Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

Вид материала

Содержание

Навчання біології на профільному рівні.
Орієнтовні питання для розгляду на засіданнях міських(районних)
Методичні рекомендації
6 клас – «Загальна географія»
7 клас – «Географія материків і океанів»
8 клас – «Фізична географія України»
9 клас – курс «Економічна і соціальна географія України»

Подобный материал:

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 29

Навчання біології на профільному рівні. Програма профільного рівня відрізняється обсягом понятійного апарату, глибиною розкриття понять, посиленням практичної складової програми. Відмінність у змісті і вимогах до результатів навчання зумовлюють методичні і процесуальні особливості навчання біології на профільному рівні. Методика навчання біології на профільному рівні має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, дослідницьких методів, різноманітних видів самостійних робіт, інформаційно-комунікаційних технологій. Якісному засвоєнню знань, розвитку біологічних компетенцій учнів сприятиме залучення їх до різноманітної проектної діяльності: дослідницької, творчої, інформаційної, практично-орієнтованої. Для організації проектної діяльності доцільно використовувати тематику практикумів.

Метою практикумів є поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання та дослідної діяльності. Учитель може запропонувати учням для обов’язкового виконання одну роботу практикуму на вибір. Результати виконання можуть бути представлені у вигляді звіту, доповіді, наукового реферату, комп’ютерної презентації тощо. Для проведення практикумів можуть бути використані години резервного часу. Оцінка за практикум виставляється у класному журналі в колонці з написом “Практикум” без зазначення дати та враховуються в тематичному оцінюванні як поточна оцінка.

Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою (лабораторні роботи №№ 3, 4, 5; практична робота № 9) виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, тобто пропонувати власну тематику робіт.

Орієнтовні питання для розгляду на засіданнях міських(районних)

методичних об’єднань учителів біології

1. Змістово-методичне забезпечення профільного навчання в старшій школі в 2011-2012 навчальному році.

2. Шляхи самовдосконалення професійної майстерності вчителів біології.

3. Метод проектів як одна з технологій формування ключових компетентностей учнів.

4. Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів на уроках та в позаурочних заходах з біології.

5. Використання Інтернет-ресурсів під час підготовки уроків біології.

6. Методичні засади організації профільного навчання біології.

7. Виховання екологічної культури підростаючого покоління – одне з головних завдань сучасної школи.

Орієнтовні питання для розгляду на засіданнях

шкільних методичних об’єднань учителів біології

1. Про викладання біології в 2011-2012 навчальному році.

2. Інноваційні технології у навчанні біології.

3. Формування ключових компетенцій учнів засобами шкільного курсу “Біологія”.

4. Підготовка учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з біології та екології.

5. Методика організації дослідницької діяльності учнів у процесі проведення лабораторних і практичних робіт з біології.

6. Навчальна практика з біології як засіб розвитку творчості й пізнавальної активності та природничої компетентності учнів.

7. Методика організації та проведення шкільних біологічних олімпіад.

8. Використання тестових технологій на уроках біології та підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з біології.

9. Форми і методи індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.

10. Особливості викладання біології в умовах профільного навчання.

Методичні рекомендації

щодо викладання географії у 2011-2012 навчальному році

Визначальною рисою реформування освіти в Україні на сучасному етапі є перехід до особистісно орієнтованої моделі навчання та виховання, організації психолого-педагогічних умов, які б сприяли формуванню особистості учня, розвитку його внутрішніх можливостей, прагнень, потреб, інтересів, реалізації інтелектуального, творчого та духовного потенціалу. У розв’язанні цих завдань вагоме місце належить шкільній географії, адже географія синтезує природничонаукові і гуманітарні дисципліни, володіє колосальними освітніми ресурсами, що грають важливу виховну роль.

Головним орієнтиром навчання географії на сучасному етапі є формування ключових компетентностей учнів, а її цільовими функціями залишаються:

науково-освітня (формування дослідницького погляду на навколишній світ, географічне мислення і географічну культуру учнів);
світоглядна (забезпечує виховну роль навчання і морально-вольову регуляцію особистості школяра);
практична (виявляється у сфері соціальної діяльності молодого покоління).

Унікальний характер географії полягає в тому, що вона активно формує ціннісне ставлення до навколишнього світу і людини. Цільова ціннісна і особистісна орієнтація шкільної географії одночасно стимулює інтерес до предмета і вимагає глибокої взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Критерієм ефективності педагогічного процесу стає майстерність навчання і спілкування. Тому актуальними продовжують бути такі дидактичні правила навчання географії:

розуміння географічного простору можливе при розвитку здатності уявлення, значить, навчання географії повинно бути максимально наочним (при цьому слід пам'ятати, що вищим ступенем наочності є власні спостереження);
найважливіший наочний посібник у предметі - географічна карта, читання якої розвиває пізнавальні здібності, спостережливість і увагу;
засвоєння географічного навчального матеріалу - справа пам'яті, тому необхідно піклуватися про міцне засвоєння почутого за допомогою спеціальних способів;
у навчанні географії пізнавальна активність учнів повинна виявлятися у вигляді відтворення отриманих знань, яке може бути словесним, письмовим і технічним;
навчання географії повинно бути цікавим, реалізуючим всі дидактичні ресурси;
навчання географії вимагає системності в підходах до навчально-виховного процесу;
навчання географії повинно бути диференційованим і варіативним, наближеним до сучасних потреб суспільства.

Таким чином, методика досягнення цілей навчання географії є складним комплексом взаємообумовлених вимог і правил педагогічної діяльності.

Пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної освіти виступають гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація, що відображають наскрізні напрямки розвитку всієї географічної науки.

Гуманізація освіти - це принципова спрямованість усієї педагогічної системи до свідомості людини, її сутнісних сил, почуттів, розуму, волі, здібностей орієнтуватися в навколишньому світі, розуміти його і гідно діяти. Предметне поле гуманізації розташовується «між» людиною і світом: не стільки сама людина і навіть не стільки продукти її матеріально-практичної та духовної діяльності, але область відносин між ними є метою гуманізації.

Сутність гуманістичних уявлень в географічній освіті полягає в тому, що земна поверхня, як і все інше у просторі, переломлюється через культурологічну й особистісну сенсорику. Тим самим географічні знання перетворюються в інтегратор людської логіки і навколишнього світу з ментальними уявленнями особистості. У гуманістичному навчанні акцент ставиться на співвідношення об'єкта пізнання і суб'єктивної свідомості, через фільтри якої втілюється реальність. Пізнання географічного світу зараз визначається вже не стільки соціально-економічними умовами та практикою, але суто гуманітарними рисами. Тому центральне положення в конкретних географічних темах повинна займати проблема сутності «місця» як «фазового простору». «Місце» ідентифікується з простором і розглядається в якості центру людського досвіду певної території. Наприклад, ніколи не викликало сумнівів різноманіття культурного існування людства, але в сучасній географічній інтерпретації воно повинно мати «детальний» розвиток. Замість ешелонованого за ступенем розвиненості простору слід демонструвати різноманітність геокультурних моделей. Дана обставина відкриває чудові перспективи назавжди позбутися диктату штампів і дійсно консолідувати і покращити людський світ.

Ключовою складовою гуманізації географічної освіти слід вважати такі суспільні ресурси, як етика, цінності, ідеї, міждисциплінарні знання, солідарність, взаємодія, довіра, толерантність, відповідальність та ін Креативне мислення і професійна компетентність є основною рисою гуманізації географічної освіти, націленої на гармонізацію особистості і суспільства. У цій якості гуманізація географічної освіти сприятиме розвитку соціальних комунікацій та органічній солідарності людей, формуванню стійкого життєвого середовища.

Екологізація освіти передбачає цілеспрямований педагогічний вплив на учнів, у процесі якого засвоюються наукові основи взаємодії суспільства і природи, а також практичні вміння та навички оптимізації суспільно-природного середовища. Стосовно до географічного утворення екологізації слід вважати повсюдне проникнення екологічних ідей у навчально-виховний процес.

В основі екологізації географічної освіти лежить потреба постійної адаптації масової та індивідуальної людської свідомості до швидко зростаючих можливостей суспільства. Результатом педагогічних зусиль тут стає екологічна культура. Екологічна культура - це норми, погляди і установки, що характеризують відношення суспільства, його соціальних груп і особистості до природи і соціального світу. Екологічна культура, в свою чергу, лежить в основі розвитку екологічного суспільства як цивілізації, здатної усунути загрозу екологічної катастрофи і гармонійно розвиватися в еколого-безпечній формі. Таким чином, екологізація географічної освіти є механізмом вирішення важливих суспільних завдань.

Конструктивні задачі екології полягають у турботі не стільки про середовище проживання, але, насамперед, про саму людину. Тому практичним втіленням екологізації освіти слід вважати екологічні інтереси суспільства як виражені переваги щодо цілей і засобів соціально-економічного та еколого-культурного розвитку. Значить, питання екології людського суспільства стають найбільш актуальними для сучасної науки, а також теорії і практики освіти. Тим самим знаходиться сенс і значення екологізації географічної освіти, що відображає позитивні знання про розвиток природи, людського суспільства та мислення, з метою створення принципово нової людської культури.

Отже, екологізація географічної освіти бере на себе смислові функції у складному механізмі цивілізаційного розвитку. Людське суспільство щодо природи має відігравати роль своєрідної «страхової компанії», якій біосфера віддає частину свого багатства, відкладеного про запас - «на чорний день». Натомість людина зобов'язана підстраховувати біосферу, забезпечуючи гармонійний стан природних структур. Біосфера володіє найтоншими внутрішніми механізмами, які сформувалися за мільярди років еволюції. У результаті біосфера виявилася здатною вмістити гігантське число живих об'єктів, включаючи людину. Тому природна роль людства повинна означати розумне використання зовнішніх важелів регулювання стійкості біосфери і жорсткий контроль антропогенного невтручання у внутрішні механізми функціонування природи. Дане завдання може бути реалізовано через управління людини самою собою. Стрижнем сучасного еколого-культурного розвитку виступають людські якості, що визначають в кінцевому рахунку весь вигляд навколишнього світу. Значить, екологізацію необхідно розглядати в якості цільового проекту, здатного перепрограмувати людський простір. Таким чином, екологізація географічної освіти зараз - це важливий педагогічний ресурс, що має глибокий універсальний сенс.

Соціологізація і економізація тісно пов'язані з попередніми напрямами розвитку географічної освіти і полягають у підвищенні предметної уваги до питань соціального та економічного життя суспільства. Необхідність соціологізації наукової та навчальної географії пов'язана з тенденціями розвитку суспільного життя в нашій країні. У радянський період вся «неприродна» географія фактично була зведена до вивчення економічної сфери суспільства. Так сформувалося виробниче тлумачення сутності суспільної географії, при якому населення розглядалося в основному як трудовий ресурс та однорідна кількісна маса, яка споживає промислову та сільськогосподарську продукцію. Криза соціологізації у вітчизняній географії виявився дуже затяжною і лише в останні десятиліття відбувся поворот до антропогеографії. Зараз очевидно, що соціальна сфера - це «кровотворний орган» суспільного життя, виробництва та економіки. Тому сучасні шкільні курси необхідно насичувати матеріалами соціального характеру, що розкривають особливості життєдіяльності населення та його структурні характеристики.

Однак досягнутий рівень соціологізації ще не можна вважати достатнім. Економізація також відображає радикальні переосмислення суспільної ієрархії. Економіка - базова сфера людської діяльності. Тому люди повинні знати, як організований світ роботи і бізнесу, як здійснюється управління суспільством і навіть своїм місцем проживання, школою, університетом і т.п. Тобто економічна сфера цілком залежить від якості свідомості і освіченості виробника і споживача. Ця обставина стає особливо актуальною в період зміни «цивілізації фабричних труб» ерою високих технологій. Україна в даний час переживає бум економізації, викликаний переходом до нової економічної системи. Ринкова етика високо оцінює те, що люди знають і вміють робити. Більш того, вона закликає до широти і різноманітності інтересів. Різнобічність особистості перетворюється на економічну прибутковість. Отже, у міру розвитку ринкових відносин зростають вимоги «збалансованої» освіченості. Тим самим економічне мислення приносить рівновагу в людський спосіб життя, соціальну дійсність і здатність впливати на зміну особистісних характеристик. Таким чином, економізація в ідеальному варіанті сприяє створенню практичного і більш сприятливого для людини світу.

Вивчення географії у 2011-2012 навчальному році буде здійснюватись за методичними рекомендаціями, які надруковані в інформаційному збірнику МОНМС №19-20-21 цього року. Відповідно до них вивчення предмета в основній школі відбуватиметься за вже відомими збірниками програм, а саме:

- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11; (видавничо-торгова фірма «Перун», 2005, 2006).

- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка ( видавництво «Навчальна книга»; 2005).

- Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України (видавництво «Вікторія»; 2008).

Географічні курси вивчатимуться в уже традиційному порядку:

6 клас – «Загальна географія» закладає основи формування у школярів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, через розгляд на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку. Вивчення спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки. Основні підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

- Географія (Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., видавництво «Ґенеза», 2006);

- Загальна географія (Бойко В.М., Міхелі С.В., видавництво «Педагогічна преса», 2006;

- Географія (автори Скуратович О.Я. та інш., видавництво «Педагогічна преса», 2006);

- Загальна географія ( автори Булава Л.М., Мащенко О.М., Ільченко В.Р., видавництво «Довкілля-К», 2006);

- Географія (автори Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Навчальна книга», 2006).

7 клас – «Географія материків і океанів» навчальний курс, який розкриває знання про диференціацію і цілісність природи Землі, розширює і конкретизує уявлення учнів про походження материків і океанів, просторову неоднорідність Землі, прояв географічних закономірностей на глобальному і регіональному рівнях, особливості життя та діяльності людей у різних географічних умовах. Основні підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

- Географія материків і океанів (автори Бойко В.М., С.В.Міхелі, видавництво «Зодіак-ЕКО», 2007);

- Географія материків і океанів (автори Пестушко В.Ю., Г.Ш.Уварова, видавництво «Ґенеза», 2007);

- Географія материків і океанів (автори Кобернік С.Г.,Коваленко Р.Р., видавництво «Навчальна книга», 2007).

8 клас – «Фізична географія України» - забезпечує вивчення особливостей природи як умови життя та господарської діяльності людини. На початку вивчення курсу пропонується ознайомлення з адміністративно-територіальним поділом України, тому що при вивченні майже всіх фізико- та економіко-географічних об’єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об’єкти на карті. Географія 8-го класу є завершальним для шкільної природничо-географічної освіти, тому значна увага під час її викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії. Підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

- Фізична географія України (автори Пестушко В.Ю., Г.Ш.Уварова, видавництво «Ґенеза», 2008);

- Фізична географія України (автори Шищенко П.Г., Муніч Н.В. видавництво «Зодіак-Еко», 2008);

- Фізична географія України (автори Дідчук І.Л., Заставецька О.В., Брущенко І.В., видавництво «Прем’єр», 2008);

- Фізична географія України (автори Булава Л.М. та ін., видавництво «АН ГРО ПЛЮС», 2008);

- Фізична географія України (автор Гілецький Й.Р., видавництво «Підручники і посібники», 2008).

9 клас – курс «Економічна і соціальна географія України», навчальний предмет, у якому розкриваються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку і розміщення господарства. Географії України в 9-му класі відводиться роль завершального для основної та пропедевтичного для старшої школи. Розглядається питання про історико-географічне формування території. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного і механічного руху, національного складу. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів України. У цьому курсі розглядаються проблеми сталого розвитку та їх прояв на території України, показано місце України в світі. Цей курс є також початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому програма містить питання про економічну систему України. Підручники, що можуть бути використані при вивчені зазначеного курсу це:

- Географія( автори Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., видавництво «Ґенеза», 2009);

- Географія (автори Садкіна В.І., Гончаренко О.В., видавництво «Оберіг», 2009);

- Географія (автор Гілецький Й.Р., видавництво «Підручники і посібники», 2009);

- Географія ( автори Надтока О.Ф., Топузов О.М., видавництво «Світ знань», 2009).

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області» та «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, учитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватись відповідно програми «Рідний край».

Необхідною складовою успішного навчання з географії є освоєння картографічної грамотності і не буде перебільшенням сказати, що картографічна грамотність для сучасної людини не менш важлива ніж комп’ютерна. Карти – це специфічні картини світу в певний період його історії. Тому вміти побачити на цих картинах зашифровану мовою карт інформацію, оволодіти навичками читання карт, уміти використовувати карти, працювати з ними, мовою карт важливо і необхідно. Навчання картографії у школі повинно бути розширено і переорієнтовано: замість вивчення правил створення карт – освоєння прийомів роботи з ними. Сучасна картографічна база засобів навчання представлена стінним картами, атласами, контурними картами комп’ютерними картографічними програмними педагогічними засобами навчання, які видаються двома видавництвами ДНВП «Картографія» та Інститутом передових технологій їх продукція пройшла науково-методичну експертизу предметної комісії та комісії із засобів навчання та шкільного обладнання та отримала грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

З метою екологізації географічної освіти пропонується до використання навчально-виховному процесі посібник «Зелений пакет для школярів», матеріали якого сприяють формуванню практичних навичок навчання та оцінювання інформації екологічного змісту. Загальноосвітні навчальні заклади отримали якісний продукт з питань охорони довкілля та сталого розвитку важливою рисою якого є його міждисциплінарний характер. Посібник містить матеріали, які дозволяють учням розв’язувати життєві ситуації, приймати свідомі рішення, формувати екологічну поведінку, навчити бережно ставитися до природи, до здоров’я, стати активним громадянином своєї держави.

У старшій профільній школі географія вивчатиметься на рівні стандарту: академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів і профільному рівні, у 10-11 класах географічного профілю, та в класах економічного профілю за вибором.

Вивчення географії у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному в 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням учителя, дещо відрізнятися в класах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту. Під час вивчення курсу пропонується використовувати підручники, що рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді і спорту:

Географія (автори Уварова Г.Ш., Пестушко В.Ю., видавництво «Генеза»);
Географія (автори Коберник В.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Оберіг»).

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10-му класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником Географія, 10 клас. авт. Безуглий В.В., Гільберг Т.Г., Паламарчук, Л.Б. видавництва «Ґенеза».

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 годин на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, у яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

Особливе значення при плануванні навчального процесу з географії в профільних класах має значна кількість резервного часу, який може перерозподілятися задля більш глибокого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів. Учитель має творчо підійти до планування навчального процесу в профільних класах, з‘ясувати, що і в якому напрямку можна змінювати, варіювати, збагачувати.

При плануванні навчального процесу вчителям географії необхідно звернути увагу на ті теоретичні та практичні питання шкільного географічного змісту, які є предметом перевірки рівня підготовленості учнів, а також з‘ясувати, які теми є допоміжними, а їх зміст не передбачається при складанні державної підсумкової атестації.

При складанні тематичного плану варто пам‘ятати про регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, регіону. Це допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета – любов до своєї місцевості, країни; сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

В 11 класі у профільній школі географія вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником Географія, 11 клас. авт. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І. видавництва «Ґенеза». Сторінки цього підручника продовжують знайомити учнів з сучасною наукою географією, де розглядаються загальні закономірності природи, види карт, світові цивілізації і світові культури, соціально-економічна географія України, географія своєї області, глобальні проблеми людства, стратегія сталого розвитку, глобальні прогнози, проекти і гіпотези. Економіко-соціально-географічні відомості розглядаються в тісному зв’язку з висвітленням питань історії, політики, стану економіки, природоохоронної діяльності, соціокультурного надбання регіонів.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення Розділу 5. «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв‘язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу у підручнику відсутній. Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як: семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій, Інтернет-ресурси тощо.

Орієнтація профільної географічної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових знань як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формуванні вмінь школярів. Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та виділенні критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт колонкою оцінок у класних журналах.

З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, учителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи».

Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв‘язку з цим учителю географії рекомендується виділити у змісті використовуваної програми, яка використовується, практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи - підсумкового характеру. Учитель на її основі планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У календарно-тематичному плануванні необхідно відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об‘єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичною метою орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярів певними вміннями.

Обов‘язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні навчально-методичні комплекти містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливе без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб‘єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов‘язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка, підкреслюємо ще раз, виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребує письмової перевірки, так як проводиться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Провідною складовою змісту профільних курсів, в рамках компетентнісного підходу, є творча діяльність учнів, бо через набуття власного досвіду відбувається розвиток ціннісного ставлення до навколишнього світу, у тому числі до професій. Свідомий вибір майбутньої освітньо-професійної траєкторії у старшокласників спрямований не тільки і не стільки на пізнання світу професій, скільки на формування ставлення до тієї чи іншої професії. Завдання профільних курсів – навчити учнів вирішувати життєві проблеми, тобто розуміти суть і значущість цих проблем, засвоїти існуючі правила і норми вирішення цих проблем, уміння їх обґрунтовувати, орієнтуватися у джерелах інформації.

Обов‘язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя – сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Географічні курси, які найбільш суттєво пов’язані з географічним профілем представлені у збірниках програм:

Географія. Програми для профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах ( видавництво «Педагогічна преса», К., 2005);
Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч.І,Ч.ІІ – (Київ, 2010).

Серед нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 кл.» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Курс покликаний сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах та навичок роботи в сучасному геоінформаційному програмному забезпеченні випускників шкіл.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10-11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмою 9 класу та географії за курсом 6-9 класу, основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною графікою, мережею Інтернет та просторового уявлення про земну поверхню.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора; презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів; спільна робота учнів та вчителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми).

У програмі курсу за вибором детально відображено особливості організації вивчення матеріалу у профільній школі, а також наведено критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів та перелік програмного забезпечення, необхідного для успішного засвоєння програми курсу, детальний зміст практичних робіт, список рекомендованої літератури.

Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл.» (авт. Гладковський Р.В., Довгань А.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В.), Київ: Центр навчально-методичної літератури; 2011.

Для підготовки до ДПА в 11-му класі пропонується до використання «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл.» (авт. Р.В. Гладковський, А.І. Довгань, Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко), Київ: Центр навчально-методичної літератури; 2011.

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” видавництва «Педагогічна преса» і газета «Краєзнавство. Географія. Туризм» видавництва «Шкільний світ».

У зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу буде здійснено оптимізацію організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році. Виконання програм з географії у 9 класах основної школи та 11 класах профільної школи рекомендуємо за рахунок резервного часу, інтенсифікації навчального процесу під час практичних занять та ущільнення навчального матеріалу тих розділів програми, засвоєння яких не викликає труднощів в учнів.

Орієнтовна тематика засідань

методоб’єднань учителів географії

Моделювання навчально-виховної діяльності у структурі сучасного уроку.
Шляхи забезпечення якості географічної освіти у старшій школі.
Особливості профільного навчання з географії.
Впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес з географії.
Сучасні освітні технології та методика їх використання у навчально-виховному процесі.
Сучасний урок географії з мультимедійною підтримкою: досвід, перспективи, проблеми.
Використання інформаційних технологій у шкільному курсі географії.
Геоінформаційна культура школярів: проблеми та пошук рішень.
Практична спрямованість вивчення географії на основі компетентнісного підходу при виконання практичних робіт.
Особливості формування базових компетентностей учнів у процесі навчання географії.
Формування географічної компетентності при виконанні практичних робіт.
Професійно-зорієнтована спрямованість процесу навчання як напрямок компетентнісного підходу у географічній освіті.
^{Шляхи формування вміння навчатися на уроці географії.}
Підготовка учнів до інтелектуальних змагань з географії.
Організація творчої діяльності учнів у процесі виконання ними завдань МАН та підготовки до участі у Всеукраїнській олімпіаді з географії.
Методика використання міжпредметних зв'язків на уроках географії.

Blog

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

Содержание