Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Як і Дніпрова течія –
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я".
– Кого ви найбільше любите?
(Відповіді дітей).
Так, у кожного з вас є батьки. То найрідніші люди, які вас шанують і люблять, пестять і голублять, які піклуються про вас. Розкажіть про те, як вони це роблять.
(Розповіді дітей).
III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- Розповідь з елементами бесіди про сім’ю, рід, родину.
- З кого складається ваша сім’я?
(Відповіді).
Отже, сім’я складається з мами, тата, дітей. Можна ще сказати так: з батьків та дітей. Але прислухаймось до того, як звучить слово "сім’я".
- Що ви чуєте? (Чується два слова – "сім" і "я").
- Що це означає? (Сім’я складається з багатьох людей, з дітей, мами, тата. У мами і тата теж є батьки – мої дідусі і бабусі).
Учень читає вірш-лічилку.
Сім
Мама, тато, дід, бабуся –
Всіх назву, не помилюся.
Старший братик і сестричка –
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб’юся,
Мама, тато, дід, бабуся...
Старший брат, сестра і я –
Отака у нас сім’я.
Нам лічилочку на "сім"
Повторити треба всім.
- Відгадування загадок.
– Тобі належить, а всі користуються.
А відгадайте-но, що я таке?
– Усі хочуть, як народиться дитина, щоб я було красиве і дзвінке, бо носить все життя мене людина.
Так, відгадали. У цих загадках йдеться про ім’я.
У кожного з вас є своє ім’я, прізвище, побатькові.
(Діти називають прізвище, ім’я, побатькові).
- Розповідь з елементами бесіди про родинне дерево.
- Слухання пісні Н. Яремчука "Родина".
(Діти читають вислови з дошки).
- Ріка вмирає без джерел,
Дерева сохнуть без коріння.
У ріднім краї ти – орел.
Твій родовід тут – покоління.
– Яка основна думка цих слів?
(Відповідають діти).
- Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа, весь народ.
Ми з вами український народ, який складається з родин, великих і малих, дружних і працьовитих.
Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми частина всього цього, нам рідного і близького.
Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родився, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Криниця при дорозі край села.
І журавель похилений над нею.
Хоч би куди дорога завела,
Думки наші із рідною землею.
Бо тут наш дім, і тут наша рідня.
І тут священні предківські могили.
Душа наша не прожила б і дня
Без рідної землі, яка нас всіх зростила.
– Діти, як ви розумієте, яка сім’я щаслива? (Відповіді дітей).
(Вірш записано на дошці).
Коли в домі лад
Де злагода в сімействі;
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Їх Бог благословляє,
Добро їм посилає,
Із ними вік живе,
Із ними вік живе.
І. Котляревський
– Як ви розумієте слова "в домі лад"?
IV. Робота з підручником.
Опрацювання статті "Мої рідні. Моя родина" с. 21-23.
V. Підсумок.
Кросворд "Склад сім’ї".
| 1 | | | | | | | | | |
| | 2 | | | | | | | | |
| | | 3 | | | | | | | |
| | 4 | | | | | | | | |
| | | 5 | | | | | | | |
| | | | 6 | | | | | | |
Закінчіть речення. Ці слова впишемо в клітинки.
- Донька моєї мами – то моя ... (сестра).
- Найбільше в нашій хаті свято, коли приходить з роботи ... (тато).
- Своїх онуків розуму навчає старенький ... (дідусь).
- Найбільше пестять та голублять своїх дітей ... (мами).
- Батькам на потіху росте здоровий, розумний їхній ... (син).
- Твою матусю донечкою кличе твоя ... (бабуся).
– А тепер прочитайте слово у виділених клітинках зверху вниз (родина).
Варіант уроку
Требух Ольга Олександрівна, вчитель ЗНЗ № 237 м. Києва
Мета: формувати у дітей уявлення про сім'ю, як спільноту рідних людей, про належність кожного учня до певної сім'ї; про любов Бога до людей і до всього живого; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки – найріднішого місця на землі; виховувати шанобливе ставлення до свого роду.
Обладнання: сімейні альбоми, диск із записом „Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської, диск з записом пісні Л. Кириченко.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми розповідатимемо про сім'ю, дізнаємося, що таке рід, родина.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Учитель дає учням завдання.
– Назвати своє прізвище та ім'я. Назвати ім'я та по-батькові матері, батька. Назвати ім'я братика, сестрички.
– Як ви звертаєтесь до своїх рідних? Про що ви любите розмовляти з мамою, татом, братиком, сестричкою?
– Тато, мама, братик, сестричка – це ваша сім'я або родина. Тато – господар дому. Мама – берегиня роду. Без дітей родина не буде по-справжньому щасливою. Вони – малі помічники, радість для своїх батьків.
–Послухайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх.
- Яка сім'я, такі й діти.
- Нащо ліпший клад, коли в сім'ї лад.
- На сонці тепло, а біля матері добре.
– Відгадайте загадку.
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це? (Мама)
Діти слухають музичний супровід "Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської.
– Як ви називаєте свою маму? (Матуся, матінка).
– Мама ... Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Матінка.
– Уся гордість світу від неї. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя...
– Матуся – найдорожча у світі людина, берегиня роду. Вона народжує дитину, пестить її, голубить, вчить добра і любові.
Діти слухають пісню Р. Кириченко.
– Про яке найдорожче слово співала артистка? (Мама).
– Хто для вас мама? (Сонечко, бджілка, красуня).
– Якби ви були чарівником, що ви зробили б для мами?
– За що ви любите свою маму?
– Кого ще ми називаємо матір'ю? (Матінку Божу, Батьківщину). Усі діти Марії любовно звертаються до Богородиці – Матінко Божа. І Батьківщину у віршах і піснях народ називає ненькою або матір'ю.
Мати
Хто тебе так щиро любить
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
Мати.
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.
Марійка Підгірянка
– Чи добре ви знаєте тата?
– Який улюблений колір вашого тата?
– Яка улюблена страва?
– Яка улюблена телепередача?
– Що тато любить дарувати мамі?
– Чого ви навчилися у свого тата? Про що розповідаєте татові?
– Запам'ятайте батькову науку:
- Хто хоче більше знати, мусить менше спати.
- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
- Шабля ранить голову, слово – душу.
– Скрізь по Україні знають слово тато. Закарпатці називають тата няньком. А в урочистих випадках уживають слово батько. У багатьох місцевостях побутує ще й слово отець. Тепер це слово вважають застарілим, а колись часто промовляли: "Шануй отця й матір своїх". Збереглося слово отець у значенні Бог, Отець небесний. Головна наша молитва починається звертанням "Отче наш..." А ще це слово вживають як шанобливе звертання до священика: Отче, панотче.
– Чи знаєте, що означають слова рідня, рід?
Дідусь, бабуся, тітка, дядько та їхні діти для тебе – рідня. Вони не просто близькі й дорогі тобі, а ще й одного із тобою роду. У народі кажуть: "У кожної деревини – свій плід, а в кожної людини – свій рід."
– У дідуся і бабусі завжди з'явиться для вас вільна хвилинка.
2. Робота з підручником "Дорога добра " 8 урок.
а) Діти слухають вірш Василя Симоненка "Я вірив, що краще всього".
б) Відповіді на запитання.
– Чим радісне для тебе спілкування з дідусем чи бабусею?
– Як ти маєш ставитися до старших коли виростеш?
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Продовжити речення:;
Моя мама... Мій тато... Бабуся – це мама... Дідусь – це тато... Прабабуся – це... Прадідусь – це...
2. Послухайте оповідання.
Родовідне дерево.
Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він не знав.
– А як же ти дідуся кличеш?
– Діду, дайте меду.
Смішно та й не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як і тата й маму звуть.
– Е-е-е, – каже дід Петро. – Хто не має коріння, той як перекотиполе. Куди вітер подме, туди й котиться.
А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом, де вміщують знімки своїх родичів і добре слово про них. І складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то член красного роду. Що глибше коріння в такого дерева, то міцніше воно стоїть на землі.
– А яке коріння у твого дерева?
3. Робота в зошиті"Дорога добра ",8 урок.
Вчитель показує свої родинні фотографії з дитинства і розповідає про себе і рідних. Створює власне дерево родоводу як зразок його побудови.
Дітям вчитель пропонує у дерево родоводу в зошиті вписати імена своїх рідних.
V. Підсумок уроку.
– Що цікавого ви дізнались на уроці? Що нове відкрили для себе?
Урок 9. Наш рід. Ми – християни
Варіант уроку
Чалишева Вікторія Валентинівна, вчитель ЗНЗ № 230 м. Києва
Мета: продовжувати формувати у дітей уявлення про сім'ю як спільноту рідних людей, про приналежність кожного учня до певної сім'ї; виховувати в учнів розуміння свого місця в сім'ї, вчити шанувати й любити своїх батьків та інших членів родини, надавати їм посильну допомогу у веденні домашнього господарства; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки; викликати у дітей бажання до ведення сімейних альбомів, календарів, збагачення й збереження родинних реліквій; виховувати шанобливе ставлення до свого роду.
Обладнання: ілюстрації із зображенням родини, сімейні реліквії, сімейні фотографії; малюнок "Дерево роду".
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда із використанням ілюстрацій, що зображують родину.
– Як можна назвати групу людей, зображених на малюнку?
– Чому ви вирішили, що це родина?
– Що таке родина?
II. Повідомлення теми та мети уроку.
– Сьогодні ми продовжимо говорити про родину, рідню; дізнаємося, що таке рід; поговоримо про те, як зберігати пам'ять свого роду.
III. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя з елементами бесіди.
Родина посідає особливе місце у житті людини. Тато й мама дали вам життя, вони доглядали за вами, коли ви були ще зовсім маленькими, співали вам колискову, притискали до свого серця. Вони й зараз допомагають вам, турбуються, радіють вашим успіхам і сумують через невдачі. Ваші батьки виховують вас, привчають вас до праці, дуже люблять вас.
– Із кого складається родина? (Із батьків і дітей).
– Із кого складається ваша родина?
Ви повинні шанувати своїх батьків, дідусів і бабусь, адже вони батьки вашого тата і мами. У них теж були батьки – ваші прабабусі і прадідусі. Усі разом вони називаються родом. Рід – це рідня із давніх часів і до сьогодні.
Старші члени родини мають багатющий життєвий досвід і вони допомагають молодшим. Рід тримається на них, ніби дерево на корінні.
Розгляньте дерево. (На дошці вивішується малюнок). Листочки – це ви, гілки – ваші батьки, дядьки і тітки, стовбур – це дідусі і бабусі, коріння – батьки ваших дідусів і бабусь.
Кожен із вас може скласти дерево свого роду.
2.. Дидактична гра "Оживи дерево".
Діти підходять до дерева і, вказуючи на листочок, гілочку, стовбур, розповідають, хто це в їхній родині.
3. Бесіда про родинні реліквії.
– У нашого народу є традиційне родинне правило: діти, онуки повинні з повагою ставитися до старших, своїх батьків. Допомагають їм, піклуються про них.
У спадок від старших нам залишається не лише мудрість, поради, але й речі, які вони зробили своїми руками або купили чи одержали в нагороду. Такі речі стають родинними реліквіями.
Родинною реліквією є і родинні фотокартки рідних. Раніше вони висіли у рамках на стіні, тепер частіше зберігаються в альбомах або коробках. Родинні фотографії багато можуть розповісти про життя роду.
4. Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення та осмислення знань.
1. Робота з підручником (с. 24-26).
2. Робота у зошиті (Урок 8-9). Музичний супровід: "Роде наш красний".
3. Читання оповідання В. Сухомлинського "Дідусь".
V. Підсумки уроку.
– Про що вели мову на уроці?
– Що нового дізналися про родину?
– Що потрібно робити, щоб сім'я була щасливою?
– Що ти можеш для цього зробити?
Урок 10. Храм - Дім Божий
Варіант уроку
Черненко Тетяна Ярославівна, вчитель ЗНЗ № 158 м. Києва
Мета: донести до дітей значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; вчити висловлювати власні думки, за допомогою кольору і ліній передавати настрій і внутрішній стан.
Музичний супровід: передзвін Лаврської дзвіниці.
Хід уроку
І. Закріплення раніше вивченого. Актуалізація опорних знань.
1. Фоторепортаж "Найстаріші члени моєї родини". (Показ дітьми фотографій і розповіді про найстаріших членів роду).
– Як назвати одним словом пращурів, наших батьків, нас? (Родина).
2. "Словникове дерево добра".
(Учитель читає визначення слів зі словничка, діти називають відповідні слова. Надруковані слова вішаються на дерево: Правила життя, світ, Божий світ, людська душа, образ Божий, совість, гріх, Отче наш, християни).
II. Робота над новим матеріалом. Оголошення теми й мети.
1. Сьогодні ми з вами здійснимо мандрівку нашим рідним містом і спробуємо засіяти в душах зернини, з яких виростуть квіти чуйності, терпіння, людяності. ( За правильні відповіді діти отримують пазли, з яких в кінці уроку вони складуть великий малюнок з зображенням квітів, в серединках яких написано: чуйність, терпіння, людяність).
2. Віртуальна мандрівка рідним містом.
Яке велике наше місто. Скільки в ньому будинків – і невеликих, і великих, багатоповерхових! У житлових будинках мешкають люди. Є й будівлі іншого призначення. (Діти називають).
Але є у місті особливі будівлі, де не живуть, не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Тому, хто створив небо і землю, все живе на землі а також нас з вами. (Храми). Ці будівлі називають Домом божим.
3. Розповідь про храми, про князя Володимира.
4. Слухання передзвонів лаврської дзвіниці.
5. Перевірка засвоєння.
– Заради чого люди приходять в храм?
– Що буде, якщо в місті чи в селі зруйнують храм? (Пустеля для бога).
– Що означає вислів "У нашому селі – храм"? (День народження церкви).
– А чи є місце для бога в наших душах? (Тут є місце для розваг, для думок про смачну їжу, гарний одяг, ще про щось. Але треба, щоб у нашій душі також було особливе місце для Бога).
Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".
6. Робота в зошитах.
Якою має бути душа, щоб у ній було місце для Бога? Спробуйте намалювати.
5. Презентація робіт (діти коментують малюнки).
III. Підсумок року.
Складання пазлу.
Варіант уроку
Сорока Наталія Миколаївна, вчитель ЗНЗ № 23 м. Києва
Мета: показати значення храму для міста, для людини; дати поняття храму людської душі; ознайомити з основними духовно-моральними цінностями на основі зразків української культури, з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми; допомагати пізнавати та сприймати морально-етичні цінності й застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати в дітях риси християнської моралі.
Обладнання: кольорові олівці, диск із записом передзвону лаврської дзвіниці, ілюстрації із зображенням храмів м. Києва
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
– Як ви розумієте – шанувати свій рід? Розповідь дітей про своє родове дерево (домашнє завдання).
– Давайте згадаємо, що означає слово "християни"?
II. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Ми живемо з вами у великому місті, в якому багато різних будинків. У деяких будинках живуть люди. Але є будівлі іншого призначення – це школи, магазини, театри, музеї, різні підприємства. А ще є у місті особливі будівлі, де не їдять, не купують речі. Чиї ці будівлі незвичайної краси? Це споруди, що присвячені Богу, – церкви, храми. Їх ще називають Домом Божим.
ІІІ. Сприймання та усвідомлення нових знань.
– Чи були ви у церкві чи храмі? Що запам'яталось вам найбільше? Хто із членів вашої сім'ї ходить до церкви?
– Якщо храм – Дім Божий, то хто в ньому живе, хто в ньому Господар?
– Для чого люди приходять до храму? (Щоб попросити у Бога допомоги в житті, з проханням про здоров'я своїм близьким, подякувати за те добро, яке дарує нам Бог, попросити у Бога прощення за погані вчинки, щоб ніколи їх не повторювати, про себе, щоб стати кращим, подолати гріх).
Слухання вірша Л. Полтави "До церкви".
– Усі ми, проходячи повз будь-який храм, милувалися його красою та величчю. Київ – місто, в якому багато старовинних храмів (розгляд ілюстрацій).
Але не кожен знає, як влаштований православний храм.
– Чим, на вашу думку, відрізняються храми від звичайних будинків? (за формою нагадують палаци, увінчані золотими банями, сяючими на сонці хрестами, які означають, що це місце присвячене Богові).
– Кожен храм присвячений якомусь святому або якійсь події Священної історії, зводилися храми у гарних місцях. Сама будівля храму здебільшого нагадує форму корабля, тому що церква подібна до корабля, на якому можна переплисти бурхливе море життя. Як праотець Ной рятував себе і свій рід в бурхливих хвилях потопу, закрившись у ковчегу, так і церква рятує християн від гріховного потопу серед бурхливих хвиль моря житейського.
Храм завершується куполом (або ще його називають баня, маківка), який символізує небо. На куполі височіє хрест – во славу глави церкви Ісуса Христа.
Часто над входом до храму збудована дзвіниця – вежа, де розташовані дзвони. Вони скликають людей на молитву у дім Божий. Чим більше свято, тим урочистіше дзвонять дзвони. Давайте з вами послухаємо передзвін київської лаврської дзвіниці.
Християнський храм складається з трьох частин. Перша, найголовніша, частина храму – вівтар, друга – храм, третя – притвор. Свою розповідь вчитель може супроводжувати показом ілюстрацій.
– Люди, які приходять у храм Божий, щоб бути з Богом – це люд Божий. У кожного з нас у душі має бути особливе місце для Бога. І тоді в душі розцвітають чудові квіти – квіти чуйності, терпіння, людяності. А Бог бачить і невидимо поливає ці квіти, щоб вони краще росли. Тоді ми з вами стаємо кращими. Душа людська стає прекрасною. Вона стає храмом для Бога.
IV. Закріплення та осмислення знань.
– Коли б вам довелося будувати храм, щоб вам хотілося особливого побудувати?
– Поки ви ще маленькі, тому для початку давайте розфарбуємо малюнок церкви та прикрасимо його квітами "чуйності", "терпіння", "людяності", "любові". Після закінчення роботи діти розповідають, якими кольорами вони розфарбували малюнок. Чому?
V. Узагальнення і систематизація знань.
– Чи хотіли б ви піти до церкви? Як треба поводити себе у храмі? Нагадати дітям правила поведінки у храмі, які вивчали на уроці "Я і Україна".
VI. Підсумок уроку.
– Якою повинна бути душа людини, щоб у ній було місце для Бога?
– Для чого люди будують храми? – Кого називають – люд Божий? – Подумайте, чи могли б ви назвати себе людиною Божою?
Варіант уроку
Борисенко Галина Михайлівна, вчитель ШДС "Подоляночка" м. Києва