Облік формування елементів затрат загальнї відомості
Вид материала | Документы |
- Відомості Верховної Ради (ввр), 1998, n 27-28, ст. 181) (Із змінами, внесеними згідно, 190.13kb.
- Загальні висновки І рекомендації 8 Список використаної літератури 9 Додатки, 569.55kb.
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Назва реферату: Облік формування витрат виробництва І калькулювання собівартості продукції, 168.46kb.
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 241.53kb.
- Загальні відомості про дошкільну освіту, 53.73kb.
- План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 232.06kb.
- План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
- Облік оренди облік оренди, 850.58kb.
ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ОСНОВА ПОБУДОВИ
Основу побудови обліку готової продукції становлять: визначення терміна "готова продукція" та класифікація готової продукції; оцінка готової продукції;
облік випуску готової продукції; облік наявності готової продукції на складах та кладових у виробництві; система рахунків обліку.
Готова продукція — це виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.
Всі елементи виробничого процесу (сировина, матеріали тощо); які знаходяться на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.
Готова продукщя може мати, а може і не мати кількісні та якісні характеристики (кількість маси, шт., метрів, сорт тощо). Але у всіх випадках продукція повинна мати вартісну характеристику.
Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти буде здійснюватися її відвантаження (передача) та реалізація покупцеві
На окремих підприємствах (фермерських господарствах), готова продукція не передається на склад, а накопичується безпосередньо у виробництві, звідти здійснюється її відвантаження (або передача) покупцеві та реалізація.
Продукція, яка не має кількісних характеристик (робота, послуга або посередництво тощо), безпосередньо з виробництва передається покупцеві (замовнику).
Оцінка готової продукції У бухгалтерському обліку готова продукція' має оцінюватися за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після зібрання всіх затрат та калькулювання. Разом з тим виникає потреба в щоденному обліку наявності й руху готової продукції та визначенні її вартісних характеристик. Тому в поточному обліку готова продукція оцінюється за прийнятими на підприємстві "твердими" обліковими цінами. Ними можуть бути середньорічна, планова собівартість, оптово-розрахункова, договірна ціна або фактична собівартість.
Якщо готова продукщя оцінюється не за фактичною собівартістю, то відокремлено від фактичної собівартості облікується відхилення. В кінці місяця ці відхилення у відповідній долі розподіляються між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами.
Оцінка продукції за "твердими" обліковими цінами дає можливість вести постійне спостереження за кількісними та вартісними параметрами процесів випуску та реалізації продукції. Тверді облікові ціни є основою
побудови бухгалтерського обліку готової продукції на
складах за оперативно-бухгалтерським методом. Система рахунків. Планом рахунків для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні та якісні характеристики та складується, передбачено рахунок № 40 "Готова продукція", що за своїми характеристиками та структурою є аналогічним рахунком № 05 "Матеріали".
Побудова обліку наявності та руху готової продукції повністю ідентична побудові обліку матеріали), тому тут не наводиться.
ОБЛІК ВИПУСКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІї ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ФАКТИЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ СОБІВАРТОСТІ
Облік випуску готової продукції. У залежності від виду готової продукції випуск її відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (вибір), то її буде передано на склад. Отже у цьому випадку на підставі первинних документів (накладних тощо) у бухгалтерському обліку будуть зроблені записи.
Перший запис (А) роблять на підставі даних первинних документів за поточними обліковими цінами. Другий (Б) — на підставі розрахунку фактичної виробничої собівартості готової продукції, тобто калькуляційних розрахунків.
Якщо продукщя не здається на склад, а її передають покупцеві або вона не має натуральних параметрів (робота, або послуга), то факт її випуску відображається в бухгалтерському обліку.
Розрахунок (калькулювання) фактичної виробничої собівартості продукції. Калькулювання — це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо.
Для правильного відображення в обліку вартісних параметрів (харатеристик) продукції, потрібно виконати калькуляційні розрахунки по визначенню її фактичної собівартості Для того щоб калькулювати фактичну собівартість готової продукції, потрібно визначити її кількісні та якісні параметри, що досягають при обліку випуску продукції.
Фактична собівартість продукції необхідна для визначення фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, визначення ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності затрат тощо. При побудові обліку затрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції. Собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами •-статтями затрат. Статті затрат — це галузевий аспект побудови обліку, на різних підприємствах вони можуть бути різними і залежать від потреб управління.
Якщо об'єкт калькуляції собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), то калькуляційними одиницями стосовно готової продукції можуть бути сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця тощо); собівартість натуральної одиниці виміру — кількісної (шт. тощо) або якісної (сухі речовини, вологість тощо). Ці одиниці виміру виступають послідовно у калькуляційному. Для того щоб обчислити собівартість окремого виду продукції, потрібно знати собівартість сукупної продукції. Неможливо визначити собівартість натуральної одиниці виміру, якщо попередньо не визначена собівартість окремого виду продукції. Вищенаведене підтверджує те, що калькулювання собівартості продукції — це процес, який складається із трьох послідовних етапів (рис. 7).
Разом з тим слід мати на увазі, що калькуляційний процес, описаний на рис. 7, не включає усієї складності калькуляцій в господарстві, оскільки крім основної продукції господарство повинне калькулювати також продукцію допоміжного виробництва, яка використовується основним виробництвом, а також калькулювати напівфабрикати, якщо вони випускаються для реалізації.
Собівартість продукції обчислюється за допомогоюі окремих способів, що залежать від наявності або відсутності тих чи інших факторів калькулювання. Фактори, які визначають процес калькуляції фактичної виробничої собівартості продукції. Основним вихідним елементом будь-якого виробництва є готова продукція. Разом з тим результатом виробничого процесу може також бути побічна продукція, можуть мати місце відходи виробництва, припущений брак. Крім того безперервність технологічного процесу, особливості його організації вимагають рахуватися з наявністю незавершеного виробництва.
Вивчення складу елементів затрат як сукупності показує, що ця сукупність характеризує одночасно вартість таких елементів: готової продукції, відходів виробництва, браку виробництва, попутної продукції, незавершеного виробництва. Таким чином, ця сукупність не має конкретизації стосовно окремого елемента. Досягати цієї конкретизації можна шляхом калькуляції, але для цього потрібні кількісні характеристики усіх названих калькуляційних факторів.
Рис. 7. Етапи та об’єкти калькулювання та їх взаємозв’язок
ОБЛІК ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
ОБЛІК ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ТОВАРІВ
ПОБУДОВА ОБЛІКУ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ТОВАРІВ
Основу побудови бухгалтерського обліку доходів від реалізації продукції (товарів) становлять: визначення "реалізована продукція (товари)"; оцінка реалізованої продукції; облік затрат, пов'язаних з реалізацією продукції (товарів); облік податків, пов'язаних з реалізацією продукції (товарів): акцизний збір, податки на добавлену вартість тощо; формування показників, що характеризують процес реалізації; система рахунків;
звітність про реалізацію продукції (товарів).
Реалізована продукція — це вироби (робота, послуга, товари), які передані покупцеві (замовнику) та за які той розрахувався, незалежно від форми розрахунків — готівкою, чеком чи іншою формою розрахунків, яка передбачена чинним законодавством.
Продукція, що відвантажена покупцеві, але за яку через певні умови (відстань, форми розрахунків тощо) покупець ще не розрахувався, вважається відвантаженою та облікується відокремлено від готової продукції на окремому рахунку.
Оцінка реалізованої продукції в обліку здійснюється у відповідності до діючого законодавства за договірною ціною або іншою ціною реалізації. Зокрема для визначення обсягу реалізації та системи оподаткування за договірною ціною або іншою ціною реалізації {оптово-розрахунковою, оптовою, роздрібно-регульованою тощо), а для визначення доходу (прибутку) збитку від реалізації — за фактичною собівартістю.
Показники, застосовувані в обліку готової продукції, ії відвантаження і реалізації підрозділяються на натурально-речові, умовно-натуральні та вартісні.
Як натурально-речові показники використовуються, наприклад, відповідної марки автомобіль, костюм, фізична банка консервів, кілограм хліба, мішок або короб сушених фруктів і овочів, пляшка соку тощо, що вимірюються кілограмами, тоннами, літрами або декалітрами. У бухгалтерському обліку вони відображаються як в натуральному, так і в вартісному вимірах.
До умовно-натуральних показників належить вид робіт або послуг (ремонт агрегату, ремонт будови тощо) і в обліку вони відображаються тільки у вартісному виразі.
Для бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації продукції (товарів), а також пов'язаних з цим операцій використовується система рахунків № 43 "Позавиробничі витрати", № 45 "Товари відвантажені, виконані роботи та послуги" та .№ 46 "Реалізація".
ОБЛІК ВІДВАНТАЖЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ), ВИКОНАНИХ РОБІТ І ПОСЛУГ
Відвантажена продукція (відвантажені товари) — це продукція (товари), що відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки ії покупцям.
Реалізація готової продукції (товарів) зі складу покупцям, виконаних робіт і послуг проводять на основі первинних документів: наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. В документах вказують, по якому замовленню та на яку адресу відправляється продукція (товари), кількість місць, вид упаковки, маса та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію (товари).
Відпуск готової продукції (товарів) покупцям безпосередньо зі складу або цеху оформляють на основі доручення на право отримання цінностей, видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (при відвантаженні продукції по залізниці, водним шляхом). На відвантажену продукцію, розфасовану в бочки або ящики, складається специфікація у двох примірниках:
один передається покупцеві, а другий з документами на відвантаження — до бухгалтерії.
Аналітичний облік товарів відвантажених ведеться на складі в карточках складського обліку в натуральних показниках на підставі наказів-накладних відділу збуту.
В бухгалтерії поточний облік відвантаження продукції ведеться при журнально-ордерній формі у відомості № 16 "Рух готових виробів, реалізація продукції і матеріальних цінностей" за обліковими цінами, які прийняті на підприємстві . '
На суму переданої та відвантаженої продукції (товарів) покупцям і на підставі відповідних первинних документів, що підтверджують відвантаження, у бухгалтерському обліку вантажовідправника складають записи у дебеті рахунка № 40 Готова продукція" — субра-хунка Готова продукція відвантажена — (№ 41 "Товари відвантажені") і в кредиті рахунка № 40 "Готова продукція" (№ 41 "Товари на складі") або в дебеті рахунка № 62 "Покупці та замовники" і в кредиті рахунка № 46 "Реалізація".
Відвантажена продукція (товари) покупцеві є власністю постачальника до її оплати покупцем.
ОБЛІК РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ)
Реалізація продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг являє собою завершальну стадію процесу обігу коштів.
Стосунки між постачальником і покупцем здійснюються в основному на підставі підписаних договорів. Своєчасний і правильний облік реалізації продукції (товарів), робіт, послуг сприяє зміцненню господарського стану, прискоренню обігу засобів, самоокупності і забезпеченню фінансування чергових операцій.
Облік реалізації ведеться на рахунку № 46 "Реалізація". Цей рахунок використовується для обліку реалізації продукції, товарів, матеріальних цінностей, виконаних робіт та наданих послуг, а також для виявлення фінансових результатів від реалізації.
В дебеті рахунка № 46 "Реалізація" відображаються фактична виробнича собівартість продукції, позавироб-ничі (комерційні) витрати, податки з обороту на підставі відповідних розрахунків.
Списується фактична виробнича собівартість продукції на підставі розрахунку записами в дебеті рахунка № 46 "Реалізація" і в кредиті рахунка № 40 "Готова продукція".
На підставі розрахунку частки позавиробничих витрат, що відносяться до реалізації продукції, на рахунок № 46 "Реалізація" відносять по кожній партії ре
алізованої продукції (товарів) суми витрат по збуту продукції: в дебеті рахунка .№46 "Реалізація" і в кредиті рахунка № 48 "Позавиробничі витрати".
Ті підприємства, котрі сплачують податки з обороту, акцизний збір на добавлену вартість за окремими видами продукції тощо, щомісяця на підставі відповідних розрахунків відносять на рахунок реалізації суми податку з обороту: в дебет рахунка № 46 "Реалізація" та в кредит рахунка № 68 "Розрахунки з бюджетом".
У зв'язку з впровадженням різних форм розрахунків з покупцями, розрахунків платіжними дорученнями у порядку попередньої оплати, чеком, векселем тощо, момент реалізації продукції співпадає з моментом відпуску її зі складу, тому що до цього моменту гроші за продукцію вже сплачені покупцем і відпадає необхідність застосування рахунка № 45 '"Товари відвантажені, виконані роботи і послуги". Облік сум, отриманих від покупців за продукцію, у цьому випадку потрібно відобразити на рахунку № 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". У бухгалтерії підприємства складається запис в дебеті рахунка № 51 "Розрахунковий рахунок" і кредиті рахунка № 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
На підставі розрахунку фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів) будуть зроблені записи в дебеті рахунка N 46 "Реалізація" (по собівартості) та в кредиті рахунка № 40 "Готова продукція", а також в дебеті рахунка № 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та в кредиті рахунка № 46 "Реалізація" (тис. крб., за цінами реалізації підприємства).
Таким чином, рахунок № 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги" не використовується.
Аналітичний облік по рахунку № 46 "Реалізація" ведуть у розрізі номенклатури видів продукцій за видами робіт і послуг.
У журналі-ордері №11 відображаються операції по відвантаженню і реалізації готової продукції. У ньому реєстрі відображаються операції по кредиту рахунків №40 "Готова продукція", №43 "Позавиробничі витрати", №46 "Реалізація", №62 "Розрахунки з покупцями і замовниками і аналітичні дані до рахунків №45 і № 46.
Дніпропетровський державний університет
Факультет прикладної математики
РЕФЕРАТ
по курсу
“ОБЛІК ЗАТРАТ”
| Виконав: ст. гр. ПМ-94-1 Телегін Олег |
Дніпропетровськ, 1999 р.