Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва На правах рукопису
| Вид материала | Документы |
Содержание2.1. Тенденції зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємств Таблиця 2.8 Вырезано. |
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна На правах рукопису сальтевська, 827.79kb.
- Національний аграрний університет на правах рукопису Лабенко Олександр Миколайович, 835.79kb.
- Національний аграрний університет україни на правах рукопису Єрмоленко Володимир Михайлович, 2175.32kb.
- Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису, 1578.49kb.
- Харківський національний економічний університет на правах рукопису степаненко вікторія, 839.83kb.
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна на правах рукопису задоренко, 683.81kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет, 975.59kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 842.55kb.
- Тернопільський національний економічний університет на правах рукопису бойко зоряна, 794.17kb.
2.1. Тенденції зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємствУправління формуванням галузевої структури сільськогосподарських підприємств як обов’язковий етап передбачає дослідження тенденцій її зміни у попередніх періодах. Як було показано у розділі 1.3, для характеристики галузевої структури використовуються різні взаємодоповнюючі методичні підходи. Метою даного підрозділу є дослідження та порівняння тенденцій зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємств Харківської області з використанням різних методичних підходів. Однією з умов порівнюваності результатів є однаковий перелік галузей, які використовуються для характеристики галузевої структури. Для характеристики тенденцій зміни галузевої структури нами було обрано 10 основних видів сільськогосподарської продукції, часта яких у структурі валової та товарної продукції, виробничих витрат і витрат праці перевищує 95 %. Такий підхід обумовлений тим, що, виходячи з даних офіційної статистики, неможливо достовірно визначити у структурі валової продукції та витрат праці питому вагу тих галузей сільськогосподарського виробництва, які віднесені до «інших» (бджільництво, кролівництво, шовківництво тощо). Вырезано. Для доставки полной версии работы перейдите по ссылка скрыта Загальновідомо, що одна з основних особливостей сільськогосподарського виробництва полягає у його сезонності – у нерівномірному розподілі протягом року виробничих витрат, витрат праці, грошових надходжень тощо. Різні ж галузі сільськогосподарського виробництва у різній мірі піддані впливу сезонності виробництва. Для більшості галузей тваринництва характерний майже рівномірний розподіл витрат і доходів протягом року, а для галузей рослинництва – нерівномірний. Отже, галузева структура сільськогосподарських підприємств та її зміни протягом певного періоду можуть істотно впливати на зазначені наслідки сезонності сільськогосподарського виробництва. Для перевірки цієї тези нами було здійснено з використанням методу експертних оцінок помісячний розподіл грошових надходжень, матеріально-грошових витрат і витрат праці для кожного виду сільськогосподарської продукції, а потім, з урахуванням сформованої структури, досліджувався помісячний розподіл цих показників у цілому по підприємствам або їх групам. На першому етапі дослідження для з’ясування впливу різних типів галузевої структури на наслідки сезонності сільськогосподарського виробництва всі сільськогосподарські підприємства Харківської області було поділено на п’ять груп за питомою вагою продукції тваринництва у структурі валової продукції (табл. 2.6). Першу групу склали господарства, які взагалі не виробляли тваринницьку продукцію, другу – господарства з питомою вагою тваринницької продукції від 0,1 % до 20,0 %, третю – від 20,1 % до 40,0 % і ін. Наступним кроком у дослідженні був помісячний розподіл виручки від продажу сільськогосподарської продукції. Результати розрахунків графічно наведено на рис. 2.1. У міру підвищення питомої ваги продукції тваринництва знижувалася нерівномірність надходжень грошової виручки протягом року. Якщо у господарствах із рослинницьким виробничим напрямом найбільша сума грошової виручки надійшла у грудні і її частка перевищувала 20 % загальної річної суми виручки, то у сільськогосподарських підприємствах із питомою вагою продукції тваринництва у структурі валової продукції понад 60 % у грудні одержали близько 15 % грошових надходжень. У той же час господарства першої групи у першому півріччі року щомісяця одержували 1-3 % від загальної річної суми виручки, а господарства п’ятої групи – 5-7 %. Таблиця 2.6. Галузева структура валової продукції у сільськогосподарських підприємствах Харківської області з різною питомою вагою продукції тваринництва у 2006 р., % *
* розраховано за даними Головного управління статистики у Харківській області Закономірність до зниження коливань річної суми виручки підтверджується вирівнюванням побудованого динамічного ряду за допомогою такої математичної функції: У = 8,3 + 0,099 (х – 77,6373)sin(29,880(x+1,961)) (2.1) Коефіцієнт детермінації для даної функції 0,765 свідчить про досить точне відображення обраною функцією фактичних змін помісячного розподілу виручки від продажу сільськогосподарської продукції у залежності від питомої ваги галузей тваринництва у структурі валової продукції. Закономірність зниження коливань місячних сум виручки підтверджується від’ємним значенням параметра використаної функції, яке стоїть перед знаком sin і дорівнює -77,6373, і візуальним аналізом графіка.  Рис. 2.1. Залежність помісячного розподілу виручки від питомої ваги тваринництва у структурі валової продукції сільськогосподарських підприємств Харківської області у 2006 р. Галузева структура має не менш важливе значення і для помісячного розподілу виробничих витрат (рис. 2.2). У господарствах, які не виробляють продукцію тваринництва, майже п’ята частина витрат припадає на червень. У господарствах, в яких домінує тваринництво, найбільші витрати припадають на вересень-жовтень, але їх частка не перевищувала 11 % загальної суми витрат за рік. У господарствах рослинницького спрямування питома вага виробничих витрат за січень, лютий і грудень наблизилася до нуля, а в господарствах п’ятої групи коливалася від 4 % до 6 %.  Рис. 2.2. Залежність помісячного розподілу виробничих витрат від питомої ваги тваринництва у структурі валової продукції сільськогосподарських підприємств Харківської області у 2006 р. Зниження коливань помісячного розподілу виробничих витрат у міру збільшення питомої ваги продукції тваринництва у структурі валової продукції підтвердилося і математичним вирівнюванням побудованого динамічного ряду. Надзвичайно важливим соціально-економічним наслідком сезонності сільськогосподарського виробництва є нерівномірний розподіл витрат праці протягом року. Разом із тим абсолютно очевидно, що у різних галузях сільськогосподарського виробництва сезонність розподілу витрат праці істотно відрізняється. У тваринництві витрати праці здійснюються майже рівномірно протягом року, а у рослинництві – дуже нерівномірно. Для дослідження впливу галузевої структури на сезонність праці у досліджуваних групах сільськогосподарських підприємств з різною питомою вагою галузі тваринництва було розраховано помісячний розподіл витрат праці. Його графічне зображення (рис. 2.3) свідчить, що сезонні коливання витрат праці ще в більшій мірі залежать від галузевої структури сільськогосподарського виробництва. Так, у господарствах першої групи, які не виробляли продукцію тваринництва, пікове навантаження припадало на липень, в якому було витрачено 40,0 % річного обсягу витрат праці, у січні, лютому, листопаді, грудні питома вага витрат праці у помісячному їх розподілу наближалася до нуля.  Рис. 2.3. Залежність помісячного розподілу витрат праці від питомої ваги тваринництва в структурі валової продукції сільськогосподарських підприємств Харківської області у 2006 р. У господарствах з питомою вагою продукції тваринництва в структурі валової продукції понад 60 % питома вага місячних витрат праці коливалася від 5 % до 16 %. Отже, галузева структура сільськогосподарських підприємств має дуже важливе значення для сезонного або помісячного розподілу грошових надходжень, грошових витрат і витрат праці у сільськогосподарських підприємствах. На другому етапі дослідження було визнано за необхідне з’ясувати кількісні характеристики впливу змін галузевої структури на формування доходів і витрат сільськогосподарських підприємств. Як відомо, одним із головних завдань фінансового менеджменту є забезпечення постійної фінансової рівноваги та платоспроможності підприємств [Error: Reference source not found], однією з передумов якої є синхронні надходження та витрачання грошових коштів. Але це досить важко зробити за умов низької рентабельності виробництва та збільшення питомої ваги грошових надходжень від продажу продукції рослинництва, виробництво якої має сезонний характер. Для оцінки рівня впливу змін галузевої структури на формування грошових потоків, які надходять на сільськогосподарські підприємства, методом «експертних оцінок» було здійснено розподіл річної суми виручки по місяцях (табл. 2.7). Таблиця 2.7 Помісячний розподіл грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарських підприємств Харківської області за 1990-2006 рр., %
Зміни структури товарної продукції які відбулися протягом 1990-2006 рр., дуже істотно вплинули на розподіл грошових надходжень по місяцях. Якщо при структурі товарної продукції у 1990 р. за перше півріччя грошові надходження сільськогосподарських товаровиробників склали 32,1 %, то в 2006 р. – лише 22,0 %. У 1990 р. близько двох третин грошових надходжень сільськогосподарські підприємства області одержали у другому півріччі, а у 2006 р. їх питома вага перевищила 75 %. Найбільш істотне збільшення питомої ваги місячних грошових доходів відбулося у жовтні й у грудні (відповідно на 3,9 % і 3,7 %). Зміну помісячного розподілу виручки від реалізації товарної продукції унаслідок зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємств зображено на рис. 2.4.  Рис. 2.4. Зміна помісячного розподілу виручки від реалізації сільськогосподарської продукції в сільгосппідприємствах Харківської області у наслідок змін їх галузевої структури за 1990-2006 рр. У 1990 р. найбільша частка виручки від продажу сільськогосподарської продукції (більше 14 %) припадала на грудень, найменша (менше 4 %) – на квітень. У 2006 р. ці показники дорівнювали відповідно – 18 % і 1 %. Відхилення місячних сум виручки від їх середнього значення за вирівняною кривою у 1990 р. склало ± 4,5 %, а у 2006 р. зросло майже до 8 %. Отже, відбулося істотне посилення нерівномірності грошових надходжень протягом року. Зміни у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств області супроводжувались і посиленням нерівномірності матеріально-грошових витрат протягом року (табл. 2.8). Таблиця 2.8 Вырезано. Для доставки полной версии работы перейдите по ссылка скрыта тому числі на виробництво ячменю та кукурудзи, та знижувалася питома вага витрат праці на виробництво молока та приросту ВРХ. Оскільки продуктивність праці у більшій мірі є наслідком галузевої структури сільськогосподарських підприємств, наступним кроком у дослідженні було з’ясування впливу рівня питомої ваги окремих галузей і видів продукції на показники продуктивності праці. Найбільш тісний зв’язок мали питома вага приросту м’яса та виробництва молока і рівень продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах (табл. 2.13). Таблиця 2.13. Залежність продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області від питомої ваги молока та приросту ВРХ у структурі валової продукції у 2006 р.
Дані табл. 2.13 дуже чітко вказують на тенденцію зниження показників продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області у міру збільшення питомої ваги молока та приросту ВРХ у структурі валової продукції. Так, якщо господарства першої групи, в яких виробництво молока та приросту ВРХ взагалі відсутнє, виробляли на одну людино-годину прямих витрат праці валову продукцію на суму 42,30 грн, то господарства, в яких сукупна питома вага молока та приросту ВРХ у структурі валової продукції не перевищувала 25 %, мали показник продуктивності праці 26,86 грн/люд.-год., а господарства з найбільшою питомою вагою молока та приросту ВРХ – лише 22,13 грн/люд.-год. Слід звернути увагу на те, що серед галузей рослинництва лише на виробництві цукрових буряків простежується закономірність зниження показників продуктивності праці зі збільшенням питомої ваги молока та приросту ВРХ у структурі валової продукції. У той же час спостерігається досить істотне підвищення продуктивності праці у молочному та м’ясному скотарстві з поглибленням спеціалізації сільгосппідприємств на виробництві цієї продукції. Так, якщо підприємства з питомою вагою виробництва молока та приросту ВРХ у структурі валової продукції не більше 25 % виробляли приросту та молока у розрахунку на одну людино годину відповідно 12,66 і 9,81 грн продукції, то у підприємствах з питомою вагою молока та приросту ВРХ в структурі валової продукції понад 25 % ці показники склали відповідно 18,41 і 15,58 грн, або були приблизно в 1,5 раза вищими. Але підвищення продуктивності праці на виробництві молока та приросту ВРХ з поглибленням спеціалізації на виробництві цих видів продукції не забезпечило підвищення досліджуваного показника у цілому по господарству. Така ситуація пояснюється насамперед тим, що вимірювання вартісних показників продуктивності праці здійснюється з використанням порівнянних цін, які створюють різновигідність виробництва окремих видів продукції з точки зору досягнення високих показників продуктивності праці (табл. 2.14). За даними табл. 2.14, найвищі рівні вартісних показників продуктивності праці у середньому по Харківській області у 2007 р. було досягнуто на виробництві соняшнику – 49,40 грн/люд.-год.; на виробництві ячменю – 41,61; кукурудзи на зерно – 36,11; пшениці – 35,52 грн/люд.-год. На виробництві молока приросту ВРХ, приросту свиней показники продуктивності праці більш ніж у двічі були меншими. Насамперед цим пояснюється зниження вартісних показників продуктивності праці зі збільшенням питомої ваги витрат праці на виробництві молока та приросту ВРХ (табл. 2.13). Через недосконалість порівнянних цін, які використовуються для вимірювання валової продукції, становище тваринницьких господарств є невигідним з точки зору досягнення високих вартісних показників продуктивності праці. Таблиця 2.14. Формування рівновигідних цін для господарств Харківської області на сільськогосподарську продукцію при оптимізації галузевої структури за критерієм максимуму продуктивності праці у 2006 р.
Для усунення цієї різновигідності порівнянні ціни, в яких вимірюється валова продукція для обчислення вартісних показників продуктивності праці, слід установлювати з урахуванням середньозональної або середньодержавної трудомісткості окремих видів продукції. Наприклад, якщо середній рівень годинної продуктивності праці по сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2006 р. складав 27,00 грн/люд.-год., то для того, щоб у зерновому виробництві вартісний показник продуктивності праці склав стільки ж, порівнянна ціна 1 ц пшениці має дорівнювати не 40,58 грн/ц, а 30,85 грн/ц (27,00 × 1,14). Відповідно рівновигідна ціна 1 ц молока має складати 200,72 грн/ц (27,00 × 7,43), приросту ВРХ – 1790,50 грн/ц (27,00 × 66,32) і т.д. [60, с. 42]. Якби вартісні показники продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах області за 2006 р. обчислювалися за запропонованиими рівновигідними цінами, то при дослідженні залежності показників продуктивності праці від питомої ваги витрат праці у молочному та м’ясному скотарстві (див. табл. 2.13), продуктивність праці у господарствах першої групи (які не займалися виробництвом тваринницької продукції) склала б 29,97 грн/люд.-год., у господарствах другої групи – 24,37, а у господарствах з найвищою питомою вагою виробництва молока та приросту ВРХ – 28,03 грн/люд.-год. Недосконалість порівнянних цін, а разом з ними і вартісних показників продуктивності праці істотно впливає на результати оптимізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств за різними критеріями. Для поглибленого дослідження цього та інших питань нами було обрано ТОВ Агрофірму «Зоря» Чугуївського району Харківської області, яка є типовим підприємством для Чугуївського району та Харківської області (табл. 2.15). З визначенням О.М. Онищенка, типовим можна вважати середньопрогресивне господарство, яке за забезпеченістю ресурсами наближається до середнього по групі, а результати виробництва повинні бути вищі за середнє [61, с. 190]. З даних таблиці видно, що серед 22-х сільськогосподарських підприємств Чугуївського району чотирнадцять мають організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю, до яких належить і досліджуване господарство. Площа сільськогосподарських угідь в ТОВ Агрофірмі «Зоря» складає 1970 га, а в середньому по сільськогосподарським підприємствам району – 2045 га. Середньооблікова чисельність працівників агрофірми у 2007 р. складала 42 особи, що досить близько до середньооблікової кількості працівників товариств з обмеженою відповідальністю. Істотна розбіжність з середньообліковою кількістю працівників, яка припадає на одне господарство Таблиця 2.15 Основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Чугуївського району Харківської області
району, значною мірою обумовлена тим, що це показник сформувався унаслідок великої кількості працівників у ВАТ «Слобожанський», який є нетиповим для даної групи підприємств і являє собою крупний свинокомплекс. За рівнем коефіцієнта зосередження товарного виробництва ТОВ Агрофірма «Зоря» відповідає середньому значенню цього показника по господарським товариствам району і відноситься до підприємств з середнім рівнем спеціалізації. За рівнем ефективності використання наявних ресурсів ТОВ Агрофірма «Зоря» перевищує середньо-районні та середньо-обласні показники. Так, рівень рентабельності в цьому господарстві за 2007 р. склав 63,9 %, по Чугуївському району - 19,9 %, по Харківські області - 22,7 %. Отже, ТОВ Агрофірма «Зоря» є типовим господарством для Чугуївського району і Харківської області в цілому. Розглянемо фактичну галузеву структуру та результати її оптимізації за різними критеріями на прикладі ТОВ Агрофірми «Зоря» Чугуївського району Харківської області з використанням традиційної оптимізаційної моделі галузевої структури [62] (табл. 2.16). У 2006 р. у структурі валової продукції ТОВ Агрофірми «Зоря» на приріст свиней припало 34,5 %, а з урахуванням виробництва молока та приросту ВРХ галузі тваринництва складали понад 60 % у структурі валової продукції. При цьому рівень рентабельності склав 9,4 %, а продуктивність праці – 42,6 грн/люд.-год. Більш високий рівень продуктивності праці у цілому по господарству у порівнянні з середньообласним показником (27,00 грн/люд.-год.) пояснюється тим, що завдяки поглибленню спеціалізації у господарстві досягнуто вищих показників продуктивності праці на виробництві окремих видів продукції. Так, трудомісткість виробництва 1 ц приросту свиней в агрофірмі склала 12,3 люд.-год, а у середньому по області - 71,6 люд.-год., трудомісткість 1 ц молока – відповідно 3,9 і 7,4 люд.-год., 1 ц приросту ВРХ – 11,1 і 66,3 люд.-год. Таблиця 2.16 Результати оптимізації галузевої структури ТОВ Агрофірми «Зоря» Чугуївського району Харківської області у 2006 р.
У ринкових умовах головним критерієм оптимізації галузевої структури є максимізація прибутків, бо лише прибуткове ведення виробництва створює умови для його подальшого відтворення і розвитку. При оптимізації галузевої структури ТОВ Агрофірми «Зоря» за критерієм «максимум прибутку» господарству варто істотно збільшити виробництво озимої пшениці, приросту ВРХ (саме ці види продукції є прибутковими у господарстві) та значно скоротити виробництво приросту свиней. В результаті оптимізації галузевої структури за критерієм «максимум прибутку» прибутки підприємства можуть підвищитись майже на 120 тис. грн, а рівень рентабельності – на 7,7 %. Аналізуючи дані табл. 2.16, слід пам’ятати зауваження І.І. Лукінова про те, що посилення внутрішньогосподарської спеціалізації є вкрай необхідним, але через специфіку землеробства має свої межі; наявність в одному господарстві множини галузей не дозволяє довести розміри кожної з них до оптимальних; монопродуктова модель сільськогосподарського підприємства також не прийнятна через необхідність органічного поєднання землеробства та тваринництва [63, с. 534]. Слід звернути увагу на те, що оптимізація галузевої структури за критерієм «максимум прибутку» супроводжується зниженням вартісного показника продуктивності праці. У зв’язку з цим може ставитися питання про оптимізацію галузевої структури за критерієм «максимум продуктивності праці». Дані табл. 2.16 свідчать про те, що за умови оптимізації галузевої структури за критерієм «максимум продуктивності праці», яка вимірюється розміром валової продукції у порівнянних цінах 2005 р. у розрахунку на одну людино-годину прямих витрат праці, у структурі валової продукції збільшується питома вага приросту свиней, виробництва ячменю та пшениці. При цьому продуктивність праці може підвищуватися до 45,6 грн/люд.-год, проте рівень рентабельності скоротиться до 4,8 %. Разом з тим оптимізація галузевої структури в умовах різновигідності виробництва окремих видів продукції за показником продуктивності праці, як це було показано вище, спрямована лише на те, щоб підібрати такий склад галузей, які б забезпечували найвищу продуктивність праці, сформовану саме внаслідок різновигідності продукції. Але, як відомо, ефект поглиблення спеціалізації полягає у тому, що виробництво стає спеціалізованим, підвищується рівень механізації, удосконалюються навички працівників і завдяки цьому підвищується продуктивність праці. Отже, при оптимізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств за критерієм «максимум продуктивності праці» вимірювання обсягів виробництва валової продукції доцільно здійснювати, на наш погляд, у рівновигідних цінах, які забезпечують рівні у середньому по області можливості для досягнення високих показників продуктивності праці, вкладеної у різні галузі сільськогосподарського виробництва. Поряд із забезпеченням рівних стартових умов для різних галузей сільськогосподарського виробництва, оптимізація галузевої структури за критерієм «максимум продуктивності праці» забезпечить урахування у високоспеціалізованих господарствах більш високого рівня продуктивності праці, який сформувався завдяки поглибленню спеціалізації та посиленню концентрації виробництва. При такому підході, як видно з даних табл. 2.16, у структурі валової продукції ТОВ Агрофірми «Зоря» має ще більше збільшитись питома вага приросту свиней та виробництва ячменю. При цьому продуктивність праці за рівновигідних цін складе 56,2 грн/люд.-год. Звертає на себе увагу збитковість такої галузевої структури при рівні збитковості 2,1 %. Але цей недолік слід віднести насамперед на недосконалість утворення цін на тваринницьку продукцію, оскільки навіть високоспеціалізоване господарство, в якому продуктивність праці у галузях тваринництва значно перевищує середньообласні показники продуктивності праці, має збитки від продажу тваринницької продукції. На необхідності істотного підвищення цін на продукцію тваринництва, яка закуповується у сільськогосподарських підприємств, неодноразово наголошувалось і в інших дослідженнях. Отже, галузева структуру сільськогосподарських підприємств істотно впливає на показники продуктивності праці в них, а тому управління формуванням галузевої структури може розглядатися як один із важливих напрямів підвищення продуктивності аграрної праці. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||