Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Методичні рекомендації Методичні рекомендації

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
• Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
• Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
• Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 191.33kb.

Методичні рекомендації

щодо викладання предмета «Основи здоров’я»

в 2011-2012 навчальному році


Актуальність питання щодо формування здорового способу життя учнів

Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язберігаючого освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти.

У цьому контексті найважливішими завданнями сучасного вчителя є використання здоров’язберігаючих освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я.

У 2009-2010 навчальному році завершено повний цикл вивчення інтегрованого курсу «Основи здоров’я», який поєднує елементи знань щодо збереження та захисту життя, зміцнення здоров’я, тому є актуальним підведення певних підсумків щодо ефективності впровадження даного навчального предмета.

На думку більшості педагогів, предмет «Основи здоров’я» сприяє формуванню в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, розвитку здоров’язберігаючої компетентності у дітей та підлітків.

Моніторингові дослідження показали, що 96 % учнів подобається цей навчальний предмет, а 90 % – хотіли б вивчати його наступного року. Усі респонденти підкреслюють, що на уроках із ними відпрацьовуються життєві та спеціальні навички. Більше половини учнів підкреслили, що на уроках основ здоров’я їх навчають толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих людей. Майже всі підлітки обізнані про шкідливий вплив на організм людини тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків; використовують набуті знання, уміння і навички у повсякденному житті; обговорюють питання здоров’я та безпеки з батьками, рідними та друзями.

Разом із тим результати досліджень застерігають, що поінформованість школярів про ризики для здоров’я та негативний вплив на їх організм психостимулюючих речовин (нікотину, алкоголю, наркотиків) не завжди підкріплюється відповідною поведінкою кожного третього підлітка.

Отже нагальною залишається потреба у формуванні основ здорового способу життя учнів через навчальний предмет «Основи здоров’я».


Навчально-методичне забезпечення викладання предмета

У 2011-2012 н.р. викладання предмета «Основи здоров’я» у 1-4-х класах здійснюється за навчальними програмами: «Основи здоров’я». 1-2 класи (автори Савченко О., Бойченко Т., Коваль Н.) та «Основи здоров’я». 3-4 класи (автори Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н.).

Викладання основ здоров’я у 5-9-х класах – за програмою авторів Бойченко Т.Є., Заплатинського В.М., Дивака В.В.: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5-9 класи. − К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005.

Відповідно до Типових навчальних планів на викладання предмета «Основи здоров’я» в 5-7-х класах відводиться 1 год на тиждень, а в 8-9-х класах – 0,5 год на тиждень. У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов у всіх класах основної школи – 0,5 год на тиждень.

У 11-х класах продовжує викладатися навчальний предмет «Основи безпеки життєдіяльності» – 0,5 год на тиждень за Програмою «Основи безпеки життєдіяльності» 1-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

У 10-му класі не передбачено вивчення зазначених предметів.

Відповідно до наказу МОН України від 01.06.2009 р. № 457 рекомендовано запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах факультативних курсів для молоді з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Згідно з переліком підручників та навчальних посібників, рекомендованих МОНМС України, викладання предмета «Основи здоров’я» має здійснюватися за підручниками:

№ з/п	Назва підручника	Автор	Клас	Видавництво	Рік видання
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Савченко О.Я.	1	Навчальна книга	2002
	Основи здоров`я	Бібік Н.М. та ін.	2	Навчальна книга	2003
	Основи здоров`я	Бібік Н.М. та ін.	3	Навчальна книга	2003
	Основи здоров`я	Бібік Н.М. та ін.	4	Навчальна книга	2004
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І.	5	Навчальна книга	2005
	Основи здоров`я	Воронцова Т.В., Репік І.А., Пономаренко В.С.	5	Алатон	2005
	Основи здоров`я	Василенко С.В., Гущина Н.І., Манюк О.І.	6	Навчальна книга	2006
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Дивак В.В.	6	Генеза	2006
	Основи здоров`я	Поліщук Н.М.	6	Генеза	2006
	Основи здоров`я	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.	6	Алатон	2006
	Основи здоров`я	Тагліна О.В., Наглов О.В.	6	Ранок	2006
	Основи здоров`я	Поліщук Н.М.	7	Генеза	2007
	Основи здоров`я	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.	7	Алатон	2007
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С., Дивак В.В.	7	Генеза	2007
	Основи здоров`я	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.	8	Алатон	2008
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С.	8	Генеза	2008
	Основи здоров`я	Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю.	8	Веста	2008
	Основи здоров`я	Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С.	9	Генеза	2009
	Основи здоров`я	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.	9	Алатон	2009
	Основи здоров`я	Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю.	9	Веста	2009

Особливості викладання предмета

Навчальний предмет «Основи здоров’я» базується на знаннях валеології, біології, психології, філософії, гігієни, безпеки життєдіяльності тощо. У його основу закладено сучасну педагогічну концепцію – освіта на основі життєвих навичок.

Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя та здоров’я поведінки.

Оновлений зміст навчального предмета та ефективна інноваційна технологія викладання сприяють формуванню здоров’язберігаючої компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, дають можливість розвивати життєві навички, формувати валеологічну культуру, сприяють особистісному розвитку та самореалізації людини.

За своїм призначенням, змістом, методами навчання навчальний предмет «Основи здоров’я» суттєво відрізняється від інших предметів:

• необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів;
  
• спрямованістю на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшують ризик виникнення поведінкових проблем і підвищують особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;
  

• послідовністю впливів на шкільну політику і створення сприятливого здоров’язберігаючого освітнього середовища для посилення мотивації та ефективності навчання.
  

Зміст програми предмета «Основи здоров’я» структуровано на основі таких принципів як науковість, доступність, системність, наскрізність, безперервність, практична цілеспрямованість, інтегрованість, динамічність, відкритість, гуманізація, плюралізм, дисперсність, превентивність. Складові програми розкривають цінність життя та здоров’я людини через такі змістові лінії: «Життя і здоров’я людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна та духовна складова здоров’я».

Загальний підхід, яким повинен керуватися кожний педагог при реалізації програми у різних класах,  це викладання предмета з урахуванням вікових можливостей та потреб школярів.

Результатом навчання має стати «пакет» життєвих навичок, соціально-психологічних компетентностей, спеціальних навичок, які допоможуть учням вести здоровий і продуктивний спосіб життя.

Важливою умовою забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу на уроках основ здоров’я за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок та практичної реалізації завдань здоров’язберігаючої освіти є створення в кожному навчальному закладі кабінету основ здоров’я відповідно до Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 09.12.2009 р. № 1114). Навчально-методичне забезпечення кабінету має складатися з навчальних та профілактичних програм, підручників, посібників, інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.


Оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я та ОБЖ здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я та ОБЖ є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Практичні роботи проводяться не окремо, а в межах певної теми уроку. Оцінювання практичних навичок може бути вибірковим.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремого тематичного оцінювання на останньому уроці теми не є обов’язковим.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.


Рекомендації щодо організації навчально-виховного

процесу в 2011-2012 н.р.


Звертаємо увагу, що реалізація завдань ефективного навчання здоров’я, безпеки, розвитку та успіху висуває відповідні вимоги до організації навчально-виховного процесу у кожному закладі освіти, а саме:

• системної підготовки вчителів щодо викладання предметів, у т.ч. основ здоров’я, за сучасними інтерактивними технологіями навчання та виховання на основі розвитку життєвих навичок (наказ МОН України від 01.06.2009 р. № 457);
  
• здійснення наступності між початковою, основною та старшою школою у вирішенні завдань формування культури здоров’я та превентивної освіти;
  
• покращення навчально-методичної та матеріально-технічної бази кабінету (Примірне Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів; наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 р. № 1114);
  
• тісної співпраці учнів, педагогів, сім’ї та громадськості з питань формування ціннісного ставлення до здоров’я та життя кожної людини;
  
• розвитку мережевої взаємодії за всіма напрямками діяльності учасників освітнього процесу.
  

Методичні рекомендації

щодо особливостей організації превентивної просвітницької роботи з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу в навчальних закладах Луганської області


Ми живемо в суспільстві, невід’ємною реальністю якого стала епідемія ВІЛ-інфекції та СНІДу. Ми не можемо продовжувати ігнорувати проблему ВІЛ/СНІДу і думати, що вона не торкнеться нас.

Вирішення проблеми збереження власного здоров’я закладено в самій людині, у знанні та розумінні нею проблем формування, збереження, зміцнення і відновлення його, а також в умінні дотримуватися правил здорового способу життя.

За статистичними даними куріння, зловживання алкоголем, гіподинамія, неправильне харчування, вживання наркотиків, надмірне психоемоційне навантаження, бездумний ризик і безладні статеві стосунки набули поширення в нашому житті. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі Снідом МОЗ України на 01.07.2010 р. в країні офіційно зареєстровано 171 661 випадок ВІЛ-інфікованих серед громадян України, у тому числі майже 33 937 випадків захворювання на СНІД та 19 389 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу продовжують зростати. Україна визнана одним з кризових регіонів світу, тому що посідає сьогодні перше місце за темпами зростання епідемії ВІЛ/СНІДу в Європі. Більшість ВІЛ-позитивних людей знаходяться у віковій групі від 15 до 40 років, яка є репродуктивною.

Період самого високого ризику виникнення шкідливих проявів, асоціальної поведінки та звикання до наркотиків припадає на початок юності, коли у підлітків відбувається активне становлення дорослості, – фізіологічної і суспільної, – закладаються моральні основи майбутньої зрілої людини, здійснюється вибір напрямків діяльності у професійній, соціальній, особистісній сферах.

Молода людина досить часто опиняється сам на сам з потоком найрізноманітнішої інформації, необхідністю навчатися, спілкуватися, будувати людські стосунки, вирішувати масу життєвих проблем, в яких у неї немає позитивного, а то й взагалі ніякого досвіду.

Саме тому сьогодні зростає роль превентивної просвітницької роботи: учнівська молодь повинна знати і розуміти проблему, мати знання і навички безпечної поведінки, уміти розумно оцінювати життєві ситуації і робити правильний вибір, зокрема і щодо власного здоров’я та поведінки. Украй важливими також є навички володіння собою і способами самозахисту від насильницьких впливів і дій, у т.ч. негативної інформації ЗМІ та реклами.

Інфекційне захворювання ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) та його остання стадія СНІД (синдром набутого імунодефіциту) сьогодні є однією з найактуальніших проблем людства. Потрапляючи до організму й розмножуючись, ВІЛ руйнує імунну систему, яка відповідає за подолання інфекцій. У ВІЛ-позитивної людини з часом знижується здатність чинити опір захворюванням. СНІД характеризується глибоким порушенням клітинного імунітету з приєднанням надалі вторинних інфекцій і злоякісних новоутворень.

Оскільки збудник ВІЛ-інфекції поширюється переважно трьома шляхами (при статевих контактах, через кров, від матері до дитини під час вагітності, пологів та годування груддю), доцільно посилити проведення інформаційної та роз’яснювальної роботи серед учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів з питань дотримання правил здорового способу життя, санітарії та гігієни, бо саме незнання шляхів інфікування та способів запобігання інфікуванню є підґрунтям для страхів, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом та дискримінацією ВІЛ-позитивних людей. У превентивній роботі потрібно звертати увагу, що немає підстав для їх будь-якої ізольованості, оскільки ВІЛ-позитивні не є небезпечними для оточуючих у побутовому середовищі, якщо тільки не вступають у статеві зв’язки, не здають кров або не використовують спільних з іншими голок та шприців для ін’єкцій. А все це можна попередити. Небезпечна ВІЛ-інфекція, а не ВІЛ-інфіковані. А для цього нам потрібно змінити неуцтво на знання, а упередження – на розуміння.

Психологічні аспекти превентивної освіти

Розв’язання проблеми з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, перш за все, необхідно розглядати з психологічного боку, тому що ми маємо справу не тільки з механізмами поведінки, а й з проблемами адаптації, розвитку особистості і вміння конструктивного розв’язання внутрішніх конфліктів. Врахування психологічних аспектів сприяє розвитку соціальної та особистісної компетентності молодої людини, формуванню в неї навичок самозахисту, попередженню проблем, пов’язаних із здоров’ям.

По-друге, психологічні знання, дослідження, досвід допомагають здійснювати вплив на розвиток особистості, враховуючи вікові та психолого-педагогічні особливості дитини, завдання розвитку на кожному віковому етапі. Психологічний аспект превентивних дій полягає у встановленні довірливих стосунків, перш за все, з важковиховуваними дітьми і підлітками для переорієнтації їх з руйнівної поведінки на ассертивну у самовизначенні, самопізнанні, самовдосконаленні.

Рівні превентивної освіти

Основною та найефективнішою стратегією подолання епідемії ВІЛ/СНІДу залишається первинна профілактика асоціальної поведінки молоді та підлітків, що призводить до ризику ВІЛ-інфікування.

Сучасна концепція первинного попередження ґрунтується на тому, що у центрі його повинна знаходитися особистість неповнолітнього і три основні сфери, в яких реалізується його життєдіяльність – навчальний заклад, сім’я та дозвілля, включаючи пов’язане з ними мікросоціальне оточення. Використовуючи психологічні знання, спеціальні форми і методи роботи, первинну профілактику можуть здійснювати будь-які педагогічні працівники, які проводять просвітницьку діяльність. У закладах освіти проводиться лише первинна профілактика, за результативність і ефективність якої школа несе відповідальність. Психологічне супроводження, яке включає діагностику внутрішнього світу особистості і оточуючого світу підлітка є обов’язковим і необхідним для з’ясування впливу один на одного. На основі результатів діагностичних досліджень робиться вибір і побудова тих форм, методів роботи, які є більш впливовішими та ефективнішими для виховання в учнів почуття відповідальності за стан власного здоров’я і власну поведінку, які допомагають зосереджуватися не на фіксації шкідливих наслідків, а на реальних перевагах здорового способу життя.

Вторинна (рання) соціальна превенція основним завданням має якомога більш раннє виявлення негативних змін у поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку, попередження у підлітків групи ризику розвитку хвороби та ускладнень, пов’язаних із нездоровим способом життя.

Третинна (актуальна) превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці в більш важку стадію. Це адресні, індивідуалізовані заходи для виявлення і усунення конкретних недоліків родинного, шкільного і суспільного виховання.

І вторинну і третинну профілактику здійснюють лише фахівці психологічної служби за умови їх спеціальної підготовки, соціальні працівники, реабілітологи.

Навчання на засадах розвитку життєвих навичок

Сьогодні Міністерство освіти і науки України за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Дитячого Фонду Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) активно впроваджує сучасну концепцію ефективного навчання здорового способу життя і безпечної життєдіяльності учнів на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) життєві навички – це здатність людини до адаптації, позитивної поведінки, подолання труднощів повсякденного життя.

Вони допомагають людям вести здоровий і продуктивний спосіб життя (адекватно сприймати себе і навколишніх, будувати ефективні толерантні міжособистісні стосунки, критично та творчо мислити, приймати відповідальні обґрунтовані рішення, розв’язувати проблеми і керувати стресами), сприяють формуванню своєрідного «поведінкового імунітету» до невиправдано ризикованої поведінки взагалі і до ВІЛ-інфікування зокрема.

Необхідною умовою ефективності профілактичних дій є спирання на моделі факторів ризику та факторів захисту (показників, що впливають на здоров’я людини, вибір нею способу життя). Природно, що чинники, які впливають на соціалізацію особистості, можуть бути як факторами ризику, так і факторами захисту. Робота з профілактики ґрунтується на зниженні активності факторів ризику і підвищенні діяльності захисних факторів.

Таким чином, ефективна превентивна просвітницька робота базується на спільних діях практичних психологів, соціальних педагогів та педагогічних працівників.

Превентивна просвітницька робота в ЗНЗ

Подаючи інформацію про ВІЛ-інфекцію/СНІД, не варто обмежуватися проведенням лише окремих бесід, спеціальних лекцій та інших заходів. Така робота має бути складовою частиною різноманітних виховних заходів, що проводяться для учнів. Важливо, щоб профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу зосереджувалася не на фіксації шкідливих наслідків (наприклад, вживання ін’єкційних наркотиків та психотропних речовин), а на реальних перевагах здорового способу життя. При цьому має забезпечуватися комплексний і систематичний виклад усіх знань щодо профілактики наркоманії, ВІЛ-інфекції/СНІДу та інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом.

Організація і здійснення превентивної освіти підпорядковуються основній і надто важливій меті: виховання в учнів почуття відповідальності за стан власного здоров’я і власну поведінку.

Реалізація превентивного навчання і виховання дітей та молоді передбачає застосування різноманітних індивідуальних та колективних форм роботи з учнями: місячники (тижні, дні) профілактики шкідливих звичок, клуби за інтересами (КВК, Що? Де? Коли?), усні журнали «АнтиСНІД», засідання «круглих столів», диспути, дискусії, вечори запитань та відповідей, рольові вправи, комунікативні ігри, анкетування (тестування), психологічні тренінги, бесіди «Я обираю здоровий спосіб життя» тощо.

Профілактичну роботу доцільно проводити за принципом диференціації, а саме: окремо з такими групами учнів, які мають схильність до порушень правил поведінки та агресивності, вживають алкогольні напої, наркотичні, психотропні речовини, курять, та з учнями, які проживають у неблагополучних сім’ях.

В ході проведення профілактичних заходів учні мають засвоїти:

• чим небезпечний ВІЛ/СНІД;
  
• шляхи зараження на ВІЛ-інфекцію;
  
• коли ВІЛ/СНІД не передається.
  

Крім того, учні мають запам’ятати:

• за зовнішнім виглядом не можна визначити, хто інфікований, а хто – ні: хворі на ВІЛ-інфекцію інколи виглядають здоровими, хоч вони є вірусоносіями;
  
• ВІЛ-інфіковані часто самі не знають про свій статус, а ті, хто знає, часто приховують його;
  
• страх – це не метод профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу; толерантне ставлення до ВІЛ-позитивної людини – перший крок до вирішення соціального аспекту проблеми;
  
• правильна і відповідальна поведінка – основний вид захисту, а обережність – ефективна зброя проти інфікування на ВІЛ/СНІД.
  

Висновки

З метою удосконалення превентивної просвітницької роботи щодо захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД рекомендуємо:

• активізувати роботу з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних людей, виховання толерантного відношення до них, формування в учнів позитивної мотивації на дотримання принципів здорового способу життя;
  
• сприяти впровадженню інформаційно-просвітницьких програм, методики розвитку життєвих навичок, інтерактивних форм і методів роботи з формування навичок ЗСЖ у дітей та підлітків, профілактики інфекційних захворювань;
  
• забезпечити проведення системи цілеспрямованих заходів для учнів 1-11 класів, у тому числі циклу виховних годин «Я обираю здоровий спосіб життя»;
  
• здійснювати моніторинг ефективності організації превентивної роботи у закладах освіти;
  
• узагальнювати досвід виховної діяльності з питань попередження асоціальної поведінки, формування навичок ЗСЖ у дітей, учнівської молоді та впровадження інноваційних технологій і систем виховання;
  
• проводити систематичну роботу щодо попередження проявів асоціальної поведінки в учнів, приділяючи особливу увагу підліткам “групи ризику”;
  
• систематично організовувати та проводити заходи щодо підвищення рівня педагогічної компетентності батьків з питань формування у дітей навичок ЗСЖ, дотримання гігієнічних правил і норм в сім’ї, толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей тощо;
  
• надавати підтримку діяльності органів учнівського самоврядування з питань пропагування та дотримання принципів ЗСЖ, навичок толерантного спілкування.