Тей із зпр) складена, виходячи з цілей, вимог І змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»)

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIV ст. —XV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші

українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидри-гайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель в другій половині XIV ст. — XV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архітектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Знає причини боротьби Польщі , Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі , має уявлення про відмінності , які існували на українських землях , що перебували під владою Польщі та Литви . Знає причини, умови та наслідки Кревської унії.

Переказує про входження та становище земель Галицько-Волинської держави у складі Литви та Польші , пояснює причини входження Південно – Західної Русі до складу іноземних держав.

Знає про утворення Кримського ханату, його залежність від Османської імперії , причини та наслідки татарських походів на українські землі, називає особливості соціальної структури українського суспільства ,

причини та характер змін у господарському житті; процес подальшого закріпачення селянства. Показує місце Магдибурського права в житті українських міст , наслідки до яких призвели розвиток ремесла і торгівлі .

Визначає історичні умови і стан розвитку культури , значення мови , яка залишається духовною опорою нації, характеризує основні досягнення в галузі культури. Показує на карті території держав , до складу яких увійшли українські землі , місця найвідоміших подій , територію Кримського ханства .

Розвивати вміння характеризувати становище українських земель у складі Литовської держави , аналізувати і узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ; встановлювати причинно – наслідкові зв'язки , працювати з історичною та контурними картами ;

аналізувати історичні джерела , робити підсумки ; заповнювати текстові таблиці ; аргументувати власну

думку, розвивати комунікативні навички .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

8 КЛАС ( 52 години )

8

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в XVI ст.

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічно літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва! Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Визначає хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України, показує на карті територіальні зміни українських земель у складі різних держав . Характеризує зміст та процеси , що відбулися в цей період, політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХУІ ст.; особливості становища української православної церкви в ІІ половині ХУІ ст.; пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва, причини та наслідки Люблінської унії.

Оцінює діяльність єзуїтів та православних братств, наводить приклади діяльності останніх, Визначає зміст та значення Берестейської церковної унії.

Характеризує господарську діяльність та звичаї козаків , визначає особливості військово – політичної організації козацтва,

особливості військового мистецтва козаків . Пояснює причини та наслідки перших козацьких повстань. Визначає їх місце в українському національно - визвольному русі.

Називає умови та стан розвитку культури в Україні. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літописання,

розвиток української архітектури , образотворчого та ужиткового мистецтва ХУІ поч. ХУІІ ст.

Розвивати методи пошуку потрібної інформації з підручника та додаткових джерел, вміння працювати за схемами , таблицями , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ,

вміння аналізувати історичні джерела , на їх основі робити певні висновки та узагальнення , визначати суть та значення історичних подій , вміння висловлювати та аргументувати свою точку зору , уміння аналізувати текстові історичні джерела , робити висновки узагальнення, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в

історії , уміння визначати суть історичних явищ та подій , їхні причини та значення, уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації: на конкретних прикладах духовної культури розкрити характерні риси українського народу;

формувати естетичні смаки.

Удосконалювати уміння працювати в групах.

Формування умінь розчленовувати і поетапно засвоювати історичний матеріал; корекція пізнавальної діяльності (аналіз, синтез, узагальнення тощо).

1

Узагальнення

І

Тематичне оцінювання

6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.

Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р, «Тарасова ніч». Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.

Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.

Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Називає основні ознаки економічного розвитку українських земель у першій половині ХУІІ ст.

Визначає особливості соціально – економічного і політичного становища українців, вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Характеризує становище греко – католицької та православної церков після Берестецької унії.

Визначає наслідки участі козаків у Хотинській війні . Характеризує політичну, військову та просвітницьку діяльність П.Конашевича - Сагайдачного .

Визначає причини , хід , наслідки повстань 20-30 рр. ХУІІ ст., умови розвитку української культури І половини ХУІІ ст. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літератури, українського мистецтва І пол. ХУІІ ст. Показує на карті українські

воєводства , Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися в зазначений період.

Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал , виділяти головне на основі джерел інформації, вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, вміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії., аналізувати історичні документи і на їх основі робити висновки,

вміння узагальнювати історичні явища та події , порівнювати їх , визначати їх суть , причини і значення , вміння самостійно працювати з підручником , таблицею , іншими джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення.

Формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою самостійного засвоєння фактів, минулого і сьогодення (пам´ятка, план-орієнтир, алгоритм):

]

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

ТемаЗ. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІИНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення ЗборІвської угоди. Берестецька битва. Іван Бо-гун. Білоцерківський мирний договір.

Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія.'Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Визначає причини та передумови національно – визвольної війни, складає історичний портрет Б.Хмельницького.

Показує напрямки найважливіших козацьких походів під час національно – визвольної війни, місця найголовніших битв.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Характеризує основні події національно – визвольної війни 1650-1651 рр. , пояснює їхнє значення , політичний , адміністративно – територіальний устрій, армію, фінансову та судову системи Української гетьманської держави, а також називає зміни, які відбулися в соціальному житті українців. Характеризує діяльність Б.Хмельницького у розбудові Гетьманщини, основні воєнно-політичні події національно-визвольної війни у 1652-1653 рр. , дає їм історичну оцінку;

міжнародне становище та зовнішню політику Української гетьманської держави , визначає її місце в міжнародних відносинах тогочасної Європи , відносини з Кримським ханством , Молдовою , Москвою .

Пояснює причини підписання українсько – московської угоди 1654 року, аналізує її зміст. Визначає зміни політичного та економічного становища українців після підписання Переяславського договору., хронологічну послідовність основних подій.

Розвивати вміння аналізувати і порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію , робити висновки, узагальнення , виділяти головне .

Удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами, виділяти головне і другорядне; визначати значення історичних подій , висловлювати свою думку щодо них: працювати з історичними джерелами.

Поповнення словника історичною термінологією.

Удосконалення навичок систематизації, узагальнення та оцінювання історичного матеріалу; формування умінь використовувати раніше набуті знання, реалізувати міжпредметні зв´язки на уроках історії; розвиток просторового уявлення в процесі роботи з картою; розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. ХУП ст.

Віденське перемир'я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького. ДІЇ українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.

Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.

Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободи щенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир'я.

Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об'єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.

Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соціальний устрій.

Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.

Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Характеризує основні воєнно-політичні події національно – визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656 –1657 рр. і дає їм історичну оцінку. Оцінює діяльність Б.Хмельницького. Визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського . Пояснює причини та наслідки Московсько – української війни 1658-1659рр. та укладення Гадяцького трактату .

Характеризує політичні події в Україні в другій половині ХУІІ ст. Дає оцінку гетьмануванню Ю.Хмельницького , П.Тетері , І.Брюховецького . Показує на карті території підвладні гетьманам Лівобережжя та Правобережжя, напрямок найважливіших походів, місця найголовніших битв.

Характеризує політичне становище Гетьманщини 60,80-х роках ХУІІ ст. Дає історичну оцінку діяльності гетьманів П.Дорошенка , Д.Многогрішного , І.Самойловича. Пояснює причини та наслідки укладення гетьманським урядами важливих угод з державами - сусідами .

Характеризує політичний та адміністративно - територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України в ІІ половині ХУІІ ст. , називає основні стани населення. Показує на карті центри полків Лівобережної та Слобідської України , столиці Лівобережної Гетьманщини.

Характеризує становище Запорізької Січі у складі Гетьманщини у ІІ половині ХУІІ ст., показує напрямки найважливіших походів козаків, називає імена козацьких провідників

Характеризує господарське , церковне та культурне життя на українських землях у ІІ половині ХУІІ століття. Називає основні галузі економіки , визначає характер землеволодіння . Розповідає про становище церкви та особливості культурного розвитку .

Розвивати вміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення , давати оцінку історичним подіям , вміння працювати з картою, аналізувати текстові історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення , давати характеристику історичним діячам, висловлювати свою

думку , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , висловлювати свою точку зору , аргументувати її .

Розвиток умінь порівнювати дві або більше події, виділяючи ознаки схожості та відмінності; групування, узагальнення образного історичного матеріалу за різними ознаками як умова формування історичних понять; збагачення активного словника історичною термінологією; формування умінь встановлювати синхронність історичних фактів та подій.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ

XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XVIII ст.

Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі
статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика
гетьмана І. Мазепи.

Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія.

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. «РішительнІ пункти». Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».

Особливості розвитку культури. Освіта І друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна

та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Характеризує політичне становище Гетьманщини наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст., визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І.Мазепи . Оцінює діяльність гетьмана. Дає характеристику І.Мазепі як людині і як політика.

Характеризує політичне становище Правобережної України наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст. Пояснює причини та наслідки повстання 1702-1704 років

Характеризує історичну постать С.Палія.

Визначає місце України. Пояснює причини повстання І.Мазепи проти Московського царя. Аналізує зміст українсько – шведського договору .

Визначає наслідки Полтавської битви для України та хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує політичне становище в Україні після Полтавської битви. Дає характеристику діяльності гетьмана П.Орлика та аналізує зміст основних положень його Конституції. Оцінює діяльність українських гетьманів і старшини в її боротьбі за відновлення незалежності України .

На прикладі може доводити посилення колоніальної політики щодо України російського уряду після Полтавської битви . Характеризує діяльність гетьманів І.Скоропадського , П.Полуботка , Д.Апостола . Пояснює причини тимчасово відновлення гетьманства .

Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Особливості та умови розвитку української культури кінця ХУІІ - першої половини ХУІІІ століття. Характеризує стан розвитку освіти , книгодрукування , літератури , архітектури , скульптури , живопису , музики та театру . Розпізнає та описує видатні культурні пам´ятки.

Розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації, давати характеристику історичному діячу , осмислювати значення його діяльності, робити висновки, висловлювати власну точку зору , виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно–наслідкові зв´язки.

Вчити культури спілкування, вміння досліджувати джерела правового характеру , здобувати з них потрібну інформацію , узагальнювати її робити висновки.

Розвиток умінь застосовувати доступні теоретичні відомості з історії з метою усвідомлення та оцінки історичних подій, фактів у часі в просторі; формування навичок самостійного орієнтування в історичних джерелах (за допомогою алгоритмізації), уміння зосереджувати стійку і вибіркову увагу на розповіді учителя, цілісно сприймати дії учителя, аналізувати їх, порівнювати, узагальнювати, довільно запам´ятовувати, пригадувати, уявляти і відтворювати на репродуктивному і продуктивному рівнях.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XVIII ст.

Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. ОпришкІвський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у _% політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Киево-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських Ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Пояснює причини тимчасово відновлення та остаточного скасування гетьманства . Оцінює діяльність останнього гетьмана К.Розумовського . Визначає наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України . Показує на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно – територіального устрою на Лівобережжі та Слобожанщині.

Пояснює причини національно – визвольної боротьби на Правобережжі, показує на карті території , охоплені національно-визвольним рухом, називає імена його ватажків. Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує соціально – політичне та економічне становище західно – українських земель у другій половині ХУІІ ст. Визначає причини національно – визвольного руху на Західній Україні. Показує на карті територію охоплену національно – визвольним рухом , територіальні зміни, що відбулися внаслідок трьох поділів Польщі.

Характеризує становище Нової Січі у другій половині ХУІІІ століття. Може дати оцінку кошовому отаману П.Калнишевському. Пояснює причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі , визначає місце та історичне значення українського козацтва,

особливості розвитку української культури в другій половині ХУІІІ століття. Характеризує розвиток освіти , літератури , науки , мистецтва.

Оцінює діяльність поета та філософа Г.Сковороди. Доводить, що Києво-Могилянська академія була однією із найвпливовіших центрів освіти , науки , видавничої справи.

Розвивати вміння працювати з джерелами інформації, робити висновки , узагальнення, визначати причинно – наслідкові зв´язки ,

вміння та навички аналізувати і систематизувати матеріал , вміти виділяти головне і другорядне .Зіставляти інформацію з різних джерел , робити висновки .

Працювати з джерелами інформації , давати характеристику історичним діячам , встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , вміння працювати з картою, аналізувати та систематизувати матеріал .

Продовження формування в учнів навичок структуроване історичного матеріалу у логічні схеми та опорні конспекти; формування інтелектуальних навичок шляхом поєднання усного і письмового висловлювання, включаючи здатність сформувати власну думку; формування стійких навичок оперування основними історичними поняттями та уявленнями з даного розділу; формування пізнавального інтересу до вивчення історії України.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 9 КЛАС ( 52 ГОДИНИ ) ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, проведення державної підсумкової атестації (за вибором учнів).

Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження. _;

Знає завдання і структуру курсу; дає загальну характеристику стану українських земель наприкінці ХУІІІ -у першій половині ХІХ ст.

Показує на історичній карті території розселення українців наприкінці XVIII - на початку XIX ст., територіальні зміни, співставляє їх із сучасними кордонами України.

Формувати вміння співвідносить процеси , які відбулися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.

Розвиток чуттєвого пізнання і пізнання раціонального; продовження формування в учнів навичок структурування історичного матеріалу у логічні схеми та оперні конспекти.

6

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РО СІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX ст.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адмщістративно-територіаль- _;ний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змі- , ни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на землі України в першій третині XIX ст. Україна в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р. Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Кап-ніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-ка-толицьких священиків. «Руська трійця».

Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Дає загальну характеристику стану українських земель у складі російської імперії . Знає адміністративно - територіальний та регіональний устрій , соціальне становище, , соціальний та національний склад західно – українських земель .Доводить колоніальний характер політики австійського уряду щодо українців . Показує роль реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ , їх роль в розвитку економічного й суспільного життя Галичини та Буковини.

Характеризує місце України в системі міжнародних відносин на початку ХІХ ст.,

процес розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ століття та внесок її видатних представників .

Називає причини і наслідки поширення західно – європейських ідей в Україні .

Знає причини створення масонських лож в Україні, аналізує діяльність декабристів в Україні та історичне значення декабристського руху. Доводить , що Польське повстання 1830-1831 років мало антиколоніальний та антифеодаольний характер .

Формувати уміння і навички аналізувати історичні документи, читати схеми , діаграми, складати розгорнутий план питання, рецензувати відповіді однокласників , робити повідомлення , складати тематичні таблиці , уміння і навички роботи з картою , складання та читання історичних таблиць , підготовка повідомлень на історичну тему.

Формувати вміння аналізувати історичні документи ., складати короткі історичні довідки та виступати з ними , навички ораторського мистецтва.

Відпрацьовувати вміння і навички складати і виступати з короткими історичними довідками , а також з невеликими доповідями.

Корекція емоційно-вольової сфери - впевненості в своїх діях, віри в успіх виконуючої роботи.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 2. СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМГЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях.

Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Створення залізниць. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зростання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Кооперативний рух.

Повсякденне життя українців у селі та місті. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. «Київська козаччина». Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції ї 848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв'язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов'янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Характеризує процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині ХІХ ст. Доводить, що російський царизм намагався зміцнити феодально – кріпосницьку систему господарювання в Україні. Розповідає про особливості повсякденного життя українців під владою австрійської та російської імперій , причини, наслідки, форми й характер національно – визвольної боротьби.

Характеризує процес розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ ст. , діяльність першої української політичної нелегальної організації- Кирило – Мефодіївського братства , участь Т.Шевченка у братстві .Аналізує програмні документи організації.

З´ясовує причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях, знає роль Головної Руської ради в розгортанні національно – визвольного руху .

Формувати вміння й навички аналізу соціально – економічного стану України ,

розвивати вміння порівнювати соціально – економічний розвиток українських земель , характеризувати передумови , причини , форми , характер і наслідки протесту різних верств населення.

Формувати вміння аналізувати історичні документи , робити повідомлення на історичні теми, складання плану , текстуальних таблиць .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П. Куліш.

Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Антагонізм міста і села. Релігійне життя. Доля української жінки.

Називає особливості розвитку культури України , основні досягнення в галузі літератури , театру ,

музики , обраотворчого мистецтва , архітектури , особливості традиційно побутової культури села і міста , розвиток релігійного життя і долю української жінки .

Характеризує особливості розвитку освіти і науки .

Формувати уміння і навички складати і читати текстуальні таблиці, виступати з повідомленнями, самостійної роботи з історичними джерелами.

Усвідомити значення творчості видатних українських письменників для розвитку культури України.

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

3

Тема 4. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення.

Господарське життя: стан сільського господарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Характеризує особливості розвитку історії краю в першій половині ХІХ століття , показавши її в контексті долі українських земель в складі Російської імперії, господарське життя краю , соціальне становище та соціальні рухи ,

духовне життя краю , вплив національного відродження на свідомість місцевого населення. Знає особливості розвитку культури України.

Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з літератури , експозиції краєзнавчого музею, з газетних матеріалів , виступати з повідомленнями на історичні теми, описувати духовне життя місцевого населення , порівнювати з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України, хронологічно співвідносити події та процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

5

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХГХ ст.

Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці.

Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х років XIX ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспіль-хггва. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.

Може характеризувати вплив аграрної

реформи 1848 року на розвиток економіки в західно-українських землях, економічний розвиток України в пореформений період;

характеризувати вплив селянської реформи в Наддніпрянській Україні на її соціально - економічний розвиток і політичне становище.

Формування вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , уявлення про реформи , як про явище , що викликане глибокими соціально – економічними причинами і має далекосяжні наслідки , навички роботи з тестами , документами , виступати з повідомленнями .

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Початок громадівського руху наїгрикінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.

Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.

Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства». «Київський телеграф». М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

Може виділити основні напрями суспільно – політичного життя в Україні в ІІ половині ХІХ ст. і їх роль у формуванні національної самосвідомості українців, довести колонізаторський характер політики російського царизму щодо України. Називає причини і особливості пожвавлення суспільно – політичного руху, доводить реакційну діяльність течії москвофілів .

З´ясовує напрями суспільно – політичного життя в Україні в другій половині ХІХ ст. , їх роль в формуванні національної свідомості українців:причини зародження національної течії в суспільному русі на західноукраїнських землях , виділяє спільне завдання в діяльності народовців Буковини та Закарпаття .

Називає нові риси, що внесла в суспільно – політичний рух діяльність І.Франка , М.Павлика , О.Терлецького .

Формувати вміння , складати історичний портрет визначних діячів суспільно – політичного життя , вміння аналізувати розвиток національно – визвольного руху на західно – українських землях у ІІ половині ХІХ століття .

Поглиблювати вміння складати хронологічні таблиці , конспект , статистичні графіки , виступати з повідомленнями.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

4

Тема 7. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів.

Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник української історичної науки.

Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика, Українські підприємці-благодійники.

Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Виділяє загальні закономірності та особливості розвитку культури в Україні в ІІ половині ХІХ століття. Аналізує стан розвитку освіти, науки , внесок в історичну науку М.Грушевського , стан розвитку літератури , драматургії , архітектури , живопису , музики., досягнення української традиційно побутової культури Розповідати про діяльність українських меценатів .

Продовжувати формувати уміння і навички складати текстуальні таблиці, робити відгук на повідомлення однокласника,

давати історичний портрет особи ,

складати і працювати за текстуальними таблицями .

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 8. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XIX ст.

Особливості модернізації регіону і краю в другій половині XIX ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х рр. XIX ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи.

Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Характеризує особливості розвитку історії краю в другій половині ХІХ століття , показавши її в контексті долі українських земель в складі Російської імперії. Здобуває історичні знання з літератури , краєзнавчого музею.

Характеризує господарське життя краю, соціальне становище та соціальні рухи .

Характеризує духовне життя краю , вплив національного відродження на свідомість місцевого населення. Знає особливості розвитку культури.

Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з літератури , краєзнавчого музею. Формувати вміння і навички здобувати історичні знання з газетних матеріалів , виступати з повідомленнями на історичні теми .

Описувати духовне життя місцевого населення , порівнювати з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України. Хронологічно співвідносить події та процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

1

Підсумкове оцінювання

4

Резервний час

1

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ . ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ( ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ) 6 КЛАС ( 70 год.)

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручником.

Вступ до історії стародавнього світу. Періодизація історії людства. Своєрідність епохи Стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.

Пояснює , що вивчає історія стародавнього світу; дає визначення поняття ;

“ цивілізація “ , “ ера “ , “ старий стиль “ , “ новий стиль“; називає види історичних джерел; пояснює з якою метою людство звертається до вивчення стародавньої історії.

Називає види календарів.

Формувати уявлення про хронологічні межі та предмет історії стародавнього світу .

Розвивати навички лічби років до нашої ери.

6

Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи і, зокрема, на Україні.

Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні.

Поява людини сучасного типу.

«Людина розумна»: розселення, зовнішній вигляд. Життя та заняття.

Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади.

Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Скотарі степу.

Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.

Називає основні передумови появи людини, характеризує основні заняття найдавніших людей , визначає й пояснює відмінності між найдавнішою і сучасною людиною, роль праці у становленні сучасної людини .

Пояснює, як зміни природнього середовища вплинули на зміни життя людини ; чим відрізнявся кроманьйонець від неандертальця; дає визначення понять

“ родова община“, “племя“, “матріархат”;, характеризує роль кроманьйонця в еволюції людини . Розповідає про виникнення землеробства , скотарства і ремесла. Визначає причини переходу від родової общини до сусідської. Працює з історичними схемами. Простежує зв´язок між розвитком знарядь праці, удосконаленням господарства й формуванням нових відносин між людьми.

Розповідає про трипільську культуру - найдавнішу цивілізацію на території України .

Простежує зв´язок між природними умовами і розвитком людського суспільства .

Формувати вміння встановлювати відмінні та подібні риси , порівнюючи “ людину вмілу “ , і “ людину прямоходячу “ ; формувати навички встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , роботи з історичною схемою.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об'єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.

Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Зрошувальне землеробство. Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Організація виробництва.

Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту в могутню державу в середині II тис. до н. е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хет-тами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.

Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. «Суд Озіріса». Релігія в житті єгиптян. Писемність і освіта. Наукові знання. Література. Архітектура та мистецтво.

Описує природні умови та розташування Стародавнього Єгипту, називає основні заняття стародавніх єгиптян , пояснює яким чином виникла майнова нерівність у єгиптян .

Розповідає про утворення єдиної держави в Єгипті. Пояснює з якою метою створюється держава. Називає основні періоди історії Стародавнього Єгипту, розповідає про релігійну реформу Ехнатона; про релігійні вірування в Стародавньому Єгипті, окремі міфи. Дає визначення терміну “ культура“, називає галузі культури, має уявлення про розвиток писемності, наукових знань, літератури , архітектури, мистецтва в стародавньому Єгипті.

Удосконалювати навички роботи з підручником , у групах , інтерактивного вивчення нового матеріалу . Набувати навичок складання узагальнюючих таблиць.

Розвиток зв´язного мовлення.

1

Узагальнення

І

Тематичне оцінювання

5

Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вави-лон. Природа І населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. «Міста-держави» III тис. до н. е. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Міфи.

Ассирія. Ассирія в П тис. до н. е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії.

Фінікія. Фінікійські «міста-держави». Фінікійські мореплавці. Заснування колоній.

Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням.

Халдейське царство. Утворення Халдейського царства. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами. Перська держава. Природа та населення Іранського нагір'я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія І. Загибель Перської держави.

Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.

Характеризує природно – кліматичні умови Дворіччя . Називає основні міста - держави Месопотамії. Визначає роль писаних законів в організації життя суспільства . Дає визначення понять “ імперія “ , “ загарбницька війна “ , “ колонія“ Дає моральну оцінку загарбницьких воєн і завойовницької політики . Називає основні заняття жителів Фінікії. Має уявлення про Біблію – письмове джерело з історії Стародавнього Сходу, релігійну святиню і визначну пам´ятку культури. Розповідає про утворення, розквіт і занепад Халдейського царства, виникнення, розвиток і занепад перської держави ,поселення кіммерійців, скіфів на території сучасної України.

Удосконалити навички роботи з історичною картою, складання історичних схем , встановлення причинно – наслідкових зв´язків , порівняння однотипних історичних явищ ; розвивати навички групової роботи .

Набувати навики роботи з історичним джерелом , навики роботи із заповнення порівняльної таблиці .Розвивати вміння порівнювати однотипні явища в історії різних країн .

1

Узагальнення

4

Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

Давня Індія. Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни і касти.

Релігія та культура Давньої Індії Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура.

Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна. Релігія та культура Давнього Китаю Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій І конфуціанство. Культура.

Має уявлення про природно – кліматичні умови і географічне розташування Індії , розповідає про основні етапи освоєння людиною півострова Індостан, релігійні погляди в Стародавній Індії. Називає галузі культури , що розвивалися в Індії в найдавніший час. Визначає особливості суспільного устрою Індії. Характеризує природно – кліматичні умови і географічне положення Китаю, визначає передумови появи держав у Китаї . Називає основні події історії імперії Цінь та імперії Хань. Робить висновок, що держава, яка не дбає про своїх громадян, може загинути від рук повсталого народу . Називає основні напрямки розвитку релігії та культури Стародавнього Китаю .

Удосконалювати навички встановлення взаємозв´язку між географічним розташуванням і господарським розвитком країни .Формувати навички визначення загальних закономірностей і особливостей у розвитку стародавніх держав . Удосконалювати навички роботи з текстом підручника й історичною картою, порівняння однотипних історичних явищ оформлення результатів роботи у вигляді таблиць.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем 3 та 4

6

Тема 5. ГРЕЦІЯ ВII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ І тис. до н. е. ,

Природа й населення Давньої Греції Природа та географічне положення Балканського півострова І островів Егейського моря.

Населення Давньої Греції та довколишніх земель. Мінойська палацова цивілізація

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад мінойської палацової цивілізації.

Ахейська палацова цивілізація

Перекази про ахейців. Археологічне відкриття ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад ахейської палацової цивілізації.

Греція в ХІ—УІ ст. до н. е.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та організація влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.

Давня Спарта

Виникнення спартанської держави. Закони Лікурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VI ст. до н. е.

Утворення Афінської держави

Міфи про давню історію Аттики. Об'єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.

Називає перші осередки цивілізації в Європі . Переказує зміст найбільш відомих міфів Стародавньої Греції. Розповідає про релігійні уявлення стародавніх греків, порівнює релігійні вірування греків та інших стародавніх народів . Має уявлення про зміст поем Гомера” Ілліада“ та “Одіссея“, вміє оцінювати визначні літературні пам´ятки Стародавньої Греції. Має цілісне уявлення про розвиток Греції у ІІ на початку І тисяч. до н.е. Визначає причини занепаду ахейської цивілізації; особливості розвитку Спарти , а також причини, що їх зумовили. Простежує шляхи формування основ афінської демократії. Знає нову термінологію, що характеризує політичний устрій Афін .

Удосконалювати навички роботи зі схемою , в групах, з підручником. Застосування знань , отриманих під час уроків і роботи з додатковою літературою. Розвивати вміння порівнювати релігійні вірування греків та інших стародавніх народів , установлення причинно – наслідкових зв´язків Формувати вміння висловлювати власну думку та відстоювати її.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. ГРЕЦІЯ В V—IV ст. до н. е.

Греко-перські війни

Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.

Розквіт афінської демократії

Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов'язки громадянина. Пелопоннеська війна.

Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура

Повсякденне життя, звичаї й традиції стародавніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей. Грецька економіка. Релігія. Міфи про богів та героїв. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.

Античні міста-держави у Північному Причорномор "і. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.

Називає причини й основні події греко – перських воєн. Відзначає сильні і слабкі сторони афінської демократії. Пояснює, чому правління Перікла називають “ золотою добою “ Афін . Називає причини , основні події та наслідки для Афін Пелопоннеських воєн. Називає фактори , що вплинули на формування культури Стародавньої Греції. Розповідає про досягнення грецької науки , філософії, літератури, театру, історії в стародавній період , мистецтва. Називає

причини й основні напрямки грецької колонізації. Розповідає про грецькі колонії , що виникли на території Північного Причорномор´я сучасної України .

Удосконалювати навички роботи в групах , вміння встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , роботи з підручником , складання узагальнюючих таблиць , виділяти фактори , що визначити успішний розвиток грецьких колоній .

1

Узагальнення

3

Тема 7. ЕЛЛІНІЗМ

Криза грецької державності та піднесення Македонії

Політична роздробленість Греції і усобиці в середині IV ст. до н. е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією.

Східний похід Олександра Македонського

Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Олександра Македонського.

Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична культура

Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.

Знає про розташування й основні етапи формування держави в Македонії. Називає причини встановлення в Греції влади Македонії. Розповідає про походи Александра Македонського. Визначає причини невдачі східного походу Александра. Називає елліністичні держави, їх суспільний устрій і культуру, усвідомлює роль грецької науки і мистецтва в розвитку культури елліністичних держав .

Розвивати навички складання плану пункту параграфа , складання узагальнюючих таблиць , вміння формулювати власну думку про А.Македонського . Удосконалювати навички встановлення причинно – наслідкових зв´язків .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання до тем б та 7

3

Тема 8. ДАВШИ РИМ У

Blog

Тей із зпр) складена, виходячи з цілей, вимог І змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»)

Содержание