Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
- Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 191.33kb.
Організація проведення тренінгових занять
з формування здорового способу життя в дітей та молоді
Як було вище зазначено, коли люди беруть активну участь, наприклад, у обговоренні питань, рівень засвоєння зростає приблизно до 55-60%. Під час практичних дій, особливо коли люди обговорюють свої дії в ході практичних занять, рівень засвоєння зростає приблизно до 80%. Найвищий рівень засвоєння (близько 90%) спостерігається тоді, коли люди одразу застосовують набуті знання в реальному житті або навчають інших. Таким чином тренінгові заняття є оптимальним засобом формування здорового способу життя дітей і молоді.
При плануванні занять з елементами тренінгу соціальному педагогу, психологу слід подбати про те, щоб: ідея проведення тренінгу була схвалена керівниками того підрозділу, де він проводитиметься; мати ресурси на необхідні матеріали; учасники заняття заздалегідь знали про тематику занять і, за можливості, завчасно отримали для ознайомлення відповідні інформаційні матеріали, рівень засвоєння яких має перевірятися під час заняття; здійснити «вхідне» та «вихідне» опитування учасників занять за допомогою міні анкет з метою оцінки їх початкового ставлення до проблеми, що буде опрацьована, та його змін наприкінці заняття з елементами тренінгу. Для проведення заняття необхідно відповідне приміщення, в якому учасники можуть розміститися досить вільно, за необхідності утворювати мікрогрупи для обговорення окремих питань, організовувати роботи в парах та виконувати тренінгові вправи; учасники тренінгу могли перепочити під час перерв (їх треба робити через кожні 1,5 год. занять), випити чаю чи кави; кількість учасників заняття не перевищувала 20-25 осіб, оптимальна кількість членів тренінгової групи – 14-15 осіб; учасники засвоїли правила поводження під час тренінгового заняття та дотримувалися їх; надана учасникам інформація та тренінгові вправи відповідали визначеній меті, були необхідними та достатніми для її досягнення, оптимальними за обсягом та рівнем складності; тренер міг скористатися необхідними засобами наочності (дошкою, фліпчартом, мультимедійним проектором, відео та аудіотехнікою); учасники мали можливість вести записи (мали зошити, блокноти, ручки).
Чим більше часу витрачено на підготовку до заняття з елементами тренінгу, тим ефективнішим буде процес навчання, тим більш змістовною і корисною виявиться надана учасникам інформація. Готуватися до проведення заняття доцільно у три послідовні етапи – визначити зміст роботи, скласти загальний план проведення занять, детально опрацювати процес ведення заняття відповідно до його структури (передбачити, які дії, вправи тощо виконуватимуться у відповідній частині заняття).
Перший етап підготовки – опрацювання змісту тренінгового заняття. Скласти чітке уявлення щодо змісту майбутнього заняття допомагає тренеру опрацювання семи важливих питань, які спочатку можна зафіксувати на чернетках.
По-перше, слід записати мету, тобто те, чого хоче досягти тренер за підсумками всієї роботи, враховуючи потреби учасників, вік, стать, тощо. Метою проведення заняття здорового способу життя є: підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до своїх можливостей досягти гарного здоров'я, вести здоровий образ життя; формування умінь і навичок здорового способу життя; розвиток асертивної поведінки; зміна власних стереотипів та поглядів на конкретні питання здоров'я та пошук шляхів їх вирішення, тощо.
По-друге, слід визначити, яким має бути зміст тренінгового заняття, тобто про що учасникам необхідно дізнатися в процесі навчання.
По-третє, слід чітко уявляти очікувані результати, тобто те, що учасники мають усвідомити або чому навчитися в ході роботи. Тренер коротко занотовує, що зміниться для учасників після проведення заняття, формулюючи свої записи так, щоб зрозуміти потенціал для змін.
По-четверте, слід уявляти попередній досвід та рівень знань учасників тренінгу. Це дає можливість не лише дати учасникам нову для них інформацію, а й передбачити можливе зіткнення поглядів, яке створюватиме доцільну напругу, що слугуватиме розвитку групової динаміки.
По-п'яте, потрібно точно знати тривалість тренінгового курсу (півдня, два дні, тиждень тощо). Знання відведеного часу допомагає визначити пріоритети матеріалів змісту заняття з елементами тренінгу, певною мірою визначає методи навчання (різні методи потребують різного часу), дає можливість раціонально спланувати заняття, забезпечуючи достатньо часу на інтелектуальні й рухові вправи, викладання змісту, обговорення роботи, запитання учасників тощо.
Шосте, що необхідно зафіксувати тренеру, готуючись до роботи, – це методи, які застосовуватимуться в ході навчання. Вибір тренером методів в кожному конкретному випадку залежатиме від часових меж, змісту матеріалів, рівня підготовки й характеру взаємин у аудиторії, технічних умов приміщення та обладнання, наявності та якості наочних матеріалів - загалом багатьох чинників, знання й уміння враховувати та ефективно використовувати які становить невід'ємну частину майстерності тренера.
Сьоме, тренеру слід уважно ознайомитися з майбутнім місцем проведення тренінгу: передбачити, як можна змінити розташування столів та стільців; де зможуть працювати малі групи; де можна організувати короткі перерви на кшталт «кава-брейк»; визначити розташування точок електроживлення апаратури, потребу в електроподовжувачах; рівень шуму в приміщенні, можливості регулювання температури й чистоти повітря тощо - загалом вирішити низку технічних і господарських питань, від яких суттєво залежить успіх тренінгового заняття.
До наступного етапу підготовки слід віднести розробку плану проведення занять. План заняття – це документ, який містить інформацію, погрібну тренеру для проведення, посібник і ресурсний матеріал, який дає змогу раціонально й організовано провести заняття. Дотримуючись плану, тренер гарантує собі можливість подати доречний матеріал повністю, у логічній послідовності. Для розробки власне змісту занять використовуватиметься тематична інформація з інших книг цієї серії навчальних матеріалів. Нижче наведені загальні рекомендації щодо техніки, технології, структури і форми складання плану занять.
Текст плану складається із вступу, де мають бути відображені: організація процедури знайомства учасників; господарські питання (розташування місць для коротких перерв, задоволення гігієнічних потреб учасників, порядок використання мобільних телефонів під час занять тощо); загальний огляд тренінгового курсу; загальний огляд першого заняття.
Далі в тексті відображаються зміст заняття та методи, що застосовуватимуться, у тому числі наводяться: докладний опис теми;час, відведений для оцінювання кожної теми; використання технічних засобів; використання різних методів навчання; певні дії (роздати матеріали, виконати певну вправу тощо).
У тексті плану також відображається порядок підведення підсумків тренінгового заняття, процедури і вправи, що виконуватимуться на завершення роботи. До плану прикладаються додатки, які містять усі необхідні додаткові матеріали заняття з елементами тренінгу.
Наступний етап підготовки – детальне опрацювання процесу ведення заняття з елементами тренінгу відповідно до його структури, яка має досить чітку структуру, частини якої мають визначене змістовне наповнення і рекомендовані часові межі.
Вступна частина заняття з елементами тренінгу. Її найбільш характерними компонентами є власне вступ, правила, знайомство та очікування.
Вступ включає: представлення тренерської команди; коротку інформацію про організаторів проведення тренінгу; повідомлення теми; ознайомлення учасників із методичними та організаційними особливостями роботи на занятті.
Правила групової роботи передбачають, що: основні правила пропонує тренер; правила записуються на великому аркуші паперу і розташовуються на видному місці; після написання кожного правила (або всіх разом) важливо, щоб кожний учасник погодився з цим.
Знайомство – це процедура, у ході якої учасники знайомляться один з одним, придивляються один до одного. Ведучий перший вітається з групою. Пропонує розпочати роботу із знайомства, тощо.
Очікування. Для успішності тренінгового заняття важливо знати, навіщо підлітки прийшли на нього і які знання з тематики вони вже мають. Висловлювання учасників щодо їх очікувань від навчання допоможуть правильно спрямувати роботу групи. Тож перед початком роботи тренер та група повинні домовитися щодо бажаного результату спільної роботи.
Основна частина. Вона складається з послідовних блоків, які спрямовані на визначення проблеми, якій присвячене тренінгове заняття; пошук шляхів її розв'язання; розвиток практичних навичок, потрібних для цього, а саме:
- визначення та актуалізації проблеми, яку повинна вирішити група, міри її важливості для кожного учасника, ознайомити учасників з поняттями та термінами теми заняття;
- пошуку шляхів розв'язання проблеми та надання необхідної для цього інформації включає вправи та методи розробки планів конкретних дій для вирішення поставлених завдань, необхідних для розв'язання проблеми тренінгового заняття;
- стимулювання індивідуального пошуку кожним учасником власних шляхів розв'язання цієї проблеми;
- розвиток практичних навичок, а саме формування нових практичних навичок певних дій або зміна відповідних старих стереотипів, основною метою яких є поліпшити стан здоров'я;
- рухавки – вправи для забезпечення належного рівня рухової активності учасників заняття – часто застосовуються після завершення перерви, щоб всі учасники скоріше включилися в навчальний процес (для повноцінного включення зазвичай потрібно близько п'яти хвилин).
Завершальна частина. Щоденно тренінгові заняття завершуються спеціальними вправам, які входять до ритуалу прощання. Передує прощанню оцінка – аналіз заняття. Оцінка сприяє самоаналізу учасників процесу, стимулює народження нових ідей, допомагає зрозуміти, наскільки учасники досягли поставленої мети, допомагає коригувати плани наступних занять.
Незалежно від того, яка тривалість загального тренінгового курсу, кожне окреме заняття повинне мати завершену форму, тобто включати проведення всіх частин та етапів тренінгу. Відповідно до загальної тривалості, часові межі частин та етапів заняття з елементами тренінгу змінюватимуться.
Оцінювання, що проводиться наприкінці кожного навчального дня, створює міцний зворотний зв'язок між учасниками і тренером, дає можливість своєчасно й ефективно розв'язати незрозумілі питання та скоригувати навчання. Мета оцінювання полягає в тому, щоб визначити: які потреби учасників необхідно задовольнити, які нові потреби виникли в ході; чи досягли поставленої мети тренер та учасники; які складові змісту та методики навчання виявилися більш, а які менш ефективними тощо.
Таким чином, технології тренінгової роботи дадуть можливість проводити заняття з елементами тренінгу щодо формування здорового способу життя на достатньо професійному рівні, а дітям і молоді зміст тренінгового курсу дасть можливість сформувати вміння й навички здорового способу життя та позитивне ставлення щодо збереження свого власного здоров'я.
Діагностика групи підвищеного ризику наркоманії
Працівник психологічної служби бере участь у виділенні групи ризику наркоманії. При цьому важливим є розуміння специфіки саме психологічного підходу до цієї проблеми. У таблиці представлені ознаки ризику вживання ПАР залежно від різних підходів.
| Підхід | Основні ознаки ризику |
| Наркологічний | Зловживання тютюном, алкоголем, спадкове ускладнення наркологічних та психічних захворювань |
| Педагогічний | Пагубні звички (гризіння нігтів, паління), педагогічна занедбаність, соціально неблагополучна родина |
| Правоохоронний | Азартні ігри, зникнення з дому, ухилення від навчання, участь в асоціальних угрупуваннях |
| Психіатричний | Психічні порушення: неврози, психопатія, депресія, обмеження мозкова патологія |
| Психологічний | Підвищена тривожність, неадекватна самооцінка, низький самоконтроль, деформована система цінностей, порушення внутрішньо сімейних відносин, комунікативні проблеми |
Неважко помітити, що зазначені вище психологічні ознаки ризику носять досить загальний характер і підходять практично до всіх типів девіантної поведінки. Тому, проводячи діагностику групи ризику дезадаптації або девіантної поведінки, психолог навряд може однозначно виділити групу ризику саме наркоманії тільки на підставі власне психологічних даних. Для цього необхідна комплексна інформація, збір якої входить до компетенції класного керівника, завуча з виховної роботи, соціального педагога. Психолог же говорить тільки про підвищену вірогідність емоційних і поведінкових порушень у визначених дітей та підлітків.
Профілактична робота з підлітками, сім'єю, педагогами
Найбільш ефективною формою профілактичної роботи з підлітками є групова корекційно-розвиваюча робота, яка дозволяє підліткам ділитися своїми думками і почуттями, вислуховувати думки інших, програвати ситуації, проводити самостійні дослідження.
У профілактиці зловживання психоактивними речовинами в освітянському середовищі зазначені основні напрямки роботи, форми і засоби антинаркотичної допомоги сім'ї, що може бути використане при організації роботи психолога з батьками.
Основні напрямки роботи:
1. Формування активного ставлення батьків до ризику наркотизації і в тому мікросередовищі, в якому росте і спілкується їх дитина.
2. Попередження випадків залучення дітей в ранню алкоголізацію, емоційного відчуження дітей, жорстокого поводження з ними в сім'ї.
3. Надання допомоги сім'ї, коли дитина почала зловживати психоактивними речовинами.
Основні форми і засоби антинаркотичної допомоги сім'ї
1. Індивідуальне сімейне консультування батьків з «проблемних» дисфункціональних і конфліктних сімей з попередження ранньої алкоголізації, наркотизації, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх.
2. Формування з батьківського активу груп батьківської підтримки для «проблемних» сімей.
3. Виявлення батьків групи «ризику» алкоголізації і наркотизації і забезпечення їм підтримки у наданні соціальної та медико-психологічної допомоги.
4. Надання допомоги батькам у поверненні дитини в сім'ю (сімейне примирення) у разі втечі дитини з дому.
Робота з педагогами
Найбільший ефект при психологічній роботі з педагогами щодо профілактики наркозалежності в школі мають активні форми роботи: тренінги, диспути, ділові ігри. Вони дозволяють сформувати активну особистісну позицію по відношенню до наркоманії, підвищити мотивацію і усвідомити необхідність узгодженої взаємодії фахівців різних профілів і відомств.
Приблизний зміст роботи практичного психолога,
соціального педагога з профілактики наркоманії
| Учні | Мета та задачі роботи | Форма роботи |
| 1-4 класи | Попередження явищ шкільної дезадаптації:
Формування установки на ведення здорового способу життя | Психодіагностика (готовності до шкільного навчання), ризику дезадаптації (1 кл), емоціональних проблем (3-4 кл). Адаптаціонний курс групових корекційно-розвивальних занять (1 кл) |
| 5-9 класи | Формування особистісних ресурсів, підвищення рівня життєвої компетенції:
| Психодіагностика емоційно-особистісних особливостей підлітка (групова, індивідуальна). Інформаційний стенд. Корекційно-розвивальний курс групових занять з адаптації до середньої школи (5 клас). Тренінг впевненої поведінки. Консультування батьків з проблемних сімей. Участь в моніторингу розповсюдження вживання ПАР для систематичного аналізу наркоситуації в школі |
| 10- 11 класи | Сприяти у вирішенні задач дорослішання
| Психодіагностика особистісних особливостей підлітка (групова, індивідуальна) з метою самопізнання та професійного вибору. Інформаційний стенд. Тренінг професійного самовизначення. Тренінг особистісного росту. Консультування з проблем попередження ранньої наркотизації |
| Педагоги | Мета та задачі роботи | Форма роботи |
| Початкова школа | Підвищення психологічної компетентності:
| Семінари, лекції, дискусії з найбільш актуальних питань. Спільна аналітична діяльність з адаптації освітніх програм до можливостей дитини. Інформування педагогів про фактори ризику наркотизації в початковій школі |
| Середня та старша школа | Підвищення психологічної компетентності:
| Семінари, виступи на м/о класних керівників з актуальних підліткових проблем (делінквентна поведінка, суїциди, наркоманія). Навчальні семінари для заступників директорів з виховної роботи, класних керівників з метою включення в роботу за програмою профілактики. Консультування з проблем взаємодії з підлітками групи ризику наркозалежності. Тренінг конструктивної взаємодії з підлітками |
Основні напрями науково-дослідної і науково-методичної роботи керівників/методистів навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти
- Організаційно-функціональні моделі діяльності психологічної служби.
- Управління психологічною службою системи освіти на регіональному рівні.
- Організація міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії психологічної служби з іншими суб'єктами, які діють в інтересах в кращих інтересах дитини.
- Організаційна та методична діяльність центру практичної психології і соціальної роботи (методиста) на виконання державних, регіональних програм.
- Методичний супровід професійної діяльності фахівців психологічної служби.
- Моніторинг ефективності діяльності психологічної служби області/району/міста.
- Формування професійної компетентності та організація підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби.
- Організаційна та інформаційно-методична підтримка молодих фахівців психологічної служби.
- Управління якістю психологічних послуг в системі освіти.
- Маркетингова діяльність центру практичної психології і соціальної роботи.
11. Застосування інтерактивних методів та інноваційних технологій, як складових методичної роботи.
12. Підвищення психологічної культури учасників навчально-виховного процесу.
13. Забезпечення якості і доступності психологічних і соціальних послуг.
14. Організаційна та інформаційно-методична робота щодо забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами.
15. Реалізація практичних заходів спрямованих на розбудову психологічної служби з урахуванням особливостей та типу навчального закладу (ст. 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту»).
16. Організація та методичне забезпечення діяльності працівників згідно з основними напрямами визначеними в п. 2.4. Положення про психологічну службу (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 за №687/16703).