Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 11
| Вид материала | Курс лекцій |
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5398.07kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2792.72kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 4125.44kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5524.43kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 3726.97kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5311.98kb.
- Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
- Черкаська обласна рада, 58.32kb.
- Чернігівська обласна державна адміністрація, 139.44kb.
- Програма забезпечення населення Здолбунівського району засобами радіаційного та хімічного, 105.1kb.
Ефективність заходів з захисту сільськогосподарських куль-тур від хімічних отруйних речовин залежить від своєчасного їх виявлення та визначення ділянок і ступеню зараження.
При летальному і сильному ступеню зараження радіоактив-ними речовинами (70-100 %) рослини скошують і вивозять за межі поля, а поле переорюють і проводять пересів іншими куль-турами. При середній (50-70 %) і слабкій (10-30 %) ступенях зараження проводять пересів культур і здійснюється ретельний догляд за посівами.
При зараженні посівів біологічними засобами проводять об-роблення посівів пестицидами – інсектицидами і фунгіцидами.
Важливими заходами щодо захисту рослин від бактеріальних засобів є проведення карантину з метою запобігання заносу збуд-ників хвороб, шкідників і бур’янів сільськогосподарських куль-тур, а також районування сортів сільськогосподарських культур.
При проведенні заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних за-собів необхідно використовувати комплексний підхід і врахову-вати місцеві умови вирощування сільськогосподарських рослин.
Обробка посівів сільськогосподарських культур,
які заражені біологічними засобами
| Захворювання сільськогоспо-дарських культур | Сільськогос-подарська культура | Фунгіциди | Норма витрат фунгіциду, кг/га |
| Стеблова ржа | Пшениця, жито, овес | Цинеб 80 % | 4 |
| Полікарбацин 75 % | 4 | ||
| Бура ржа | Пшениця, жито | Цинеб 80 % | 4 |
| Полікарбацин 75 % | 4 | ||
| Жовта ржа | Пшениця | Цинеб 80 % | 4 |
| Полікарбацин 75 % | 4 | ||
| Фітофтороз | Картопля | Хлорокисьміді 90% | 2,2 |
| Цинеб 80 % | 2,5 | ||
| Полікарбацин 80 % | 2,5-3 | ||
| Купрозан | 3 | ||
| Цирам 86 % | 3 | ||
| Полікарбацин 80 % | 3 | ||
| Пірікуляріоз рису | Рис | Цинеб 80 % | 3-4 |
| Полікарбацин 75 % | 2,5-3 | ||
| Гомоз бавовнику | Бавовник | Фентиурам | 8-10 кг/т |
| Трихлор фенолят міді 20 % | 6-7 кг/т | ||
| Примітка: Для наземної обробки використовуються обприскувачі ОН-10, ОВ-1А, ОП-450, ОРР-ЕРА-1, для авіаційної обробки сільськогосподарських угідь використовуються літаки типу АН-2, АН-28. | |||
Для захисту сільськогосподарських рослин від затоплю-вань (підтоплювань) створюють водовідвідні канали (кана-ви) та насипні дамби, які одночасно є бар’єрами для роз-повсюдження вогню, а також створюють дренажні систе-ми, що можуть використовуватись для зрошування.
Для захисту рослин від природних (лісових, торф’яних та степових) пожеж, поля відокремлюють одне від одного протипожежними смугами, захисними валами, траншеями
Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу від зараження РР, ХР і БЗ використовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укрит-тя. В герметичних складах штабеля з запасами сільсько-господарською продукцією і фуражу, що упаковані в тка-нинні мішки, необхідно укривати брезентом чи поліетиле-новою плівкою, а в складах, що не піддаються герметиза-ції подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.
При зберіганні продукції на відкритому повітрі необ-хідно прийняти заходи до її складування або упаковки незахищеної продукції і фуражу.
Для упаковки використовують крафтпаперові мішки з підвищеною механічною міцністю. Можливо використан-ня бочок, щільних ящиків, контейнерів та інших ємностей, що мають захисні властивості і здібні для зберігання сіль-ськогосподарської продукції і фуражу.
При зберіганні відкритим способом в полі сільськогос-подарську продукцію, що знаходиться насипом, укрива-ють брезентом, поліетиленовою плівкою або підручними матеріалами і буртують.
Площадку під бурт зерна очищають від трави, сміття і утрамбовують. По її периметру відривають канаву глиби-ною не менше 20 см (для стоку води). Потім встановлюють і закріпляють дерев’яні щити, обшиті зовні руберойдом або іншим щільним матеріалом, затуляють місця їх стиків і на загороджену площадку настилають шар соломи (сіна, гілок), після чого засипають туди 3 м шар зерна, який звер-ху покривають брезентом. При цьому під брезент кладуть шар соломи, що оберігають його від проникнення аерозо-лів. Кінці матеріалів для укриття ретельно закріплюють.
Бурти картоплі і коренеплодів укривають спочатку 20-30 см шаром соломи, а потім засипають 40-50 см шаром зем-лі, по периметру відривають стічні канави. Надійно можли-во захистити картоплю і коренеплоди укриттям їх в ямах.
Стоги сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або некормовою соломою (шаром в 20-30 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів стоги необхідно обкласти тюка-ми соломи.
Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.
При перевезенні сільськогосподарської продукції і фура-жу в умовах зараження навколишнього середовища РР, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, муковози), а також спеціа-льну м’яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафт-мішки).
В цих умовах також можуть бути використані суцільно-металеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільно-металеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна та інші транс-портні засоби.
При перевезенні зернофуражу насипом і в м’якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (бре-зент, плівка тощо).
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки ста-ну засвоєння матеріалу, при необхідності робить додаткові роз’яснення.
ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ОБЕЗЗАРАЖУВАННЯ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА, РОСЛИННИЦТВА, ВОДИ
ТА ФУРАЖУ”.
Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бак-теріальними засобами продукція переробки, сільськогоспо-дарська продукція і фураж підлягають обов’язковому обез-заражуванню і контролю ступеню зараження до відповід-них допустимих величин.
Продукти харчування, що підверглися радіоактивному зараженню, піддаються дезактивації, а що зберігаються в герметичній тарі, можуть бути використані після ретель-ного обмивання посуду теплою водою.
Найбільш інтенсивне природне зниження радіоактив-ності відбувається протягом перших 15-20 днів після ви-никнення радіоактивного забруднення, коли в суміші про-дуктів ділення переважають коротко живучі радіоізотопи.
Якщо природна дезактивація неефективна використо-вують штучні засоби, яка при необхідності може повторю-ватися декілька разів. В залежності від способу упаковки, властивостей продукції, характеру і ступеню зараження застосовуються наступні способи дезактивації: виведення з поверхні тари або товару радіоактивного пилу за допо-могою води (миючих засобів), мокрої ткані, пилососу; обмивання водою незатарених товарів; перенесення про-дукції із зараженої тари в чисту; видалення зовнішнього шару зараженої продукції; зняття оболонки (з ковбасних виробів, сира, масла та ін.) після попереднього обмивання водою.
Дезактивація продукції, що зберігається в тарі вищої та першої категорії зводиться до дезактивації наріжної по-верхні тари. Дезактивація продовольства, яке знаходиться в мішках з поліетиленовими вкладишами дезактивують шляхом зняття зовнішнього мішка і видалення радіоак-тивного пилу з внутрішнього за допомогою пилососу, м’якої щітки або обтирання змоченою у воді ганчіркою, після чого продукт переноситься в чистий склад.
Цукор, крохмаль, мука та інші сипучі продукти, що зна-ходяться в мішках дезактивують наступним способом: мішки обробляють пилососом, потім зволожують поверх-ню мішка і витирають ганчіркою. Знімають верхній проша-рок (2-5 см) і вставляють металевий циліндр без дна і кришки, а потім виймають продукт.
Продукцію у паперових крафт-мішках дезактивують наступним способом: знімають шар за шаром паперові мішки. Аналогічно дезактивують продукцію, упаковану в ящики, бочки, барабани.
Дезактивацію розфасованих продуктів проводять нас-тупним способом: дезактивують зовнішню тару і відкри-вають її, після чого перевіряють на радіоактивність. Якщо продукція в нормі її переносять в чисту тару, якщо ні-залишають для природної дезактивації або утилізації.
Тверді продукти промивають струменем води, знімають верхній прошарок, а якщо допускається варіння, то мі-няють воду декілька разів.
М'ясо, сир, олія, що знаходяться в негерметичній тарі, опрацьовують шляхом зняття ніжем зараженого прошарку товщиною не менше 2-3 см.
Картопля, морква, буряк і інші овочі та фрукти старанно миють струменем води, при двох - триразовому промиван-ні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів із наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіо-нуклідів. Варто враховувати, що найвище в порівнянні з картоплею, морквою й іншими коренеплодами наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільше ретельному опрацю-ванню.
Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у до-машніх умовах не вживається, воно підлягає переробці у творог або олію. Рослинну олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній прошарок вживають у їжу.
Тару з під продукції знезаражують з використанням всіх способів, і якщо вона чиста її використовують, якщо ні – тоді підлягає утилізації.
Якість опрацювання продуктів харчування підлягає до-зиметричному контролю, при можливості необхідно пере-вірити їх у лабораторії цивільної оборони або СЕС.
Для очищення води від радіоактивних речовин застосо-вують декілька засобів: відстоювання, фільтрування, коа-гулювання з наступним відстоюванням, перегонка. Пер-ший засіб дозволяє видалити тільки нерозчинні радіонук-ліди. При використанні коагуляторів (глини, квасків, каль-цинованої соди, фосфатів) можна видалити до 40% радіо-нуклідів стронцію і цезію. Фільтрацією через пісок, торф, гравій можна досягти очищення до 70%.
У сільській місцевості, на дачних (садових) ділянках очищену воду з заражених водойм можна одержати шля-хом устрою спеціальних криниць на відстані 5-10 м від бе-регу водойми. Необхідно враховувати, що дно криниці по-винно бути нижче поверхні рівня води у водоймі. Якщо грунт берега не пропускає воду, то між водоймою і крини-цею улаштовують фільтруючу траншею або трубу.
Кращі результати при видаленні радіонуклідів із води досягаються при перегонці або пропусканні її через іоно-обмінні смоли.
При проведенні дезактивації проводиться постійний вхідний і вихідний радіологічний контроль у відповідності до діючих в Україні єдиних вимог допустимих рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді (Вимоги ДР-97).
Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмістурадіонуклідів в продуктах харчування
та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
| № пп. | Найменування продуктів | 137Сs | 90Sг |
| 1. | Хліб, хлібопродукти | 20 | 5 |
| 2 | Картопля | 60 | 20 |
| 3. | Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень) | 40 | 20 |
| 4. | Фрукти | 70 | 10 |
| 5. | М'ясо і м'ясні продукти | 200 | 20 |
| 6. | Риба і рибні продукти | 150 | 35 |
| 7. | Молоко і молочні продукти | 100 | 20 |
| 8. | Яйця (шт.) | 6 | 2 |
| 9. | Вода | 2 | 2 |
| 10. | Молоко згущене і концентроване | 300 | 60 |
| 11. | Молоко сухе | 500 | 100 |
| 12. | Свіжі дикоростучі ягоди і гриби | 500 | 50 |
| 13 | Сушені дикоростучі ягоди і гриби | 2500 | 250 |
| 14. | Лікарські рослини | 600 | 200 |
| 15 | Інші продукти | 600 | 200 |
| 16. | Спеціальні продукти дитячого харчування | 40 | 5 |
Дегазація продуктів харчування, продукції рослин-ництва та її переробки – це видалення отруйних речовин і нейтралізація їх. Існують наступні способи дегазації:
механічний – для обеззаражування невеликих ділянок території шляхом видалення зараженого ОР прошарку і його ізолювання;
фізичний – виведення ОР з поверхні шляхом змивання розчинами, обробкою гарячим повітрям або паром, випа-ровування на відкритому повітрі, в дезкамерах, а також шляхом штучної дегазації під впливом вітру, повітря, сонячного тепла;
хімічний – перетворення ОР в нешкідливі сполуки при їх взаємодії з дегазуючими засобами (окислювачі, хлоруючі, хлорне вапно, двітретіголовна сіль гіпохлориту кальцію, хлорамін тощо).
Спочатку дегазується територія, зовнішні поверхні буді-вель, споруд, транспорту, а потім сільськогосподарська си-ровина, продукція її переробки, продовольство.
Дегазація сільськогосподарської сировини, продукції її переробки та продовольства, зараженого рідкими отруйни-ми речовинами, пов’язана з великими труднощами і не завжди надійна. Виходячи з фізично-хімічних властивос-тей ОР і особливостей зараження ними продуктів, для дегазації продовольства приміняють головним чином про-вітрювання і зняття зовнішнього зараженого прошарку. Провітрювання ефективно при поверхневому заражені па-рами ОР, коли вони не розчиняються в продуктах (крупи, цукор та інші) і воно не ефективне для жирів (вершкового масла, маргарину тощо), так як ОР знаходяться у верхньо-му прошарку у розчиненому стані і при звичайній темпе-ратурі не випаровуються.
Дегазація продовольства, сільськогосподарської сирови-ни та продукції її переробки, що знаходиться в тарі вищої категорії, зводиться до дегазації тари, яка захищає від РР, ОР і БЗ.
Продовольство, сировина та продукти її переробки, що зберігаються у герметичній тарі дегазуються обмиванням тари гарячими миючими розчинами, після водою і просу-шуються на повітрі, або за допомогою гарячого повітря від електрокалориферів, після чого вони рахуються обеззара-женими і використовуються за призначенням.
Дегазація сипучих продуктів в тканинних і паперових мішках (крупа, мука, крохмаль, цукор та інші), при зараженні окремими краплями ОР здійснюється шляхом усунення зараженої частини (вирізання частини мішка з видимими плямами ОР і видалення за допомогою циліндра без дна і кришки прошарку продуктів: крупи – 8-10 см, цукру - 5-7 см, муки - 3-5 см).
При зараженні сировини і продукції її переробки та про-довольства краплями або парами ОР:
мішки з мукою можна полити водою (4 л води на 1 кв. м поверхні), після висихання через 5-6 годин і утворення корки мішок розв’язують і беруться проби в різних місцях. Якщо зараженість в межах норм, мішок розшивають і муку переносять в чисту тару, а при зараженості вище норм муку провітрюють від декілька діб до місяця (в залежності від виду ОР);
цукор, крупа, сіль вибирається із мішків і розсипається на чистій поверхні прошарком 5-7 см і провітрюється протягом 2-5 діб (в залежності від пори року);
тверді жири після обеззаражування тари виймаються з неї і знімається зрізанням верхнього прошарку товщиною 1 см, після чого кладуть в чисту тару і використовують за призначенням; тверді жири, які розфасовані в брикети після дегазації тари, їх направляють на переробку;
ковбасні вироби і напівфабрикати після дегазації тари виймаються з неї і обслідуються вироби, що стикалися зі стінками тари; при наявності ОР вони дегазуються розчи-ном перманганату калію, після чого знімається оболонка; оброблені таким чином продукти складаються у чисту тару і вживаються у їжу при проварюванні в воді протягом 2-3 годин і температурою 90°С; напівкопчені і сирокопчені ковбаси після обробки перманганатом калію промивають водою і висушують, після чого опускають в теплу воду (50-60 °С) і вимочують протягом 30-40 хвилин та знімають оболонку; оброблені таким чином напівкопчені і сирокоп-чені ковбаси піддають тепловій обробці при температурі 85 °С протягом 90-120 хвилин (в залежності від діаметру);
рибу мілку заражену ОР знищують, а велику проми-вають водою, потім очищають і зрізують прошарок товщи-ною в 1 см, голову викидають і знову промивають водою (або вимочують в воді протягом 1,5-2 год.), нарізають кусочками і варять, після першого закипання воду слива-ють і замінюють на чисту. Рибу в тарі дегазують після обеззараження тари, чистять, промивають і варять. У незакритій тарі верхні два-три рядки риби знищують;
м’ясо, яке заражене ОР, дегазують наступним образом: зрізають весь жир, покриваючий тушу. Поражені ділянки мороженого м’яса зрізають на глибину 1-2 см, захищене м’ясо промивають декілька разів у воді і варять протягом 2 годин, першу воду після закипання замінюють чистою. Тривалість варіння для свинини – 1,5 години, для ялови-чини – 3 год., а для баранини – 2,5 години. М’ясо, яке зара-жене великою кількістю краплиннорідкими ОР підлягає знищенню. Дегазація тушок птиці здійснюється чисткою уражених місць, ретельною промивкою і варкою протягом 1,5-2,5 годин з добавкою солі 0,5%, сир і бульйон знищу-ють, а при значних запасах м’яса птиці воно перероб-ляється на кулінарно-ковбасні вироби після дегазації;
хліб заражений краплями і туманом ОР знищують, а заражений парами прогрівають при температурі 200-220 °С протягом 20-30 хвилин;
олія рослинна дегазується здійсненням рафінації (луго-винними сорбентами і паром);
овочі і фрукти дегазуються зніманням верхніх прошар-ків, промиванням водою, провітрюванням, а сильно зара-жені клубні картоплі, помідор, огірків тощо – знищують;
тару дегазують з використанням всіх способів і засобів, а при сильному зараженні її знищують.
Дезинфекція – це обеззаражування і знищення збуд-ників інфекційних хвороб (бактерій, вірусів, грибків, ток-синів тощо), а також знищення членистоногих (комах, кліщів) збудників хвороб, шкідників запасів сировини, продуктів її переробки та продовольства (дезинсекція).
Дезинфекція сировини, продуктів її переробки та продо-вольства, що знаходиться в тарі, зводиться до дезинфекції тари (вживаються хлораміни, хлорне вапно). Через 1,5-2 години після обробки тари дезінфікуючими розчинами її обмивають чистою і по можливості теплою водою. Зага-льну тару відкривають, а розфасовану продукцію, в тару, протирають ганчірками змоченими в дезінфікуючому роз-чині, а після через 30 хв. обмивають гарячою водою. Продукція в тарі вищої і першої категорії допускається для вживання після дезинфекції тари кип’ятінням у 3% розчині соди протягом 30 хвилин, і протягом 1 години, якщо мік-роби створили спори.
Дезинфекція може проводитися в дезкамерах або авто-клавах при температурі 106-110 °С, протягом 40 хвилин, а при зараженні споровими мікробами 90 хвилин.
Дезинфекція цукру, жирів, хліба, овочів здійснюється наступним образом:
цукор можна використовувати для виготовлення чаю і компоту при кип’ятінні розчину протягом 2-х годин;
тверді жири перетоплюють при температурі 130-135°С протягом 1 години;
вершкове масло кусками (до 1 кг) кип’ятять протягом 2 годин з початку закипання;
м’ясо заражене споровими формами мікробів обеззара-жується протягом 24 год. шляхом занурення його на 15 хв. в кип’ячу воду з добавкою 1 % соляної або оцтової кис-лоти; на підприємствах м’ясопереробної промисловості його обеззаражують стерилізацією в закритих котлах в шмат-ках 2-3 кг під тиском 1,5 атмосфери протягом 2,5 годин;
тушки птиці дезінфікують варінням протягом 45-120 хвилин або прожаркою повністю залитих жиром тушок протягом 1-1,5 год. при температурі 120°С, перед тим м’ясо розрубають і промивають в проточній воді;
хліб обеззаражується висушуванням на сухарі при тем-пературі 120°С, а хліб запакований в 3-х шаровий папір дезінфікують термічною обробкою при температурі 110-115°С протягом 1-ї години;
овочі і фрукти дезінфікують кип’ятінням, обробкою та-ри вологим гарячим повітрям. Картопля і свіжі овочі обез-заажуються у розчинах препаратів хлору шляхом змочу-вання і витримки протягом 40 хвилин з наступною обмив-кою водою.
Тара дезінфікується з використанням всіх доступних способів і засобів, а картонна і паперова тара спалюється.
У випадках неможливості або безрезультатне обеззара-ження сировини і продукції її переробки та продоволь-ства, вони передаються підприємствам для утилізації (тех-нічної переробки), невеликі запаси знищуються.
При проведенні дегазації і дезинфекції сировини і про-дукції її переробки та продовольства, здійснюється постій-ний вхідний і вихідний контроль за станом зараженості.
Особовий склад команд (груп, ланок) захисту сільсько-господарських рослин і працівники об’єктів господарської діяльності при проведенні дезактиваційних, дегазаційних та дезінфекційних робіт з обеззаражування продукції сіль-ськогосподарської сировини, продукції її переробки та продовольства ці роботи повинен виконувати їх у засобах індивідуального захисту з дотриманням особистої безпеки.
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки про-веденого заняття і ставить завдання на самостійну підго-товку навчаємих до наступного заняття.
Т Е М А 7.
“ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР
В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”.
Навчальна ціль:
Вивчити основні завдання та дії протипожежних формувань при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження.
Вид навчальних занять – групове заняття.
Тривалість – 1 (2) години.
Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.
Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок
навчального часу:
Передмова 2/3 (5) хв.
1. Протипожежні профілактичні заходи на об’єкті. Пожежно-технічне спорядження. Вогнегасні речовини та область їх застосування. 20 (40) хв.
2. Локалізація та гасіння лісових, торф’яних та степо-вих пожеж. Особливості гасіння пожеж на об’єктах госпо-дарської діяльності. 20 (40) хв.
Підсумки. 3/2 (5) хв.
Навчальна література і посібники:
1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.
2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.
3. Закон України “Про пожежну безпеку.” ВРУ, № 3745-Х11, 1993 р., Київ.
4. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.
5. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.
6. Типове положення про територіальну підсистему ЄДС НС, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.
7. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ.
8. Періодичні видання МВС України, 1998-2000 рр., Київ.
9. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.
10. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.
11. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р.
12. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.
13. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.
14. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєн-видав, 1988 р., Москва.
15. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р.
Матеріальне забезпечення
1. Стенди або схеми в класі:
1. Структура сил цивільної оборони.
2. Нормативна база цивільної оборони України.
3. Засоби і способи гасіння пожеж при НС.
5. Організація проведення РіНАВР при НС.
6. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС.
11. Засоби пожежогасіння на об’єкті господарської діяльності.