Курс 1 Семестр 2 Лекції 18 годин Практичні заняття 16 годин Самостійна робота 18 годин Диференційований залік 2 семестр (2 години)

Вид материала

Документы

Содержание Мета та завдання курсу епідеміології Предмет епідеміології Поняття про "інфекційну" та "неінфекційну" епідеміологію Визначення понять "паразит" і " паразитарна система Епідеміологічне значення тварин. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідацій. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведенн Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості єпідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінг 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики. 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки). Протиепідемічні заходи при них. 8. Можливі епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах 9. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні Перелік контрольних питань Перелік знань та вмінь Завідувач кафедри Тематичний план Тема практичних занять Завідувач кафедри Тема лекцій Завідувач кафедри Завідувач кафедри ... Полное содержание

Подобный материал:

• Курс -5,9 семестр. Кількість кредитів 1,5; академ годин -54 (у т ч. лекції -18, практичні, 42.6kb.
• Курс 2,4 семестр. Кількість кредитів 1,5; академ годин 54 (у т р. лекції 12, практичні, 33.51kb.
• Робоча навчальна програма з філософії на 2007-2008 навчальний рік Факультет медичний, 372.54kb.
• Курс 4, 7 семестр. Кількість кредитів 2; академ годин 108 (у т р. лекції 42, практичні, 21.51kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 552.3kb.
• Курс Семестр Кількість годин спрс залік, діф залік (семестр) Всього годин, 172.92kb.
• Боча навчальна програма для студентів спеціальності, 565.93kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 „Видавнича справа та редагування, 504.77kb.
• 1. Назва модуля, 29.6kb.
• Назва модуля: Соціальна географія України Код модуля, 34.64kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю.Коломоєць

“ _____ “ ________ 2007 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ


Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних

і фармацевтичних фахівців

Спеціальність – сестринська справа

Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Курс – 1

Семестр – 2

Лекції - 18 годин

Практичні заняття – 16 годин

Самостійна робота – 18 годин

Диференційований залік - 2 семестр (2 години)

Всього – 54 години


Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з “Епідеміології” для студентів медичних вузів, затвердженої МОЗ України 29.03.1996 р.


Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб 05.06.2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І.Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з сестринської справи та лабораторної діагностики 14.06.2007 р. (протокол №6)


Голова предметної методичної комісії

з сестринської справи та лабораторної

діагностки, професор Т.В.Сорокман


Мета та завдання курсу епідеміології,

її місце в навчальному процесі.

Викладання епідеміології проводиться на основі міжпредметної інтеграції навчальних програм з такими кафедрами, як біологія, мікробіологія з вірусологією та імунологію, загальна гігієна та екологія, соціальна гігієна з організацією охорони здоров’я, інфекційні та дитячі інфекційні хвороби та ін.

В тематичні плани лекцій і практичних занять включені питання загальної епідеміології інфекційних хвороб – вчення про епідемічний процес. Поряд з такими розділами, як джерело збудників інфекційних хвороб, механізм і фактори передачі збудників, прояви і закономірності епідемічного процесу, дезинфекція, імунопрофілактика та ін. програмою передбачено вивчення студентами епідеміологічного методу дослідження.

На практичних заняттях з спеціальної епідеміології студенти, шляхом вирішення ситуаційних задач, вивчають особливості епідеміологічного обстеження та проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових інфекцій (шигельози, гепатити А і Е), інфекцій дихальних шляхів (дифтерія, кір), а також проведення профілактичних і протиепідемічних заходів при особливо небезпечних інфекціях (холера, чума).

На підсумкових заняттях проводиться контроль знань та умінь студентів на основі лекційного курсу, практичних (аудиторних) занять та самостійної (позааудиторної) роботи.

При вивченні необхідно акцентувати увагу на особливостях режиму роботи медичної сестри з хворими на інфекційні захворювання.

Після вивчення курсу студент повинен знати:

- Основні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров'я;

- принципи санітарно - протиепідемічного режиму;

- принципи організації роботи інфекційних відділень;

- роль і завдання медичної сестри у лікувально-діагностичному процесі;

- основи етіології та епідеміології, типові клінічні симптоми, методи обстеження та діагностики, принципи лікування, планування і організацію сестринського догляду, профілактику найбільш поширених інфекційних захворювань людини;

- симптоматику загрозливих станів, тактику медичної сестри при наданні екстреної долікарської допомоги;

- техніку сестринських маніпуляцій;

- принципи медичної етики і деонтології.


Міжпредметна інтеграція:

• Біологія;
  
• мікробіологія з вірусологією та імунологію;
  
• загальна гігієна та екологія;
  
• соціальна гігієна з організацією охорони здоров’я.
  

Зміст навчальної програми

1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження

Основні етапи розвитку епідеміології. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний, розвиток епідеміології відомими вченими Л.В Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим та ін.

Предмет епідеміології. Поняття про епідемію. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.

Поняття про "інфекційну" та "неінфекційну" епідеміологію. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності. Поняття "етіологічний фактор" і "фактор ризику". Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період. Наявність збудника і заразність – специфічні особливості інфекційних хвороб, які відрізняють їх від неінфекційних хвороб.

Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження. Описово-оціночний, аналітичний та експериментальний прийоми дослідження, прогнозування проявів епідемічного процесу. Можливість використання епідеміологічного методу для вивчення захворюваності та інших ознак, які характеризують здоров’я (смертність, інвалідізація та ін.) при неінфекційних хворобах.

Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів, участь у них лікувальних закладів амбулаторно-поліклінічного типу і стаціонарів, а також населення.

Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами. Традиційні зв’язки епідеміології з клінікою інфекційних хвороб

Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів (забір епідеміологічного анамнезу, імунопрофілактика населення та ін.).


2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.


Визначення понять "паразит" і " паразитарна система". Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб. Поняття про антропонози, зоонози та сапронози. Хвора людина і носій, їх епідеміологічна роль. Категорії носійства. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.

Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин. Роль гризунів як джерела збудників інфекційних хвороб для людини. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.

Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Три фази механізму передачі. Закон відповідності механізму передачі первинній (епідеміологічний ) локалізації збудника в організмі людини. Типи механізмів передачі. Вертикальний механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Класифікація інфекційних хвороб.

Значення окремих видів комах (з родин вошей, мух, комарів, москітів і бліх) та кліщів як переносників збудників інфекційних хвороб, їх основи біолого-екологічні особливості.

Рушійні сили епідемічного процесу – джерело збудника інфекційної хвороби, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.

Безперервність епідемічного процесу при антропонозах як результат взаємодії генотипово і фенотипово неоднорідних і динамічно мінливих за ознаками відношення один до одного популяцій паразита та людини в конкретних умовах соціального і природного середовища.

Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.

Основні положення теорії саморегуляції паразитарних систем В.Д. Бєлякова.


3. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідацій. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.


Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами та інш.

Імунопрофілактика та термінова профілактика. Місце імунопрофілактики в системі профілактичних та протиепідемічних заходів. Інфекційні хвороби які керуються засобами імунопрофілактики. Активна і пасивна імунізація. Типи вакцинних препаратів, їх особливості. Сироватки, гаммаглобуліни, бактеріофаги. Способи введення препаратів. Поняття про "холодний ланцюг". Введення гетерогенних сироваток та імуноглобулінів з попередньою внутрішньошкірною пробою. Показання і протипоказання до імунопрофілактики. Абсолютні протипоказання щодо щеплення. Імунізація планова і за епідемічними показаннями. Післящеплені реакції: загальні і місцеві. Післящеплені ускладнення та їх профілактика.

Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань. Організація планових щеплень. Складання планів імунопрофілактики. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації. Профілактика післящеплених ускладнень. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Поняття про колективний імунітет.

4. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та інші.

Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції. Механізм, фактори і шляхи передачі збудників. Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.

Епідеміологічні особливості черевного тифу сьогодні. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу. Специфіка профілактики черевного тифу і паратифу А і В.

Можливість зараження дітей і осіб похилого віку, що страждають на різкі хронічні хвороби, контактно-побутовим і повітряно-пиловим шляхом. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.

Епідеміологічні особливості дизентерій та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.

Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е. Протиепідемічні заходи у вогнищах. Методи раннього виявлення хворих. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.


5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості єпідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції.

Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі. Організація заходів щодо боротьби з грипом. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.

Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою. Лабораторна діагностика, умови госпіталізації. Заходи щодо бактеріоносіїв. Профілактика дифтерій в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.

Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Розслідування випадків занесення інфекції у дитячі дошкільні установи, дитячі лікарні. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.

Роль менінгококоносіїв і хворих на менінгококовий ринофаренгіт. Шляхи передачі інфекції, заходи у вогнищі. Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.


6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.


Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.

Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Хвора людина - єдине джерело інфекції. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу. Епідеміологічні особливості хвороби Брилла – Цінсера. Профілактика і засоби боротьби з вошами. Значення раннього виявлення і госпіталізації хворих. Санітарна обробка під час прийому хворого. Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.

Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі. Небезпечність завезення малярії з тропічних і субтропічних країв. Основні принципи профілактики малярії.


7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки). Протиепідемічні заходи при них.


Проведення профілактичних заходів по карантинним інфекціям органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.

Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань. Щоб не допустити їх розповсюдження на місцях необхідно забезпечити:

• своєчасне виявлення перших випадків захворювання
  
• чітке і своєчасне проведення повного комплексу заходів по ліквідації і ліквідації вогнища.
  

Принцип організації протиепідемічних заходів являється єдиним для всіх особливо небезпечних інфекцій і передбачає такі основні розділи роботи, виконані у відповідності з вимогами спеціальної інструкції:

1. Первинна ізоляція хворого.
   
2. Встановлення діагнозу з наступною госпіталізацією і лікуванням.
   
3. Повідомлення відповідних органів про захворювання.
   
4. Карантинні заходи
   
5. Виявлення, ізоляція і лікування осіб які знаходились в контакті з хворими.
   
6. Виявлення померлих, дослідження та захоронення трупів.
   
7. Проведення дезинфекції вогнища.
   
8. Вакцинація.
   
9. Обстеження на вібріононосійство у вогнищі холери з ізоляцією і лікуванням виявлених вібріононосіїв.
   
10. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою
    
11. Санітарно-освітня робота.
    

Виконання всіх завдань можливе при достатній підготовленості медпрацівників по питанням діагностики, лікування і профілактики карантинних інфекцій.


8. Можливі епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.


Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.

Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.

Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використані як біологічна зброя. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу. Термінова індикація біологічної зброї.

Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих. Санітарно-епідеміологічна розвідка на цих територіях, її особливості. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.

Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно не благополучних районах. Організація та проведення санітарно- профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.

Надзвичайна протиепідемічна комісія ( НПК ), її склад і функції в межах району, міста, області, країни. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб, які формуються при штабі НПК.


9. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні

заходи.


Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій. Особливості збудників. Джерело збудників інфекції і фактори передачі. Прояви епідемічного процесу. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб 05.06.2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І .Федів


ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ

на диференційований залік з епідеміології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності “сестринська справа”, освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр


1.Визначення епідеміології як науки, її завдання.

2.Структура епідеміологічного метода дослідження.

3.Вчення про епідемічний процес, визначення, ланки, інтенсивність.

4.Рушійні сили епідемічного процесу.

5.Джерела збудників інфекцій.

6.Механізм передачі збудників, три його фази.

7.Закон про первинну локалізацію збудника та його зв’язок з відповідним

механізмом передачі.

8.Класифікація інфекційних захворювань людини.

9.Фактори та шляхи передачі збудників при різних інфекційних захворюваннях.

10.Характеристика епідемій, що поширюються різноманітними шляхами. Роль природних та соціальних факторів в поширенні інфекційних захворювань.

11.Визначення понять “спорадична захворюваність”, “епідемічний спалах”, “епідемія”, “пандемія”, “ендемія”.

12.Оцінка епідемічної небезпеки хворого в різні періоди хвороби та при різноманітних клінічних формах перебігу інфекції.

13.Категорії носіїв збудників інфекційних захворювань та оцінка їх епідемічної небезпеки.

14.Протиепідемічні заходи щодо знешкодження хворого та заразоносія як джерела збудників інфекції.

15.Тварини як джерело збудників інфекції.

16.Гризуни як джерело збудників інфекції. Поняття про дератизацію, її види, методи.

17.Поняття про антропонози, зоонози, сапронози, приклади.

18.Епідеміологічне значення комарів, бліх, кліщів.

19.Поняття про епідеміологічний нагляд.

20. Ретроспективний епідеміологічний аналіз.

21.Поняття про природну вогнищевість інфекційних захворювань.

22.Епідеміологічне обстеження епідемічного вогнища, методика.

23.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій.

24.Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів.

25.Епідеміологічне обстеження вогнища черевного тифу та протиепіде-

мічні заходи в ньому.

26.Епідеміологічне обстеження вогнища дизентерії та протиепідемічні

заходи в ньому.

27.Епідеміологічні особливості та профілактика вірусних гепатитів А і В.

28.Епідеміологічні особливості та профілактика харчових токсикоінфек-

цій і ботулізма.

29.Протиепідемічні заходи при карантинних інфекціях.

30.Дезінфекція, її значення при різних групах інфекційних захворювань.

31.Види та методи дезинфекції.

32.Основні хімічні дезінфектанти та їх застосування.

33.Види дазінфекційних камер та їх призначення.

34.Паромормалінова камера, призначення, режими та порядок роботи

на ній.

35. Контроль ефективності дезинфекції (вогнищевої, вологої, камерної).

36.Дезінфекція, види, методи.

37.Дератизація, види, методи.

38.Вакцини, типи вакцинних препаратів, їх характеристика.

39.Живі вакцини. Характеристика окремих живих вакцин для профілак-

тики бактеріальних, вірусних захворювань.

40.Вбиті вакцини. Характеристика окремих вакцин для профілактики

бактеріальних, вірусних інфекцій.

41.Анатоксини. Їх загальна характеристика. Характеристика окремих

препаратів.

42. Екстрена профілактика правця.

43. Екстрена профілактика сказу.

44.Способи введення вакцин та анатоксинів.

45.Внутрішньолікарняна інфекція. Збудники, джерела інфекції, шляхи

передачі, причини та умови виникнення.

46.Внутрішньолікарняна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні

заходи.

47.Специфічна профілактика інфекційних захворювань, її організація

та проведення.

48.Ектренна профілактика інфекційних захворювань.

49.Календар профілактичних щеплень.

50.Принципи профілактики та протиепідемічні заходи при інфекційних

захворюваннях.

Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб 05.06.2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедр

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних, професор О.І.Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з сестринської справи та лабораторної діагностики 14.06.2007 р. (протокол № 6).


Голова предметної методичної комісії

з сестринської справи та лабораторної

діагностики, професор Т.В.Сорокман


Перелік знань та вмінь,

які повинні засвоїти студенти 1 курсу з епідеміології медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності

“Сестринська справа” (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр).


Студенти повинні знати:

1. Теоретичні основи епідеміології як науки про епідемічний процес.
   
2. Основи популяційного підходу до вивчення захворюваності на інфекційні та неінфекційні хвороби.
   
3. Епідеміологічний метод дослідження, принципи формулювання гіпотез про фактори ризику захворюваності на окремі інфекційні хвороби.
   
4. Сучасні засоби і методи імунопрофілактики, термінової профілактики, дезинфекції, стерилізації та дезинсекції.
   
5. Особливості епідеміології і профілактики окремих інфекційних хвороб.
   
6. Можливі епідемічні наслідки екстремальних ситуацій (стихійні лиха, радіаційне зараження).
   

Студенти повинні вміти:

1. Обгрунтовувати причини та умови виникнення, механізм розвитку і прояви епідемічного процесу при окремих інфекційних хворобах.
   
2. На прикладі окремих нозологічних форм інфекційних та неінфекційних хвороб визначити за статистичними даними рівень, структуру і динаміку захворюваності населення за територією, серед різних соціально – вікових груп і протягом часу та аналізувати отримані дані.
   
3. Використовувати показники, які характеризують захворюваність населення, для формулювання гіпотез про фактори ризику та оцінювати ці гіпотези.
   
4. Обстежити осередок інфекційної хвороби та проводити в ньому первинні протиепідемічні заходи.
   
5. Визначити показання і методи та організувати проведення дезинфекції в лікувально – профілактичних, дитячих дошкільних закладах та в осередках інфекційних хвороб.
   
6. Організувати проведення стерилізації в лікувально – профілактичних закладах та оцінювати її якість.
   
7. Планувати та здійснювати виконання календаря щеплень, проводити імунопрофілактику, оцінювати їх якість і ефективність.
   
8. Брати участь у проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках особливо небезпечних інфекцій та в екстремальних ситуаціях.
   

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

29.08.2008 р. (протокол №2).

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк


ПОРЯДОК І ФОРМА

проведення диференційованого заліку з епідеміології для студентів медичного

факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності “Сестринська справа”, освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Відповідно до програми з „Епідеміології”, затвердженої 29.03.1996 р. МОЗ України, розроблено 50 контрольних питань.

До складання диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали програму з курсу з епідеміології, відвідали всі лекції, виконали практичні заняття, оволоділи практичними навичками, передбаченими затвердженою програмою.

Диференційований залік проводиться за наступною схемою:

1). Кожний студент одержує 10 тестових завдань ІІІ рівня, на які повинен дати відповідь письмово або за комп'ютерною тестовою програмою;

2). Одержує одну ситуаційну задачу і дає відповідь у письмовій формі;

3). Після цього вибірково проводиться співбесіда зі студентами, які мали пропуски практичних занять, лекцій та низьку поточну успішність за питаннями, передбаченими програмою.

Відповідно до критеріїв оцінки знань виставляється загальна оцінка з “Епідеміології” з урахуванням вище зазначених складових.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних

хвороб 05.06.2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І.Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з сестринської справи та лабораторної діагностики 14.06.2007 р. (протокол №6)


Голова предметної методичної комісії з сестринської

справи та лабораторної діагностики

професор Т.В.Сорокман


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

практичних занять з епідеміології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

із спеціальності "Сестринська справа" (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр).

№ п/п	Тема практичних занять	К-сть годин
1	Правила госпіталізації інфекційних хворих. Будова і режим інфекційних лікарень. Особливості будови і режиму приймально-пропускного, діагностичного, профільних і боксового відділення інфекційного стаціонару.	2
2	Людина як джерело інфекції і заходи щодо її знешкодження. Епідеміологічне значення тварин. Ветеринарні заходи в осередках зоонозних інфекцій. Живі переносники збудників інфекційних хвороб.	2
3	Дезінфекція і стерилізація.	2
4	Календар профілактичних щеплень. Засоби, організація та проведення імунопрофілактики і термінової профілактики.	2
5	Протиепідемічні заходи в осередках кишкових інфекцій (черевний тиф, шигельози, вірусні гепатити "А" і "Є").	2
6	Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій дихальних шляхів (дифтерія, кір, скарлатина, грип).	2
7	Профілактичні та протиепідемічні заходи при особливо небезпечних інфекціях (холера, чума).	2
8	Профілактичні та протиепідемічні заходи при кров’яних інфекціях.	2
9	Диференційований залік.	2
	Всього	18

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

29.08.2008 р. (протокол №2).

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

лекцій з епідеміології для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців зі спеціальності „Сестринська справа”,

(освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр).

№ п/п	Тема лекцій	К-сть годин
1	Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоровя. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження.	2
2	Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.	2
3	Шляхи боротьби з інфекційними і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.	2
4	Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів., сальмонельозу, вірусних гепатитів А і Є.	2
5	Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості епідеміології і профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції.	2
6	Епідеміологічна характеристика кров'яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.	2
7	Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка, нетрансмісивні геморагічні гарячки Ебола, Марбурга, Ласса.). Протиепідемічні заходи.	2
8	Можливі епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.	2
9	Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.	2
Всього:		18 годин

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

29.08.2008 р. (протокол №2).

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

самостійної роботи з епідеміології для студентів 1 курсу медичного

факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних

фахівців за спеціальністю „Сестринська справа” (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр).

№ п/п	Тема	Кількість годин
1	Епідеміологія і профілактика харчо­вих токсикоінфекцій та ботулізму.	2
2	Епідеміологія і профілактика ге­пати­­тів А і Е та В, С і Д.	2
3	Епідеміологія і профілактика полі­омієліту та інших ентеровірусних інфекцій.	2
4	Епідеміологія і профілактика лепто­спірозу.	2
5	Епідеміологія і профілактика клі­що­­вого енцефаліту, кримської гемо­рагічної гарячки та гемора­гічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса.	2
6	Епідеміологія і профілактика менін­го­кокової інфекції.	2
7	Епідеміологія і профілактика ВІЛ-інфекції.	2
8	Епідеміологія і профілактика малярії.	2
9	Епідеміологія і профілактика ви­сип­ного тифу (хвороба Брилла).	2
	Всього	18

Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

29.08.2008 р. (протокол №2).

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк

ЗАСОБИ

для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю студентів медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців з спеціальності “Сестринська справа”,

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр


При вивченні епідеміології використовуються такі контрольні заходи:

1. Початковий контроль. Перевірка засвоєння знань з мікробіо­логії, вірусології та паразитології при вивченні збудників інфекційних хвороб.
   
2. Поточний контроль під час проведення практичних та семінарських занять з метою перевірки підготовленості студента до виконання конкретної роботи по заданій темі.
   
3. Проміжний контроль. Проведення контролю знань по кишковим інфекціям, інфекціям дихальних шляхів та кров’яним інфекціям
   
4. Підсумковий контроль. Семестровий диференційований залік при вивченні курсу епідеміології проводиться в 10 семестрі на підставі результатів проведення поточного контролю..
   

Результати складання диференційованого заліку та екзамену оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") і вносяться в екзаменаційну відомість та залікову книжку.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб 05.06.2007 р. (протокол №50).

Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І.Федів


ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКІВ,

ТЕХНІЧНИХ ТА ІНШИХ НАВЧАЛЬНО-НАОЧНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НА КАФЕДРІ

1. Ситуационные задачи по медицинской паразитологии для студентов лечебного факультета (Медицинские рекомендации к самостоятельной работе). В.К.Патратий, В.П.Пишак, А.Н.Сокол, Т.Е.Дьякова, И.И.Сидорчук, И.Н.Хилько. - Черновцы, 1991. - 54 стр.
   
2. Методичні вказівки до самопідготовки студентів лікувального факультету до практичних занять по загальній епідеміології /М.А.Андрейчин. А.М.Сокол, І.С.Іщук, С.С.Луцук, Н.А.Богачик В.П.Борак, Н.А.Васильєва, Н.І.Ільїна, Л.Г.Кійко. М.Д.Чемич, Г.В.Пізар. - Тернопіль, 1993. - 43 ст.
   
3. Інфекції дихальних шляхів. Методичні рекомендації для студентів медичного інституту по самостійному вивченню клініки інфекцій­них хвороб /А.М.Сокол, Н.А.Богачик, І.М.Хилько, Я.В.Венгловська, Г.А.Носова, А.Г.Трефаненко, О.М.Давиденко, І.С.Давиденко, О.В.Мироник, В.Д.Москалюк, Ю.О.Рандюк. - Чернівці, 2001. - 124 с.
   
4. Кро­в'яні інфекції. Інфекції зовнішніх покривів: Методичні рекомендації для студентів медичного інституту по са­мостійному вивченню клініки інфекційних хвороб. Випуск Ш. А.М.Сокол, І.М.Хилько, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, Г.А.Носова, А.Г.Трефаненко, Г.П.Коровін. - Чернівці, 1996. - 43 с.
   
5. Кишкові інфекції. Навчальний посібник. А.М.Сокол, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, Г.А.Носова, А.Г.Трефаненко, Л.В.Сідей, О.М.Давиденко, І.С.Давиденко, І.М.Хилько, В.Д.Москалюк, О.В.Мироник, Ю.О.Рандюк. - Чернівці, 1998. - 99 с.
   
6. Лікування інфекційних хвороб. Навчальний посібник /А.М.Сокол, Г.А.Носова, О.М.Давиденко, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, А.Г.Трефаненко, І.М.Хилько. - Чернівці, 2001. - 114 с.
   
7. Основи медичної вірусології. Навчально-методичний посібник для студентів медичного факультету. В.К.Патратій, А.М.Сокол, І.Й.Сидорчук, С.Є.Дейнека, І.О.Петруник, І.П.Бурденюк, Л.В.Дячишина, О.О.Бліндер, Л.В.Сідей. Чернівці, Видавництво “Прут”, 1999, 132 с.
   
8. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб. Методичні рекомендації. А.М.Сокол, .М.Давиденко, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська,О.В.Мироник, А.Г.Трефаненко, І.М.Хилько. Чернівці, 2003. - 46 с.
   
9. Профілактика інфекційних хвороб (Збірник нормативних документів): Навчальний посібник // Сокол А.М.Хилько І.М.Москалюк В.Д.Трефаненко А.Г.Богачик Н.А.Венгловська Я.В., ДавиденкоО.М., Мироник О.В. , Ран дюк Ю.О.- Чернівці: Вид-во „Медик”. Видання друге, 2003. – 132 с.
   

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

1. Кінопроектор “Україна”- 1
   
2. Діапроектор “Спутник”-2
   
3. Діапроектор “Протон” -1
   
4. Проектор “Полілюкс” - 1
   
5. Негатоскоп - 1
   
6. Фільми - 4
   
7. Комп'ютери - 2
   

ТАБЛИЦІ ТА ЇХ НОМЕРА

1. Дизентерія –1
   
2. Черевний тиф – 2, 3, 43
   
3. Амебіаз – 4
   
4. Геморагічні гарячки –5
   
5. Холера – 6, 6а, 6б, 48,49
   
6. Чума – 7
   
7. Натуральна віспа –8, 9, 9а, 9б, 9в
   
8. Туляремія – 10
   
9. Сибірка – 11
   
10. Висипний тиф – 12, 13
    
11. Правець – 14
    
12. Бруцельоз – 15
    
13. Аспергільоз – 16
    
14. Поліомієліт - 17, 17а
    
15. Грип – 18, 19
    
16. Менінгококова інфекція – 20, 20а, 21
    
17. Сказ – 22, 46
    
18. Лептоспіроз – 23
    
19. Малярія – 24, 44
    
20. Кір – 25
    
21. Енцефаліт – 26а, 26б, 26в, 26г, 26д
    
22. Менінгіти – 27, 27а, 27б, 27в, 27г
    
23. Схема-план будови протичумної лабораторії – 28
    
24. Схема лабораторного дослідження на чуму – 29
    
25. Схема розташування госпіталю для хворих чумою – 30, 31, 32
    
26. Організація щеплень з допомогою інжекторів – 33
    
27. Схема організації протиепідемічних, лікувально-профілактичних і санітарних заходів у вогнищі особливо заразних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) – 34
    
28. Забір проб з зовнішнього середовища – 35
    
29. Протичумний костюм – 36
    
30. Класифікація вірусного гепатиту – 37
    
31. Схема невідкладних заходів при гострих гастроентеритах з дегідратаційним синдромом – 38
    
32. Схема невідкладних заходів при гострій нирковій надостатності – 39
    
33. Схема реанімаційних заходів при анафілактичному шоку – 40
    
34. Сальмонельози – 42
    
35. Сибірка – 47
    
36. Схема механізму передачі при кишкових інфекціях – 50
    
37. Кров’яні інфекції – 51
    
38. Інфекції дихальних шляхів – 52
    

СЛАЙДИ (КОМПЛЕКТИ)

1. Грип та грипоподібні захворювання – 3
   
2. Диференціальна діагностика інфекційних хвороб: 5 частин - 5
   
3. Набір слайдів з окремих інфекційних хвороб – 1.
   

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

ОБОВ’ЯЗКОВА

1. М.А.Андрейчин, Копча В.С. Епідеміологія. Підручник.–Тернопіль Укрмедкнига, 2000.– 382 с.
   
2. Й.П.Ковальський, М.П.Ковальська, І.Г.Гайдучок. Загальна епідеміологія. Видавництво „Медицина світу”, 1999.– 175 с.
   
3. К.М.Синяк, В.М.Гирін “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1998.
   
4. К.М.Синяк (під ред.) “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1993.
   

ДОДАТКОВА

1. Громашевский Л.В. Общая эпидемиология. – М.: Медицина, 1965.
   
2. Гандельсман Б.И. Дезинфекционное дело. – М.: Медицина, 1971.
   
3. Павлов А.В., Синяк К.М. Справочник по эпидемиологии.– К.: Здоровье, 1983.
   
4. Покровский В.И. (под ред.) Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1993.
   
5. Синяк К.М. (под ред.) Эпидемиология вирусных инфекций.– К.: Здоровье, 1984.
   
6. Шабловская Е.А., Чудная Л.М. Управляемые инфекции.– К.: Здоровье, 1984.
   
7. Яфаев Р.Х., Зуева Л.П. Эпидемиология внутрибольничной инфекции. – М.: Медицина, 1989.
   
8. И.И. Елкин. Руководство по практическим занятиям по эпидемиологии. – М.: Медицина, 1975.
   
9. Э.Н.Шляхов Практическая эпидемиология. Кишинев: Штиинца, 1986.
   
10.