Тей із зпр) складена, виходячи з цілей, вимог І змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»)
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни, 512.3kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни, 403.08kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни, 510.44kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2601.02kb.
- Програма співбесіди для студентів спеціальності 01010101 «Дошкільна освіта», 369.43kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 4428.88kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 898.55kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1976.22kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 357.3kb.
| | | ||
| 1 | Тема 7. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ Англійська революція Англія напередодні революції. Карл І. О. Кромвель. Переворот 1668 р. Значення революції. Промисловий переворот в Англії. Передумови промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки. Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір «Короля Сонце». Жан Батист Кольбер. Тема 8. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Просвітництво і абсолютизм. Просвітництво. Енциклопедисти. Наукові знання. Австрія і Пруссія Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II. Культура Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр. | Встановлює хронологічну послідовність подій , порівнює діяльність Карла І , Карла ІІ та Якова ІІ, висловлює судження про причини, характер, та значення Англійської революції. Називає передумови промислової революції в Англії, її наслідки (описує технічні винаходи ХУІІІ століття , пам´ятки епохи просвітництва. Порівнює погляди Представників Просвітництва . Висловлює власні судження щодо значення доби просвітництва в історії людства . Характеризує розвиток Австрії та Пруссії , реформи освідченого правління . Оцінює діяльність монархів та розповідає про майстрів культури німецьких держав. | Вдосконалювати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , снхронність історичних фактів та подій . Оцінювати діяльність історичної особи. Розвивати вміння самостійно працювати з текстом підручника та заповнювати таблицю , з історичним документом , працювати над порівняльною таблицею., вміння описувати пам`ятки епохи Просвітництва , виділяти схожі та відмінні риси в поглядах просвітителів, вміння спиратися на вже відомі факти . |
| | РОСІЯ Росія наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст. Російська держава наприкінці XVII ст. Петро І та його реформи. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії. Палацові перевороти. Епоха Катерини II «Освічене» правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура. | Вміє встановлювати хронологічну послідовність подій. Показує на карті територіальні зміни Російської імперії в ХУІІ – ХУІІІ ст. Аналізує внутрішню та зовнішню політику Петра І . Описує повсякденне життя Росії ХУІІІ ст. Висловлює судження щодо мети та засобів реалізації зовнішньої та внутрішньої політики. Застосовує та пояснює на прикладі терміни та поняття. Порівнює політику Петра І та Катерини ІІ. | Вдосконалювати вміння працювати з історичними джерелами , текстами , текстуальними таблицями. Вміння визначати в тексті головні історичні події. |
| | СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ Створення СІЛА. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США. | Встановлює хронологічну послідовність подій . Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, визначаючи перебіг війни за незалежність. Описує становище англійських колоній у Північній Америці , найяскравіші події війни за незалежність. Порівнює економічний розвиток метрополій та колоній у Північній Америці , державний устрій США та Англії. Висловлює судження щодо причини , характеру та наслідків війни за незалежність. Аналізує “ Біль про права “ . Називати характерні ознаки “ Декларації незалежності та Конституції США. “ Наводить приклади особливостей демократичного устрою США. | Розвивати вміння коментувати уривки історичного тексту , працювати з документами , пояснювати та застосовувати терміни та поняття . |
| | Тематичне оцінювання | | |
| 3 | Тема 9. СХІДНИЙ СВІТ Османська імперія. Персія. Османська імперія. Зовнішня політика Османської імперії,- турецько-українські відносини. Ослаблення Османської імперії. Культура. Перське царство. Культура. Китай. Індія, Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя. Держава Великих Моголів. Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя. | Показує на карті територію Османської імперії, Китаю та Індії Називає особливості розвитку Османської імперії. Характеризує завойовницьку політику Османської імперії , особливості розвитку держави Великих Моголів. Аналізує особливості політики Сулеймана І.Розкриває відносини турків та Запорожських козаків. Наводить приклади досягнень культури в Османській імперії. Порівнює розвиток Китаю за часів династії Мін та Цін. Пояснює наслідки проникнення європейців в Індію , наводить приклади високого рівня розвитку культури Китаю та Індії. Застосовує і пояснює на прикладах терміни і поняття. | Вдосконалювати вміння працювати з історичними текстами, таблицями, історичною та контурною картою. |
| | Тематичне оцінювання | | |
| 1 | Резервний час | | |
| 1 | ВСТУП. 9 КЛАС 35 год. Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Світ наприкінці XVIII—у ХІХст. Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті. | Характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХУІІІ – у ХІХ ст. Визначає основні зміни в політичному , економічному , культурному житті провідних держав світу , розвиток духовного життя; зміни в побуті людей та їхній свідомості . | Формувати поняттєвий апарат, сприяти розширенню історичного мислення . |
| 4 | Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ XVIII ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВГИН Французьке суспільство наприкінці XVIII ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини І громадянина. Конституція 1791 р. Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт. Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» Наполеона. Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу. | Характеризує соціально – економічний і політичний розвиток Франції напередодні революції , обгрунтовує ідеологічні передумови революції. Характеризує події Великої французької революції, діяльність установчих і законодавчих зборів, наслідки революції. Дає оцінку якобінській диктатурі , директорії. Пояснює значення нових історичних термінів. Показує на карті кордони Європи наприкінці ХУІІІ на початку ХІХ ст. , державу Францію, найбільші її міста, походи Наполеона, місце основних битв, територіальний розподіл Європи згідно рішень Віденського конгресу. Дає характеристику Дантону , Робесп`єру , Наполеону . | Формувати вміння аналізувати історичні документи , складати порівняльні таблиці , використовувати матеріал підручника і додаткові джерела , навички порівняльного аналізу історичних документів . Удосконалювати вміння і навички , необхідні при роботі над оцінкою історичної особи, Вміння працювати з історичною картою , як одним із джерел інформації., робити висновки на основі історичних документів, простежувати причинно – наслідкові зв´язки . Розвивати навички заповнення хронологічної таблиці . |
| 5 | Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр. Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-І рр. XIX ст. Велика Британія у першій половині XIX ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм, перехід Англії до політики вільної торгівлі. Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії. Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. 0. Герцен. Слов'янофіли і західники. Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест. «Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії. Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині. Особливості революції в Італії. Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр. | Характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу , структурні зміни , що відбулися в економіці Англії , внутрішню політику партії , консерваторів і лібералів , суть Чартиського руху ; особливості політичного та економічного розвитку Франції і Німеччини у першій половині ХІХ ст. Розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в Європейських країнах в 1848-1849 рр. Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст. , революційні і національно – визвольні рухи. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену. | Формувати вміння складати порівняльні таблиці , встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , робити висновки , працювати з історичною картою , здійснювати порівняльний аналіз історичних процесів і суспільно - політичних течій . На основі конкретного сюжетного матеріалу розвивати особисте ставлення до історичних подій, діячів, процесі; вміння його висловити і відстоювати. |
| 1 | Узагальнення | | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 4 | ТемаЗ. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ'ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об'єднання Німеччини у 1871 р. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію. Політична роздробленість Італії, піднесення П'ємонту. Два напрями боротьби за об'єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об'єднання Італії. Вікторіанська Британія. Англія — «майстерня світу». Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. СІЛА у першій половині XIX ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Мон-ро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня. | Характеризує процес та наслідки політичного об”єднання Італії та Німеччини. Пояснює особливості соціально - економічного розвитку Англії, причини і наслідки перетворення її на провідну економічну державу світу. Розкриває зміст колоніальної політики Англії. Дає характеристику визначним історичним особам: Бісмарку, Гарібальді, Лінкольну. Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни . | Формувати вміння встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , аналізувати програмні документи політичних партій , самостійно опрацьовувати текст підручника , порівнювати явища соціально – економічного життя країн в різні періоди історії , синхронно зіставляти процеси , які вивчаються . |
| 6 | Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в СІМА. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та ЇЇ наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ'я. Зростання ролі держави у суспільно-економічному житті. Криза Другої імперії у Франції. Франко-ні-мецька війна 1870—1871 ррЛга п наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії. Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики. Велика Британія в останній третині XIX ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. СІМА у 1877—1900рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонополь-ного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра П та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії. Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни | Характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США. Називає особливості економічного розвитку США , Франції , Німеччини , Великої Британії , Російської імперії , Японії, пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку цих країн та наслідки цього явища. Показує на карті країни світу в останній третині ХІХ століття, хід франко – німецької війни. Дає характеристику визначним особистостям: Тьєру , Клемансо , Олександру ІІ . Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни | Формувати вміння аналізувати історичні факти , взаємозв”язок подій , простежувати синхронність подій і процесів , проводити зіставлення матеріалу , що вивчається , робити висновки , працювати з історичними джерелами. |
| 1 | Узагальнення | | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 4 | Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX ст. Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії. Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини. Китай у другій половині XIX ст. ТайпІнське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав. Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини у 1871—1900рр. Гео-політичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німець-кого колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії. | Характеризує завершення територіального поділу світу , колоніальну політику на сході й у Африці, виділяє особливості Французького і Німецького колоніалізму , наслідки колоніального панування. Висвітлює хід і наслідки повстання сиппаїв, становище Китаю у ІІ половині ХІХ століття , хід повстання такінів, становище народів Африки під владою Європейських колонізаторів . Пояснює причини загострення суперництва великих держав і створення військово – політичних блоків , головні міжнародні конфлікти і кризи, з´ясовує їх наслідки .Показує на карті світ наприкінці ХІХ століття , колонії та напівколонії , держави Троїстого союзу та Антанти , війни за перерозподіл колоній . Співвідносити і застосовує нові поняття і терміни | Формувати вміння простежувати причинно - наслідкові зв´язки , зіставляти історичні події , визначати їх вплив на розвиток інших країн . Розвивати вміння складати порівняльну текстову історичну таблицю , аналізувати суть історичних процесів , навики роботи з історичною картою. |
| 4 | Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ XVIII — У XIX ст. Духовне життя народів Європи І Америки у XVIII — наприкінці XIX ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії й Африки. Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль. | Характеризує етапи розвитку культури у вказаний період , з´ясовує її взаємозалежність від соціально – економічних і соціальних чинників. Називає видатних діячів культури. Описує повсякденне життя людей , побут різних прошарків населення, дозвілля, родинні стосунки, релігію і мораль. Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни | Формувати вміння простежувати причинно – наслідкові зв´язки , побудови зв´язної послідовної розповіді, визначати вплив окремих подій на хід історичного процесу та написання невеликого за обсягом реферату . |
| 1 | Узагальнення | | |
| 1 | Тематичне оцінювання | | |
| 1 | Підсумкове узагальнення | | |