Самостійна робота студентів під керівництвом викладача. Обхід хворих в стаціонарі. Перевірка навичок щодо оформлення історій хвороби та інших медичних документів
| Вид материала | Задача |
- Уніфікована технологічна карта проведення практичного заняття з пропедевтики внутрішньої, 76.43kb.
- Методичні вказівки до самостійної роботи студента самостійна робота студентів, 633.07kb.
- Методика проведення перевідного іспиту з факультетської хірургії у студентів ІV курсу, 28.11kb.
- Тематичний план з дисципліни «Економічна інформатика» Тема, 266.92kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 „Видавнича справа та редагування, 504.77kb.
- М.І. Пирогова кафедра ендокринології з курсом післядиплом, 563.79kb.
- Методичні рекомендації по самостійної роботі студентів з дисципліни, 190.19kb.
- Курс 1 Семестр 2 Лекції 18 годин Практичні заняття 16 годин Самостійна робота 18 годин, 282.79kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 552.3kb.
- Ького господарства бібліотека кредитно-модульне навчання та самостійна робота студентів, 167.54kb.
1 2
Тема №19. Організація спеціалізованої допомоги хворим з передпухлинними та пухлинними враженнями щелепно-лицевої ділянки.Принципи міжнародної класифікації пухлин.Методи обстеження хворих з передпухлинними та пухлинними враженнями щелепно-лицевої ділянки.1. Хворий поступив до онкологічного диспансеру з попереднім діагнозом – пухлина верхньої щелепи. Які методи обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
* Рентгенографія, цитологічне та гістологічне дослідження.
Ультразвукове обмеження.
Біохімічний аналіз крові.
Електроодонтодіагностика.
Риноскопія, гайморографія
2. Хворий поступив до онкодіспансеру з приводу злоякісної пухлини верхньої щелепи (IV клінічна група). Який вид лікування необхідно застосувати?
* Паліативне.
Комбіноване.
Хіміотерапія.
Променева терапія
Хірургічне.
3. В хірурга-стоматолога обласної поліклініки під диспансерним наглядом знаходяться хворі з пухлинами щелепно-лицевої ділянки, які пройшли лікування в онкостоматологічноу відділенні. Яка повинна бути документація на цих хворих?
* Амбулаторна картка хворого, контрольна картка диспансерного нагляду.
Історія хвороби стаціонарного хворого.
Виписка з медичної картки хворого.
Амбулаторна картка хворого, журнал обліку хворих, яких направлено з стаціонару. Документація ЛКК.
4. В онкодиспансері хворому встановлено діагноз рак шкіри щоки (T1N0M0). До якої клінічної групи відноситься цей хворий.
* І клінічна група.
ІІ клінічна група.
ІII клінічна група.
ІV клінічна група.
Клінічна група не присвоюється.
5. Після комбінованого радикального лікування рака шкіри шоки ІІ клінічної групи хворий знаходиться під диспансерним наглядом. Як часто він повинен проходити обстеження?
* Перший рік – 1 раз на квартал, другий рік 1 раз на півріччя, подальше – 1 раз на рік.
1 раз на півріччя.
1 раз на рік.
Перший рік – 1 раз на півріччя, подальше – 1 раз на рік.
Що кварталу протягом 5 років.
Тема №20. Пухлини мяких тканин: плоскоклітинна папілома, сосочкова гіперплазія, фіброма, фіброматоз, ліпома, дифузний ліпомато, піогенна гранульома, нейрофіброматоз, травматична неврома, Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування .
1. У пацієнта N поодиноке бородавчате утворення на верхній губі кульовидної форми, діаметром 1см на ножці.Поверхня нерівна, дрібнозерниста, сірувато-коричневого кольору.Нагадує кольорову капусту. Волосяний покрів відсутній. При пальпації мяке, безболісне.
*Папілома
Папіломатозна вада рзвитку епідермісу
Вульгарна бородавка
Себорейна бордавка
Реактивні папіломатозні утворення
2. У пацієнта N поодиноке бородавчате утворення на верхній губі кульовидної форми, діаметром 1см на ножці.Поверхня нерівна, дрібнозерниста, сірувато-коричневого кольору.Нагадує кольорову капусту. Волосяний покрів відсутній. При пальпації мяке, безболісне.
*Папілома
Папіломатозна вада рзвитку епідермісу
Вульгарна бородавка
Себорейна бордавка
Реактивні папіломатозні утворення
Тема №21. Судинні пухлини: гемангіома. Системний гемангіоматоз, лімфангіома. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування .
1. Хвора, 53 років, скаржиться на наявність новоутворення слизової оболонки в ділянці нижніх бокових зубів справа. Відмічає, що раніше вже проводилось оперативне лікування з приводу цього новоутворення. В ділянці 46 та 47 зубів на слизовій оболонці визначається новоутворення круглої форми, синюшного кольору, зв’язане з періодонтом зубів, не болюче при пальпації. Визначте діагноз хворої.
*Ангіоматозний епуліс в ділянці 46 та 47 зубів
Фіброматозний епуліс в ділянці 46 та 47 зубів
Гігантоклітинний епуліс в ділянці 46 та 47 зубів
Фіброма слизової оболонки в ділянці 46 та 47
Папілома слизової оболонки в ділянці 46 та 47
2. Больная М. обратилась к врачу по поводу опухолеподобного новообразования размером 3х4 см, околоушной области справа, темно-красного цвета. При пальпации новообразовая мягкой эластической консистенции, безболезненное, выступает над кожей, при наклоне головы увеличиваеться в размерах, симптом наполнения положительный. Какой диагноз можно поставить больной?
*Кавернозная гемангиома околоушной области.
Ветвистая гемангиома околоушной области.
Гемлимфонгиома околоушной области.
Киста околоушной слюнной железы.
Капиллярна гемангиома околоушной области.
Тема №22. Пухлини та пухлиноподібні враження шкіри : пухлини волосяного матриксу, рінофіма, кератоакантома, доброякісний плоскоклітинний кератоз, невус. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. К хирургу обратился больной 25 лет с опухолевидным образованием в околоушной области слева. Опухоль заметил давно, опухоль не увеличивается. В околоушной области слева опухолевидное образование округлой формы до 3,0 см в диаметре. Возвышающаяся над кожей поверхность бугристая, коричневого цвета. При надавливании цвет ее не изменяется. Поставьте предварительный диагноз.
*Бородавчатый невус
Гемангиома
Лимфангиома
Меланома
Фиброма
2. У хворого на червоній облямівці нижньої губи є новоутворення на ніжці. Розміром 0,5 х 0,5 см, колір звичайний, під час пальпації - м’яке, безболісне. Встановіть попередній діагноз.
* Папілома.
Гіперкератоз.
Шкіряний ріг.
Хейліт.
Хронічна тріщина.
3. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 57 років із скаргою на наявність новоутвору на нижній губі. Новоутвір зауважено півроку тому, відмічено повільне його збільшення. Об’єктивно: на нижній губі спостерігається одинарний роговий виступ конічної форми, спаяний із шкірою, до1,5 см в ширині, при пальпації відчуваються щільні рогові маси. Який попередній діагноз можна встановити?
*шкірний ріг
бородавчатий передрак губи
обмежений гіперкератоз
папілома губи
абразивний преканцерозний хейліт Манганотті
Тема №23. Кісти і нориці обличчя та шиї: епідермальна, дермоїдна кісти, вроджені кісти і нориці. Клініка, діагностика, лікування.
1. У хворого під час обстеження виявлена асиметрія обличчя за рахунок новоутворення в підпідборідній ділянці. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, збирається до зморшки. Після пункції, в пункт аті виявляється рідина солом’яно-жовтого кольору з домішкою холестерину. Встановіть попередній діагноз.
* Природжена серединна кіста.
Ліпома.
Лімфаденіт.
Лімфангіт.
Дермоїдна кіста.
2. У хворого під час обстеження виявлена асиметрія обличчя за рахунок новоутворення в підпідборідній ділянці. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, збирається до зморшки. Після пункції, в пункт аті виявляється рідина солом’яно-жовтого кольору з домішкою холестерину. Встановіть попередній діагноз.
* Природжена серединна кіста.
Ліпома.
Лімфаденіт.
Лімфангіт.
Дермоїдна кіста.
3. У хворого після попереднього обстеження встановлено діагноз: дермоїдна кіста в ділянці підборіддя. Який метод лікування необхідно обрати в цьому випадку?
* Ексхолеація.
Дренування з наступним вилученням.
Видалення в межах здорових тканин.
Склерозуюча терапія.
Кріохірургічне лікування.
Тема №24. Одонтогенні пухлини і пухлиноподібні ураження: амелобластома, амелобластична фіброма, одонтома, цементома, міксома, епуліс. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. Для рентгенологичексой картины радикулярной кисты характерна деструкция костной ткани.
*В виде округлого очага деструкции.
В виде тающего сахара.
Деструкция кости с нечетким контрактуром.
В виде “Пламени свечи” в области верхушки корня зуба.
В виде ободка склероза.
2. Пунктат радикуллярной кисты без воспалительного процесса имеет вид
*Прозрачной опалесцирующей жид кости.
Гноя.
Крови.
Мутной жид кости.
Холестериновых масс.
3. При каком новообразовании челюстей в пунктате могут біть кристалы холестерина.
*Одонтогенная киста.
Солитарная киста.
Остеобластокластома.
Костная гемангиома.
Одонтома.
4 При каком новообразовании челюстей в пунктате могут біть кристалы холестерина.
*Одонтогенная киста.
Солитарная киста.
Остеобластокластома.
Костная гемангиома.
Одонтома.
5. В жіночій консультації у вагітної жінки 25 років виявлено пухлиноподібний утвір на ясні, який часто кровоточить, росте повільно. Пухлина на широкій ніжці, розмірами 1,0 * 2,0 см..округлої форми, вкрите дещо ціанотичною слизовою оболонкою. Яке захворювання найбільш вірогідне ?
*Епулід
Амелобластома
Одонтома
Цементома
Карцинома
Тема №25. Кісти щелеп. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування.
Тема №26. Кісткоутворюючі пухлини: остеома, остеоїд-остеома, остеобластома, осифікуюча фіброма, хондрома, остеохондрома, гігантоклітинна пухлина, кістковомозкові і судинні пухлини. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. Хворий Звернувся зі скаргами на припухлість в ділянці нижньої щелепи зправа. Об’єктивно: здуття в ділянці 45, 44 зубів, слизова оболонка над ними не змінена. На рентгенограмі – деструкція кістки у вигляді множинних осередків розрідження з чіткими контурами в ділянці 44, 45 зубів. Поставте вірний діагноз.
* Амелобластома.
Тверда фіброма.
М’яка фіброма.
Ретенційна кіста.
Фоликулірна кіста.
2. У хворой 23 років на підставі клінічної та рентгенологічної картини захворювання, даних цітологічного дослідження встановлено діагноз: амелобластома нижньої щелепи зліва. Який метод лікування у даній ситуації є найбільш доцільним?
*Резекція ділянки нижньої щелепи.
Енуклеація пухлини.
Видалення зубів в ділянке новоутворення та кюретаж нижньої щелепи.
Консервативне лікування.
Променева терапія.
Тема №27. Пухлиноподібні ураження: фіброзна дисплазія, еозинофільна гранульома, деформуючий остеїт, «коричнева пухлина» гіперпаратиреоїдизму, аневризмальна і солітарна кісткова кіста. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
Тема №28. Передракові захворювання обличчя і порожнини рота. Класифікація. Клініка, діагностика, лікування.
Тема №29. Злоякісні пухлини шкіри обличчя: базально-клітинний і плоскоклітинний рак, злоякісна меланома, фібросаркома. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. Хворий звернувся зі скаргами на посилення росту пухлини з природженого невусу на щоці, який доволі часто травмувався під час гоління. Виявлено бородавчасту пігментовану пухлино розміром 1,5 ч 1 см. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Встановіть попередній діагноз.
* Меланома.
Базаліома.
Плоскоклітинний рак.
Бородавчастий прередрак.
Запалення невусу.
2. У хворого в області підборіддя є щільна безболісна пухлина розміром 2,5 х 0,8 см, в центрі якої язва, дно якої вкрито активними грануляціями. В підпідборідної області під час пальпації виявлено збільшений, безболісний лімфовузол. Хворіє протягом 3-х місяців. Встановіть попередній діагноз.
* Плоскоклітинний рак.
Базальноклітинний рак
Кератоакантома.
Актиномікоз.
Трофічна язва.
3. У хворого після опіку протягом 10 років існує рубцева деформація лиця. Два місяці тому на рубці в щічній ділянці праворуч з’явилася виразка. На теперішній час виразка сягає розмірів 0,8 х 0,5 см. Встановіть попередній діагноз.
* Рак шкіри.
Променева виразка.
Хронічний остеомієліт.
Трофічна язва шкіри обличчя.
Актиномікоз.
4. У хворого, в наслідок постійного прикурювання, з’явилася виразка на нижній губі. Лікувався консервативно протягом 2-х місяців, покращення стану не має. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
*Цитологічне дослідження.
Висічення.
Пункція утворення.
Аспіраційна біопсія.
Зіскоб з поверхні виразки.
5. Під час обстеження хворого встановлено, що пухлина на язиці займає більшу його частину, рухомість язику обмежена, виявляються поодинокі регіонарні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного дослідження встановлено діагноз: рак язику T2N1M0. Яке лікування необхідно застосувати у цього хворого?
* Комбінований метод.
Променева терапія.
Хірургічне видалення новоутворення.
Хіміотерапія.
Видалення лімфовузлів.
Тема №30. Злоякісні пухлини органів порожнини рота. Рак губи, язика, щоки, слизової оболонки порожнини рота. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. Хворий, 66 р., скаргжиться на затвердіння та обмеження рухомості язика, виразку в правій підязиковій ділянці. втрату ваги. Відкривання рота обмежене до 3 см. Хворий користується повним знімним протезом на нижню та верхню щелепи. В ділянці правого щелепно-язикового жолоба відмічається тверда виразка до 3 см. з вивороченими дуже щільними краями. Вона вкрита жовто-сірим нальотом. В лівій піднижньощелепній і верхньо-боковій ділянках шиї пальпуються збільшені малорухомі лімфатични вузли. Поставте діагноз.
*Рак слизової оболонки дна порожнини рота .
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Третинний сіфіліс (гумозна виразка).
Актиномікоз дна порожнини рота.
2. Хворий, 33 років, звернувся зі скаргами на масивну виразку дна порожнини рота, яка розташована від 45 до 35 зубів між тілом нижньої щелепи та під’язиковим валиком. Виразка розповсюджена на нижню поверхню язика, що утруднює рухомість язика, мову та прийом їжі. При огляді відмічається щільний конгломерат підщелепних та підпідбрідкових лімфатичних вузлів, визначаються лімфатичні вузли в середньо-боковому відділі шиї справа. Визначте клінічний діагноз хворого.
*Рак дна порожнини рота
Декубітальна виразка дна порожнини рота
Туберкульозна виразка дна порожнини рота
Остеомієліт нижньої щелепи, дифузна форма
Остеобластокластома нижньої щелепи
3. Наиболее распространенной морфологической формой рака верхнечелюстной пазухи является:
*Цилинтроклеточная.
Базальноклеточная
Плоскоклеточная ороговевающая
Плоскоклеточная неороговевающая.
Мукоэпидермоидная.
Тема №31. Злоякісні пухлини щелеп: рак і саркома нижньої і верхньої щелепи. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування. Методи операцій на щелепах при пухлинах і пухлиноподібних ураженнях. Операції на шляхах регіонарного метастазування.
1. Мужчина 45 лет обратился с жалобами на образование на нижней челюсти. В стационаре произведена операция. Получено следующее гистологическое описание: строма состоит из соединительной ткани, паренхима из эпителиальных тяжей с цилиндрическими и звездчатыми клетками. Для какого образования характерна такая микроскопическая картина?
*Амелобластома нижней челюсти.
Остеодистрофия нижней челюсти.
Фиброзная дисплазия нижней челюсти.
Эозинофильная гранулема.
Остеобластокластома.
Тема №32. Кісти залоз: ретенційні кісти слизистих залоз губ, щік, під'язикової ділянки, кісти під'язикової, піднижньощелепної і привушної залоз, кіста сальної залози. Методи діагностики і хірургічного лікування.
Тема №33. Пухлини слинних залоз: мономорфна і поліморфна аденома, мукоепідермоїдна пухлина, аденокістозна карцинома, аденокарцинома. Морфологічні особливості. Клініка, діагностика, лікування.
1. Хвора ,53, роки , скаржиться на пухлину в правій білявушній ділянці. Пухлина виявлена півроку тому; за цей період збільшилась вдвоє. В правій білявушній діланці новоутворення розміром 1,5х2см. , щільна, бугриста, зі шкірою неспаяна, безболісна. З протоку білявушної слинної залози відділяється прозора слина. При пункції нічого не отримали. Якому заворюванню найбільш вірогідно відповідає описана клінічна картина?
Плеоморфна аденома білявушної слинної залози.
Хронічний лімфаденіт привушно-жувальної ділянки.
Ретенційна кіста білявушної слинної залози.
Фіброма привушно-жувальної ділянки.
Ліпома привушно-жувальної ділянки.
2. Хворий ,28 років, звернувся зі скаргами на припухлость в правій під’язиковій ділянці, яка обмежує рухомість язика, ускладнює мову. Замітив її тиждень назад. В правій під’язичній ділянці шароподібне вибухання розміром 2х2,5 см., з чіткими кордонами, в центрі прозора, розтянута слизова оболонка. Пальпаторно визначається флюктуація. Язик трохи піднятий догори. Поставте діагноз.
*Ретенційна кіста підязикової слинної залози.
Слинокам’яна хвороба підщелепної слинної залози.
Хронічний сіалоденіт підщелепної слинної залози.
Гострий сіалоденіт підщелепної слинної залози.
Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози.
Тема №34. Особливості післяопераційного перебігу і догляду за онкологічними хворими. Реабілітація та диспансеризація хворих з пухлинами щелепно-лицевої ділянки.
Література, що може бути використана для підготовки до практичних занять:
- Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2 томах. Т.2 // Под ред. В.М.Безрукова, Т.Г. Робустовой. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Медицина, 2000. – 488 с.
- Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Том 2. – К.: Червона Рута-Турс, 1998. – 352 с.
- Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Киев, 2002. – 1024 с.
- Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев В.С. Неогнестрельные переломы челюстей. – М.: Медицина, 1999. – 336 с.
- Травмы челюстно-лицевой области / Н.М. Александров, П.З. Аржанцев, Б.С. Вихриев и др. / Под ред. Н.М.Александрова, П.З.Аржанцева. – М.: Медицина, 1986. – 448 с.
- Муковозов И.Н. Дифференциальная диагностика заболеваний челюстно-лицевой области. – Л.: Медицина, 1982.– 221 с.
- «Хирургическая стоматология», п/ред. Т.Г.Робустовой. – М: «Медицина», 1996.– 688 с.
- Горішний Б. М. та ін. “Щелепно-лицева хірургія екстремальних ситуацій” Навч. посібник. Полтава, 2001р.– 125 с.
- «Хирургическая стоматология», п/ред. Т.Г.Робустовой. – М: «Медицина», 2000.– 722 с.