Навчально-тематичний план № п/п Назва розділів І тем 1
| Вид материала | Документы |
- Тематичний план по видам занять з курсу "Бухгалтерський облік" Найменування розділів, 127.7kb.
- Тематичний план з курсу "історія економічних вчень" за спеціальністю "менеджмент організацій", 213.5kb.
- Тематичний план з курсу "історія економічних вчень" за спеціальністю "фінанси" Найменування, 271.8kb.
- Навчально тематичний план навчальних годин, по 1 годині на тиждень, 47.41kb.
- Тематичний план занять: Спеціальність «клінічна фармація» Заняття, 974.22kb.
- Навчально-тематичний план курсів 6 програма курсу, 335.74kb.
- Програма та навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації Укладач, 238.21kb.
- Функціональна підготовка учителів фізики та астрономії програма та навчально-тематичний, 403.32kb.
- Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни Склад навчально-методичного, 286.92kb.
- Навчально-тематичний план професійної програми підвищення кваліфікації керівних працівників, 1827.27kb.
Глава 1. Основи стандартизації
1. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № п/п | Назва розділів і тем |
| 1. | Основні визначення в області стандартизації |
| 2. | Органи стандартизації в Україні |
| 2.1. | Органи державної служби стандартизації |
| 2.2. | Органи галузевої служби стандартизації |
| 3. | Державна система стандартизації України |
| 3.1. | Загальні відомості |
| 3.2. | Мета стандартизації |
| 3.3. | Основні принципи стандартизації |
| 3.4. | Об’єкти державної стандартизації |
| 3.5. | Категорії нормативних документів з стандартизації |
| 3.6. | Види стандартів |
| 4. | Порядок розроблення, затвердження та застосування стандартів підприємства |
| 5. | Порядок розроблення, побудови та оформлення технічних умов. |
| 6. | Порядок впровадження стандартів |
| 7. | Державний нагляд за впровадженням і додержанням стандартів |
| 8. | Основні системи стандартів, діючих в Україні |
| 9. | "Нові" напрямки стандартизації |
| 9.1. | Штрихове кодування |
| 9.2. | Стандарти з управління навколишнім середовищем |
| 9.3. | Стандарти на забезпечення впевненості у виконанні етичних норм |
2. ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ
1. Основні визначення в області стандартизації
СТАНДАРТИЗАЦІЯ – науково-технічна діяльність, направлена на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області шляхом встановлення положень (обов’язкових норм та рекомендованих вимог) для загального та багаторазового використання у відношенні реально існуючих або потенціальних задач.
СТАНДАРТ – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений відповідним органом, в якому установлюються для загального та багаторазового використання обов’язкові норми та рекомендовані вимоги, які стосуються різних видів діяльності або їх результатів і який направлений на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області.
ТЕХНІЧНІ УМОВИ – нормативно-технічний документ, який встановлює вимоги до конкретної продукції, призначеної для самостійної поставки споживачеві, який є невід’ємною частиною технічної документації.
2. Органи стандартизації в Україні
2.1. Функції органів державної служби стандартизації
Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) – є національним органом зі стандартизації.
Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації і інформатики (УкрНДІССІ) – розробка науково-технічних і економічних основ стандартизації.
Державний науково-дослідний інститут "Система" (ДНДІ "Система") – розробка основоположних стандартів.
Український державний науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації (УкрЦСМ) – централізована інформація організацій і підприємств про чинні стандарти.
Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції (УкрННЦ) – підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації.
Технічні комітети зі стандартизації – організація та забезпечення розроблення державних стандартів України.
Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації – контроль за впровадженням і додержанням стандартів.
2.2. Функції органів галузевої служби стандартизації
Служба стандартизації міністерства або відомства – керівництво і координація діяльності з питань стандартизації в галузях.
Головні (базові) організації зі стандартизації – розробка нормативних документів зі стандартизації галузевого рівня.
Служби стандартизації на підприємстві (організації) – безпосередня участь у проведенні робіт зі стандартизації.
3. Державна система стандартизації України
3.1. Загальні відомості
3.1.1 Призначення
Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.
3.1.2 Законодавча та нормативна база
Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (1993 року) та комплекс стандартів державної системи стандартизації.
3.2. Мета стандартизації
- реалізація єдиної технічної політики;
- захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції;
- забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації;
- забезпечення якості продукції;
- раціональне використання всіх видів ресурсів;
- безпека народногосподарських об'єктів;
- створення нормативної бази функціонування систем;
- усунення технічних та термінологічних перешкод;
- впровадження та використання сучасних технологій;
- сприяння забезпеченню обороноздатності;
3.3. Основні принципи стандартизації
- врахування рівня розвитку;
- гармонізація нормативних документів;
- забезпечення відповідності вимог;
- участь у розробленні;
- взаємозв'язок і узгодженість;
- придатність для сертифікації продукції;
- відкритість інформації;
- відповідність для певної галузі;
- застосування інформаційних систем;
3.4. Об’єкти державної стандартизації
Об'єкти організаційно-методичні та загальнотехнічні, в тому числі:
- організація проведення робіт із стандартизації;
- термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
- класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;
- системи та методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань;
- метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт);
- вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;
- системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;
- системи величин та одиниць;
- типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загально-машинобудівного застосування (підшипники, кріплення, інструменти, деталі тощо);
- інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;
- достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;
Продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;
Складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення, в т.ч. банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до вживаних природних ресурсів, оборона тощо;
Об'єкти державних соціально-економічних та державних науково-технічних програм.
3.5. Категорії нормативних документів із стандартизації
3.5.1 Державні стандарти Україні (ДСТУ)
Державні стандарти України розробляються на:
- організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти;
- вироби загальномашинобудівного застосування;
- складові елементи народногосподарських об'єктів;
- продукцію міжгалузевого призначення;
- продукцію для населення та народного господарства;
- методи випробувань.
Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.
| ВИМОГИ СТАНДАРТІВ | |
| ОБОВ’ЯЗКОВІ
| РЕКОМЕНДОВАНІ
|
До обов'язкових вимог належать:
- безпечність продукції;
- техніка безпеки і гігієни праці;
- метрологічні норми;
- технічна єдність.
Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:
- це передбачено чинними актами законодавства;
- ці вимоги включено до договорів;
- виробником (постачальником) продукції заявлено про відповідність.
Державні стандарти затверджує Держстандарт України.
3.5.2. Галузеві стандарти (ГСТУ) розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України.
3.5.3. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок (СТТУ) розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень.
3.5.4. Технічні умови (ТУУ) регулюють стосунки між постачальником та споживачем.
3.5.5. Стандарти підприємства (СТП) на продукцію (процеси, послуги) лише на конкретному підприємстві.
3.6. Види стандартів
4. Порядок розроблення, затвердження та застосування стандартів підприємства.
Стандарти підприємства розробляють та затверджують самі підприємства.
Об'єктами стандартизації на підприємстві є:
- виконання робіт для забезпечення якості продукції;
- забезпечення діяльності підприємства;
- продукція;
- процеси;
- оснащення та інструменти;
- послуги;
На продукцію, призначену для самостійної поставки, стандарти підприємства не розробляють.
Порядок розроблення – ДСТУ 1.4. Оформлення стандарту підприємства – згідно ДСТУ 1.5.
Стандарт підприємства не повинен суперечити обов'язковим вимогам державних, чинних в Україні міждержавних та галузевих стандартів.
5. Порядок розроблення, побудови та оформлення технічних умов.
Згідно ДСТУ 1.3, технічні умови (ТУ) є невід'ємною частиною комплекту технічної документації на продукцію і розробляються в таких випадках:
- за відсутності державних та галузевих стандартів або за необхідності конкретизації їхніх вимог;
- за необхідності доповнення та (або) посилення вимог.
ТУ розробляються на:
- конкретний виріб;
- декілька виробів.
ТУ допускається не розробляти за згодою замовника (основного споживача) згідно з:
- технічним завданням – для одиничної продукції;
- конструкторською документацією – для складових частин виробу;
- технічною документацією – для речовин, матеріалів та півфабрикатів, які підлягають подальшій обробці.
- зразком-еталоном – для непродовольчих товарів;
- контрактом – для продукції, призначеної тільки для експорту.
Стадії розроблення ТУ – згідно з ГОСТ 2.102, ГОСТ 2.103.
Правила побудови та викладу ТУ регламентуються ДСТУ 1.5 та НД 50-009-93, а оформлення – ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.004
Основою для прийняття рішення про розроблення ТУ є:
- технічне завдання на розроблення продукції;
- державна програма;
- ініціативні пропозиції підприємств.
Проект ТУ підлягає узгодженню членами приймальної комісії або замовником.
Порядок затвердження ТУ встановлюється відповідним міністерством.
Державну реєстрацію ТУ здійснюють територіальні органі Держстандарту України.
Не підлягають державній реєстрації ТУ на:
- дослідні зразки;
- сувеніри та вироби народних художніх промислів;
- технологічні промислові відходи;
- складові частини виробу;
- продукцію одиничного виробництва.
6. Порядок впровадження стандартів
Стандарт вважається впровадженим на підприємстві (організації), якщо встановлені ним вимоги додержуються у відповідності з його сферою дії і забезпечується стабільність якості виготовлення продукції.
Впровадження стандарту повинно бути закінчене до дати набуття ним чинності.
Впровадження стандарту здійснюється у відповідності з планом основних організаційно-технічних заходів, який передбачає:
- відміну чинних і розробку нових нормативно-технічних документів;
- розробку нової технічної документації;
- постачання підприємств;
- зміну технологічних процесів;
- будівництво нових виробничих потужностей;
- підготовку кадрів.
Завершення робіт з впровадження стандарту оформляється актом.
7. Державний нагляд за впровадженням і додержанням стандартів
Державний нагляд – це діяльність спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади по контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукту (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів, її належної якості, безпечно для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища.
Державний нагляд здійснює Держстандарт України.
Об'єктами державного нагляду є:
- продукція, що пройшла сертифікацію;
- продукція імпортна – стосовно безпеки;
- продукція експортна – на відповідність договорам (контрактам);
- атестовані виробництва – на відповідність вимогам щодо сертифікації продукції.
Нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або за зверненням громадян.
Перевіряються:
- додержання стандартів;
- забезпечення стабільності якості сертифікованої продукції.
Етапи проведення робіт з державного нагляду: документальна перевірка – контроль якості – контроль строку впровадження стандартів – висновок.
Документальна перевірка:
- вивчаються акти і пропозиції за результатами попередньої перевірки;
- перевіряється забезпеченість підприємства необхідною технічною документацією;
- ознайомлюються з методами і засобами контролю;
- аналізуються рекламації на продукцію;
- перевіряється наявність служби стандартизації.
Контроль якості продукції:
- відбираються контрольні проби;
- проводять випробування;
- в цехах перевіряється додержання режимів технологічних процесів;
- перевіряється додержання стандартів на матеріали і комплектуючі півфабрикати, які одержані від суміжників.
Контроль строку впровадження стандарту:
- наявність наказу міністерства чи відомства, а також наказу на підприємстві про впровадження стандарту;
- наявність плану організаційно-технічних заходів;
- забезпеченість підприємства;
- з яких показників стандарту при впровадженні допущені відхилення;
- якщо стандарт не впроваджується, то які є на це причини.
За результатами контролю складається акт з висновками та пропозиціями.
При порушенні вимог стандартів органи держнагляду:
- дають вказівку на усунення виявлених недоліків;
- забороняють відвантаження недоброякісної продукції;
- ставлять питання про притягнення до відповідальності.
8. Основні системи стандартів, діючих в Україні
| Назва системи | Позначення системи перед номером стандарту |
| Державна система стандартизації | Цифра 1 |
| Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) | Цифра 2 |
| Єдина система технологічної документації (ЄСТД) | Цифра 3 |
| Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ) | Цифра 8 |
| Система стандартів безпеки праці (ССБП) | Число 12 |
| Єдина система технологічної підготовки (ЄСТПВ) | Число 14 |
| Система розробки і постановки продукції на виробництво (СРПВ) | Число 15 |
9. "Нові" напрямки стандартизації
9.1. Штрихове кодування
Європейська Асоціація "EAN-Intemational" розробила 13-розрядний код. На сьогодні штрих-кодами EAN користуються 97 країн світу. Штрихові коди в залежності від їх структури поділяються на: цифрові й буквено-цифрові; дискретні; безперервні; двонаправлені; контролепридатні; з фіксованою довжиною коду; із змінною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю.
Постановами Кабінету Міністрів України №180 від 11.03.93 р. та №326 від 04.05.93 р. було прийнято рішення про створення комплексу стандартів у галузі штрихового кодування в Україні" 30.10.94 p. Європейська Асоціація прийняла рішення про членство України в Асоціації товарної нумерації – "EAN-Україна".
Держстандарт України в 1995 p. видав такі нормативні документи в галузі штрихового кодування:
ДСТУ 3144-95. Штрихове кодування. Терміни та визначення.
ДСТУ 3145-95. Штрихове кодування. Загальні вимоги.
ДСТУ 3146-95. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації, штрих-кодові позначення EAN.
ДСТУ 3147-95. Штрихове кодування, маркування об'єктів ідентифікації. Форми та розташування штрих-кодових позначок EAN на тарі та пакуванні товарної продукції.
ДСТУ 3148-95. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції.
Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі в 1996 видало наказ, згідно з яким з 01.01.2000 р, всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, повинні маркуватися штрих кодами – тринадцяти- або восьмирозрядними. Восьмирозрядні присвоюються тільки у виняткових випадках для малих товарів поверхня упаковки яких не перевищує 40 кв. см.
Штрих-код EAN містить таку інформацію. Перші дві або три цифри називаються префіксом і позначають країну виробника продукції. Так, Україні присвоєно префікс 482.
Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона служить для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися, що він зрозумів все правильно. В її розрахунку використані всі цифри коду, і тому, якщо хоч одна з них зчитана неправильно, результат не розпізнається і апарат подасть сигнал про те, що необхідно поновити зчитування.
Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим.
9.2. Стандарти з управління навколишнім середовищем
ISO в 1993 p. був створений комітет ТС 207, відповідальний за підготовку стандартів з управління навколишнім середовищем, які можуть бути використані в усіх сферах бізнесу.
Перші стандарти серії 14000, які встановлюють загальні критерії для оцінки відповідності систем управління навколишнім середовищем (EMS), були опубліковані ISO у вересні 1996 p. TC/ISO 207 координує свою діяльність з TC/ISO 176.
Обидві системи (ISO серії 9000 та ISO 14000) необхідно розробляти на підприємствах таким чином, щоб вони могли легко інтегруватися в систему управління виробництвом. Схожість між системами управління якістю (QMS) і системами управління навколишнім середовищем (EMS) можна охарактеризувати таким чином:
- очолюються керівництвом;
- є частиною політики компанії;
- зосереджуються швидше на попередженні, ніж на виявленні і коригуванні;
- спрямовані на розвиток і удосконалення діяльності підприємства;
- прагнуть до підвищення конкурентоспроможності компанії;
- покликані забезпечити повне розуміння власних інтересів підприємства і вимоги зовнішніх споживачів.
9.3. Стандарти на забезпечення впевненості у виконанні етичних норм
Міжнародні стандарти SA серії 8000, розроблені Радою Економічного Пріоритету.
Якщо раніше для споживачів важливими були якість і ціна продукції, а хто і як її виготовляв – їх не цікавило, то в останні роки споживач зацікавився етичними моментами її виробництва.
Якщо підприємство має сертифікат на відповідність цим стандартам, то споживач впевнений в тому, що продукція виготовлена без порушення етичних норм.
Нормативні елементи стандартів SA серії 8000 взяті з Конвенції праці, прийнятої ООН, яка враховує такі моменти як : використання праці дітей, тривалість праці, її оплату, якість здоров'я колективу, охорона праці, свобода організацій працівників тощо.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
В процесі вивчення дисципліни "Стандартизація" студенти-заочники курсу виконують одну контрольну роботу, яку представляють до інституту в терміни, визначені індивідуальним планом.
Виконання контрольної роботи сприяє поглибленому вивченню функціонування систем стандартизації в Україні. Завдання до контрольної роботи складені в 10 варіантах. Варіанти визначаються по першій літері прізвища студента.
| Початкова літера прізвища студента | Варіант контрольної роботи |
| А,Й,У | 1 |
| Б,К,Ф | 2 |
| В,Л,Х | 3 |
| Г,М,Ц | 4 |
| Д,Н,Ч | 5 |
| Є,О,Ш | 6 |
| Е,П,Щ | 7 |
| Ж,Р,Ю | 8 |
| З,С,Я | 9 |
| І,Т,И | 10 |