Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Сценка "Трудівник і ледар"
Ледар: – Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені.
Трудівник: – Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.
Ледар: – Тоді вже можна їсти?
Трудівник: - Ні, треба ниву спочатку засіяти.
Ледар: – Після цього можна їсти?
Трудівник: – Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно.
Ледар: – І їсти?
Трудівник: – Ні, ще треба його скосити.
Ледар: – А тоді вже їсти?
Трудівник: - Ні, необхідно його змолотити.
Ледар: – Тоді можна їсти?
Трудівник: – Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб.
Ледар: – І вже їсти?
Трудівник: - Так, але такому ледачому не дадуть!
Вчитель: Щоб перевірити, чи уважно ви слухали, проведемо гру "Що далі?"
Для того, щоб виростити добрий урожай, треба спочатку поле виорати. "Що далі?" Кому я кину м’яч, той повинен швидко продовжити розповідь.
Проводиться гра.
Вчитель: Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню "Вийшли в поле косарі".
Учні виконують пісню, показуючи відповідні рухи.
Вийшли в поле косарі, А ввечері холодком
Косять ранком на зорі. Клали в копички рядком.
Учні в костюмах розказують вірш П. Воронька "Бублик і паляниця".
Бублик житній паляниці
Говорив хвастливо:
– Ти засмагла, чорнолиця –
Зовсім не вродлива.
Я ж біленький, солоденький,
Вигнутий красиво,
У малечі викликаю
Усмішку щасливу.
І сказала хвастунові
Паляниця свіжа:
– Ти – для діток подарунок,
Я – буденна їжа.
Я до кожної родини
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж - як рідна мати.
Робота з зошитом.
Вчитель: Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать? Що ми бачимо на другому плані?
Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому?
(Розфарбовування малюнка).
Вчитель: Ким би ти не став у житті, ніколи не зможеш обійтися без хліба. У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
Їж, друже, хліб і не кидай додолу, Шануймо хліб насущний наш, людино,
А підніми, коли не там лежить. І в нинішній, і у прийдешній день.
А коли сідаєш, друже, ти до столу, Щоб з колоска не випала й зернина,
То пам'ятай, що хліб – то означає життя. Нехай зі столу й крихта не впаде.
Хліб хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У народі кажуть: "Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми".
Учні розказують вірш Л. Забашти "Сівачі", засівають всіх зерном.
Сійся, родися,
Жито-пшениця,
Жито-пшениця,
Всяка пашниця.
Хай в нашій хаті
Пахне хлібами,
Пахне хлібами,
Ще й пирогами.
Вчитель: Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!
Проводиться гра "Пиріжок".
Всі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному на плечі. Передній зветься Пекарем, всі за ним – Піч, а останній – Пиріжок. Покупець питає у Пекаря: – "Де мій пиріжок?" – "Он за піччю лежить", – відповідає Пекар.
"Він біжить!" – кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря, намагається стати попереду, а Покупець його ловить. Коли Пиріжок стане попереду, то сам стає Пекарем, а Покупець знову ловить. Коли ж піймає Покупець, то він стає Пекарем, а Пиріжок – Покупцем.
Варіант уроку
Москальцова Катерина Василівна, вчитель ЗНЗ № 297 м. Києва
Мета: продовжити знайомити учнів з основними духовно-моральними цінностями; вчити дітей відтворювати на малюнках та у творчих роботах своє ставлення до світу добра і зла, до своїх ближніх.
Допомагати учням пізнавати й сприймати морально-етичні цінності та застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати у дітей християнські риси: любов до Бога, людей, працьовитість, здатність долати трудноті, схильність безкорисливо творити добро; виховувати бережливе ставлення до хліба, пошану до праці людей.
Обладнання: підручник, робочий зошит, музичний супровід "Отче наш", хорове виконання.
Хід уроку
1. Організаційний момент.
11. Мотивація навчальної діяльності.
Робота над прислів'ям "Хліб – святиня, хліб – життя".
Запитання до дітей:
– Чому так кажуть люди?
Учитель: Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в народі вважається першою ознакою гостинності.
За всіх часів і в усіх народів найбільша святиня – хліб – займає почесне місце на столі. Тяжко діставався хліб насущний у давнину. Згадаємо слова Т.Г. Шевченка:
А я стою похилившись,
Думаю, гадаю,
Як то тяжко той насущний
Люди заробляють
Тому в народі до хліба ставляться з такою пошаною, передають це ставлення своїм дітям і онукам.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда вчителя.
Нашому народу завжди були притаманні щедрість і доброта. Адже наші пращури були хліборобами, вони сіяли і вирощували хліб, і ця щедрість – від землі-матінки.
Батьки ніколи не залишали у полі хліб, не викидали його, несли, як святиню, додому своїм дітям.
2. Вивчення скоромовки:
На печі, на печі
Смачні та гарячі.
Пшеничні калачі
Хочеш їсти калачі,
Не сиди на печі.
3. Прислів'я та приказки:
"На чорній землі білий хліб родиться".
"Без солі, без хліба немає обіду".
4. Робота за підручником (с 70-71).
а) читання тексту.
б) читання вірша М. Рильського "Про хліб".
Запитання:
Чому в народі хліб називають святим? Як треба ставитися до хліба?
IV. Фізкультхвилинка.
Гра "печу, печу хлібчик"
Печу, печу хлібчик (Удають, що місять хліб)
Дітям на обідчик
Беру, беру лапку, (Присідають, беруть тісто,
Кладу на лопатку. піднімаються, тримаючи тісто на лопаті)
Шусть у піч!
Шусть у піч! (Кидають тісто у піч).
(Повторюють кілька разів).
V. Ознайомлення з молитвою «Отче наш» (музичний супровід, хорове виконання).
VІ. Робота в зошиті.
Завдання: розфарбувати малюнок. Хліб – символ Божого благословення і життя.
VII. Підсумок уроку.
1. Звідки до нас на стіл приходить хліб?
2. Хто його вирощує?
3. Хто благословляє працю хліборобів?
4. Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використати?
5. Як ти вчиниш, якщо побачиш, що хтось у їдальні кидається хлібом?
Варіант уроку
Бойко Оксана Вікторівна,
Шовкопляс Тетяна Василівна,
Лямпарська Світлана Анатоліївна,
вчителі ЗНЗ № 63 м. Києва
Мета: формувати знання про працю хлібороба, виховувати в дітей повагу до хліба, дбайливе, бережливе ставлення до нього, патріотичні почуття до рідної землі, своєї родини, розвивати зв'язне мовлення, збагачувати активний словниковий запас.
Обладнання: ілюстрації та дитячі малюнки на тему "Хліб – усьому голова", хліб на вишитому рушнику, снопик колосків, вироби з борошна, CD диск.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Оголошення теми уроку.
– Якби вам, мої любі діти, раптом спало на думку запитати у дорослих: "Що таке хліб?" Ви почули б у відповідь таке: "Хліб – це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі".
– Сьогодні ми говоритимемо на уроці про хліб наш насущний.
З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб як найбільшу святість. Борони, Боже, щоб хтось поклав його сподом догори. Змести крихти хліба на землю вважають великим гріхом.
Мрії про достаток відбилися в народній творчості.
- Якщо хліб і вода – не страшна селянинові біда.
- Як є хліб, то й до хліба буде.
- Хліб – батько, вода – мати.
- Риба - вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.
- Хліб на столі – достаток у хаті.
- Паляниця – хлібові сестриця.
- Найсмачніший - хліб від свого мозоля.
- Пахучий, як хліб. Добрий, мов хліб. Круглий, наче хліб. Теплий, мов хліб. Здоровий, як хліб.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
– Які ви знаєте назви хліба?
– Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (печиво, бублики, вафлі, макарони і т.д.).
– Скільки коштує буханець хліба сьогодні?
– Як потрібно відноситись до хліба?
4. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди.
– Для нашого народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. Українці з давніх-давен були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Було таке повір'я: "Хліб на столі – Бог у домі".
В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий,
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум'яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він скарб найбільший на землі.
5. Фізкультхвилинка.
– Чи знаєте ви, як хліб прийшов до столу?
– Ще восени колгоспники починають піклуватись про врожай майбутнього року. Вони зорюють землю, сіють зерно, доглядають за посівами, під час жнив збирають урожай.
– Якими машинами збирають урожай?
– А потім на грузовиках відвозять зерно на елеватори та до млина. Із млина змелене зерно постачають на хлібозавод. Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони, бублики – все, що ви так любите.
– За давніх часів привчали дітей любити та шанувати хліб. Дуже пильнували, щоб хліб не впав додолу. За гріх вважалось надкусити і не доїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали.
Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не переступав через нього. Потрібно було підняти, обтрусити і покласти на видному місці – птахам.
6. Закріплення та осмислення знань.
1. Робота з підручником, стор. 70-71.
– Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця, що хліб – святий. Зневага до хліба – великий гріх. У найпершій молитві, звертаючись до Отця Небесного, ми просимо: Отче наш! Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І Бог, який любить нас, дає нам усе необхідне для життя.
– Ознайомлення з молитвою "Отче наш", прослуховування хорового виконання "Отче наш" (муз. супровід, CD диск).
– Читання статті с. 70-71.
– Словникова робота.
Насущний – дуже потрібний для нашого життя.
– Відповіді на запитання:
– Чому в народі хліб називають святим?
Фізкультхвилинка.
Слухання вірша Максима Рильського "Про хліб" (музичний супровід CD диск)
2. Робота в зошиті. Розфарбування малюнка.
6. Підсумок уроку.
1. Підсумкова бесіда.
Хліб – святий. Пошана до хліба – пошана до праці людської. Дякуймо Богові за хліб щоденний. Пам'ятаймо, що добрі вчинки – це їжа для нашої душі.
Розпитайте дідуся, бабусю про їх життя та ставлення до хліба.
Правила.
- Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.
- Побачиш хліб – нахилися, підніми, очисти від пилу, поклади осторонь. Нехай з'їдять його птахи.
- Про людину суди з того, як вона шанує хліб.
- Твої батько й мати дали тобі перший хліб. Твій обов'язок – дати їм останній.
- Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і ти їх за це, вчись у них.
- Не відрізуй собі шматок хліба більший, ніж можеш з'їсти. Пам'ятай про тих, кому через це може не дістатись ані крихти.
- Якщо людина попросила хліба в тебе – переламай свій шматок навпіл, навіть якщо він у тебе останній.
- Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділяй ним усіх, хто сидить за столом. Собі ж запиши останній шматок.
Шануй у хлібі свою і чужу працю. Поважай у ньому людську мудрість.
Урок № 29. Воскресіння – перемога добра над злом
Варіант уроку
Бояринцева Валентина Іванівна, вчитель ЗНЗ № 133 м. Києва
Мета: виховувати цікавість, пошану до народних звичаїв та свят, зокрема, до зустрічі свята Воскресіння Христового, вчити розмальовувати писанки, виховувати гуманізм, альтруїзм в душах малят, продовжувати формувати уявлення про писанки, про їхнє місце в житті українців, про технологію їх виготовлення, про особливість писанок в різних регіонах України; розвивати фантазію, художній смак, вміння працювати на опуклій площині та композиційно правильно розташовувати потрібні елементи на писанці.
Роздатковий матеріал: Інформаційні картки із значенням кольорів та традиційних елементів писанок, шаблони яйця.
Обладнання: Альбомні аркуші, гуаш, широкі й тонкі пензлі, шаблони писанок, карта України, зображення писанок різних регіонів України, писанки із завданнями, робочий зошит, музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської.
Хід уроку
І. Організація класу.
1. Перевірка підготовки учнів до роботи.
2. Налаштування учнів на робочий лад.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Яке свято наближається до нас?
– Так, це Великодні свята. Одне з найважливіших свят, яке з давніх-давен святкували в Україні і далеко за її межами.
– Сьогодні ми пригадаємо все-все, що нам відомо про це свято, а може, ви дізнаєтесь ще щось нове. А в кінці уроку на нас чекає дуже цікава і відповідальна робота. Яка? Про це ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку: Розколеш лід – візьмеш срібло, розколеш срібло – візьмеш золото. (Яйце).
У Т.Г. Шевченка є такі рядки: На Великдень, на соломі проти сонця діти грались собі крашанками.
– А як саме гралися діти писанками? (Група дітей демонструє ігри з писанками в "навбитки", "котка", "в кидка").
– А ще співали пісні про писанки. Діти, які ходять до музичної школи, розучили по нотах одну з них. (Співають пісню "Писанка"):
Розмалюю писанку, розмалюю.
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Різьблену сопілочку намалюю.
А моя сопілочка буде грати.
Буде коник весело танцювати.
– А що ще малювали на писанках?
Вчитель розказує дітям про значення писанок: значення символів та кольору на писанках і про відношення яйця до Великодня.
Тож в кінці уроку ми увінчаємо нашу розмову про це свято виготовленням писанки.
ІІІ. Робота в групах.
– Ви сидите групами. І зараз кожна група одержить своє завдання. (Вчитель роздає кожній групі писанку і робочі зошити).
Завдання:
1. Розповісти про Вербну неділю і білий тиждень.
2. Пригадати легенди про писанки.
3. Пригадати, в які ігри грали діти з писанками.
4. Розучити пісню про писанку.
5. Які знаки використовували при написанні писанок, що вони означали?
6. Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?
– У вас є десять хвилин, щоб приготуватися. (Групи обговорюють завдання і готуються до відповідей).
IV. Звичаї, традиції, обряди Великодня.
– Що ж передувало неділі Великоднього свята? (Група, що готувала перше завдання, розповідає про Вербну неділю, Чистий четвер, Великодню суботу, Страсну п'ятницю і, нарешті, про Великдень).
– Ви бачите, що сьогодні наш клас весь прикрашений писанками: вони і у вигляді пташок, і витинанок, і просто в кошиках. І ви знаєте, що писанки мали велике значення у цьому святі. Скажіть, чому до Великодня люди фарбували, розписували саме яйце?
Розповідь вчителя.
Існує багато легенд про писанки. Отже, ми бачимо, що яйце, а особливо пофарбоване, мало велике значення для людей. Розписуючи яйця, українці вкладали в них усі свої мрії, бажання, сподівання про краще майбутнє. Мабуть, тому ця традиція жива й досі.
Але такий серйозний зміст писанки стосувався переважно дорослих. Дітям же дозволялося гратися готовими писанками і крашанками.
Ось ми і згадали все про писанки. Не сказали тільки, які види писанок ви знаєте? (Крашанка, дряпанка, крапанка, мальованка, власне писанка).
– Чим вони відрізняються?
– Який вид писанок ми сьогодні будемо робити? (Мальованки).
V. Підготовка до роботи у зошиті.
Розповідь вчителя.
Писанки роблять по всій Україні, але подивіться, які вони різні. Чому? Різноманітність писанок залежать від місцевості, де виготовлені ці писанки.
– Подивіться уважно на писанки, що у вас на партах (писанки із завданням). Сьогодні ми намалюємо писанку нашого краю, нашої області. Давайте з'ясуємо, які кольори будуть переважати на них? Чому?
VI. Практична робота.
– Перш, ніж починати працювати з писанкою, треба зробити її ескіз, продумали елементи, композицію. У вас на партах є шаблони яйця. Обведіть його на аркуші, продумайте і виконайте ескіз писанки, яку ви задумали.
VII. Виставка.
Діти роздивляються писанки, деякі учні пояснюють вибір кольорів і знаків. Колективне оцінювання робіт. (Якісна оцінка).
– Чи сподобався вам урок?
– Що ви запам'ятали про писанки, чи будете ви вдома з батьками робити писанки до Великодня?
Заключне слово вчителя.
– Наприкінці уроку я хочу розказати ще одну легенду про писанки. Ось вона: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занедбають, тоді зло звільниться від пут і знищить світ. Це зло прийде у вигляді диявола, він живе під землею і прикутий до скелі ланцюгом. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, давайте писати писанки!
Зразок інформаційної картки (на кожну парту).
I. Значення кольорів на писанках.
Червоний – радість життя, надія.
Жовтий – місяць і зорі, у господарстві – врожай.
Блакитний – небо, повітря, здоров'я.
Зелений – воскресіння природи, її багатство і плодоріддя.
Білий – чистота, світло.
Пурпуровий – багатство, вдача.
Чорний – земні надра.
Коричневий – мати-земля, її щедрість для кожної людини.
Білий з чорним – пошана померлих, охорона від злих сил.
4-5 фарб одночасно – родинне щастя, мир, любов.
II. Знаки і символи писанок.
III. Особливості писанок різних регіонів України.
Прикарпаття – геометричні орнаменти жовтого, білого, інколи коричневого кольору. Полісся – геометричний візерунок на зеленому, червоному, жовтому тлі. Поділля – рослинний орнамент на коричневому, білому тлі. Запоріжжя – широкі лінії, переважно рослинний орнамент (дубовий чи горіховий листок, зірка, рожа), червоний чорний колір. Наддніпрянщина – чорне тло, рослинний орнамент (квіти). Гуцульщина – живий візерунок, яскраві кольори (жовтий, білий, червоний).
IV. Основні лінії писанки.
Варіант уроку
Козловська Оксана Борисівна, вчитель-методист ЗНЗ № 236 м Києва
Мета: розкрити зміст свята Великодня, ознайомити учнів з історією виникнення писанки, символікою кольорів, знаків, вчити розмальовувати писанки; розвивати фантазію, художній смак, виразне, емоційне читання, акторські навички; виховувати бажання дотримуватись звичаїв, традицій народу.
Вчитель: Рівно через тиждень після Вербної неділі настає найвизначніше свято – Світле Христове Воскресіння або Великдень.
Багато людей вірили вченню Христа. Та були люди, котрі сперечались з Ним. Вони ненавиділи Ісуса за те, що він привселюдно викривав їх лицемірство, брехливість, підступність. І за допомогою зрадника Іуди вони схопили Христа і засудили Його до мученицької смерті на хресті – до розп'яття. Мстилися вони Йому за те, що Він учив людей Своїй світлій вірі. У п'ятницю Ісуса розп'яли – і сонце сховалось за чорні хмари, і страшна темрява спустилась на землю. Лише пізнього вечора учні Ісуса змогли зняти тіло Його з хреста і сховати в печері. Вони завалили вхід до неї кам'яною брилою. Минула субота. Настала неділя – третій день.
(Діти в костюмах)
Дівчинка: Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим,
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.
Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Ангел: Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!
Діти: О, диво з див!
Ангел: Не лякайтесь! Приступайте!
Я посланник із небес!
Дівчинка: То є Ангел з неба, діти!
Ангел: Так, я Ангел. Христос воскрес!
Діти: О! Воістину воскрес
Той, що був і є з небес!
Ангел: Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!
Всі: Всіх нас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає,
Наша доля ще воскресне!
Підем, діти, підем живо
На могилі приплакнем... Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем....
Гляньте, діти, гроб порожній!
Хтось там камінь відвалив!
Вчитель: Воскресіння Христове або Великдень, – одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Це – день Вічної Радості і Вічного Життя: в цей день Життя перемагає Смерть, а Добро бере верх над Злом. Свято дає нам надію, що через віру у воскресіння Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя, якщо віра буде міцною, а діла – доброчесними. У світлий день цей люди зміцнюються Христовою мудрістю: любити і шанувати світ, людей, навіть ворогів своїх. Бо світ цей – дар Божий для людини. А життя – найцінніший дар Господа в цілому світі.
На Великдень в Україні готують особливі страви. Паску – великий гарно випечений хліб і фарбовані яєчка. Чому саме їх?
У Христа була учениця – Марія Магдалина. Після Його смерті вона, сумна після погребіння Учителя, зустріла Його там живим. Так вона дізналась, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих! Потім вона подорожувала і розповідала всім про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на хресті і про Воскресіння.
Прийшла вона і в Рим до імператора Тиверія. Прийнято було до імператора з'являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителю зі словами: "Христос Воскрес!" Здивувався імператор і сказав: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним". І тут відбулося чудо – яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!" – вигукнув імператор.
З тих пір на Великдень, на свято Світлого Христового Воскресіння, ми розмальовуємо яєчка – писанки, прикрашаємо їх, даруємо один одному і вітаємо: "Христос Воскрес!" А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!" Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю і в Життя Вічне. Словами "Христос Воскрес!" ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом.
Слухання пісні "Великдень" (сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської).
Демонстрація зразків: червоний – радість життя; жовтий – місяць, зорі, врожай; блакитний – здоров'я, небо; зелений – воскресіння природи; червоний з білим – родинне свято, мир; коричневий – земля, урожай; чорний з білим – пошана померлих.
Сонце – світло життя; хрест – знак Всесвіту; трикутник – вогонь; зоря – знак неба; колосся, зерно – свята їжа; граблі – дощ; коло – знак безсмертя.
Давайте послухаємо, які легенди є в нашого народу про писанки.
Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбою. Тому і зараз фарбують їх не тільки в червоний колір.
Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа творила вночі писанки. Вони виходили дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози. Коли вони крапали на писанку, там з'являлись цяточки. Тому й тепер писанкарі малюють ці цяточки.
Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками землі кидати в нього. Як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. І з того пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.
Десь глибоко під землею сидить злий змій, прикутий ланцюгами. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю подивитись – чи малюють люди писанки. Якщо писанок багато – змій слабне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо завжди люди будуть творити на Великдень писанки.
Давайте послухаємо чудову пісню "Розмалюють писанку" (сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).
Ми теж спробуємо розфарбувати писанки.
(В учнів аркуші з контурним малюнком).
Учениця розказує вірш К. Перелісної "Писанка".
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала п'ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.
Вчитель: Вже спечені паски, розфарбовані писанки. їх треба покласти на святковий стіл на вишитий рушник.
(Робота в зошиті).
Які страви ви бачите? З чого вони приготовлені? Які кольори ви будете використовувати? Розфарбуйте пасхальну трапезу.
Вчитель: Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як Воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, початок нового вічного Життя. Воскрес Христос – і воскресає наша душа, оживає в ній Великодня Радість, любов до людей і до всього світу.
Варіант уроку
Андріяшик Ольга Анатоліївна,
вчитель спеціалізованої середньої школи № 301 м. Києва