Удругій половині ХІХ ст. І на початку ХХ ст

Вид материала

Документы

Содержание 8.Зравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. – М., 1986 9.Див. Кант И.Критика практического разума. 1788 / Соч. В 8-ми Т. 11.Соловйов В.С. Великий спор и христианская политика / собр. Соч.: в 2 т. Т.1. – М.,1989 Микола Буник

Подобный материал:

• Програма фахового іспиту з Всесвітньої історії для спеціалізації, 74.23kb.
• Японія у другій половині ХІХ на початку, 25.92kb.
• Вивчалася, а отже, відзначається новизною, викликане потребами сьогочасся, необхідністю, 311.24kb.
• Курсової роботи "Виникнення І розвиток психології релігії у другій половині XIX, 539.34kb.
• Гринчак М. О. Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ, 308.85kb.
• Уроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного відродження у Наддніпрянській, 110.98kb.
• Лариса Орєхова розвиток лінгводидактичних ідей у другій половині ХІХ – першій половині, 127.11kb.
• Н.Є. Терьошкіна Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв шляхи активізації, 28.19kb.
• Східноукраїнський національний університет, 926.8kb.
• А. Ю. Роль газети "Буковина" в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ, 342.2kb.

Ціль ідеально містить у собі майбутній результат діяльності, спрямовує весь діяльний процес. Ціль є інтегральним об’єднанням знань, волі, емоцій, цінностей. Цінності в процесі діяльності виконують роль останньої підстави вибору цілей. Цінності – це мірило, за допомогою якого можна оцінити значення соціальної дії, її позитивні і негативні наслідки. Як зазначає А.Здравомислов, цінність - це суспільно значиме явище для людини, для цілей суспільного розвитку [1; 160]

Відомий німецький філософ-політолог Г.Вайссер розглядав політику як систему ціннісних суджень, тому що гуманістична політика своєю засадою має ціннісну зорієнтованість. Послідовник Г.Вайссера П.Лоренден підкреслював, що в політиці треба розрізняти мету і засоби. Про мету говорять цінності, про засоби – факти. Якщо політика намагається бути гуманістичною, то її мета повинна бути детермінована цінностями [3; 184-185].

Існує багато загальновизнаних цінностей, які презентують політичне буття у всій його повноті і багатоманітності. За засобами впливу, глибиною включення до політичного буття розрізняють політичні цінності – мета та політичні цінності – засоби. Найзначимішими з них є людська гідність, добробут, безпека, соціальний порядок, державність, демократія, справедливість, свобода, відповідальність, легітимність влади та інш.

Ці базові політичні цінності складають ідеальний стрижень, навколо якого організовується політичне суспільство, функціонує як система. Вони пов’язують всі сторони політичного буття, роблять його цілісним, єдиним. Об’єктивною основою політичних цінностей є загальні життєві потреби і довгочасові інтереси великих соціальних груп та індивідів. Суб’єктивна сторона – це уявлення, про потреби та інтереси, пов’язані з державною владою. Через цінності встановлюється певне ставлення людини до політичних інститутів (позитивне чи негативне, конформістське чи активно-критичне). Вони визначають орієнтири політичної діяльності, є об’єктом політичних відносин, опредмечуються у політичних інститутах.

Російський філософ С.Л.Франк вважав, що політика, політичні настанови держави, окремих груп, окремих осіб лише тоді мають право на визнання, коли вони зорієнтовані на об’єктивні цінності [3;184-185].

Політичні цінності, на відміну від інших соціальних цінностей, характеризуються такими ознаками: реалізація їх можлива лише у процесі спільних дій людей; активним характером впливу на всі сторони і механізми державної влади; є формою зв’язку з єдиним інтересом соціальної спільноти.

Отже, “людський образ” політики, значною мірою, залежить від світу цінностей – суб’єктивних уподобань людей, їх уявлень про бажані або небажані події, явища, політичні процеси. Якщо такий регулятор політичної дії відсутній, то політика і владна сфера перетворюються в поле гри егоїстичних інстинктів, що приводить до руйнування суспільства, політичної системи. Відомий російський історик В.С.Соловйов, підкреслюючи значення ціннісної мотивації в політиці, наголосив: “Є в народу інтерес, є в нього і сумління” [4;63], що означає не можливість встановити поза цими духовними межами щось важливе для людини чи соціальної спільноти. Цінності – це мірило, за допомогою якого людина може оцінити значення політичної дії, її негативні і позитивні наслідки. Це загальні ідеї , які допомагають людям відрізняти добре від поганого, бажане від небажаного і формувати на цій основі політичні орієнтири і принципи політичної поведінки.

Таким чином, політичні цінності мотивують, спрямовують, обґрунтовують дії суб’єктів політики, відображають стан, потреби, перспективи розвитку суспільства, їх основних соціальних груп. Політика, політична влада - основний засіб політичних дій, які спрямовані на досягнення результатів, що відповідають політичним цінностям. Їх вивчення робить можливим розуміння людської ціннісно зорієнтованої сторони політики.

8.Зравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. – М., 1986

9.Див. Кант И.Критика практического разума. 1788 / Соч. В 8-ми Т. – Т. 4

10.Малахов В.А., Єрмоленко А.М., Кисельова О.О. та ін. Етика і політика: проблеми взаємозв’язку. – К.: Стилос, 2000

11.Соловйов В.С. Великий спор и христианская политика / собр. Соч.: в 2 т. Т.1. – М.,1989

Микола Буник

НЕУРЯДОВІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
І МІЖНАРОДНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Використання поняття громадянського суспільства не обмежується моделюванням внутрішньої політики і трансформаційних процесів окремих країн. Протягом останнього десятиліття воно “вийшло за межі національних держав”, ставши міжнародним або світовим громадянським суспільством.

Як і у випадку з „внутрішнім” громадянським суспільством відсутня злагода щодо визначення цього поняття. Спектр його використання простягається від позначення майбутнього світового порядку до виділення вузького спектру міжнародних неурядових громадських організацій (НГО).