Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.
Хід уроку
Вчитель:
Я рада знову вас вітати,
Чудове в нас сьогодні свято!
Навчитись старших поважати
І малюків не ображати!
Вітатись чемно з усіма, –
За вас радію недарма!
– Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Треба утримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро!
Розгляньмо, діти, малюнки і назвімо разом головні людські гріхи та чесноти.
Гордість може побороти скромність.
Щедрість переможе скупість.
Чистота – бруд.
Любов – ненависть.
Стриманість – розбещеність.
Працелюбність – лінощі.
Гнів – ласка.
Гра "Пастка"
– Я називатиму погані звички, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку.
Не вмивайся вранці!
Не дякуй за сніданок!
Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству!
Пиши неохайно!
Не чіпай книжок!
Ображай менших!
Розкидай по кімнаті речі!
Рви підручники!
Говори погані слова!
Не слухайся, капризуй!
Обманюй всіх, кажи неправду!
Вчитель: Не бреши! – застерігає Божа заповідь. Справді, тільки правдивістю ми можемо заслужити підтримку і повагу до себе рідних і близьких у Всевишнього. Зараз я вам розповім про одну дівчинку, яка обманула інших.
Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати дома. Вона дуже хвилювалася, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.
Друзі вирішили допомогти дівчинці; домовились щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не розумітиме.
Коли настала Наталчина черга провідувати Ганнусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти і по господарству допомагати.
– Як тобі не соромно? – обурилась Надійка. – Ти ж вчора цілий день через скакалку стрибала.
– Подумаєш, злочин великий, – сказала Наталка. – Я зовсім трішки збрехала.
– Діти, хіба брехня може бути малою чи великою?
– Від якої брехні більше шкоди?
– Від малої брехні така ж шкода, як і від великої. Адже і мала, і велика брехня – це все неправда. А починається все з малого:
• Пішов гратися, а мамі сказав, що був у школі;
• Бігав у дворі, а мамі сказав, що провідував хворого друга;
• Дивився телевізор, а сказав, що вчив уроки.
Спершу брехун говорить неправду про себе, потім про інших. Ставши дорослою, неправдива людина може зрадити і свою землю, і свою країну. І це буде та брехня, якій немає прощення.
Дидактичні практичні завдання.
1. Розглядання ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та негативні вчинки.
Плаче дівчина. Як ви її втішатимете?
а) обійму;
б) скажу лагідне слово;
в) запропоную разом погратись;
г) запропоную солодощі;
д) не зверну уваги.
2. Що таке неправда?
Синонім до слова неправда (діти працювали дома) – брехня, наклеп, вигадка, плітки, кривда, поговір, облуда, дезінформація.
3. Групова робота "Закодований вислів".
(Діти працюють в групах).
Завдання: розкодувати вислови відомого мудреця Соломона.
Хвилинка роздумів.
Діалог на тему: "Чи доводилось вам робити вибір між правдою і неправдою?"
– Як ви вчинили в такій ситуації?
– Як ви розумієте вислів: "Язик свербить сказати, а треба мовчати?"
Святе Письмо вказує, що удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика.
Відомий дослідник біоенергетики і психотерапевт Лазарєв С.М. дослідив, якої шкоди завдає лихослів'я самій людині. Всі наші хвороби – це "червоний сигнал" того, що ми не туди йдемо. І коли у сім'ях починаються нещастя, хвороби дітей, рідних, ми навіть не здогадуємось, що причиною є лихослів'я. Ми тим самим вбиваємо себе, не помічаючи цього. Лихослів'я вкорочує наше життя, знищує вас фізично і духовно. Лазарєв дослідив, чому японці живуть довго. Усіх довгожителів об'єднує загальна риса – добра душа. До того ж японці – найввічливіші люди на світі. Люди рано помирають, бо самі себе знищують: і душу, і тіло.
Проблемні запитання.
– Чи приносить тривалу радість і користь вкрадена річ?
– Які Божі заповіді ми повинні виконувати за будь-яких умов?
Поясніть вислів:
"Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя".
Чому кажуть, що крадіжка – це хвороба людини?
Восьма заповідь Бога забороняє красти. Адже крадіжка – це таємне привласнювання речей, які вам не належать. Коли ми крадемо, то кривдимо себе. Але ж кожна людина покликана робити добро і не чинити зла.
Чи доводилось вам коли-небудь брати чужі речі? Як ви почували себе після крадіжки?
Прощення.
"…прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…" (Матвія, 6:12)
– Чи бувало таке, що вас ображали?
– Яким було переживання, згадка про це?
Хоч згадувати й справді гірко, але пам'ятати довгий час ще гірше. Як би це важко не було, кривдника слід простити обов'язково. Ми живемо, працюємо серед людей. А коли люди прощають один одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини і знову стає впевненою в собі. Коли людина почувається винною, їй важко жити, працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо мудрими, добрими, сердечними. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститись. Гнів, помста, незадоволення, образа заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу, тому, прощаючи, ми позбуваємось всього недоброго в собі.
Згадайте випадки зі свого життя, коли вас образили, а ви простили кривдника. Давайте обговоримо ваші переживання.
Напишіть на аркуші паперу або намалюйте вашу найбільшу образу, яка до цього часу тривожить. Порвіть цей аркуш, викиньте образу, простіть своєму кривднику.
Варіант уроку
Дибля Валентина Вікторівна, вчитель-методист НВК "Сонечко" м. Києва
Мета: заохочувати дітей до здобуття добрих звичок; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.
Обладнання: робочий зошит, кружечки світлого і темного кольорів (по кількості дітей), аркуші паперу (по кількості дітей).
Хід уроку
І. Організація учнів до роботи
Вчитель читає вірш М. Сингаївського:
Все із доброго чи злого –
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка.
Хліб – з маленької зернинки,
Дощ – із чистої краплинки,
День турботою почнеться –
Все довкола усміхнеться.
Проганяй мерщій дрімоту
І рукам давай роботу.
І роби невтомно, вміло
Хоч мале, та добре діло.
А чи завжди ми починаємо наш день з добрих діл?
ІІ. Сьогодні ми і поговоримо про добрі та погані справи.
Тема нашого уроку: Добрі та погані звички.
Давайте пригадаємо, що ви, діти, робили сьогодні (діти згадують). Ще що?
А тепер скажіть, всі справи, що ви згадали, треба робити щодня?
Все, що людина робить щодня, постійно і звикає до цього, називається звичкою.
Звички бувають добрими та поганими. Скажіть, будь ласка, яка це звичка – добра чи погана: умиватися вранці? (Відповідь). Я буду називати звички, а ви піднімайте світлі кружечки, якщо я назву добру звичку, погану – темні.
Яка це звичка:
Прибирати і мити посуд після їди?
Дякувати після того, як поїв?
Їсти перед телевізором?
Складати іграшки після гри?
Вітатися з друзями, рідними?
Чистити зуби?
Довго лежати в постелі після того, як тебе розбудили?
Прийшовши зі школи, розкидати по кімнаті одяг, книжки?
Гризти нігті?
Прибирати постіль?
Мити руки перед їдою?
Запитання до дітей:
1. Чи може людина, яка має погані звички і не бореться з ними, рухатися дорогою добра?
2. Пригадайте правила руху Дорогою Добра.
3. Чи легко побороти погані звички?
4. Чи легко набуваються добрі звички?
Набути добрих звичок нелегко. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність, терплячість. а от погані звички пристають дуже легко. Вони, як реп'яшок або як чіпка колючка, вчепляться в людину і можуть зробити багато шкоди.
Якщо людина не переборює погані звички, вони можуть вирости і перетворитися на страшні чудовиська. Такою поганою звичкою є звичка палити цигарки, вживати алкоголь. Всі дорослі, хто це робить, дуже страждають від цього, але побороти ці звички дуже важко. Люди часто хворіють. У жінок, які палять, часто народжуються нездорові діти. Ці люди стають рабами звичок. Звичка велить їм купувати цигарки, палити, і люди слухняно виконують її веління.
Жахлива звичка – пити багато спиртного, особливо горілки. Ті люди, які напиваються, втрачають людську подобу, стають схожими не на людей, а на якихось тварин, некрасивих і часто агресивних. Все, що в них Бог заклав добре, хороше, зникає. Людина завдає багато горя собі і своїм близьким.
Потрібно просити у Бога допомоги, щоб подолати ці жахливі звички і самим проявляти волю, наполегливість, а найкраще – остерігатися таких звичок.
Фізкультхвилинка.
Ми, як високі дерева, (руки вгору)
Ми, як низенька трава. (присіли, показують траву)
Нас сонце голубить, (руки вгору)
Нас дощ полива, (махають руками)
Нас вітер колише, (колихають руками над головою)
Тріпоче, зрива,
Та Бог на руках Своїх (простягають руки, долоньками вгору)
Міцно трима.
Розповідь вчителя.
Один хлопчик завжди приходив до школи, тримаючи міцно затиснутий лівий кулачок. Коли вчителька викликала його, він уставав і відповідав на запитання, проте ліву долоньку усе ж не розтискав. Писав хлопчик правою рукою, проте й тоді його лівиця була стиснена.
Нарешті вчителька, аби задовольнити цікавість інших учнів, спитала, чому він так робить.
Хлопчик спершу не хотів відповідати, але згодом, зваживши на прохання вчительки та щоб пояснити все друзям із класу, поділився своєю таємницею.
"Кожного ранку, коли я виходжу до школи, мама цілує мою ліву руку, а потім, закриваючи долоню, усміхається і каже: "Дитино, добре тримай тут мамин поцілунок!" Тому моя ліва рука завжди затиснена: я тримаю матусин поцілунок".
Запитання до дітей:
1. Як ви гадаєте, чи добра була звичка у мами дарувати синові поцілунок?
2. Які стосунки були між мамою і сином?
3. Чи цінував хлопчик мамин прощальний поцілунок?
4. Що вам говорить мама, відправляючи до школи? Чи є це звичкою?
Гра "Зроби погану звичку доброю".
Приклад: Розкидати речі по кімнаті – погана звичка. Добра – складати речі на місце.
Погані звички:
1. Не прибирати постіль після сну.
(Прибирати постіль)
2. Не мити руки перед їдою.
(Мити руки перед їдою)
3. Залишати брудним посуд після їди.
(Мити посуд після їди)
4. Залишати брудним взуття.
(Чистити взуття)
5. Не прибирати іграшки після гри.
(Прибирати іграшки)
6. Зустрічати бабусю, яка прийшла в гості, словами: "А що ти мені принесла?"
(Привітатися з бабусею)
Вчитель: Грати у гру швидко і легко, але боротися із звичками важко, засвоювати добрі звички – теж праця. Зараз кожен з вас напише по одній добрій звичці, яку йому потрібно засвоїти. Хто перший із ряду напише, то збере решту "добрих звичок" свого ряду. Який ряд збере першим "добрі звички", той і виграє. Гра "Хто перший збере "добрі звички" почалася.
ІІІ. Підсумок уроку.
Запитання:
1. Про що ми сьогодні з вами говорили?
2. Чи легко набувати добрих звичок?
3. Чому так важливо позбуватися поганих звичок?
Вчитель: Проявляйте наполегливість, волю, бажання, щоб засвоювати добрі звички.
Кожен свій новий день починайте з доброї звички – вітатися з рідними, говорити їм добрі, лагідні слова.
Як сонечко прокинеться,
Я теж із ним встаю,
І ніжно обіймаю
Матусеньку мою:
"Доброго ранку, люба", –
Кажу я ніжно їй.
У відповідь: "Прокинувся,
Лебедику ти мій"!
І нам обом так любо,
Так тепло на душі:
Здається, все радіє
Матусі і мені.
Урок 22. Прощення і вибачення
Варіант уроку
Майданник Тетяна Володимирівна,
вчитель спеціалізованої середньої школи № 211 м. Києва
Мета: вчити дітей: прощати від усього серця людину, яка завинила перед ними, і забувати про її провину; визнавати свою провину та намагатися виправити свої помилки; розвивати уміння розрізняти гарні та погані вчинки, їх мотиви і наслідки; ввести в активний словник учнів такі вирази: "вибач, будь-ласка", "я був неправий", "я більше так не буду", "я не хотів тебе образити", "мені дуже соромно"; виховувати дружні стосунки між однокласниками, повагу до батьків.
Хід уроку
І. Перевірка знань, отриманих на попередньому уроці.
1. Бесіда.
– Що ми називаємо звичками?
– Які бувають звички?
– Чи легко набуваються добрі звички? Наведіть приклади, які добрі звички з’явилися у вашому житті після нашого останнього уроку?
– З яким поганими звичками вам вдалося впоратись? Як ви їх подолали?
2. Розповідь учнями напам'ять вірша М. Сингаївського "Все із доброго чи злого...".
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1. Читання вчителем статті в підручнику (с. 58).
– Знайомство з повчальною оповіддю про батька і двох синів (до слів „став син і пішов до батька свого...")
Проблемне запитання:
– Як ви гадаєте, батько дуже розсердився на сина? – Чи покарав він його?
2. Читання другої частини.
– За що батько так пожалів свого сина і зовсім не сварив його?
3. Підвести учнів до висновку: Батько простив від усього серця свого сина, який дуже завинив перед ним, бо такою великою була його батьківська любов. Так і Отець Небесний прощає, приймає до себе грішну людину, яка кається, і радіє за неї.
Що ж таке каяття?
Коли ми провинилися перед кимось, потрібно не тільки попросити у цієї людини вибачення, але й у душі покаятися за цей недобрий вчинок. Якщо ми це зробимо, то нам стане легше і ми не будемо згадувати про цей випадок.
Уявіть собі повітряну кулю, якщо в ній багато зайвого вантажу, вона ніколи не підніметься в небо. Так і людина. Коли ми каємось, Бог віднімає у нас гріхи і ми стаємо духовно вищі.
4. Робота з картиною Рембрандта "Повернення блудного сина".
ІІІ. Закріплення та осмислення знань.
1. Наведіть приклади, коли треба прощати, а коли просити пробачення.
2. Які слова допоможуть попросити пробачення?
Розіграти ситуації вибачення та прощення за те, що забув (див. мету уроку) вдома книжку, яку позичав "на день" у Семена, свого сусіда по парті.
– Знову забув? – Ледве не плачучи запитав Семен. – Я слово дав у бібліотеці її не затримувати!
– Завтра принесу. Пробач будь ласка...
Василько завжди так ввічливо, так щиро просив вибачення, що довго на нього ніхто не гнівався. Штовхне дівчинку так, що вона у сльози. Враз руку до серця притисне:
– Пробач, будь ласка! Я ненароком! Більше не буду!
Дівчинка шморгне носом і побіжить далі. А потім весь день розповідає подругам:
– Цей Василько такий ввічливий, такий ввічливий...
А Василько за хвилину вже іншій дівчинці ніжку підставить. І враз своє улюблене: "Пробач, будь ласка!" Помітили хлоп'ята, що все частіше він промовляє: "Вибач, будь-ласка!" То уроки не зробив, то запізнився, то товариша підвів... І щоразу, мов приказка:
– Пробач, будь-ласка, я більше не буду!
Образились однокласники: Василько – ввічливий хуліган. Треба його провчити!
Наступного дня на першій перерві Грицько, пробігаючи повз Василька, досить сильно штовхнув його.
– Ти чого? – здивувався Василько.
– Пробач, будь-ласка! – приклав до серця руку Грицько. – Я більше не буду.
– Гм... – розгнівався Василько – Так, не будеш? – І враз ледве не впав від поштовху Сашка.
– Я, здається, тебе зачепив? – запитав хлопець, – пробач, будь-ласка! Я більше не буду.
Так почалися страждання Василька.
Йому забули повернути зошит, хтось потягнув щоденник, переплутав куртки... І всі перед ним вибачалися, обіцяли, що більше не будуть, і на наступній перерві все починалося спочатку.
Якось, виходячи зі школи, Василько зашпортався за чиюсь ногу і влетів у кучугури. Десь згори він почув ввічливе: "Пробач, будь ласка".
А коли він виліз та обтрусився, то побачив, що його портфель висить на дереві, а на ньому крейдою написано: "Пробач, це випадково. Більше не будемо".
(за Б. Приваловим)
Урок 23. Послух і непослух
Варіант уроку
Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва
Мета: вчити визначати моральне забарвлення вчинків літературних героїв та у прикладах з життя, характеризувати негативні риси людини, яких хотів би позбутися; розвивати уміння пояснювати певні ознаки доброго і поганого, зміст бажаної поведінки дитини у ставленні до Бога і до ближнього; виховувати прагнення позбутися непослуху в собі.
Музичний супровід: А. Золкін, "Вибрики" (22), О. Залевська "Колискова" (9).
Хід уроку
I. Організаційний момент.
– Сьогодні, любі діти, у нас незвичайний день. Незвичайний тому, що ми приймаємо у себе так багато гостей; тому, що у цього дня є дивовижний збіг: саме сьогодні мешканці планети Земля відзначають Всесвітній день дитячої книги. І це ще не все: сьогодні – День народження доброї, люблячої дітей людини, всесвітньо відомого казкаря Г.-Х. Андерсена.
– Я пропоную вам сьогодні доторкнутися душею до світлого, доброго, щиросердного, а саме: продовжити зрощувати словникове дерево добра. Можливо, до кінця уроку на ньому з'являться квіти милосердя, любові, поваги, великодушності.
II. Повторення раніше вивченого. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
"Словникове дерево добра".
(Вчитель читає визначення слів зі словничка, діти називають відповідні слова. Надруковані слова вішає на дерево).
- Простити від усього серця людину, яка завинила перед нами, і забути про її провину. (Прощення).
- Думає, відчуває, любить, бачить і творить добро. (Душа).
- Особлива Божа сила, яка допомагає людині бути ближче до Бога, творити добро і перемагати зло. (Благодать).
- Син Божий, який рятує світ від зла. (Спаситель. Ісус Христос).
- Добре, співчутливе, турботливе ставлення до хворих, слабких, немічних. (Милосердя).
- Свята мудра Книга, яку Бог допоміг написати людям. (Біблія).
- Недруг нашої душі, який чинить опір доброму і не хоче слухати голосу совісті. (Гріх).
- Голос Божий, який підказує нам, як творити добро і не творити зла. (Совість).
- Це, коли ми слухаємося тата, маму чи старших у добрих справах, бо ми довіряємо їм і любимо їх. (Послух).
– Відгадати слово ви зможете, якщо вишикуєте літери за зростом:
– Що ж таке "послух"? (Діти повторюють визначення, яке прозвучало).
III. Робота над новим матеріалом.
1. Прослуховування оповідання з підручника (урок 23) з творчими завданнями.
(Вчитель читає текст до слів "А хто такий "Нехоч"?).
2. Читання дітьми 7-го абзацу підручника.
– Прочитайте і скажіть: Скільки слів знає "Нехоч"? ("не хочу", "потім", "а чому я?").
3. Перевірка усвідомлення.
– Чому Адам і Єва не змогли жити в раю?
– Чому треба слухатися старших?
– Який твій найголовніший послух?
IV. Фізкультхвилинка. Гра "Будь ласка".
Діти виконують команди вчителя тільки в тому разі, якщо він промовляє слово "будь-ласка".
4. Слухання вірша Тетяни Лисенко "Шкоденятко".
Хто розбив сьогодні вазу,
З'їв цукерки всі відразу,
На стілець намазав клею,
Кицьку за хвоста приклеїв?
Хто насипав солі в цукор?
Хто м'ячем об стіни стукав?
Хто роздер нові штанці,
В люстру кидав камінці,
Вліз у мамину шухляду,
Відкусив шматок помади,
Скрізь розлив одеколон,
Розкрутив магнітофон?
Хто налив компоту в туфлі,
Розтрусив пшоно по кухні?
Хто? Хлопчинка чи дівчатко?
– Це маленьке шкоденятко!
– З яким музичним уривком співзвучний вірш? (А. Золкін "Вибрики").
– Яке слово каже зранку до ночі малий Сергійко?
– Чому замучились батьки?
– Як же мама з татом навчились керувати Навпакійком?
Застосування набутих знань.
– Подумай, з яким непослухом тобі передусім треба боротися?
V. Гра "День справжньої людини".
Лиш той, хто вміє інших поважати,
Дружити прагне, товаришувати,
Той зможе у житті порядним стати,
А зараз риси справжньої людини нам назвати...
(У кожного учня картка).
– Давайте продовжимо це речення і назвемо основні риси справжньої людини. (Діти на картках з'єднують необхідні слова з реченням.
Доброю, скромною, чесною
Справжня людина повинна бути:
Злою, байдужою, стриманою,
Ввічливою, жорстокою, працьовитою.
(На дошці ілюстрація ігрового поля зі сторінки зошита до уроків 21-23) – Вдома ви можете пограти в цю гру з друзями та дорослими.
VI. Гра "Виправ помилки неслухняного олівчика".
VII. Підсумок уроку.
– Що нового довідались?
– Що маємо змінити в своєму житті?
Ось і закінчився наш урок,
Залишивши теплий світ в душі.
На все добре, діти мої милі,
Хай у всьому завжди вам щастить!
Підкоряє хай люб'язність ваша,
Ввічливість не тільки під час свят,
Щоб усі здивовано казали: "1-А клас?!
Що за діти є у школі в нас!"
Варіант уроку
Біденко Валентина Вадимівна, вчитель ЗНЗ № 20 м Києва