Ка характеризується наявність у суб’єкт господарювання фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентноздатного виробництва, його розширення та оновлення
| Вид материала | Документы |
- Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 Облікові політики, зміни в облікових, 703.63kb.
- Конспект лекцій Тема 1: підприємство як суб'єкт господарювання, 339.03kb.
- Східноукраїнський національний університет, 672.79kb.
- Документ z0315-01, редакцiя вiд 30., 221.92kb.
- Національний університет кораблебудування,, 29.46kb.
- Вступ, 301.54kb.
- Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
- Довідка Про роль аграрних навчальних закладів в питанні підготовки кваліфікованих кадрів, 104.06kb.
- Фінансовий ринок, 664.87kb.
- Світоч істини часто обпалює руку того, хто його несе, 63.02kb.
УДК 336:334.72
Киричук Євгенія, студентка Волинського
національного університету імені
Лесі Українки
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є фінансова стійкість, яка характеризується наявність у суб’єкт господарювання фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентноздатного виробництва, його розширення та оновлення.
Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості.
Дослідження абсолютних показників фінансової стійкості полягає у визначенні наступних величин:
1. наявність власних оборотних коштів (капіталу). Даний показник розраховують як різниця між оборотними активами (ІІ розділ активу балансу) та поточними зобов’язаннями (ІV розділ пасиву);
2. наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів. Обчислюють шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (ІІІ розділ пасиву);
3. загальна величина основних джерел формування запасів. Визначається додаванням до попередньої величини короткострокових кредитів банків.
Даним трьом показникам відповідає три показники забезпеченості запасів джерелами формування, які розраховуються як різниця між величиною джерел та запасами. Загальна величина запасів підприємства дорівнює сумі виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів.
Відповідно до показника забезпечення запасів власними та позиковими джерелами виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства:
абсолютна фінансова стійкість – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси;
- нормальний стійкий фінансовий стан – коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;
- нестійкий фінансовий стан – коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами і короткострокових кредитів, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;
4) кризовий (критичний) фінансовий стан – коли запаси не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства [5, 151 – 152].
Серед відносних показників фінансової стійкості виділяють такі:
1. Коефіцієнт автономії – характеризує частку власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Мінімальне критичне значення цього коефіцієнта становить 0,5.
2. Коефіцієнт фінансової залежності – обернений до коефіцієнта автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, отже, і втрату фінансової залежності.
3. Коефіцієнт фінансового ризику (або фінансового лівериджу) – показує співвідношення позикових і власних коштів. Критичне значення коефіцієнта дорівнює 1. Чим більше значення цього показника, тим вищий ризик акціонерів.
4. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами – характеризує ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними засобами, які необхідні для фінансової стійкості. Критичне значення коефіцієнта ≥ 0,1.
5. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами – показує на скільки запаси і витрати покриті власними оборотними коштами або мають потребу в залученні позикових засобів. Критичне значення коефіцієнта становить 0,6 – 0,8.
6. Коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує на скільки мобільні власні джерела засобів з фінансової точки зору. Критичне значення коефіцієнта ≥ 0,5. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності незначно збільшується.
7. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень – показує, яка частка основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.
8. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів – показує, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все більше залежить від зовнішніх інвесторів. Критичне значення коефіцієнта ≤ 0,4 – 0,5 [6, 104 – 108].
Охарактеризовані коефіцієнти далеко не вичерпують всю систему показників, які можна використовувати під час аналізу фінансової стійкості підприємства. Автори пропонують не тільки різноманітну кількість показників для проведення оцінки фінансової стійкості, але й існує неоднозначність у визначенні розрахункових формул за деякими коефіцієнтами. Так, коефіцієнт фінансової стійкості згідно Павловської О. В. та Притуляк Н. М. слід розраховувати як відношення власних до позичених коштів підприємства [4, 215], натомість Головко В. І., Мінченко А. В. та Шаманська В. М. вважають, що даний показник – це відношення суми власних коштів та довгострокових зобов’язань підприємства до валюти балансу [1,150]. Крім того, наводяться різні граничні значення коефіцієнтів.
Ще однією проблемою, яка постає при розгляді даного питання – це неоднозначністю методик розрахунку величини власного оборотного капіталу. В сучасній економічній літературі існує велика кількість способів розрахунку даного показника. Виділимо два основні способи його розрахунку, що дають однакові результати:
як різниця між поточними активами та поточними зобов’язаннями;
2) як різниця між величиною власного капіталу, резервів і довгострокових зобов’язань та величиною необоротних активів.
Оскільки даний показник використовується для визначення як відносних так і абсолютних показників фінансової стійкості, тому потребує точності розрахунків, або в протилежному випадку може призвести до викривлення значень ряду фінансових коефіцієнтів. А це в свою чергу призведе до неадекватної оцінки фінансового стану господарюючих суб’єктів.
Таким чином, виникає необхідність у розробці такої системи критеріїв та показників фінансової стійкості, яка давала б чітке уявлення про фінансовий стан підприємств та могла бути основою для вироблення конкретних рекомендацій з прийняття заходів щодо поліпшення його стабільності.
Список використаної літератури
1. Головко В. І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека: підручник. / В. І. Головко, А. В. Мінченко, В. М. Шарманська. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 448 с.
2. Карпенко Г. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства / Г. Карпенко // Економіка держави. – № 1. – 2010. – С. 61 – 62.
3. Обущак Т. Сутність фінансового стану підприємства / Т. Обущак // Актуальні проблеми економіки. – № 9. – 2009 .– С. 92 – 100.
4. Павловські О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: навч.-метод. посібник для самост. вивч. / О. В. Павловські, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержинська – К.: КНЕУ, 2002. – 388 с.
5. Старостенко Г. П. Фінансовий аналіз: навчальний посібник. / Г. П. Старостенко, Н. В. Мірко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.
6. Фролова Т. О. Фінансовий аналіз: навчально – методичний посібник для самостійного вивчення і практичних завдань. / Т. О. Фролова. – К.: Видавництво Європейського інституту, 2005. – 253 с.
7. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. / О. О. Шеремет. – К., 2005. – 196 с.