Авторські уроки з курсу
| Вид материала | Урок |
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Темы для рефератов по курсу «Этики и культуры управленческой деятельности» Уроки Конфуция:, 12.55kb.
- Методическая разработка урока семинара по литературе на тему: «Образ Родины в поэзии, 97.22kb.
- М. А. Карпушкин Уроки Мастерства Конспект, 9487.82kb.
- Ценности отечественной культуры, 255.07kb.
- Уроки вдохновения Система К. С. Станиславского в действии, 5884.36kb.
- Бібліотечні уроки для учнів початкових класів екскурсія «Перші кроки до бібліотеки», 102.2kb.
- Уроки жизни». (анализ рассказа В. Распутина «Уроки французского»), 48.01kb.
- Духовно-нравственное, 57.31kb.
- Урок литературы в 7 классе. Тема «Уроки достоинства и человечности в рассказе В. Распутина, 26.64kb.
Мета: закріпити знання про народні традиції святкування Дня Миколая, приказки, прислів'я, народні ігри та забави, отримані на уроках читання; розвивати зв'язне мовлення дітей, мислення, пам'ять; виховувати любов і повагу до народних звичаїв, традицій, інтерес до минулого України.
Обладнання: ялинка, прикрашена до свята, зоряне небо, місяць, плакат із назвою свята, стілець для гри "Рибка", тарілки з кашею, приказки і прислів'я, свічки.
Діти одягнені в український національний одяг. Зал прикрашений відповідними декораціями.
1-й учень: Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни й ґанок
І на шлях за ворітьми.
2-й учень:
Упаде на землю промінь,
Дим пов'ється з димарів,
На ставку підніме гомін
Зграя галок і граків.
3-й учень:
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка!
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека.
Пісня "Зимовий вечір ".
Ведуча: Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так було і завжди. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більш знаним у народі як Миколай-чудотворець. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він приходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечки, чи у черевички. Не обминав він жодної дитини.
Миколай-угодник – один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов'язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепрохідці бачили у Святому Миколаєві свого охоронця і заступника. Миколая шанували в Україні, вважаючи його покровителем Війська Запорозького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.
Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року.
Після смерті батьків 17-річний Микола роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям.
Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Не зважаючи на високе становище в церкві, Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам. У грудні 343 р. Миколай помер.
Поховали його у соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя були перенесені у м. Бар. А 9 травня мощі перенесено у церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая.
Записана така легенда про Святого Миколая.
"Святий Микола на небі не сидить, а на землі людям помагає. Не те, що Касян – за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей. Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім'я церкви будують, а мене й не згадують!"
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: "Покличте мені Святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!".
– Нема його на небі! – кажуть янголи.
– А де ж він?
– Пішов на Чорне море людей рятувати!
– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знову посилає Янголів за святим Миколою.
– Нема його, – кажуть янголи, – на землі від пожежі людей рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколаєм.
– Нема його, – кажуть янголи, – він кайдани розбиває, козаків з неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з'явився Святий Миколай перед Богом. В старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці.
– Де ти був? – спитав Бог, а Святий Микола йому відповідає:
– Помагав мужикові воза з багна витягнути!
– Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, а на землі діло робить, а ти паном тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, а не шанувати. Миколу ж будуть згадувати двічі на рік.
3 того часу народ святкує Миколая зимою – 19 грудня та весною – 22 травня.
4-й учень: В нас сьогодні гарне свято,
Його знають всі малята.
Подаруночків їм досить
Миколай Святий приносить.
Ведуча: Чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але дорога його далека. Та він прислав до нас своїх провісників – ангелів.
5-й учень: Іде Святий Миколай.
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають
І несуть йому кожух.
6-й учень: Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки.
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
7-й учень: Пара коників летить,
Креше іскри підківками.
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях засіяний зірками.
8-й учень: Дітвора ж гуде, як рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний – той радій,
Хто ж нечемний був – хай плаче.
"Хлопчик Миколай".
Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства і тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей.
Ось як він допоміг одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Миколай, зустрів дитинча, що било поклони і приказувало:
– Це тобі, Боже, а це мені, Боже!
– Що це ти, синку, робиш? – запитав святий Миколай .
– Богу молюся...
– А які ще молитви знаєш?
– Ніяких, нікому було вчити.
– Гаразд, це не біда, – погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь, – аби щиро і від душі, то і ця молитва тебе спасе від потопу. Ти не потонеш у воді! – і пішов геть.
– За кілька днів земля покрилася водою, лише одна гора лишилася не затопленою. Побачив її хлопчак і пішов поверх океану.
"Миколай і звірі".
Миколай крім того опікувався і дикими звірятами. Одна з легенд, записана на Черкащині, оповідає.
"Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусив ночувати, випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося – страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. "Що воно за дивовижа" – думає собі чоловік. А коли йому від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Миколай – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірям розказує, а вони слухають, розвісивши вуха".
"Обряд показників".
На Миколая припадає і обряд показників. Ним був переважно господар. Найраніше вставши, він обходив подвір'я, а потім, зайшовши до хліва, казав тваринам:
– Дай, Боже, добрий день, робись худібонька здорова, та й я з тобою ще з своєю жоною і діточками! – і заходив до хати як перший відвідувач оселі на святого Чудотворця.
З цим днем пов'язаний і обряд пивоваріння. В одній з давніх колядок мовиться: чому так нема, як було давно, а з первовіку Святим Миколаям пива не варять...
Хоч ці рядки писані кілька століть тому, вони наче звернені до нас, сучасників. Але нині не тільки пива не варять, а й не знають про давню традицію наших пращурів. Між тим, в Україні на миколаївські свята в кожному селі кілька днів поспіль гучно святкували з "пивом" (мається на увазі медоваріння) селяни скликали гостей, святкували, а по обіді, запрягши в сани коней, їздили довкола села, "бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав". Недарма в одній з приповідок мовиться: "Микола бородою трусе – дорогу стеле".
Під цю пору зима остаточно лягала на землю. Зібрано збіжжя, зроблено припаси, і селянинові можна було вже не тільки посвяткувати, але й з боргами розрахуватись. Тому, хто не встиг або не зміг віддати до цього дня позичку, казали: "Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не віддаси ніколи".
Пісня "Святий Миколай".
Звучить музика. З'являється чортик.
Чорт співає:
Родом я із пекла,
З різками гнучкими,
Мушу чемних цих діток
Поробити злими.
Чорт звертається до дітей:
Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чортички, гайда зі мною до пекла.
Хлопчики: Нікуди ми з тобою не підемо!
Чopm (до дівчаток): А ви підете?
Дівчатка: Ні, не підемо.
Дівчинка: Іди собі до своїх. А ми тебе не знали і знати не хочемо
Чорт: Не біда, ми познайомимось.
Розкажу вам по порядку –
Я маленьке дияволятко,
І диявол в мене татко,
Мати – дияволиха,
Наробити можем лиха.
Дівчатка: Наші хлопці – ледацюги,
Не вміють робити,
Тільки хочуть біля печі
Свої боки гріти.
Хлопці: А дівчата цілий рік
Мелють язиками,
А щоб мамі помагати –
В них часу не стане.
Діти грають у "Сніжки".
Чортик (радісно):
Посварив, посварив,
Кулі вже літають,
І дарунки у дітей
Всі попропадають.
Забирає подарунки і зникає.
Ведуча: Діти, що будемо робити? Треба подарунки повернути. Адже на них чекають всі діти.
З'являється Ангел: Щоб повернути подарунки, ви повинні пройти випробування. Довести, що ви розумні, знаєте народні прислів'я, приказки, ігри.
1. Котофей, українська народна гра.
2. "Хто швидше кашу з'їсть."
3. Конкурс на кращого знавця українських прислів'їв.
9-й учень: Коли святий Микола з небес на землю йде, то кожний дім і школа, мов вулик бджіл гуде.
Про святкування дітьми.
У всьому світі відомий знаменитий Санта Клаус, що обдаровує дітвору багатими передноворічними дарунками. У нас цю роль виконує Дід Мороз. Але не всі знають, що в Україні був свій національний патрон дитячих розваг, котрий і дотепер живе на Галичині. Його прообразом є святий Миколай. Здавна на Прикарпатті та і й у Карпатах урочисто готувалися до цього свята. Особливо чекали його діти. Ввечері хтось найповажніший в родині, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в доброго Миколая (на зразок Діда Мороза), заходив до оселі з подарунками, які заздалегідь готували батьки, знаючи уподобання кожного з дітлахів.
Вручаючи іменні гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив протягом року малюк. Для чемних діток була спеціальна приповідка:
Мамусеній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу нині,
Бо дитина на них жде,
Ой голубко, моя крале,
Слухай маму все свою –
То не тільки книжку й лялю,
А й цукерок принесу!
Натомість нечемній дитині читався інший вірш:
Ти, дитино моя мила,
Маєш тут, що заслужила, –
Я до тебе загостив
І дарунок тут лишив:
Що не слухала ти тата,
Ані мами, ані брата,
Тому різку, як той гай,
Дає святий Миколай!
Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая, який знає про все". Це був вельми дієвий виховний момент.
Крім того, в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою був святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусідив в'юнкий чортик, що намагався переконати дідуся в тому, що і вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але такі вистави завжди закінчувалися тим, що добрий Миколай дарував дітям подарунки.
10-й учень. Коли замерла річка,
І став біленький гай,
Зійшов у темну нічку
На землю Миколай.
11-й учень. Миколай святий у шапці і у теплім кожушку,
Принесе усім гостинці у чарівному мішку.
12-й учень. В небесах, де зорі ясні,
Там, де місяць ходить красний,
Сонце так яскраво сяє,
Миколай там поживає.
13-й учень. Святий та добрий Миколай,
До нас у школу завітай,
На нас маленьких подивися
І подарунків всім нам дай.
14-й учень Святий отче Миколаю!
Мою хату не минай,
Подаруй мені потіху
І торбину повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни!
Пісня "Молитва до Миколая".
15-й учень. Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.
16-й учень. А на санках – дарунки!
Ах, як багато їх!
Для Сашка і для Даринки,
Для всіх, для всіх, для всіх!
17-й учень. А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам'ятку поставить
Гнучкий з лозини прут.
18-й учень. День Святого Миколая
Взимку всіх завжди вітає.
Пропонує справжнє свято
Снігом й сонцем привітати,
Він планує все згадати,
Щоб зручніше обирати
Подарунки для маляти.
19-учень. Нині Святий Миколай
В український піде край,
Всім, хто чемний був весь час,
Він даруночки роздасть.
Тут цукерки, шоколадки,
І тістечка, і помадки,
Для дівчаток лялечки,
А для хлопців шабельки.
20-й учень. Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш – перша зіронька горить,
То вже Миколай до нас спішить.
21-й учень. Святий Отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям подарунки подати.
В надії будемо тебе чекати.
Миколай. Я прибув до вас сьогодні
З сонячного раю,
З неба вам привіт приношу
І благословляю.
Всі моліться щиро богу
І батьків шануйте,
Всі старанно ви учіться
Й надто не пустуйте.
Всіх дітей, що добрі, щирі,
З празником вітаю,
І для кожної дитини
Я дарунки маю.
Ведуча.
Настав час і нам прощатися,
А ви один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте,
І вам сторицею воздасться,
Творіть для інших тільки щастя.
Щоб і в наступний мирний рік,
Вам був приємний медяник.
По країні з краю в край ходить Святий Миколай.
1-й хлопчик. Я ніде в цій книзі не знаходжу розповіді про Святого Миколая.
1-а дівчинка. Я теж. Ви, будьте ласкаві, краще розкажіть нам про нього і про сьогоднішнє свято.
Вчителька. Уважно слухайте, я розповім. Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге – 19 грудня – сьогодні.
Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він – захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він – почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.
Народ склав про Святого Миколая багато легенд і переказів. У них розповідається, як вій боронить людей від стихійного лиха, особливо на воді.
Всі рибалки мали в своїх куренях образ Святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.
Святий Миколай є другим після Бога заступником людей від усіх лих і нещасть. Все життя він ніс людям добро і милосердя. Він опікується не тільки людьми, а й дикими звірами.
(Стукіт у двері. До зали входять два ангели у білих шатах).
2-й хлопчик. А чому це не прийшов Святий Миколай?
Янгол 1-й. Він нас прислав до вас і наказав, щоб ви зібрали всіх на свято і передали, що Миколай їде з подарунками.
2-а дівчинка. (Радо плеще в долоні). З дарунками!
Янгол 2-й.
Дарунки – потім, а спочатку
Як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів? Хто із вас будує
України рідний дім.
Вчителька. Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?
Діти (хором). Готові!
Вчителька. Тоді давайте заспіваємо колядку "Ой, хто, хто Миколая любить".
Всі (співають).
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколай,
Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,
Ой глянь, глянь на змучену, бідну.
Ми тебе, всі люди, молим:
Проси в Бога ти їй долі,
Миколаю!
Ой, проси долі для Вкраїни,
Ой, нехай встане із руїни,
Долю-щастя хай вітає,
В славі й волі хай засяє,
Миколаю.
(Чути стукіт у двері).
Вчителька. Ласкаво просимо! (Заходить Святий Миколай у парчевій ризі з біблією в руках, а за плечима – велика розшита торбина з гостинцями).
Миколай. Гарно співаєте! А чи знаєте, хто я такий?
Діти. Знаємо, ми на Вас чекали. Ви – Святий Миколай!
Миколай. Тоді встаньте ті, хто вчиться краще за всіх.
(Відмінники встають. Миколай і ангели дарують їм подарунки).
Миколай. Хто знає, яке сьогодні свято?
Діти (хором). Святого Миколая. Ми його найбільше любимо.
Миколай. А як ви до нього готувались?
3-й хлопчик. Вчили колядки, вірші, пісні. Слухали вчительку. Вдома допомагали мамі.
Миколай. Хто перший порадує гарним віршем?
3-й хлопчик.
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас усіх просвіти
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Миколай. А хто продовжить?
3-я дівчинка.
– Молимось, Боже єдиний:
Нам Україну храми.
Всі свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світла,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
Миколай. Молодці. Отримуйте книжечки, щоб розумненькими росли.
Діти по черзі читають вірші, ангели підносять дарунки.
Миколай. А чи вмієте ви відгадувати загадки?
Діти. Вміємо.
Миколай. Уважно слухайте і відгадуйте.
Впаде з неба – не розіб'ється,
Впаде в воду – розпливеться. (Сніжинка)
Живе – летить, помре – побіжить. (Сніг)
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніжинка)
Летить коник, басує,
Полем-долом пустує,
Ніхто його не впіймає,
Ніхто не загнуздає. (Вітер)
Торох, торох, розсипався горох,
Почало світати – нема що збирати. (Небо і зорі)
Голуба хустина,
Жовтий клубок:
По хустині качається,
Людям усміхається. (Небо і сонце)
4-й хлопчик. А я знаю вірш "Українці ми маленькі".
Миколай. Розповідай. Послухаємо тебе.
4-й хлопчик.
Українці ми маленькі,
Україна – край рідненький,
Всі ми діти свого роду – українського народу.
Все, що рідне, ми кохаєм, усім людям помагаєм,
Своє знаймо, свого вчімся і до рідного горнімся.
5-й хлопчик. Я теж знаю віршик.
Миколай. І тебе послухаємо.
5-й хлопчик. (Звучить вірш "Рідний край").
Тут, де ми живемо, –
Наш рідненький край.
Боже, Україні щастя а долю дай!
Тут, де ми живемо,
Вся рідня, брати.
Боже, промінь згоди
В серцях засвіти.
Батьки за волю
Лили свою кров,
Боже, хай воскресне
Їхня слава знов!
Миколай. Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими дітьми. Он скільки віршів ви знаєте! Молодці! Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.
Вчителька. Святий Миколаю, ми вам дуже вдячні, що завітали до нас.
6-а дівчинка. Святий Миколаю,
Тебе ми любимо й благаєм:
Покровом будь над діточками.
6-й хлопчик. Спасибі! Ми Вас і на той рік будемо чекати.
Миколай. Обов'язково прийду.
А ви, мої дорогі діти,
Дбайливі будьте, не ліниві,
Стійкі у праці й терпеливі,
Будьте добрі, а не злі,
Щоб усього світу школярі малі
На вас дивились і казали:
«Які ж ці діти України вдалі
Яка ж ця славна Україна,
Як в неї кожна ось така дитина».
1-а дівчинка (підбігає бо столу, бере таріль з печивом, підходить до Миколая). Пригощайтесь. Ми самі пекли ці "миколайчики".
Миколай (бере печиво, куштує його). Ох, і смачне! Обдаруй ним усіх присутніх.
(Дівчинка пригощає всіх печивом).
Ігри-вправи для дітей
1. Хто краще зав'яже бант.
2. Хто швидше зашнурує черевики.
Ігри для батьків
1. Хто швидше зробить зачіску (для мам).
2. Хто швидше і краще складе букет (для батьків).
Вчитель. Кожна людина любить отримувати подарунки. А самі ви їх дарувати вмієте? Це нелегка справа. Отже, запам'ятайте:
1. Подарунок має бути простим і недорогим.
2. Задоволення від нього має одержати насамперед той, кому дарують, а не навпаки.
3. Треба дарувати з добрими почуттями, радіючи.
Господиня. Наше родинне свято "Гість у дім – радість з ним" підходить до кінця.
Господар. Щиро дякуємо дорогим гостям за увагу і приємне товариство. На все добре!
(Всі виконують українську народну пісню "І в вас, і в нас...").
Варіант сценарію свята
Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва
Вчитель. Є в народу нашого чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці.
Ось настав чудовий день,
Повний сонця і пісень,
Повний пахощів для друзів,
Що зібрав їх в дружнім крузі.
Показати хочем нині,
Як у нашій Україні
Ми святкуєм Миколая.
Учні. Ми зібралися у школі
В нашім гарнім, добрім колі,
В нашій радісній родині,
Бо велике свято нині.
А чи є між вас, дівчата,
Хто не знає, що за свято?
Дівчатка. Нема!
Вчитель. Може, хлопчики мовчать,
Бо не знають, що сказать?
Хлопчики. Ми давно його чекаєм,
Бо із дідом Миколаєм
Ми по колу дружно йшли,
Коляду із ним вели.
Поки він ще не прийшов,
Станьмо разом в коло знов.
Миколаю заспіваймо,
В гості діда закликаймо.
(Учні виконують українську пісню "Ой хто, хто Миколая любить").
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить, –
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
Ой, хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш нам в гріхи впасти,
Миколаю!
Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколаю!
Миколай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім'я твоє величати, Миколаю!
Учні. Сніги покрили поля і гори,
Інеєм блищать і ліс, і гай.
Іде до нас крізь ниви й гори
Святий угодник Миколай.
Що він несе в своїй торбинці?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитині.
А для нечемних – жмут різок.
За ним рушають янголята,
Тримають книги у руках,
Що, де, кому з нас треба дати –
Усе списали в тих книжках.
Вчитель. А тепер сядьмо і трішки відпочиньмо, поміркуємо, як і звідки прийшло це свято.
Учні.
1. Свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається воно "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця".
2. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина у IV ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія).
3. Народився він у багатій сім'ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.
4. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг.
5. Після смерті його визнано святим, а мощі в 1087 р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх перепоховано.
6. І от з того часу в день Ангела св. Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене свято.
7. Розказують, що св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо – запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому 30 храмів, названих його іменем.
Учениця. А що принесе нам святий Миколай?
Учні. Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машинки
І солодкі мандаринки.
Але що це, що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
– Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамвая.
В неї дуже хворі ніжки.
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая –
Хай ту дівчинку з трамвая
Десь у Львові віднайде
І на ніжки підведе.
Я також собі згадала,
Як цукерки купувала:
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити.
А ніхто на цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Попрошу я Миколая –
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує,
Хай бабусі подарує.
Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Слава й волі всій родині,
Нашій рідній Україні.
Учні
Святий, небесний Отче Миколаю,
До тебе діти прибігають,
І просять щиро, нас ти не забудь!
І в ніч чудес з дарунками прибудь!
Святий і добрий Миколаю,
Чекаємо на тебе давно.
Що нам даси,
Про це не знаємо,
Та просимо тебе одно:
Ти нам у здоров'ї дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.
Хурделиця.
Сказала сорока з далекого гаю,
Що пісню про зиму тут дітки співають,
Тому завітала до вашого залу,
Бути на святі й дошкуляти всьому. ( Кружляє навколо дітей)
У-у-у! Снігом замету! А як зніму рукавицю,
То накличу хурделицю!
Лисичка. А ми її не злякаємось,
Гуртом всі об'єднаємось.
Коза. Тупу-тупу ногами.
Заколю тебе рогами,
Агов, бабо, агов, дід!
Готуйте мені обід.
Тут я добре попрацюю,
Хурделицю замордую. Ме-е-е!
Зайчик. Хто в біді? Допоможу!
Зараз хутко прибіжу.
Нароблю сніжків багато
Проженемо її із хати.
Ведмідь. Зайцю, стій, не поспішай,
Я – ведмідь, ще силу маю,
Хурделицю враз здолаю!
Хурделиця. А ми з Бабою-Ягою
Виженемо тебе мітлою.
Півник. Сидить баба на замку,
Я закрив: ку-ку-рі-ку!
Лисичка. Нумо, друзі, нумо разом
Зловимо її та зв'яжем.
Хурделиця. А я на вас – снігом, снігом!
Діти. А ми тебе – сміхом, сміхом! (Проганяють Хурделицю. Співають звірята).
Лисичка. Я – лисичка, я – сестричка,
Не сиджу без діла:
До гаю ходила,
Зиму там зустріла.
Коза. Я – коза-дереза,
За півкопи куплена.
Я прийшла до вас на свято.
Буду з вами танцювати.
Зайчик. А я зайчик-побігайчик –
Весело стрибаю.
Я нікого не боюся,
Разом з вами веселюся.
Ведмідь. Я – ведмідь, я – набрід,
Сьогодні в тривозі:
Скрізь звучить веселий сміх –
Не спиться у барлозі.
Півник. Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!
Сидить півник на даху.
Крильцями махає –
З святом всіх вітає. (Виходить)
5-й учень. Ой ти зимонько-зима,
В тебе жалощів нема!
Снігом вкрила ти садок,
Розігнала всіх пташок.
Вітер твій гуде, шумить,
За вікном мороз тріщить,
А зла віхола щораз
Заганяє в хату нас.
Та щоб нам не сумувати,
Час сніжинок погукати.
Сніжиночки відгукніться,
Веселенько посміхніться
Ми – сніжинки, ми – пушинки,
Легкі крила маємо.
Ми ялинку-верховинку
Радо прикрашаємо.
І грайливі, і щасливі
Новий рік стрічаємо.
Гори милі, сніжно-білі
Танцем привітаємо.
(Танець "Сніжок").
Любі сніжинки! А чи не зустрічали ви по дорозі до нас Святого Миколая?
Сніжинки. Бачили, бачили, їде на санчатах до нас у гості.
В небі метушня і рух.
Янголята працю мають:
Білий тріпають кожух
Для святого Миколая.
Сів у санки Миколай
В шубі, в теплих рукавицях.
Янголятка, підганяйте,
Щоб на землю не спізниться.
Маємо чого радіти.
Добре знаєте всі, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам'ятай –
Це святий наш Миколай.
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає.
Він вже близько, вже іде.
Наша пісня хай гуде.
(Виконується українська народна пісня "Ішов Миколай лужком, бережком").
Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком.
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.
Відчиняйте двері – йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.
Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.
Учні. Забілів від снігу гай –
Йде святий наш Миколай.
Йде із Янголом маленьким,
Посміхаючись миленько.
Він за нас все пам'ятає,
Нагороди заготовляє,
Нам даруночки приносить,
Для нас в Бога ласки просить.
Все Багатство він віддав
Бідним і стражденним.
За життя його всі мали
Святим і блаженним.
І приходить він до нас
Перед Новим роком
Щедрим, добрим і багатим
Пресвятим пророком.
Ой щось довго він не йде,
Чи дороги не знайде?
Ой смішний, та ще ніколи
Ми не бачили Миколи,
Бо приходить він тихенько,
Коли дітки сплять любенько.
(Дзвонять дзвіночки. На середину залу виходить Новий рік).
Добрий вечір, любі діти.
Мандрував я білим світом
І зустрів я Миколая,
Як виходив він із раю.
Ніс дідусь оцю торбину,
І сказав мені він: "Сину,
Візьми ось одну торбину,
Ці подарунки ти віддай
І скажи, що Миколай
Ще прийде до найчемніших,
Як вони заснуть у тиші".
На порозі Новий рік
І Різдво Христове,
А ви, діти, зустрічати
Ці свята готові?
Діти разом. Готові!
(Учні виконують українські народні колядки).
"Добрий вечір тобі, пане господарю!"
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Приспів (після кожного рядка) Радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе
Три празники в гості:
А що перший празник –
Рождество Христове,
А що другий празник –
Святого Василя,
А що третий празник –
Святе Водохреща.
Молодці, діти. А ось і подарунки для вас.
Учень. Життя Святого Миколая дає нам важливий урок – бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними.
Учитель. Віншуємо вас, чесна громадо.
Учениця. Щоб собі у Господа Бога жадаєте, та думкою думаєте,
Учень. Щоб так воно і сталося!
Учениця. Допоможи вам, Боже,
Ці свята мирно одпровадити,
Учень. Та других у радості й веселощі
Щасливо діждати.
Учениця. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю на цілий рік і вік!
Учень. Сим вас віншуємо, самі усім чесним та ґречним низько кланяємось.
(Діти вклоняються)
Всі разом. Здорові будьте, в гаразді оставайтесь!
Варіант сценарію свята
Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 301 м. Києва
Дійові особи: Святий Миколай, 1-й Ангел, 2-й Ангел, 3-й Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.
(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.
Звучить музика "Різдвяна пісня" Л. Працюк).
1-й Ангел: Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.
2-й Ангел: Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
3-й Ангел: Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
1-й Ангел: Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?
Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).
2-й Ангел: О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієш замітати.
Може б ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна....
Вітер: Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!
(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою).
3-й Ангел: Гляньте, місяць в небі світить!
1-й Ангел: Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.
2-й Ангел: Ми йому на зустріч йдем.
3-й Ангел: В кожну хату заведем.
(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи). Звучить музика Е. Гріга "В печері гірського короля". Із сюїти "Пер Гюнт".
Чортик: Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче в літі!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
(Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух....).
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!
(Перестає танцювати).
Трохи розігрівсь.... Та цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик).
Яринка: Чом, Тарасе, не видати
Ні одного ангеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий
Не прибуде до дітей?
Тарасик: Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.
1-й Ангел (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе):
Добрі, гарні діти!
Як же ними не радіти?
Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти!
Ні, не маю чим радіти!
Яринка: Ми до Господа молились,
Щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти
Перешкоди всі збороти
І колись такими стати,
Як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина
Й наша рідна Україна!
1-й Ангел: Добрі діти, гарні діти,
України пишні квіти!
(Діти всі разом співають пісню "Крок до зірок")
Чортик: Не мої це друзі, бачу –
З горя мало не заплачу.
"Звучить музика "Передзвін Києво-Печерської Лаври".
Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєш?
Яринка: Це дзвіночки!
Тарасик: Ангеляток голосочки!
Яринка: Чуєш, брате? Ту-ру-ру
Здаля чути дивну гру....
Тарасик: Ангелята, видно, грають,
Як Святого проводжають.
(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели).
Пісня ангелів (вальс).
Сяють зорі, пізній час –
Спіть, малятка, лю-лі-лі!
В гості ми ідем до вас,
Чемні діточки малі,
Чи у місті, чи в селі.
Спить у білій льолі гай,
В'ється полем шлях пустий –
Саночками Миколай,
Друг дитячий, пресвятий,
Їде, їде до дітей...
(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків).
2-й Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.
(Звучить музика "Різдвяний канон". Співає "Цвітень", керівник М. Пилипчак).
Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє).
Яринка: О, святий наш Миколаю!
Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми
Серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Поклонитися Тобі...
Тарасик: Правду мовим, далебі!
Святий Миколай: Добрі діти – вас я знаю!
Правду з ваших серць читаю,
З ваших синіх оченят –
Дуже, дуже з того рад!
Тільки ви вночі взимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!
Тарасик: Ми гадали, слуги Божі,
Що поможем вам в дорозі,
Шлях у місто вам покажем,
Хто і де живе, розкажем.
Святий Миколай:
Нам якраз туди пора,
Де чекає дітвора,
Щоб її здійснилась казка.
Тарасик: О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, парк і зал...
Святий Миколай: Хутчіш ходім!
(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висунувся чортик і смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік).
Звучить музика "Вибрики". А. Золкін.
Чортик: Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежиті набрався (чхає),
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема –
Все пропало.... все дарма!...
(Чути завивання вітру, виходить вітер).
Вітер: Хто ти будеш?
Чортик: Друг я твій! Перемерз я – розігрій!
Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зігрію...
(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає).
Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.
Яринка: Ось ми в залі!
Погляньте – Олі, Галі, Ромки, Славки та Петрусі –
Українські діти всі!
Святий Миколай: О, спасибі, друзі браві,
Що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти,
Буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати
Все вам буде помагати.
(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благославляє громаду дітей).
Мир вам, любі! Ласка Божа
Ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа,
Мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха,
Мамі, татові на втіху,
А народові на славу!
Ангели: Любі хлопчики й дівчата,
Вас вітають ангелята!
Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небесні дітки, –
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі,
Цілий рік були чемненькі?
Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньки.
Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, –
Ви для них найкращі свідки –
Чи молитву рідну знають?
Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову,
Українське рідне слово?
Ангели: Так, і моляться, й читають,
Рідні пісеньки співають
Галі, Стефи, Марки, Олі,
Бо вчаться у рідній школі.
Святий Миколай (до дівчинки у залі):
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?
Дівчинка (виходить): Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову,
Рідні книжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу.
Святий Миколай: Чи молилась ти, дитино,
За добробут в Україні,
За бабусеньку – сирітку,
За дідуня і за тітку,
За ровесників дітей
І за рідних всіх людей?
Дівчинка: Ми всі молимось щоднини
За весь народ України.
2-й Ангел: Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.
Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!
Не за плату-нагороду,
А тому, що чесні зроду,
Що шляхетні, не пусті,
Правді служите святій.
(До ангелів) Божі слуги, ангелята!
Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці
Мирославові, Галинці.
Роздавайте всім, як треба,
Подаруночки із неба.
Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, за утіху цю велику!
Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, від усіх оцих дітей!
Тарасик: Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
I такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!
Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!
(Починається роздача подарунків).
Звучить музика "Дорогою добра", сл. Ю. Ентіна, муз. О. Мінкова.
Варіант сценарію свята
Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва