Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка нан україни Ю. С. Шемшученка удк 349. 6 Ббк х625. 9 Е зо

Вид материала

Документы

Содержание Правова охорона лісів спрямована на їх ефективне використання, відтворення та захист. Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів Спеціальне державне управління Ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру. Надання земельних ділянок лісового фонду в постійне та тимчасо­ве користування Видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів Перерозподіл земельних ділянок лісового фонду Державний контроль

Подобный материал:

• Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9649.79kb.
• Під загальною редакцією І. П. Голосніченка, 9662.11kb.
• В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
• На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
• Гриф «Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів юридичних, 3820.01kb.
• Сливка С. С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. І доп, 4452.28kb.
• О. Г. Мурашин Загальна теорія держави І права, 8097.86kb.
• Спецкурс для студентів вищих навчальних, 15726.17kb.

§ 2. Правове регулювання використання та охорони лісів

ягід, понад 5 тис. тонн лікарської сировини. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС доступні харчові ресурси лісу різко зменши­лись. У Поліській зоні України із господарського освоєння відійшло понад 1,5 млн. гектарів лісів. Це призвело до значного зменшення середньорічних обсягів заготівель екологічно чистої продукції. Водночас триває нищівне збирання рослин у районах великих міст, у тому числі видів рослин, занесених до Червоної книги.

Велике значення лісу полягає у його можливості виділяти фітонциди — біологічно активні речовини, які здатні убивати та припиняти ріст і розвиток мікроорганізмів, що призводять до зни­ження кількості мікрофлори у повітрі. Ця його можливість, безпе­речно, є метою використання лісових ресурсів з санітарно-гігієніч­ною, рекреаційною, оздоровчою та іншою метою.

Правове регулювання використання лісових ресурсів у культур­но-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях та проведення науково-дослідних робіт забезпечується вимогами ста­тей 74—76 Лісового кодексу України.

Право користування лісом у культурно-оздоровчих, рекре­аційних, спортивних і туристичних цілях оформляється відповідно до норм як лісового, так і земельного законодавства, що вира­жається у двох правових формах його реалізації, шляхом регламен­тації порядку розміщення в лісах і на землях лісового фонду ту­ристських таборів, баз відпочинку тощо, а також через здійснення загального використання лісових ресурсів.

Об'єкт права користування лісом у цих цілях — лісова ділянка. Суб'єкти — підприємства, установи, організації, які залучаються відповідними радами та постійними лісокористувачами для ор­ганізації зон відпочинку в лісах, а також громадяни.

Відповідно до вимог лісового законодавства місцеві ради, дер­жавні адміністрації усіх рівнів разом з органами лісового господар­ства залучають зазначених суб'єктів цього виду права лісокористу­вання до проведення заходів з благоустрою лісових ділянок і куль­турно-побутового обслуговування населення з урахуванням необ­хідності збереження лісового середовища і природних ландшафтів і додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Як правило, для організації відпочинку населення використову­ються ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених

541

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

пунктів і промислових підприємств, лісопарки та інші ліси, що ви­конують переважно гігієнічно-санітарні та оздоровчі функції.

Основними способами охорони лісових ресурсів у процесі їх ви­користання в культурно-оздоровчих, рекреаційних, туристичних та спортивних цілях є проведення цілої низки різних лісогосподарсь­ких заходів: біохімічних, меліоративних, планувальних; рекре­аційних заходів щодо благоустрою земель (обладнання місць для багаття, місць збору сміття, лісових меблів і т.д.); проведення ру­бок догляду, санітарних і ландшафтних рубок, насадження моло­дих дерев та ін.

Використання лісів у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілях фомадянами на засадах права за­гального лісокористування здійснюється безоплатно. Використан­ня лісів для зазначених цілей юридичними особами здійснюється за плату в межах умов договорів з лісогосподарськими підпри­ємствами на використання лісових ресурсів у межах наданих земельних ділянок лісового фонду.

З метою вивчення закономірностей розвитку лісових екосистем здійснюється право науково-дослідного лісокористування. Головною метою такого права є виявлення, вивчення, збереження і викори­стання генетичного фонду рослин у лісах нашої держави. Загаль­новизнаним є факт необхідності широкого застосування у практи­ку лісорозведення досягнень генетики і селекції деревних порід, особливо у період забруднення значної території України радіоак­тивними та іншими шкідливими речовинами, в тому числі лісових масивів.

Особливістю регулювання даного виду права лісокористування стосовно принципу багатоцільового використання лісів є його пріоритетність щодо інших видів права користування лісом. Для проведення науково-дослідних робіт у лісах підприємствам, уста­новам і організаціям можуть надаватися спеціальні ділянки, на яких можуть бути обмежені або повністю заборонені лісові корис­тування інших лісокористувачів, у тому числі громадян, якщо це не сумісно з цілями проведення науково-дослідних робіт. Рішення про обмеження чи заборону таких видів права користування приймають місцеві ради за погодженням з постійними лісокори-стувачами.

Ліси, що надаються в межах земель лісового фонду для цієї ме­ти, належать до категорії закріплених лісів. Об'єктом цього виду

542

§ 2. Правове регулювання використання та охорони лісів

права лісокористування є лісова площа з насадженнями, які мають еталонні, елітні, унікальні та інші властивості.

Суб'єктами права користування лісом з зазначеною метою є лісогосподарські науково-дослідні установи і організації, за­повідники, лісові насіннєво-виробничі станції, спеціалізовані насіннєві лісгоспи, селекційно-розсадникові комплекси та ін. Пра­во лісокористування для цієї мети здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, що надаються у тимчасове користування місцевими радами за погодженням з органами лісового господар­ства.

Правова охорона лісів. Правова охорона лісів спрямована на їх ефективне використання, відтворення та захист. З метою забезпе­чення охорони і захисту лісів у структурі спеціально уповноваже­них державних органів лісового господарства та постійних лісоко-ристувачів створюються служби лісової охорони (ст. 87 Лісового кодексу), які уповноважені запобігати порушенням правил охоро­ни і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ре­сурсів тощо; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень лісового законодавства; доставляти осіб, що його порушують, в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади, вилучати в них незаконно добуту продукцію лісових корис­тувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, що були знаряддям правопорушення.

Захист лісів від пожеж здійснюється на підставі Закону України «Про пожежну безпеку» (1993 р.), а від шкідників і хвороб — Лісо­вого кодексу України (статті 34, 85, 86). Діють також Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р., спрямовані на профілакти­ку та збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові па­тологічних процесів у лісах, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стійкими природними явищами та техно­генними впливами.

Охорона та захист лісів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

543

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

# 3. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів

Державне управління у сфері використання та охорони лісів є формою здійснення функцій, які випливають зі змісту права влас­ності держави на ліси. Воно поділяється на загальне та спеціальне.

Відповідно до статей 23, 24 Лісового кодексу загальне державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та деякі інші органи відповідно до законодавства.

Спеціальне державне управління в цій сфері здійснює Держком-лісгосп України. Компетенція цього комітету та його органів виз­начається ст. 32 Лісового кодексу України та Положенням про міністерство, затвердженим Указом Президента України від 14 серпня 2000 р.

Основними функціями управління у галузі використання, відтворення, захисту та охорони лісів є: ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру; лісовпорядкування; розподіл і перерозподіл лісів; відновлення лісів і лісорозведення; державний контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною та захистом лісів; вирішення спорів у галузі використання, відтворен­ня, охорони та захисту лісів.

Ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру. Відповідно до ст. 96 Лісового кодексу України з метою забезпечен­ня ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систе­матичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісово­му фонді ведуться державний облік лісів і державний лісовий ка­дастр. Згідно з Порядком ведення державного обліку лісів і дер­жавного лісового кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 р., Інструкцією про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженою наказом Мінлісгоспу України від 15 листопада 1995 р., державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користува­чами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорії захище­ності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду. Ведеться державний лісовий

544

§ 3. Державне управління і контроль у сфері використання ... лісів

кадастр державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету.

Документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядку­вання, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та вико­ристання таких документів: рішень про надання в користування земель лісового фонду або їх вилучення, зміну категорій захище­ності і груп лісів; актів огляду місць рубок; актів технічного прий­мання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рос­линністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів натур­ного обстеження у разі зміни категорії земель у результаті госпо­дарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів. Докумен­тація державного лісового кадастру по країні поновлюється один раз на п'ять років. Вона проводиться підприємствами, установами, організаціями і громадянами, що мають у постійному користуванні землі лісового фонду і подається державному лісогосподарському підприємству, в зоні якого знаходяться землі лісового фонду.

Державні органи лісового господарства відповідного регіону пе­ревіряють повноту і достовірність державної облікової інформації, формують зведені дані державного лісового кадастру і передають до центрального органу виконавчої влади з питань лісового госпо­дарства, який узагальнює дані в цілому по країні. Зведена докумен­тація державного лісового кадастру виготовляється центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства і по­дається Кабінету Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань лісового госпо­дарства систематизує та зберігає документацію державного лісово­го кадастру, готує та видає інформаційні матеріали про лісовий фонд, а також здійснює державний контроль за додержанням вста­новленого порядку ведення документації державного лісового кадастру.

Лісовпорядкування. Лісовпорядкування — це територіальна просторова організація лісів для їх раціонального використання і охорони. Відповідно до ст. 93 Лісового кодексу України лісовпо­рядкування включає в себе систему державних заходів, спрямова­них на забезпечення ефективної охорони і захисту, раціональне використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства.

18 5-200 545

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

Лісовпорядкування охоплює такі лісовпорядні дії: визначення меж і внутрішньогосподарську організацію території лісогоспо­дарських підприємств державних органів лісового господарства, те­риторії інших постійних лісокористувачів; виконання топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; виявлення деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, проведен­ня пов'язаних із веденням лісового господарства заходів щодо відновлення лісів і лісорозведення, меліорації, охорони та захисту лісів тощо, а також визначення порядку і способів проведення цих робіт; обгрунтування поділу лісів на групи і віднесення їх до кате­горій захищеності; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів ру­бок, пов'язаних із веденням лісового господарства, та обсягів ви­користання інших видів лісових ресурсів; визначення обсягів робіт з відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, за­хисту від шкідників і хвороб, а також інших лісогосподарських робіт; лісобіологічні та інші обстеження і дослідження; авторський нагляд за здійсненням розроблених під час лісовпорядкування за­ходів, а також інші лісовпорядні дії.

За матеріалами лісовпорядкування для підприємств, організацій та установ, що ведуть лісове господарство, складаються і затверд­жуються державними органами відповідні проекти, які є основою для ведення лісового господарства і здійснення лісокористування.

Лісовпорядкування проводиться на всій території України дер­жавними лісовпорядними службами за кошти державного бюдже­ту і за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства за пого­дженням з Мінприроди України.

Розподіл та перерозподіл лісів. Ця функція складається у галузі розпорядження лісовим фондом і являє собою сукупність розпо­рядчих дій відповідних державних органів.

Одні розпорядчі дії породжують виникнення, зміну або припи­нення права користування земельними ділянками лісового фонду, інші є необхідною умовою для виникнення права лісокористу­вання.

Основними формами розпорядчих дій стосовно лісів є: а) надання земельних ділянок лісового фонду в постійне та тимча­сове користування; б) видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів; в) перерозподіл земельних ділянок лісового фон-

546

§ 3. Державне управління і контроль у сфері використання ... лісів

ду; г) вилучення земельних ділянок лісового фонду та лісових ресурсів із користування, анулювання дозволів на спеціальне вико­ристання.

Надання земельних ділянок лісового фонду в постійне та тимчасо­ве користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Ці дії в межах компе-тенцій, визначених законодавством, здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районі, міські, селищні, сільські ради шляхом закріплення за постійними та тимчасовими лісокористувачами земельних ділянок лісового фонду відповідно до мети використання та видачею державного акта на право постійного користування землею, а також оформленням договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісово­го фонду, в тому числі договору оренди. Надання земельних діля­нок лісового фонду в користування здійснюється в порядку, виз­наченому земельним законодавством.

Видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі доз­волів на спеціальне використання природних ресурсів і встанов­лення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серп­ня 1992 р., зі змінами та доповненнями постановою від 28 квітня 1994 р. Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до ст. 51 Лісового кодексу є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток. Видаються спеціальні дозволи в межах лімітів використання лісових ресурсів центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства та його органами на місцях на підставі клопотання (заявки) лісокористувачів, яке підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях, місцевими радами, постійними лісокористувачами. Строк дії дозволу визначається органом, який його видає.

Перерозподіл земельних ділянок лісового фонду та лісових ре­сурсів, внаслідок якого відбувається передача їх від одного лісоко-ристувача іншому, та вилучення земельних ділянок лісового фонду та лісових ресурсів із користування, анулювання дозволів на спеціальне використання залежно від своїх повноважень здійснюють ради усіх рівнів за висновком місцевих державних адміністрацій щодо зе-

547

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

мельних ділянок лісового фонду, які можуть вилучатися у лісоко-ристувачів з мотивів суспільної необхідності та для суспільних по­треб, а також у разі припинення права користування цими ділян­ками при ліквідації підприємств, установ, організацій, у разі здійснення таких користувань з порушеннями вимог лісового зако­нодавства; органи, які видали спеціальний дозвіл на таке користу­вання, у випадках закінчення строку користування, добровільної відмови від лісокористування, порушення вимог щодо використан­ня лісових ресурсів.

Відновлення лісів і лісорозведення. Ліси мають властивість відтворення. Правовими формами відтворення лісів є відновлення лісів та лісорозведення. Згідно зі статтями 81, 82 Лісового кодексу України та Правилами відновлення лісів і лісорозведення, затвер­дженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р., на землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згари­ща і тощо), провадиться відновлення лісів, а на землях, не вкри­тих лісовою рослинністю, насамперед непридатних для викорис­тання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, ерозо-вані балки, крутосхили, піски, пустища тощо), — лісорозведення. Проводяться ці заходи постійними лісокористувачами за розробле­ними державними органами лісового господарства спеціальними програмами і проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів відновлення для створення в найкоротші терміни високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід, а також створення лісових насаджень з висо­кими продуктивними і захисними властивостями шляхом заліснен­ня непридатних для сільськогосподарського виробництва земель, закладення лісосмуг, алей та інших насаджень, що виконують за­хисні функції (на межах полів сівозмін, уздовж річок, каналів, во­доймищ, залізниць, автомобільних доріг тощо).

У свою чергу відновлення лісів здійснюється природним, штуч­ним і комбінованим способом. На ділянках, де є відповідні для то­го умови, перевага віддається природному відновленню лісу, що дає можливість створити високопродуктивні й біологічно стійкі де-ревостани протягом короткого терміну з мінімальними затратами.

Основні заходи щодо сприяння природному відновленню лісів визначаються Правилами рубок головного користування в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.

548

§ 3. Державне управління і контроль у сфері використання ... лісів

На зрубах, згарищах, болотах та колишніх лісогосподарських угіддях у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небез­печним для проведення комплексу робіт, пов'язаних зі створенням лісових культур, провадяться заходи щодо сприяння природному зарощуванню шляхом механічного обробітку грунту та висівання насіння деревних порід. Ефективність цих заходів оцінюється на п'ятий рік після їх проведення.

Штучне відновлення лісів здійснюється шляхом створення лісо­вих культур (заліснення) на зрубах, згарищах тощо, де природне поновлення головної породи неможливе або відбувається неза­довільно. Лісові культури створюються шляхом насадження сіянців, саджанців, дичок, живців або висівання насіння деревних порід і чагарників.

Лісорозведення проводиться на землях, переданих у порядку, визначеному земельним законодавством для цих цілей. Землі, при­значені для лісорозведення, переводяться до складу земель лісово­го фонду.

Роботи, пов'язані з відновленням лісів і лісорозведенням, підля­гають обліку та оцінці якості. Облік і визначення якості робіт, пов'язаних з відновленням лісів і захисним лісорозведенням, про­водяться постійними лісокористувачами на основі матеріалів технічного проектування, технічного приймання робіт, інвентари­зації лісових культур, захисних насаджень, природного поновлен­ня. Переведення площ лісових культур і природного поновлення до вкритих лісовою рослинністю земель та передача в експлуатацію створених захисних насаджень здійснюється згідно з галузевими стандартами.

За дотриманням Правил відновлення лісів і лісорозведення здійснюється державний контроль Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань лісового госпо­дарства, центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та їх органами на місцях, іншими державними органами, місцевими органами державної ви­конавчої влади і самоврядування.

Відповідно до статей 83, 84 Лісового кодексу України прова­дяться також заходи із забезпечення підвищення продуктивності лісів та поліпшення їх якісного складу.

Контроль за використанням, відтворенням, охороною та захистом лісів. Такий контроль полягає у забезпеченні додержання всіма

549

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

державними і громадськими органами, підприємствами, установа­ми, організаціями та громадянами встановленого порядку користу­вання лісами, правил ведення лісового господарства, відтворення лісів, їх обліку та охорони, а також інших правил і норм, передба­чених лісовим законодавством.

За суб'єктним складом здійснення контролю за використанням, відтворенням, охороною та захистом лісів його поділяють на дер­жавний, громадський та виробничий.

Державний контроль за використанням, відтворенням, охоро­ною та захистом лісів здійснюють органи загальної та спеціальної компетенції. До органів загальної компетенції належать Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші місцеві органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Зокрема, Кабінет Міністрів України визначає порядок діяль­ності органів державної влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів; затверджує такси для обчислен­ня розміру стягнень за шкоду, заподіяну лісовому господарству по­рушенням лісового законодавства; приймає рішення про обмежен­ня або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними лісового законодавства; вирішує інші питання у галузі контролю за використанням, відтво­ренням, захистом та охороною лісів.

Спеціальний державний контроль здійснюють органи Мінпри­роди України. Державна інспекція з контролю за охороною, захи­стом, використанням та відтворенням лісів утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2004 р. Про­довжує діяти і служба лісової охорони, яка об'єднує відповідні структури державних органів і постійних лісокористувачів. її пра­вовий статус визначається ст. 87 Лісового кодексу України. Ця служба уповноважена: запобігати порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ре­сурсів тощо; давати обов'язкові для виконання вказівки про усу­нення порушень лісового законодавства; доставляти правопоруш­ників до органів внутрішніх справ та місцевих органів влади; вилу­чати в них відповідні документи та незаконно добуту продукцію лісових користувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, які є знаряддям порушення вимог лісового законодавства.

550