Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в україні короткий опис
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй Програма рівних можливостей та прав, 556.3kb.
- Міністерство закордонних справ україни, 199.63kb.
- Поняття та класифікація прав людини, 159.8kb.
- Оон організація об’єднаних націй, 79.66kb.
- Д людини стало одним із найважливіших завдань створеної після завершення Другої світової, 950.27kb.
- Кабінету Міністрів України подати у місячний строк проект закон, 177.73kb.
- Законодавчі та інституційні основи, 783.25kb.
- Верховної Ради України, програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон), Української, 125.25kb.
- Ка характеризується наявність у суб’єкт господарювання фінансових ресурсів, достатніх, 49.82kb.
- «Фінансовий аналіз», 84.47kb.
Таблиця 10 Роль учасників у проекті та план залучення
| Учасник | Роль у проекті |
| Державна служба заповідної справи | Є національним виконавчим органом проекту:
Лідерська роль у розробці механізмів створення міжобласних ПТ |
| Дослідницький центр охорони природи | Участь у біологічному моніторингу, що відповідає логічній структурі проекту Партнер організації професійного навчального курсу |
| Керівники та персонал ПТ | Основа Асоціації ПТ Лідерська роль у створенні та підтримці ГПП «Власники» та бенефіціанти підготовки бізнес-планів для ПТ |
| Обласні управління Мінприроди (Рівненська та Волинська області) | Партнери у сфері розробки механізмів міжобласних ПТ, концепції та тестування на базі ПТ Партнери у розробці механізму децентралізації Державної служби Дорадча та координаційна роль у розробці фінансової стратегії ПТ Дорадник у розробці нових механізмів генерування доходів ПТ |
| Державний комітет лісового господарства | Партнер у розробці механізмів генерування доходів ПТ (особлива увага – лісовим ресурсам окрім деревини) Бенефіціант професійного навчального курсу ПТ |
| Укрводгосп | Партнер у розробці та тестуванні керівних принципів щодо реабілітації торф’яників, безпечного спорудження доріг та мостів в ПТ |
| Місцеві жителі та бізнесмени на та навколо ПТ | Бенефіціанти ГПП |
| Франкфуртське зоологічне товариство | Учасник Організаційного комітет проекту Співпраця в сфері моніторингу та оцінки і поширення набутого досвіду |
| Любешевська та Зарічанська районні адміністрації | Ключовий партнер у реалізації заходів, спрямованих на зміцнення ПТ без управлінських органів (наприклад РЛП ПС) Ключовий партнер у розробці та тестуванні (Прип’ять-Стохід) механізму створення міжобласних ПТ |
Частина A.II Стратегія проекту
Відповідність політиці
- Відповідність ОП: Проект зосередиться на усій системі ПТ України, яка охоплює різноманітні ландшафтні форми. З точки зору Операційних програм ГЕФ з біорозмаїття, ці ландшафти підпадають під засушливі/напівзасушливі екосистеми (OП 1), прісноводні екосистеми (ОП 2), лісові екосистеми (OП 3) та гірські екосистеми (OП 4). Проект запропонує систему оцінки ефективності ПТ, залишивши після свого завершення вбудовані механізми моніторингу наслідків як щодо функціонування екосистем, так і послідовного використання ресурсів природоохоронної території.
- Відповідність стратегічним цілям та програмам: Проект спрямовано на рентабельне вдосконалення фінансової стабільності, а також індивідуальної та інституційної сталості національної системи ПТ в Україні. Цей проект відповідає Стратегічному Завданню 1 (“Каталіз сталості природоохоронних систем) / Стратегічна програма 1”. В рамках проекту будуть розроблені „нові стратегії фінансування систем природоохоронних територій” через Наслідок I та Наслідок II, що дозволить зміцнити систему управління в цілому у спосіб, що сприятиме „кращому реагуванню агенцій та адміністрації ПТ на комерційні можливості, що їх пропонують природоохоронні території через споживче і неспоживче використання біорозмаїття”. Втручання проекту на місцевому рівні, зокрема, в Шацькому НПП, НПП „Прип’ять-Стохід” та РЛП „Прип’ять-Стохід” можна обґрунтувати тим, що це дозволить продемонструвати відтворювані інновації в сфері управління ПТ, схеми генерування доходів завдяки ГПП, міжобласні ПТ із задовільними механізмами розподілу доходів, ефективніше співробітництво з білоруським заказником „Простір”, що межує з НПП та РЛП „Прип’ять-Стохід”, а також перевірити можливості інтеграції принципів збереження біорозмаїття в спорудження громадських об’єктів (наприклад, доріг), що також створює потенційні можливості для збору коштів через запровадження платні для користувачів.
- Відповідність КБР: Проект відповідає цілям КБР, виконуючи вимоги Статей 6 Конвенції (Загальні заходи щодо охорони та послідовного використання), 7 (Ідентифікація та моніторинг), 8 (Охорона на місцевому рівні), 10 (Послідовне використання компонентів біологічного розмаїття), 11 (Стимулюючі заходи), 12 (Дослідження та навчання), 13 (Освіта та обізнаність), та 17 (Обмін інформацією). Проект дотримується керівних принципів та виконує рішення щодо фінансових механізмів, ухвалених Конференцією країн-членів КБР. Проект відіграє роль каталізатора, який дозволить Україні здійснити вагомий внесок у Програму КБР для роботи з природоохоронними територіями та у досягненні до 2010 року цілей для сухопутних територій шляхом зміцнення та підтримки ефективно керованої та екологічно репрезентативної національної системи ПТ.
Цілі, завдання, наслідки, результати та індикативна діяльність
- Ціль проекту - допомогти забезпечити довгострокове збереження біологічного розмаїття природно-заповідного фонду України з особливою увагою до ПТ глобального, національного чи регіонального значення (тут і надалі – «система ПТ»). Завданням проекту є зміцнення фінансової стабільності та інституційного потенціалу системи ПТ України. Нормативним рішенням цього завдання є систематичне введення в дію цільових механізмів отримання доходів з метою доповнення бюджетних дотацій на систему ПТ, а також вдосконалення врядування системи ПТ, яке гарантуватиме ефективне використання потоків доходів ПТ для оптимізації впливу з розрахунку на одиницю інвестицій.
- Проект розроблено задля отримання таких головних наслідків: (i) Розробка та впровадження стратегічного бачення фінансової стабільності ПТ, що включатиме в себе (a) розробку комплексної національної стратегії фінансування ПТ, набору положень щодо генерування доходів ПТ і практичного впровадження можливостей для генерування доходів; (б) введення бізнес-планування діяльності ПТ як стандартної практики; (в) перевірку потенціалу громадсько-приватних партнерств як моделі для максимального збільшення і справедливого розподілу доходів від таких видів діяльності, як туризм, і залучення місцевих жителів до різних природоохоронних дій, як, наприклад, до викосу сіна. (ii) Вдосконалене управління національною системою ПТ, в рамках чого будуть підтримані наступні втручання: (a) випробовування децентралізованих систем управління ПТ; (б) розробка механізмів сприяння і підтримки управління ПТ в рамках різних адміністративних юрисдикцій (наприклад, місцеві органи влади, зокрема обласні); (в) навчання персоналу ПТ; (г) створення асоціації директорів/керівників ПТ; та (ґ) введення систем моніторингу ефективності управління як основи для процесів прийняття рішень; та (iii) Підвищення потенціалу для відтворювання вдосконалених управлінських підходів в національній системі ПТ.
- Проект дотримуватиметься дворівневої стратегії: впровадження ключових системних реформ для покращення фінансової стабільності і управління у поєднанні з принципом підтвердження діяльності на рівні окремої території, модель якої згодом може бути відтворена в межах усієї системи. Маючи на меті максимізацію потенціалу відтворення, три природоохоронні території були відібрані тому, що там існує біологічне розмаїття глобального значення, якому загрожує зникнення, а також тому, що вони являють собою три різні рівні управлінських викликів (зокрема, це території з різними екологічними, соціальними та інституційними умовами), а також перебувають на різних рівнях розвитку. Саме тому їх вважають найкращими кандидатами для розробки управлінських практик, які можуть бути застосовані деінде. Йдеться про Шацький НПП, НПП «Прип’ять-Стохід» та РЛП «Прип’ять-Стохід», які разом формують поліську субсистему ПТ (див. Частину D.VII для отримання детальнішої інформації).
- На цих територіях можна зустріти багато видів біорозмаїття, яким загрожує зникнення: зокрема 22 з 82 видів хребетних в Україні, яким загрожує зникнення, живуть в Шацькому НПП та національному парку «Прип’ять-Стохід». Крім того, ці території пропонують можливості для випробовування кількох інноваційних підходів до підвищення ефективності управління ПТ: (i) за останні роки Шацький НПП набув певного досвіду щодо введення бізнесових підходів до управління ПТ, які є надійною основою для розвитку та поширення цих знань; (ii) у Шацькому НПП з’явиться можливість разом з місцевими жителями випробувати модель ГПП для генерування доходів; (iii) «Прип’ять-Стохід» надає можливість розвинути новітню модель поділу доходів між двома обласними адміністраціями, що дозволить вийти з «глухого кута», пов’язаного зі створенням екологічно доцільних міжобласних ПТ; (iv) крім того, «Прип’ять-Стохід» також надасть можливість випробувати ефективність більш тісного співробітництва з сусідніми ПТ у Білорусі; (v) оскільки Шацький НПП підпадає під юрисдикцію Державного комітету лісового господарства, а НПП ПС – під юрисдикцію Мінприроди, то тісна робота з цими територіями дозволить долучити представників обох відомств до процесу розвитку потенціалу для ефективного управління, що дозволить збалансувати екологічні та економічні обставини.
Наслідок I Впровадження стратегічного бачення фінансової стабільності ПТ
- Одним з ключових чинників, який заважає адміністративним органам ПТ повністю реалізовувати низку природоохоронних заходів, передбачених управлінськими планами, це – обмежені ресурси. Сьогодні ПТ майже повністю залежать від державного фінансування, навіть за тих умов, що адміністративним органам закон дозволяє безпосередньо отримувати доходи шляхом впровадження платні за користування і утримування 100% цих доходів для адміністрування ПТ. Більше того, навіть коли державне фінансування доповнюється власними заробітками ПТ, то в 2007 році середнє співвідношення доступних коштів та фондів, необхідних для виконання природоохоронних завдань ПТ становило приблизно 60%. Національна система ПТ впродовж найближчих років зазнаватиме дедалі серйознішого фінансового тиску, оскільки до 2015 року планується вдвічі збільшити її території. Відповідно, це співвідношення знизиться до 53%. Результати «аналізу варіантів», проведеного на етапі розробки проекту, показують, що поступове, часткове введення нових окремих механізмів генерування доходів, вірогідно, не матиме того успіху, як введення різноманітних нових зборів і податків в рамках комплексної, довгострокової стратегії фінансування української системи ПТ. Таким чином, метою цього наслідку є розробка та поширення такої комплексної, довгострокової стратегії (а не просто введення нових механізмів отримання доходів на рівні окремого ПТ), яка братиме до уваги і пропонуватиме різні варіанти альтернатив державному фінансуванню для покриття операційних та капітальних витрат.
Результат I.1 Розробка комплексної національної стратегії фінансування ПТ, набору положень щодо генерування доходів ПТ і практичного впровадження можливостей для генерування доходів
- Проект тісно співпрацюватиме з державними структурами для вироблення комплексної Стратегії і П’ятирічного плану для фінансування національної системи ПТ. Група авторів у складі провідних національних та міжнародних експертів уважно розгляне сучасний стан фінансування природоохоронних територій, проаналізує усі можливі джерела (як урядові, так і неурядові), розробить стратегічне бачення та 5-річний і довгостроковий плани з тим, щоб до 2020 року розширена система ПТ України мала чіткий план сталого фінансування, що означатиме відповідність фінансовим можливостям державного бюджету (частка фінансування з боку держави зменшиться), і водночас реалістичність з точки зору розширення можливостей альтернативного фінансування (див. Частину D.XV для ознайомлення з можливими варіантами, визначеними дослідниками під час етапу розробки проекту). Національна стратегія фінансування і план будуть прийняті Кабінетом Міністрів України до 2010 року.
- Що стосується неурядових джерел, група розробки програм також розробить механізми підтримки залучення приватного сектору (включаючи підзаконні акти, які сприятимуть оренді та міжнародним інвестиціям в українські ПТ) у наданні послуг з генерування доходів ПТ. Деякі з них будуть перевірені в рамках проекту у Поліському регіоні. Таким чином, наприклад, для сприяння туризму проект підтримає введення простої схеми сертифікації для туристичних фірм та окремих осіб, що надають туристичні послуги з тим, щоб активніше залучити приватний сектор до туристичної діяльності на територіях ПТ з одночасним юридичним забезпеченням ПТ долею доходів від такої діяльності. Стаття 48 Закону про природно-заповідний фонд є достатнім правовим підґрунтям для цього. Підзаконні акти, регуляторні положення та практична демонстрація – це те, що на думку фахівців проекту є необхідним для забезпечення ефективної роботи закону.
- Що стосується інших потенційних джерел доходів від економічної діяльності (туризм, заготівля лісу, збір лісових ресурсів окрім деревини тощо), група розробить керівні принципи, які регулюватимуть максимально допустиме екологічне навантаження. Питання компенсації приватним користувачам втрат від обмеження сільськогосподарської діяльності чи лісівництва є предметом ретельного економічного аналізу, за результатами якого будуть вироблені належні правові рішення. Також дуже ретельно буде проаналізоване сучасне «безподаткове» середовище ПТ на предмет переваг і недоліків звільнення територій ПТ від земельного податку. Це питання буде вирішене у контексті стратегії фінансування ПТ.
Результат I.2 Введення бізнес-планування діяльності ПТ як стандартної практики
- Сьогодні дедалі очевиднішим стає той факт, що стале фінансування системи ПТ є передумовою для забезпечення стабільного та ефективного управлінського середовища що в свою чергу означає підвищення рівня навичок керівників ПТ щодо бізнес-планування для отримання кращого доступу до фінансових ресурсів і забезпечення ефективного використання обмежених наявних ресурсів. Таким чином, цей результат зосередиться на введенні бізнес-планування як стандартної практики, яка дозволить отримати чітку картину фінансових потреб, необхідних для впровадження запропонованої в управлінському плані діяльності, а також залучати потенційні джерела фінансування для забезпечення цих потреб.
- Фахівці проекту розроблять шаблон типового бізнес-плану для ПТ різних управлінських категорій. Бізнес-плани будуть пов’язані з управлінськими планами, але їхня ціль – не вказувати, які саме природоохоронні заходи слід здійснити в ПТ, а проаналізувати потреби у фінансуванні природоохоронної території та полагодити їх з сталим довгостроковим планом генерування доходів з особливою увагою до збільшення частки неурядових джерел фінансування. Кожен шаблон супроводжуватиметься детальними вказівками та порадами щодо підготовки бізнес-плану.
- Після остаточного оформлення шаблонів вони будуть застосовані на місцях – у трьох поліських ПТ з різним статусом та рівнем розвитку бізнесової діяльності (Шацький НПП, НПП «Прип’ять-Стохід» та РЛП «Прип’ять-Стохід»). Бізнес-плани враховуватимуть критерії максимально допустимого екологічного навантаження, розроблені в рамках попереднього результату. На завершальній стадії проекту його фахівці проведуть оцінку МЕТТ і виміряють вплив бізнес-планування на управління ареалами існування.
- Введення бізнес-планування у трьох демонстраційних ПТ супроводжуватиметься вдосконаленням маркетингових навичок адміністративних органів ПТ. В рамках цього результату фахівці проекту розроблять керівні принципи стосовно маркетингу продукції ПТ, звертаючи особливу увагу на: (i) визначення тенденцій щодо відвідувачів ПТ; (ii) встановлення сезонності, верхніх і нижніх границь для кожного типу послуг ПТ; (iii) можливості проведення «спеціальних масових заходів» - фестивалів, концертів, змагань; (iv) поєднання послуг та продуктів ПТ з аналізом базової інфраструктури (місця для ночівлі, харчування, доступність і зручність ПТ тощо); (v) політику ціноутворення; (vi) аналіз конкуренції та розміщення продукції на ринках, включаючи рекламу на національному та міжнародному рівнях; (vii) залучення підрядних та партнерських туристичних агенцій; (viii) залучення мешканців ПТ. Для виконання цього завдання проект залучить найкращих національних та міжнародних фахівців.
- Наприкінці проекту здобутий досвід впровадження бізнес-планування на територіях проекту буде використано для вдосконалення шаблонів та принципів підготовки бізнес-планів. Ці документи будуть затверджені як Додатки до Національної стратегії фінансування ПТ (Результат Буде організовано низку регіональних семінарів для презентації шаблонів та відповідних інструкцій, що сприятиме великомасштабному відтворенню (див. розділ щодо відтворення).
Результат I.3 Перевірка потенціалу громадсько-приватних партнерств як моделі генерування доходів в НПП
- В Україні національні природні парки - це такий тип ПТ, де співіснування місцевих жителів та важливого біорозмаїття є надзвичайно чутливим питанням (в НПП це проявляється набагато більше, ніж в інших ПТ). Цей результат є спробою проекту визначити та перевірити модель партнерства між місцевими жителями, користувачами природних ресурсів та адміністраціями ПТ з метою планування та впровадження такої діяльності в ПТ, яка б сприяла генеруванню доходів для усіх партнерів та забезпечувала вищий рівень збереження біорозмаїття. Таким чином, проект, разом з підготовкою бізнес-планів, підтримає створення та функціонування громадсько-приватних партнерств (ГПП) у Шацькому НПП та НПП «Прип’ять-Стохід». Шацький НПП має багатий досвід застосування альтернативних механізмів генерування доходів, а НПП «Прип’ять-Стохід» - це новостворений НПП без досвіду економічної діяльності. ГПП будуть створені як головний механізм реалізації бізнес-плану з метою максимізації та справедливого розподілу частки доходів від альтернативної економічної діяльності, а також заради залучення місцевого населення у природоохоронну діяльність (наприклад, викіс сіна).
- Проект підтримуватиме впровадження ключових ініціатив з генерування доходів через ГПП впродовж перших двох років, сподіваючись, що такі партнерства перетворяться на механізм самопідтримки відповідно до Статті 48 Закону про природно-заповідний фонд. ГПП будуть підтримані проектом через ініціативу «дрібних проектів на місцях». Для кожної території фахівці проекту розроблять набір критеріїв для підтримки ГПП на кожній території. Критерії цієї ініціативи безпосередньо пов’язані з підвищенням стабільності існування видів та ареалів цих ключових поліських НПП. Для вимірювання ефективності ГПП як засобу підтримки конкретних видів та ареалів їхнього існування буде застосована оціночна система МЕТТ. Прикладами ініціатив ГПП можуть бути ініціативи захисту ареалів через заготівлю сіна; або проект спільного контролю адміністрації ПТ та волонтерів за незаконним виловом риби і полюванням; заходи з попередження спалення рослинності; проект розвитку агротуризму як засіб генерування доходів ПТ тощо. Персонал проекту відбере ідеї, які відповідають критеріям, а також ті, які забезпечуватимуть 2 долари співфінансування на один долар гранту, що його надає проект. Фінансування проекту забезпечуватиме стратегічну підтримку цієї моделі впродовж усього терміну його впровадження з тим, щоб ГПП стали достатньо потужними для самостійної підтримки своєї роботи. А це дозволить підтримувати захист біорозмаїття в ПТ після закінчення фінансування з боку проекту. Проект залучатиме урядові структури для розробки плану відтворення аналогічних ГПП в усій системі ПТ.
- Протягом етапу розробки проекту було запропоновано створити одне ГПП, що являтиме собою спілку місцевих постачальників агротуристичних послуг в межах Шацького НПП, яка працюватиме на засадах угоди, згідно з якою постачальники послуг використовуватимуть ім’я та маркетингові засоби парку в обмін на певний відсоток доходу, який повертатиметься парку або екологічним службам парку (наприклад, збір і вивезення сміття) протягом певної кількості років. Члени асоціації місцевих постачальників агротуристичних послуг, місцеві органи влади та адміністрація парку разом визначать частку доходів, яку необхідно повертати парку з подвійною метою: забезпечення розвитку бізнесу і генерування доходів для парку. Проект надасть допомогу у створенні ГПП, допоможе його учасникам оформити за зареєструвати його, обговорити і укласти контракт з ГПП. Проект розширить грантовий фонд у розмірі 350 000 доларів США для ініціації процесу. Крім того, проект оголосить конкурс для агротуристичних підприємств для збору коштів з метою реновації та покращення агротуристичних послуг і об’єктів. Кандидати повинні продемонструвати готовність взяти на себе співфінансування (щонайменше 60%), бажання працювати разом з парком.
- В національному природному парку «Прип’ять-Стохід» потенціал щодо зеленого та агро туризму буде продемонстровано завдяки спільному фінансуванню Волинської облдержадміністрації, яка в 2007 році надасть НПП грант на суму 60 000 доларів США для підтримки зеленого та агротуризму. Мета цієї ініціативи – створити попит на відвідування НПП ПС з боку Польщі. Інтерес Волинської обласної держадміністрації до зеленого та аграрного туризму ґрунтується на національних тенденціях розвитку цих галузей, успішному міжнародному досвіді і найважливіше – на успішному досвіді Шацького НПП. Крім того, територією дедалі активніше цікавляться туристи з Польщі та інших країн. Облдержадміністрація передбачає проведення інформаційної кампанії, навчання українських посадовців та потенційних клієнтів, Інтернет-підтримку, публікації в ЗМІ. Проектом передбачено проведення оцінки, нанесення на карту та спорудження природних стежок та шляхів до НПП ПС. Два маршрути уже були визначені (18-кілометровий водний шлях Любешів-Бучин-Сваловичі-Прип’ять; а також пішохідний маршрут від Сваловичів довжиною 12 кілометрів, з 3 зупинками на відпочинок та 5 станціями човнів).
- Обидва ГПП користуватимуться порадами та консультаціями так званих громадських рад – форумів, до складу яких увійдуть представники НУО, бізнесових кіл та місцевих громад, які збиратимуться для обговорення стану біорозмаїття в ПТ, для планування економічної та повсякденної діяльності, сприятливої для біорозмаїття, для пошуку єдиних рішень щодо подолання загроз біорозмаїттю (браконьєрство, незаконна лісозаготівля, рибальство, пожежі, прожиткове сільське господарство, відмова від заготівлі сіна), для координації «дикого» туризму, а також для розгляду інших аспектів управління та бізнес-планування ПТ. Такі громадські ради також сприятимуть підвищенню прозорості генерованих доходів та коштів, що їх витрачають природоохоронні території.