Geum.ru

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва На правах рукопису

Вид материалаДокументы

Содержание


3.3. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва й управління формуванням галузевої структури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

3.3. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва й управління формуванням галузевої структури


В аграрній економічній науці домінуючою є точка зору, згідно з якою вихід сільськогосподарського виробництва з критичного стану, його поступове відродження та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції можливі тільки на основі послідовної інтенсифікації всіх галузей аграрного сектора економіки. У класичному розумінні інтенсифікація сільськогосподарського виробництва – це концентрація засобів виробництва та праці на одиницю земельної площі з метою збільшення виходу сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості [90, с. 156]. Проблема полягає у тому, що внаслідок дії закону спадної віддачі просте накопичення засобів виробництва у розрахунку на одиницю земельної площі доцільно здійснювати до певного рівня.

Проблеми інтенсивності й інтенсифікації сільськогосподарського виробництва досліджували В.І. Артиш [91], М.С. Вітков [92, 93], В. Горбачов, О. Гурченков [94], Г.І. Грицаєнко, Т.М. Романюк [95], І.В. Дергач [96, 97], А.К. Кондаков [98], І.В. Кушнір [99], А.І. Ноткін [100], С.П. Первушкін [101], В. Свободін, М. Свободіна [102], Б.З. Синзаньі [103] та ін., які є прихильниками класичного розуміння процесу інтенсифікації. Але ці дослідники не розкривають методику і абсолютні значення раціональних розмірів концентрації засобів виробництва та праці у розрахунку на одиницю використовуваної земельної площі, а також не обґрунтовують можливість змін цієї концентрації зі змінами цін на сільськогосподарську продукції та промислову продукцію, яка споживається у сільському господарстві.

Одним із основних напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є подальша його хімізація, зокрема збільшення обсягів застосування мінеральних добрив. Загальні закономірності зміни урожайності сільськогосподарських культур зі збільшенням доз мінеральних добрив давно відомі, але з точки зору проведеного нами дослідження важливе значення має також економічна ефективність збільшення доз мінеральних добрив та її залежність від зміни співвідношення цін на сільськогосподарську продукцію і на добрива.
  1. Вырезано.
  2. Для доставки полной версии работы перейдите по ссылка скрыта
  3. Управління формуванням галузевої структури сільськогосподарських підприємств з урахуванням змін кон’юнктури окремих сегментів ринку сільськогосподарської продукції може розглядатися як важливий інструмент підвищення ефективності підприємницької діяльності. У досліджуваному господарстві ТОВ Агрофірмі «Зоря» Чугуївського району Харківської області за рахунок удосконалення галузевої структури з урахуванням змін кон’юнктури ринку у 2004 р. можна було б додатково одержати 171,3 тис. грн прибутку та підвищити рівень рентабельності на 8,5 %, у 2005 р. – відповідно 80,2 тис. грн і 5,2 %, у 2006 р. – 120,9 тис. грн і 7,7 %. Разом з тим ефективне управління формуванням галузевої структури не можливе без надійного прогнозування тенденцій розвитку кон’юнктури на окремих сегментах ринку сільськогосподарської продукції, що може бути предметом подальшого самостійного наукового дослідження.
  4. Оптимізацію галузевої структури сільськогосподарських підприємств доцільно здійснювати з урахуванням різного рівня інтенсивності виробництва окремих видів продукції при застосуванні різних технологій, при цьому слід вести не про нескінченне підвищення інтенсивності сільськогосподарського виробництва, а про досягнення оптимального його рівня за даних економічних умов. Одним із головних чинників формування оптимального рівня інтенсивності виробництва є паритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Погіршення паритету цін призводить до зниження оптимального рівня інтенсивності виробництва, який забезпечує сільськогосподарським товаровиробникам одержання найбільших прибутків. Саме дією цього чинника насамперед пояснюються зниження рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва та його деіндустріалізація після 1990 р.

Оптимізація галузевої структури у ТОВ Агрофірмі «Зоря» Чугуївського району Харківської області з урахуванням різної інтенсивності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції при застосуванні різних технологій показала, що фактичний фінансовий стан господарства та рівень його забезпеченості матеріально-грошовими і трудовими ресурсами дозволяє використовувати лише ресурсозберігаючі технології, які найбільш віддалені від оптимального рівня інтенсивності у порівнянні з адаптивною й інтенсивною технологіями та створюють найменші можливості одержання прибутку.
  1. Управління формуванням галузевої структури сільськогосподарських підприємств дозволяє вирішити проблему ведення сільськогосподарського виробництва з бездефіцитним балансом гумусу використовуваних ґрунтів, що є однією з головних складових сталого розвитку аграрного сектора економіки. У сучасних економічних умовах досягнення бездефіцитного балансу гумусу за рахунок змін галузевої структури може супроводжуватися підвищенням рівня збитковості сільськогосподарського виробництва через збільшення непродуктивних витрат, пов’язаних із відтворенням гумусу (збільшення витрат на вирощування багаторічних трав в обсягах, які значно перевищують потреби галузей тваринництва). Розв’язання цієї проблеми нерозривно пов’язане з підвищенням ефективності виробництва молока та приросту ВРХ, що, з одного боку, сприятиме збільшенню обсягів надходження органічних добрив, з другого, збільшуватиме потребу у кормах, які одержують, зокрема, від багаторічних трав; урешті-решт це сприятиме збільшенню питомої ваги багаторічних трав у структурі посівних площ.

Розглянуті у розділі наукові положення висвітлені у публікаціях автора [104, 105, 106, 107, 108, 109, 110].


Copyright © 2023. All rights Reserved.