Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в україні короткий опис

Вид материалаДокументы

Содержание


Обміни «Борг на природу»
Корпоративне спонсорство
Пожертви паркам з боку олігархів та української діаспори
Список осіб, з якими проводилися інтерв’ю
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22




Обміни «Борг на природу»

Може бути потенційною можливістю для великого обміну разі прийняття в США нового законодавства

Допомогти Міністерству фінансів та Мінприроди добитися позитивних результатів дискусій у Вашингтоні з АМР США та Казначейством

Корпоративне спонсорство

Українці у приватному секторі та в державних структурах вважають, що цей напрямок має великий потенціал для пошуку коштів для ПТ; директори парків також зацікавилися цією ініціативою

Співпрацювати з Американською торгово-промисловою палатою в Україні для поширення інформації серед компаній про можливості і переваги корпоративного спонсорства (пожертв) для ПТ; сприяти налагодженню контактів та проведенню переговорів між окремими ПТ та компаніями

Пожертви паркам з боку олігархів та української діаспори

Дехто з українців вважає, що це доволі перспективний напрямок пошуку коштів для ПТ, однак ніхто не уявляє чітко, наскільки це вірогідно

Провести консультації з благодійниками, які займаються фандрейзингом, найняти одного фахівця (якщо це виявиться доцільним); використовувати контакти в США; знайти шляхи для пропозиції громадського визнання великих донорів



Список осіб, з якими проводилися інтерв’ю


Урядові структури України
  • Микола Стеценко, Перший заступник голови Державної служби заповідної справи
  • Володимир Найда, директор Шацького національного природного парку
  • Юрій Оласюк, директор національного природного парку «Прип’ять-Стохід»

Приватний сектор
  • Оксана Панчук, заступник директора Американської торгово-промислової палати в Україн

Міжнародні донорські агенції
  • Метью Габіновські, радник економічних питань, Посольство США в Україні
  • Олександр Клітко, менеджер екологічних проектів ЄС
  • Стефан Крессе, радник з питань сільського господарства та екології, Посольство Німеччини в Україні
  • Уелі Мюллер, Директор представництва, Швейцарське агентство з розвитку та співробітництво
  • Василь Толкачов, менеджер проекту ГЕФ, Представництво ПРООН в Україні
  • Сергій Волков, менеджер екологічних програм, Представництво ПРООН в Україні

Витяги з документу «Національна екологічна політика України: Оцінка і стратегія розвитку», Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, ГЕФ та ПРООН (Київ, 2007 р.).

  • «…Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» … не є адаптованим до європейського екологічного законодавства і не відповідає принципам сталого розвитку. …Нинішня адміністративно-інституційна інфраструктура державного екологічного управління є переважно централізованою з дублюванням функцій на регіональному та місцевому рівнях …функції і відповідальність державного управління мають бути перерозподілені на національному рівні» (ст. 12-13)
  • «Прикрою є також тенденція планувати велику кількість заходів, а потім у наступні роки «вибивати» бюджетні кошти для їхнього виконання» (ст. 14)
  • «Починаючи з 1991 року система державного управління охороною довкілля в Україні чотири рази реформувалася …Багато разів перерозподілялись повноваження між різними ланками державного управління» (ст. 81)
  • “…до участі громадськості у формуванні та реалізації екологічної політики урядові структури ставляться стримано, а часом – негативно. Участь громадськості вони сприймають у кращому разі як перешкоду, а в гіршому – як загрозу. Бракує усвідомлення того, що «дефіцит демократії» ускладнює мобілізацію суспільної підтримки для запровадження фінансово обтяжливої екологічної політики» (ст. 83).
  • «Базовими елементами системи економічного регулювання природокористування та природоохоронної діяльності є збори/платежі за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних), збори за забруднення навколишнього природного середовища, податкові важелі, штрафні санкції за порушення екологічного законодавства …Реалії вітчизняного екологічного управління переконують, що економічні інструменти переважно виконують роль фіскальних платежів; вони стають засобом нагромадження фінансових ресурсів у владних структурах» (ст. 89)
  • «Той факт, що органи, відповідальні за збір платежів, часто мають право коригувати дозволені обсяги викидів, звільняти від платежів та домовлятися про різні не фінансові форми розрахунків …створює можливості для корупції та заохочує підприємства не до зниження рівнів забруднення, а до спроб досягти для себе виняткових умов чи привілеїв у природокористуванні» (ст. 91)
  • «Платежі стягуються на основі інформації про викиди, які підприємства-забруднювачі надають самі про себе» (ст. 140)
  • “…структура водокористування …зумовлює створення катастрофічних ситуацій із водозабезпеченням населення …Поверзневі води дуже забруднені …”(ст. 106)… «Це призвело до катастрофічного екологічного стану, одного з найгірших серед держав Європи» (ст. 111)
  • «Величезної шкоди лісам України завдала аварія на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено ліси на площі 3,5 мільйонів га …Унаслідок цього тільки в лісах Полісся [територія, де розташовані дві пілотні ПТ проекту ПРООН-ГЕФ] щорічно втрачається близько 11 мільйонів кубічних метрів деревини» (ст. 115)
  • «За останніми даними... (про) рівні радіоактивного забруднення …особливу увагу необхідно приділити територіям Полісся з торф’яно-болотними та підзолистими ґрунтами, для якої притаманні... високі коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту в сільськогосподарську продукцію, і подальшого надходження їх в організм людей, що проживають на таких територіях» (ст. 33)




1 Національна екологічна політика України: стратегія оцінки та розвитку, Київ, 2007 р. (за сприяння проекту ПРООН-ГЕФ NCSA)

2 Які є новими для України, але далеко не новими у міжнародній практиці.

3 Наприклад, в новоствореному НПП «Прип’ять-Стохід» працюватимуть 4 офіцери патрульної служби в центральному відділі, а також 29 патрульних у 4 місцевих відділах.

4 До таких послуг належать: (i) послуги у галузі відпочинку; (ii) дослідження, проведення оцінок та лабораторних тестів; (iii) послуги в сфері комерційного туризму; (iv) зйомки та виготовлення фільмів; (v) транспортування туристів, використання парковок та поромних переправ; (vi); поселення та харчування туристів; (viii) реклама та публікації; (ix) ветеринарні та медичні послуги; (x) продаж молока, м’яса, яєць, пуху, шкіри, м’яких іграшок, предметів для зоологічних колекцій; (xi) збір та продаж лікарських рослин, ягід і грибів, а також трав для гербаріїв; (xii) виробництво та продаж сувенірів; (xiii) оренда обладнання; (xiv) збір платні з піших та автомобільних туристів; (xv) плата за організацію фестивалів, ярмарків; (xvi) плата за використання логотипів та назви ПТ.

5 Нещодавно підписаний Указ Президента України

6 Асигнування з державного бюджету покривають наступне: (i) заробітна платня та податки з зарплати (59% державних асигнувань); (ii) уніформа; (iii) конференції та інформаційні кампанії (0,4% державних асигнувань для НПП); (iv) обладнання (10%); (v) автомобільний парк (6,7%); (vi) споруди (7.7%); та (vii) ремонт.

7 Очікується, що контроль за РЛП здійснюватиме районний екологічний інспектор

8 Адміністрація ПТ має Державний сертифікат, який передає права на управління територією відповідному органові ПТ. Рештою земель володіють фермери, компанії, санаторії тощо.

9 Потреба в осушуванні Полісся була зумовлена нестачею земель сільськогосподарського призначення у цій частині країни. Перший осушувальний проект для українського Полісся датується 1873-1875 роками. На початку XX століття було осушено великі ділянки земель вздовж рік Горинь, Случ, Стохід, Стир, Ствига, Прип’ять, Вижавка та Турія. Широкомасштабна осушувальна кампанія за радянських часів розпочалася 1966 року і продовжувалася аж до 1985 року, що призвело до осушування величезних територій українського Полісся. Ця кампанія стала сумно відомою за повне ігнорування попередньої екологічної оцінки та за прагнення зекономити кошти і осушити максимально можливі території, використовуючи застарілі технології. Починаючи з 1985 року осушувальних споруд було побудовано дуже мало, а держава витрачала кошти на підтримку існуючих каналів та дамб. Фінансування дедалі зменшувалося. Сьогодні підтримка та обслуговування близько 60-70% усіх дренажних споруд не фінансується взагалі. Поступово старі канали заростають рослинністю. Станом на 2006 рік загальна площа осушених земель в Україні становила 3,3 мільйонів гектарів – велетенська територія, що має прямий і непрямий вплив на велику кількість ПТ.

10 Дані 2007 року Франкфуртського зоологічного товариства та Кримського відділення Центру досліджень заповідних територій та біорозмаїття України.

11 Тристоронній біосферний заповідник у Західному Поліссі (Польща, Україна, Білорусія); Дунайський біосферний заповідник (Румунія, Україна); Деснянський НПП (південний схід України, Росія); 2 ПТ в Карпатах.

12 Наприклад, йдеться про Деснянсько-Старогутський НПП в Сумській та Чернігівській областях, Прип’ять-Стохід (в Рівненській та Волинській областях), Нижньосульський НПП (в Черкаській та Полтавській областях) і НПП „Кременчуцькі плавні”

13 Оцінка ефективності управління – це оцінювання того, наскільки ефективно здійснюється управління природоохоронними територіями – насамперед те, наскільки це управління захищає цінності, досягає встановлені цілі і виконує відповідні завдання.

14 Що стосується усіх консультантів, залучених до управління проектом чи надання технічної допомоги, описання їх робочих тижнів, ролей та функцій у проекті, а також їхні посади в організації (наприклад, старший співробітник проекту, спостерігач, асистент, секретар) міститься в Частині D.VIII.

15 ТЗ усіх національних та міжнародних консультантів, залучених для технічної роботи, містяться в Частині D.VIII

17 Таблиця «Загалом коштів»: фінаснування ГЕФ, спвфінаснування, готівка, нефінасновий внесок и т.д.


18 Поведінка відвідувачів регулюється правилами, розробленими та ухваленими адміністрацією парку.

19 «Полісся» - це українська назва біогеографічного регіону; у Білорусії, Польщі та Росії він називається «Полесье».

20 Згідно з новими керівними принципами ГЕФ, в рамках проекту також застосовуватиметься Інструмент відстеження ефективності управління СП1 (METT, див. Частину D.III). Після офіційного введення нових чи додаткових вимог ГЕФ щодо моніторингу, проект забезпечить їх дотримання.

21 Місцевою валютою є українська гривня (грн.). Обмінний курс: 1 долар США дорівнює 5,05 грн. (за станом на 10 травня 2007 року)

22 Інші платежі, що надходять за послуги, що їх надають ПТ відповідно до державних положень (наприклад, екскурсії, виробництво фільмів/зйомки, дослідження).

23 Відповідно до чинного законодавства, ПТ є недоходовими організаціями

24 Відповідно до чинного законодавства, ПТ є недоходовими організаціями і тому вони не можуть генерувати доходів (кошти, які вони „заробляють”, умовно називають доходами)

25 Намічені доходи підраховуються на п’ять наступних років. Перша колонка – 2006+5 років, друга колонка – 2007+5 років і третя колонка - 2008+5 років

26 Якщо система ПТ не вимагає створення трастового фонду через потужне державне фінансування, тут можна ставити повних 9 балів

27 Мова може йти про аерофотозйомку, моніторинг забруднення берегової смуги, економічне оцінювання тощо.

28 Якщо система ППЕС не є доцільною чи вживаною у тій чи іншій системі ПТ, з найбільшого загального балу системи слід зняти 12 балів.

29 Як зазначено в проектному документі, сьогодні система природоохоронних територій України майже повністю залежить від державного фінансування, незважаючи на те, що адміністративні органи природоохоронних територій («ПТ») можуть, згідно з законом, безпосередньо отримувати доходи через введення платні за користування та утримування 100% цих доходів для адміністрування ПТ. Навіть коли державне фінансування доповнюється власними заробітками ПТ, то в 2007 році середнє співвідношення доступних коштів та фондів, необхідних для виконання природоохоронних завдань ПТ становило приблизно 60%. Національна система ПТ впродовж найближчих років зазнаватиме дедалі серйознішого фінансового тиску, оскільки до 2015 року планується вдвічі збільшити її території. Відповідно, це співвідношення знизиться до 53%. Таким чином, мета цього звіту – оцінити варіанти та можливості для мобілізації потенційних нових джерел фінансування для покриття основних поточних і капітальних витрат українських ПТ. Такі джерела стануть додатком (а не заміною) до державного фінансування, оскільки саме держава, відповідно до закону, продовжуватиме фінансувати 100% зарплатні персоналу ПТ.

30 Для детального та аналізу особливостей роботи бразильського податку, див. статтю «Використання фіскальних інструментів для заохочення збереження природи: відповідь муніципалітетів на впровадження екологічного податку на додану вартість у штатах Парана і Мінас Герайс, Бразилія» (стаття додається).

31 Уже після подання звіту Консультант отримав останні дані, згідно з якими ця можливість для генерування доходів для ПТ виглядає набагато менш перспективною. Схоже на те, що змін і поправок до програми «TFCA» щодо включення до обмінів «Борг на природу» лісів помірного поясу, ухвалено не буде.


/