Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Вид материала

Содержание

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства
II. Середній
III. Достатній
Пізнавальна діяльність
РОЗДІЛ І. Людина і середовище її життя
Тіла і речовини, що оточують людину
Пізнавальна діяльність
Особистісний розвиток.
Світ явищ, у якому живе людина
Пізнавальна діяльність
Особистісний розвиток.
РОЗДІЛ ІІ. Всесвіт як середовище життя людини
Небесні тіла.
Пізнавальна діяльність
Умови життя на планеті Земля.
Пізнавальна діяльність
Особистісний розвиток.
Пізнавальна діяльність
Емоційна сфера
Пізнавальна діяльність
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку)

Природознавство

Біологія

Географія

Київ

2010

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: природознавство, біологія – Т. В. Сак

географія – Н. В. Бєскова, Т. В. Сак

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Вступ

Програми з природознавства, біології та географії розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової освіти (освітня галузь «Природознавство») і переосмислені з позиції врахування особливостей психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку, характеру вторинних відхилень, компенсаторних можливостей та особистісних потреб учнів.

Основними компонентами програм є зміст навчального матеріалу предмета, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи, корекційно-розвивальна робота і очікувані результати, спрямована на сенсомоторний пізнавальний, мовленнєвий та особистісний розвиток учнів засобами кожного навчального предмету.

Зміст програм відповідає програмам загальноосвітніх навчальних заклдаів і доповнений специфічними вимогами.

Переосмислено вимоги до результатів навчання з позицій відображення в них вимог не лише до знань з конкретного предмету на рівні правил, законів, понять, закономірностей, а й до загальних і спеціальних способів навчальної діяльності на рівні розумових, предметних і практичних дій із врахуванням можливих індивідуальних утруднень, особливо у дітей цієї категорії. Включено й вимоги до досвіду емоційно-вольового, морального, естетичного ставлення до оточуючої дійсності, до вмінь користуватися системою цінностей суспільства.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із ЗПР представлені в програмах у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми. Дотримання цих вимог у процесі спеціального навчання та оцінюваня рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині цієї категорії здобути базову середню освіту, набути тієї основної компетенції, яка необхідна для входження в соціум.

Природознавство

Пояснювальна записка

Програмовий матеріал курсу „Природознавство” розроблений на основі навчальної програми з природознавства загальноосвітньої школи. Відтак, будується на основі знань, які закладені у початковій ланці школи, є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головна мета якого полягає у формуванні в учнів основ сучасної природничо-наукової картини світу.

Завдання курсу:

розвиток у школярів пізнавального інтересу до вивчення предметів природничого циклу;
формування ключових компетенцій: соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних, саморозвитку та самоосвіти;
розвиток загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності щодо вивчення природи (предметні та загальнопредметні компетенції);
формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до навколишнього середовища на основі знань про природу;
засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, фізики, хімії.

Особливості корекційно-розвивальних завдань курсу природознавства у 5-6 класі школи інтенсивної педагогічної корекції визначається контингентом учнів, які продовжують навчання в основній ланці школи. Це діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося достатньою мірою скоригувати в початковій школі. Діти не можуть належним чином аналізувати, порівнювати, узагальнювати та класифікувати природні об’єкти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ, робити висновки, судження, умовиводи. Їм притаманна недостатність саморегуляції, труднощі здійснення самоконтролю, знижена пізнавальна активність. У частини учнів занижена самооцінка, низький рівень домагань, особливості емоційної сфери. Таким чином, корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

розвиток розумових дій та операцій (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування,узагальнення, конкретизації, класифікації,);
розвиток логічних форм мислення (понять, суджень, умовиводів);
формування вміння розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки на понятійному рівні;
розвиток саморегуляції діяльності, самоконтролю (плануючого, операційного, заключного);
формування позитивних якостей особистості (вміння визначати мету діяльності, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставленої мети);
розвиток пізнавальної активності та емоційної сфери.

У програмі реалізовано інтегрований підхід до формування змісту курсу, який розподіляється за роками навчання таким чином:

5 -й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

Розділ I. Людина та середовище її життя.
Розділ II. Всесвіт та середовище життя людини.

6-й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

Розділ III. Природні та штучні системи в середовищі життя людини.

Основу змісту шкільного курсу „Природознавство” становлять реальні об’єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, добір яких здійснено за такими критеріями:

сучасність знань про природу;
відповідність дібраних знань Державному стандарту базової загальної середньої;
універсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення таких навчальних предметів, як астрономія, біологія, географія, фізика, хімія;
посильність і доступність засвоєння дібраних знань віковим та психологічним особливостям учнів 5-6 класів, які навчаються у школі інтенсивної педагогічної корекції.

Враховуючи особистісну зорієнтованість навчання, інтеграція знань у змісті навчального курсу здійснюється навколо інтересів та потреб учнів, що стосуються дослідження їхнього найближчого оточення - світу природи, серед якої вони живуть, з якою щодня контактують.

Наскрізними поняттями у змісті курсу є:

людина як частина природи, житель планети Земля;
середовище життя людини;
явища природи;
взаємозв’язок компонентів природи, її цілісність і системна організація;
значення знань про природу для людини.

Використання системного підходу забезпечує пізнання природи як цілісного реального оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов’язана обміном речовин, енергією, інформацією.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи, загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності, формування яких відбувається при вивченні природознавства, у програмі розподілено на 8 тем.

У 5 класі вивчення курсу розпочинається зі вступу, в якому вчитель актуалізує знання, отриманні учнями у початковій школі, розповідає про місце людини у природі, значенні для неї знань про природу. У процесі засвоєння навчального матеріалу вчитель реалізує корекційно-розвивальні завдання: формує в учнів вміння спостерігати за об’єктами живої і неживої природи, розвиває пізнавальну активність у вивченні природи, вчить бачити у природі прекрасне.

У першому розділі "Людина і середовище її життя" вивчаються тіла і речовини. П’ятикласники одержують початкові поняття про речовини та їх склад, чисті речовини та суміші. Після цього розкриваються явища природи (світлові, теплові, механічні, звукові), які людина спостерігає та широко використовує. Тобто, знайомство учнів з середовищем життя розпочинається з вивчення найближчого оточення людини: тіл та речовин. Навчальною програмою передбачено дослідження учнями маси і розмірів тіл, розчинів. Учні мають зрозуміти, що за зовнішньою цілісністю предметів навколишнього світу криється складна будова речовини: тіла складаються з атомів, молекул, інших частинок, що перебувають у безперервному русі і взаємодіють між собою. З речовин побудовані клітини, тканини, організми. Учні вчаться спостерігати та пояснювати явища природи на емпіричному рівні та переконуються в їх повторюваності. Вивчення навчального матеріалу поєднується з корекційним розвитком пізнавальної діяльності. Вчитель формує в учнів вміння аналізувати, порівнювати, виділяти характерні ознаки та узагальнювати суттєві властивості об’єктів; розкривати причинно-наслідкові зв’язки між явищами неживої і живої природи. Чільне місце відводиться корекційному розвитку самоконтролю у процесі вимірювання маси та розмірів фізичних тіл, розділення сумішей. При цьому важливо вчити дітей розповідати про те, що вони виконують, робити висновки. Прийомами засвоєння навчального матеріалу коригується особистість учнів. Учитель розвиває інтерес до практичного вивчення природи (виконання дослідів), формує наполегливість, сумлінність, акуратність, під час практичних робіт.

У другому розділі "Всесвіт і середовище життя людини" дається уявлення про Всесвіт, вивчаються небесні тіла, насамперед, Земля та Місяць, учні знайомляться з будовою Сонячної системи.

Упродовж вивчення матеріалу двох навчальних тем знайомство учнів із середовищем життя людини стосується (без розкриття глибинних питань розвитку Всесвіту) космічних об’єктів – зорь і сузір’їв, планет, Сонця як джерела світла і тепла, що впливають на життя.

Зміст програми передбачає засвоєння на репродуктивному рівні знань про форми земної поверхні, мінерали і гірські породи, корисні копалини, воду і повітря, їхні властивості та значення для живих організмів.

Для досягнення корекційно-розвивальних завдань вчитель учить дітей спостерігати та розповідати про явища, які відбуваються у неживій та живій природі під впливом променів Сонця; розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі пов’язані з рухом Землі; спонукає бажання більше дізнатися про Всесвіт з книжок.

У 6 класі, в третьому розділі "Природні та штучні системи в середовищі життя людини", вивчення курсу продовжується розглядом природних та штучних систем (ліс, степ, водойма, машини та механізми), що мають першочергове значення для життя людини, дається уявлення про організм як живу систему. Формування поняття про системи неживої і живої природи у середовищі життя людини сприятиме формуванню в учнів основ природничо–наукової картини світу.

Учні мають познайомитись з таким загальнонауковим поняттям, як система, ознайомитись із закономірностями існування природних систем. На рівні первинних уявлення вивчаються рукотворні системи, закладаються основи понять: енергія, сила, робота, енергозбереження. Учні мають засвоїти поняття про різноманітні машини, системи, з якими має справу людина у середовищі життя.

Вивчення живих систем розпочинається з організмів, їхніх взаємозв’язків з неживою природою. Дослідження взаємозв’язків у природі сприятиме формуванню поняття про екосистему. Учні знайомляться з природними і штучними екосистемами, вчаться спостерігати взаємозв’язки між природою і людиною, набувають умінь практичного застосування знань. Завершується вивчення середовища існування людини ознайомленням з найбільшою екосистемою – біосферою.

У процесі реалізації корекційно-розвивльних завдань учитель вчить учнів аналізувати об’єкти, які входять до природних та штучних систем; порівнювати та виділяти суттєві ознаки; розповідати про зв'язок об’єктів у системі; розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки (на прикладах пристосування організмів до умов існування); робити висновки про особливості системи. Під час виконання практичних завдань вчитель має формувати в учнів саморегуляцію діяльності, різні види самоконтролю (плануючий, операційний, кінцевий). У полі зору вчителя має бути особистісний розвиток учнів. Під час виконання дослідів слід розвивати у дітей цілеспрямованість, ретельність; плекати інтерес до пізнання рослинних і тваринних організмів, розвивати прагнення охороняти природні екосистеми.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 - 6-их класів з природознавства здійснюється за 12 – бальною шкалою. Рівні та критерії оцінювання наведено у таблиці (Таблиця 1).

Оскільки, загальнонавчальні і спеціальні уміння є складовими способів пізнавальної діяльності учнів, тому наведено перелік цих умінь щодо вивчення курсу "Природознавство" (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та розповідає…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).

Логічні зв’язки, що мають місце в структурі програми між її розділами та темами, спрямовані на формування у школярів поняття про цілісність природи.

Програмою передбачено оволодіння методами пізнання середовища життя людини - спостереженням, описом, експериментом.

Реалізація змісту навчального курсу потребує проведення різних форм навчальних занять: поряд з традиційними - комбінованими уроками тощо, доцільно проводити уроки серед природи, екскурсії, лабораторні та практичні заняття, комплексно використовувати ігрові, позакласні і позаурочні форми організації навчальної діяльності учнів.

У навчальному процесі доцільно: передбачати ситуації, що дають можливість школярам самореалізуватись, сприяють розвитку впевненості у собі; створювати умови для виконання школярами різних ролей, самостійного прийняття рішень, здійснення свідомого вибору. Можна пропонувати учням виконання завдань як індивідуально, так і фронтально чи в складі малих груп.

До кожної теми програми пропонується тематика демонстраційних дослідів, практичних робіт, домашні експериментальні завдання, що мають здійснюватись з урахуванням конкретних умов школи.

Виконання учнями практичних робіт має на меті формування навичок проведення дослідів і експериментів, зацікавлення у вивченні природничих дисциплін, тому оформлення цих робіт у зошитах та їх оцінювання здійснюється на розсуд учителя.

Наприкінці програми наведено орієнтовний перелік навчальних екскурсій. Проводити їх можливо за рахунок навчальних годин, у позаурочний час, під час проведення навчальної практики.

У процесі вивчення курсу вчитель має контролювати рівень засвоєння учнями знань, сформованість компетенцій та оцінювати їх навчальні досягнення.

Таблиця 1.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
	2	Учень з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні характеристики об’єктів, які вивчаються.
	3	Учень з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; досліди і практичні роботи виконує поетапно, за детальною інструкцією і при постійній допомозі з боку вчителя.
II. Середній	4	Учень з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу, не дотримується логіки його викладу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; спостереження проводить за конкретними знайомими об’єктами природи, на основі попередньо вивченого детального плану.
	5	Учень з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні відтворення тексту підручника; самостійно дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює спостереження за природою, результати окремих з них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити.
	6	Учень самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; на основі попередньо складеного плану, здійснює спостереження у природі, частково робить записи результатів спостереження в щоденнику спостережень. Досліди проводить з допомогою учителя, дати їх пояснення не може.
III. Достатній 1V Високий	7 8 9 10-12	Учень самостійно відтворює більшу частину матеріалу; відповідає на окремі запитання, розкриває властивості тіл, ілюструючи їх прикладами з підручника. Спостереження в природі може провести за невеликою групою знайомих, подібних між собою об’єктів, попередньо вивчивши наданий план. Досліди виконує під керівництвом і незначною допомогою вчителя. Учень самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на більшу частину запитань, розкриває властивості тіл, в межах матеріалу підручника. Досліди виконує під керівництвом вчителя. Часткові висновки про їх результати робить самостійно. Називає призначення приладів, етапи виконання роботи. Учень демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання, розкриває причинно-наслідкові зв’язки; за планом проводить спостереження у природі і робить записи в щоденнику спостережень; проводить досліди, пояснює результати. Учень засвоїв програмовий матеріал. Правильно дає визначення наукових понять. Відповіді ілюструє достатньою кількістю прикладів, розкриває причинно-наслідкові і цільові зв’язки між об’єктами та явищами. Під час відповіді може незначною мірою переструктурувати засвоєний зміст, не порушуючи засвоєних зв’язків у ньому; регулярно виконує фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, робить висновки; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища.

5-й клас

( 35 год. 1 год на тиждень, із них 5 год –резервні)

Дата проведеню уроку	К-кість годин	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
	2	Вступ. Що таке природа, як її вивчають. Вивчення природи людиною. Для чого потрібно вивчати природу.	Учень: називає: прилади, за допомогою яких вивчають природу; методи дослідження природи (спостереження, вимірювання, експеримент); пояснює: для чого потрібно вивчати природу; дотримується правил поведінки у природі.	Пізнавальна діяльність: розвивати вміння спостерігати за об’єктами живої і неживої природи; формувати пізнавальну активність у вивченні природи; особистісний розвиток: формувати позитивне ставлення до природи, вміння бачити у природі прекрасне.

Спостереження. Організація спостережень за природою .

Демонстрування: вимірювальні прилади, барометр, термометр, флюгер.

РОЗДІЛ І. Людина і середовище її життя

Тема 1. Тіла і речовини, що оточують людину

Тіла. Характеристики тіла: довжина, маса, об’єм, густина. Їх вимірювання. Тверді тіла, рідини, гази. Атоми і хімічні елементи. Молекули. Рух молекул. Дифузія. Прості і складні речовини.

Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей. Повітря – природна суміш. Здатність води розчиняти інші речовини.

Поняття про неорганічні та органічні речовини.

Учень:

називає: характеристики тіла; фізичні властивості речовин; прості і складні речовини, чисті речовини і суміші; прилади та інструменти для визначення характеристики тіла;

наводить приклади: тіл і речовин;

спостерігає та розповідає: про вимірювання маси та розмірів фізичних тіл; способи розділення сумішей;

дотримується правил безпеки при виконанні практичних робіт; користування приладами (терези, термометр, нагрівальні прилади, фільтри) та хімічним посудом (хімічний стакан, мірний циліндр).

Пізнавальна діяльність: формувати самоконтроль у процесі вимірювання маси та розмірів фізичних тіл, розділення сумішей, вміння розповідати про виконане;

розвивати вміння аналізувати, порівнювати, виділяти суттєві ознаки та узагальнювати суттєві властивості об’єктів.

Особистісний розвиток.

Розвивати інтерес до практичного вивчення природи (виконання дослідів).

Формувати наполегливість, сумлінність, акуратність, під час проведення дослідів.

Демонстрування: зразків речовин, сумішей, природних тіл; моделей молекул; способи розділення сумішей.

Практичні роботи:

Визначення маси та розмірів різних тіл.
Вивчення розчинності речовин.

Тема 2. Світ явищ, у якому живе людина

Явища природи. Механічний рух. Теплові явища: нагрівання, охолодження, випаровування, кипіння. Вплив температури повітря на живі організми.

Світло. Джерела світла: природні (зорі, Сонце), штучні. Світло в житті рослин і тварин.

Звук. Джерела звуку. Звуки в живій природі.

Учень: називає

явища природи: механічні, теплові, світлові, звукові; природні та штучні джерела світла, звуку;

наводить приклади: рухів у живій природі;

розповідає про значення світла, тепла, звуків у житті тварин і людини;

спостерігає та розповідає про вплив світла на рослинні організми;

дотримується правил безпеки при виконанні практичних робіт.

Пізнавальна діяльність: вчити спостерігати та розповідати про явища у природі;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки між явищами неживої і живої природи; розвивати пізнавальну активність під час спостереження за природою.

Особистісний розвиток. Формувати сумлінність, ретельність, цілеспрямованість у процесі виконання практичної роботи.

Спостереження. За явищами, що відбуваються у природі.

Демонстрування:

механічних, теплових, звукових та світлових явищ.

Практична робота:

№3.Вивчення впливу світла на рослини.

РОЗДІЛ ІІ. Всесвіт як середовище життя людини

Тема 3. Небесні тіла.

Поняття про Всесвіт. Дослідження всесвіту людиною. Зоряне небо. Будова сонячної системи. Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Місяць – природний супутник Землі, його рух навколо Землі.

Земля та інші планети. Форма і розмір Землі. Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір року. Чому день змінюється ніччю. Доба.

Учень

називає:види небесних тіл (зорі, планети, астероїди, комети, метеорити); окремі сузір’я; планети Сонячної системи;

дослідників космосу (Ю.Гагарін – перший космонавт Землі, Л.Каденюк – перший космонавт незалежної України);

форму та розміри Землі;

наводить приклади: приладів для вивчення Всесвіту;

спостерігає та розповідає про окремі сузір’я на зоряному небі; повертання листків та квіток у рослин до Сонця; про значення Сонця для життя на Землі.

пояснює: зміни освітленості півкуль Землі впродовж року; тривалість доби та року на Землі; зміни пір року на Землі; чому люди має досліджувати Всесвіт.

Пізнавальна діяльність: вчити спостерігати та розповідати про явища, які відбуваються у неживій та живій природі під впливом променів Сонця;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі пов’язані з рухом Землі.

Формувати прагнення більше дізнатися про Всесвіт з книжок.

Спостереження.

За повертанням листків та квіток рослин до Сонця; нагрівання тіл променями Сонця.

Демонстрування:

карт зоряного неба; таблиць, малюнків із зображенням небесних тіл, глобуса – моделі Землі (зміна освітленості глобуса при його обертанні).

Тема 4. Умови життя на планеті Земля. Чинники, що забезпечують існування життя на Землі (повітря і вода). Роль води у природі. Як відбувається колообіг води у природі.

Повітряна оболонка Землі. Температура повітря та атмосферний тиск. Рух повітря. Вітер. Погода і спостереження за нею.

Рельєф поверхні Землі. Гори. Рівнини. Зображення поверхні Землі на географічних картах. Чинники, що впливають на формування рельєфу.

Гірські породи і мінерали. Корисні копалини. Пристосування організмів до умов існування.

Учень:

називає:чинники життя на Землі; водні об’єкти своєї місцевості; склад та властивості повітря; метеорологічні прилади; форми земної поверхні;

наводить приклади: прикмет, що віщують погоду; основних форм рельєфу своєї місцевості; корисних копалин свого регіону;

розповідає: про колообіг води у природі, значення корисних копалин для людини та необхідність їхнього раціонального використання; про значення повітря та води для життя на Землі та необхідність їх охорони;

спостерігає: зміну погоди у різні пори року;

знає: як позначаються на географічних картах основні форми рельєфу.

Пізнавальна діяльність:

розвивати вміння спостерігати за об’єктами неживої природи та розповідати про свої спостереження; розкривати причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи (на прикладі формування рельєфу); коригувати зорове сприймання у процесі роботи з контурними картами;

Особистісний розвиток.

Формувати цілеспрямованість діяльності, прагнення до самостійного здобуття знань.

Спостереження. За змінами температури повітря протягом певного проміжку часу.

Демонстрування. Колекції порід і мінералів, корисних копалин; опадоміра, флюгера, барометра.

Узагальнення. Взаємозв’язок природи і людини. Охорона природи.

Учень:

називає:умови необхідні для життя людини;

розповідає: чому необхідно охороняти природу; як залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища;

пояснює вислів: «Людина – частина природи».

Пізнавальна діяльність:

формувати вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами неживої і живої природи; об’єктами природи і людиною.

Емоційна сфера: вчити бачити прекрасне у природі, бажання охороняти природу.

6 клас

(35 годин, 1 година на тиждень, із них 5 годин – резервні)

Розділ III. Природні та штучні системи в середовищі людини

Вступ

Поняття системи. Природні та штучні системи. Будова, внутрішні та зовнішні зв’язки систем.

Учень:

називає:екосистеми (ліс, водойма, поле, сад); штучні системи (машини, механізми);

Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати об’єкти, які входять до природних та штучних систем; розповідати про зв'язок об’єктів у системі;

робити висновки про особливості систем.

Демонстрування: моделі живих систем (екосистеми); моделі штучних систем (годинника).

Тема 1 . Організм як жива система

Організм та його властивості. Органи рослин, тварин. Живлення організмів. Дихання рослин і тварин. Значення дихання для організмів. Розмноження рослин і тварин. Умови життя рослин і тварин. Пристосування організмів до умов існування. Поведінка рослин і тварин.

Учень:

називає:органи рослин і тварин; основні властивості організмів (подразливість, дихання, живлення, розмноження, ріст, розвиток); умови, необхідні для росту і розвитку рослин і тварин; речовини, необхідні для живлення організмів;

наводить приклади: представників рослин і тварин; органи рослин і тварин; спостерігає та розповідає:про розмноження кімнатних рослин; пророщування насіння; поведінку тварин; пристосування організмів до умов існування;

дотримується правил:виконання досліді, поведінки у природі; розповідає для чого потрібне розмноження у природі.

Пізнавальна діяльність: формувати вміння аналізувати живі об’єкти, порівнювати та виділяти суттєві ознаки; розкривати цільові, причинно-наслідкові зв’язки (на прикладах пристосування організмів до умов існування).

Розвиток самоконтролю у процесі виконання практичних завдань.

Особистісний розвиток: вчити цілеспрямованості, ретельності під час виконання дослідів.

Розвивати інтерес до пізнання рослинних і тваринних організмів.

Демонстрування: колекцій та вологих препаратів розвитку тварин.

Практичні роботи:

1.Ознайомлення з будовою рослин.

2. Способи розмноження рослин.

Тема 2. Природні та штучні екосистеми

Екосистема. Ланцюги живлення. Екосистеми своєї місцевості (ліс, степ, прісна водойма). Використання людиною природних екосистем. Охорона екосистем.

Грунт. Склад грунту. Різноманітність ґрунтів. Родючість ґрунтів та способи її підвищення. Поняття про добрива.

Штучні екосистеми. Поле. Рослини та тварини поля. Сад. Догляд за садом. Значення штучних екосистем у житті людини.

Учень:

називає:природні екосистеми; штучні екосистеми; культурні рослини; складові частини ґрунту; ґрунти своєї місцевості; наводить приклади: природних та штучних екосистем своєї місцевості; поширених шкідників саду та городу;

спостерігає та розповідає: про пристосування організмів до середовища життя;

дотримується правил: підготовки насіння до посіву; догляду за культурними рослинами та тваринами;

пояснює:роль організмів у ґрунтоутворенні; чому необхідно доглядати штучні екосистеми; чому потрібно охороняти природні екосистеми.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та розповідати про об’єкти в екосистемі; розкривати цільові та причинно-наслідкові зв’язки в екосистемі;

формувати саморегуляцію під час виконання практичних завдань;

розвивати прагнення охороняти природні екосистеми.

Спостереження. За змінами в екосистемах у різні пори року.

Демонстрування: таблиць, слайдів. Відеоматеріалів із зображенням різних екосистем; вегетативного розмноження культурних рослин; зразків ґрунту; колекцій мінеральних добрив; колекцій шкідників сільського господарства.

Практичні роботи:

1.Підготовка насіння до посіву.

2. Дослідження складу ґрунту.

Тема 3. Рукотворні системи

Машини та механізми, їх роль у житті людини. Речовини і матеріали, з яких їх виготовляють. Сила. Види сил (тертя, тяжіння, пружності). Сили в живій природі.

Робота і енергія. Прості механізми. Перетворення енергії. Енергозбереження.

Учень:

називає: види сил (тяжіння, тертя, пружності);

наводить приклади:машин, механізмів, що використовує людина; речовини та матеріали, що використовуються у машинобудуванні;

дотримується правил роботи з механізмами;

пояснює значення механізмів для людини.

Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та розповідати про машини, речовини з яких їх виготовляють.

Розвивати пізнавальну активність під час вивчення роботи механізмів.

Спостереження. За роботою машин та механізмів.

Демонстрування: складання електричного кола ліхтарика.

Тема 4. Біосфера

Біосфера – найбільша жива система. Склад та межі біосфери. Охорона біосфери. Червона книга.

Учень:

називає:склад біосфери; межі біосфери;

природоохоронні об’єкти свого регіону;

наводить приклади: рослин і тварин своєї місцевості, що занесені до Червоної книги України;

розповідає:чому необхідно охороняти біосферу; як людина впливає на біосферу; для чого потрібна Червона книга;

спостерігає та розповідає про різноманітність живих організмів у біосфері;

дотримується правил: поведінки у природі; пояснює, як життя людини пов’язане з біосферою.

Пізнавальна діяльність: вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки

(на прикладах впливу людини на біосферу); формувати вміння бачити в природі прекрасне, прагнення охороняти природу.

Демонстрування: гербарних разків рослин; представників рослин та тварин планети, рідкісних рослин і тварин своєї місцевості, що занесені до Червоної книги України.

Спостереження. За природоохоронною діяльністю людини у своїй місцевості.

Узагальнення вивченого.

Науки, що вивчають природу.

Учень:

називає науки, що вивчають природу (астрономію, біологію, географію, екологію, фізику, хімію).

пояснює: чому природа – це єдине ціле.

Пізнавальна діяльність: формувати прагнення більше дізнатися про природу.

Орієнтовна тематика екскурсій для учнів 5 - 6-их класів:

Вивчення сезонних явищ у природі.
Ознайомлення з природними та штучними екосистемами.
Спостереження за роботою машин та механізмів.

Біологія

Пояснювальна записка

У школі інтенсивної педагогічної корекції предмет « Біологія, 7-9 класи» вивчається в курсі освітньої галузі «Природознавство».

Мета предмета полягає у формуванні в школярів усвідомлення необхідності охороняти природу на Землі, розвивати ключові компетенції, яких потребує сучасне життя, дбати про власне духовне та фізичне здоров’я.

Предмет “Біологія” передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі.

Завдання шкільного предмета “Біологія”:

- формування в учнів знань про структуру біологічних систем, їх функціонування; про взаємозв’язки між біологічними системами та середовищем;

- розвивати прагнення охороняти природу; прищеплювати екологічну культуру;

- всіляко заохочувати до здорового способу життя; формувати усвідомлення життя як найвищої цінності людини;

- формувати уміння застосовувати теоретичні знання на практиці (під час вирощування рослин, догляду за тваринами, ведення здорового способу життя);

- формувати емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей.

Корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

- розвиток пізнавальної діяльності: розумових дій та операцій (аналітико-синтетичних процесів, порівняння, узагальнення, конкретизації); пам’яті, уяви, і на цій основі засвоєння біологічних знань;

- розвиток мовленнєвої діяльності (опанування термінами біологічних наук та їх усвідомлене застосування );

- формування пізнавальної активності у вивченні природи;

- розвиток емоційно-вольової сфери (саморегуляції, самоконтролю, об’єктивної самооцінки ) у різних видах діяльності.

У програмі, зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого:

молекулярно-клітинний рівень;
організмений рівень;
різноманітність органічного світу;
методи наукового пізнання.

зміст навчального предмета “Біологія” розподіляється за роками навчання таким чином:

7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”.

8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.

9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”.

На вивчення цих розділів відводиться:

7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);

9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);

Вивчення шкільного предмета “Біологія” відбувається із залученням реальних об’єктів і процесів живої природи; теоретичні знання про них; передбачає формування загальнонавчальних та предметних умінь, способів діяльності.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми.

Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної пізнавальної діяльності. Учитель має можливість конструювати вступні та узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.

В організації змісту предмета «Біологія» використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість вивчати не лише морфологічні та анатомічні особливості організмів, а й процеси їхньої життєдіяльності. Водночас, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему.

Зважаючи на те, що основна школа інтенсивної педагогічної корекції має цензовий рівень, зміст наведених тем відповідає Державному стандарту базової середньої освіти. В кожній темі програми передбачені результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальної, практичної ). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, розповідати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня та оцінити їх.

В кожній темі програми вміщено спрямованість корекційно-розвивальної роботи, яка з одного боку, передбачає розвиток процесів пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистості учня із затримкою психічного розвитку, а з іншого – усвідомлене вивчення тематичних знань, опанування інтелектуальними та практичними діями.

Вивчення живої природи у 7-му класі розпочинається з розділу «Рослини». Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин ”. Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє формувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему.

Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання, і, таким чином навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь в межах навчальної теми.

Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі та житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого і передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики.

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи у курсі біології, який вивчається у 7 класі, охоплює процеси пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистості. Учнів, у процесі ознайомлення з окремими представниками класу, родини, потрібно вчити спостерігати та описувати природні об’єкти у природі, розповідати про їх зображення на малюнках, гербарних зразках тощо; вчити порівнювати рослини, їх складові, виділяти особливості будови окремих органів, системи органів; вчити порівнювати рослини, які належать до однакових та різних класів, родин і на основі порівняння робити логічні умовиводи, відповідні висновки. Поєднання дедуктивного підходу, з якого починається вивчення теми, включення індуктивного підходу, у процесі вивчення конкретних представників рослинного світу, дає можливість сформувати у школярів усвідомлене розуміння кожної систематичної категорії.

Розглядаючи компоненти екосистеми, її конкретних представників, потрібно вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки між організмами і чинниками середовища; усвідомлювати доцільність зв’язків в екосистемі, того, що відбувається у природі, і на цьому підґрунті робити висновки.

Особистісний розвиток учнів спрямовується на розвиток цілеспрямованості, відповідальності, ретельності у процесі виконання дослідів, практичних завдань; формування емоційно-ціннісного ставлення до живої природи.

У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі та житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць.

Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології.

Корекційно-розвивальна робота так само, як і в попередньому класі, спрямовується на корекцію процесів пізнавальної діяльності і на цій основі усвідомлене засвоєння програмового матеріалу. Учнів потрібно вчити спостерігати та описувати живі організми та їх поведінку у природі; аналізувати зовнішню будову тварин зображених на малюнках; вчити аналізувати, порівнювати особливості організації будови різних організмів в межах класу, типу, і на цій основі робити висновки; вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки тварин з іншими групами організмів в екосистемах; пояснювати вплив організмів на середовище існування, особливості пристосування організмів до умов існування; робити висновки про необхідність заходів охорони організмів у природі.

Корекція емоційно-вольової сфери полягає у розвитку цілеспрямованості під час виконання лабораторних та практичних робіт, формування самостійності та цілеспрямованості під час спостережень у природі; формуванні емоційно-ціннісного ставлення до тварин.

Розділ “Людина” у 9-му класі передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом. Його зміст спрямований на формування поняття організму людини як цілісної біологічної системи, що функціонує в особливих умовах соціального середовища. Зміст навчального курсу спрямований на формування в учнів свідомої мотивації здорового способу життя.

Розпочинається вивчення розділу “Людина” темою “Організм людини як біологічна система”, яка є загальною темою і готує учнів до вивчення функцій і будови систем органів організму людини. Послідовність вивчення наступних тем розділу є класичною, забезпечує формування системи знань про організм людини і доводить цілісність організму.

Механізми та принципи регуляції функціонування організму людини розглядаються в окремих темах. Тому на початку вивчення розділу даються ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідні для вивчення функціональних систем організму.

Вивченню теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” передує тема “Ендокринна регуляція”, що забезпечує краще розуміння учнями процесів розмноження та індивідуального розвитку організму людини.

Окремі функції шкіри людини розглядаються в темах “Кровообіг і лімфообіг”, “Терморегуляція”, “Виділення”, “Сенсорні системи”.

Наступний розділ - “Біологічні основи поведінки людини” розпочинається темою “Формування поведінки і психіки”. Розглядаються сучасні дані щодо фізіологічних механізмів формування поведінки і психіки людини. Під час розгляду цієї теми акцент робиться на біологічних закономірностях, а не на психологічних моделях.

Вивчення через досліди власного організму, наприклад, дослідження різних видів пам’яті, темпераменту тощо, сприяє кращому розумінню фізіологічних та психологічних процесів людини, а відпрацювання надання допомоги при ушкодженнях забезпечить формування практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.

У 9 класі корекційно-розвивальна робота, так само як і у попередніх класах, полягає в організації пізнавальної діяльності учнів. Необхідно вчити аналізувати окремі органи, системи органів людини на малюнках, муляжах; вчити порівнювати клітини різних тканин організму, будову органів, їх функціонування, і на цій основі робити висновки; вчити усвідомлювати роль узгодження функцій організму для життєдіяльності людини та взаємозв’язку організму і середовища; формувати пізнавальну активність у вивченні біології людини, прагнення застосовувати знання практично (надання першої медичної допомоги, профілактика ВІЛ інфікування, ведення здорового способу життя).

Практичну частину програми у 7-9 класі складають лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази. Вони можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт може теж бути різною: мотиваційна, контролююча тощо.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для узагальнюючих уроків, уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.

Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов’язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використати години навчальної практики. Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час виконання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт, вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до природи.

Фенологічні спостереження учні можуть виконувати під керівництвом вчителя або самостійно у позаурочний час та під час екскурсій. Прийоми виконання фенологічних спостережень та їх реєстрації формуються учителем під час уроку.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими діями, самостійних оцінних суджень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці на с. 10.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт.
	2	Учень з допомогою вчителя або підручника наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення.
	3	Учень з допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об’єкти; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з частковим їх оформленням.
ІІ. Середній	4	Учень з допомогою вчителя або підручника дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням.
	5	Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, з допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, не зробивши висновків.
	6	Учень самостійно, але не повно відтворює навчальний матеріал; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості приклади; з допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи.
ІІІ. Достатній	7	Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; з допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки, характеризує основні положення біологічної науки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки.
	8	Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи; розв’язує типові біологічні вправи і задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки.
	9	Учень відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі, виправляє власні помилки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки.
IV. Високий	10	Учень дає повні, змістовні відповіді на запитання; самостійно розкриває суть біологічних явищ, процесів, аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх результати, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи.
	11	Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить обґрунтовані висновки.
	12	Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, самостійно оцiнює та характеризує різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обґрунтовані висновки, виконує творчі завдання.

7-й клас

( 70 год., 2 год на тиждень, із них 9 годин резервні)

Дата проведення уроку	К-кість годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Спрямованість корекційно розвивальної роботи
	2	Вступ Біологія – наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, середовище їх існування , класифікація. Рослинний світ – складова частина природи.	Учень: називає: - основні систематичні категорії класифікації органічного світу; царства живої природи; науки, що вивчають природу; наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо; рослин, що зростають у найближчому оточенні; робить висновок: про різноманітність живої природи.	вчити спостерігати, розповідати та описувати об’єкти живої природи; робити висновки про зв’язок між об’єктами живої природи; формувати цілеспрямованість, самоконтроль при вивченні природних об’єктів; емоційно-цінне ставлення до природних об’єктів та явищ природи;

Blog

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Содержание