Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Мета: на прикладах життєвих ситуацій підвести дітей до розуміння того, що послух – прояв любові та довіри, а непослух – початок зла на землі; сприяти розвитку мовленнєвої діяльності учнів, вмінню висловлювати свої судження та аргументовано їх доводити; виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших за віком людей, до вчителів.
Обладнання: підручник "Дорога добра", диск з музичними творами книги "Таємниці душі твоєї", "Голос ангела".
Хід уроку
I. Пісня "Людина починається з добра".
Вступна бесіда.
- Згадаймо правила руху Дорогою Добра.
- Наведіть приклади добрих вчинків як шлях до добра.
- Хто вчить вас робити гарні справи, вчинки?
- Чи вмієте ви розрізняти добро і зло?
- Хто є прикладом добрих вчинків для вас?
II. Оголошення теми і мети уроку.
– Сьогодні на уроці ми поговоримо про послух і непослух.
Пояснимо, що таке послух і що таке непослух та які можливі їх прояви у наших вчинках.
По відношенню до кого ми їх проявляємо?
Послух – це коли ви слухаєтесь тата, маму чи старших у добрих справах, бо довіряєте їм і любите їх.
Непослух – це коли не хочеться робити потрібне чи корисне. Свій непослух людина повинна переборювати, долати.
III. Робота над темою.
1. Робота за підручником.
а) читання тексту;
б) розгляд і обговорення ілюстрацій;
в) робота над словничком у підручнику;
г) бесіда за запитаннями:
Про кого оповів дідусь біблійну історію?
Як жилося Адаму і Єві у раю?
Чому Адам і Єва не змогли жити в раю?
Хто такий "Нехоч"?
Які три слова він знає? ("не хочу", "потім", "а чому я?")
А як не слухати свого нехоча?
Поміркуй, а з яким непослухом тобі важко, але треба боротися?
Чому у цьому є необхідність?
д) робота над віршем "Навпакійко".
е) слухання музики: А. Золкін "Багатель".
– Що постає у вашій уяві при прослуховуванні цього твору?
- Слухання "Колискової" Р. Глієра.
- Бесіда про батьків та значення їхніх порад у житті дітей.
- Вірш "Послушники" (із книги Т. Дашкевич "Голос ангела").
- Читання вчителем "Притчі про працю" (ст. 53, 41).
V. Підсумок уроку.
– У чому полягає ваш послух? До кого?
– Хто повинен переборювати ваш непослух, якщо він у вас з’являється?
Урок 24. Тарас Шевченко в дитинстві
Варіант уроку
Ющенко Олена Валентинівна,
вчитель спеціалізованої середньої школи № 14 м. Києва
Мета: розкрити багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю; показати прагнення до знань і до прекрасного; показати турботу Шевченка про духовну просвіту українців (переклад Псалмів, "Буквар").
Зміст уроку
І Актуалізація опорних знань.
Бесіда.
– Ми вивчаємо християнську етику. Для чого?
– Скільки часу потрібно людині, щоб іти дорогою Добра? (Все життя)
– Для чого ми живемо? Якою дорогою повинна йти людина? (Дорогою Добра?)
– Якою дорогою хочете іти ви?
– Які правила руху на Дорозі Добра?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Любити свою Батьківщину неможливо, щоб не пам'ятати славетних людей, українців, які принесли всесвітню славу Україні; українському народу.
Одним із славетних українців був Тарас Григорович Шевченко. Його твори читають і у наш час на багатьох мовах світу.
III. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці (нині Черкаської обл.) в сім'ї кріпаків. Ріс Тарас допитливою, розумною людиною, хотів усе знати.
Але горе спіткало Тараса. У дев'ять років хлопчик залишився без матері. Батько одружився з жінкою, яка мала своїх дітей. Тарас змушений був терпіти постійні знущання від лихої мачухи. В одинадцять років Тарас став круглим сиротою.
В обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь: на стінах, на дешевому сірому папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за школяра-попихача, наймита, в обов'язки якого входило рубати дрова, носити школярам воду; терпів вічно п'яного дяка.
Часто до Тараса ставилися несправедливо, часто його били. Але, не зважаючи на це Тарас умів цінувати добро від людей і все життя залишався вдячним своїй старшій сестрі та односельчанам, які співчували та підтримували його.
Подивіться на ілюстрації картин Тараса Шевченка. Художник з любов'ю і теплотою змальовує простих селян, жінок, дітей, природу рідного краю.
Т. Шевченко згадує з дитинства найсвітліші хвилини, коли він міг, десь заховавшись у кущах, читати та малювати.
Читання вірша "Мені тринадцяти минало".
– Чи розумієте ви Тараса, якому було радісно на душі, хоча в цей час у нього нічого немає: ні батьків, ні домівки, ні одежі, а часто й їжі.
Робота з підручником. Читання статті підручника.
– Які три справи любив робити хлопчик Тарас і чому?
– Чи можемо ми назвати Тараса доброю людиною? Чому?
– Про самоту, душевний сум Тараса говорять слова пісні "Зоре моя вечірняя". (Прослуховування пісні "Зоре моя...").
У дитинстві Т. Шевченко, як і всі тоді, вчився читати по Псалтирі (це така частина Святого Письма, яку часто використовують на богослужінні). А коли став дорослим, склав сам буквар для українських дітей, щоб їм було легше вчитися читати. Це говорить про турботу Шевченка про духовну просвіту українців.
Робота в зошиті, с 24.
Прочитайте слова поета, які він сказав своїм нащадкам. Як ви їх розумієте?
IV. Підсумки уроку.
– Про кого ми говорили на уроці?
– Що ви запам'ятали про Т. Шевченка?
– Тарас Шевченко – видатна людина. Він пройшов свій життєвий шлях, починаючи з самих низин, і піднявся до всесвітньої слави. В будь-яких життєвих ситуаціях людина не втрачала людяності, чуйності, порядності. Можна сміливо сказати, що Тарас Шевченко все життя йшов Дорогою Добра.
Варіант уроку
Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва
Мета: розказати дітям про нелегке життя Т.Г. Шевченка, про багатство душі поета з дитинства; розвивати знання дітей; виховувати прагнення до знань і до прекрасного.
Обладнання: диск з музичним супроводом "Зоре моя вечірняя" сл. Т.Г. Шевченка, муз. Я. Степового, Кобзар, портрет Тараса Шевченка.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– Сьогодні на уроці ми поговоримо про дитинство видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь вчителя.
Тарас Шевченко – великий український поет, наша честь і слава. (Вчитель показує портрет поета). Ще люди називають його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя – "Кобзар" (демонстрація книги).
Народився Тарас 9 березня 1814 році в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпаків. Дуже рано хлопчик залишився сиротою. В нього рано померла мама. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло і сльози, бійки, сварки, образи і приниження.
На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько. Хлопчик залишився круглим сиротою, був недоглянутим і беззахисним. У нього рано з’явилися здібності до малювання. Його вразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім відбилося у його поезії та живописі.
Прагнучи здобути освіту, Тарас стає наймитом дяка у школі. Шукав у сусідніх селах учителя малювання. У 13 років пас ягняток. А потім стає козачком пана Енгельгарда.
Тарасик ріс дуже допитливим хлопчиком. Він дуже хотів дізнатися про світ навколо, змалку хотів пізнати все, шукав добро та красу.
Одного разу він захотів піти далеко-далеко за село, щоб побачити край світу.
А де ж знаходиться край світу? Може, за тою горою, що за селом? Тарас сам себе питає: "А що ж там за горою? Там, мабуть, залізні стовпи, що підпирають небо. Піду та подивлюся, це ж недалеко".
Довго йшов маленький Тарас до залізних стовпів, аж поки його не знайшли чумаки і не привезли додому.
Тарас Шевченко дуже любив читати, малювати і молитися. Майбутній поет з дитинства читав Псалтир (це частина Біблії). У дорослому віці шанував Євангеліє, а багато віршів із Псалтиря переклав українською мовою. Кобзар склав для українських дітей буквар, у якому помістив також основні молитви. Поет турбувався про духовну просвіту українців.
2. Робота з підручником "Дорога добра", урок 24.
а) Читання статті "Тарас Шевченко у дитинстві".
б) Відповіді на запитання.
– Яким був хлопчик Тарас Шевченко?
– Які три справи любив робити хлопчик Тарас?
– Чи виникало у вас коли-небудь бажання піти далеко-далеко, подивитись, що там за краєм землі?
в) Слухання і обговорення вірша Т.Г.Шевченка "Мені тринадцятий минало".
3. Діти слухають музичний супровід: "Зоре моя вечірняя", сл. Т. Шевченка, муз. Я. Степового.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в зошиті.
а) Діти записують в зошит три улюблені заняття Т.Г. Шевченка під малюнками.
б) Діти розгадують ребус, у якому читають вислів Шевченка: "І чужому навчайтесь і свого не цурайтесь".
VI. Підсумок уроку.
– Про кого ми говорили сьогодні на уроці?
– Що найбільше запам'ятали про Т.Г. Шевченка?
Варіант уроку
Діденко Тетяна Василівна, вчитель ЗНЗ № 293 м. Києва
Мета: розповісти дітям про дитинство Тараса Шевченка; показати дітям багатство душі поета з дитинства, незважаючи на нелегку долю, постійне прагнення до знань і прекрасного; збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати інтерес до творчості Т.Г. Шевченка; сприяти розвитку мовлення, розвивати допитливість, увагу; виховувати почуття гордості за нашу країну.
Обладнання: підручник "Дорога добра", зошит "Дорога добра", портрет Т.Г. Шевченка, "Кобзар", ілюстративний матеріал до творів Шевченка.
Цей урок допомагають готувати старшокласники.
Хід уроку
Вступна бесіда про Т. Шевченка.
Розповідь про тяжке дитинство поета.
Звучить пісня "Думи мої".
Ведуча. Сьогодні ми поведемо мову про великого сина нашого народу Т.Г. Шевченка, розкажемо про його нелегке життя.
Дитина в похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка мати, вбита горем.
Входить малий Тарас з мамою.
Мати. Як гірко, як нестерпно жаль,
Що долі нам нема з тобою.
Ми вбогі, змучені раби,
Не маєш радісної днини….
Промовиш слово – і нагай
Над головою люто свисне,
І так усюди – з краю в край
Панує рабство ненависне.
Росте неправда на землі,
Згорьованій, сльозами влитій,
О любі діточки малі,
Одні замінять вам мене,
Рожневі квіти нещасливі?!
В. Так, так нелегким було життя малого Тарасика, бо ж народився кріпаком у великій родині в убогій хатині, яка потопала у вишневому садку. Співають пісню "Садок вишневий коло хати".
В.Тарасик був допитливий, розумний і цікавий на все. І старша Катруся ледве встигала відповідати на його нескінченні запитання.
Тарас: Катрусю, а звідки до нас на літо прилітають пташки?
Катруся: Прилітають вони з далекого краю, з-за синього моря. На зиму вони знову відлетять туди, де ніколи не буває зими. А прилітають до нас ще й тому, що люблять їх діти. Ти любиш пташок?
Т: Люблю. А чим живляться пташки?
К: Комариками, мухами, метеликами.
Т: А чого метелики бувають білі, червоні, жовті, всякі?
К: Бо їх створив Бог різними, як і квіти, щоб гарно скрізь було.
Т: Катрусю! А лелеки теж відлітають у теплі краї?
К: Звичайно, відлітають.
1-ша ведуча: Довгими вечорами збирались селяни у хаті діда Івана послухати розповіді про боротьбу з панами, багатіями. З цікавістю слухав ці розповіді Тарасик і уявляв себе гайдамакою, який іде боронити людей від злого пана. Отак минали дитячі вечори Шевченка. Навчився Тарас читати, писати, а згодом і дуже гарно малювати.
2-га ведуча: Та скрізь Шевченко бачив кривду, бачив, як пани знущаються над бідними. І про це писав він у своїх віршах. І, певно, у багатьох із вас вдома є "Кобзар" Т.Г. Шевченка.
Пояснення слова "кобзар" у трьох змістових варіантах.
1-ша ведуча: Будучи далеко від рідного краю, Тарас часто згадував рідну землю, яку він дуже любив. І коли на небі з’являлася перша вечірня зоря, йому пригадувалося рідне село і таке ж зоряне небо над ним.
Виконання пісні "Зоре моя вечірня".
2-га ведуча . Минуло 10 тяжких років царської неволі. Хвороба підкралася до Шевченка. Помираючи, він просив, щоб його поховали на його любимій Україні, серед степу широкого. Друзі поета виконали цей заповіт.
Над Дніпром, на високій кручі поховали Великого Кобзаря.
Пісня "На високій дуже кручі".
1-ша дитина: Ти хлопцем був убогим
І пас сільські ягнята,
А домом твоїм була
Мала селянська хата.
2-га:Ти сам бідив змалку,
І бачив біль довкола.
Неволя й кривда людська –
Це була твоя школа.
3-тя дитина: Ти свою долю облив сльозами,
Терпів за народ сльози і тюрму.
Твоїми, Кобзарю, підемо слідами,
Щоб Вкраїні волю здобути ясну.
Пісня "Поклін тобі, Тарасе".
Усі діти: Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани і любові тебе спом’янули.
Певен будь, що народи Вкраїни
Заповітів священних твоїх не забули.
Усі разом, стоячи, співають "Заповіт.
Прослуховування диска "Зоре моя вечірняя".
Робота в зошиті (с. 24) (розфарбовування; вписування слів; складання Шевченкового рядка).
Підсумок уроку.
– Яким було життя поета?
– Шевченко – це хто?
– Поясніть значення слова "кобзар".
– Який із прослуханих творів тобі найбільше сподобався? Чому?
Варіант уроку
Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва
Весна природи – символ відновлення душі людини
Мета: познайомити дітей з ознаками весни, із давнім звичаєм нашого народу – зустрічати весну; формувати навички вдосконалення власних висловлювань; ознайомити з основними духовно-моральними цінностями українців, поняттями чеснот і гріха, добра і зла, прикладами християнських традицій в Україні; виховувати духовно-моральні і естетичні почуття.
Обладнання: робочий зошит, кольорові олівці, диск із музичним супроводом Ф. Ліста "Кампанела".
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Мовна розминка:
Годі, діточки, вам спати!..
Час давно вже вам вставати.
Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок.
2. Робота над загадкою.
– Прослухайте і відгадайте загадку.
А ось і я!
Куди ступаю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну!
3. Практична робота.
– Якою ви уявляєте весну?
Розповідь учнів.
II. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Сьогодні ми поговоримо про весну. Дізнаємось, як наші предки зустрічали її. Вивчимо заклички.
Поступово, наче тихими маленькими кроками приходить до нас весна, найпрекрасніша пора року. Спочатку заплачуть бурульки, потім ще не раз у чеканні розтане й замерзне лід під ногами, визирне травичка, повернуться птахи - аж поки тепло переможе і все вкриється весняним цвітом.
III. Узагальнення і систематизація знань.
– Весна – це сонце і тепло, радість усього живого, що прокинулось від зимового сну. Прагнення людини до світла і добра, очищення її від гріха порівнюють з весною, яка оновлює весь світ. У давні часи люди зустрічали весну весело і пишно: з піснями, танцями, іграми. Багато звичаїв і традицій зустрічі весни збереглося у нас в Україні. Один з них – закликати весну. Вивчимо пісеньку-закличку.
Дощику, дощику, припусти,
Ти, зелена веснонько, ой прийди,
Дощику, дощику, поливай,
Нас, маленьких діточок, звеселяй.
(Діти стають в коло, співають закличку, пританцьовуючи).
– Був у нашого народу дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого вирію, проганяють люту зиму з її морозами та завіями. Жінки випікали з тіста пташок. А діти брали цих пташок, вибігали у двір, весело стрибали, підкидаючи їх вгору, співали пісні. Ми складемо пташку із паперу.
(Практична робота. Діти із паперу складають пташку).
IV. Фізкультхвилинка "Викликання пташок".
Діти співають чи промовляють за вчителем слова:
Пташок викликаю
З теплого краю:
– Летіть, соловейки,
на нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки. (На останньому слові підкидають паперову пташку вгору і ловлять її. Повторити двічі).
Робота з підручником на с. 65 за малюнком.
– Я буду називати різні ознаки змін у природі, а ви оплесками у долоні "впіймайте" тільки ті ознаки весни, які зображені на малюнку.
Йде лапатий сніг. Небо світло-голубе. Природа ожила. Дерева вкрились білим снігом. Дерева вкрилися білим і рожевим цвітом. Зазеленіла трава. Опишіть весну, зображену на малюнку.
Робота над віршем Дмитра Павличка "Весна".
Слухання вірша.
Прослухайте вірш і назвіть ознаки весни, про які розповідає поет.
V. Закріплення та осмислення знань.
З приходом весни все оживає – і рослини, і тварини готуються до весняного сонця. Радіють весні й люди. Мають у душі надію на світло і добро, очищення від гріха, оновлення світу. Весна з'являється і в душах людей, проростаючи весняними квітами любові, добросердя чуйності та любові.
Робота в зошиті. Діти малюють квіти "добрих почуттів". Розповідають про свої малюнки.
Очищаючи душі людей від поганого, весну розпочинає Великий піст. І крок за кроком, свято за святом наближається до нас велике свято – Великдень. Християни готуються до цього свята, щоб прийняти в себе світло любові нашого Спасителя.
VI. Підсумок уроку.
Якою була тема нашого уроку?
Про що ви дізналися на уроці?
Чим для вас дорога весна?
Як ви розумієте вислів – "весна душі"?
Урок 26. Плекати свою душу. Притча про сіяча
Варіант уроку
Козловська Оксана Борисівна, вчитель ЗНЗ № 236 м. Києва
Мета: ознайомити з Євангельською притчею про сіяча; порівняти сіяння зерна з сіянням у душі слова Божого, що закликає всіх до добра; опрацьовуючи твори В. Сухомлинського, підвести до розуміння важливості роботи над своєю душею, виховання кращих рис характеру.
Вчитель:
– Діти! Хто створив увесь наш світ – землю і небо, моря і гори, сонце і вітер, рослини і тварин? (відповіді учнів).
– Кому Він все це подарував? (відповідь).
Так, людині – найкращому творінню Господа. Він створив людей схожими на Себе, дав нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро, добре серце щоб – ми любили Бога і людей і хотіли робити добро.
Бог усім дав однаково безцінний дарунок – життя, та не всі однаково скористались даром Божим. Хто віддав своє життя злагоді, а хто – ворожнечі; хто – любові, а хто – ненависті; хто – милосердю, а хто – жорстокості. А чому ж так? Тому, що кожна людина по-своєму чує і розуміє слова Господа. У Євангелії Ісус Христос часто звертається до нас з повчальними оповідями, які називаються притчами. От послухайте одну з них.
(Ілюстрації).
Вийшов сіяч в поле сіяти зерно. Коли він сіяв, то одні зернини упали при дорозі, і їх видзьобали птахи. Інші зернини впали на кам'янисте місце, де було мало землі; вони зійшли, але невдовзі засохли, тому що не мали кореня і вологи. Ще зернини впали в густі колючі кущі, які згодом їх заглушили. А деякі зернини потрапили в добру землю, вони виросли і дали багатий врожай.
– Про що ж нам говорив Спаситель у цій притчі?
Зерно – це Слово Боже.
Сіяч – той, хто вчить нас Божій мудрості.
Земля – серце людини.
Земля при дорозі означає людей, які не пускають в своє серце Слово Боже.
Кам'янисте місце означає людей, які слухають Слово Боже, але швидко його забувають.
Колючі кущі – люди, які за своїми турботами не чують Слово Боже.
Хороша, родюча земля – означає людей з добрим серцем. Вони уважні до Слова
Божого, бережуть його в добрій своїй душі й намагаються виконувати все, чого воно вчить.
Багатий урожай – це добрі діла.
Давайте спитаємо у зернинок, які саме добрі справи виростуть із них.
(учні читають написи на зернятах).
Співчуття, мужність, турбота, жалість, працелюбність, вдячність.
А тепер послухаємо, які історії трапилися з такими ж дітками, як і ви, а також дізнаємося як вони вчинили. А ви скажете, які саме зернинки проростають в їхніх душах.
Підготовлені учні читають або переказують оповідання за В.О. Сухомлинським.