт бібліотеки містить краєзнавчу БД, зведений каталог періодики, 7 тематичних веб-проектів, повнотекстові видання обласної книгозбірні, щотижневі огляди періодичних видань та поточні огляди видань на електронних носіях, довідник працівників бібліотеки, БД фахівців-бібліотекарів регіону. Функціонує розділ фахової інформації для бібліотечних працівників.
Через веб-сайти здійснюється доступ до електронних каталогів і в інших бібліотеках. На сайті Костянтинівської ЦБС виставлені онлайнові покажчики: «Шевченкіана», «Права людини», «Здоровий спосіб життя», «Електронні журнали Державного департаменту США», «Вищі навчальні заклади Донеччини» тощо.
Використання електронних ресурсів у публічних бібліотеках України свідчить про підвищення їх ролі в системі обслуговування користувачів. Традиційні бібліотечні технології змінюються, набуваючи нових форм, властивостей, якостей. Формуються нові моделі обслуговування в умовах інформаційного середовища. На сьогоднішньому етапі розвитку значення бібліотеки як «воріт» доступу до різноманітних інформаційних ресурсів зростає і визначається вже не тільки традиційними показниками величини бібліотечного фонду та кількістю періодичних видань, а рівнем комфортності доступу до інформації незалежно від її формату, рівнем, який водночас є показником ступеня інформатизації книгозбірні й однією з умов успіху впровадження сучасних освітніх технологій. Поліпшити ж якість обслуговування, сприяти зменшенню витрат на створення ЕР та забезпечити повноцінний доступ можливо за умови об'єднання зусиль усіх бібліотек, що дозволить кожній ефективніше здійснювати інформаційне обслуговування користувачів як безпосередньо у бібліотеці, так і у світовій мережі.
***
У статті заступника директора з бібліотечної роботи Курської обласної бібліотеки для дітей і юнацтва І. В. Булавкіної «Електронные краеведческие ресурсы в помощь формированию информационной культуры личности» (Библиотечное дело. – 2010. – № 6. – С. 43-44.) йде мова про створення електронних краєзнавчих ресурсів у бібліотеці.
Спеціалісти Курської ОБДЮ уже не перший рік працюють над створенням електронних краєзнавчих ресурсів. Динамічні зміни, які відбуваються у суспільстві – перетворення інформації у важливий ресурс розвитку сучасної цивілізації, неперервний ріст об’ємів інформації на фоні стрімкого розвитку інформаційної техніки і технології їх проникнення в усі інші сфери життєдіяльності суспільства – свідчить про побудову інформаційного суспільства. Необхідною умовою його розвитку є формування інформаційної культури суспільства.
Курська ОБДЮ має певний досвід роботи по створенню електронних краєзнавчих продуктів.
Ще у 2006 році в рамках бібліотечної програми «Красная книга Курской области – информационно-образовательный ресурс по охране окружающей среды» була створена електронна книга «Красная книга Курской области». Ця книга стала Дипломантом Всеросійського огляду-конкурсу бібліотек по пропаганді екологічних знань. По суті, це адаптований і розширений варіант друкованого видання «Красная книга Курской области» для різних вікових категорій. Дохідливе викладення, яскравість оформлення, аудіо і відео файли роблять це видання цікавим і для дорослих, і зовсім юних.
У 2007 році спеціалісти бібліотеки працювали над створенням електронної книги «Курский край – родина». Її презентація відбулася на обласних урочистостях в меморіальному музеї Льгова в день 105-річчя від дня народження А. Гайдара. Основні розділи книги: «По Гайдаровским местам», «Обыкновенная биография в необыкновенное время», «Книги на все времена», «Литературный эрудит», «Медиаресурсы», «Фотоальбом», «Библиография». В розділі «По Гайдаровским местам» читачі дізнаються про Льгов та інші місця пов'язані з історією сім’ї і творчістю письменника. В розділі «Льгов — родина А. П. Гайдара» представлена інформація про історію сім’ї Голікових і спогади про створення літературно-меморіального музею і особисті речі Аркадія Петровича, тимурівська і пошукова робота школярів, організація роботи наших сучасників з популяризації творчості А. П. Гайдара. В розділі «Обыкновенная биография в необыкновенное время» представлена хронологія життя і основні етапи творчості А. Гайдара. Розділ «Книги на все времена» дає уяву про творчість і літературну спадщину письменника. Надана повна інформація про твори для дітей в хронологічному порядку їх написання. Книги включають літературний огляд сюжетних ліній, розповіді про головних героїв творів, ілюстрації книг і фотокадри фільмів. Особливу цінність представляють фото обкладинок прижиттєвих видань книг письменника. Всі ілюстративні матеріали можна переглянути і скопіювати, що дає можливість підготувати повноформатні матеріали для оформлення стендів, виставок, при оформленні різноманітних заходів присвячених життю і творчості письменника. Розділ «Медиаресурсы» «оживляє» твори Аркадія Петровича – можна переглянути уривок із кінофільму «Чук і Гек», прослухати уривки творів «Мальчиш-Кибальчиш», «Тимур и его команда». Можливість перевірити власні знання про життя і творчість письменника дає розділ «Литературный эрудит». Перелік матеріалів (книг і електронних видань) про життєвий і творчий шлях представлений в розділі «Библиография».
Книгу можна використати на уроках краєзнавства в рамках самостійної роботи учнів.
***
В журналі «Научные и технические библиотеки» (2010. – № 9. – С. 56-64.) надрукована стаття Н. С. Редькиної «Эффективность библиотечных сайтов».
Сучасні інформаційні технології і ресурси займають все більш вагоме місце в світі. Про це свідчить ріст кількості веб-сайтів в геометричній прогресії, розширення функціональних можливостей інформаційних систем, збільшення кількості користувачів.
Веб-сайт – найважливіший стратегічний напрямок розвитку діяльності бібліотек. Серед основних завдань діяльності веб-сайтів виділимо наступні:
- оперативне інформування зовнішніх користувачів і читачів про діяльність бібліотеки, забезпечення безперервного і повного доступу до інформації, просування інформаційних продуктів і послуг;
- вивчення інформаційних потреб відвідувачів сайту. Такі засоби, як «зворотній зв'язок», «віртуальна довідка», «запит-відповідь», форуми і блоги, уже давно зарекомендували себе у вітчизняних і зарубіжних бібліотеках як гарні інструменти спілкування з відвідувачами з метою задоволення їх потреб, як наслідок залучення і утримання реальних і потенційних читачів чи користувачів;
- розвиток професійного співробітництва в різних сферах діяльності;
- підвищення престижу, формування іміджу бібліотеки як сучасного інформаційного, соціокультурного центру.
Сайт дозволяє відслідковувати кількість відвідувачів і рівень їх зацікавлення, збирати різноманітну статистику, щоб зробити висновки щодо якості інформації та послуг, які надаються, удосконалення процесу розвитку інформаційних ресурсів і стратегію бібліотеки, посилаючись на об’єктивну інформацію.
Як оцінити якість та ефективність бібліотечного сайту?
Сьогодні пропонується багато способів оцінки бібліотечних сайтів, кожен з яких має свої переваги і недоліки. Створити систему, однаково збалансовану з точки зручності, об’єктивності, простоти і ясності дуже важко.
Спектр поняття оцінка дуже широкий: від поточного контролю до систематичного аналізу того, наскільки реалізовані поставлені цілі.
«Оцінити» – значить:
а) визначити ціну кого чи чого-небудь;
б) установити ступінь, рівень якості чого-небудь;
в) висловити думку, роздуми про цінність чи значення чого-небудь.
У нашому випадку оцінка ефективності сайтів – це вивчення суб’єктом оцінки ефективності результатів діяльності бібліотеки в області створення і популяризації сайту з метою одержання кількісних і якісних характеристик для проведення різних дій з управління.
Вивчивши нагромаджений досвід аналізу ефективності результатів бібліотечної діяльності, можна виділити наступні структурні складові системи оцінки:
мета оцінки – для вирішення яких проблем вона призначена;
зміст оцінки – принципи побудови моделі, її показники, критеріальне наповнення;
методи оцінки – способи одержання, виміру, фіксації необхідної оціночної інформації;
стратегія проведення оцінки – набір інструментів (методів і технологій) у відповідності з якими організовується і проводиться оцінка.
До критеріїв ефективності сайтів ставляться певні вимоги: представництво, критичність до оціночних параметрів, максимально можлива простота. Бібліотечні сайти можуть оцінюватися з точки зору наукової, дослідницької, соціальної, виховно-педагогічної, естетико-емоційної, інформаційної значимості.
Методи оцінки ефективності бібліотечних сайтів можна розділити на якісні і кількісні. До якісних відносяться методи експертної оцінки, які відображають думку спеціалістів, які володіють необхідними знаннями про об’єкт дослідження. Суть цих методів в тому, що на основі оцінок спеціаліста або групи експертів робиться висновок про ефективність і якість бібліотечного сайту. Приклади застосування якісних методів – конкурси сайтів бібліотек, які вже стали традиційними (хоча вони теж викликають багато запитань).
Сайти повинні оцінюватись:
- об’єктивно (незалежно від будь-якої суб’єктивної думки або окремих поглядів, на основі широко розгорнутих емпіричних даних);
- достовірно (повинен оцінюватись реальний результат);
- з можливістю прогнозу (оцінка повинна містити дані про перспективи розвитку сайту);
- комплексно (оцінюються не лише окремі сторінки, представлені інформаційні ресурси, а сайт в цілому – за різними параметрами, критеріями і показниками;
доступно – тобто процес оцінювання і критерії оцінки повинні бути зрозумілі і тим, хто оцінює, і спостерігачам, і тим, кого оцінюють.
Якість оцінки може бути підвищена за допомогою вивчення думки віддалених користувачів, адже для них критерій оцінки – ступінь задоволення результатами пошуку.
Практично на кожному сайті ведеться статистика. Для цього використовуються лічильники, або аналізуються логи сервера (спеціальні файли, в яких протоколюються всі дії користувача на сайті).
Лічильник – це сервіс, призначений для зовнішнього незалежного вимірювання відвідуваності сайтів. При однаковому призначенні і схожих принципах роботи лічильники підрозділяються на прості (тільки підрахунок звернень до титульної сторінки), прогресивні та «динаміка».
Лічильник демонструє кількість унікальних відвідувачів; кількість переглянутих сторінок; середній час, проведений на сайті, співвідношення нових та старих відвідувачів.
Відвідуваність підрозділяється на хости – кількість унікальних ІР, що звернулися на сервер, та хіти – загальну кількість звернень.
Гарний показник якості сайту – середній час, який проводить відвідувач на сайті. Цей показник особливо актуальний при оцінці інформаційних ресурсів, які представлені на сайті, оскільки дозволяє дізнатися, чи відвідують його ті користувачі, які вам потрібні. Якщо більшість відвідувачів, попавши на сайт відразу виходять, то, можливо, інформація недостатня. Вважається, що, якщо середній час, який відвідувач провів на сайті, менше двох хвилин, то це погано, а якщо більше шести, то це дуже гарно. З часом, який проводить користувач на сторінці, пов'язаний також інший звіт – популярні маршрути по сайту , що дозволяє краще планувати навігацію.
Один із показників ефективності сайту – кількість завантажень із унікальних хостів.
Аналіз публікацій свідчить, що для створення ефективного і якісного бібліотечного сайту необхідно врахувати різні фактори : дизайн, структуру, контент, стиль і способи подачі матеріалу, репертуар інформаційних продуктів і послуг, які пропонуються, їх опис, характеристики, навігацію, швидкість відкриття сторінок. Один із головних факторів при створенні сайту – вивчення потреб користувачів, з урахуванням яких буде будуватися структура і наповненість сайту.
Проектування і розвиток сайту необхідно здійснювати таким чином, щоб він «подобався» не тільки користувачу, але й пошуковій системі. Дотримання стандартних вимог програмного коду (сайт повинен бути написаний на мові РТМL або РНР).
Оптимізація сайту – процес багатогранний. Він може включати аудит ресурсів, наповнення контентом сайту, безпосереднє пошукове просування в пошукових системах. Оптимізація сайту – важливий напрямок роботи. Якщо не займатися рекламою сайту, то можна втратити багато часу, сил і при цьому не одержати потрібного результату.
В сучасних умовах недостатньо створити сайт і займатися його регулярним поповненням. Важливо, щоб він користувався популярністю у користувачів і приносив задоволення не тільки тим, хто його створив, тобто сайт повинен бути ефективним, таким, що реалізує потреби користувачів.
***
«Сайт сельских: мифы и реальность» – за такою назвою в журналі «Библиополе» (2010. – № 3. – С. 2-6.) надрукована стаття старшого наукового працівника Російської національної бібліотеки Н. Семенової.
Коли в Російській Федерації на початку ХХІ століття готувалося видання «Библиотеки России на грани веков» на компакт-дисках, виявилось, що жодна із сільських бібліотек не має свого сайту. На 01.01.2008 року в Інтернеті було розміщено близько 300 сайтів – це в основному сайти національних, крайових, обласних бібліотек. Значна кількість дитячих і дитячо-юнацьких бібліотек не мають своїх сайтів, мало сайтів у спеціалізованих бібліотеках, центральних бібліотеках ЦБС.
Чи настане такий час, коли сільські бібліотеки відчують потребу і приймуть рішення про розміщення своїх сайтів в мережі Інтернет? Вже з’явилися бібліотекарі нової формації – більш підготовлені для роботи в нових умовах господарювання, краще інформовані, багато з них добре володіють новими технологіями. Саме ці спеціалісти уже сьогодні прагнуть збагатити традиційні форми і методи роботи, саме вони стають ініціаторами створення таких електронних продуктів, як компакт-диски, електронні каталоги і картотеки, створюють фільми про свої бібліотеки. Такий досвід роботи накопичили бібліотекарі сіл Вологодської, Бєлгородської, Орловської та інших областей. Спеціалісти цих територій вже можуть створювати сайти своїх закладів, в їх складі – підкастинги. Підкастинг відносно нова область бібліотечного сервісу – спосіб доставки документів через Інтернет з використанням звукових файлів. В такому випадку читачі можуть не тільки ознайомитися, наприклад, зі списком літератури, але й послухати короткі огляди про рідкісні книги, нові надходження. Тим більше, що підкастинги як спосіб доставки документів через Інтернет (з використанням звукових файлів) на настільний ПК (або ноутбук) надає реальні можливості будь-якому жителю (в тому числі і в зоні обслуговування сільської бібліотеки) одержати інформацію із бібліотеки.
В бібліотеках федерального і регіонального рівнів, як відомо, розробка і підтримка веб-сайтів – одна із головних складових в діяльності відділів автоматизації. В центральних бібліотеках ЦБС таких відділів немає. Адміністрація цих закладів залучає до цієї роботи спеціалістів по контракту чи по договору з іншими організаціями. Тому саме методичним центрам регіонального і муніципального рівнів необхідно прийняти рішення про розробку і розміщення сайтів сільських бібліотек, а на першому етапі – навчанню сільських колег навичкам використання інформації, розміщеної на сайтах бібліотек регіону.
Звертаючись до сайтів бібліотек Росії, сільський бібліотекар постійно навчається, його навички і запити формуються. Добрим орієнтиром у виборі оптимальних варіантів можуть стати сайти, номіновані в ході всеросійських конкурсів, як кращі. За підсумками конкурсу у 2006 році переможцями стали ЦМДБ ім. О. С. Пушкіна міста Санкт-Петербурга. У номінації «Кращий сайт Центральної універсальної бібліотеки» – Кемеровська та Тамбовска ОУНБ; в номінації «Кращий сайт ЦБС» – бібліотека Автограда (Самарська область, місто Тольятті), ЦСМБ міста Омська. В номінації «Кращий сайт дитячої, юнацької, дитячо-юнацької бібліотеки» – Єкатеринбургська ОДБ Свердловської області та Новоуральська ЦМБ для дітей і юнацтва Свердловської області. У номінації «Кращий бібліотечний Інтернет-проект» – РМДБ (місто Москва) та Томська ОУНБ.
За підсумками третього Всеросійського конкурсу у номінації «Кращий сайт Центральної універсальної бібліотеки» названа Свердловська ОУНБ. У номінації «Кращий сайт ЦБС» – ЦМБС міста Тюмені. У номінації «Кращий сайт дитячої, юнацької, дитячо-юнацької бібліотеки» – ЦБС міста Сургута. У номінації «Кращий бібліотечний Інтернет-проект» – Ярославська ОУНБ. На жаль, номінантів серед сільських бібліотек немає.
***
Міфи і реальності професії бібліотекаря висвітлює у статті «Terra incognito: мифы и реальности профессии» (Библиотечное дело. – 2010. – № 8. – С. 28-30.) М. Рассадіна.
Бібліотечна професія при всій доступності і простоті – одна із найбільш «закритих». Запитайте у будь-якої людини на вулиці, чим займається бібліотекар і почуєте у відповідь – «видає книги». Безперечно, вони мають рацію, але це лише вершина айсбергу, яку бачать всі непосвячені. Але професія бібліотекаря сьогодні одна із найскладніших і найбагатогранніших, дуже вже різні якості повинен поєднувати у собі бібліотекар. Але про це знаємо лише ми самі, розуміючи, що сьогодні наша професія не менш важлива, ніж багато років тому. Ми не вміємо (чи не вважаємо за потрібне) розповідати про все це іншим, і в цьому, мабуть, одна із причин низької популярності професії у молоді, може, тому її так рідко вибирають сьогодні випускники шкіл.
Між тим не можна заперечувати, що сьогодні проблема підготовки кадрів для бібліотек стоїть дуже гостро. Причин цьому декілька – по-перше: процес зміни поколінь актуальний сьогодні для кожної бібліотеки; по-друге: велика кількість працівників бібліотек не мають спеціальної освіти; по-третє: застарілі знання тих, хто одержав професію в «докомп’ютерний період»; по-четверте: малий притік в бібліотеку молодих спеціалістів, які мають професійну підготовку в області бібліотечно-інформаційних технологій.
Сьогодні наша професія стала однією з найбільш комп’ютеризованих. Якщо додати до цього проблему глобальної інформатизації суспільства в цілому, суцільне захоплення молоді комп’ютерними технологіями і відомий вираз про те, що «той, хто володіє інформацією, володіє світом», стає зовсім не зрозуміло, чому професія бібліотекаря не користується популярністю. Мабуть, в першу пергу це зумовлено застарілими уявленнями про неї і багаточисельними стереотипами, які склалися сьогодні в суспільстві.
Міф перший: в бібліотеці тільки книги й пил. Книги без пилу уявити важко (втім, як і все, що оточує людину), але зайдіть у будь-яку велику бібліотеку: комп’ютери і принтери, сканери і мультимедійні проектори, Інтернет і сучасні інтер’єри, багатомільйонні документні фонди – виникає бажання не тільки зайти, а й залишитися. Змінюється облік і невеликих бібліотек, в них теж з’являється комп’ютерна техніка.
«Я уявляв собі рай, який схожий на бібліотеку» – писав відомий аргентинський письменник Хорхе Луі Борхес, що присвятив бібліотечній професії більше 25 років. Книжкові багатства, журнали, газети спокійно співіснують з новітніми технологіями, створюючи унікальний за своєю багатофункціональністю інформаційний простір. А ще бібліотеки – це люди, які чекають допомоги, підтримки, розуміння, відповіді на запитання, а іноді просто людського співчуття: діти і пенсіонери, студенти і вчені, лікарі і юристи, педагоги і художники, письменники і музиканти. Певно, жодна професія не передбачає такого різноманіття комунікацій, як бібліотека, так як і такої кількості цікавих співрозмовників ви більше ніде не знайдете.
Міф другий: всі бібліотекарі – люди поважного віку, занудні і некрасиві. У всякому випадку такими їх бачать пересічні громадяни. Це невірно – адже вони різні. Так, в бібліотеках багато працівників середнього і старшого віку, але, хто сказав, що це погано. Досвід, високий професіоналізм і життєва мудрість ніколи не вважалися недоліками. Якщо вам необхідно лягти під ніж хірурга, то кого ви виберете – молодого спеціаліста чи досвідченого лікаря? А якщо ваша дитина йде до школи, ви б хотіли її віддати в руки вчорашньої випускниці чи педагога зі стажем? Тоді чому так негативно сприймається людина поважного віку у бібліотеці? Так, багато з них не володіють сучасними технологіями, але технології – не панацея від усіх бід, вони часто дають збої, а досвід професіоналів безцінний. Занудні і некрасиві – це теж міф, створенню якого сприяє вітчизняна художня література і кінематографія. Серед працівників бібліотек багато красивих, яскравих, цікавих жінок.
Міф третій – бібліотечна професія тільки для невдах. Цей міф, на жаль, популярний серед молоді, яка мріє про яскраві, красиві, героїчні професії. А що ховається за назвами модних професій? Офіс-менеджер – не що інше, як банальний секретар; менеджер по рекламі – частіше всього той, що розповсюджує, або розклеює рекламу; мерчендайзер – той же вантажник, який відповідає за розміщення товару в магазині.
Чим же не влаштовує суспільство наша професія? Адже в різні часи бібліотекарями працювали байкар І. Крилов, німецькі казкарі, брати Грім, математик М. Лобачевський, французький композитор Г. Берліоз, відомі письменники і поети І. Гете, А. Дельвіг, Л. Толстой, І. Бунін, В. Брюсов, А. Ахматова. Навіть серцеїд Казанова останні 14 років життя був бібліотекарем. У кого повернеться язик назвати цих людей невдахами. І, якщо їх всіх об’єднує професія, то чи така вже вона нецікава?
Міф четвертий – бібліотечна професія – це вчорашній день. Цей міф придумали ті, хто не любить читати. Хоча багато з них читають, але в електронному форматі. Сьогодні традиційні та електронні документи існують в бібліотеках майже на рівних, і доля останніх постійно збільшується. Сучасний бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, педагогом, артистом, дизайнером, оператором ПК, перекладачем, економістом, спеціалістом по рекламі – всього і не перерахуєш.
Розмови про те, що в майбутньому і книги, і бібліотекарі стануть непотрібними, теж перебільшені. Як і твердження, що в Інтернеті кожен може знайти всю необхідну інформацію.
Міф п’ятий – щоб бути бібліотекарем, вчитися необов’язково. Як це не прикро, цей міф ми породили самі, беручи на роботу вчителів і юристів, екологів і психологів – всіх, хто, одержавши іншу освіту, знайшов себе в професії бібліотекаря. Чому бібліотекарі не йдуть зі своїм дипломом викладати в школу математику чи лікувати хворих, хоча у школі і в лікарні багато вакансій? Тоді, чому ми так не поважаємо свою професію, що готові довірити її будь-якому бажаючому? Ти навчаєшся на бібліотекаря? Цей вигук чув майже кожен студент, який отримав нашу професію, між тим тільки середнє професійне навчання базового рівня передбачає вивчення більше 30 предметів. Серед них – програмне забезпечення і комп’ютерні мережі, бази даних, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційні системи в професійній діяльності. Не говорячи вже про велику кількість загальноосвітніх і спеціальних навчальних предметів, декілька видів практик. Все це робить професію бібліотекаря унікальною. Мабуть, потрібно навчитися поважати самих себе, щоб нас почали поважати інші. Не даремно так ретельно підбирали працівників для стародавніх бібліотек, підкреслюючи наявність у претендента енциклопедичних знань.
Міф шостий – бібліотечна професія для жінок. Пригадайте історію – серед відомих бібліотекарів минулого – в основному чоловіки. Значна часина теоретиків і керівників бібліотек – чоловіки, а виконавці – жінки, хоча і виконують часто чоловічу роботу. Впровадження нових технологій в майбутньому приверне до бібліотек спеціалістів з технічною освітою, а введення нового освітнього стану, в якому прописані предмети інформаційно-технологічного циклу, сприятиме збільшенню кількості студентів чоловічої статі в коледжах та вузах, які готують кадри для бібліотек.
Міф сьомий – бібліотекарі днями читають книжки. Як же мріє про таку можливість кожен справжній бібліотекар. Тільки ті, що працюють в бібліотеках, знають, як образливо, знаходячись у книжковому царстві, не мати вільної хвилини, щоб почитати щось для душі. Звичайно, читаємо, але те, що потрібно для роботи, заходу, або для когось із читачів. А для себе ночами – коли закінчені справи і з’являється можливість взяти в руки книгу.
Ось такі міфи про нашу просту, нецікаву професію. Ми завжди починаємо поважати людей після того, як спробуємо виконати їх роботу – сказав Уільям Фезер. Так що, можливо, тим, хто складає міфи, варто попрацювати в бібліотеці, хоча б не повний день, а декілька годин: обслужити читача, знайти в каталозі необхідну книгу, скласти бібліографічний запис, обробити партію документів. Не думаю, що у всіх вийде, але після такого досвіду, він уже не буде говорити, що у бібліотеці може працювати кожен. А нецікавою може бути будь-яка професія, і це залежить не від професії, а від відношення до неї.
***
Досвідом профорієнтаційної роботи у статті «Формы профориентационной работы. Опыт Владимирского областного колледжа культуры и искусства» (Научные и технические библиотеки. – 2010. – № 4. – С. 63-72.) ділиться завідуюча бібліотечно-інформаційним центром коледжу М. Рассадіна.
Про професійну орієнтацію школярів сьогодні пишуть і говорять багато. Причин цьому декілька: по-перше – «демографічна яма», яка заставляє по-новому поглянути на проблему пошуку потенційних абітурієнтів; по-друге – висока конкуренція на ринку освітніх послуг; по-третє – велика кількість нових професій і зміна змісту діяльності вже давно відомих професій, обумовлена в першу чергу активним впровадженням комп’ютерних технологій; по-четверте – нові вимоги до професійної освіти в світлі Болонського процесу.
Говорячи про бібліотечну професію, потрібно відзначити і той факт, що вона давно вже не входить в число популярних серед молоді, і часто розглядається як «запасний варіант» для випускників, які не змогли вступити до інших вузів.
Питання престижу професії і необхідності зміни її соціального статусу спеціалісти обговорюють постійно, однак на рівні вузькопрофільних розмов ця проблема не вирішується. Необхідна загальнодержавна програма збереження і розвитку бібліотек, яка передбачає не тільки покращення їх матеріально-технічної бази, але і зміну іміджу професії, розуміння (на державному рівні) її соціальної значимості.
Прагнучи допомогти школярам вибрати професію, і школи, і регіональні профорієнтаційні центри, і навіть бібліотеки, орієнтують їх на будь-які професії, крім бібліотечної. У професійній літературі тема формування інтересу до бібліотечної професії висвітлюється дуже рідко. Частіше всього це пов’язують з уроками інформаційної культури в бібліотеках, або іншими формами бібліотечної роботи (виставками, екскурсіями, бесідами).
В дисертаційному дослідженні М. В. Костюкової описаний досвід Московського державного університету культури і мистецтв по створенню багатопрофільного комплексу «школа-коледж-вуз». Безумовно, цей досвід заслуговує на увагу, але не може бути використаний для невеликих міст, де в школах по одному, чи два випускних класи і немає змоги розраховувати , що вони матимуть бібліотечний профіль.
Вивчення досвіду інших регіонів і гострі кадрові проблеми в бібліотеках області змусили нас шукати альтернативні форми профорієнтаційної роботи, максимально ефективні в умовах регіону. Перша із таких форм – профільний молодіжний табір «Хранители времени». Він проводиться в дні весняних канікул для учнів 11-х класів шкіл області. Метою його є показати старшокласникам різні грані бібліотечної професії та виявити «свого» абітурієнта. Знайомство з професією починається із засідання «круглого столу» «Професія майбутнього», який включає анкетування школярів, демонстрацію рекламних фільмів, розповідь про коледж, про бібліотечну професію, обмін думками. Анкетування показує, що майже всі учасники табору не мають чіткого уявлення про те, чим займається бібліотека, а в табір приїхали, скоріше, з цікавості. Обов’язкова складова програми табору – екскурсія до Володимирівської обласної наукової бібліотеки і «круглий стіл» «Сьогодні студент – завтра спеціаліст». Це зустріч учасників табору з випускниками коледжу, які працюють в ОУНБ. Коли про професію і свою роботу розповідають молоді спеціалісти, учасники табору по-іншому сприймають інформацію. Школярів цікавить все: заробітна плата, можливість продовження освіти, умови праці і проживання. Екскурсія в головну бібліотеку області має на меті показати, як виглядає сьогодні сучасна бібліотека, адже у своїх містах, селищах школярі часто бачать зовсім інші бібліотеки.
Для учасників табору проводиться майстер-клас «Інформаційні технології в роботі бібліотек», метою якого є познайомити школярів зі змінами, які відбулися в бібліотеці з впровадженням комп’ютерної техніки. В рамках майстер-класу – електронна презентація і комп’ютерний практикум, щоб виявити рівень підготовки школярів.
В дні роботи табору серед студентів випускного курсу бібліотечно-інформаційного відділу проводиться конкурс «Кращий за професією». Це дає можливість учасникам табору одержати уявлення про те, чому встигають навчитися студенти за неповні два роки навчання, і як багато повинен знати і вміти молодий спеціаліст, який готується працювати в бібліотеці. На вечорі знайомств «Розкажи мені про себе» в неформальній обстановці студенти і викладачі розповідають про себе і свою дорогу в професію, а учасники табору – про свої інтереси, мрії, професійні переваги. Для вивчення рівня загальноосвітнього світогляду школярів проводяться різноманітні ігри, вікторини.
Інша альтернативна форма роботи – профорієнтаційна програма «Дорога в професію». Мета програми – розповісти про те, що таке сучасна бібліотека, як змінилася професія в епоху інформаційних технологій. Створений відеофільм про коледж та рекламний відеофільм «Бібліотечна професія: міфи і реальність», які демонструються у бібліотеках, актових залах шкіл, Будинках культури. Дана форма роботи, безумовно, гарна тим, що дозволяє охопити велику кількість школярів, але дуже затратна (транспортні витрати) і не дуже результативна (зруйнувати стереотипи і заставити змінити рішення за одну годину надто складно), якщо ще врахувати те, що школярі приймають рішення під впливом батьків, а вони на цих зустрічах не присутні.
Щоб вийти на батьків дітей, необхідна реклама, в першу чергу, в дитячих та юнацьких бібліотеках. Необхідно створити в них куточки, присвячені бібліотечній професії, де показати її багатогранність і сучасність, дати інформацію про можливість її отримання. Чим оригінальніше буде подана інформація, тим швидше на неї звернуть увагу. Можна розповісти про відомих людей, пов’язаних з бібліотекою, розмістити психологічні тести або тести на перевірку інтелекту, продумати назву, ілюстрації, цитати – все це не повинно бути традиційним, а привертати увагу дітей. Ручки, книжкові закладки, календарики, буклети з інформацією, що адресована дітям та їх батькам, повинні стати невід’ємною частиною інтер’єру.
Потрібно частіше розповідати про нашу професію, показуючи різноманітні її грані, знайомити з іншими бібліотеками. Традиційна бесіда навряд чи зацікавить юних читачів, потрібно продумати ігрові, гурткові та інші форми роботи, які можуть зруйнувати міф про нецікавість нашої професії, її несучасність.
Гарний варіант реклами – фільми профорієнтаційної тематики. Вони можуть бути не тільки про бібліотеку як заклад, а про проблеми читання, професії, бібліотечної роботи в усіх її проявах.
Безумовно, в різних регіонах є свій досвід профорієнтаційної роботи, свої цікаві форми і методи роботи. На жаль, про них рідко пишуть в професійній періодиці, і на різних бібліотечних форумах це питання обговорюється не часто.
***
Соціально-психологічний клімат в колективі допоможе оцінити стаття методиста Академії перепідготовки працівників мистецтва, культури і туризму (місто Москва) В. В. ІвочкІна «Методика оценки социально-психологического климата в коллективе библиотеки», яка надрукована у журналі «Научные и технические библиотеки» (2010. – № 6. – С. 62-69.).
В проблематиці теорії і практики менеджменту вагоме місце займають питання соціальної психології управління, об’єкт якої – трудові колективи, а предмет – соціально-психологічна сторона багатогранності управлінських рішень. Разом з тим до цього часу практично не розробленими залишаються, не дивлячись на їх актуальність і значимість, питання психологічних основ управління бібліотечними колективами.
Широке поняття колектив відноситься до будь-якого офіційно організованого об’єднання людей, зайнятих будь-яким суспільно-корисним видом діяльності.
В якості інтегральних психологічних показників колективної діяльності частіше всього використовують характеристики соціально-психологічного клімату. Існує декілька десятків визначень соціально-психологічного клімату. У загальному значенні соціально-психологічний клімат можна визначити як стан колективної психіки, зумовлений особливостями життєдіяльності колективу.
Соціально-психологічний клімат формується за рахунок великої кількості різноманітних впливів, які розділяються на фактори макросередовища і мікросередовища.
Макросередовище – широкий соціальний простір, оточення, в якому здійснює свою життєдіяльність та чи інша бібліотека. Це, перш за все, особливості суспільно-економічного ладу, рівень розвитку матеріального і духовного виробництва, культури суспільства в цілому. Всі ми – будь-яка бібліотека і будь-який бібліотекар – є представниками своєї епохи, певного історичного періоду суспільного розвитку. Міністерства, відомства, адміністративні органи, в систему яких входить та чи інша бібліотека, здійснюють по відношенню до неї певні управлінські впливи, що також є фактором впливу макросфери на соціально-психологічний клімат. В цьому зв’язку необхідно враховувати і такий фактор впливу, як партнерські зв’язки бібліотеки з різноманітними освітніми, соціальними, культурними закладами та іншими бібліотеками, що створює відчуття значимості своєї діяльності.
Мікросередовище бібліотеки – це поле щоденної діяльності працівників, ті конкретні матеріально-технічні і духовні умови, в яких вони працюють.
Які ж обставини, умови щоденної життєдіяльності формують те чи інше світосприйняття і настрій колективу, його соціально-психологічний клімат. Можна виділити ряд впливів. Перш за все, це організація і умови праці, які включають характер операцій, що здійснюються, стан обладнання. Велике значення мають також особливості організації праці – ритмічність, взаємозаміна, змінність. Відмітимо також роль санітарно-гігієнічних умов праці, таких як температура, вологість, освітленість, запиленість, шум.
Відомо, що раціональна організація праці з урахуванням можливостей людського організму, забезпечення нормальних умов праці і відпочинку людей позитивно впливають на психологічний стан кожного працівника і колективу в цілому. І, навпаки, ті чи інші організаційні негаразди, нестача свіжого повітря, надмірний шум у приміщенні, ненормальна температура негативно позначаються на кліматі групи.
Наступний фактор, який впливає на клімат групи, обумовлений індивідуальними психологічними особливостями її членів.
Відношення людини до різноманітних проявів «трудового життя», яке відображається в його особистих думках і настроях, в поведінці, являє собою індивідуальний внесок у формування клімату у колективі. Для формування того чи іншого соціально-психологічного клімату мають значення не стільки індивідуальні властивості її членів, скільки ефект їх поєднання – рівень психологічної сумісності. Існує два основних види психологічної сумісності: психофізіологічна (схожість психологічних характеристик людей і на цій основі погодженість їх поведінки і емоційних реакцій) і соціально-психологічна (ефект оптимального поєднання типів людей в групі, а також спільність їх соціальних установок, потреб та інтересів).
Оптимізація соціально-психологічного клімату передбачає необхідність діагностики рівня його розвитку, оцінку його специфіки. В різних наукових центрах розроблені ряд методик дослідження соціально-психологічного клімату. Для його оцінки зазвичай використовують варіанти анкети Ф. Фідлера. Нижче пропонуємо варіант опитування, запропонованого В. Андреєвим.
Тест включає в себе десять якостей, які мають яскраво виражене полярне значення. При русі зліва направо шкалою поступово зменшуються негативні якості і виростають позитивні. При оцінці необхідних якостей на шкалі необхідно відмітити (наприклад, обвести кружком) ту цифру, яка характеризує соціально-психологічний клімат в колективі.
Для оцінки соціально-психологічного клімату бажано опитати всіх членів колективу або хоча б більшість. Після чого додаються всі бали і виводиться середній.
Оцінка соціально-психологічного клімату. (Тест)
1. | Агресивність | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Доброзичливість |
2. | Брехливість | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Чесність |
3. | Відстороненість | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Співробітництво |
4. | Ворожість | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Дружелюбність |
5. | Пристосуванство | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Принципіальність |
6. | Байдужість | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Захопливість |
7. | Апатія | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Цілеспрямованість |
8. | Соціальна незахищеність | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Соціальна захищеність |
9. | Безвідповідальність | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Відповідальність |
10. | Відсутність умов професійного росту | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Наявність умов професійного росту |
Шкала оцінки соціально-психологічного клімату
Середньоарифметичний бал | Рівень соціально-психологічного клімату |
10-20 балів | дуже низький |
21-30 балів | низький |
31-40 балів | нижче середнього |
41-50 балів | трохи нижче середнього |
51-60 балів | середній |
61-70 балів | трохи вище середнього |
71-80 балів | вище середнього |
81-90 балів | високий |
91-100 балів | дуже високий |
Здоровий і сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, забезпечення гармонічного і ефективного розвитку колективу – показники його зрілості, результат великої кропіткої роботи керівника бібліотеки.
***
Цікавою є стаття психолога Бєлгородської Центральної міської бібліотеки ім. М. Островського Маргарити Новак «Натвори сама: «юмористический» способ адаптации начинающих сотрудников» (Библиотека. – 2010. – № 9. – С. 22-23.).
Ох, уже ці психологи! В їх арсеналі знаходяться засоби зовсім неймовірні – ігри для дорослих, казки і притчі для поважних начальників, спільне малювання для колективів… Ось і в бібліотечне життя починають добиратися зі своїм інструментарієм.
У практиці будь-якого психолога широко використовується метафора, тому що коротке порівняння чи розповідь можуть зробити більше, ніж годинна лекція: ситуацію легше зрозуміти, дивлячись на неї зі сторони, і відповідно вирішити проблему стає теж легше. А гумор не тільки оживляє роботу психолога, а й допомагає побороти негативні емоції. Людина посміхнулася – значить вона щось зрозуміла, з чимось погодилась.
Молодому працівнику, який тільки-но приступив до виконання своїх обов’язків, ми хочемо запропонувати «гумористичний» спосіб адаптації. Людина, яка тільки-но починає працювати, відчуває сильний дискомфорт і може відноситися до своїх обов’язків негативно. Серед «молодих» проблем невпевненість у своїх силах, незвичність оточення, яке вбачається ворожим (незадоволені читачі, більш досвідчені колеги, заплутаний лабіринт полиць), щоденні завдання, для виконання яких не напрацьовані необхідні навики і автоматизм, помилки і страх покарання. Якщо ж почати сприймати ситуацію з гумором, прагнути побачити в ній щось смішне, то негатив зникне і життя буде здаватися набагато кращим.
Пропонуємо ряд «корисних» порад, які можна запропонувати прочитати молодому спеціалісту або навіть розіграти його на якомусь колективному святі, придавши форму «настанови».
Залишившись один на один з книгами і читачами, багато з них не зовсім уявляють собі, як зробити навіть найпростіші речі. Але всьому можна легко навчитися.
☺ Формуляри, які заповнені неправильно, можна розмістити серед книг. Тоді їх точно ніхто не знайде і вам не оголосять догану.
☺ Якщо до читальної зали прийшов відвідувач, а вам не хочеться з ним працювати, не турбуйтесь. Фрази «Преси сьогодні зовсім ніякої не було!», «Всі журнали забрав директор!» – зроблять ваше життя простішим.
☺ Іноді можна дозволити собі забути про статистику на тиждень-другий. Врешті-решт, працювати з цифрами – завдання бухгалтерії. Краще полийте квіти.
☺ Не поспішайте зранку бігти до поштового ящика. Може бути, пізніше ще щось надійде. Перевіряйте пошту антивірусом, особливо «Спорт-експрес», «АиФ», «Комсомолку».
☺ Прагніть завжди зберігати традицію – танцювати при надходженні повідомлень. При цьому особливий ритуальний хоровод потрібно виконувати, коли надходить нова партія книг.
☺ Ніколи не залишайте телефон на полиці стелажа. Потім довго доведеться згадувати, якого.
☺ Якщо вам доведеться вітати колегу з Днем народження, пам’ятайте, що найкращий подарунок – книга.
☺ Обережно працюйте з каталожними ящиками, якщо не хочете збирати тисячі карток все життя, що залишилося. Якщо все-таки упустили – швиденько тікайте, врешті-решт працювати з каталогом – обов’язок працівників відділу обробки.
☺ Якщо до вас зайшов читач, від якого неприємно пахне, стряхніть на нього книжковий пил, щоб помститись.
☺ В алфавітному покажчику імен читачів завжди залишається багато вільного місця на деяких буквах. Саме тут дуже зручно робити замітки – адреси і телефони своїх друзів.
☺ Якщо запізнілий читач просить набрати текст, скажіть, що комп’ютер вже пішов додому. Якщо читач просить роздрукувати документ вдень, скажіть, що принтер пішов обідати і зажував папір.
☺ Ніколи не давайте пресу до тих пір, поки самі все не перечитаєте. Врешті-решт, хто в читальному залі головний?
☺ Прагніть покращити свої знання алфавіту. Не забувайте технічно удосконалювати дирокол кожного року. У випадку неполадки – встановити нове програмне забезпечення на нього допоможе служба технічної підтримки дироколів.
☺ Розвивайте фізичну форму – тренуйте поличну стрибучість. Може знадобитись і здатність миттєво відстрибувати від книг, які падають зверху.
☺ Якщо ви чергуєте на абонементі, – відсилайте читачів за літературою до читальної зали, якщо чергуєте в читальній залі, – на абонемент. Не будьте жадібними, не забирайте хліб у колег.
☺ Якщо вам набридло сидіти в сонній читальній залі, забіжіть раптово на кафедру і закричить «А-а-а! Миша! Киш!». Добре це виходить, коли в залі багато жінок – синхронно, не змовляючись, вони зроблять те ж саме.
☺ Кожного разу, коли ввечері хтось із відвідувачів захоче увімкнути світло в читальній залі, кажіть, що електрику потрібно економити, і сміливо вимикайте все освітлення.
☺ Якщо вас попросять видати будь-який твір О. Пушкіна, обов’язково відішліть читача в каталог. Вимагайте, щоб читач назвав рік видання і видавництво. Пошепки скажіть, що це дуже важливо.
☺ Якщо ви клеїте листки термінів повернення, не жалійте клею. Пам’ятайте, що листки повинні розміщуватися там, де зміст.
☺ Пам’ятайте, що читачі приходять в бібліотеку збагачуватись. Іноді – матеріально, але частіше все-таки духовно. Тому, на прохання видати книгу такого-то поета, обов’язково розкажіть його біографію, дати життя, процитуйте бібліографічний список публікацій. Особливий, завершальний акорд виступу надасть гучна декламація віршів або прози.
☺ Зняти стрес перед публічним виступом на заході допоможе пробіжка, фізичні вправи і обливання водою.
Зміст
«Публичная библиотека: ответы на вопросы времени»………………………………………2
«Модельная – территория без границ: методическое сопровождение деятельности библиотек области»……………………………………………………………………………...5
«Проектное развитие»…………………………………………………………………………...7
«Пространство знаний не имеет границ: проектная деятельность в форме диалога библиотеки с молодежью»………………………………………………………………………9
«Библиотека под зонтиком – летний вариант»…………………………………….................11
«А вы ноктюрн сыграть могли бы... Айс-стоперы для литературных
выставок»………………………………………………………………………………………..14
«Використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках»…………………………………………………………………………..................15
«Электронные краеведческие ресурсы»………………………………………………………19
«Эффективность библиотечных сайтов»……………………………………………………...19
«Сайт сельских: мифы и реальность»…………………………………………………………22
«Terra incognito: мифы и реальности профессии»……………………………………………22
«Формы профориентационной работы. Опыт Владимирского областного колледжа культуры и искусства»…………………………………………………………………………25
«Методика оценки социально-психологического климата в коллективе
библиотеки»…………………………………………………………………………………….26
«Натвори сама: «юмористический» способ адаптации начинающих
сотрудников»……………………………………………………………………………………28