Самостійна робота студентів під керівництвом викладача. Обхід хворих в стаціонарі. Перевірка навичок щодо оформлення історій хвороби та інших медичних документів

Вид материалаЗадача

Содержание


Підсумкове заняття за пройденими темами (комп’ютерний контроль).
Тема №21. Судинні пухлини: гемангіома. Системний гемангіоматоз, лімфангіома. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лік
Тема №23. Кісти і нориці обличчя та шиї: епідермальна, дермоїдна кісти, вроджені кісти і нориці. Клініка, діагностика, лікування
Тема №25. Кісти щелеп. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування.
Тема №28. Передракові захворювання обличчя і порожнини рота. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування.
Тема №34. Особливості післяопераційного перебігу і догляду за онкологічними хворими. Реабілітація та диспансеризація хворих з пу
Подобный материал:
  1   2

ВНМУ ім.М.І.Пирогова

Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії


Перелік тестових завдань з банку даних «Крок – 2» за 2007 рік, для підготовки до практичних занять

cтудентів 4 курсу

(для вітчизняних студентів)


Тема №1: Самостійна робота студентів під керівництвом викладача. Обхід хворих в стаціонарі. Перевірка навичок щодо оформлення історій хвороби та інших медичних документів.


Задача №1. Хвора, 30 років, скаржиться на обмеження відкривання рота. Відмічає удар підборіддям об твердий предмет. Лице асиметричне, відкривання рота обмежено до 1,5 см, прикус порушений. Пальпаторно визначається біль по передньому краю гілки нижньої щелепи зліва, симптом “нагрузки” позитивний в ділянці гілки нижньої щелепи зліва. Визначте обов’язкове додаткове обстеження хворої.
  • * Рентгенологічне дослідження нижньої щелепи в двох проекціях.
  • Рентгенологічне дослідження скронево-нижньощелепного суглобу.
  • Електроміографія, ультразвукове дослідження.
  • Загальне клінічне дослідження стану хворої.
  • Морфологічне дослідження пунктату хворобливого місця.


Задача №2. Хвора 25 років звернулась в клініку зі скаргами на обмежене відкривання роту. Захворювання зв’язує з травмою. При огляді відмічається незначний набряк м’яких тканин скроневої ділянки зліва, відкривання роту на 2,0-2,5 см. Незначна біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи зліва, при навантаженні на підборіддя – біль в лівому вусі. Повного змикання щелеп не визначається. Визначте додаткові обстеження для кінцевого діагнозу.
  • Оглядова рентгенографія кісток лицевого скелету, рентгенографія СНЩС по Шюллеру.
  • Рентгенографія нижньої щелепи бокова, сіалографія.
  • Електроміографія, ультразвукове та термографічне дослідження.
  • Загальне клінічне дослідження стану хворої, консультація інших спеціалістів.
  • Морфологічне дослідження пунктату хворобливого місця.


Тема №2: Вивихи та переломи зубів. Переломи альвеолярного паростку. Клініка, діагностика та лікування.


Задача №1. Хлопчик віком 4 роки в результаті падіння отримав травму обличчя. Діагностовано повний вивих 52 зуба. Який метод лікування слід застосувати?
  • * Ревізія лунки зуба та ушиття її кетгутом.
  • Реплантація попередньо депульпованого зуба та його фіксація.
  • Реплантація зуба без попередньої трепанації та його фіксація.
  • Резекція верхівки кореня , реплантація та фіксація зуба.
  • Реплантація депульпованого зуба з натягом без додаткової фіксації.


Задача №2. Під час змагань боксер отримав удар в область верхньої щелепи. За годину звернувся за медичною допомогою. Діагноз: повний вивих 11 і 21 зубів. Стінки лунок збережені. Тактика лікаря?
  • * Реплантація і фіксація зубів.
  • Видалення зубів.
  • Фіксація зубів.
  • Депульпування зубів.
  • Реплантація зубів.


Задача №3. В хворого М., 35 років при рентгенологічному обстеженні альвеолярного відростка верхньої щелепи виявлено перелом кореня 11 зуба в області верхівки. Зуб раніше лікований, канал запломбований. У анамнезі хворий відзначає травму. Який метод лікування показаний в даному випадку?
  • * Резекція верхівки кореня зуба.
  • Видалення зуба.
  • Покриття коронкою.
  • Реплантація зуба.


Тема №3: Вивихи нижньої щелепи. Клініка, діагностика та лікування.


Задача №1. Жінка, 35 років, на другу добу після усунення зубу звернулася до ЧЛВ з скаргами на біль в білявушно-жувальної області, почуття, що немає контакту між зубами верхньої та нижньої щелепи праворуч. Під час огляду: Підборіддя зсунуте ліворуч, рот напіввідкритий, губи зімкнуті, прикус порушений. Обмеження бічних рухів нижньої щелепи. З переду від козетка правого вуха западання м’яких тканин. Яке дослідження найбільш інформативне при даному порушенні?
  • * Rо - грама ВНШС
  • Ультразвукове
  • Рентгенографія нижньої щелепи
  • Бімануальне
  • Симптом навантаження


Задача №2. Жінка, 35 років, на другу добу після усунення зубу звернулася до ЧЛВ з скаргами на біль в білявушно-жувальної області, почуття, що немає контакту між зубами верхньої та нижньої щелепи праворуч. Під час огляду: Підборіддя зсунуте ліворуч, рот напіввідкритий, губи зімкнуті, прикус порушений. Обмеження бічних рухів нижньої щелепи. З переду від козетка правого вуха западання м’яких тканин.Який найбільш оптимальний метод лікування при даній патології?
  • * Бімаксилярне шинування.
  • Внутрішньокістковий остеосинтез.
  • Міжзубне лігатурне зв’язування.
  • Пращевидна пов’язка.
  • Поєднання спиць з кістковим швом


Задача №3. У хворого з побутовою травмою обличчя виявлено зміщення підборіддя в ліву сторону: рот напіввідкритий; губи змикати може; рухи нижньою щелепою можливі вниз. Допереду від козелка правого вуха западіння. Який попередній діагноз.
  • * Правосторонній передній вивих нижньої щелепи.
  • Правосторонній переломовивих суглобового паростка нижньої щелепи.
  • Правосторонній задній вивих нижньої щелепи.
  • Правосторонній злам тіла нижньої щелепи.
  • Правосторонній злам суглобового паростка нижньої щелепи та злам тіла нижньої щелепи зліва.


Тема №4: Переломи верхньої щелепи мирного часу. Механізм перелому. Клініка, діагностика та лікування.


Задача №1. Хворий А., 40 років, отримав травму 12 годин тому. При огляді спостерігається рухомість кісток носа, припухлість м’яких тканин лівої виличної ділянки, крововилив в склеру лівого ока, симптом “сходинки” в підочній ділянці і ділянці вилично-щелепових швів, кровотеча з носа. Поставте діагноз.
  • * Перелом верхньої щелепи по Ле-фор ІІ.
  • Перелом верхньої щелепи по Ле-фор І.
  • Перелом верхньої щелепи по Ле-фор ІІІ.
  • Перелом кісток носа.
  • Перелом виличної кістки і виличної дуги.


Задача №2. Потерпілому К. з травмою верхньої щелепи переломом по типу Ле-Фор ІІ проведене оперативне втручання з закріпленням відламків спицями Кіршнера, введеними через шкіру в поперечному напрямку на рівні виличних кісток. Назвіть метод за авторами.
  • * М.А.Макленко.
  • Федершпиля.
  • Фальтіна-Адамса.
  • Вассмунда
  • Роу-Кіллі


Задача №3. Хворий М. Отримав травму тупим предметом в ділянці середньої зони обличчя. Звернувся зі скаргами: біль, припухлість м”яких тканин в ділянці верхньої щелепи. При обстеженні виявлено: рухомість кісток носа, значна припухлість м”яких тканин лівої виличної ділянки, симптом “сходинки” по нижньому краю очниці з обох сторін та в ділянці вилично-щелепових швів, кровотеча, відкритий прикус. Видовження середньої частини обличчя. Поставте діагноз за клінічними симптомами.
  • *Перелом верхньої щелепи Ле-Фор ІІ.
  • Перелом верхньої щелепи Ле-Фор І .
  • Перелом лівої виличної кістки
  • Перелом кісток носа
  • Перелом Ле-Фор ІІІ


Задача №4. Хворий 30 років доставлений у відділення ЩЛХ з приводу травми отриманої внаслідок удару копи_том коня. Об’єктивно: у хворого головний біль, за_па_мо_рочення, нудота, кровотеча з носа, вух та роту, видовжене обличчя. симптом окулярів з обох боків, вадсутні фронтальні зуби, прикус і відкри_вання роту не порушені. Що можна діагностувати у даного хворого?
  • *Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For III.
  • Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For ІІ.
  • Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For І.
  • Злам виличних кісток.
  • Злам кісток носа.


Задача №5. Хворий 25 років отримав травму обличчя. Клінічна картина: значний набряк м’яких тканин лівої половини обличчя, крововилив в склеру лівого ока, крепітація в ділянці кісток носа. Пальпаторно: рухомість верхньої щелепи, при її перкусіі – тімпаніт. Рентгенологічно: відмічаємо лінію зламу через нижній край орбіти з обох боків по вилично-криловому шву, який проходить за бугор верхньої щелепи. Встановіть діагноз даному хворому.
  • *Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІ.
  • Перелом верхньої щелепи за Le Fort І.
  • Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІІ.
  • Перелом лівої суглобової кістки.
  • Перелом кісток носа.


Задача №6. Хворий, 30 років, звернувся зі скаргами на головний біль, неможливість зімкнути щелепи. У ночі був побитий. При огляді визначається набряк тканин середньої зони обличчя, крововиливи в нижні повіки з обох сторін, прикус відкритий. При пальпації кісток середньої зони обличчя визначається різкий біль. В ділянці спинки носу визначається симптом “сходинки”, кровяністі виділення з носу. При пальпації з боку порожнини роту визначається рухомість верхньої щелепи. Визначте діагноз хворого.
  • * Травматичний перелом верхніх щелеп по Ле Фор II (середній тип).
  • Травматичний перелом верхніх щелеп по Ле Фор III (верхній тип).
  • Травматичний перелом верхніх щелеп по Ле Фор I (нижній тип).
  • Травматичний перелом кісток носу, носова кровотеча.
  • Травматичний перелом верхньої щелепи по Герену.


Задача №7. Хворий 39 років, скаржиться на головний біль, хрускіт в вухах під час рухів головою. Травму отримав в ділянку середньої зони обличчя. Свідомість втрачав, є неодноразова блювота. При огляді визначається западіння середньої зони обличчя, деформація спинки носу, двобічний екзофтальм, симптом “окулярів”. Поверхнева пальпація кісток без особливостей. З носу кров’янисто-масні виділення. Прикус відкритий, верхні щелепи не рухомі. Визначте діагноз хворого.
  • * Забитий перелом верхніх щелеп по Ле Фор III (верхній тип), відкрита черепно-мозкова травма.
  • Перелом основи черепу, відкрита черепно-мозкова травма.
  • Перелом вилицевих та носових кісток, закрита черепно-мозкова травма.
  • Перелом верхніх щелеп по Ле Фор II (середній тип), струс головного мозку.
  • Перелом кісток носу, суглобових голівок нижньої.


Задача №8. Хворий Ф., 45 років в результаті дорожньо-транспортної події отримав травму верхньої щелепи. При огляді: лице подовжене і спрощенне, значна носова кровотеча, лікворея з носу і вух. Для якого перелому верхньої щелепи характерні описані клінічні ознаки?
  • * Суббазальний.
  • Субназальний.
  • Суборбітальний.
  • Фор-Герена.


Задача №9. Симптом “окулярів” появляється через 12 годин при пошкодженні середньої зони лиця і служить підставою для встановлення діагнозу:
  • * Суббазальний перелом верхньої щелепи.
  • Суборбітальний перелом верхньої щелепи.
  • Перелом нижньої щелепи.
  • Перелом кісток носа.
  • Субназальний перелом верхньої щелепи.


Тема №5: Переломи виличної кістки і дуги. Переломи кісток носу. Клініка, діагностика та лікування.

Задача №1: Хворий К. звернувся в щелепно-лицеве відділення зі скаргами на біль, набрякання в ділянці правої підочної ділянки та правої виличної ділянки, оніміння шкіри в ділянці правої половини верхньої губи, кровотечі з носа. З анамнезу вияснили, що дані симптоми з’явились після падіння та удару цією ділянкою. Яке захворювання слід запідозрити в даного пацієнта?
  • * Перелом виличної кістки.
  • Перелом верхньої щелепи по Le Fort I .
  • Перелом верхньої щелепи по Le Fort II.
  • Перелом верхньої щелепи по Le Fort III.
  • Перелом кісток носа.


Задача №2: Хворий В., після отримання травми скаржиться на обмежене відкривання рота, кровотечу з носа.оніміння шкіри підочної ділянки і нижньої повіки. Об’єктивно: спостерігається деформація обличчя за рахунок западіння м’яких тканин виличної ділянки зліва, наявність симптому “сходинка” в середній частині лівого нижнього краю очниці і в ділянці вилично-альвеолярного гребеня. Поставте діагноз.
  • Перелом виличної кістки із зміщенням уламків.
  • Перелом правої виличної кістки без зміщення уламків.
  • Перелом верхньої щелепи по Лефор-І .
  • Перелом верхньої щелепи по Лефор – ІІ .
  • Перелом виличної дуги.


Задача №3: При огляді хворого С., відмічається западіння м’яких тканин виличної ділянки справа, обмежене відкривання рота, диплопія. Поставлено діагноз: перелом виличної кістки справа. Який метод лікування запропонуєте хворому ?
  • Репозиція уламків за допомогою гачка Лімберга.
  • Остеосинтез виличної кістки.
  • Репозиція уламків за допомогою шин Васільєва.
  • Накладання пращевидної пов”язки.
  • Консервативне лікування.


Задача №4: Хворий Д., після травми скаржиться на деформацію спинки носа, кровотечу з носа, набряк м’яких тканин. Об’єктивно: спостерігається різко болючий набряк м’яких тканин в ділянці носа, при пальпації – кісткові виступи, зміщення носа у його основи. Поставте діагноз.
  • Перелом лобних відростків верхньої щелепи і кісток носа.
  • Перелом кісток носа.
  • Перелом носового відростка лобної кістки.
  • Перелом перегородки носа
  • Перелом верхньої щелепи по Лефор-І.


Задача №5. У хворого, який отримав 2 місяці тому травму обличчя, діагностовано закритий злам виличної кістки із значним зміщенням до середини. Для її репозиції вибрано позаротовий апаратний метод. Який пристрій для цього слід застосувати?
  • *Апарат Ю.Брагіна.
  • Апарат В.Рудько.
  • Апарат Я. Збаржа.
  • Пристрій Ю. Гершуні.
  • Арарат А.Скагера.


Задача №6. Хворий 40 років госпіталізований в стаціонар після автоаварії зі скаргами на асиметрію обличчя після травми та обмеження відкривання рота. Об’єктивно: клінічно та рентгенгологічно відмічається перелом виличної кістки. Який з інструментаріїв можна використати для репозиції виличної кістки?
  • *Гачок Лімберга.
  • Елеватор Леклюза.
  • Кісткові кусачки.
  • Прямий елеватор.
  • Елеватор під кутом.


Задача №7. Пацієнт 30 років був побитий невідомим. Скаржиться на обмежене відкрівання рота . Звернувся до лікаря через 4 дня після травми. Об-но: асиметрія обличчя за рахунок наявності “ямки” в ділянці правої вилицевої дуги. Шкіра в кольорі незмінена, пальпація слабоболісна. Відмічяється обмеження відкрівання рота. Пальпація нижнього краю правої орбіти безболісна, правого вилице-альвеолярного гребня безболісна, визначяються чіткість кісткових контурів.
  • *Травматичній перелом правої вилицевої дуги зі зміщенням.
  • Травматичний перелом правого мищелка нижньої щелепи.
  • Травматичний перелом правої вилицевої кісткі.
  • Травматичний перелом верхньої щелепи за Ле Фор ІІ.
  • Травматичний перелом вінценосного відростку нижньої щелепи.


Задача №8. Хвора, 35 років, скаржиться на припухлість та відсутність чутливості в підочної ділянці зліва. Де кілька днів тому отримала травму. Свідомості не втрачала, нудоти не було. При огляді відмічається набряк м’яких тканин в підочній ділянці зліва, крововилив в нижню повіку, парестезія шкіри підочної ділянці зліва, обмеження відкривання роту до 1,0 см, симптом “сходинки” по нижньо-очничному краю зліва. Порожнина рота без змін. Визначте діагноз.
  • * Перелом вилицевої кістки зліва.
  • Перелом вилицевої дуги зліва.
  • Перелом верхньої щелепи по верхньому типу.
  • Перелом передньої стінки гайморової порожнини.
  • Гематома підочної ділянці зліва


Задача №9. Хворий В., 62 років після отриманої 10 днів тому травми, скаржиться на утруднене відкриття роту, оніміння в підочноямковій області і в області верхньої губи зліва. При огляді: шкірні покриви в кольорі не змінені, є западіння в виличній області, “сходинка” по нижньому краю очної ямки. Рот відкривається на 2.5 см. Поставте діагноз.
  • * Застарілий перелом виличної кістки.
  • Суборбітальний перелом верхньої щелепи.
  • Субназальний перелом верхньої щелепи.
  • Перелом виличної кістки і дуги.


Задача №10. Хворий Ш., 22 років скаржиться на болі в виличній області зправа, обмежене відкриття рота. Кілька годин тому отримав травму на заняттях боксом. При огляді визначається западіння в виличній області зліва, пальпаторно – порушення безперервності виличної дуги. Поставте діагноз.
  • * Перелом виличної дуги із зміщенням.
  • Перелом тіла виличної кістки.
  • Перелом альвеолярного відростка верхньої щелепи.
  • Перелом верхньої щелепи.


Тема №6: Підсумкове заняття за пройденими темами (комп’ютерний контроль).


Тема №7: Невогнепальні переломи нижньої щелепи. Механізм перелому. Клініка та діагностика. Особливості репаративної регенерації кісткової тканини щелеп. Загальні принципи лікування невогнепальних переломів нижньої щелепи.


Задача №1. Хворий 29 років скаржиться на припухлість щоки справа та обмеження відкривання роту. Захворювання зв’язує з травмою. При огляді відмічається набряк та синюшність м’яких тканин щічної та скроневої ділянки справа, відкривання роту на 2,0-2,5 см. Незначна біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи справа, при навантаженні на підборіддя – біль в правому вусі. Повного змикання щелеп не визначається. Визначте попередній діагноз.
  • Травматичний перелом суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення або гострий травматичний артрит СНЩС справа.
  • Травматичний перелом суглобової ямки скроневої кістки зліва або забій СНЩС справа.
  • Гострий однобічний вивих СНЩС або звичний подвивих СНЩС.
  • Злоякісна пухлина в ділянці крило-піднебінной ямки або остеома правого СНЩС.
  • Абсцес лівої крило-піднебінной та підскроневої ямок або гострий паротит справа.


Тема №8: Методи іммобілізації відламків щелеп. Матеріали та інструменти для шинування. Міжщелепове лігатурне зв’язування при переломах щелеп. Покази до накладання. Техніка виготовлення.


Задача №1. Хворий 65 років скерований у відділ ЩЛХ зі скаргами на болюче відкривання рота. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок припухлості підщелепоівої ділянки зліва. Пальпаторно симптом „сходинки” в ділянці тіла нижньої щелепи зліва по її нижньому краю. Повна вторинна адентія обох щелеп. Яку шину доцільно використати при лікуванні такого хворого?
  • *Шина Порта.
  • Шина Васильєва.
  • Шина Тігерштедта.
  • Шина Вебера.
  • Шина Ванкевич.


Задача №2. У хворого 30 р. перелом нижньої щелепи в області 38зуба Ні клінічно ні рентгенологічно зсув фрагментів не визначається. Але на рентгенограмі – чіткий перелом дистального кореня 38 зуба. Який метод лікування ви виберете?
  • * Видалення 38, двохщелепове назубне дротяне шинування| з міжщелепним еластичним витягуванням.
  • Двохщелепове назубне шинування з міжщелепною еластичною тягою.
  • Видалення 38, однощелепова назубна фіксуюча шина.
  • Однощелепова назубна дротяна шина з похилою площиною.
  • Видалення 38, однощелепова назубна дротяна шина з похилою площиною.


Тема №9: Виготовлення системи шин С.С. Тигерштедта (гладкої шини-скоби, шини з розпорочним вигином, шини з зачіпними петлями, та шини з похилою площиною) Покази до накладання. Техніка виготовлення.


Задача №1. У пораненого К. травматичний перелом нижньої щелепи в ділянці відсутніх 34, 35 зубів з незначним зміщенням та дефектом альвеолярної частини в ділянці 34,35. Інші зуби на нижній та верхній щелепах інтактні. Яка з них в даному випадку найбільш оптимальна ?
  • Шина Тигерштедта з роспорочним вигином в ділянці 34, 35.
  • Гладка шина скоба.
  • Шина Порта.
  • Лєнточна шина Васильєва.
  • Шина Ванкевича


Тема №10: Підсумкове заняття за пройденими темами (комп’ютерний контроль).


Тема №11: Пошкодження м’яких тканин обличчя. Суміжні пошкодження щелепових кісток та м’яких тканин обличчя. Клініка, діагностика і лікування.


Задача №1. Хворого Р., 40 років, доставлено до щелепно-лицевого відділення з приводу травми виробничого характеру. Під час огляду серед інших виявлений так званий “симптом окулярів”. Коли виникає і куди розповсюджується вказаний симптом при ізольованому переломі верхньої щелепи?
  • *Виникає безпосередньо після травми та має розповсюджений характер.
  • Виникає не раніше, ніж через 12 годин після травми та не виходить за межи кругового м'яза ока.
  • Виникає не раніше, ніж через 12 годин після травми та має розповсюджений характер.
  • Виникає не раніше, ніж через 24-48 годин після травми та має розповсюджений характер.
  • Виникає безпосередньо після травми та не виходить за межи кругового м'яза ока.


Задача №2. Хворого Н., 42 років, доставлено до щелепно-лицевого відділення з приводу травми, що отримана під час ДТП. Під час огляду серед інших виявлений так званий “симптом окулярів”. Коли виникає і куди розповсюджується вказаний симптом при ізольованому переломі кісток основи черепу?
  • * Виникає не раніше, ніж через 12 годин після травми та не виходить за межи кругового м'яза ока.
  • Виникає не раніше, ніж через 12 годин після травми та має розповсюджений характер.
  • Виникає безпосередньо після травми та має розповсюджений характертер.
  • Виникає не раніше, ніж через 24-48 годин після травми та має розповсюджений характер.
  • Виникає безпосередньо після травми та не виходить за межи кругового м'яза ока.


Задача №3. Хворого К., 42 років, доставлено до щелепно-лицевого відділення з приводу травми виробничого характеру. Під час огляду серед інших виявлений так званий “симптом носової хусточки”. В діагностиці яких переломів використовується вказаний симптом?
  • * Переломів кісток основи черепу.
  • Переломів верхньої щелепи.
  • Переломів нижньої щелепи.
  • Переломів кісток носа.
  • Переломів орбіти.

Задача №4. Хворого О., 58 років, доставлено до щелепно-лицевого відділення з приводу виробничої травми, в результаті якої під впливом перерозтягнення тканин виникла рана навколовушної ділянки заправа з нерівними краями та значною зоною пошкодження. Яку назву має рана, що виникла під впливом вказаних чинників?
  • * Забита
  • Різана
  • Колота
  • Рублена
  • Розтрощена


Задача №5. Хворого Л., 38 років, доставлено до щелепно-лицевого відділення з приводу автодорожньої травми, в результаті якої під впливом роздавлення та розриву тканин виникла рана вилицевої та підочної ділянок зліва, що проникає у верхньощелепну пазуху. Яку назву має рана, що виникла під впливом вказаних чинників?
  • * Розтрощена
  • Різана
  • Колота
  • Рублена
  • Забита


Задача №6. Хворий К., 42 років, потрапив до щелепно-лицевого відділення з приводу струсу головного мозку та перелому верхньої щелепи за Le Fort III. Відламки верхньої щелепи укріплені проволокою до нерухомих кісток лицевого скелету. Яку назву (за автором) має вказаний метод?
  • * Фальтіна-Адамса
  • Dingman
  • Макієнко
  • Бернадського
  • Збаржа


Задача №7. Хворий Н., 40 років, потрапив до щелепно-лицевого відділення з приводу струсу головного мозку та перелому верхньої щелепи за Le Fort II. Відламки верхньої щелепи укріплені за допомогою “трансмаксилярного стержня”. Хто вперше використав вказаний метод?
  • * Shands
  • Dingman
  • Макієнко
  • Адамс
  • Дубов


Задача №8. Хворий Д. 23 р. звернувся в стоматологічне відділення клінічної лікарні зі скаргами на біль, припухлість м’яких тканин виличної ділянки справа. Зі слів хворого, вчора отримав травму при побитті невідомими. Об’єктивно: обличчя асиметричне внаслідок припухлості м’яких тканин правої виличної ділянки, шкіра синьо-багряного кольору внаслідок наявності кровопідтоку, в складку збирається, пальпація болісна, щільність шкіри не порушена. Рентгенологічно: щільність кісток лицевого черепа збережена. Поставте діагноз.
  • * Забій м’яких тканин правої виличної ділянки.
  • Садно м’яких тканин правої виличної ділянки.
  • Забійна рана м’яких тканин виличної ділянки.
  • Перелом правої виличної кістки.
  • Перелом правої виличної кістки, забій м”яких тканин правої виличної ділянки.


Задача №9. Хворий А., 25 р. поступив в стоматологічне відділення клінічної лікарні з проникаючим в порожнину рота пораненням лівої щоки (після падіння на лижну палицю). Вкажіть порядок накладання швів при даному виді поранення:
  • * Слизова оболонка, м’язи і фасції, підшкірна жирова клітковина, шкіра.
  • Шкіра, підшкірна жирова клітковина, м’язи і фасції, слизова оболонка.
  • М’язи і фасції, підшкірна жирова клітковина, шкіра, слизова оболонка.
  • М’язи і фасції, слизова оболонка, підшкірна жирова клітковина, шкіра.
  • Порядок накладання швів немає принципового значення.


Задання №10. Хворий Ф., 25 років був поранений ножем в бічну область обличчя справа. Є різана рана від виличної дуги до краю нижньої щелепи. Рана глибока, кровоточить. Справа носо-губная складка і кут рота опущені. Чим обумовлений вказаний вище симптом.
  • * Пошкодження периферичних гілок лицьового нерва.
  • Пошкодження судин
  • Пошкодження щічного м'яза.
  • Пошкодження центрального стовбура лицьового нерва.
  • Пошкодження шкіри і клітковини.


Тема №12: Ускладнення при пошкодженнях щелепових кісток та м’яких тканин обличчя.


Задача №1. Під час бойових дій військослужбовець отримав поранення в щелепно-лицьову ділянку. Встановлений діагноз – двобічний відкритий перелом нижньої щелепи в ділянці 45 та 35 зубів зі зміщенням. У хворого розвилася асфіксія. Який тип асфіксії найбільш вірогідний в цьому випадку?
  • * Дислокаційна асфіксія
  • Стенотична асфіксія
  • Аспираційна асфіксія
  • Обтураційна асфіксія
  • Клапанна асфіксія


Задача №2. При якому типі асфіксії показано негайне проведення трахеостомії?
  • * Стенотична асфіксія.
  • Дислокаційна асфіксія
  • Аспираційна асфіксія.
  • Обтураційна асфіксія.
  • Клапанна асфіксія.


Задача №3. Поранений Д., доставлений в ОМБ з вогнепальною травмою нижньої щелепи з відривом ментального відділу. Який вид асфіксії найбільш ймовірний при такому пораненні.
  • * Дислокаційна асфіксія
  • Стенотична
  • Обтураційна
  • Клапанна
  • Аспіраційна


Задача №4. При огляді хворого є щільний, слабкоболісний інфільтрат в області кута щелепи. Шкіра синюшна і в складку не береться. Відкривання рота 1,5-2см. У ретромолярній області свищ з гнійним виділенням. При бімануальній пальпації нижньої щелепи рухливість фрагментів в області кута на нижній щелепі. У анамнезі травма нижньої щелепи біля 1місяця тому. Поставте діагноз.
  • *Посттравматичний остеомієліт.
  • Актиномікоз.
  • Нагноєна гематома жувальної області.
  • Перелом нижньої щелепи.
  • Перелом нижньої щелепи ускладнений нагноєною гематомою.


Задача №5. В результаті автодорожньої травми постраждалий отримав ЗЧМТ і двосторонній перелом нижньої щелепи в області ментальних отворів. Свідомість втрачена. Який вигляд асифксії загрожує хворому?
  • Дислокаційна.
  • Обтураційна.
  • Стенотична.
  • Клапанна.
  • Аспіраційна.


Задача №6. Через 3-х місяці після перелому тіла нижньої щелепи у хворого зберігається патологічна рухливість відламків. На рентгенограмі тіла нижньої щелепи в бічній проекції по краях фрагментів визначаються замикаючі пластинки. Поставте диагноз:
  • * Помилковий суглоб.
  • Незрощений перелом.
  • Патологічний перелом.
  • Незростаючий перелом.
  • Хронічний травматичний остеомієліт.


Тема №13: Предмет та задачі стоматології екстремальних ситуацій. Організація хірургічної стоматологічної допомоги у Збройних Силах України. Величина і структура санітарних втрат при пораненнях щелепно-лицевої ділянки. Класифікація поранень щелепно-лицевої ділянки. Принципи медичного сортування поранених у щелепно-лицеву ділянку.


Задача №1. На якому етапі медичної евакуації надається перша стоматологічна допомога?
  • * МПП
  • МПБ
  • МПР
  • СВПХШ (г)
  • ОМедБ


Задача №2. З якого етапа медичної евакуації починають проводити оперативне втручання - трахеостомія?
  • * МПП
  • МПБ
  • МПР
  • СВПХШ (г)
  • ОМедБ


Задача №3. На якому етапі медичної евакуації проводять остаточну зупинку кровотечі?
  • * ОМедБ
  • МПБ
  • МПР
  • СВПХШ (г)
  • МПП


Задача №4. На якому етапі медичної евакуації проводять транспортну іммобілізацію уламків щелеп?
  • * МПП
  • МПБ
  • МПР
  • СВПХШ (г)
  • ОМедБ


Задача №5. Військовослужбовець отримав вогнепальне поранення в ділянку верхньої щелепи і доставлений в ОМедБ. Які спеціалісти будуть притягнуті до огляду пораненого?
  • * Щелепно-лицевий хірург, оторінолярінголог, окуліст, нейрохірург
  • Оторінолярінголог, окуліст, нейрохірург, травматолог
  • Стоматолог, хірург, окуліст
  • Щелепно-лицевий хірург, окуліст, хірург, нейрохірург
  • Стоматолог, хірург, окуліст, оторінолярінголог


Задача №6. На етапі кваліфікованої допомоги лікарем стоматологом оглянутий поранений з наскрізною вогнепальною раною м’яких тканин лиця без ушкодження лицевого скелету та магістральних судин і нервових гілок. З метою профілактики раневої інфекції який з вказаних методів буде найбільш ефективним на цьому етапі надання медичної допомоги?
  • * Рання хірургічна обробка рани.
  • Довенне введення антибактеріальних препаратів.
  • Дом’язеве введення вищої дози антибіотика.
  • Промивання раневого каналу антисептиком.
  • Інфільтрація тканин, оточуючих раневий канал розчинами антибіотиків.


Тема №14: Загальна характеристика, клінічний перебіг, діагностика вогнепальних пошкоджень та пошкоджень обличчя і щелеп. Бойові пошкодження кісток обличчя.


Задача №1. В сортувально-евакуаційному відділенні МПП потерпілому з вогнепальним поранення м’яких та кісткових тканин нижньої щелепи видана первинна медична картка. В картці збережена червона смуга. Що це означає?
  • * Сигналізує про необхідність надання термінової (позачергової) допомоги.
  • Свідчить про наявність інфекційного чи психічного захворювання, внаслідок якого потерпілий повинен бути ізольований.
  • Вказує на необхідність проведення спеціальних заходів при радіаційному ураженні, дані про радіаційне ураження заносяться в історію хвороби.
  • Позначає ураження отруйними речовинами, котре потребує санітарної обробки.


Задача №2. В сортувально-евакуаційному відділенні МПП потерпілому з вогнепальним поранення м’яких і кісткових тканин нижньої щелепи та забоєм головного мозку видана первинна медична картка. В картці збережена чорна смуга. Що це означає?
  • * Свідчить про наявність інфекційного чи психічного захворювання, внаслідок якого потерпілий повинен бути ізольований.
  • Сигналізує про необхідність надання термінової (позачергової) допомоги.
  • Вказує на необхідність проведення спеціальних заходів при радіаційному ураженні, дані про радіаційне ураження заносяться в історію хвороби.
  • Позначає ураження отруйними речовинами, котре потребує санітарної обробки.


Задача №3. Військовослужбовець осколком снаряду отримав поранення в обличчя. Об’єктивно: в підочній та щічній ділянках зліва рвана рана розміром 5,0х5,0 см., яка сполучається з гайморовою пазухою та порожниною носа. Вилична кістка та альвеолярний паросток верхньої щелепи зліва рухливі. Прикус відкритий, та косий. В якому медичному закладі виконають міжщелепне зв’язування за Айві?
  • * ОмедБ (ОМО).
  • МПП.
  • МПБ.
  • СВПХШ (г).
  • ШЛП.


Задача №4. Постраждалий поранений уламком артилерійського снаряда в ліву половину особи. У свідомості. В області лівої половини нижньої щелепи рана розміром 2x1см, справа в області щоки рана розміром 2x2 см. З першої рани рясна кровотеча. У порожнині рота кісткові відламки, маса згустків крові і розірваних тканин. Ніжная щелепа зміщена назад, прикус порушений. Поставте діагноз.
  • *Білатеральне наскрізне оскольчате| проникаюче поранення обличчя з оскольчатим| переломом нижньої щелепи.
  • Сліпе оскольчате| проникаюче поранення обличчя з оскольчатим| переломом нижньої щелепи.
  • Множинне поранення м'яких тканин щелепно-лицьової області.
  • Одностороннє оскольчате проникаюче поранення обличчя з оскольчатим| переломом нижньої щелепи.
  • Оськольчатий перелом нижньої щелепи, множинні| рани обиличчя.


Задача №4. В ОмедБ доставлений солдат з вогнища ядерного ураження з поєднаним переломом верхньої щелепи та опіком лиця III-IV ст. Доза загального опромінення складає 11 Гр. Поранений спражиться на задуху, слабість, запаморочення. Яка тактика лікаря-стоматолога?
  • * Пораненого залишають в ізоляторі ОмедБ в групі поранених з агональним станом.
  • Накладають асептичну пов’язку на лице, назначають.
  • Знеболюючі, антибіотики, направляють ВПОШ.
  • Зупиняють кровотечу, накладають.
  • Асептичну пов’язку на лице, назначають знеболюючі, антибіотики та залишають в ОмедБ.
  • Виконують некроектомію, накладають асептичну пов’язку на лице, призначають знеболюючі, антибіотики, направляють ВПОШ.
  • Після дачі знеболюючих в першу чергу направляють ВПОШ


Задача №5. У МЕДСБ (ОМО) поранений доставлений через дві години після травми з осередку напалмового ураження. Пов'язка на обличчі, шиї, кистях рук. Свідомість ясна, але під час трави втрачав свідомість на декілька хвилин. Голос осиплий, ледве чутний. Дихання часте галасливе. Яких першочергових заходів потребує пострадавший ?
  • *У комплексі протишокових заходів.
  • У первинній хірургічній обробці ран.
  • У санітарній обробці.
  • У накладенні трахеостоми|.
  • У зміні пов'язок


Задача №5. У хворого С., після вогнепальної рани в привушній ділянці сформувалась слинна нориця. Який спосіб хірургічного лікування застосовано, якщо вздовж зонда, введеного на максимальну глибину, висікають рубець, виділяють норицевий хід і в глибині рани накладають кисетний шов, після цього норицевий хід висікають, а шов стягують і зав’язують. Потім на м’які тканини накладають пошарово шви.
  • * Спосіб Сапожкова
  • Спосіб Лімберга
  • Спосіб Васильєва
  • Спосіб Морестина
  • Спосіб Філатова


Задача №6. У хворого 40 років після кульового поранення лівосторонній злам тіла нижньої щелепи з різким зміщенням, дефект кістки, відсутні моляри і пре моляри в даній ділянці. Який метод лікування ви оберете?
  • *Апаратний метод лікування.
  • Остеосинтез по Гоцко.
  • Лабораторне виготовлення шин.
  • _______ шина.
  • Одно щелепна назубна шина-скоба з похилою площиною.

Завдання №7. Постраждалий з проникаючим в порожнину рота кульовим пораненням був госпіталізований через 42 години після поранення. У лівій щоковій області рана 2,0х1,5см. Загальний стан не порушений. Назвіть вигляд шва, який використовується в цьому випадку.
  • * Відстрочений шов.
  • Ранній вторинний шов.
  • Пізній вторинний шов.
  • Первинний глухий шов.
  • Пластинковий шов.



Задача №8. Поранений доставлений у відділення для надання спеціалізованої допомоги через 48 годин після отримання осколкового поранення щелепно-лицьовий області. При огляді поширена зяюча рана м'яких тканин обличчя неправильної форми, краї инфильтровані набряклі. Який вигляд швів при обробці рани необхідно використовувати?
  • * Пластинковий.
  • Первинний.
  • Ранній вторинний
  • Первинний відстрочений.
  • Пізній вторинний


Завдання №9. Постраждалий доставлений в спеціалізоване відділення через 6 годин після травми з діагнозом рванозабійна рана верхньої губи, крила і перегородки носа. Первинна хірургічна обробка повинна закінчиться накладенням.
  • * Глухого первинного шва.
  • Первинного відстроченого шва.
  • Пластинкового шва.
  • Раннього вторинного шва.
  • Пізнього вторинного шва.



Тема №15: Опіки обличчя. Клініка, діагностика. Принципи і методи лікування опіків, щелепно-лицевої ділянки.


Задача №1. Поранений отримав опік обличчя і шиї під час вибуху напалмової бомби. Втрачав свідомість. Скаржиться на паління і відчуття жару в області обпалених ділянок тіла. При огляді в області спинки і крил носа, надбрівних дуг, вушних раковин і губ глибокий некроз тканин. На останніх ділянках опікової поверхні міхури наповнені рідиною, місцями епідерміс відшарований і лежить складками. Віка обох очей набряклі розкрити їх не удається. Поставте попередній діагноз.
  • *Опік напалмом обличчя і шиї II, III, IV ступенів.
  • Опік напалмом обличчя і шиї II, III, ступенів.
  • Опік напалмом обличчя і шиї I, III, ступенів
  • Опік напалмом обличчя і шиї II, IV ступенів|.
  • Опік напалмом обличчя і шиї IV ступеня.


Тема №16: Комбіновані ураження щелепно-лицевої області. Клініка, діагностика та лікування.


Задача №1. В сортувально-евакуаційному відділенні МПП потерпілому з комбінованими ураженням щелепно-лицевої ділянки видана первинна медична картка. В картці збережена жовта смуга. Що це означає?
  • * Позначає ураження отруйними речовинами, котре потребує санітарної обробки.
  • Свідчить про наявність інфекційного чи психічного захворювання, внаслідок якого потерпілий повинен бути ізольований.
  • Вказує на необхідність проведення спеціальних заходів при радіаційному ураженні, дані про радіаційне ураження заносяться в історію хвороби.
  • Сигналізує про необхідність надання термінової (позачергової) допомоги.


Задача №2. В сортувально-евакуаційному відділенні МПП потерпілому з комбінованими ураженням щелепно-лицевої ділянки видана первинна медична картка. В картці збережена синя смуга. Що це означає?
  • * Вказує на необхідність проведення спеціальних заходів при радіаційному ураженні, дані про радіаційне ураження заносяться в історію хвороб.
  • Свідчить про наявність інфекційного чи психічного захворювання, внаслідок якого потерпілий повинен бути ізольований.
  • Позначає ураження отруйними речовинами, котре потребує санітарної обробки.
  • Сигналізує про необхідність надання термінової (позачергової) допомоги.


Задача №3. На етапі спеціалізованої допомоги поступив хворий з комбінованим пошкодження Щ.Л.Д. В історії хвороби вказано на травму м’яких тканин лиця з пошкодженням лицевого скелету та велику дозу опромінення. З метою профілактики ускладнень, прояву синдрому взаємного обтяження вкажіть, в які допустимо сприятливі терміни необхідно провести первинне хірургічне лікування даного хворого?
  • * В перші 48 годин від моменту травми.
  • Протягом перших 3-х годин.
  • В перші 6 годин після опромінення.
  • В період протягом 12 годин.
  • Після 72 годин.


Тема №17: Організація харчування та догляду за пораненими у щелепно-лицеву ділянку на етапах медичної евакуації. Лікувальна фізкультура та фізіотерапія. Військово-лікарська експертиза при пораненнях та захворюваннях щелепно-лицевої ділянки


Задача №1. Військовослужбовець офіцерського складу переніс остеомієліт нижньої щелепи. В результаті перенесеного захворювання у хворого розвинувся анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба справа. Яке рішення приймає військово-лікарська комісія при даному захворюванні про подальшу придатність до військової служби.
  • * Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час.
  • Не придатний до військової служби із зняттям з обліку.
  • Придатний до військової служби.
  • Тимчасово непридатний.
  • Придатність до служби в деяких військах, придатність визначається індивідуально.



Задача №2. Потерпілий з травмою нижньої щелепи направлений на комісію з діагнозом: “несправжній суглоб” нижньої щелепи в ділянці тіла зліва. Діагноз поставлено на основі:
  • Рухомість відламків і рентгенологічним обстеженням з виявленням замикаючих пластинок .
  • Наявність рухомості відламків через місяць після травми.
  • Наявність нориці в ділянці перелому та рухомість відламків.
  • Наявність рухомості відламків через два місяці.
  • Наявність муфтоподібного потовщення нижньоїщелепи в ділянці тіла та рухомість відламків.


Тема №18: Підсумкове заняття за пройденими темами (комп’ютерний контроль).